Історія створення та розвитку мови програмування Pascal
Основні характеристики мови програмування Pascal та історія його розвитку. Особливості однопрохідної схеми компілятору Turbo Pascal. Службове слово як неподільне утворення, зміст якого фіксований мовою. Етапи історичного розвитку середовища Delphi.
| Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.03.2014 |
| Размер файла | 42,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
1. Ніклаус Вірт
Ніклаус Вірт народився 7 січня 1934 а у с. Ревне, в передмісті Цюріха, (Швейцарія). Батьки - Волтер і Хедвіга Вірт. Батько Ніклауса був шкільним учителем.
У дитинстві Ніклаус Вірт захоплювався авіамоделізмом і будівництвом ракет, захоплення електронікою і системами програмного управління почалося з розробки пристроїв дистанційного управління для моделей. У 1954 році поступив на факультет електроніки Швейцарського федерального технологічного інституту (ETH) у Цюріх, де за чотири роки отримав ступінь бакалавра з електротехніки. Продовжив навчання в Лавальскому університеті (Квебек, Канада), у 1960 році отримав ступінь магістра. Потім був запрошений до університету Каліфорнії у Берклі (США), де в 1963 році, під керівництвом професора Хаскі, захистив дисертацію, темою якої стала мова програмування Ейлер (Euler) - розширення Алгола засобами мови Лісп.
Дисертація Вірта була помічена спільнотою розробників мов програмування, і в тому ж 1963 році він був запрошений до Комітету з стандартизації Алгол IFIP (Міжнародної федерації інформатики), який розробляв новий стандарт мови Алгол, що згодом став Алгол-68. Разом з Чарльзом Хоаром Вірт відстоював у комітеті лінію на розробку помірно модифікованої версії Алгол, вільної від недоліків первісну мову і доповненої мінімумом дійсно необхідних долучень. Вірт і Хоар представили комітету мову Algol-W (W - від Wirth), що представляв собою саме таку переробку Алгол, але підтримки не зустріли. По завершенні роботи комітету в 1968 році Вірт увійшов до числа тих, хто критикував Алгол-68, кажучи про його недостатню надійність та надзвичайну надмірність. Паралельно, з 1963 по 1967 роки Вірт працював асистентом в Стенфордському університеті, США. Разом з Джимом Уельсом розробив і реалізував мову PL/360, призначену для програмування на платформі IBM/360 - алголоподібну мову, в якій було введено ряд системно-залежних можливостей, пов'язаних з архітектурою IBM/360.
У 1967 році повернувся у званні доцента в університет Цюріха, в 1968 році отримав у ETH звання професора комп'ютерних наук. Протягом 31 року працював у ETH. Багато займався організаційною діяльністю, вдосконалюючи систему навчання свого університету.
У 1970 у створив мову програмування Паскаль. В 1970-х роках розробив, разом з Ч. Хоаром та Е. Дейкстрою технологію структурного програмування. У 1971 році вийшла стаття Вірта «Розробка програми методом покрокового уточнення» описала і обґрунтувала те, що стало згодом класичною методологію розробки програмного забезпечення «зверху вниз». Для перенесення Паскаль-системи на різні обчислювальні платформи в 1973 році з участю Вірта був розроблений прототип віртуальної машини, що виконує на будь-якій платформі проміжний «пі-код», в який передбачалося компілювати всі програми.
У 1975 році розробив мову Модула, в якому реалізував ідеї розробки модульних програм з добре визначеними міжмодульними інтерфейсами та інтерфейсами паралельного програмування. Крім того, в Модулі був змінений синтаксис мови - Вірт позбувся успадкованої ще від Алгол-60 необхідності застосовувати складові оператори в конструкціях розгалуження та циклах. Модула не була широко відома і мала всього одну експериментальну реалізацію, але її допрацьована версія - Модула-2, розробка якої почалася в 1977 і закінчилася в 1980 році, призначена для реалізації системного ПЗ розроблювальної в ETH системи Lilith - 16-розрядного персонального комп'ютера, стала відома і досить популярна, хоча і не перевершила за популярністю Паскаль, особливо його комерційні реалізації. Система Lilith обігнала тенденції комп'ютерної індустрії на кілька років, пізніше Вірт з жалем говорив, що, не реалізувавши потенціал цієї системи, швейцарська комп'ютерна індустрія втратила свій історичний шанс. Розвитком Модула-2 стала мова Модула-3, розроблена спільно фірмами DEC і Olivetti, у його створенні Вірт участі не брав.
У другій половині 1970-х Вірт брав участь у конкурсі міністерства оборони США на розробку нової мови для програмування вбудованих систем, в результаті якого була створена мова Ада. Повторилася історія з Алгол-68 - проект групи, в якій працювали Вірт і Хоар, не був схвалений комітетом з мови. У результаті конкурс виграв проект, заснований на Паскалі, але набагато більш складний і об'ємний.
З 1982 по 1984 та з 1988 по 1990 роки Вірт очолював факультет комп'ютерних наук ETH, а з 1990 року - Інститут комп'ютерних систем при ETH.
В 1988 році в співдружності з Юргом Гуткнехтом (Jurg Gutknecht) Вірт розробив мову програмування Оберон. Метою розробки було створення мови для реалізації системного ПЗ проектованої нової робочої станції. Основою для Оберона стала Модула-2, яку істотно спростили, але при цьому доповнили новими можливостями.
В 1992 році Вірт та Мессенбек випустили новину про нову мову програмування - Оберон-2, - мінімально розширеної версії Оберона. У цьому ж році була створена дочірня компанія ETH - Oberon microsystems, яка зайнялася розробкою систем Оберон. Вірт став одним з членів її ради директорів. У 1999 році ця компанія випустила наступну версію Оберона - Component Pascal, більш пристосовану для компонентного програмування. У 1996 році Вірт розробив ще одну оригінальну мову програмування - Lola, призначену для розробки настроюваних електронних схем.
1 квітня 1999 року Вірт виходить на пенсію, досягши граничного для державного службовця Швейцарії віку - 65 років (ETH - державний ВНЗ, його працівники є державними службовцями та їх робота підпорядковується відповідним законодавством).
Член національних академій: Swiss Academy of Engineering (Швейцарія), US Academy of Engineering (США), Berlin-Brandenburg Academy (Німеччина).
Академічна респектабельність Вірта довгий час заважала визнати той факт, що він є одним з перших справжніх гиків в історії інформаційних технологій. Широкого наголосу це набуло лише через десять років після його виходу на пенсію
2. Основні характеристики Pascal та історія його розвитку
Першим компілятором мови Pascal є ETH Pascal, створений у 1970-му. Назва ETH походить від назви інституту німецькою Eidgenцssische Technische Hochschule Zьrich (українською Федеральна вища технічна школа Цюріха), де він був розроблений. Творцем мови є Ніклаус Вірт. Наприкінці того ж року Вірт оприлюднив перший офіційний опис мови, синтаксису та семантики. Нова версія мови побачила світ у 1972 році. Тоді ж Вірт та його англійський колега Чарльз Ентоні Хоар (Charles Anthony Richard Hoare) випустили аксіоматичний опис мови Pascal.
У 1969 році Вірт доручає розробку компілятора одному зі своїх студентів (Е. Марм'є). На той момент Марм'є володів лише Фортраном (Fortran) і писав компілятор виключно на цій мові. Після написання компілятор Pascal був переписаний на самому собі. Як згадував потім Вірт, вибір Фортрана був серйозною помилкою, бо він не міг адекватно представляти складні структури даних компілятора Pascal, що лише заплутувало програму.
Наступна спроба створення компілятору почалася з чіткого формулювання на описі (1970 року) самого Паскалю. Синтаксичний аналіз нового однопрохідного компілятору реалізовувався за допомогою рекурсії. Тепер команду розробників склали: У. Амман, Е. Марм'є, Р. Шилд. Після того як компілятор був написаний на ще невідомій мові, Шилд поїхав додому, де він на протязі двох тижнів вручну транслював програму у допоміжну низькорівневу мову. Отже, в середині 1970 року компілятор ETH Pascal був готовий.
ETH Pascal був цікавий насамперед тим, що став він однією з перших реалізацій мов високого рівня написаних на самій собі, на два роки випередивши компілятор Ci. У 1973 році була створена абстрактна Pascal-машина (P-машина), яка виконувала спеціальний P-код. Щоб вирішити проблему сумісності компілятора, Вірт вирішив скористатися перевіреними часом методами інтерпретації. Найвідомішими з них рішеннями, які передували P-коду, можна назвати реалізацію мови Snobol-4 (Р. Грісуолдом, у 1967 році), де в якості коду абстрактної машини використовувалася мова SIL (System Implementation Language).
Початкова мета розробки мови диктувалася потребою інструмента «для навчання програмуванню як систематичній дисципліні». Pascal належить до Algol-подібних мов програмування, оскільки використовує семантику Algol-ла. Однак Pascal мав суттєве удосконалення -- жорстку типізацію. Це означало, що присвоювання можна було виконувати лише для змінних, що належать до одного типу (одночасно вказувались правила, за якими типи вважались однаковими). Це удосконалення суттєво покращило стиль програмування, оскільки значну частину помилок вдавалось виявити ще на етапі компіляції -- що збільшує надійність програм.
Однак мова розроблялась як дослідницький проект і первісний Pascal був мало придатний для написання великих проектів, оскільки програму не можна було скласти з кількох програмних частин -- просто не було передбачено такої можливості. Але ця мова програмування швидко завоювала популярність у навчальних закладах при вивченні програмування. А коли з'явились діалекти мови де можливим було окреме компілювання програмних частин -- Pascal став засобом написання великих програмних систем.
Існує ряд об'єктивних причин, які обумовили видатний успіх мови Pascal. Серед них у першу чергу потрібно вказати наступні:
Мова в природній і елегантній формі відбила найважливіші сучасні концепції технології розробки програм.
Завдяки своїй компактності, концептуальній цілісності й ортогональності понять, а також вдалому оригінальному опису, запропонованому автором мови, Pascal виявився дуже легким для вивчення й освоєння.
Незважаючи на відносну простоту мови, вона виявилась придатною для дуже широкого спектру застосунків, у тому числі для розробки дуже великих і складних програм, наприклад, операційних систем.
Pascal дуже технологічний для реалізації практично усіх, у тому числі і нетрадиційних, машинних архітектур. Стверджується, що розробка Pascal-транслятора «майже» не перевищує за трудомісткістю гарної дипломної роботи випускника ВНЗу.
Мова Pascal стандартизована в багатьох країнах, а у 1983 році було прийнято міжнародний стандарт (ISO 7185:1983).
3. Діалекти Турбо Паскаль, Борланд Паскаль, Delphi
Turbo, а пізніше Borland Pascal -- це одна з найвдаліших та найпоширеніших реалізацій мови Pascal, створена компанією Borland. Turbo Pascal -- розширення американського стандарту (ANSI Pascal), яке враховує архітектурні особливості MS-DOS та MS Windows і постачається зі значними за обсягом і різноманітності пакетами стандартних процедур. Такі принципові нововведення, як апарат модулів і об'єктно-орієнтовані засоби полегшують конструювання великих програмних систем на основі технології модульного програмування.
Компілятор Turbo Pascal працює за однопрохідною схемою, реалізує функції редагування зв'язків, формуючи на виході готовий до виконання об'єктний код. Компілятор може здійснювати широкий набір локальних оптимізацій (згортання констант, виключення невикористовуваного коду і зайвих даних, оптимізація операцій і т.д.), що сприяє високій ефективності кінцевих програм.
Система Turbo Pascal є інтегрованим середовищем (IDE), яке налічує ряд компонентів, що в сукупності підтримують усі види робіт зі створення програм. Система містить універсальний текстовий редактор, компілятор вхідної мови, редактор зв'язків і вбудований символьний зневаджувач. Багатовіконний інтерфейс із розвинутою системою меню і досконалою довідковою системою забезпечує високу продуктивність праці програміста.
Borland Pascal 7.0, 7.01 компілює програми для DOS та ОС Windows 1.0, Windows 2.0, Windows 3.x, а також містить ряд додаткових утиліт та компіляторів на кшталт: Turbo Pascal for Windows (TPW), Borland Pascal for Windows (BPW), редактор ресурсів (іконок, графічних файлів, курсорів тощо) та інші.
Табл. 1. Хронологічна таблиця версій компілятора серії «Turbo»
|
Назва компілятора |
Дата виходу |
Особливості та інше |
|
|
Turbo Pascal 1.0 |
20 листопада 1983 року |
Розроблена для PC-DOS та ОС CP/M. Компілятор потребує лише 64 КіБ оперативної пам'яті і компілює код для COM або CHN файлів (формату/структури файлів). Вихідний машинний код не може перевищувати 64 КіБ, графічний режим-- CGA, маніпуляції зі звуком за допомогою PC-динаміку (підключеного до 2-гого виходу таймеру (у IBM AT-сумісних). |
|
|
Turbo Pascal 2.0 |
17 квітня 1984 року |
Колір інтерфейсу змінений з жовто-сірого на сіро-білий. Видалена команда меню «виконати», збільшено можливий розмір коду та додано чимало нових прикладів програм. |
|
|
Turbo Pascal 3.0 |
17 вересня 1986 року |
Кольори EGA-палітри, нові графічні процедури (в тому числі графічна черепаха), оверлеї, BCD, нові процедури для роботи з файлами, параметри компіляції можна задавати через командний рядок. |
|
|
Turbo Pascal 4.0 |
2 листопада 1987 року |
У компілятор внесені кардинальні зміни. Він перестав підтримувати ОС CP/M, стала можливою компіляція в EXE-файли, робота з EGA, VGA графікою, доданий тип даних LongInt. Мова змінилася. Введені нові концепції програмних одиниць: бібліотеки процедур, які можуть бути відкомпільовані та використані пізніше. Інтерфейс змінився на повноекранний редактор зі спадним меню у верхній частині екрану та виходом у нижній. Середовище розробки надало більше можливостей для розробки алгоритмів: налаштування опцій компілятора, параметрів середовища редагування (на кшталт, автоматичного збереження та резервного копіювання відредагованих файлів, розміру табуляції тощо), робочого каталогу і командного рядка. |
|
|
Turbo Pascal 5.0 |
осінь 1988 року |
З'явився вбудований відлагоджувальник (від англ. debugger), а також окремий відлагоджувальник Turbo Debugger, драйвер BGI. |
|
|
Turbo Pascal 5.5 |
2 травня 1989 року |
В мову вводиться поняття об'єктно-орієнтованого програмування (поняття класів, статичних та динамічних об'єктів, конструкторів і деструкторів, а також успадкування). В інтерфейсі став переважати синій колір, який використовувався у всіх наступних версіях серії «Turbo». В ІСР (акронім від «інтегроване середовище розробки», англ. integrated development environment (IDE)) введено дві важливі зміни: покроковий відлагоджувальник і контекстна довідка з описом всіх вбудованих функцій та можливістю копіювання фрагментів коду. |
|
|
Turbo Pascal 6.0 |
4 жовтня 1990 року |
Мова має ряд змін у порівнянні з попередньою версією: вбудований асемблер, покращення об'єктно-орієнтованої парадигми, поліпшений адмінстратор купи (від англ. heap). З'являється бібліотека Turbo Vision, яка призначена для розробки програм зі складним візуальним інтерфейсом. Інтерфейс. Покращений підтримкою миші, буфером обміну текстом, можливістю маніпуляцій з віконним редактором (а також одночасним редагуванням кількох файлів). Відлагоджувальник також покращився. Стало можливим використанням паузточок (від англ. breakpoints) та вікна спостереження (watches). |
|
|
Turbo Pascal 7.0 |
9 березня 1993 року |
Компілятор став крос-платформовим -- це дозволило компілювати програми як для DOS так і для ОС Windows. Іншою важливою особливістю є можливість створення динамічних бібліотек (англ. DLL -- ДЗБ) та підсвічування синтаксису. |
Табл. 2. Хронологічна таблиця версій компілятора серії «Borland»
|
Назва компілятора |
Дата виходу |
Особливості та інше |
|
|
Borland Pascal with Objects 7.0 |
27 жовтня 1992 року 7:00 |
Генерування коду виконувальних файлів для ОС Windows, DOS, DPMI. Швидкість компіляції більш ніж 85000 ліній за хвилину. Повний доступ до всіх функцій Windows та повідомлень. Динамічно завантажувані бібліотеки для DOS та Windows. C, C++ код може бути використаний завдяки ДЗБ (DLL). Вбудований асемблер для швидкості та повного контролю коду. Математичний співпроцесор і оффлайн підтримка. Розумний компонувальник для видалення непотрібних об'єктів та коду. Зарезервовані слова: «public», «private» та «inherited». Відкриті масиви і рядки. 80386-інструкції для операцій з 32-бітовими числами. Оптимізація множин. Швидкі операції з рядками та файлами. Необмежена вкладеність. Пакет включає в себе: DOS-, Windows-інтегровані середовища розробки. Підсвічування синтаксису, необмежені кількість операцій «Undo» (повернути) та «Redo» (повторити). Вибір цільового файлу та коду для: DOS, DPMI або Windows. Браузер об'єктів (ObjectBrowser), он-лайн довідка, Turbo Debugger, Turbo Profiler, Turbo Assembler, Resource Workshop, Winsight / Winspector, компілятор ресурсів, компілятор довідки, модуль «Windows CRT». Ціна -- $ 500, оновлення Turbo Pascal-- $ 150. |
|
|
Borland Pascal with Objects 7.01 |
9 березня 1993 року 7:01 |
Усунені деякі помилки в самому компіляторі (деякі моменти перевірки діапазону та переповнення типу Byte і ShortInt були реалізовані неправильно), в роботі таймеру (процедура Delay), а також в тексті Turbo Vision-модулів. Зареєстровані користувачі версії 7.0 отримали 7.01 безкоштовно. Була виправлена серйозна помилка зсуву (операції shl та shr) для типу LongInt (з числом зсуву бітів 16-31), яка відбувалася під час виконання коду на процесорах 80386 (на деяких процесорах код працював, на інших-- ні). Проблему було вирішено шляхом впровадження глобальної змінної Save8086 типу Byte та вставкою додаткового тесткоду, який оточував інструкції. Це сповільнило зсуви, але зробило їх стабільним, тому що тепер вони виконуються з використанням 16-бітових регістрів як в TP 4.0-6.0 реалізації. Виправлені помилки, відповідно інформації наданої Джимом Хіґґінсом(Jim Higgins): 1.Перевірка діапазону і переповнення типу Byte та ShortInt; 2. Помилка, пов'язана із зсувом зі значеннями 16-31 на процесорах 80386, 80486; 3.Функція GetDir не викликала помилку № 15, якщо переданий параметр неіснуючого диску; 4. У програм відкомпільованих директивою $N, була проблема з правильним визначенням INFs і NaN; 5. Функція Exp, коли використовувалася для дуже малих аргументів типу Real виклакала переповнення замість того, щоб повернути нуль; 6. Була проблема перетворення денормалізованих чисел в нулі при використанні співпроцесора 8087; 7. Денормалізовані числа типу Extended не перетворювались належним чином у десяткові за допомогою процедур Str та Write(Ln); 8. Ініціалізації процедур не перевіряли належним чином, щоб запобігти помилкового виконання коду скомпільованого для процесорів 80286 з директивою $G , які працють на процесорах 8086/8088. |
4. Компілятори Turbo Pascal 7.0 та Borland Pascal 7
Початкові версії компілятора мають інший вигляд. Далі будуть розглянуті версії корпорації Borland: Turbo Pascal 7.0 та Borland Pascal 7.0/7.01, які вже давно стали класичними. Текст компілюється в машинну мову для центральних процесорів 8086, 8088, 80186, 80188, 80286, 80386 (BP 7.0/7.01) та сумісних з ними. Компіляція коду для роботи з числами з плаваючою точкою може здійснюватися, як в прямі машинні інструкції співпроцесорів 8087, 80187, 80287 та сумісних з ними, так і шляхом емуляції.
Алфавіт мови.
Імена у мові Pascal формуються з латинських літер A-Z, a-z, цифр 0-9 та знака «підкреслення» («_»). Також використовуються спеціальні символи : + -- * / = < > [ ], () ; { } $ # . Будь-яке ім'я повинно починатися з латинської літери, або символу «підкреслення» (від англ. «underscore»), виключення становлять лише імена міток. На відміну від Сі в Паскалі не враховується регістр літер.
Службові слова.
Службове слово являє собою неподільне утворення, зміст якого фіксований мовою. Службові слова не можна використовувати у якості імен. Коментарі в коді програми оформлюються фігурними дужками {коментар} або ж сполученням звичайних дужок із зірочкою (*коментар*).
Зарезервовані слова: and, asm, array, begin, case, const, constructor, destructor, div, do, downto, else, end, exports, file, for, function, goto, if, implementation, in, inherited, inline, interface, label, library, mod, nil, not, object, of, or, packed, procedure, program, record, repeat, set, shl, shr, string, then, to, type, unit, until, uses, var, while, with, xor, absolute, assembler, export, external, far, forward, index, interrupt, near, private, public, resident, virtual.
Використання імен псевдомасивів Port, PortW, Mem, MemW, MemL не викликає помилки, але унеможливлює їх подальше застосування.
Структура програми.
Враховуючи те, що для імен можна застосовувати тільки латинські літери, всі назви параметрів подані англійською.
Умовні позначення:
<> -- обов'язковий параметр;
[]-- не обов'язковий параметр.
Опис директив (макросів):
{$<directive><switch>, <directive><switch>,..}
Місце опису директив (макросів) є довільним. Деякі директиви мають більш, ніж одне значення. Наприклад:
$I <filename.pas> та $I<switch>;
$L<switch> $L<filename.obj>.
Більшість директив має однакову форму запису, але є й вийнятки, на кшталт:
$M <value>, <value>, <value>;
$IFDEF <name>; $ELSE; $INC.
5. Історія розвитку середовища Delphi
Delphi -- мова програмування, що ґрунтується на діалекті мови Pascal від компанії Borland. До версії 7.0 мала назву Object Pascal. Окрім того Delphi - середовище розробки (IDE) для однойменної мови. Ця плутанина часто викликає непорозуміння. По суті, Delphi є об'єктно-орієнтованим розширенням мови Pascal.
Delphi - це нащадок Турбо Паскаля, який був випущений для операційної системи Cp/m в 1983 році. У лютому 1994 року Турбо Паскаль був перенесений на операційну систему MS-DOS. На ранньому етапі розвитку комп'ютерів IBM РС, Турбо Паскаль був однією з найбільш популярних мов розробки програмного забезпечення - головним чином тому, що це був цілком серйозний компілятор, який, включаючи компілятор, редактор і відгадчик. Середовище мало змогу працювати на машині з 64 Kb оперативної пам'яті.
Під Windows - Турбо Паскаль був перенесений фірмою Borland в 1990 році. А найостанніша версія Borland Pascal 7.0 (що має тепер таку назву), не рахуючи Delphi, вийшла в світ в 1992 році. Розробка Delphi почалася в 1993 році. Після проведення beta-тестування Delphi показали на "Software Development '95".
Спочатку на Delphi можна було програмувати під MS Windows 3.1. Починаючи з версії 2.0 на Delphi можна створювати програми під будь-яку з 32-бітних версій MS Windows.
В 2000 році була спроба створити варіант Delphi під операційну систему на базі ядра Linux, така модифікація Delphi мала назву Kylix. Було випущено 3 версії Kylix, проте експеримент виявився невдалим і 2003 року проект був заморожений.
2003 року була створена модифікація мови під платформу Microsoft.NET, що отримала назву Delphi.NET. Цей варіант мови послідовно розвивається в версіях Delphi 8, 2005, 2006, 2007.
Частково Delphi підтримується також у відкритому проекті FreePascal, що потенційно дозволяє створювати програми під велику кількість платформ.
Основні елементи середовища.
Інтегроване середовище Delphi складається з чотирьох основних елементів: головне вікно, вікно інспектора об'єктів, вікно форми та вікно модуля (вікно коду).
Головне вікно має заголовок Delphi 7.0 - Project1. Це вікно містить головне меню, панель кнопок швидкого доступу і палітру компонент.
Головне меню - стандартне меню в стилі Windows. Це меню дозволяє керувати всіма аспектами роботи в Delphi. Рядок меню можна налаштувати за власним бажанням, наприклад, додати власні елементи до пункту меню інструментів Tools.
Кнопки і гарячі клавіші. Кнопки використовуються для швидкого доступу до найнеобхідніших пунктів меню. Вони розташовані в лівій частині екрану на панелі швидкого доступу. Серед них є кнопки для компіляції і запуску програм, для перегляду вихідного коду рядок за рядком тощо. Для того, щоб з'ясувати призначення кнопки досить навести на неї вказівник миші і прочитати підказку. Панель швидкого доступу за замовчанням містить 14 кнопок, але її склад можна налогодити відповідно до вимог користувача. Більша частина найнеобхідніших функцій середовища Delphi також має гарячі клавіші, які можна натиснути замість відповідної кнопки чи то пункту меню.
Палітра компонентів - це каталог візуальних і не візуальних об'єктів, які можна включати до власних форм и програм. У Delphi компоненти об'єднані в кілька основних груп: стандартна, додаткова, група Windows 95, група доступу до даних, група управління даними, група Windows 3.1, діалогова група, системна група, група звітів, OCX група і група взірців. Кожна з цих груп представлена на окремій сторінці палітри компонент. Щоб з'ясувати призначення компоненти, досить лише виділити її і натиснути F1.
Вікно, яке знаходиться у центрі, називається формою. Під час розробки форма являє собою вікно програми. У цьому вікні проходить основна частина роботи по проектуванню програми. Деякі елементи у вікні форми (лінії сітки, не візуальні компоненти) не будуть видимими під час виконання програми. Але, оскільки Delphi - це середовище програмування типу WYSIWYG (What - You - See - Is - What - You - Get, що бачите, те й отримаєте), то більша частина того, що ми бачимо під час проектування є тим, що ми побачимо і під час виконання програми. Є можливість змінити різні його властивості, наприклад, прибрати кнопки максимізації та мінімізації вікна тощо.
Вікно коду працює аналогічно до простого текстового редактора. Можна використовувати клавіші PgUp i PgDn, клавіші курсору, мишу, можна виділити, скопіювати, вставити текст за допомогою меню EDIT і відповідних гарячих клавіш.
Вгорі вікна коду є закладка. Вона належить до файлу, який зараз редагується. Якщо відкрити декілька файлів, кожен з них буде мати свою закладку.
Інспектор об'єктів або Object Inspector як правило знаходиться в лівій частині екрану і містить інформацію про виділений об'єкт. Інспектор об'єктів складається з таких елементів: комбінованої панелі (Combo box) вибору об'єкту, сторінки властивостей (Properties Page) та сторінки подій (Events Page) вибраного об'єкту.
У інспекторі об'єктів описані всі властивості об'єкту, і його використовують для зміни цих властивостей. Наприклад, можна змінити заголовок кнопки, клацнувши на ній мишкою, а потім записавши нову назву в полі Caption інспектора об'єктів.
Крім того за допомогою інспектору об'єктів можна переглянути та змінити всі події, що пов'язані з виділеним об'єктом.
6. Структура програми Delphi
В основі будь-якої Delphi-програми лежить проект. Основою проекту в свою чергу є форма, на якій розміщаються необхідні для розв'язку конкретної задачі компоненти. Проект складається з різних частин, кожна з яких розміщена в окремому файлі й виконує чітко визначені функції. Набір файлів, необхідних для створення програми, називається проектом. Компілятор послідовно обробляє файли проекту і будує з них EXE-програму, що виконується. Проект складається з таких файлів:
Головний файл проекту - текстовий файл з розширенням DPR, який містить головний програмний блок. Файл проекту підключає всі програмні модулі і містить методи для запуску програми. Цей файл створює і контролює автоматично середовище Delphi.
· Файли опису форм - двійкові файли з розширенням DFM, які описують форми з компонентами. В цих файлах запам'ятовуються початкові значення властивостей, встановлених в Інспекторі Об'єктів.
· Файли програмних модулів - текстові файли з розширенням PAS, які містять код на мові Object Pascal. У цих файлах містяться методи обробки подій, які генеруються компонентами і формами.
· Файл ресурсів з розширенням RES. У ньому, наприклад, зберігається піктограма програми, яку видно на Панелі Задач Windows.
· Об'єктні файли з розширенням OBJ, написані на інших мовах програмування.
· Файл опцій з розширенням DOF, де розміщені задані програмістом параметри компіляції і компонування проекту.
· Файл з розширенням DSK, де розміщені настройки візуального середовища для даного проекту.
У проект можуть входити також логічно автономні елементи: малюнки (BMP-файли), значки (ICO-файли), файли довідників (HLP-файли) і т. і., але ними управляє сам програміст.
Схема формування Delphi-програми від постановки задачі до отримання готового до виконання файлу представлена на Рис. 1.
Програма Задача Проект
Рис. 1. Схема формування Delphi-програми
компілятор однопрохідний неподільний
Висновки
У Паскалі було введено декілька принципово нових типів даних, в ньому вперше стала можливою розробка програм у стилі структурного (процедурного) програмування, ідеї якого було розвинуто в інших мовах та системах програмування. Паскаль (та породжене ним візуальне середовище Delphi) і зараз залишається однією із найпопулярніших мов програмування. Завдяки простоті та чіткості його основна сфера використання -- це навчання основ програмування в середніх та вищих освітніх закладах.
Мова програмування Delphi дуже широко використовується і має дуже велику кількість розроблених елементів та засобів, що значно полегшують розробку додатків. У Delphi, використовується багато передових ідей і концепцій, закладених в графічному інтерфейсі Windows. У середовищі програмування Delphi є всі необхідні інструменти для того, щоб створювати повноцінні програми. Писати, компілювати і тестувати програму - все це можна робити, не виходячи з Delphi.
Завдяки можливості вбудови в програму ассемблерних вставок, програміст отримує змогу створювати програми з інтерфейсом Windows та дуже високою швидкодією, характерною для низькорівневих мов програмування.
Список використаної літератури
1. Вирт Н. Алгоритмы + структуры данных = программы. -- М.: Мир, 1985. -- С. 406.
2. Вирт Н., Йенсен К. Паскаль. Руководство для пользователя и описание языка. -- М.: Финансы и статистика, 1982. -- С. 151.
3. Грогоно П. Программирование на языке Паскаль. -- М.: Мир, 1982. -- С. 384.
4. Культин Н.Б. Delphi 6. Программирование на Object Pascal. -- СПб.: БХВ-Петербург, 2001. -- С. 528.
5. Моргун А.Н. Программирование на языке Паскаль (Pascal). Основы обработки структур данных. -- М.: Диалектика, 2005. -- С. 576.
6. Перминов О.Н. Язык программирования Паскаль : Справочник. -- М.: Радио и связь, 1989. -- С. 128.
7. Рубенкинг Н. Дж. Турбо Паскаль для Windows: в 2-х томах. Пер. с англ. -- М.: Мир, 1993.
8. Нил Дж. Рубенкинг. Язык программирования Delphi для «чайников». Введение в Borland Delphi 2006 = Delphi for Dummies. -- М.: Диалектика, 2007. -- 336с.
9. Хавьер Пашеку. Программирование в Borland Delphi 2006 для профессионалов = Delphi for .NET Developer's Guide. -- М.: Вильямс, 2006. -- 944с.
10. А.Н. Вальвачев, К.А. Сурков, Д.А. Сурков, Ю.М. Четырько. Программирование на языке Delphi. Учебное пособие. -- 2005.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Основні відомості про історію розвитку мови Object Pascal, середовища Delphi, їх основні технології та застосування для роботи з файлами. Опис основних особливостей мови, основних елементів програмної мови. Принципи об'єктно-орієнтованого програмування.
курсовая работа [471,5 K], добавлен 12.04.2010Етапи історичного розвитку алгоритмічної мови. Ознайомлення із основними символами, службовими словами, стандартними ідентифікаторами, функціями, виразами та процедурами мови програмування Паскаль. Розгляд графічних режимів дисплейних адаптерів.
реферат [59,2 K], добавлен 13.11.2010Сутність Pascal як алгоритмічної мови програмування універсального призначення. Історія її виникнення і характерні особливості. Специфіка використання середовища розробки програм Borlan Delphi. Реалізація алгоритму визначення n! для великих значень n.
курсовая работа [22,9 K], добавлен 04.01.2014Загальні відомості про процедури та функції. Характеристика, особливості і можливості мови Pascal, її використання для розробки наочних, компактних, структурованих програм, створення умов для систематичного і цілеспрямованого процесу програмування.
реферат [30,0 K], добавлен 13.11.2010Теоретичні аспекти програмування мовою Pascal. Основні поняття та елементи мови. Розділи оголошення сталих і змінних. Стандартні та нестандартні типи даних. Основні операції, стандартні функції та процедури, прості програми. Розгалуження, цикли, масиви.
курсовая работа [122,5 K], добавлен 21.10.2012Програми і мови програмування. Алфавіт мови програмування. Лексеми, зарезервовані слова мови Pascal. Ідентифікатори, типи даних. Арифметичні вирази, операції. Стандартні функції, структура програми. Процедури введення-виведення. Правила написання команд.
лекция [445,0 K], добавлен 24.07.2014Методика розробки компілятору з вхідної мови програмування Pascal, оболонка, якого розроблена в середовищі програмування Borland C під операційну систему Windows. Блок-схема програми. Розробка оптимізатора та генератора коду. Тестування компілятора.
курсовая работа [218,6 K], добавлен 04.06.2011Особливості мови програмування Turbo Pascal. Текстовий редактор Word: набір, редагування та форматування тексту, вставка графічних об'єктів та таблиці в документ, використання редактора формул. Електронні таблиці Excel. Робота з шаблонами документів.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 06.09.2012Правильний оператор присвоювання. Доведення тотожності від зворотного, припускаючи протилежний результат. Пояснення існування залежності (тотожності). Пошук помилок у програмі шляхом написання та перевірки її допомогою мови програмування Pascal.
контрольная работа [655,5 K], добавлен 04.11.2013Постановка задачі: створення списку співробітників інституту. Аналіз мов програмування та вибір мови PascalABC.Net - 32-розрядної програми, яка може працювати на сучасних версіях Windows. Опис функцій та процедур, реалізації інтерфейсу користувача.
курсовая работа [277,8 K], добавлен 25.06.2015Написання програми для виведення чисел Фібоначчі. Загальна характеристика мови Паскаль. Науковий доробок Леонардо Фібоначчі. Історія і властивості послідовності. Особливості програмування мовою Turbo Pascal. Відкалібрування та синхронізування програми.
курсовая работа [325,1 K], добавлен 09.10.2013Відновлення вхідного сигналу, який заданий графо-аналітично за способом розкладання на гармоніки методом Фур'є. Збереження даних спектрального аналізу у типізованих дискових файлах. Побудова таблиці символьних імен та лістинг програми мовою Turbo Pascal.
курсовая работа [910,1 K], добавлен 31.10.2013Методи інтерполяції: ітераційний та метод розподілених різниць. Інтерполяційна формула Лагранжа. Алгоритмізація та реалізація методів на ЕОМ в середовищі мови програмування Turbo Pascal 7.0. Аналіз результатів моделювання, інструкція користувачеві.
курсовая работа [680,9 K], добавлен 11.02.2010Історія розвитку Delphi (Object Pascal). Інтегроване середовище розробки Delphi. Ознайомлення з історією створення і використання логічної гри "Пазли". Реалізування ігрової комп’ютерної програми "Конструктор пазлів" в середовищі програмування Delphi 7.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 10.11.2015Три типи файлів, які містять програми на Turbo Pascal. Призначення модулів та їх структура: заголовок, інтерфейсна частина та кінець. Стандартні модулі, їх особливості. Компіляція програм, які використовують модулі. Підключення модулів до програм.
контрольная работа [19,6 K], добавлен 18.05.2009Сутність і призначення мови програмування С++, історія її створення та розвитку, значення на сучасному етапі. Створення програм на мові С++, її структура та особливості. Охорона праці при роботі з обчислювальною технікою, вимоги до техніки безпеки.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 29.03.2009Прості та умовні оператори мови С++. Робота з двовимірними масивами. Пошук та сортування даних. Робота з файлами та з динамічними структурами даних. Опис мови програмування Delphi. Складення програми до розроблених алгоритмів. Організація циклів.
отчет по практике [4,3 M], добавлен 28.08.2014Записи: ієрархічні, з варіантними полями, множини. Складання програм, які забезпечують дії з таблицями, відомостями, списками, каталогами, де містяться дані різних типів. Особливості використання процедур і функцій мови Turbo Pascal при розробці програм.
реферат [39,8 K], добавлен 13.11.2010Алгоритмічна мова програмування універсального призначення Turbo Pascal. Розробка і створення програми для гри "Шибениця". Алгоритм функціонування программи, блок-схема алгоритму. Використання додаткових модулів Graph та Crt у процессі створення програми.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 23.06.2010Завантаження системи Turbo Pascal. Робота в середовищі Delphi у режимі консолі. Обчислення значення функції, заданої умовно. Табуляція функції і пошук екстремумів. Селективна обробка масиву. Побудова графічних зображень. Обробка двомірних масивів.
учебное пособие [867,3 K], добавлен 22.02.2010
