Цифрові друкарські машини

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

1. СТВОРЕННЯ БУКЛЕТУ НА ТЕМУ: « ЦИФРОВІ ДРУКАРСЬКІ МАШИНИ»

1.1 Інформація про сьогоднішні друкарські машини

1.1.1 Види цифрового друку

1.1.2 Види машин

1.1.3 Застосування

1.1.4 Найвідоміші виробники у світі

1.1.5 Переваги друкарської машини

1.1.6 Матеріали

1.1.7 Принцип друку

1.1.8 Технічна характеристика

1.1.9 Найвідоміші зразки цифрових друкарських машин

1.2 Створення буклету

1.2.1 Загальні відомості про програму PageMaker

1.2.2 Запуск програми

1.2.3 Створення і збереження нової публікації

1.2.4 Меню програми PageMaker

1.2.5 Файл

1.2.6 Редагування

1.2.7 Текст

1.2.8 Елемент

1.2.9 Вікно

1.3 Імпорт графічного матеріалу

1.3.1 Методи поміщення зображень в публікацію

1.3.2 Призначення кольорів імпортованим зображенням

1.3.3 Імпорт і поміщення тексту

1.3.4 Способи поміщення тексту в публікацію

1.3.5 Робота з текстовими блоками

1.3.6 Використання текстових фреймів

2. ОХОРОНА ПРАЦІ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Adobe PageMaker - програма верстки, або, по-іншому - видавнича система. Ця програма використовується зазвичай при допечатній підготовці видань на останніх стадіях процесу. Основне призначення цієї програми - макетування, збір воєдино всіх елементів видання (растрових малюнків, векторних малюнків, тексту, схем, таблиць і ін.), розміщення їх на сторінках, компонування сторінок, завдання остаточних параметрів форматування і створення оригінал-макету видання - того еталону, представленого в друкарському або електронному вигляді, з якого здійснюватиметься виготовлення друкарських або інших форм і остаточний друк тиражу.

Основне призначення PageMaker - це підготовка продукції для попереднього друкування, тобто поліграфічний дизайн. Програма також має широкі можливості для створення електронних публікацій - ця область зараз потрібна і швидко розвивається. Елементи, створені і оброблені в PageMaker, використовуються при оформленні WEB-сторінок, тобто в області WEB-дизайну.

PageMaker є системою комп'ютерної верстки, що користується широкою популярністю у сфері допечатної підготовки. За допомогою PageMaker можна створювати макети практично будь-якої складності, використовуючи готовий текстовий і графічний матеріал, а також використовуючи власні можливості програми.

1. СТВОРЕННЯ БУКЛЕТУ НА ТЕМУ: « ЦИФРОВІ ДРУКАРСЬКІ МАШИНИ»

програмний друкарський буклет поліграфічний

1.1 Інформація про сьогоднішні друкарські машини

Друкарська машинка (друкарська машинка) - механічний, електромеханічний або електронно-механічний прилад, оснащений набором клавіш, натискання яких призводить до друку відповідних символів на носії (в більшості випадків це папір). Широко використовувалася в XIX - XX століттях. В даний час друкарські машинки здебільшого вийшли з ужитку, їх функцію стали виконувати персональні комп'ютери, укомплектовані принтерами. Принцип роботи більшості друкарських машинок полягає в нанесенні символів на папір за допомогою спеціальних важелів, що закінчуються майданчиками з металевими або пластиковими літерами. При натисканні відповідної клавіші важіль вдаряє по просоченої чорнилом стрічці, залишаючи, таким чином, відбиток літери на підводиться аркуші паперу. Перед друком наступного символу виконується автоматичний зсув паперового листа (а також, як правило, прокручування фарбувальної стрічки). Для друку кількох копій одного й того ж документа використовуються листи копіювального паперу, прокладені між звичайними паперовими листами.

Якщо в середині XX століття неможливо було уявити собі контору або офіс організації без друкарської машинки, то до початку XXI століття лише невелика кількість традиційних компаній-виробників, таких як Сміт-Корона, Olivetti, Адлер-Рояль, Олімпія, Brother, Накадзіма та ін продовжували випуск такого роду пристроїв, причому більшість з перерахованих компаній в цей час займалися випуском електронних моделей друкарських машин.

Останній у світі завод з виробництва друкарських машинок, що належав індійської компанії Godrej and Boyce, був закритий у 2011.

1.1.1 Види цифрового друку

Цифровий друк можна розділити на 3 основні типи:

1. Листовий. Лазерний безконтактний спосіб передачі тексту і малюнка. Оптимально підходить для виробництва матеріалів у великій кількості. Застосовується дорога цифрова лазерна техніка. Характеризується високою швидкістю роботи і можливістю виготовляти великі партії продукції в короткі терміни.

2. Широкоформатний (рулонний). Підходить для виробництва виробів великого формату, в основному -- для друку носіїв зовнішньої реклами. Полотно може досягати розміру близько 5 м, а довжина його взагалі не обмежена. Використовується принцип струменевого друку. В якості матеріалу може виступати папір, сітка, текстиль, банерна тканина. Чорнила проникають глибоко в поверхню матеріалу. Зображення дуже стійке, довговічне, не вигоряє і не пошкоджується після механічного впливу.

3. Фотодрук. Перенесення малюнка струменевим методом. Зображення виходить дуже якісним. Такий друк досить повільний, але це компенсується яскравістю кольору і чіткістю контурів. Зображення досить стійке до зовнішніх впливів.

1.1.2 Види машин

У великій кількості різноманітного цифрового поліграфічного устаткування можна виділити два основних його типи:

1. Лазерні. Друкують порошковим тонером. Він закріплюється на поверхні паперу завдяки впливу високих температур.

2. Струменеві. Друк проводиться чорнилом. Такий процес перенесення зображення трохи дорожче, а обслуговування машин повинно бути якісним.

1.1.3 Застосування

Цифрова друкарська машина дозволяє виготовляти :

* буклети, листівки;

* візитки;

* документи;

* календарі;

* банери і плакати;

* каталоги;

* папки і т.д.

1.1.4 Найвідоміші виробники у світі

Існують безліч виробників друкарських машин. Серед них можна виділити найбільш відомі компанії: Konica; Хеrох; Canon; Eastman; Kodak; Xeikon; Ocй і т.д.

1.1.5 Переваги друкарської машини

Цифрова друкарська машина має безліч переваг, завдяки чому даний спосіб перенесення зображення якісно відрізняється від інших. Серед плюсів такої техніки можна виділити:

· не займають багато місця;

· економлять електроенергію;

· прості у використанні і управлінні;

· невисокі витрати виробництва, особливо при малому тиражуванні;

· відсутні витрати на додрукарську підготовку;

· велика швидкість друку;

· можливість змінювати дані на кожному окремому екземплярі продукції;

· малюнок яскравий і чіткий;

· контури зображення не розмиті;

· можливість створювати пробні зразки;

· фарба стійка й довговічна.



Рис 1

Звичайно, ніщо не може бути ідеально. Так, і цифрові друкарські машини мають невеликі недоліки. Можна виділити високу собівартість продукції, тиражованої у великій кількості. Цей спосіб більше підходить для виготовлення невеликої кількості листівок, брошур або плакатів.

1.1.6 Матеріали

Цифрові друкарські машини працюють з різними матеріалами. Це може бути не тільки звичайний чи фотопапір, а і плівка, пластик. Складно працювати з фактурними поверхнями, так як на них якість малюнка значно знижується. Неможливо працювати з товстим картоном або занадто тонким папером, наприклад, газетним.

1.1.7 Принцип друку

Устаткування для цифрового друку працює зовсім не так, як машини офсетного або трафаретного способу передачі зображення. Завдяки повністю комп'ютеризованому процесу роботу (не рахуючи подачу паперу) продукція виробляється швидше і простіше.

Є великі функціональні можливості управління кольором, а також спектр додаткових операцій. Багато види обладнання оснащені додатковими елементами, що дозволяє відразу ж виробляти друкарську обробку. Весь процес друку контролюється комп'ютером, що більш надійно.

Незважаючи на те, що цифровий друк має величезну кількість переваг, краще користуватися цим методом при виготовленні продукції невеликих і середніх розмірів.

Але якщо потрібно перейти від одного типу роботи відразу ж до іншого, то зробити це можна швидко і без проблем. Не доведеться навіть перенастроювати устаткування

1.1.8 Технічна характеристика

Звичайно, всі цифрові друкарські машини різняться між собою, оскільки кожен виробник оснащує їх різними функціями, наділяє меншою або більшою потужністю і т.п.

Але більшість технічних характеристик можна виділити умовно за загальноприйнятими правилами:

• швидкість друку однієї копії -- від 5 до 8 сек;

• масштабування -- 25-400%;

• пам'ять копіра -- від 100 до 1500 Мб;

• щільність використовуваного матеріалу -- від 60 до 260 г / м 2;

1.1.9 Найвідоміші зразки цифрових друкарських машин

Samsung лазерний принтер ML-2165W Бездротовий Монохромний



Рис. 2

Кольоровий лазерний принтер Samsung CLP-365W (Рис 3)

Рис.3

Лазерний принтер HP LaserJet Pro P1102 19ppm Wi-Fi CE657A (Рис 4)

Рис. 4

Багатофункціональний кольоровий принтер HP LaserJet Pro 100 M175 (Рис 5)

Рис. 5

1.2 Створення буклету

1.2.1 Загальні відомості про програму PageMaker

Перед тим як створювати буклет,я переглянув всю свою інформацію і за допомогою програми PageMaker я почав створювати буклет на тему: « Цифрові друкарські машини ». Отже на початку ми відкриваємо програму, створюємо новий документ з потрібними параметрами для буклету(Рис 6.)

Рис. 6

Створивши новий документ ми бачимо нашу робочу область, тепер нам потрібно зробити колонки, для цього ми натискаємо на одну із рожевих ліній і перетягуємо їх так щоб утворилися межі буклету

Рис 7.

Далі ми можемо задати фон буклету або помістити зображення за допомогою команди копіювати-вставити. Рис 8.

Рис 8.

Після визначення фону буклету ми розміщуємо потрібну нам інформацію за допомогою керуючої палітри або якщо текст з іншого документу то потрібно виконати команду файл-место. Рис 9

Рис 9.

Завершивши розташовувати об'єкти ми зберігаємо документ,і маємо буклет зображений на Рис 10

Рис 10.

1.2.2 Запуск програми

Програма PageMaker працює у середовищі Windows, підтримує всі правила роботи операційної системи і тому користувач повинен мати досвід роботи у цьому середовищі.

Для запуску програми PageMaker протрібно двічі клацнути лівою кнопкою миші на значку PageMaker 6.5 на робочому столі або кнопка Пуск > Всі програми > Adobe > Adobe PageMaker. Після цього з'явиться вікно запуску програми, яке зображено на малюнку.

1.2.3 Створення і збереження нової публікації

Щоб створити нову публікацію, потрібно вибрати команду Файл > Новий. У діалоговому вікні Параметри документа можна задати формат паперу, вибрати орієнтацію листа і тип макету (прапорець Двостороння необхідно відзначати в тому випадку, якщо друк буде проводиться на обох сторонах листа; прапорець Розворот слід зазначити, якщо потрібно виконати на екран розворот документа). Якщо відзначити прапорець Двостороння, вертикальні поля називатимуться Зовнішнє і Внутрішнє або позначені як Ліве і Праве. Тут же можна визначити кількість сторінок в публікації, номер першої сторінки і величину полів.

Проте найбільш важливі параметри зосереджені в нижній частині діалогового вікна Параметри документа. У полі Дозвіл потрібно вказати дозвіл (у dpi), з яким друкуватиметься документ. У полі Скомпонувати для принтера необхідно вказати принтер, на якому виконуватиметься друк публікації. Вказати принтер і дозвіл необхідно на самому початку роботи над документом, оскільки якщо ці настройки змінити пізніше, верстка може порушитися.

У центрі робочого вікна розташовується сторінка заданого формату. Всі елементи, розташовані в межах сторінки, будуть виведені на друк. Навколо сторінки знаходитися вільний простір, який називається Монтажним столом.

На Монтажному столі можна розміщувати будь-які об'єкти (текстові і графічні блоки), але на друк вони виведені не будуть. Всі елементи, розміщені на Монтажному столі, доступні незалежно від вибраної сторінки. Для переміщення по сторінках служать мініатюри з номерами. Щоб перейти на потрібну сторінку, досить клацнути по її мініатюрі.

Після створення нового документа робочого вікна PageMaker набуває вигляду показаний на мал.

В процесі роботи над публікацією необхідно періодично зберігати її на диску. Це дозволить застрахуватися від знищення інформації в результаті системного збою або падіння напруги в мережі. Крім того, при розробці складних макетів зручно мати під рукою декілька варіантів публікацій, щоб можна було вибрати з них найбільш відповідну або скомбінувати їх між собою.

За умовчанням кожній новій публікації PageMaker привласнює ім'я Untitled-1

Щоб привласнити ім'я публікації і зберегти її вперше, потрібно виконати наступні дії:

вибрати команду Файл > Зберегти;

вказати теку (каталог), в якій потрібно зберегти файл публікації;

у діалоговому вікні збереження документа ввести ім'я файлу і клацнути по кнопці Зберегти.

Щоб зберегти всі відкриті публікації, слід натиснути клавішу Shift і вибрати команду Файл > Зберегти все.

Після того, як публікації буде привласнено ім'я, і вона буде збережена на диску перший раз, команда Зберегти і Зберегти як почнуть діяти по-різному.

Команда Зберегти приводитиме до виконання швидкого збереження. Для економії часу при записі файлу, PageMaker не прагнутиме стиснути її до мінімального розміру, внаслідок чого публікація

може зайняти на диску значно більше місця, чим це насправді необхідно.

Якщо ж скористатися командою Зберегти як, не змінюючи імені публікації, то PageMaker спершу видасть попередження, в якому попросить уточнити, чи дійсно потрібно перезаписати вказаний файл, а потім ущільнить файл таким чином, що він займе мінімально можливий дисковий простір.

Проте для цього знадобиться істотно більше часу, чим для швидкого збереження. Щоб зберегти публікацію під іншим ім'ям або в іншій теці, слід вибрати команду Файл > Зберегти як, ввести нове ім'я або вказати шлях до нової папки, після чого натиснути кнопку Зберегти.

1.2.4 Меню програми PageMaker

У верхній частині робочого вікна розташований рядок меню, що містить дев'ять основних пунктів:

Файл - даний пункт меню містить всі команди, що мають відношення до операцій створення, відкриття, збереження, приміщення тексту і графіки в публікацію, друку, а також настройки робочої області програми, команда виходу з Page Maker і списку останніх відкритих документів;

Редагування - цей пункт меню містить команди, призначені для відміни останньої дії, роботи з буфером обміну, а також для переходу між режимами верстки і текстового редактора;

Макет - надає можливість управління сторінками публікації, а також настройки колонок і режиму їх заповнення текстом;

Текст - призначений для визначення всіх параметрів тексту: гарнітури, кегля, зображення символів, інтерляжу, настройки параметрів абзацу, а також стилів публікації;

Елемент - містить команди, необхідні для роботи з графічними елементами: завдання кольору і типу заливки і контуру об'єктів, параметри багатокутників інформація про зв'язані об'єкти і т.д.;

Сервіс - даний пункт містить команди, що дозволяють організовувати роботу з багатосторінковими публікаціями, а також надає доступ до Доповнень PageMaker;

Перегляд - містить команди управління відображенням публікації, робочого вікна PageMaker, масштабом і допоміжними елементами (що направляють, лінійками і смуг прогону);

Вікно - даний пункт меню містить команди, що дозволяють приховувати і показувати всі палітри PageMaker і перемикатися між декількома відкритими документами;

Допомога - пункт меню містить довідку, список клавіатурних скорочень і пункт «Про програму PageMaker».

1.2.5 Файл

Новий - відкриває нову публікацію або шаблон програми PageMaker;

Відкрити - відкриває вже існуючу публікацію PageMaker або шаблон;

Останні публікації - видає список останніх восьми відкритих і збережених публікацій;

Закрити - закриває активну публікацію;

Зберегти - зберігає активну публікацію в файлі з ім'ям або, якщо файл

зберігається вперше і дає питання на введення ім'я файлу;

Зберегти як - дозволяє перейменувати публікацію, а також зберегти в другій папці;

Відновити - видаляє всі зміни, внесені в активну публікацію з моменту її останнього збереження;

Помістити - імпортує в активну публікацію текст, зображення, електронні таблиці або базу даних;

Отримати - команда Отримати використовується для імпорту в публікацію TIFF-зображень за допомогою різних приладів, не залишаючи програму;

Експортувати - дає можливість створити нові файли на основі розміщених в публікації елементів;

Зв'язані файли - дозволяє продивлятись стан зв'язків, обновляти їх, управляти зв'язаними файлами в активній публікації;

Параметри документу - дозволяє змінювати параметри публікації, встановлені раніше при виповненні команди «Новий…».;

Стиль друкування - дозволяє зберігати і повторно використовувати набори параметрів для друкування в любій публікації.

Друкування - виводить публікацію або книгу публікацій на принтер.

Установки - управляє різними параметрами поводження програми.

Вихід - закінчує сеанс роботи з програмою PageMaker.

1.2.6 Редагування

Відмінити - Дозволяє повернутися до стану перед останнім виправленням;

Вирізати - Переміщає виділений текст або об'єкти з публікації в буфер Clipboard, видаляючи їх із сторінки;

Копіювати - копіює текст або зображення в буфер Clipboard;

Вклеїти - розміщує вміст буфера Clipboard (т.е. об'єкти або текст, востаннє скопійовані або вирізані) в публікації;

Видалити - видаляє виділений текст або зображення. Вибір команди “Видалити” рівнозначний натисненню клавіші Delete;

Виділити все - виділяє всі об'єкти на видимій сторінці, розвороті або на всьому монтажному столі;

Зняти виділення - відміняє виділення будь-яких виділених на сторінках публікації і монтажному столі об'єктів;

Вклеїти багаторазово - дозволяє дублювати виділені об'єкти шляхом вказівки потрібної кількості копій і їх зсуву щодо оригіналу;

Вклеїти в форматі - дозволяє вибирати, в якому форматі вклеювати вміст буфера Clipboard. Варіант “Вклеїти зв'язок” вставляє в публікацію об'єкт з OLE-сервера;

Вставити об'єкт - дозволяє запустити програму OLE-сервер, в якій ви зможете створити об'єкт, який потім можна OLE - вклеїти в поточну публікацію;

Текстовий режим - відкриває редактора матеріалів, завантажуючи в нього виділений в даний момент матеріал, а якщо жоден не виділений, відкриває новий матеріал;

Редагувати оригінал - відкриває програму, з якою пов'язаний виділений об'єкт.

1.2.7 Текст

Гарнітура - дозволяє призначити гарнітуру або виділеному фрагменту тексту, або для ухвалення за умовчанням для публікації або для всіх подальших публікацій, або для тексту, який ви збираєтеся вводити або розмістити.

Кегль - дозволяє вказати розмір шрифту або для виділеного фрагмента тексту, або для ухвалення за умовчанням для публікації, або для ухвалення за умовчанням для всіх подальших публікацій;

Інтерльяж - встановлює відстань між базовими лініями рядків тексту, вимірюване в пунктах. Інтерльяж може бути встановлений або для виділеного фрагмента тексту, або для ухвалення за умовчанням для публікації, або для ухвалення за умовчанням для всіх подальших публікацій;

Написання - дозволяє визначити стиль для виділеного фрагмента тексту або декількох фрагментів. Зміні піддається написання символів тексту;

Замовлений кернинг - автоматичний кернинг дозволяє вам легко управляти між буквеними інтервалами в заголовках, девізах, плакатах і інших матеріалах, де використовується шрифт великого розміру. Кернінг забезпечує рівномірну настройку інтервалів між всіма символами виділеного тексту з урахуванням форми конкретних символів і заданої щільності тексту

Трекінг - кернінг забезпечує рівномірне налаштування інтервалів між всіма символами виділеного тексту з урахуванням форми конкретних символів і заданої щільності тексту;

Ширина символів - дозволяє управляти пропорційною шириною символів або у виділеному фрагменті тексту, або за умовчанням в одній публікації, або за умовчанням у всіх подальших публікаціях;

Шрифт - управляє гарнітурою, кеглем і іншими атрибутами виділеного фрагмента тексту. Приймається або за умовчанням, або як частина опису стилю;

Абзац - встановлює параметри абзаців. Приймається або для одного абзацу, або для тексту, що розміщується в програмі PageMaker, або як частина опису стилю, або за умовчанням;

Відступи/Табуляція - встановлює лівий і правий відступи, відступ першого рядка абзацу і табуляції;

Перенесення - управляє автоматичним перенесенням слів;

Виключка - дозволяє настроювати вирівнювання лівого і правого краю тексту. Діє для цілого абзацу. Можливе вирівнювання по лівому краю, по правому краю, по центру і в обидві сторони;

Стиль -дозволяє призначати абзацам стилі, визначені раніше і внесені до палітри Стилі. PageMaker призначає стиль всім абзацам у виділеному фрагменті тексту, навіть якщо в цей фрагмент входить тільки частина абзацу.

Визначити стилі - дозволяє створювати і редагувати описи стилів абзаців для тексту, PageMaker, що вводиться або розміщуваного в програмі.

1.2.8 Елемент

Фон - дозволяє вибирати малюнок заливки внутрішньої області фігур, побудованих інструментами “прямокутник”, “еліпс” і “багатокутник”. Малюнок заливки може також застосовуватися до блоків і овалів. Всі малюнки, окрім варіанту “Без фону”, є непрозорими, тобто закривають всі, що знаходиться під ними;

Лінія - задає ширину і тип ліній, а також меж фігур, побудованих інструментами “прямокутник”, “еліпс” і “багатокутник”;

Фон і лінія - встановлює атрибути межі і внутрішньої області виділеного об'єкту. Сюди включений режим накладення об'єкту або вибірки його з фону;

Фрейм - дозволяє включати текст і зображення у фрейм, встановлювати параметри фрейму і його вмісту, переходити від одного зчепленого фрейму до іншого;

Монтаж - поміщає об'єкти на передній або задній план, відносно всіх об'єктів;

Розмістити об'єкти - дозволяє вирівняти об'єкти один щодо одного;

Обтікання текстом - дозволяє задавати, яким чином текст поєднуватиметься із зображеннями на сторінці;

Згрупувати - об'єднує виділені об'єкти в одне ціле;

Розгрупувати - розділяє згруповані раніше об'єкти. Об'єкти зберігають всі властивості, привласнені групі;

Закріпити - фіксує об'єкти на певному місці. Ви можете змінювати тільки ті атрибути об'єкту, які не стосуються його розміру і позиції на сторінці.

Відмінити закріплення - Відміняє дію команди “Закріпити”, вирішуючи переміщення виділеного об'єкту;

Застосувати маску - дозволяє приховувати частину об'єкту так, щоб від нього залишалася видимою тільки та область, яка покривається намальованим поверх прямокутником, еліпсом або багатокутником;

Відмінити маску - дозволяє відмінити маскування об'єктів;

Зображення - режими обробки зображень в програмі PageMaker;

Багатокутник - дозволяє вибирати форму многогранника. Ви можете встановити кількість сторін (до 100) і ступінь їх угнутості всередину фігури (яка приймає вид зірки). Якщо під час вибору команди жоден об'єкт не виділений, то встановлені параметри стають параметрами за умовчанням для всіх нових багатокутників.

Округляючи кути - дозволяє вибрати форму кутів у прямокутників;

Інформація про зв'язок - показує інформацію про зв'язок виділеного об'єкту;

Режим зв'язку - дозволяє контролювати спосіб, яким PageMaker управляє зв'язаними файлами. Ви можете зберігати зв'язаний файл разом з публікацією, оновлювати зв'язаний об'єкт у міру зміни оригіналу;

Недрукований - визначає виділений об'єкт як “Недрукований”, тобто не призначений для друку;

Відмінити трансформацію - відміняє нахил, поворот або дзеркальне віддзеркалення об'єкту.

1.2.9 Вікно

Мозаїка - розташовує відкриті вікна публікацій або матеріалів одне за іншим впритул один до одного;

Каскад - упорядковує відкриті вікна публікацій або матеріалів так, щоб вони перекривали друг дуга, і лише заголовки вікон залишалися видні;

Показати/Сховати інструменти - показує або приховує плаваючу палітру, в якій вибираються малюючи і редагуючи інструменти програми PageMaker.

Показати/Сховати управляючу палітру, - показує або приховує плаваючу палітру, призначену для маніпулювання об'єктами або (коли виділений текст) призначення різних атрибутів символам або абзацам.

Показати/Сховати палітру кольори -показує або приховує палітру, в якій зібрані всі кольори, визначені в активній публікації;

Показати/Сховати палітру стилі - показує або приховує плаваючу палітру «Стилі»

Показати/Сховати палітру сторінки-шаблони - відкриває або закриває палітру “Шаблони”, яка використовується для створення, редагування і призначення сторінкам шаблонів;

Показати/Сховати палітру гіперзв'язки -відкриває палітру «Гіперзв'язки», який використовується для створення, редагування і призначення гіперзв'язків;

Показати/Сховати палітру шари - показує або приховує плаваючу палітру «Шари», яка використовується для створення, редагування, закріплення і видалення шарів;

Додаткові палітри - показує або приховує дві палітри «Бібліотека» і «Сценарії».

1.3 Імпорт графічного матеріалу

1.3.1 Методи поміщення зображень в публікацію PageMaker

Існує два методи приміщення зображень в публікацію Page Maker:

впровадження і скріплення. Впровадження зберігається в публікації, збільшуючи об'єм, займаний нею на диску. При використанні принципу установки зв'язків початковий файл залишається на

своєму місці, а в публікацію поміщається його копія з низьким розширенням, що дозволяє значно зменшити об'єм дискового простору, і прискорити роботу за рахунок скорочення часу на перемальовування.

При використанні методу скріплення в процесі верстки використовується тільки копії низького розширення, трохи збільшуючи об'єм публікації, при цьому на друк виводяться початкові файли високого розширення. Для забезпечення високої якості при друці необхідно контролювати стан зв'язаних фалів, оскільки якщо після приміщення в публікацію початковий файл був переміщений або видалений, на друк буде виведена копія низького розширення.

Велику роль в якісному відтворенні імпортованої графіки грає формат файлів, що поміщаються. Вибір правильного формату гарантує відсутність проблем на етапі кольоровиділення і друку.

Найбільш відповідним форматом для імпортованих зображень є формат TIFF. Даний формат володіє поряд переваг:

наявність алгоритму стиснення LZW без втрати якості;

можливість збереження разом з файлом обтікаючого контуру;

стабільність і надійність при висновку;

сумісність зі всіма редакторами векторної і растрової графіки, а також між платформна сумісність;

можливість призначення кольору і настройки зображення безпосередньо в PageMaker.

PageMaker може також досить добре працювати з форматом JPEG, який забезпечує дуже високе стиснення, але проте частіше використовується формат TIFF.

1.3.2 Призначення кольорів імпортованим зображенням

Прості і складені кольори і їх відтінки можуть бути застосовані до різних об'єктів, створених в програмі Page Maker, а також до монохромних і півтонових зображень (наприклад, у форматі TIFF) і EPS- зображенням, імпортованим в Page Maker.

Якщо призначити колір імпортованому EPS-зображенню, то зміна забарвлення не буде відбита на екрані, проте кольоровиділення буде виконане коректно з урахуванням заданого простого або складеного кольору. Якщо відмінити забарвлення EPS-зображення, виконане в програмі Page Maker, то при кольоровиділенні Page Maker скористається колірною інформацією, що міститься в імпортованому EPS-файлі.

Page Maker дозволяє призначати будь-які кольори імпортованим монохромним і півтоновим зображенням у форматі TIFF, а також зображенням у форматі Windows Metafile, при цьому вони відображатимуться на екрані.

Імпортовані монохромні і півтонові зображення у форматі TIFF можна коректувати безпосередньо в Page Maker, шляхом регулювання їх яскравості і контрасту, зміни типу растру, а також настройки кута нахилу і лініатури растру за допомогою команди Елемент > Зображення > Корекція.

Поле Яскравість визначає загальну яскравість зображення, а поле Контраст дозволяє робити окремі елементи зображення світліше або темніше по відношенню до оточуючого їх фону. Значення яскравості і контрасту можуть змінюватися в діапазоні від -100 до +100%. Щоб отримати інверсне зображення (негатив), потрібно ввести в поле Контраст значення -50%. Щоб оцінити отриманий ефект, не закриваючи діалогового вікна, слід клацнути по кнопці Контроль.

Для висновку на PostScript-принтер в групі Параметри друку можна визначити наступні параметри:

Тип растру - за умовчанням Page Maker використовує точковий растр. Лінійний растр, як правило, застосовується тільки для створення спеціальних ефектів;

Кут нахилу (повороту) растру - дозволяє змінити значення кута повороту растру, отримане від принтера, яке за умовчанням в більшості випадків складає 45°;

Лініатура растру (кількість ліній на дюйм) - дозволяє змінити значення лініатури растру, отримане від принтера. Щоб відновити значення лініатури за умовчанням, потрібно ввести у відповідне поле абревіатуру УМЛЧ.

Потрібно відзначити, що проводити корекцію імпортованих зображенні рекомендується в програмі, спеціально призначеній для цієї мети, наприклад, в Photoshop, а змінювати значення лініатури і кута нахилу растру можна тільки після консультації з фахівцями друкарні.

1.3.3 Імпорт і поміщення тексту

У будь-якому документі основним носієм інформації є текст. Саме для того, щоб текст був виразнішим і якнайкраще сприймався читачем, дизайнери і верстальники застосовують різноманітні прийоми, що підвищують його виразність. Цілком природно, що від того, як буде оформлений текст в публікації залежить і те, як він буде сприйнятий читачем і наскільки вдалою вийде публікація.

1.3.4 Способи поміщення тексту в публікацію

Для додавання тексту в публікацію PageMaker можна скористатися декількома способами: набрати текст безпосередньо в PageMaker, скопіювати з текстового процесора за допомогою буфера обміну або імпортувати текстовий файл. Який з них вибрати, залежить від конкретного завдання, але основним вважається імпорт текстового файлу, набраного в одному з текстових процесорів або редакторів. Нижче описані способи приміщення тексту в публікацію.

Набір тексту в режимі текстового редактора. Для набору і форматування тексту в PageMaker можна використовувати два режими - режим Верстки і Текстовий режим.

Для переходу між ними потрібно використовувати команду Редагування > Текстовий режим > Режим верстки.

У Текстовому режимі набірний або редагований текст відображається в спеціальному вікні однією і тією ж гарнітурою рівного розміру, незалежно від того, яка гарнітура або розмір вибрані для того або іншого абзацу або слова. При цьому всі абзаци вирівнюються по лівому краю (незалежно від того, який тип вирівнювання їм призначений), а графічні об'єкти відображаються у вигляді невеликих чорних квадратів (якщо вони вклеєні текст)

Вільні графічні об'єкти в Текстовому режимі не відображається взагалі. Ліва частина робочого вікна текстового редактора відокремлена від поля введення тексту і служить для відображення стилів абзаців. У Текстовому режимі показуватися тільки зображення символів, тому один і той же матеріал в режимі Верстки і в Текстовому режимі може виглядати абсолютно по-різному.

Не дивлячись на те, що вбудований текстовий редактор не дозволяє відображати текст в тому вигляді, в якому він буде надрукований, внесення до тексту істотних змін зручніше проводити саме в нім, оскільки це дозволяє зосередитися не на оформленні тексту, а на його утриманні. У Текстовому режимі перемальовування екрану відбувається набагато швидше, оскільки в нім не відображаються графічні об'єкти і реальний формат тексту; крім того, значно спрощується переміщення по тексту, тому що в цьому випадку відпадає необхідність перегортати сторінки або змінювати масштаб відображення. Редагування і правку тексту також набагато зручніше виконувати в даному

режимі, оскільки такі команди, як Орфографія, Знайти, наступний і Замінити доступні тільки в Текстовому режимі.

Використання буфера обміну. Якщо є вже набраний текст (наприклад, документ Microsoft Word), його можна скопіювати в буфер обміну (для цього необхідно виділити потрібний фрагмент і виконати команду Правка > Копіювати), перейти до PageMaker, вибрати інструмент Текст і клацнути в будь-якому місці робочого простору, після чого вставити текст з буфера командою Редагування > Вклеїти. Такий спосіб зручно використовувати в тому випадку, якщо немає необхідності використовувати весь початковий текст, а потрібно тільки його деякі фрагменти. Якщо PageMaker не зможе прочитати в буфері Clipboard специфікації шрифту, то текст, вклеєний в існуючий текстовий блок, буде оформлений відповідно до атрибутів символу, розташованого перед крапкою вставки (або після неї, якщо вклеювання проводитися в початок текстового блоку). Додаткове форматування (наприклад, виділення окремих слів курсивом) зроблене перед копіюванням в Clipboard, буде збережено.

Використання команди Помістити. Даний спосіб є основним при приміщенні тексту в PageMaker. Це обумовлено тим, що, як правило, до печатної підготовкою видання займаються декілька чоловік, кожний з яких виконує свої функції. До верстальника текст потрапляє вже у вигляді текстового файлу, заздалегідь набраного складачем, вичитаного коректором і вже зі всіма необхідними правками. Тому верстальникові зручно відразу поміщати в публікацію весь текстовий файл цілком, після чого він може почати роботу по його розміщенню.

PageMaker дозволяє імпортувати в публікацію текст, створений в інших програмах. PageMaker підтримує широкий спектр текстових процесорів і текстових форматів, включаючи RTF (Rich Text Format). Щоб дістати можливість імпортувати різні типи файлів, необхідно встановити відповідні фільтри. Одним з найбільш зручних форматів для передачі текстових файлів є формат RTF, оскільки він дозволяє зберегти форматування на рівні окремих символів (зокрема, зображення букв), чого позбавлений формат TXT. Формат RTF однаково добре підходить як для редагування в Microsoft Word будь-якої версії, так і для приміщення безпосередньо в PageMaker.

Імпортувавши текст в програму PageMaker, його можна обробляти точно так, як і будь-який інший текст, створений безпосередньо в публікації. Існує і інший спосіб обробки імпортованих матеріалів: можна відредагувати початковий текстовий документ (у тій програмі, в якій він був створений), після чого Pag Maker автоматично скопіює всі внесені до нього зміни в публікацію. Розрізняються декілька способів імпорту і оновлення текстових і графічних файлів.

Для імпорту текстового файлу слід використовувати команду Файл > Помістити. У діалоговому вікні Помістити можна задати деякі додаткові установки. Набір параметрів в діалоговому вікні Помістити залежить від того, який об'єкт передбачається імпортувати: текст, таблицю, базу даних або зображення, а також від того, чи був виділений об'єкт або фрейм при виборі команди Файл > Помістити. У списку доступних файлів будуть вказані імена всіх файлів, розширення яких розпізнає PageMaker.

Якщо в діалоговому вікні Помістити буде відмічений прапорець Показати параметри фільтру, то після натиснення кнопки Відкрити буде відкрито ще одне діалогове вікно, в якому можна вказати додаткові умови імпорту, пов'язані з певними фільтрами.

Початкові тексти для верстки часто зберігаються у форматі TXT, тому імпорту тексту в даному форматі слід приділити дещо більше уваги.

В тому випадку, якщо початковий текст набирався в текстовому редакторові, що працює під DOS, він буде збережений в кодуванні ASCII, а якщо в текстовому редакторові, що працює під Windows, то в кодуванні ANSI. При імпорті текстового файлу в діалоговому вікні фільтру можна вказати, яке кодування було використане при його збереженні, і PageMaker зможе правильно відобразити символи. У випадку якщо буде вказано невірне кодування, замість осмисленого тексту в PageMaker буде імпортований набір символів. В даному випадку слідує просто ще раз помістити текст, вказавши в діалоговому вікні фільтру інше кодування.

Page Maker запам'ятовує установки, задані при останньому імпорті тексту, які прийматимуться за умовчанням для всіх що подальших імпортуються файлів того ж формату до тих пір, поки вони не будуть змінені або не буде проведений перезапуск Page Maker.

При імпорті текстового файл за допомогою команди Файл > Помістити в діалоговому вікні команди Помістити можуть бути вказані наступні варіанти:

Як новий матеріал - включає текст в публікацію у вигляді нового самостійного матеріалу, не залежного ні від яких існуючих матеріалів;

Замість цілого матеріалу - видаляє весь виділений матеріал і заміщає його новим текстом; новий текст заповнює існуючі текстові об'єкти, зберігаючи їх позиціонування, розміри і орієнтацію;

У існуючий текст - додає новий текст в точці вставки, не видаляючи ніякого існуючого тексту;

Замість виділеного тексту (або

Розмістити у фреймі) - видаляє виділений фрагмент (або текст у виділеному фреймі) і замінює його новим текстом;

Імпортувати формат - зберігає при імпорті формат символів і абзаців, а також наявну таблицю стилів;

Змінити лапки - дозволяє перетворити подвійні і одинарні лапки і апострофи

у лапки друкарень і апострофи. При цьому здвоєні дефіси замінюються на тире;

Читати стильову розмітку - оформлення абзацу тексту відповідно до його стильових міток (тегами). Стилі повинні бути визначені в публікації програми PageMaker до початку імпорту тексту із стильовою розміткою.

Таким чином, за допомогою установки додаткових параметрів при імпорті тексту в PageMaker можна швидко отримати готовий до верстки текст.

1.3.5 Робота з текстовими блоками

У програмі Page Maker весь текст може бути наданий тільки у вигляді текстових блоків або текстових фреймів. Для того, щоб набрати текст, досить вибрати інструмент Текст не палітрі Інструментів, клацнути в будь-якому місці робочого простору (не обов'язково в межах сторінки) і ввести текст з клавіатури - при цьому автоматично буде створений текстових блок.

Текстові блоки не мають атрибутів фону і лінії; вони бувають тільки прямокутної форми і мають тільки чотири кутові обмежувачі. Використовуючи ці маркери текстового блоку, переміщаючи їх інструментом Стрілка, при цьому розташований всередині текст перерозподілятиметься відповідно до нових розмірів блоку. Текстові блоки можна також вільно переміщати і обертати за допомогою інструменту Стрілка.

При розбитті тексту на матеріали необхідно, перш за все враховувати його логічну структуру. В цьому випадку редагування однієї статті (наприклад, в газеті або рекламному виданні) ніяк не відіб'ється на інших, не зв'язаних в ній матеріалах.

Створювати текстові блоки можна двома способами:

вибрати інструмент Текст і клацнути мишею або протягнути курсор по сторінці або Монтажному столу поза існуючими текстовими об'єктами, після чого ввести текст (на відміну від текстових фреймів, текстові блоки можуть містити тільки текст;

отримавши на екрані піктограму завантаженого тексту, клацнути мишею в порожній колонці або сторінці. Цим способом можна створити стільки текстових блоків (співпадаючих за розміром з колонками), скільки необхідно для розміщення всього тексту.

Щоб створити текстовий блок за допомогою інструменту Текст, потрібно виконати наступні дії:

встановити курсор в тій крапці, від якої передбачається почати розміщення тексту, і виконати клацання мишею. Таким чином буде створений текстовий блок, ширина якого буде рівна ширині колонки. За умовчанням точка введення (мерехтливий курсор) розташовується у лівої межі текстового блоку;

натиснувши кнопку миші, протягнути курсор по сторінці або Монтажному столу, щоб обкреслити прямокутну область, в межах якої потрібно розмістити текст. Таким чином можна отримати текстовий блок довільного розміру, не залежний від ширини існуючих колонок. Точка введення (мерехтливий курсор) розташовується у лівої межі текстового блоку;

після створення текстового блоку можна ввести будь-який текст.

Про те, містить текстовий блок весь поміщений матеріал, або частина його продовжується в інших зв'язаних блоках, можна судити по вигляду маркерів, які знаходяться у верхній і нижній частинах текстового блоку. Щоб маркери сталі видно, необхідно виділити текстовий блок інструментом Стрілка.

Маркери мають вид невеликих петель. Якщо верхня петля порожня, значить, текстовий блок містить початок матеріалу. Якщо порожня нижня петля, це говорить про те, що текстовий блок містить закінчення матеріалу. Якщо порожня і верхня, і нижня петля, текстовий блок містить весь поміщений матеріал.

В тому випадку, якщо текстовий блок містить не розміщений матеріал, нижній маркер, нижній маркер стає червоного кольору і приймає вигляд петлі, усередині якої розташована трикутна стрілка.

Якщо нижній або верхній маркер текстового блоку має вигляд петлі із знаком «+», то це означає, що матеріал починається або продовжується в інших текстових блоках.

Зв'язані текстові блоки можна переміщати за допомогою інструменту Стрілка, а також розтягувати і обертати. Щоб перенести зв'язаний текстовий блок на довільну сторінку, не розриваючи зв'язку з іншими блоками, слід винести його на Монтажний стіл перейти на потрібну сторінку (клацнувши по мініатюрі з її номером в лівій нижній частині робочого вікна програми) і перейти на неї текстовий блок з Монтажного столу.

Щоб об'єднати декілька матеріалів в один, потрібно виконати наступні дії:

вибрати інструмент Текст і клацнути усередині одного текстового блоку;

натиснути комбінацію клавіш Ctrl+A або виконати команду Редагувати > Виділити все, щоб виділити весь текст одного матеріалу;

натиснути Ctrl+X або виконати команду Редагувати > Вирізати, щоб вирізувати текст у буфер обміну;

клацнути інструментом Текст усередині іншого текстового блоку в тому місці, куди

потрібно вставити текст і натиснути Ctrl+V або виконати команду Редагувати > Вклеїти.

Для того, щоб роз'єднати зв'язані текстові блоки, необхідно виконати наступні дії:

клацнути інструмент Текст усередині текстового блоку і виділити потрібний фрагмент тексту;

натиснути комбінацію клавіш Ctrl+X або виконати команду Редагувати > Вирізати, щоб вирізувати текст в буфер обміну;

клацнути інструментом Текст в будь-якому порожньому місці робочого простору Page Maker (за межами якого-небудь текстового блоку) і нажинати Ctrl+V або виконати команду Редагувати > Вклеїти. В результаті буде створений новий текстовий блок.

1.3.6 Використання текстових фреймів

У програмі Page Maker 6.52 з'явився спеціальний тип об'єктів - фрейм. Фрейм багато в чому схожий на будь-який графічний об'єкт Page Maker (зокрема, він має атрибути фону і лінії) але при цьому фрейм може мати зміст (зображення або текст), а може бути порожнім. Текстовий фрейми можна зчепити один з одним, внаслідок чого текст «перетікатиме» з одного фрейму в іншій.

Для створення текстового фрейму слід використовувати один із спеціальних інструментів, розміщених на палітрі Інструментів. Будь-який фрейм може служити контейнером, як для тексту, так і для

зображення. Створити фрейм можна з будь-якого об'єкту, намальованого засобами Page Maker, за допомогою команди Елемент > Фрейм > Замінити на фрейм або нажати комбінацію клавіш Shift+Alt+F. При цьому об'єкт, який потрібно перетворювати у фрейм, повинен бути виділений інструментом Стрільця. Порожній фрейм розпізнається на екрані по блакитних лініях, що перекреслюють його внутрішню область.

Для того, щоб додати текст у фрейм, потрібно клацнути інструментом Текст усередині фрейму і набрати текст. Якщо текст вже існує у вигляді текстового блоку, слід виділити його інструментом Стрілка і, утримуючи клавішу Shift, клацнути по фрейму. Коли таким чином будуть виділений фрейм і текстовий блок, потрібно нажинати комбінацію клавіш Ctrl+F або вибрати команду Елемент > Фрейм > Добавити вміст.

Після того, як текст буде поміщений у фрейм, він переміщатиметься і масштабуватиметься разом з ним, при цьому збережеться можливість редагування тексту за допомогою інструменту Текст. У разі потреби відокремити текст від фрейму і перетворити його на текстовий блок, потрібно виділити фрейм і виконати команду Елемент > Фрейм > Виділити вміст.

Для настройки параметрів фрейму служить команда Елемент > Фрейм > Параметри фрейму. У діалоговому вікні команди Параметри фрейму можна визначити величину відступів тексту від меж фрейму, а також задати спосіб вертикального вирівнювання тексту в межах фрейму.

Фрейм є векторним об'єктом, що створюється засобами PageMaker (фрейм PageMaker дуже схожий на Напис в Microsoft Word), і для нього, так само, як і для будь-якого іншого об'єкту, можна задати обтікання текстом.

2.ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ГІГІЄНА КОРИСТУВАЧА ЕОМ

Широке промислове та побутове використання ПК актуалізувало питання охорони праці їхніх користувачів. Найбільш повним нормативним документом щодо забезпечення охорони праці користувачів ПК є "Державні санітарні норми і правила роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин".

Дотримання вимог цих правил може значно знизити наслідки несприятливої дії на працівників шкідливих та небезпечних факторів, які супроводжують роботу з відео дисплейними матеріалами, зокрема можливість зорових, нервово-емоційних переживань, серцево-судинних захворювань. Виходячи з цього, роботодавець повинен забезпечити гігієнічні й ергономічні вимоги щодо організації робочих приміщень для експлуатації ВДТ, робочого середовища, робочих місць з ВДТ, режиму праці і відпочинку при роботі з ВДТ тощо, які викладені у Правилах.

Відповідно до встановлених гігієнічно-санітарних вимог роботодавець зобов'язаний забезпечити в приміщеннях з ВДТ оптимальні параметри виробничого середовища (табл. 1).

Таблиця 1

Норми мікроклімату для приміщень з ВТД

Пора року	Категорія робіт	Температура повітря, С, не більше	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодна	Легка - 1 а	22...24	40-60	0,1
	Легка - 1 б	21...23	40-60	0,1
Тепла	Легка - 1 а	23...25	40-60	0,1
	Легка - 1 б	22...24	40-60	0,2

Природне освітлення в приміщеннях з ВДТ має здійснюватися через вікна, орієнтовані переважно на північ або північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості не нижче ніж 1,5 %. Для захисту від прямих сонячних променів, які створюють прямі та відбиті відблиски з поверхні екранів ПК і клавіатури повинні бути передбачені сонцезахисні пристрої, вікна повинні мати жалюзі або штори.

Основні вимоги до виробничого приміщення для експлуатації ВДТ

· воно не може бути розміщено у підвалах та цокольних поверхах;

· площа на одне робоче місце в такому приміщенні повинна становити не менше 6,0м², а об'єм не менше 20,0 м³;

· воно повинно мати природне та штучне освітлення відповідно до СНіПП-4-79;

· в ньому мають бути шафи для зберігання документів, магнітних дисків, полиці, стелажі, тумби тощо, з урахуванням вимог до площі приміщення;

· щоденно проводити вологе прибирання;

Поруч з приміщенням для роботи з ВДТ мають бути обладнані:

· побутова кімната для відпочинку під час роботи;

· кімната психологічного розвантаження.

Штучне освітлення в приміщеннях з робочим місцем, обладнаним ВДТ, має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення. Як джерело штучного освітлення мають застосовуватись люмінесцентні лампи ЛБ.

Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць під час роботи з ВДТ:

освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, який визначається трьома параметрами: об'єктом розрізнення - найменшим розміром об'єкта, що розглядається на моніторі ПК; фоном, який характеризується коефіцієнтом відбиття; контрастом об'єкта і фону;

необхідно забезпечити достатньо рівномірне розподілення яскравості на робочій поверхні монітора, а також в межах навколишнього простору;

на робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні;

в полі зору не повинно бути відблисків (підвищеної яскравості поверхонь, які світяться та викликають осліплення);

величина освітленості повинна бути постійною під час роботи;

слід обирати оптимальну спрямованість світлового потоку і необхідний склад світла.

Застосування світильників без розсіювачів та екрануючих гратів заборонено.

Гігієнічні норми до організації і обладнання робочих місць з ВДТ. При розташуванні елементів робочого місця користувача ВДТ слід враховувати:

робочу позу користувача;

простір для розміщення користувача;

можливість огляду елементів робочого місця;

можливість ведення захистів;

розміщення документації і матеріалів, які використовуються користувачем.

Конструкція робочого місця користувача ВДТ має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози. Робочі місця з ВДТ слід так розташувати відносно вікон, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

Робочі місця з ВДТ повинні бути розташовані від стіни з вікнами на відстані не менше 1,5м, від інших стін -- на відстані 1 м, відстань між собою - не менше ніж 1,5 м.

Для забезпечення точного та швидкого зчитування інформації в зоні найкращого бачення площина екрана монітора повинна бути перпендикулярною нормальній лінії зору. При цьому повинна бути передбачена можливість переміщення монітора навколо вертикальної осі в межах ±30° (справа наліво) та нахилу вперед до 85° і назад до 105° з фіксацією в цьому положенні.

Клавіатура повинна бути розташована так, щоб на ній було зручно працювати двома руками. Клавіатуру слід розміщати на поверхні столу на відстані 100...300 мм від краю. Кут нахилу клавіатури до столу повинен бути в межах від 5 до 15°, зап'ястя на долонях рук повинні розташовуватись горизонтально до площини столу.

Принтер повинен бути розміщений у зручному для користувача положенні, так, що максимальна відстань від користувача до клавіш управління принтером не перевищувала довжину витягнутої руки користувача.

Конструкція робочого стола повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання, що використовується, з врахуванням його кількості та конструктивних особливостей (розмір монітора, клавіатури, принтера, ПК та ін.) і документів, а також враховувати характер роботи, що виконується. Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з ВДТ.

Під час роботи з ВДТ для збереження здоров'я працівників, запобігання профзахворюванням і підтримки працездатності встановлюються внутрішньо змінні регламентовані перерви для відпочинку.

...