Методологія метрологічного забезпечення автоматизованих систем контролю та обліку енергоносіїв (АСКОЕ)

Основні положення методу РЕКОП були використані під час МА каналів ІВС "САДКО" для контролю рівня, густини та температури рідких або сипучих середовищ, в тому числі - енергоносіїв. Це дозволило за рахунок декомпозиції каналів, що забезпечує максимальну кількість експериментальних оцінок похибок, уніфікації розрахунків, застосування МПТ для оцінки похибок обчислювальних компонентів підвищити нормовану точність електричних трактів ІВС більш ніж у 2 рази.

Під час МА головного зразка АСКОЕ електроенергії електричний тракт вимірювальних каналів за методом РЕКОП було поділено на високовольтну частину, яка досліджувалась розрахунковим методом, і низьковольтну, яка досліджувалася експериментально. Виключення систематичної складової похибки з результату вимірювань звузило довірчий інтервал допустимої сумарної похибки частини електричного тракту ВК з лічильниками в середньому на 12 -- 18 %. В цілому застосування методу РЕКОП дозволило підвищити нормовану точність каналів приблизно в 2 рази. У третьому розділі розглянуто методологію МЗ обчислювальних та керуючих каналів АСКОЕ та основні програмні засоби - метрологічні програмні тести для досліджень і випробувань цих каналів. Аналіз обчислювальних процедур дозволив виділити типові процедури і формалізувати за їх видами вибір комплексу МХ ОК (табл. 2, в якій прийняті позначення: O - випадкова, С - систематична, ДИН - динамічна складові похибки ОК; ()- функція впливу). Наприклад, для простого розрахунку досить використати лише випадкову складову похибки ОК. Це дало можливість в робочих методиках МА вказувати конкретні моделі похибок ОК та способи їх дослідження.

Таблиця 2 Моделі похибки ОК для різних типів обчислювальних процедур

Основою МА АСКОЕ за новою методологією є запропоновані універсальні МПТ, за допомогою яких проводяться метрологічні дослідження обчислювальних та випробування керуючих каналів (КК) АСКОЕ. При розробленні МПТ враховувався зворотний зв'язок між результатом вимірювання технологічного параметра та результатом обчислення і відтворення керуючого впливу. Під час досліджень ОК відгуки на номінальні тестові сигнали повинні відповідати значенням досліджуваних точок діапазону вимірювань. Під час випробувань КК відгуки досліджуються на відповідність одному із заданих законів регулювання: пропорційному, інтегральному, пропорційно-інтегральному або пропорційно-інтегрально-диференціальному.

Запропонована процедура МА ОК (випробувань КК) на основі МПТ здійснюється за таким алгоритмом:

Введення початкових параметрів (типів обчислювальних процедур, діапазонів обчислень і впливових величин, кількості досліджуваних точок або значень ФВ у досліджуваних точках і т. ін.);

Вибір математичної моделі похибки ОК (або формалізація закону керування КК);

Субалгоритм визначення значень ФВ і номінальних кодів тестових сигналів у досліджуваних точках, похибок на виходах ОК (КК) та впливових величин;

Субалгоритм організації циклів подання тестових кодів на вхід ОК (КК) й реєстрації відгуків на виході ОК (КК) в досліджуваній точці;

Субалгоритм статистичної обробки циклів роботи ОК (КК) в досліджуваній точці;

Чи всі досліджувані точки пройдені? Якщо ні - перехід до п. 4;

Субалгоритм оцінки МХ ОК (КК).

Розроблено ряд універсальних МПТ, побудованих за уніфікованою структурною схемою методу РЕКОП. Використано узагальнену математичну модель похибки ОК АСКОЕ та формалізацію вибору комплексу МХ ОК за номером типової обчислювальної процедури, що дозволяє оцінити ступінь впливу ОК на результати опрацювання згідно із визначеним числовим критерієм. Такий підхід дав можливість визначати доцільність використання конкретного ОК у складі АСКОЕ. За допомогою розроблених уніфікованих МПТ проведено метрологічні дослідження та випробування типових ОК і КК, що регулюють температуру, різницю температур, витрати речовини, тиск, перепад тисків.

Четвертий розділ присвячено МЗ АСКОЕ на базі методу розрахунково-експериментальної оцінки ризиків (методу РЕКОРИЗ) функціонування каналів АСКОЕ. Як було встановлено, для багатоканальних АСКОЕ, в каналах яких переважають прямі вимірювання, достатньо застосування методу РЕКОП. Для нових видів інтелектуальних АСКОЕ традиційними шляхами оцінити вплив специфічних похибок обчислювальних та керуючих компонентів в порівнянні з похибками ВК неможливо. Це зумовлено, як вже відзначалося, тим, що немає узагальненого погляду на оцінку МХ ОК, практично відсутні критерії необхідності МА ОК, засади випробувань керуючих каналів, методики й відповідна нормативна документація для інтегральної оцінки вірогідності контролю та функціонування каналів АСКОЕ.

Високі значення вірогідності і точності АСКОЕ можна було б забезпечити традиційним шляхом зниження інструментальної похибки. Але первинні перетворювачі, які вносять домінуючу складову в похибку результату, входять як складова частина в мережу постачання енергоносіїв, їх номенклатура обмежена.

Другий шлях - алгоритмічний, який базується на обробці всієї вимірювальної інформації з використанням апостеріорних розподілів похибки засобів вимірювання та можливих значень вимірюваної величини. Такий підхід може бути простим для реалізації у випадку, коли можливі значення вимірюваної величини та випадкова складова похибки вимірювання мають нормальний закон розподілу. Тоді, маючи математичне очікування 0 вимірюваної величини з дисперсією 2 і дисперсією 2 випадкової складової похибки вимірювання з нульовим математичним очікуванням, можна визначити апостеріорну щільність розподілу можливих результатів вимірювань, а потім побудувати такий інтервал, апостеріорна імовірність попадання в який значення вимірюваної величини дорівнює будь-якому заданому числу (1-). Інтервал має границі

.

Цей інтервал не можна називати довірчим інтервалом в традиційному розумінні. Поділивши його довжину на довжину традиційного довірчого інтервалу , одержуємо , тобто одержуємо, що “апостеріорний” інтервал менше традиційного.

Скорочення інтервалу можна тлумачити як підвищення точності за рахунок використання апріорної інформації. Але вищенаведені результати мають сенс тільки у випадку, коли дійсно відомі параметри апріорного закону розподілу. Відносно прості аналітичні вирази можна отримати тільки для двох складових похибки вимірювання, закон розподілу яких є нормальним. В дійсності складових може бути значно більше. Крім того, є похибка ОК, вираз якої не завжди можна записати у формі простих аналітичних співвідношень. Отже, такий алгоритмічний шлях приводить до успіху лише в окремих випадках. Треба шукати нові шляхи підвищення вірогідності, які б використовували як апріорну, так і апостеріорну інформацію.

Перший крок у цьому напрямку було зроблено в методичних вказівках МИ 187; МИ 188, МИ 860 та МИ 1533 колишнього Союзу, де було здійснено спробу регламентації критеріїв вірогідності повірки засобів вимірювань. Але ці критерії впливали лише на кількість спостережень у досліджуваній точці, вони не контролювалися експериментально і непридатні для складних автоматизованих систем. Процеси в складних системах, як було показано, повніше характеризуються імовірнісними інтегральними показниками - ризиками. Імовірнісний підхід дає можливість експериментально оцінити вірогідність контролю й функціонування АСКОЕ та оцінити “питому вагу” похибок обчислень й керування.

Виходячи з того, що ризик 1-го (2-го) роду - це імовірність отримати хибний (дійсний) відгук на дійсний (хибний) тестовий сигнал, геометрична інтерпретація апостеріорних ризиків R 1-го і 2-го роду приводить до таких виразів їх значень:

R1= NД/ВН/NВН; R2= NН/ВД/NВД,

де NВН - загальне число відгуків, визнаних недійсними;

NД/ВН - число дійсних відгуків, що були визнані недійсними;

NВД - загальне число відгуків, визнаних дійсними;

NН/ВД - число недійсних відгуків, що були визнані дійсними.

З цих виразів випливає тактика оцінки ризиків контролю МХ каналів або електричних трактів АСКОЕ. На вхід каналів (трактів) підключається еталонний програмно-керований калібратор тестових сигналів. Машинна програма перебирає можливі значення вимірювального параметра, що відповідають дійсному або недійсному (хибному) каналам, тобто каналам з регламентованими МХ або з МХ, що не відповідають нормі. Згідно з цим відтворюються значення вхідної величини. Відгуки на тестові сигнали дають “тестовий простір” можливих відгуків каналів, в якому програмою фіксуються помилкові рішення. Значення ризиків обчислюються за часткою помилкових рішень в їх загальній кількості. Для експериментального визначення ризиків необхідно мати інформацію про зони дійсних і хибних тестових сигналів та відгуків, тобто використовувати математичні моделі “дійсних” та “хибних” каналів (табл. 3).

В табл. 3 прийнято такі позначення:

і - максимальні значення точкових апріорних ризиків 1-го і 2-го роду; nД; nН - кількість значень вимірюваного параметра при відтворюванні відповідної математичної моделі дійсного і недійсного каналу; rд[С]; rн[С] - розмах вимірюваного параметра при відтворюванні відповідної математичної моделі дійсного і (або) недійсного каналу; hд і hн - крок квантування при відтворюванні вимірюваного параметра відповідної математичної моделі дійсного і (або) недійсного каналу; М - граничне значення вимірюваного параметра у зоні недійсності (прийнято М=2Д); - відношення граничних значень основних похибок еталонного засобу вимірювань і каналу чи його компоненту (=ОД:Д).

Таблиця 3

В табл. 3 наведено також аналітичні вирази для розрахунку кількості nД (nН) значень імітацій параметра С під час моделювання дійсних (недійсних) каналів (компонентів) АСКОЕ.

Вирази для інтегральних апріорних і та апостеріорних RАПОСТ ризиків одержані з геометричної інтерпретації ризиків:

=; =; /[+(1-)(1-b)/b]; /[+(1-)b/(1-b)],

де b - рівень дефектності (b = NН/N).

Отже, модель I має фіксовані значення (сД; Д) вимірюваного параметра, яким відповідають точкові ризики, а моделі II, III, IV мають інтервальні значення вимірюваного параметра, яким відповідають інтегральні ризики. Довжини інтервалів, в яких рівномірно розподілений вимірюваний параметр, в таблиці показано їх граничними значеннями в квадратних дужках.

Для побудови моделей використано такі граничні значення похибок: сД; Д; К і М. Виходячи з їх можливих комбінацій, було розглянуто чотири основних математичних моделі. Модель I має фіксовані значення похибки, яким відповідають точкові ризики. Вимірюваний параметр для дійсних каналів дорівнює максимальному значенню С в зоні дійсності, тобто СД. Для недійсних каналів вимірюваний параметр дорівнює мінімальному значенню С в зоні недійсності, тобто Д. Моделі II, III, IV мають інтервальні значення похибок. Для моделі ІІ - це [0; СД] та [Д; М], тобто для цієї моделі використано ті ж основні граничні значення вимірюваного параметра, що і для моделі І. Для ідеального еталонного засобу МА чи повірки, в якого ОД0, маємо СДД. Випадку, коли основні граничні значення вимірюваного параметра для дійсного і недійсного каналів збігаються та дорівнюють Д, відповідає модель ІІІ. І нарешті, якщо замість Д у моделі ІІІ використати контрольний допуск К, одержуємо модель IV.

Таким чином, обрані чотири математичні моделі представляють всі можливі типи моделей, але не всі можливі варіанти вказаних типів. Дійсно, до моделей з фіксованими значеннями С можна додати ще одну: (К; Д), а до моделей без зони невизначеності - модель із однаковими граничними значеннями К вимірюваного параметра для дійсного та недійсного об'єктів. Але кінцевою метою вибору моделей є не збільшення їх числа, а вибір оптимальної моделі за прийнятим критерієм оптимальності. Якщо після вибору цього критерію та проведення машинних досліджень серед чотирьох вищезазначених моделей виявлена оптимальна, то мета досягнута, і всі інші потенційні моделі зайві.

Оптимізацію моделей проведено за аксіоматичним методом. З класичної теорії похибок відомо, що якщо відносні похибки обчислені з точністю до одної значущої цифри після коми, то похибкою, яка на порядок менша за іншу, можна нехтувати. Тому за аксіомою 1 прийнято такі критерії К суттєвості похибок ОК: похибками обчислень не можна нехтувати, якщо вони перевищують 10 % невизначеності результату вимірювань. Тобто:

Квигот.= |1 - 0| / [0 +| 2 - 1|] 0,1;

Кспож.= |1 - 0| / [0+| - 1|] 0,1,

де (0, 0), (1, 1) і (2, 2) - оцінки ризиків відповідно на так званих нульовому (теоретичному), першому (імітаційному) та другому (практичному) рівнях визначення ризиків.

Якщо хоча б один з двох критеріїв суттєвості похибок ОК підтверджується, то ОК повинен пройти МА.

На нульовому рівні розрахунок ризиків запропоновано виконувати на основі оперативної характеристики похибки того компоненту каналу, що має найбільшу похибку (в більшості випадків це первинний вимірювальний перетворювач). На першому рівні визначення ризиків проводиться імітаційне моделювання основних систематичних складових похибки каналу, коли враховуються похибки перетворювачів, алгоритму та обчислень. При імітації роботи ВК використовується робоча машинна програма АСКОЕ. На цьому рівні похибки компонентів електричного тракту ВК вважаються істотно меншими за похибку перетворювача, і ними нехтують.

На другому рівні визначення ризиків проводиться експериментальне дослідження каналів в робочих умовах експлуатації за допомогою еталонних калібраторів сигналів для працюючих систем і імітаційне моделювання всіх складових похибки каналу для систем, що проектуються. Ці ризики зумовлені неідеальністю (похибками) як електричних трактів каналів АСКОЕ, так і похибками обчислювальних і програмних компонентів АСКОЕ. В імітаційному моделюванні використовуються значення допустимих похибок компонентів вимірювального каналу з технічних умов.

Отже, ризики трьох рівнів визначаються:

для АСКОЕ, що проектуються, за схемою "розрахунок - моделювання систематичних складових похибки - моделювання всіх складових похибки";

для АСКОЕ, що знаходяться в експлуатації, за схемою "розрахунок - моделювання систематичних складових похибки - натурний експеримент".

За аксіомою 2 нормовані значення апріорних (переддослідних) "точкових" ризиків дорівнюють: max = 10 %; max = 5 %. За аксіомою 3 оптимальні математичні моделі каналів відповідають нормованим апостеріорним значенням ризиків і коефіцієнтів Квигот. та Кспож.. Апостеріорні граничні значення ризиків знаходяться за формулою Байєса:

(RCАПОСТ) max =[1+(Рд-1 -1)(1- max) max -1]-1;

(RВАПОСТ)max=[1+(Рн-1 -1)(1- max) max -1]-1,

де Рд (Рн=1-Рд) - апріорна імовірність того, що канал дійсний (недійсний).

Під час аналізу результатів вибору оптимальної моделі каналів на основі імітаційного моделювання за методом РЕКОРИЗ для кожної моделі було визначено, чи відповідають вимогам аксіоми 3 апостеріорні ризики 1-го і 2-го роду, а також критерії суттєвості похибок ОК (рис. 4). Машинна програма моделювання кожної моделі розроблена для випадку Рд=Рн=0,5, коли однаково представлені дійсні і недійсні канали. На рисунку 4 показано значення критерію суттєвості похибки ОК Кспоживача трьох моделей (І, ІІ і ІІІ) для двох значень (відношення допустимих похибок еталонного засобу і каналу): 0,2 і 0,5. З цього рисунку видно, що модель І не відповідає вимогам аксіоми 3 за значенням критерію Кспоживача, що перевищує 0,1.

Як показав аналіз, тільки для моделі ІІ повністю виконуються всі вимоги аксіоми 3, і тому ця модель визнана оптимальною.

Під час МА програмно-технічних комплексів Proteus 2000 та SERIES-4 за допомогою моделі ІІ формувалися тестові сигнали та аналізувалися відгуки на виходах електричних трактів, що дало можливість гарантувати апріорну імовірність придатності електричних трактів 0,95, а апостеріорний ризик 2-го роду (імовірність того, що визнаний придатним тракт в дійсності непридатний) - таким, що не перевищує 0,3 % .

У п'ятому розділі подано організаційно-методичні основи МА й повірки каналів АСКОЕ, а також обгрунтовано новий метод повірки однорідних каналів АСКОЕ, сутність якого полягає в тому, що він дозволяє зменшити вплив похибки формування вхідної тестової фізичної величини за рахунок корекції уставок (допусків) на похибку каналів в залежності від середнього значення відгуків на виходах однорідних каналів. Усереднення відгуків нейтралізує розсіяння параметрів модулів каналу, тому різниця між середнім і очікуваним значеннями відгуків залежить від НСП формування вхідної величини. Якщо різниця між середнім значенням реальних вихідних сигналів сукупності каналів та ідеальним відгуком гіпотетичного еталонного каналу на еталонний сигнал - додатна (від'ємна) величина, то межі допуску на похибку збільшуються (зменшуються) на значення поправки.

Отже, вихідне вирішальне правило (з нормативної документації) для повірки однорідних каналів: хН< хi< хВ , де хН=aНS0 та хВ=aВS0 - норми, з якими порівнюється хі - відгук i-го каналу, що повіряється. Вводиться с - поправочний множник: , де x0=a0S0 - значення відгуку (вихідного сигналу) гіпотетичного еталонного ВК з параметром a0, якщо на його вході діє сигнал із номінальним значенням S0 .

Кориговане вирішальне правило: хНс< хi <хВc. Підставимо значення в с і візьмемо до уваги, що хі=aіS, де S= S0+0. Тоді це правило набирає вигляду:

,

де аi - значення контрольованого параметра i-го каналу;

і - поправки.

Імовірність визнати ВК “в нормі” за результатами повірки:

= - + + ,

де н і в - еквівалентні інтервали зсуву нижньої і верхньої меж уставки відповідно;

і - ризики повірки відповідно 1-го і 2-го роду.

Від знаків н і в залежить характер помилкових рішень, сумарна імовірність яких дорівнює

+ =

де ;

D - апріорна вірогідність повірки.

Дослідження показали, що апріорно задана вірогідність повірки D забезпечується лише такою кількістю каналів, що одночасно повіряються, яка визначається нерівністю:

n 0,64 2/()2,

де - довжина еквівалентного інтервалу зсуву, обумовлена обмеженим об'ємом вибірки однорідних каналів; - середньоквадратичне відхилення реальних вихідних сигналів сукупності n однорідних каналів від їхнього середнього значення. Наведене співвідношення відображає вплив кінцевої кількості каналів на ефективність методу, яка тим більша, чим більше значення n і чим ближче характеристики каналів до ідеальних. Отже, точність калібратора тестсигналів може бути того ж порядку, що й точність однорідних каналів, які повіряються.

У додатках подано метрологічні програмні тести для випробувань АСКОЕ за методом РЕКОП, комп'ютерні програми випробувань за методом РЕКОРИЗ, методичні матеріали з впровадження методів РЕКОП і РЕКОРИЗ та акти впровадження результатів дисертації.

ВИСНОВКИ

Встановлено, що існуючий підхід до МЗ АСКОЕ не враховує впливу обчислювальних і керуючих компонентів системи на точність одержуваних результатів. Запропоновано ввести імовірнісно-статистичний підхід, який дозволяє експериментальним шляхом оцінити невизначеність вимірювань АСКОЕ як на етапі МА і повірки, так і в процесі експлуатації, з врахуванням впливу всіх компонентів.

Виходячи з критерію максимізації експериментально-дослідних операцій, розроблено розрахунково-експериментальний метод оцінки похибок ВК (метод РЕКОП). Метод враховує специфіку експлуатації систем, в яких первинний перетворювач є складовою частиною мережі постачання енергоносія. Впровадження методу РЕКОП у середньому в 2 рази підвищує точність визначення результату каналами ряду головних зразків АСКОЕ (електроенергії, природного газу, гарячої води, еталонної установки вимірювання та відтворення витрати природного газу ВПДУ-41пг).

Проведений аналіз обчислювальних процедур дозволив формалізувати вибір комплексу МХ обчислювального каналу (компонента) за типом обчислювальної процедури. Для визначення цього комплексу МХ розроблені універсальні метрологічні програмні тести (МПТ), які враховують зворотний зв'язок між результатом вимірювання та результатами обчислень параметра енергоносія і відтворення керуючої дії. За запропонованими МПТ були проведені дослідження обчислювальних та випробування керуючих каналів температури, різниці температур, витрати речовини, тиску, перепаду тисків.

Розроблено метод розрахунково-експериментальної оцінки ризиків (метод РЕКОРИЗ), який дозволяє оцінити вплив кожного компонента АСКОЕ на невизначеність вимірювань під час МА, повірки та експлуатації. Обрано оптимальну модель дійсних та хибних каналів. На основі трьохрівневої оцінки ризиків запропоновано критерій суттєвості похибок обчислювальних компонентів відносно похибок вимірювання. Метод пройшов широку апробацію при дослідженнях електричних трактів програмно-технічних комплексів Proteus-2000 (виробництво Великої Британії) та Series-4 (США). Його впровадження дозволило суттєво підвищити вірогідність їх функціонування.

Запропоновано і проаналізовано метод повірки сукупності однорідних вимірювальних каналів АСКОЕ, який зменшує вплив похибки еталонних тестових калібраторів за рахунок корекції допуску. Проаналізовано ефективність методу та вірогідність результатів повірки.

Впроваджено нову розроблену методологію МЗ АСКОЕ у комплекс нормативних документів з МЗ ІВС та АСКТП.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Наталюк М.Ф., Калицинский Ю.Р., Колпак Б.Д. Методы, устройства и погрешности измерений электрической энергии переменного тока //Метрологическое обеспечение измерений. - М.: ВНИИКИ, 1990. - Вып. 3. - 48 с.

2. Колпак Б.Д. Основы методологии организации и проведения МА ИИC // Измерительная техника.-1991.-№ 8.- С.11.

3. Калицинский Ю.Р., Колпак Б.Д., Кричевец А.М., Пинчевский А.Д., Речков Г.А., Семенюк А.Л. Состояние и перспективы развития нормативно-технической базы метрологического обеспечения ИИС // Измерительная техника. - 1991. - № 8. - С. 7-9.

4. Андрусяк С.А., Наталюк М.Ф., Колпак Б.Д. Регламентация требований к метрологическому обеспечению ИИС и АСУ ТП в технической документации // Измерительная техника. - 1991. - № 8.-C. 9-10.

5. Колпак Б.Д., Калицинский Ю.Р., Кричевец А.М. Типовая программа метрологической аттестации программных компонентов ИИС//Измерительная техника. - 1991. - № 10. - С. 16-18.

6. Лысый Б.М., Владимиров В.Л., Колпак Б.Д., Кугасян И.В. Поверка высокоомной меры с помощью двух низкоомных катушек сопротивления // Измерительная техника. - 1995. - № 10. - С. 53-55.

7. Колпак Б.Д., Крук О.П., Наталюк М.Ф., Нетесин С.Г., Середюк О.Е., Шевцов А.И. Метрологическая аттестация поршневой расходоизмерительной установки природного газа// Измерительная техника. - 1995. - № 11. - С. 28-30.

8. Калицинский Ю.Р., Колпак Б.Д., Кричевец А.М., Литвинова Е.Д., Чубатенко В.Я. Метрологические аспекты обеспечения качества и стабильности функционирования АСУ ТП// Автоматизация производственных процессов. - 1996. - № 1. - С. 75-78.

9. Кричивец А., Колпак Б., Калицинский Ю. Методология метрологической аттестации программных средств обработки измерительной информации // Український метрологічний журнал. - 1996. - Вип. 2-3. - С.75-78.

10. Калицинский Ю.Р., Колпак Б.Д., Кричевец А.М. Методология метрологического обеспечения автоматизированных измерительных информационных систем учета длительности телефонных переговоров // Измерительная техника. - 1996. - № 8. - С. 10-13.

11. колпак Б. Д. Нові підходи до метрологічного забезпечення обліку та витрати газу // Методи та прилади контролю якості. - 1999. - Вип. 3. - С. 54-59.

12. колпак Б. Д., Наталюк М.Ф. Типові вимоги до розробки методики виконання вимірювань та систем комерційного обліку газу // Методи та прилади контролю якості. - 1999. - Вип. 3. - С. 59-63.

13. Колпак Б.Д. Оцінка ризиків функціонування автоматизованих систем обліку енергоносіїв// Вісник ВПІ. - Вінниця: ВПІ. - 1999. - № 5. - С. 26-29.

14. Колпак Б. Д., Коновалов В.І. Автоматизація контролю і обліку споживання холодної та гарячої води// Вестник ХГПУ. - Электроэнергетика и преобразовательная техника. - Харьков: ХГПУ. - 1999. - Вып. 88. - С. 7-13.

15. Колпак Б.Д. Комплекс нормативних документів з метрологічного забезпечення автоматизованих систем контролю і обліку енергоносіїв// Вісник ТДПУ. - Тернопіль: ТДПУ. - 1999. - Том 4. - Число 4. - С. 129-137.

16. Колпак Б.Д. Проблеми метрологічного забезпечення обчислювальних компонентів автоматизованих систем контролю та обліку енергоносіїв. // Вимірювальна техніка та метрологія: Міжвід. Наук.-техн. зб. - Львів: ДУ "Львівська політехніка". - 1999.- № 54 - С. 115-118.

17. Колпак Б.Д. Методи підвищення точності автоматизованих систем обліку енергоносіїв// Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах. - 1999. - № 4. - С.91-93.

18. Колпак Б.Д. Метрологічне забезпечення автоматизованих систем контролю та обліку енергоносіїв: проблеми термінології // Український метрологічний журнал. - 2000. - Вип. 1. - С. 40-41.

19. Колпак Б.Д. Метрологічні випробування керуючих каналів автоматизованих систем контролю і обліку енергоносіїв // Вісник ВПІ. - Вінниця: ВПІ. - 2000. - № 2. - С. 26-31.

20. Колпак Б.Д. Метод розрахунково-експериментальної оцінки похибок вимірювальних каналів інформаційно-вимірювальних систем // Методи та прилади контролю якості. - 2000.-№ 5.-С.29-34.

21. Колпак Б.Д. Метрологічні основи ІВС обліку енергоносіїв // Вісник ДУ “Львівська політехніка”. Серія “Автоматика, вимірювання та керування”. - Львів. - 2000. № 389. - С.45-50.

22. Колпак Б. Д., Наталюк М.Ф., Крук О.П., Бродин І.С. Оцінка характеристик похибок витратомірних поршневих дискретно-динамічних установок під час метрологічної атестації // Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ: Міжвід. наук.-техн. зб. - Івано-Франківськ: ДТУНФ. - 1999. - Т. 6. - № 36. - С. 140-146.

23. Володарский Е.Т., Колпак Б.Д. Поверка измерительных каналов ИИС // Обчислювальна техніка та автоматизація: Зб. наук. пр. Донецького державного технічного університету.- Донецьк: ДТУ. - 1999.-Вип. 12.-С. 252-256.

24. Колпак Б.Д. Особливості метрологічного забезпечення автоматизованих систем контролю і обліку енергоносіїв// Фізичні методи та засоби контролю середовищ, матеріалів та виробів: Зб. наук. пр. ФМІ ім. Г.В.Карпенка НАН України. - Київ-Львів. - 2000. - Вип. 5.- С. 157-162.

25. Колпак Б.Д. МЗ ІВС рідких та скраплених енергоносіїв// Зб. наук. пр. Українського державного морського технічного університету ім. адм. Макарова. - Миколаїв. - 2000. - № 2(368). - С. 131-134.

26. Колпак Б.Д. Методи метрологічної атестації автоматизованих систем вимірювання, контролю та обліку електроенергії//Енергоефективність: Зб. наук. пр. Інституту електродинаміки НАН України. - К. - 2000. - С. 201-212.

27. ДСТУ 2709-94. ДСВ. Автоматизовані системи керування технологічними процесами. Метрологічне забезпечення. Основні положення / Колпак Б., Каліцинський Ю., Кричевець О., Чубатенко В. -Чинний з 01.07.95. - Київ: Держстандарт України. - 1994. - 10с.

28. Пат. 30941 А України, МПК 6 G01 F 23/28. Спосіб визначення рівня, меж поділу та температури рідких і сипких середовищ/ Гордєєв Б.М., Жуков Ю.Д., Колпак Б.Д., Наталюк М.Ф., Леонтьєв А.В.. - № 98063259; Заявлено 23.06.98 р.; Рішення від 11.02.1999 р.; - Опубл. 15.12.2000. - Бюл. № 7.

29. Kolpak B. Methods of electrical energy metering accuracy improvement// Proc. 4-th International symposium of electrical and magnetic quantities (IMEKO TC4). - Varna (Bulgaria). - 1990. - Р.116-122.

30. Kolpak B. Automation of monitoring of metering systems of energy carriers //Proc. International Conf. On Actual Problems of Measuring Technique. “Measurement-98”. - Kyiv (Ukraine). - 1998. - P. 214-215.

31. Vladimirov V., Kolpak B. Method of automated monitoring of informational measuring systems // Abstracts of the Third International Conference "FIZMET'98". - June 15-19 1998. -Saint Petersburg: Institute of Problems Mechanical Engineering of Russian Academy of Sciences.-1998.- P. 48-49.

32. Колпак Б. Проблеми метрологічного забезпечення автоматизованих систем контролю та обліку енергоносіїв// Праці Міжнар. наук.-практ. конф. "Системи транспортування, контролю якості та обліку енергоносіїв". - Львів: ДУ "Львівська політехніка". - 1998. - С. 136-145.

33. Колпак Б., Наталюк М., Коновалов В., Сіверс В. Методи підвищення точності вимірювання об'ємних витрат природного газу// Тр. 2-й Междунар. конф. по управлению использованием энергии (TACIS, BISTRO/96/052). - Львов: ДУ "Львівська політехніка". - 1997.-С.39-44.

34. Жуков Ю., Гордєєв Б., Колпак Б., Наталюк М. Метрологічні проблеми поліметричних систем в управлінні енерговикористанням// Тр. 2-й Междунар. конф. по управлению использованием энергии (TACIS, BISTRO/96/052).-Львов: ДУ "Львівська політехніка". - 1997.-С.4-66-4-69.

35. Колпак Б.Д. Расчетно-экспериментальный метод оценки точностных характеристик измерительных каналов ИИС// Тр. Межд. науч.-практ. конф. "Метрология - 97". - Минск: ГП “ЦЄСМ”. - 1997. - С. 43-45.

36. Колпак Б.Д., Кучеров Г.В., Семенюк А.Л., Удовиченко Е.Т. Метрологическое обеспечение измерительных и управляющих систем на современном этапе // Тр. Межд. науч.-практ. конф. "Метрология - 97". - Минск: ГП “ЦЄСМ”. - 1997. - С. 125-127.

37. Колпак Б.Д., Коновалов В.І., Кучеров Г.В. Проблеми вимірювання витрат природних питних та мінеральних вод// Тр. 1-ой межд. конф. “Современные технологии ресурсо-энергосбережения”, -Партенид, - Киев: 1997. - С. 36-37.

38. Колпак Б.Д., Коновалов В.І., Кучеров Г.В. Системи комерційного обліку витрат теплоенергії. Проблеми метрології// Тез. Междунар. симп. “Наука и предпринимательство”. - Винница-Львов: ВГТУ. - 1997. - С. 99.

39. Андрусяк С.А., Колпак Б.Д. Автономный метод поверки автоматизированных систем поверки приборов и преобразователей // Тез. докладов 7-го симп. “Проблемы создания преобразователей формы информации”.- Киев: 1992. - С. 114-115.

40. Колпак Б.Д. Повышение точности измерительных информационных систем учета и контроля электроэнергии // Тез. докладов всесоюзной конференции “Радиоизмерения-91” - Севастополь: 1991. - С. 89.

41. Володарский Е.Т., Колпак Б.Д., Кучеров Г.В. Методология поверки совокупности однородных каналов // Сб. докл. VI Национ. научн. симп. с междунар. уч. “Метрология и надежност'95”. - Созопол (България). - 1995. - С. 75-77.

42. Колпак Б.Д., Коновалов В.И., Кучеров Г.В., Орлов В.С. Автоматизированная система учета потребления холодной и горячей воды // Сб. докл. VI Национ. научн. симп. с междунар. уч “Метрология и надежност-`95”.- Созопол: 1995. - С. 89-92.

43. Владимиров В.Л., Колпак Б.Д., Кучеров Г.В., Володарский Е.Т. Метод автоматизированного контроля информационно-измерительных систем // Сб. докл. VI Национ. научн. симп. с междунар. уч. “Метрология и надежност '95”. - Созопол: 1995. - С. 93-95.

44. Колпак Б.Д., Коновалов В.И., Кучеров Г.В., Орлов В.С. Электронные турбинные расходомеры жидкости для построения измерительных систем // Сб. докл. VII Национ. научн. симп. с междунар. уч. “Метрология и надежност'96”. - Созопол (България). - 1996. - С. 240-245.

45. Колпак Б.Д., Коновалов В.И., Наталюк М.Ф. Автоматизи-рованная система измерения параметров поршневой объемно-динамической установки задания и воспроизведения расхода газа// Сб. докл. VII Национ. научн. симп. с междунар. уч. “Метрология и надежност'96”. - Созопол (България).1996. - С. 246-251.

46. Гольцов А.С., Винниченко А.Н., Карасев А.П., Коновалов В.И., Колпак Б.Д. Акустические расходомеры жидкости для систем теплоэнергетики // Сб. докл. VII Национ. начн. симп. с междунар. уч. “Метрология и надежност'96”. - Созопол (България). - 1996. - С. 252-256.

Размещено на Allbest.ru