необхідність автоматизації та інформатизації обліку та управління

for (начальна_інструкція; умова; вираз)

{

інструкції;

}

Семантика циклу for така, що спочатку виконується начальна інструкція; вона Ініціалізація змінну, використовувану в циклі. Потім перевіряється умова. Якщо воно істинне, то виконуються інструкції, обчислюється вираз, і управління передається назад в початок циклу for з тією різницею, що начальна_інструкція вже не виконується. Це продовжується до тих пір, поки умова не стане брехливо, після чого управління передається наступній інструкції. Кожен прохід циклу називається ітерацій циклу [13].

Початковою інструкцією може бути інструкція-вираз або просто оголошення.

Цикл for є ітераційної інструкцією, використовуваної зазвичай з збільшується або зменшується змінної. Наприклад, в наступному коді інструкція for використовується для складання цілих чисел від 1 до 10.

sum = 0;

for ( i = 1; i < = 10; + + i )

sum + = i;

Коли інструкція for починає виконуватися, керуючої змінної i задається початкове значення 1. Потім перевіряється умова продовження циклу i < = 10. Оскільки початкове значення i дорівнює 1, це умова задовольняється, так що оператор тіла інструкції підсумовує до значення змінної sum, рівному 0, значення лічильника i, рівне 1. Потім керуюча мінлива i збільшується на одиницю у вираженні ++i і цикл знову починається з перевірки умови його продовження. Оскільки значення i тепер 2, гранична величина не перевищена, так що програма знову виконує тіло циклу. Цей процес триває, поки керуюча мінлива i не збільшиться до 11 - це призведе до того, що умова продовження циклу порушиться і повторення припиниться. Виконання програми продовжиться з першого оператора, розташованого після циклу for [9].

Інший приклад показує, як оператор кома може бути використаний для ініціалізації більше однієї змінної.

for ( sum = 0 , i = 1; i < = 10; + + i )

sum + = i ;

Основне призначення використання оператора кома- допомогти програмісту використовувати декілька виразів завдання початкових значень і (або) декілька виразів прирощення змінних. Наприклад, в одній структурі for може бути кілька управляючих змінних, яким треба задавати початкове значення і які треба змінювати наприклад:

for ( i = 0 , j = 0 ; i < 3 , j < ` 4 ; i + + , j + = 2)

cout << i * j ;

Даний цикл проведе дві ітерації, після яких значення лічильника i стане рівним 2, а значення лічильника j = 4. При цьому умова для другого лічильник не виконується (тому j суворо повинен бути менше 4) і цикл буде перервано. На екрані буде виведено 02.

У циклі for може бути присутнім локальне оголошення змінної управління циклом, як у наступному прикладі.

for ( int i = 0 ; i <N ; + + i )

sum + = i * i ;

Ціла мінлива i тепер є оголошеної в програмі. Це може вносити плутанину, тому краще оголошувати всі програмні змінні на початку блоку.

Оператор while.

У більшості випадків інструкцію for можна представити за допомогою інструкції while:

начальна_інструкція;

while (умова )

{

інструкція;

вираз;

}

наступна_інструкція;

Будь-яке або всі вирази в інструкції for можуть бути відсутні, але дві крапки з комою повинні бути обов'язково. Якщо пропущена начальная_інструкція, то ніяка ініціалізація в циклі for не виконується. Якщо пропущено вираз, то не виробляється прирощення, а в разі відсутності умови не проводиться перевірка. Є спеціальне правило для тих випадків, коли пропущено умова; в такій ситуації компілятор буде вважати умова виконаним завжди. Так, цикл for в наступному фрагменті нескінченний:

for ( i = 1 , sum = 0 ; ; sum + = i + +)

cout << sum << endl;

Розміщення крапки з комою відразу після правої закриває дужки заголовка for робить тіло структури порожнім оператором. Зазвичай це логічна помилка.

"Приріст" інструкції for може бути негативним (в цьому випадку в дійсності відбувається не прирощення, а зменшення змінної, керуючої циклом).

Якщо умова продовження циклу з самого початку не задовольняється, то оператори тіла інструкції for не виконуються і управління передається оператору, наступному за for.

Керуюча змінна іноді друкується або використовується в обчисленнях у тілі інструкції for, але зазвичай це робиться без змін її величини. Найчастіше керуюча мінлива використовується тільки для контролю числа повторень і ніколи не згадується в тілі інструкції [2].

Розглянемо декілька варіантів застосування циклу for:

а)Зміна керуючої змінної від 1 до 100 з кроком 1.

for (int i = 1; i <= 100; i + +);

b)Зміна керуючої змінної від 100 до 1 з кроком -1

(із зменшенням на 1).

for ( int i = 100; i > = 1; i -)

Поширена помилка при програмуванні, це використання невідповідної операції відносини в умови продовження циклу за рахунку циклів зверху вниз (наприклад, використання i < = 1 за рахунку циклів зверху до 1 не включаючи).

c)Зміна керуючої змінної від 7 до 77 з кроком 7.

for ( int i = 0 ; i <= 77; i + = 7)

d)Зміна керуючої змінної від 20 до 2 з кроком -2.

for ( int i = 20; i > = 2 ; i - = 2)

e)Зміна керуючої змінної в наступній послідовності:

2, 5, 8, 11, 14.

for ( int j = 2 ; j < = 14 ; j + = 3)

f)Зміна керуючої змінної в наступній послідовності:

99, 88, 77, 66, 55, 44, 33, 22, 11, 0.

for ( int j = 99; j > = 0 ; j - = 11 )

Приклад 1. Скласти програму обчислення значення на відрізку із заданим кроком функції у.

при (1.1)

Розв'язання завдання за допомогою мови програмування C++.

Побудуємо блок-схему алгоритму рисунок 1.1 використовуючи оператор while.

Блок-схема алгоритму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.1 - Алгоритм з використанням оператору while

Наведемо опис блок-схеми алгоритму. Перший блок - це початок роботи програми. У другому вводяться змiннi x, y. Третій блок показує введення початкових даних, привласнення змiннiй х=-1. Четвертий блок описує оператор вибору if з умовою x<=-1. В цьому блоку два виходи, перший у разi правильності умови i перехід до блоку 5 i привласнення у=х+1; у разi не виконання умови відбувається перехід до наступного шостого блоку який демонструє роботу умовного оператору if i організовується умова у вигляді x>=-1 таx<=2. У разі виконання умови відбувається перехід до блоку сiм i привласнення змiннiй у=x*x; у іншому випадку відбудеться перехід до восьмого блоку з привласненням змiннiй у значення 4. Пiсля виконання одного із блокiв 5, 7, 8 відбудеться перехiд до дев'ятого блоку у якому виводиться значення змінної у на екран монiтору. Останній блок вказує на кінець програми [2].

На підставі блок-схеми розв'яжемо рівняння мовою C++:

#include "stdafx.h"

#include "iostream.h"

#include "math.h"

int main(int argc, char* argv[])

{

double x, a, y;

x = 17.1;

a = 2.5;

cout << "tablica znachenii"<<endl;

cout << "_________________"<<endl;

cout << "I a I y I"<<endl;

cout << "_________________"<<endl;

while (a<=30)

{

a = a + 2.5;

y = (x/3) + sin(x/3) + 1.2 * pow(cos(a),2);

cout<<"a "<<a<<" y "<<y<<endl;

}

cout << "_________________"<<endl;

return 0;

}

Нижче приведений результат який видає дана програма після компіляції. Результат виводиться у таблицю значень, таблиця формується завдяки:

cout << "tablica znachenii"<<endl;

cout << "_________________"<<endl;

cout << "I a I y I"<<endl;

cout << "_________________"<<endl;

Результат виконання програми:

tab znachenii

______________________________

I a I y I

______________________________

I 5.0 I 5.246 I

I 7.5 I 5.294 I

I 10.0 I 5.994 I

I 12.5 I 6.344 I

I 15.0 I 5.842 I

I 17.5 I 5.207 I

I 20.0 I 5.349 I

I 22.5 I 6.065 I

I 25.0 I 6.328 I

I 27.5 I 5.763 I

I 30.0 I 5.178 I

I 32.5 I 5.412 I

______________________________

1.2 Проаналізувати застосування оператора switch

Оператор повторюється до тих пір, поки зазначена умова завершення циклу (expression) нічого очікувати дорівнює нулю.

do

statement

while ( expression ) ;

Перевірка умови завершення виконується після кожного виконання циклу; тому цикл do-while виконується один або кілька разів, залежно від значення умови завершення . Оператор do-while також може завершитися за допомогою операторів break, go або return, виконаних у тілі циклу [2].

Вираз повинен мати арифметичний тип або тип покажчика. Виконання відбувається наступним чином:

-тіло циклу виконується;

-потім обчислюється значення expression. Якщо вираз дорівнює false, то оператор do-while завершується, і управління передається наступному оператору в програмі. Якщо вираз має значення true (не дорівнює нулю), то процес повторюється, починаючи з розділу 1.

Приклад:

Задача

Користувач вводить два цілих числа. Необхідно вивести всі цілі числа, на які обидва введених числа діляться без залишку [9].

#include<iostream>
#include<clocale>

usingnamespacestd;

voidmain()

{

setlocale(LC_CTYPE,"rus");

inti, num, num2, max;

cout<<"Введите 2 числа ";

cin>>num>>num2;
for (i=1;i<=num||i<=num2;i++)

{

if(num%i==0&&num2%i==0)
cout<<"Делится на "<<i<<" нацело\n";

}

}

Комплектується програма натисканням ctrl + F5 або (Dedug -> Start without debugging). Після чого виводиться результат

Введіть 2 числа 128 192

Ділиться на 1 остачі

Ділиться на 2 остачі

Ділиться на 4 остачі

Ділиться на 8 остачі

Ділиться на 16 остачі

Ділиться на 32 остачі

Ділиться на 64 остачі

Рішення завдання на пошук суми чисел від 1 до 1000, із застосуванням циклу do while.

#include <iostream>

using namespace std;

int main ()

{

setlocale(0, "");

int i = 0; // инициализируем счетчик цикла.

int sum = 0; // инициализируем счетчик суммы.

do

{

// выполняем цикл.

i++; sum += i;

}

while (i < 1000); // пока выполняется условие.

cout << "Сума чисел от 1 до 1000 = " << sum << endl;

return 0;

}

Блок-схема алгоритму програми знаходиться у додатку Б.

1.4 Обґрунтуйте застосування оператора безумовного переходу goto

Виписка перехід безумовно переміщує елемент управління в інструкцію з міткою заданих ідентифікатором.

goto identifier;

Оператор з ідентифікатором має identifier повинен знаходитися в поточної функції. Всі імена членів identifier внутрішнього простору імен і тому не перетинаються з іншими ідентифікаторами.

Мітка виписки значима тільки в інструкцію перехід; в іншому випадку мітки виписки ігноруються. Повторне оголошення мітки не можна [1].

Добре программіруючи стиль для використання break, continue і виписок виписки return замість перехід, коли це можливо. Однак оскільки виписка break виявляться тільки з одного рівня циклу, можна використовувати оператора перехід, щоб відключити глибоко вкладений цикл [15].

Приклад:

У цьому прикладі, управління переносів виписки перехід до моменту, коли мітка stop дорівнює 3. i.

// goto_statement.cpp

#include <stdio.h>

int main()

{

int i, j;

for ( i = 0; i < 10; i++ )

{

printf_s( "Outer loop executing. i = %d\n", i );

for ( j = 0; j < 2; j++ )

{

printf_s( " Inner loop executing. j = %d\n", j );

if ( i == 3 )

goto stop;

}

}

// This message does not print:

printf_s( "Loop exited. i = %d\n", i );

stop:

printf_s( "Jumped to stop. i = %d\n", i );

}

Виконання зовнішнього циклу. i = 0

Виконання внутрішнього циклу. 0 = j

Виконання внутрішнього циклу. 1 = j

Виконання зовнішнього циклу. i = 1

Виконання внутрішнього циклу. 0 = j

Виконання внутрішнього циклу. 1 = j

Виконання зовнішнього циклу. i = 2

Виконання внутрішнього циклу. 0 = j

Виконання внутрішнього циклу. 1 = j

Виконання зовнішнього циклу. i = 3

Виконання внутрішнього циклу. 0 = j

Перестрибнути для зупинки. i = 3

Завершується виконання функції і повертає елемент керування для викликає функції (або до операційної системи якщо елемент управління перемикання з main функція). Виконання поновлюється і викликає функції на кроці відразу після виклику expression пропозицію, якщо він є, перетвориться до типу, зазначеному в оголошенні функції, якщо ініціалізація виконувалася. Перетворення з типу виразу до return тип функції може створити тимчасові об'єкти. Додаткові відомості про те, як і коли temporaries створюються див тимчасові об'єкти.

Значення expression пропозицію повертається викликає функції. Якщо вираз не вказано, то повертається значення функції не визначено. Конструктори і деструктори і функції типу void" неможливо вказати вираження в return виписка. Функції всіх інших типів необхідно вказати вираз у return виписка.

Коли потік покидає блок елемента управління, що включає визначення функції, результат збігається з результатом, якщо він був би a return оператор не має вираження виконана. Це неприпустимо для функцій, які оголошені як повернення значення [1].

Функція може мати будь-яку кількість return виписки.

У наступному прикладі використовується вираз with a return виписка для отримання найбільшого 2 цілих чисел.

Приклад:

#include <stdio.h>

int max ( int a, int b )

{

return ( a > b ? a : b );

}

int main()

{

int nOne = 5;

int nTwo = 7;

printf_s("\n%d is bigger\n", max( nOne, nTwo ));

}

У операторі switch оператор break змушує програму виконати оператор, наступний за оператором switch. Без виписки break буде виконана кожна виписка з, відповідні мітки case в кінець виписки switch, включаючи пропозицію default.

У циклі, виписка break завершити виконання тісно зовнішньої do, for або while виписки. Елемент управління передається оператору, який слідує за завершальним оператором, якщо такий є.

Всередині, який вкладені виписки, виписка break для виконання лише значення do, for, switch або безпосередньо виписка while, щоб встановити її. Можна використовувати виписка return або перехід для передачі елемента з глибоко вкладених структур [9].

У наступному прикладі показано використання виписки break у циклі for.

Приклад:

// break_statement.cpp

#include <stdio.h>

int main()

{

int i;

for (i = 1; i < 10; i++)

{

printf_s("%d\n", i);

if (i == 4)

break;

}

} // Loop exits after printing 1 through 4

1

2

3

4

Забезпечує передачу елемента управління на управління висловом найменший укладати do” для або поки цикл.

Не виконуються усі інші виписки у поточній ітерації. У наступній ітерації циклу визначається наступним чином:

-у вираженні do OR while цикл, у наступній ітерації з переоцінкою управління выраження do OR while виписка;

-у вираженні for цикл (з використаням синтаксиса for(init-expr; cond-expr; loop-expr))"loop-expr пропозиція виповнюється. І в залежності від результату завершення циклу або другої ітерації [15].

У наступному прикладі демонструється continue виписка ії можна використовувати для обходу розділу Коли і початку наступної інтеграції циклу.

Приклад:

// continue_statement.cpp

#include <stdio.h>

int main()

{

int i = 0;

do

{

i++;

printf_s("before the continue\n");

continue;

printf("after the continue, should never print\n");

}

while (i < 3);

printf_s("after the do loop\n");

}

перш ніж продовжити

перш ніж продовжити

перш ніж продовжити

після закріпити циклу

Реалізація програми за допомогою блок-схеми знаходиться у додатку В.

2.ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Величезне збільшення обсягів інформації і великі зміни попиту інформації стали пред'являти нові вимоги до організації інформаційно-документаційного обслуговування в організації.

Стали змінюватися вимоги до служб, які займаються інформаційно-документаційним забезпеченням. За кордоном їх стали називати службою управління (або менеджменту) інформаційно-документаційному ресурсами, в нашій країні-службою документаційного забезпечення управління.

Головним напрямом удосконалення, пристосування її до сучасних умов стало використання новітньої комп'ютерної і телекомунікаційної техніки, формування на її основі високоефективних інформаційно-управлінських технологій у роботі з документами [6].

Сьогодні стан інформаційних технологій можна охарактеризувати:

-наявністю великого обсягу баз даних, що містять інформацію про діяльність організації;

-створенням технологій, що забезпечують інтерактивний доступ користувача до інформаційних ресурсів;

-розширенням функціональних можливостей інформаційних систем і технологій, що забезпечують обробку інформації, створенням локальних багатофункціональних проблемно-орієнтованих інформаційних систем різного призначення.

Одним з основних факторів впливу науково-технічного прогресу на всі сфери діяльності людини є широке використання нових інформаційних технологій. Серед найбільш важливих і масових сфер, в яких інформаційні технології відіграють вирішальну роль, особливе місце займає сфера управління.

Під впливом нових інформаційних технологій відбуваються докорінні зміни в технології управління (автоматизуються процеси обґрунтування та прийняття рішень, організація їх виконання), підвищується кваліфікація і професіоналізм фахівців, зайнятих управлінською діяльністю [7].

Сфера застосування нових інформаційних технологій на базі персональних комп'ютерів і розвинених засобів комунікації вельми обширна. Вона включає різні аспекти - від забезпечення простих функцій службового листування до системного аналізу та підтримки складних задач прийняття рішень. Персональні комп'ютери, лазерна і оптична техніка, засоби масової інформації і різного виду комунікації (включаючи супутниковий зв'язок) дозволяють установам, підприємствам, фірмам, організаціям, трудовим колективам і окремим фахівцям отримувати в потрібний час і в повному обсязі необхідну інформацію для реалізації професійних, освітніх, культурних і тому подібних цілей.

«Інформаційне забезпечення управління» - багатогранне поняття. Під терміном «інформаційне забезпечення» розуміється, по-перше, органічно взаємопов'язана сукупність елементів, взаємодія яких організовано певним чином у єдину технологію , що реалізує правила та методологічні принципи ефективного перетворення інформації відповідно до потреб управління. По-друге, це відомості, знання, що надаються споживачеві в ході робіт по задоволенню його інформаційних потреб, і відповідним чином оброблена інформація. По-третє, це одна зі складових сучасних автоматизованих систем, розглянута поряд з технічним, програмним та іншими видами забезпечення. Крім того, це складний динамічний комплексний процес, що забезпечує задоволення інформаційних потреб управлінців і виконує функції раціоналізації діяльності апарату управлінні, тобто процес надання інформації окремим особам або групам - інформаційними потребами [8].

Таким чином, сенс інформаційного забезпечення полягає в органічному поєднанні наукових знань, наукової методології та методики з новітніми технічними засобами у всіх проявах інформаційної роботи.

У автоматичних системах інформаційний процес може бути реалізований без участі людини. Однак в автоматизованих системах обов'язковим співвиконавцем інформаційного процесу є людина.

Інформаційна технологія являє собою систему методів і засобів реалізації інформаційних процесів, а також способів використання цих коштів. Так, наприклад, сучасна інформаційна технологія, орієнтована на процес стиснення інформації, пропонує:

-систему різних методів вирішення цього завдання (методи незворотного стиснення, які найчастіше застосовуються до звуку або до зображення, або велика кількість методів оборотного стиску, використовуваного для стиснення текстів, і конкретизує у вигляді статистичних чи словникових методів);

-сучасні програми-архіватори, реалізовують той або інший метод стиснення (наприклад, WinZip і WinRar, що реалізують статистичні методи стиснення);

-способи роботи з програмами-архіваторами, що пропонують зручний інтерфейс, безліч сервісних функцій.

Інформаційна технологія повинна бути орієнтована на зниження трудомісткості процесів використання інформаційного ресурсу, а також підвищення їх надійності та оперативності. В організаційних системах застосовують автоматизовані інформаційні технології, тобто людино-машинні технології. З усіх видів людино-машинних технологій інформаційні технології сфери управління пред'являє найвищі вимоги до «людського фактору», надаючи принциповий вплив на кваліфікацію працівника, зміст його праці, фізичну і розумову навантаження, професійні перспективи і рівень соціальних відносин [3].

Інформаційні технології численні і різноманітні. У літературі можна зустріти різні типологічні ознаки, що дозволяють упорядкувати цю безліч. Серед них: по обслуговується предметним областям (бухгалтерський облік, банківська, податкова, страхова діяльність тощо), за ступенем охоплення завдань управління (експертна підтримка, підтримка прийняття рішень, електронна обробка даних тощо), по орієнтації на вид оброблюваної інформації (текстова, графічна, мультимедійна тощо) та інші. Найбільш поширеною є типологія інформаційних технологій відповідно з відмінностями інформаційних процесів. При цьому розрізняють такі типи технологій:

-збору інформації;

-передачі інформації;

-накопичення інформації ;

-обробки інформації;

-зберігання інформації;

-представлення інформації;

-використання інформації.

Опис кожного типу інформаційної технології базується на більш широкої і детальної системі аналізу їх характеристик [3].

Конкретна інформаційна технологія для своєї реалізації передбачає наявність:

-комплексу відповідних технічних засобів, що реалізують сам інформаційний процес;

-системи засобів управління технічним комплексом (для обчислювальної техніки це програмні засоби);

-організаційно-методичного забезпечення, що погоджує реалізацію всіх дій технічних засобів і персоналу в єдиний технологічний процес відповідно до призначення конкретного інформаційного процесу в рамках забезпечення певної функції управлінської діяльності.

Таким чином, управлінська діяльність заснована на реалізації всіх перерахованих видів інформаційних технологій у відповідності з послідовністю і змістом окремих етапів процесу прийняття рішень. Тому сучасні інформаційні технології забезпечення управлінської діяльності засновані на комплексному використанні різних видів інформаційних процесів на базі єдиного технічного комплексу, основою якого є засоби комп'ютерної техніки [6].

Стратегії використання сучасних інформаційних технологій в управлінській діяльності.

Існує два підходи до вдосконалення документаційного забезпечення управлінської діяльності на основі сучасних інформаційних технологій:

-вдосконалення виконання окремих видів робіт шляхом застосування універсальних інформаційних технологій. Такий підхід простіше в реалізації. Він може бути реалізований як на конкретному комп'ютері, так і рамках локальної мережі. Він орієнтується на існуючу структуру підприємства, пов'язаний з мінімальним ступенем ризику, дає можливість відразу оцінити ефект впровадження нових інформаційних технологій. Він виправданий в малих і середніх за розміром організаціях, фірмах, при відсутності можливості і необхідності комплексного підходу до вирішення проблеми , а також у фірмах, де специфіка основної діяльності та її діловодство не дають можливості ефективно використовувати типові рішення. Нестабільність ситуації в суспільстві змушує малі та середні організації «жити сьогоднішнім днем» і вибирати саме цю стратегію використання сучасних інформаційних технологій у своїй системі управління;

-комплексне впровадження інформаційних технологій в усі сфери документаційного забезпечення управління. Цей підхід дозволяє створити єдиний інформаційний простір в організації. Для його реалізації використовують спеціалізовані комплексні інформаційні технології. Він є найбільш ефективним способом вирішення проблеми в цілому, однак вимагає наявності великих ресурсів (фінансових, людських та інших), модернізації організаційної структури організації, тривалого тимчасового періоду реалізації. Така стратегія характерна для великих організацій [13].

Таким чином, кожна організація, установа, фірма проходить свій власний шлях з метою вдосконалення документаційного забезпечення управління на базі впровадження нових інформаційних технологій. Для дрібних і середніх підприємств доцільний перший підхід. Він є в даний час найбільш поширеним. У великих організаціях з стійкими бізнес-процесами ефективніше комплексне впровадження інформаційних технологій [11].

2.2 Аналіз завдання розробки структури програми