while (true) {

Socket incoming = s.accept;

Thread t = new ThreadedEchoHandler(incoming);

t.start();

}

Клас ThreadedEchoHandler є похідним від класу Thread і містить представлений нижче цикл обробки взаємодії із програмою-клієнтом в своєму методі run.

class ThreadedEchoHandler extends Thread {

public void run() {

try {

BufferedReader in = new BufferedReader

(new InputStreamReader(incoming.getlnputStreamf)));

PrintWriter out = new PrintWriter

(incoming.getOutputStream(), true /* autoFlush * / ) ;

String line;

while ((line = in.readLine()) != null) {

incoming.close();

}

catch (Exception e) {

Тепер декілька програм-клієнтів можуть одночасно підключатися до сервера, тому що для кожного з'єднання створюється новий потік. Це можна легко провірити скомпілювавши й запустивши програму-сервер, код якої наведений у вище та відкрийте кілька вікон утиліти telnet. Тепер кожне окреме вікно утиліти telnet може незалежно взаємодіяти із програмою-сервером. Для закриття даного з'єднання й вікна утиліти telnet слід натиснути комбінацію клавіш <Ctrl+C>.



Рисунок 7. Вигляд завершеного сервера

4. ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ СИСТЕМИ

4.1 Економічна доцільність розробки програмного забезпечення та його впровадження

Всі програмні продукти, які розробляються на даний час, необхідно обґрунтувати з точки зору економічної доцільності. Дане обґрунтування необхідне для того, щоб вчасно припинити (при втраті актуальності або надмірних витратах) розробку або здійснити необхідні інвестування в проект для забезпечення необхідними програмними або апаратними засобами розробників з метою одержання очікуваних результатів. Економічний ефект розробленого продукту визначається на основі економічних показників, які дають можливість прогнозувати результат від впровадження даної програми.

Існує багато методів визначення економічних показників доцільності впровадження та використання математичного та програмного забезпечення. Враховуючи інтенсивний розвиток комп'ютерної техніки, на сьогодні такий аналіз є невід'ємною частиною попереднього аналізу аналогічних робіт, оскільки саме результат автоматизації виробничих процесів дає суттєве покращення в технології виробництва чи діагностування об'єктів, а кошти, що затрачаються на дану роботу, повинні бути еквівалентними тому ефекту, який принесе конкретне нововведення.

В даній роботі проводиться розрахунок економічних показників та аналіз всієї роботи по розробці алгоритмічного і програмного забезпечення.

4.2 Побудова мережевого графа

Мережевий граф є основним плановим документом в системі мережевого планування і керування, що являє собою інформаційно-динамічну модель, в якій зображаються взаємозв'язки і результати всіх робіт, необхідних для досягнення кінцевої мети розробки, тобто мережевий граф - це наочне відображення плану робіт.

В мережевому графі детально чи укрупнено показано, що, в якій послідовності, коли, за який час, для чого необхідно виконати, щоб забезпечити закінчення всіх робіт не пізніше заданого, директивного терміну.

Порядок побудови мережевих графів визначається прийнятою технологією і організацією робіт. Мережеві графи тільки відображають існуючу або проектовану черговість і взаємозв'язок виконання робіт.

По кожній роботі необхідно враховувати:

? які роботи повинні бути завершені раніше, ніж почнеться дана робота;

? які роботи можуть початись після завершення даної роботи;

? які інші роботи повинні виконуватись одночасно з виконуванням даної роботи.

Аналізуючи мережевий граф можна виділити його головні елементи: події і роботи. Розглянемо детальніше значення термінів:

? подія - це стан, момент досягнення проміжної або кінцевої цілі розробки.

? робота - це розтягнений в часі процес, необхідний для здійснення події. Кожна робота має попередню подію і закінчується визначеною подією.

На мережевих графах подія відображається колом, а робота -- стрілкою. До основних параметрів мережевого графа відносяться: критичний шлях, резерви часу подій. Ці параметри є вихідними для одержання ряду додаткових характеристик, а також для аналізу мережі чи для аналізу складеного плану розробки.

Резерв часу події - це такий проміжок часу, на який може бути відкладене здійснення цієї події без порушення термінів завершення розробки в цілому. Резерви часу існують в мережевому графі в усіх випадках, коли існує більш ніж один шлях різної тривалості.

Резерв часу події К визначається як різниця між пізнім Тп і раннім Тр термінами завершення події за формулою

К = ТП-ТР. (4.1)

Найбільш пізній з допустимих термінів ТП - це такий термін здійснення події, перевищення якого викличе аналогічну затримку завершальної події. Іншими словами, якщо подія наступила в момент ТП, вона потрапила в критичну зону і наступні за нею роботи повинні знаходитись під таким же контролем як і роботи критичного шляху.

Найбільш ранній з можливих термінів здійснення події ТР - це термін необхідний для виконання всіх робіт, що передують цій події. Цей час знаходиться шляхом вибору максимального значення із тривалості всіх шляхів, що приводять до даної події.

Вихідні дані мережевого графа представлені в таблицях 4.1 та 4.2.

Таблиця 4.1 - Події мережевого графа

№ події	Подія
0	Отримання технічного завдання на дипломне проектування
1	Аналіз проблеми дипломного проектування
2	Ознайомлення з технічною літературою на задану тему
3	Пошук інформації в мережі INTERNET
4	Підбір необхідних джерел інформації
5	Аналіз підібраного матеріалу
6	Визначення задач, які виникають при розробці
7	Розгляд існуючих способів моделювання даних систем
8	Аналіз існуючих способів моделювання
9	Постановка задачі для математичного моделювання
10	Аналіз показників, які впливають на систему
11	Визначення параметрів моделі
12	Розробка структури алгоритму
13	Розробка алгоритму програмного забезпечення
14	Вибір середовища програмування для реалізації завдання
15	Розробка структури даних
16	Визначення основних програмних модулів
17	Розробка алгоритму роботи системи
18	Розробка процедури обробки даних
19	Остаточне налагодження програми
20	Аналіз одержаних результатів
21	Визначення економічної доцільності використання системи
22	Завершення роботи

Таблиця 4.2 - Роботи мережевого графа

Номери робіт	Роботи	Тривалість, дні
0-1	Аналіз завдання дипломного проекту	3
1-2	Огляд технічної літератури	5
1-3	Огляд інформації в INTERNET	3
3-4	Робота з підібраним матеріалом з INTERNET	4
2-4	Робота з підібраним матеріалом	5
4-5	Аналіз показників, які впливають на систему	4
5-6	Виділення конкретних задач, що виникають при моделюванні	5
6-7	Формулювання вимог до моделей	4
7-8	Пошук адекватної математичної моделі	15
8-9	Формулювання конкретної задачі для вибраного способу моделювання	5
8-10	Аналіз решти можливих показників, які впливають на систему	6
9-11	Пошук і аналіз значень коефіцієнтів моделі	5
10-11	Визначення залежностей параметрів моделі	7
11-12	Розробка структури алгоритму програми	10
12-13	Розробка структури програми	6
13-14	Розробка чисельного алгоритму реалізації моделі	18
14-16	Аналіз можливостей вибраного програмного пакету	2
13-15	Уточнення виду вхідних даних для програми	3
15-17	Розробка алгоритму опрацювання даних	10
16-18	Написання алгоритму модуля	3
17-18	Опрацювання вхідної інформації	6
18-19	Реалізація процедури обробки даних	10
19-20	Налагодження програми	10
20-21	Аналіз адекватності моделі	5
21-22	Аналіз економічних показників Завершення роботи	20

На рисунку 4.1 зображений мережевий граф, який отримано із вихідних даних таблиць. Знаходимо критичний шлях і розраховуємо ранній, пізній час і резерв часу.

Критичний шлях - це найбільш тривала по часу послідовність робіт, які ведуть від вихідної до завершальної події. Величина критичного шляху визначає термін виконання всього комплексу по плануванню робіт.

Зміна тривалості будь-якої роботи, що лежить на критичному шляху, відповідним чином змінює термін настання завершальної події, тобто дату досягнення кінцевої мети, яка ставиться при плануванні розробки.

При плануванні комплексу операцій критичний шлях дозволяє знайти термін настання завершальної події. В процесі керування ходом розробки увага керівництва зосереджується на роботах критичного шляху. Це дозволяє найбільш доцільно і оперативно контролювати обмежене число робіт, що впливають на термін розробки, а також краще використати існуючі ресурси.

Оскільки в даному випадку мережевий граф досить простий, очевидно що критичний шлях рівний 138.

Дані розрахунків часу подій приведені в таблиці 4.3

Таблиця 4.3 - Параметри подій мережевого графіка

№ події	Ранній час	Пізній час	Резерв часу
0	0	0	0
1	3	3	0
2	8	8	0
3	6	10	4
4	13	13	0
5	17	17	0
6	22	22	0
7	26	26	0
8	41	41	0
9	46	49	3
10	47	47	0
11	54	54	0
12	64	64	0
13	70	70	0
14	88	88	0
15	73	74	1
16	90	90	0
17	84	87	3
18	93	93	0
19	103	103	0
20	113	113	0
21	118	118	0
22	138	138	0

4.3 Економічне обґрунтування розробки та впровадження програми

Економічне обґрунтування розробки та впровадження програми будемо здійснювати на аналізі таких економічних показників:

Sp.n - сумарні витрати на розробку програмного забезпечення;

?Kд2/1 - додаткові капітальні вкладення;

KEOM - капітальні вкладення в ЕОМ;

?Ee2/1 - додаткові капітальні вкладення.

Розрахунок відповідних коефіцієнтів проводиться з врахуванням того, що варіаційні задачі діагностування раніше виконувались вручну.

4.4 Розрахунок витрат на розробку програмного забезпечення

Сумарні витрати на розробку програмного забезпечення Sрп. визначаються за формулою:

, (4.2)

де р0 - норматив рентабельності, що враховує прибуток установи, яка розробляє дану програму, долі одиниці;

- час, що витрачається на розробку даної програми працівником і-ої кваліфікації, люд.-міс;

- основна заробітна плата розробника і-ої кваліфікації, грн/міс;

- коефіцієнт, що враховує додаткову заробітну плату розробникам програми, в долях від основної заробітної плати;

- коефіцієнт, що враховує нарахування органам соціального захисту на заробітну плату, в долях від основної та додаткової заробітної плати;

- коефіцієнт, що враховує накладні витрати установи, в якій розробляється ця програма, в долях до основної заробітної плати розробника;

- машинний час ЕОМ, необхідний для налагоджування даної програми, машино-год;

ег - експлуатаційні витрати, що припадають на 1 год машинного часу.

Значення коефіцієнтів ; ; ; . Нехай = 3 люд.-міс, а = 300 грн(неповний робочий день). Експлуатаційні витрати, що припадають на 1 год машинного часу, можуть бути визначені за витратою електроенергії

(4.3)

де Рсп = 350 - споживана потужність ЕОМ, Вт;

Сеод = 0.32 - вартість 1 кВт/год електроенергії для підприємств.

Отже, за (4.3)

ег =0.35 • 0.32 = 0,112 грн/год.

Необхідний час налагодження програми становить 100 машино-год. Сумарні витрати на розробку програмного забезпечення складуть

= 2199.302 (грн)

4.5 Розрахунок капітальних вкладень

Додаткові капітальні вкладення , пов'язані з впровадженням розробленої системи, визначаються за формулою:

, (4.4)

де - капітальні вкладення в ЕОМ та інші складові системи;

- машинний час ЕОМ необхідний користувачу для тих задач, які він розв'язує за допомогою розробленої програми машино-год/рік;

- корисний річний фонд роботи цієї ЕОМ (без врахування простоїв в ремонті);

- ціна нової програми, грн.:

грн.,

де - кількість користувачів.

Капітальні вкладення в ЕОМ та інші складові системи визначаються за формулою:

(4.5)

Де - вартість ЕОМ (серверів), грн;

- вартість комунікацій, грн.

Cсер.i для комп'ютера Athlon64 3000, ASUS A8NE, DDR 256 Mb, HDD 120 Gb, GeForce6600, SyncMaster 17”

Буде становити Cсер.i = 3402 грн

Ском.і для комп'ютерного класу з 30 комп'ютерів буде становити Ском.і = 980 грн. (сюди входять мережевий комутатор, кабель, короб для кабелю, конектори, мережеві розетки, та мережеві карти)

КЕОМ = 3402 + 980 = 4382 грн.

Корисний річний фонд роботи ЕОМ :

(4.6)

де Др - дійсний річний фонд часу, дні;

kn - коефіцієнт, що враховує профілактичні роботи та плановий ремонт (kn = 0,1);

- тривалість робочої зміни, год ( = 8). Корисний фонд часу ЕОМ становить:

год/рік.

Машинний час ЕОМ, необхідний користувачу для вирішення задачі з допомогою ЕОМ, обчислюється як:

, (4.7)

де tз - час, який витрачає користувач на вирішення задачі з ЕОМ, год. Машинний час ЕОМ становить

год/рік.

Додаткові капітальні вкладення становлять:

грн.

4.6 Розрахунок експлуатаційних витрат

Економія витрат, пов'язаних з експлуатацією програми визначається за формулою:

(4.8)

де - основна заробітна плата 1-ого робітника, який розв'язував цю задачу вручну, грн/рік;

Тс - строк служби програми до її морального зносу, роки.

Приймемо Тс=3 роки, =3600 грн/рік. (неповний робочий день), кількість робітників - 1. Економія експлуатаційних витрат становить:

= (1+ 0.2) • 3600 - (696.6 • 0.112 + 2199.302/3)= 3560 грн.

4.7 Розрахунок зведених економічних показників

Термін окупності додаткових капітальних вкладень визначається за формулою

(4.9)

Отже, за (4.9)

=3843.08/3560 = 1.07 роки.

Грошовий річний ефект, який отримує користувач при застосуванні системи визначається за формулою

(4.10)

де , і становитиме

=3560 -3843.08/3 = 2278,42 грн.

В таблиці 4.4 наведені зведені економічні показники системи. З вище наведених розрахунків видно, що розробка та впровадження даної системи є економічно доцільною. Використана при розрахунках методологія не є досконалою і не враховує всі переваги застосування інформаційних комп'ютерних систем. До таких переваг можна віднести якісні параметри:

- «безпідкупність» системи при винесенні оцінки за тест

- можливість повторного використання уже існуючих тестів

- швидкість перевірки завдань

Таблиця 4.4 - Зведені економічні показники розробки системи

Показник	Розмірність	Значення
Витрати на розробку програмного забезпечення	грн	2199.30
Капітальні вкладення	грн	3843.08
Економія експлуатаційних витрат	грн/рік	3560,45
Термін окупності	Рік	1.07
Грошовий річний ефект	грн/рік	2278,42

Таким чином, із економічних розрахунків та згаданих переваг випливає, що впровадження спроектованої системи є економічно доцільним і дозволить підвищити продуктивність праці працівника, який раніше вирішував дані задачі вручну.

5. ОХОРОНА ПРАЦІ

5.1 Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів

В процесі роботи людина взаємодіє із предметами пращ, знаряддями праці та іншими людьми. На неї діють різні фактори виробничого середовища, в якому протікає процес праці (температура, вологість повітря, шум, вібрація, шкідливі речовини, різні випромінювання та інші). Від умов праці в великій мірі залежить здоров'я, працездатність людини, відношення до праці і її результати. При несприятливих умовах різко знижується продуктивність праці і виникають передумови для виникнення травм і професійних захворювань.

У зайнятих переважно розумовою працею, робота яких супроводжується нервово-психічним напруженням (оператори, диспетчери і т.д.), частіше реєструється патологія, у якої є істотною роль порушень нервово-ендокринної регуляції: це захворювання нервової системи, органів травлення, органів чуття.

Недоліки при проектуванні і створенні обчислювальних центрів неминуче відбивається на якісних і кількісних показниках діяльності робітників, у тому числі призводить до уповільнення або помилок у процесі роботи.

Особливості характеру і режиму праці, значна розумова напруга й інші навантаження призводять до зміни в робітників обчислювальних центрів функціонального стану центральної нервової системи, нервово-м'язового апарату рук (при роботі з клавіатурою введення інформації). Нераціональні конструкція і розташування елементів робочого місця викликають необхідність підтримки змушеної робочої пози. Тривалий дискомфорт в умовах гіпокінезії викликає погашену пізнотонічну напругу м'язів і обумовлює розвиток загального стомлення і зниження працездатності.

При тривалій роботі за екраном дисплея в операторів відзначається виражена напруга зорового апарату з появою скарг на незадоволеність роботою, головну біль, дратівливість, порушення сну, втома і хворобливі відчуття в очах, в області шиї, руках і ін.

Вони також піддаються впливу шкідливих і небезпечних чинників виробничого середовища: електромагнітних полів (радіочастот), статичній електриці, шуму, недостатньо задовільних метеорологічних умов, недостатньої освітленості і психоемоційної напруги. Праця робітників з електронно-обчислювальною технікою повинна відносити до І-ІІ класу по гігієнічних умовах праці; його тяжкість не повинна перевищувати оптимальних.

Потенційно небезпечні виробничі фактори, їхні фактичні і нормативні значення зведені в таблицю 5.1.

Таблиця 5.1 - Аналіз потенційно небезпечних виробничих факторів

Небезпечний фактор (технологічна операція)	Діапазон	Фактичне значення	Нормативне значення (безпечна величина)	Характер дії на людину
Рентгенівське	Понад 1.2 КеВ	9-12 мкр/г	75.0 мкр/г	Загальна втома, головний біль
Ультрафіолетове випромінювання	220-280 нм	0.1 Вт/м2	0.01 Вт/м2
ІЧ-випромінювання	700 нм-1мм	0,05-4 Вт/м2	100 Вт/м2
Видимий діапазон	320-700 нм	0.1-2.0 Вт/м2	10 Вт/м2
Електростатичне поле	-	15 кВ/м	20-60 кВ/м
Яскравість	-	75-80 Кд/м2	35 Вт/м2	Різь в очах

5.2 Заходи для забезпечення нормальних умов праці та розрахунок природної освітленості

Виробничі приміщення даної категорії проектуються відповідно до вимог СНІП 2.09.04-87 "Адміністративні і побутові будинки приміщення виробничих підприємств". Розміщення приміщень здійснюються за принципом однорідності видів виконуваних робіт. З метою оптимізації умов праці робітників, необхідно встановлювати відеотермінали в приміщення, суміжні й ізольовані від приміщень із технологічним обладнанням.

Для екрану монітора використовується спеціальний фільтр який захищає очі оператора від ультрафіолетових і рентгенівських променів, а також підвищує контрастність зображення.

Переважно застосовуються захисні екрани трьох типів - сіткові, плівкові і скляні. Результат досліджень властивостей фільтрів наведено в таблиці 5.2.

Сіткові екрани, зменшують блищання, але значно знижують контрастність і видимість об'єктів розрізнення, що неприпустимо. Плівкові - поліпшуючи видимість і контрастність зображення, швидко вигоряють і утруднюють видимість.

Таблиця 5.2 - Характеристики захисних екранів

Тип фільтру	Конструкція	Позитивні якості	Негативні якості
Сітка з провідними нитками, або провідним покриттям і заземленням	Чорна металева або капронова сітка з металевим покриттям	Захищає від ЕСП при високій провідності від ЕМП (СЧ і НЧ спектрів)	Зменшує чіткість, контрастність і видимість зображення
Плівковий тонований	Тонка плівка фірми “Polaroid” СР-50; “Polaroid” СР-60	Знижує блищання і мерехтіння екрану, дещо підвищує контрастність і чіткість	Не призначений для захисту від випромінювання, мала прозорість (25%); швидко вигоряє при користуванні
Скляний тонкий: тонований з поглинаючим шаром	Тонке неполіроване скло	Знижує блищання від екрана ЕПТ	Як правило, не має сертифіката якості
Скляний товстий	Товсте скло, леговане іонами важких металів	Забезпечує захист від випромінювань ЕМП (ВЧ, НЧ, СЧ), УФ.	Дуже яскравий блиск від фільтра
Комбінований: скляний з плівковим покриттям	Тонке скло і плівка	Прозорість, послаблює всі види випромінювання	Високе блищання

По можливості екран дисплею необхідно розмістити трохи вище рівня очей. Це створить розвантаження тих груп м'язів, які напружені при нормальному погляді - вниз або вперед.

У операторних, а також інших приміщеннях, де особливості експлуатації устаткування обумовлюють підвищену рухливість повітря, значні рівні звуку й інші несприятливі чинники виробничого середовища, постійні робочі місця операторів ЕОМ необхідно розміщувати в ізольованих кабінах, площа яких із розрахунку на одну людину повинна бути не менше 6 м2, а об'єм не менше 20 м3.

Кабіна оператора повинна розміщатися з протилежної сторони від гучних агрегатів обчислювальних машин, вона повинна мати природне освітлення при коефіцієнті природної освітленості не менше 1,0% з організованим повітрообміном.

На постійних робочих місцях і в кабіні оператора повинні бути забезпечені мікрокліматичні параметри, рівні освітленості, шуму і стан повітряного середовища, визначені чинними санітарними правилами і нормами.

Таблиця 5.3 - Нормативні характеристики метеорологічних умов у виробничих приміщеннях

Виробниче приміщення	Категорія важкості фізичних робіт	Період року	Температура, °С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Відділ розробки програмного забезпечення	І а - легка	Теплий Холодний	22-25 20-23	40-60 40-60	0,1 0,1

У виробничих приміщеннях повинні дотримуватися такі об'єми зовнішнього повітря:

- при об'ємі приміщення більше - 10 м3 на одного працюючого, присутності вікон і відсутності виділення шкідливих речовин припускається природна вентиляція приміщення, якщо не потрібно дотримання технологічних параметрів чистоти повітря; - у виробничих приміщеннях без вікон і ліхтарів подача повітря на одного працюючого повинна бути не менше 60 м3 /год, при дотриманні норм мікроклімату, шкідливих речовин і пилюки.

В усіх операторних на постійних робочих місцях параметри мікроклімату повинні відповідати вимогам СН 4088-86 "Мікроклімат виробничих приміщень".

Кондиціонування повітря повинно забезпечувати автоматичну підтримку параметрів мікроклімату у необхідних межах в перебіг усіх сезонів року, очищення повітря від пилюки шкідливих речовин, створення невеличкого надлишкового тиску у чистих приміщеннях для виключення надходження неочищеного повітря. Необхідно також передбачити можливість індивідуального регулювання роздачі повітря у окремих приміщеннях. Температура повітря, яке подається, повинна бути не нижче 19°С. Характеристика системи вентиляції наводиться в таблиці 5.4.

Таблиця 5.4 - Характеристика системи вентиляції

Виробниче приміщення	Вид вентиляції	Вентиляційне обладнання	Кратність повітряного обміну, 1/год
Відділ розробки програмного забезпечення	штучна	кондиціонер PHILIPS 4X12SG	1.2

Освітлення в приміщеннях операторних повинно бути змішаним, природним і штучним.

Природне освітлення повинно здійснюватися у виді бічного освітлення. Значення коефіцієнту природного освітлення повинно відповідати нормативним рівням по СНІП 11-4-79 "Природне і штучне освітлення. Норми проектування". При виконанні роботи категорії високої зорової точності цей показник повинен бути не нижче 1,5%, при роботі середньої точності - не нижче 1,0%. Орієнтація світлоотворів для приміщень з ЕОМ повинна бути північною.

Штучне освітлення в приміщеннях операторів варто здійснювати у виді комбінованої системи освітлення з використанням люмінесцентних джерел світла у світильниках загального освітлення. Для запобігання підсвічування екранів дисплеїв прямими світловими потоками застосовуються світильники загального освітлення, розташовані між рядами робочих місць або зон із достатнім бічним освітленням. При цьому лінії світильників розташовуються паралельно світлоотворам.

Освітлювальні установки повинні забезпечувати рівномірну освітленість за допомогою переважно відбитого або розсіяного світлорозподілу. Вони не повинні створювати світних відблисків на клавіатурі й інших частинах пульта, а також на екрані. Для уникнення відблисків на екранах від світильників загального освітлення необхідно застосовувати антиблікові сітки, спеціальні фільтри для екранів, захисні козирки або розташовувати джерела світла паралельно напрямку погляду на екран.

Місцеве освітлення забезпечується світильниками, встановленими безпосередньо на столі або на його вертикальній панелі, а також вмонтованими в козирок пульта. Якщо виникає необхідність використання індивідуального світлового джерела, то він повинен мати можливість орієнтації в різних напрямках І бути оснащений пристроєм для регулювання яскравості і захисної сітки, що охороняє від осліплення і відбитого блиску.

Джерела світла стосовно робочого місця розташовують таким чином, виключити влучення в очі прямого світла. Захисний кут арматури в цих джерел повинний бути не менше 30°.

Пульсація освітленості використовуваних люмінесцентних ламп не повинна перевищувати 10%. При природному освітленні варто застосовувати засоби сонцезахисту, що знижують перепади яскравостей між природним світлом і світінням екрану. У якості таких засобів можна використовувати плівки з металевим покриттям або регульовані жалюзі з вертикальними ламелями. Крім того, рекомендується розміщення вікон з однієї сторони робочих приміщень.

У полі зору оператора повинен бути забезпечений відповідний розподіл яскравості. Відношення яскравості екрана до яскравості навколишніх його поверхонь не повинно перевищувати в робочій зоні 3:1.

М'яке рентгенівське випромінювання, що виникає при напрузі на аноді 20-22 кВ, а також висока напруга на струмоведучих ділянках схеми викликають іонізацію повітря, з утворенням позитивних іонів, що вважаються несприятливими. Оптимальним рівнем аероіонізації в зоні подиху працюючого рахується вміст легких аероіонів обох знаків від 1,5-102 до 5-103 у 1 см3 повітря.

Організацію робочого місця оператора необхідно здійснювати на основі сучасних ергономічних вимог. Конструкція робочих меблів (столи, крісла або стільці) повинна забезпечувати можливість індивідуального регулювання відповідно росту працюючого і створювати зручну позу. Часто використовувані предмети праці й органи керування повинні знаходитися в оптимальній робочій зоні.

Робочий стіл повинний регулюватися по висоті в межах 680-760 мм. При відсутності такої можливості його висота повинна складати 720 мм. Оптимальні розміри робочої поверхні стільниці 1600x900 мм. Під стільницею робочого столу повинно бути вільний простір для ніг із розмірами по висоті не менше 600 мм, по ширині 500 мм, по глибині 650мм. На поверхні робочого столу для документів необхідно передбачати розміщення спеціальної підставки, відстань якої від очей повинно бути аналогічним відстані від очей до клавіатури що дозволяє знизити зорове стомлення.

Розрахунок природної освітленості

1) Розглянемо схему приміщення, де встановлено персональний комп'ютер (рисунок 5.1).

На рисунку 5.1 показано:

- Lд- довжина приміщення: -5 м;

- Lш - ширина приміщення: - 3 м;

- l - глибина приміщення:- Зм;

- h - висота від рівня робочої поверхні до верхньої грані вікна: 1,8 м;

- Із - відстань від розрахункової точки до зовнішньої поверхні стіни 3,4 м;

- Lбуд - відстань між розрахунковим будинком і будинком навпроти: 15м;

- Нк - висота розміщення карнизу будинку навпроти над підвіконником розрахункового вікна: 8,4 м.

2) По ширині приміщення яка не перевищує 12 м вибираємо бокове одностороннє освітлення.



Рисунок 5.1 - Схема приміщення

3) Визначаємо розряд роботи по зоровій напруженості і характеру зорової роботи і по них визначаємо коефіцієнт освітлення: е =1.0%

4) По поясу світлового клімату визначаємо коефіцієнт світлового клімату: т = 0.9.

5) По поясу світлового клімату і орієнтації вікон по сторонах горизонту (на захід) визначаємо коефіцієнт сонячності: С = 0.85.

6) По коефіцієнтах е, м, С визначаємо нормоване значення коефіцієнта природного освітлення ен:

ен = е?m?С = 1?0,9?0,85=0,765 (%) (5.1)

7) Визначаємо відношення довжини приміщення до глибини приміщення:

Ld/l=5/3=1,7 (5.2)

8) Визначаємо відношення глибини приміщення до висоти від рівня робочої поверхні до верху вікна:

1/h=3/1.8=1,7 (5.3)

9) Визначаємо світлову характеристику бокових світлових прорізів (вікна) по відношеннях (5.1), (5.2) та (5.3):

10) Визначаємо відношення відстані Lб між нашим приміщенням до висоти Нк розміщення карнизу будинку навпроти над підвіконником вікна:

Lб/Нк= 15/8,4= 1.79 (5.4)

11) Визначаємо значення коефіцієнта Кб який враховує затіненість вії будинком навпроти: Кб = 1

12) Визначаємо загальний коефіцієнт світло пропуску матеріалу:

(5.5)

13) Площа підлога:

Sпідлоги=15м2

14) Площа стелі:

Sстелі=15м2

15) Площа стін:

Sстін=48м2

16) Коефіцієнт відбиття від стін, підлоги і стелі:

Рстелі=70%, Рстін=70%, Рпідлоги=56%

17) Середньоваговий коефіцієнт відбиття:

рс = (70?48+70?15+56?15)/(48+15+1115)=67,3% (5.6)

18) Площа підлоги освітлена вікнами:

Sпідлоги=Ld ? (l - ст) = 5 ? (3 - 0,3) = 13,5 (м2) (5.7)

19) Площа світло прорізів вікон:

(5.8)

20) Необхідне число вікон:

(5.9)

На основі проведеного розрахунку можна зробити висновок, що в приміщенні, що має вказані розміри, достатньо одного вікна площею 3.6 м2. Отже воно відповідає нормам природного освітлення.

5.3 Забезпечення безпеки експлуатації ЕОМ

Вимоги електричної і механічної безпеки для ЕОМ і систем обробки даних встановлені ГОСТ 25861-83. Додаткові або особливі заходи безпеки, яких необхідно дотримуватися при експлуатації і технічному обслуговуванні ЕОМ і їх пристроїв, вказуються в їх ЕД

Особи, що допускаються до експлуатації і технічного обслуговування ЕОМ, повинні пройти цільове навчання по вивченню правил роботи і вимог безпеки при роботі з ЕОМ, а також ЕД на конкретні види ЕОМ, до роботи з якими вони одержують допуск. До експлуатації ЕОМ допускаються особи, що мають групу по електробезпеці не нижче її, до технічного обслуговування - групу ІІІ.

Для безпечної експлуатації ЕОМ в приміщенні, де вона встановлена, повинні забезпечуватися кліматичні умови, встановлені ЕД

Всі пристрої ЕОМ підлягають захисному заземленню, за винятком пересувних і переносних, в конструкції яких заземлення не передбачено.

Не допускається використовувати як захисне інформаційне заземлення, якщо це не дозволено ЕД.

Електричний опір і міцність ізоляції в пристроях ЕОМ перевіряється відповідно до ЕД з врахуванням наявності подвійної, підсиленої і додаткової ізоляції.

Періодичній перевірці не рідше 1 разу на рік підлягає струм витоку пристроїв ЕОМ, який не повинен перевищувати, мА:

0,25 - для пристроїв класу її;

0,75 - для ручних пристроїв класу І;

3,5 - для переносних пристроїв класу, і, стаціонарних - класу І з вилкою і розеткою, стаціонарних - класу І, призначених для постійного приєднання до мережі.

Для стаціонарних пристроїв класу І допускається струм витоку понад 3,5 мА до 5% споживаного струму за наступних умов:

- мережеві і заземлюючий проводи мають постійне з'єднання з пристроєм і мережею будівлі,

- біля входу пристрою повинен бути попереджувальний напис «Великий струм витоку! Перед підключенням приєднати заземлюючий провід»;

- перетин внутрішнього заземлюючого дроту пристрою не менше 1,2 мм2;

- як додатковий захист рекомендується індикація обриву захисного заземлення.

Перевірка проводиться згідно ГОСТ 25861 - 83 для вторинних ланцюгів, що не мають з'єднань із заземленням, за допомогою міліамперметра, яким вимірюється струм між заземлюючим елементом пристрою і проводами вторинного ланцюга по черзі

Враховуючи велику щільність монтажу в пристроях ЕОМ, при їх технічному обслуговуванні повинні забезпечуватися шляхи витоку, повітряні зазори і відстані по ізоляції в ланцюгах, пошкодження ізоляції яких може привести до ураження електричним струмом. При кожному регламентованому технічному обслуговуванні шляху витоку в ланцюгах напругою вище 42 В повинні очищатися від пилу шляхом протирання спиртом або іншим нейтральним розчинником, а пошкоджені місця ізоляції повинні покриватися Ізоляційним лаком. При заміні елементів в цих ланцюгах повинні витримуватися повітряні зазори між струмоведучими частинами і не допускатися гострі виступи припою і виводів елементів.

При технічному обслуговуванні пристроїв ЕОМ підлягає обов'язковій перевірці справність зовнішнього підключення ЕОМ до мережі і підключаючих пристроїв. Проводи і кабелі не повинні мати пошкоджень ізоляції і захисної оболонки, обривів жил у місцях приєднання. В місцях введення у вхідні пристрої

проводи і кабелі повинні бути закріплені, щоб не створювати натягу струмопровідних жил. З'єднувальні пристрої, зокрема вбудовані в ЕОМ, повинні мати справні контакти, в з'єднувальних пристроях релейно контактного типу контактний зазор у відключеному стані повинен бути не меншим 3 мм

Стан внутрішньої проводки в пристроях ЕОМ підлягає перевірці при регламентованому технічному обслуговуванні. Внутрішня проводка повити мати трасування, опорне кріплення для запобігання натягу проводів і їх з'єднань, додаткову ізоляцію або екранування для відділення проводів, що знаходяться під основною напругою, від ланцюгів малої напруги. Внутрішня проводка повинна мати ефективний захист від дотику з рухомими частинами Жорсткі ізольовані провідники повинні розташовуватися так, щоб забезпечувати повітряні зазори і шляхи витоку не нижче допустимих.

При регламентованому технічному обслуговуванні, обов'язковій перевірці з періодичністю не рідше 1 разу на рік, підлягають захист пристроїв ЕОМ від перевантажень по струму і виконаний на базі реле максимального струму, захист від коротких замикань При заміні елементів захисту не допускається застосовувати реле з самоповерненням.

Вентилятори, що встановлені на пристроях ЕОМ для їх охолодження в робочому режимі, повинні проходити перевірку на безпеку експлуатації з періодичністю і в об'ємах, вказаних в їх ЕД.

Всі блокування, що є на пристроях ЕОМ, повинні бути в справному стані і підлягають перевірці при регламентованому технічному обслуговуванні. Блокування, що відключається для проведення технічного обслуговування, підлягає підключенню і перевірці після його закінчення Захисні блокування від надзвичайно небезпечних дій (висока напруга, небезпечні випромінювання і тд.) не повинні відключатися

Захисні огорожі (кожухи, сітки, бар'єри), що перегороджують доступ до рухомих частин, ланцюгів високої напруги, газорозрядних трубок високого тиску і т. д., повинні бути в справному стані, а дверці, що є на них, повинні надійно утримуватися замками в закритому стані При необхідності, якщо це передбачено конструкцією пристрою, захисна огорожа повинна бути заземлена.

Пристрої ультрафіолетового випромінювання, при роботі яких утворюється озон, або використовуються горючі рідини і гази, повинні експлуатуватися із застосуванням засобів, що захищають персонал від випромінювання, а також з дотриманням «Правил пожежної безпеки в газовій промисловості».

У пристроях введення і виведення інформації ЕОМ, а також в пристроях відображення інформації з високовольтними телевізійними трубками при їх роботі можуть створюватися і накопичуватися заряди статичної електрики, тому вони повинні експлуатуватися із застосуванням засобів захисту від статичної електрики, вказаних в ЕД. Ці засоби підлягають перевірці при регламентованому технічному обслуговуванні пристроїв.

У пристроях ЕОМ, що працюють з порошками або виробляють пил при нормальній роботі (паперовий пил), повинні бути в справності пристосування, що перешкоджають розповсюдженню і забезпечують накопичення відходів у визначених місцях.

Перевірка цих пристосувань і очищення пристроїв від накопичень пилу повинні проводитися при технічному обслуговуванні з періодичністю, встановленою в ЕД.

Попереджувальні написи про призначення і положення органів управління та індикації підлягають перевірці при кожному технічному обслуговуванні Написи, що стали непридатними, підлягають заміні або відновленню

Категорично забороняється на пристроях ЕОМ, що знаходяться під напругою.

- зняття і установка вентиляторів, блоків і вузлів,

- від'єднання і приєднання зовнішніх і внутрішніх роз'ємів,

- електромонтажні роботи по заміні електрорадіоелементів;

- заміна мережевих запобіжників.

ВИСНОВКИ

У процесі виконання дипломної роботи зроблена наступна робота:

- досліджено архітектуру “клієнт-серверних”;

- проаналізовано основні підходи до розробки програм даної архітектури;

- розроблено дизайн;

- розроблено базу даних;

- розроблено клієнтську на серверну частини програми.

В роботі проведено значний аналітичний огляд літературних джерел, досліджені основні підходи, що існують на сьогодні в областях розробки програмного забезпечення з архітектурою “клієнт-сервер”. На основі аналізу спроектовано і розроблено базу даних, серверну та клієнтську частини.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ НА ДЖЕРЕЛА

1. А.Горєв, С.Макашарипов, Ю.Владімиров. “SQL Server 6.5 для профессионалов”, - “Питер” Санкт-Петербург 1998

2. К.Ланг, Д.Чоу. “Публикация баз данных в Интернете”, - “Символ-Плюс” Санкт-Петербург 1998

3. Д.Боуман, C.Эмерсон, М.Дарновски, “Практическое руководство по SQL”, - “Диалектика” Киев 1997

4. Microsoft Press, “Секреты создания интрасетей”, - “Питер” Санкт-Петербург 1998

5. http://www.citforum.ru

6. JDK API

7. Вейскас Джон. Эффективная работа с Access 7.0, - Санкт-Петербург: 1998

8. Дейт К. Введение в системы баз данных, - Москва: 2000

9. Руденко В.Д., Макарчук О.М., Патланжоглу М.О. Практичний курс інформатики, - К: 1997

10. Послед Борис Access 2000. Базы данных и приложения. Лекции и упражнения. - К: ДиаСофт. - 2000

11. Збірник нормативних документів з безпеки життєдіяльності.\Витяг з державних санітарних правил і норм.- Під редак. проф.Сачкова Л.С.,- Київ: 2000,- с.738-739.

12. Романов Г.М. Человек и дисплей. - Ленинград: 1989.

13. Сибаров Ю.Г.Охрана труда в вычислительных центрах. - Москва : 1990.

Размещено на Allbest.ru

...