Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Вступ
• 1. Форматування комірок
• 1.1 Установлення шрифту
• 1.2 Зміна розмірів рядків і стовпців
• 1.3 Оформлення таблиць
• 2. Види адресації
• 3. Ведення формул в комірки
• 4. Помилки при введенні формул
• 5. Копіювання формул
• 6. Використання майстра функцій
• Висновок
• Список використаної літератури

Вступ

Найбільш поширеним та популярним табличним процесором сьогодні є MS Excel (Microsoft Corporation). Він ввібрав в себе більшість функцій всіх існуючих електронних таблиць та в найближчому майбутньому скоріш за все не зазнає корінних змін, окрім подальшого розширення та вдосконалення.

В основі MS Excel лежить обчислювальний модуль, який відповідає за обробку чисел у таблицях. У вікні програми користувач бачить робоче поле, так званий “робочий лист”. Декілька листів об'єднані в “робочу книгу”, яка фізично є файлом. Робоче поле організовано у вигляді таблиці із 65536 рядками і 256 стовпцями. Рядки пронумеровані, а стовпці позначені літерами та сполученнями літер. На перехресті стовпців і рядків знаходяться комірки. Кожна з них має власну адресу на листі. Користувач вводить дані в різному форматі (текстовому, числовому та ін.) в комірки, після чого виконує над ними необхідні маніпуляції. На основі введених даних проводяться обчислення. електронна таблиця формула функція

Excel пропонує багатий набір обчислювальних засобів, що будуть корисні для розв'язання найрізноманітніших задач. В Microsoft Excel можна використовувати як вбудовані в Excel формули і функції, так і створювати свої власні. За допомогою цієї програми реально легко упоратись з фінансовими, інженерними, статистичними та й з іншими розрахунками будь-якої складності.

В Microsoft Excel наявний могутній апарат формул. Будь-яка обробка даних в Excel здійснюється за допомогою цього апарату. За допомогою формул можна складати, множити, ділити числа, взнавати корінь квадратний, обчислювати синуси і косинуси, логарифми і експоненти. Окрім часто обчислювальних дій з окремими числами, в Excel можна обробляти окремі рядки або стовпці таблиці, а також цілі блоки комірок. Зокрема, визначати середнє арифметичне, максимальне і мінімальне значення, середньоквадратичне відхилення, найбільш вірогідне значення, довірчий інтервал, тощо.



1. Форматування комірок

Вміст комірок може бути вирівняний по лівому краю, по правому краю або по центру. На новому робочому аркуші усі комірки мають формат Обычный, при якому числа, дати і час вирівнюються по правому краю комірки, текст по лівому, а логічні значення ИСТИНА і ЛОЖЬ центруються. Зміна вирівнювання не впливає на тип даних. Для вирівнювання вмісту комірок необхідно:

1) виділити комірки, що слід відформатувати;

2) у меню Формат вибрати команду Ячейки;

3) вибрати укладку Выравнивание;

4) у прихованому переліку по горизонталі вибирається тип вирівнювання по горизонталі:

ь по значенню - вирівнювання за замовчанням в залежності від типу даних;

ь по лівому краю (відступ) - вміст комірки вирівнюється по лівому краю з відступом, зазначеним у полі праворуч;

ь по центру - вміст комірки центрується;

ь по правому краю - вміст комірки вирівнюється по правому краю;

ь із заповненням - вміст виділеного діапазону заповнюється символами, зазначеними в лівому вічку обраного діапазону;

ь по ширині - вміст комірки розбивається на декілька рядків, а пропуски між словами встановлюються так, щоб ширина рядків відповідала вічку;

ь по центру виділення - вміст лівого комірки виділеного діапазону вирівнюється по центру діапазону (усі інші осередки виділеного діапазону повинні бути порожніми);

5) у прихованому переліку по вертикали вибирається тип вирівнювання по вертикали:

ь по верхньому краю - вміст комірки вирівнюється по верхньому краю;

ь по центру - по центру;

ь по нижньому краю - по нижньому краю;

ь по висоті - вміст комірки розбивається на декілька рядків, перший і останній рядки вирівнюються по верхній і нижній межі комірки;

6) у групі прапорців Отображение можна увімкнути такі режими:

ь переносить по словам - по досягненню правої межі комірки текст буде переноситися на новий рядок;

ь авто підбір ширини - розмір символів зменшується так, що вміст комірки уміщується в межах комірки;

ь об'єднання комірок - виділені комірки об'єднуються в одне;

7) у рамці Ориентация вибирається напрямок розташування тексту у вічку - текст можна розташувати вертикально, або під кутом.

Для швидкого вирівнювання даних у комірках використовуються кнопки .

Щоб вирівняти текст по центру декількох стовпців, необхідно виділити вічко, що містить дані, які необхідно вирівняти по центру декількох стовпців, і порожні комірки, що містяться праворуч та натиснути кнопку .

1.1 Установлення шрифту

Для установлення шрифту необхідно:

ь виділити групу комірок;

ь у меню Формат вибрати команду Ячейки;

ь вибрати укладку Шрифт (мал.1);

ь у переліку Шрифт вибирається тип шрифту (шрифти типу TrueType виглядають однаково на екрані й на друку, поруч з їхнім ім'ям установлені спеціальні позначки );

ь у полі Начертание вибирається написання шрифту:

· звичайний - звичайне написання;

· курсив - курсивне написання;

· напівжирний - жирне написання;

· напівжирний курсив - жирне курсивне написання.

Мал. 1 - Вікно «Формат комірок»

ь у полі Размер - розмір шрифту у пунктах (1 пункт = 0,375мм).

ь у полі Подчеркивание -тип лінії підкреслення:

· Ні - підкреслення не використовується;

· Одинарне, по значенню -підкреслення символів одинарною лінією;

· Подвійне, по значенню -підкреслення символів подвійною лінією;

· Одинарне, по комірці -підкреслення одинарною лінією по ширині комірки;

· Подвійне, по комірці -підкреслення подвійною лінією по ширині комірки;

ь у полі Цвет -колір символів;

ь у рамці Эффекты можна установити прапорці:

· закреслений -закреслення тексту одинарною лінією;

· верхній індекс -розмір символів зменшується, текст розташовується вище;

· нижній індекс -розмір символів зменшується, текст розташовується нижче;

ь якщо установити прапорець Обычный, то у вічку установиться шрифт за замовчанням;

ь натиснути ОК.

Для швидкого форматування символів використовується панель Форматирование.

1.2 Зміна розмірів рядків і стовпців

За замовчанням комірки мають стандартну ширину і висоту. Висота рядку визначається розміром поточного шрифту. Для зміни розміру рядка або стовпця можна пересунути межу заголовку до необхідного розміру (на межі заголовків покажчик миші обернеться на двоспрямовану стрілку). Для зміни розмірів відразу декількох стовпців або рядків слід їх виділити і пересунути межу одного з виділених елементів. Якщо на межі заголовків стовпців двічі натиснути мишею, то ширина стовпця установиться по ширині комірки з самим довгим вмістом.

Для точного установлення ширини стовпців необхідно:

ь виділити стовпці;

ь викликати команду Столбец меню Формат, потім вибрати команду Ширина;

ь увести в полі Ширина столбца значення ширини стовпця (число символів, що можуть поміститися в стовпці при використанні стандартного шрифту);

ь натиснути кнопку ОК.

Команда Автоподбор ширини установлює ширину стовпця так, щоб умістити самий довгий елемент цього стовпця. Команда Стандартная ширина пропонує змінити стандартну ширину для стовпців робочого аркушу.

Для точного установлення висоти рядків необхідно:

ь виділити рядок або декілька рядків;

ь вибрати команду Строка меню Формат, а потім команду Высота;

ь у полі Высота строки увести значення висоти рядку в пунктах;

ь натиснути ОК.

Щоб приховати рядок також можна пересунути нижню межу заголовку рядку за верхню межу. Щоб приховати стовпець можна пересунути праву межу заголовку стовпця за ліву. Стовщена рамка рядка або стовпця, а також пропущена літера стовпця або пропущений номер рядка вказують на наявність прихованих рядків або стовпців.

Щоб показати рядки або стовпці необхідно:

ь виділити рядки або стовпці по обидва боки прихованого рядку або стовпця;

ь у меню Формат вибрати команду Строка або Стовпець, потім вибрати команду Отобразить.

Щоб показати рядок, також можна установити покажчик миші відразу під стовщеною межею заголовку рядку пересунути її униз. Щоб показати стовпець, слід установити покажчик миші впритул праворуч від стовщеної межі заголовку стовпця і пересунути її праворуч.

1.3 Оформлення таблиць

Таблиці в Microsoft Excel можна обрамувати рамками і заповнити різним кольором. Для обрамлення необхідно:

ь виділити вічка, які потрібно обрамувати;

ь у меню Формат вибрати команду Ячейки;

ь вибрати укладку Граница (мал.);

ь у полі Тип линии вибрати тип лінії рамки;

ь у переліку Цвет - колір лінії;

ь для обрамування виділених вічок ззовні слід натиснути кнопку Внешние;

ь для обрамування внутрішніх меж вічок слід натиснути кнопку Внутренние;

ь для зняття обрамування виділених вічок слід натиснути кнопку Нет;

Мал. 2 - Вікно «Формат комірок». Вкладка «Граница»

ь за допомогою групи кнопок Отдельные можна установлювати та забирати окремі лінії, це можна також робити натисканням миші у зразку обрамлення, що подано у вікні;

ь натиснути ОК.

Створювати рамки можна також за допомогою прихованого переліку Границы - :

ь виділити вічка, які необхідно обрамувати;

ь натиснути на стрілці поруч із кнопкою Границы;

ь вибрати тип обрамлення в палітрі рамок.

Обраний тип обрамлення можна застосувати і для інших вічок, виділивши ці вічка і зробивши натискання по обраного типу на кнопці Границы. Для зручності використання палітру рамок можна витягти з панелі інструментів.

Елементи таблиці можна заштрихувати різним кольором і візерунками:

ь виділити вічка;

ь вибрати команду Ячейки меню Формат;

ь вибрати укладку Вид;

ь у палітрі кольорів вибрати колір (у рамці Образец буде подано зразок з обраними параметрами);

ь у переліку Узор вибрати візерунок;

ь натиснути кнопку ОК.

Для оформлення елементів таблиці різними кольорами можна використовувати піктографічне меню:

ь виділити потрібні вічка;

ь для зміни кольору тла натиснути по стрілці поруч із кнопкою і у палітрі кольорів вибрати колір;

ь для зміни кольору символів натиснути по стрілці поруч із кнопкою і вибрати необхідний колір.

2. Види адресації

Кожна комірка таблиці має свою унікальну адресу, для використання значення цієї комірки у формулах. Адреса комірки складається з імені стовпця на перехресті яких вона знаходиться. В різних ситуаціях ця адреса сприймається по різному. Частіше всього вона використовується у формулах. Формула являє собою різні дії над значенням комірок, а самі розміщуються в комірках таблиці.

Формулою називається послідовність символів, що починається зі знаку рівності. В цю послідовність можуть входити постійні значення, посилання на комірки, функції чи оператори. Результатом роботи формули є нове значення. Не дивлячись на те, що в формулі використовуються імена деяких конкретних комірок, в формулах використовуються не ці адреси, а координати по відношенню до тієї комірки, де розміщена формула. Тому формули можна копіювати в інші комірки.

Якщо значення в комірках на які є посилання в формулі змінюються, то результат змінюється автоматично. Якщо ж у формулі потрібно використовувати посилання на конкретну комірку - використовуйте абсолютну адресацію, тобто знак долару, а потім комірки.

Працювати з формулами в Excel дуже просто, так як за необхідності їх можна швидко скопіювати, можна використовувати у формулах відносну та абсолютну адресацію комірок, різні функції та оператори.

Адресація комірки - це адреси чи посилання, які можуть бути відносними чи абсолютними та використовуються у формулах, функціях у вигляді аргументів.

Відносна адресація - вид адресації, при якій адреса комірки вираховується відносно комірки, в якій знаходиться формула. При копіюванні чи переміщенні формули посилання автоматично змінюються в залежності від нового положення формули.



Абсолютна адресація - вид адресації, при якій використовується фіксована адреса комірки. При копіювання чи переміщенні формули посилання не змінюються.

Змішана адресація являє собою комбінацію відносної та абсолютної адресацій, коли одна із складових імені комірок залишається незмінною при копіюванні.

3. Ведення формул в комірки

Для введення формули у комірку потрібно її виділити і ввести в рядок формул або у комірку знак «=».

Правила введення формул:

1) Формула починається зі знака «=»;

2) У формулі не повинне бути пробілів, крім текстових;

3) Якщо у формулах використовуються тексти, то вони беруться в лапки;

4) Формула може містити: оператори, посилання на комірки, значення, функції й імена.

При переході в режим введення формул поле Имя розташоване в лівій частині рядка формул, замінюється кнопкою, на якій відображує остання функція, що використалася. Розташована праворуч від неї кнопка із стрілкою відкриває список, який містить 10 останніх функцій, що використалися, і запис Другие функции (мал.. ).

Мал. - Вікно Excel в режимі введення формул

Як приклад введемо формулу у вічко D4. Закінчивши введення формули, натискуватимемо клавішу Enter або клацнемо в рядку формул по кнопці Введення (Enter). У вічку, що містить формулу, відображуватиметься результат обчислення, сама формула буде видна в рядку формул (мал.)

Мал. - Відображення розрахункової формули в рядку формул

Формула може містити посилання на комірку (її адресу) або на діапазон комірок, а також на імена, що представляють комірки або діапазони комірок.

Аби послатися на діапазон комірок, потрібно ввести посилання на верхню ліву комірку діапазону, поставити двокрапку (:), а потім -- посилання на правий нижній кут діапазону. Наприклад, А2:C5. Посилання на всі вічка між 6-м і 15-м рядками включно має вигляд 6:15, на всі вічка у 3-му стовпці -- С:С.

У формулу можна вводити посилання на комірки різних робочих листів і книг. Посилання, що поширюються на декілька робочих листів, називаються тривимірними. Комірка, що містить формулу, називається залежною, бо її значення залежить від значень комірок, на які є посилання у формулі.

Найбільш часто як формулу використовують функцію , що знаходить суму чисел у заданому діапазоні. У російськомовних електронних таблицях вони записується як СУММ , а в англомовних - як SUM. Ось приклади її використання:

Ш =СУММ(Е:E) -- визначається сума числових значень, що містяться в стовпці Е;

Ш =СУММ(Е2:G5) -- підраховується сума числових значень, розташованих в діапазоні від Е2 до G5;

Ш =СУММ(5:5) -- підсумовуються дані всіх вічок п'ятого рядка;

Ш =СУММ(2;4) -- підраховується сума 2+4.

Допускається змішаний запис адрес вічок і блоків вічок. В цьому випадку формула може виглядати таким чином:

=СУММ(С8;О4;Е2:Е5;Р5)

Часто при введені посилань на комірки у формулі використовується миша. Так, якщо необхідно після знаку = у формулі потрібно дати посилання на комірку А4, то можна мишею клацнути по цій комірці, після чого довкола комірки з'явиться біжуча рамка, а у формулі відображатиметься адреса цієї комірки. Для введення посилання на діапазон комірок слід клацнути по кутовій комірці діапазону і утримуючи мишку розширити його на весь діапазон.

При стандартному налаштуванні у вічку з формулою відображується результат обчислень, а не сама формула. В деяких випадках, наприклад, при складанні і перевірки складних розрахунків у вічку зручніше відображувати не числове значення, а саму формулу.

Для повернення до прийнятого режиму відображення формул зніміть прапорець. Аби перейти в режим відображення формул або повернутися в звичайний режим натискуйте клавіші Ctrl+' (клавіша зворотного апострофа знаходиться на тій же клавіші, що і тильда «~» -- нижче за клавішу Esc).

4. Помилки при введенні формул

Коли Microsoft Excel не може обчислити значення формули або функції, то в комірці, що містить формулу, відображається значення помилки, що починається зі знака #.

При наборі формули можливі помилки наступних видів:

ь Синтаксичні

- якщо не набраний знак =, то формула інтерпретується як рядок тексту;

- адреса комірки вказана не повно. У комірці відображається #ИМЯ? Excel вказує на те, що у формулі щось упущене.

ь Циклічне посилання: посилання в аргументах формули на саму формулу - повідомлення про помилку (Виявлене циклічне посилання). Дані в комірці з такими посиланнями обнуляються. Робота формули заблокована, тобто при зміні даних перерахунок значення функції відбуватися не буде.

ь Логічні. Неправильно складена формула, у формулі помилкове посилання на комірку.

При введенні формул і аргументів можуть виникати помилки (мал.. ).

Мал. - Повідомлення про помилку

Excel допоможе їх знайти і виправити своїми повідомленнями:

· Причини виникнення помилки ##### - числове значення, що вводиться, не вміщається в комірці

· Помилка #ЗНАЧ! - використовується недопустимий тип аргументу або операнда.

· Помилка #ДЕЛ/0! з'являється, коли в формулі робиться спроба розподілу на нуль (0).

· Помилка #ИМЯ? з'являється, коли Microsoft Excel не може розпізнати імені, що використовується в формулі.

· Значення помилки #Н/Д є скороченням терміна «Невизначені Дані». Це значення допомагає запобігти використанню посилання на пусту комірку.

· Помилка #ССЬІЛКА! з'являється, коли використовується недопустиме посилання на комірку.

· Помилка #ЧИСЛО! з'являється, коли виникають проблеми при використанні чисел у формулі або функції.

Формула, що містить посилання на клітинку зі значенням помилки, також повертає значення помилки.

Для пошуку помилок Excel надає у розпорядження користувача можливості для відслідковування залежності, шляхом графічного представлення зв'язку між впливаючими та залежними клітинками. Стрілки у робочому листі, проте, будуть відображені тільки у випадку, якщо включений параметр «відображати» у полі Объекты на вкладці Вид вікна діалогу Параметры (викликається командою Сервис - Параметры).

Відслідковувати залежності зручно за допомогою панелі інструментів Зависимости, що містить кнопки для активізації відповідних команд. Задати відображення вказаної панелі на екрані можна командою Сервис/Зависимости/Панель зависимостей, або вибрати ім'я панелі з контекстного меню будь-якої відображеної панелі інструментів, або скористатися знайомою командою Вид/Панели инструментов. У двох останніх випадках треба ще виконати проміжну команду Настройка….



5. Копіювання формул

Копіювання формул виробляють по тих же правилах, що і копіювання даних аркуша. Нижче вказані різні методи копіювання формул:

ь Копіювання формули методом перетягання;

ь Копіювання формул за допомогою команди Копировать в меню Правка.;

ь Копіювання формул за допомогою команди Заполнить в меню Правка.

Якщо потрібно ввести ту саму формулу в суміжні комірки, то необхідно скопіювати одну формулу, у всі потрібні комірки. Для цього у Excel використовується прийом копіювання формули методом перетягання, тобто за допомогою маркера заповнення, послідовність дій з яким повинна бути наступна:

ь Активізувати комірку, у якій записана вихідна формула;

ь Навести курсор миші на маркер заповнення і протягнути маркер через комірки, у які потрібно скопіювати формулу;

ь Відпустити кнопку миші, після чого в комірки будуть занесені копії формул (із зміненими адресами комірок), а вміст комірок буде розрахований по цих формулах.

Наведемо приклад копіювання формули методом перетягання. Передбачимо те, що потрібно піднести до третього степеня числа 5, 7 і 10, які знаходяться у комірках A3, А4 і А5. Результати обчислень запишемо відповідно у комірки ВЗ, В4 і В5. Виділимо комірку ВЗ і введемо в неї формулу =А3^3 (символ “^” використовується як оператор піднесення до степеня). Натиснемо клавішу Enter. У комірці з'явиться результат 125. Виділимо ще раз комірку ВЗ. Встановимо покажчик миші на маленький чорний квадратик -- маркер заповнення. Натиснемо ліву кнопку миші і розтягнемо рамку ще на два вічка вниз. У виділених вічках відображуватимуться результати обчислень: 343 і 1000. Клацнемо вічко В4 -- в рядку формул побачимо =А4^3, тобто відносна адреса вічка змінилася.

Такий спосіб копіювання можливий, оскільки у формулах використовуються відносні посилання. Якщо при копіюванні формули необхідно залишити її адресу незмінною, то використовується абсолютне посилання. Напишемо формулу у вигляді =$А$3^3. При копіюванні цієї формули в будь-яке місце таблиці завжди будуть піднесені до третього степеня дані, що знаходяться у комірці A3.

Аби скопіювати формулу, потрібно виділити комірку з формулою і вибрати в меню Правка команду Копировать. Потім необхідно виділити комірку або діапазон комірок, куди буде вставлена формула, і вибрати команду Вставить у меню Правка. Комірки, в які копіюється формула, можуть знаходитися на іншому аркуші або в іншій книзі.

При повторних обчисленнях по одних і тих же формулах можна скористатися ще одним способом копіювання формул -- командою Заполнить у меню Правка.

Щоб скористатись опцією автоматичного заповнення за допомогою цієї команди потрібно, обрати попередньо потрібний діапазон комірок, який включає клітинку з формулою, виконавши команду Правка\Заполнить та обравши у підменю, що з'явилось, напрямок заповнення. При використанні автоматичного заповнення за допомогою вище вказаної команди з'являється можливість заповнення несуміжних діапазонів комірок.

Для переміщення формули в іншу комірку необхідно виділити вихідну комірку, навести курсор миші на рамку комірки, щоб він прийняв форму товстої оконтуреної стрілки, і перетягнути відображення рамки початкової комірки на нове місце.

За допомогою Перетаскивания можна переміщувати і копіювати не лише окремі осередки, але і зв'язані діапазони осередків. При цьому потрібно бути уважним, оскільки при цьому зміняться посилання у формулах.

Також для переміщення формули в іншу комірку можна використовувати команди Вырезать та Вставить з меню Правка.



6. Використання майстра функцій

Майстер функцій - це модуль (підпрограма), вбудована в пакет EXCEL, що здійснює користування вбудованими функціями та полегшує користування ними. Можна вводити функції вручну, якщо знати їхній синтаксис, але бувають випадки, коли функція дуже складна і ручний ввід не є зручним. Тоді легше використовувати Майстер функцій (мал.. ).

Існує три методи відкриття Майстра функцій:

1) За допомогою кнопки в рядку формул ;

2) За допомогою команди Другие функции… кнопки ;

3) За допомогою пункту меню Вставка команди Функция.

Мал. - Вікно «Майстер функцій»

Вікно майстра функцій складається з декількох частин. У верхній частині є поле для заповнення назви потрібної функції та кнопка швидкого пошуку. Трохи нижче розташовано поле функцій, що розкривається. За його допомогою можна відкрити всі функції, ті 10, що востаннє використовувались, функції певної групи тощо. У полі, що розташовано іще нижче, одразу ж виводяться функції, які «замовив» користувач. За замовчанням відкривається 10 функцій, що востаннє використовувались. Нижче цього поля можна знайти синтаксис написання обраної (виділеної) функції та її коротке описання. Якщо користувач вважає інформацію по функціях, надану у віконці, недостатньою, можна викликати натисканням гіперпосилання довідку з приводу даної функції.

Після вибору відповідної функції і натискання клавіші ОК, з'являється вікно, в якому власне і відбувається здійснення обчислень. Якщо аргументів функції багато, у вікні автоматично збільшується кількість потрібних для обчислення полів, але не більш як 30.

Мал. - Вікно «Аргумент функції»

Працюючи з Майстром функцій можливі типові помилки:

ь Перед вставкою функції забувають перемкнутися в потрібне текстове поле (в потрібний аргумент) При цьому в активне текстове поле вставляється знак +, потім назва функції;

ь Після перемкнення на іншу функцію (клацання на ній в рядку формул) забувають клацнути мишкою в одне з текстових полів Майстра функцій та вставляють нову функцію. При цьому назва активної функції в рядку формул замінюється на назву вставленої функції.

Повернемося знову до першого діалогового вікна, мал.., тут міститься три списки: Поиск функции, Категория і Функция. Причому Excel автоматично вибирає категорію функцій 10 недавно використовувалися, а в списку Функция відображає функції, до яких користувач найчастіше звертається.

Якщо необхідної функції немає в списку, то необхідно вибрати відповідну категорію зі списку (Мал.), а саме:

· 10 недавно використовувалися;

· повний алфавітний перелік;

· фінансові;

· дата і час;

· математичні;

· статистичні;

· посилання і масиви;

· робота з базою даних;

· текстові;

· логічні;

· перевірка властивостей і значень.

Мал. - Вікно Майстер функцій меню Категорія

Після того, як вибір буде зроблений на користь однієї з функцій, в нижній частині діалогового вікна Выбор функций з'явиться опис вибраної функції та її аргументів. Отже, коли ви вже остаточно визначилися з вибором функції необхідно натиснути ОК.

Те, що відбувається далі розглянемо на конкретному прикладі. Зі списку функцій ми виберемо СУММ і як тільки ми це зробимо, програма внесе до комірки = СУММ (), а в діалоговому вікні Аргументы функции з'являться поля, куди необхідно вести її аргументи.

Щоб вибрати аргументи, помістимо у місце вставки в поле Число1 і клацнути на комірці електронної таблиці (або перетягнути миша, виділивши потрібний діапазон). Після цього в текстовому полі Число1 з'явиться адреса комірки (або адреса діапазону) і одночасно у вікні праворуч - числове значення,введене в цю комірку, а також внизу діалогового вікна після слова Значение відіб'ється підсумкове значення функції.

У користувача завжди є можливість зменшити діалогове вікно до розміру поля Число1 і кнопки максимізації. Для цього досить клацнути по кнопці мінімізації, що знаходиться праворуч від поля. Є можливість і просто перетягнути вікно на інше місце.

Якщо необхідно підсумувати вміст декількох осередків, або діапазонів, то потрібно натиснути клавішу або натиснути на полі Число2 щоб перемістити до нього курсор (Excel реагує на це списку аргументів - з'являється текстове поле Число3). У полі Число2 вказуємо другу клітинку (або діапазон).

Коли будуть вказані всі комірки або діапазони для підсумовування, клацаємо кнопку ОК, щоб закрити діалогове вікно Аргументы функции і внести СУМ в поточну комірку.

Висновок

Електронні таблиці Microsoft Excel мають розвинуті засоби роботи з числовою інформацією. Дана програма дуже проста й ефективна в роботі. Використовуючи її, і натискаючи клавіші або працюючи з «мишею» можна дуже швидко й ефективно виконувати найскладніші обчислення. До найбільш корисних і ефективних функцій Excel при виконанні обчислень варто віднести: автозаповнення, формули та вбудовані функції У сукупності ці функції здатні не тільки полегшити роботу з електронними таблицями, але і відчутно скоротити час трудомістких обрахунків та аналізу даних.

Електронні таблиці Microsoft Excel -- незамінний помічник у щоденній роботі. Вони відрізняється від інших зручністю роботи, легкістю в освоєнні, з яким справиться і починаючий користувач, різноманіттям корисних у щоденній роботі функцій і прийомів роботи.

Внесення нових даних до комірок приводить до автоматичного перерахунку всіх формул. Якщо відкриті листи містять велику кількість формул, які вимагають багато часу на автоматичний перерахунок, то можна скоротити тимчасові витрати.

Список використаної літератури

1. Воробйов В.В. Microsoft Excel 2000: Посібник для початківця. - К.: 2000.

2. Воробйов В.В.Операційна система Windows 98: Посібник для початківця. - К.: 1998.

3. Информатика для юристов и экономистов/ Симонович С.В. и др. - СПб: Питер, 2001.

4. Фигурнов В.Э. IBM PC для пользователя. Краткий курс. Изд. 7-е. М.:

5. Бойс. Дж., Фаллер С., Гилген Р. и др. Использование Microsoft Office'98, профессиональный выпуск: Пер. англ.-К.;М.: СПб.: Издат. Дом "Вильямс", 1998.

Размещено на Allbest.ru

...