Размещено на http://www.allbest.ru

ВСТУП

У кожному вузі України передбачено проходження студентами виробничої практики, яка є обов'язковим складовим елементом підготовки будь-якого спеціаліста. Під час проходження практики студент закріплює здобуті знання і навички, отримуючи практичний досвід роботи в реальних умовах. програмний комплекс тестування апаратний

Студент може мати досконалі теоретичні знання, але може розгубитися в ситуації, коли виникне необхідність прийняти рішення в реальних умовах. Тому необхідно забезпечувати студентам змогу пройти виробничу практику ще під час навчання у вузі, для того, щоб спробувати себе не тільки в ролі теоретика, але й практика.

Виробнича практика для студентів спеціальності 5.05010101 "Обслуговування системних програм та комплексів" є невід'ємною складовою частиною процесу їх професійної підготовки і проводиться на сучасних підприємствах та організаціях, оснащених відповідним апаратним та програмним забезпеченням комп'ютерних систем та комплексів.

Виробнича практика передбачає отримання необхідного обсягу практичних знань та умінь відповідно до кваліфікаційного рівня інженера-системотехніка.

Метою виробничої практики для студентів спеціальності 5.05010101 є оволодіння студентами сучасними методами ефективного застосування комп'ютерних та мережних технологій для вирішення задач комплексної автоматизації підприємств і установ, вивчення практичних рішень в галузі організації та побудови, розподілених комп'ютерних систем, дослідження характеристик, виконуваних функцій, етапів розробки, тестування та впровадження використовуваних на об'єктах практики універсального та спеціалізованого апаратного та програмного забезпечення комп'ютерних систем та мереж.

1. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З БАЗОЮ ПРАКТИКИ

Для працівників підприємства встановлено 40-годинний робочий тиждень з двома вихідними днями (субота та неділя). Робочий день працівника починається о 8:30 і триває до 18:00, перерва починається о 13:00 і закінчується о 13:45. Кожного понеділка відбуваються планові зібрання, де обговорюються питання з проблем виробництва.

Керівництво підприємства може змінювати режим роботи, встановлювати або скасовувати неповний робочий час, попередивши про це працівників. Виходячи з виробничих потреб, встановлений режим роботи може бути змінено на підставі наказу із обов'язковим попередженням.

Робота у вихідні дні забороняється, за винятком випадків, передбачених законодавством України. Така робота може компенсуватися, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

Заборонено в робочий час відволікати працівників від роботи для виконання громадських доручень, не пов'язаних з діяльністю підприємства, скликати збори, засідання, наради з громадських питань.

Працівникам підприємства надаються щорічні основна та додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України.

Черговість надання щорічних відпусток визначається графіком, який затверджується за погодженням з профспілковим комітетом і під розписку працівників.

Перенесення відпусток на інший час можливе лише у випадках, передбачених законодавством, і за згодою сторін.

2. ПОСАДОВІ ОБОВ'ЯЗКИ ТЕХНІКА З ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

Системний адміністратор призначається і звільняється з посади відповідно до чинного законодавства наказом директора підприємства.

У своїй роботі він керується і повинен знати основи вищої математики, інформатики, синтаксис і формальну семантику опису мов програмування, принцип організації та роботи ОС та інше.

До посадових обов'язків відноситься:

– консультування адміністрації підприємства про використання комп'ютерної техніки;

– здійснення інсталяції та налаштування прикладного програмного забезпечення і освоєння програмних засобів;

– розроблення та впровадження нових програмних продуктів;

– здійснення підключення та зміна зовнішніх пристроїв, проведення тестування засобів обчислювальної техніки;

– адміністрування локальної обчислювальної мережі;

– забезпечення обміну інформації локальної мережі із зовнішніми організаціями по зовнішніх телекомунікаційних каналах;

– проведення тестування окремих пристроїв, засобів обчислювальної техніки, кабельних ліній локальної мережі;

– усування аварійних ситуацій пов'язаних з пошкодженням програмного забезпечення та баз даних.

– виконання трудових доручень безпосереднього керівництва;

– готування пропозицій, про придбання або розробку програмного забезпечення;

– складання звітів про виконану роботу.

3. АПАРАТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ КОМП'ЮТЕРНИХ СИСТЕМ І МЕРЕЖ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ НА БАЗІ ПРАКТИКИ

На даний момент на підприємстві знаходиться 4 комп'ютерів, 1 принтери та 1 та один багатофункціональний «комбайн» 3 в 1 HP F2200, 1 факс, 1 модем, 1 комутатор, інтернет від «Укртелеком» ОГО 5мб/с.

Технічні характеристики:

1-ий комп'ютер:

Тип комп'ютера: Bravo;

Монітор: Монитор 22” LG Flatron Black;

Тип комп'ютера: Asus;

Монітор: Монитор 22” Asus VS228D;

1. WinRAR

2. Google Chrome

3. ESET Smart Security

4. Microsoft Office 2007

5. 1C. Бугалтерія 8.1

6. Total Commander

7. Photoshop cs 5

8. Skype

9. Cleaner

10. Acronis Disk Director Suite

Пакет прикладних програм, які використовуються на Windows 7:

1. 7-zip

2. Google Chrome

3. ESET Smart Security

4. Microsoft Office 2010

5. 1C. Бугалтерія 8.1

6. Total Commander

7. Photoshop cs 5

8. Skype

9. Cleaner

10. Foxit Reader

11. CPUID

5. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ ІСНУЮЧИХ НА БАЗІ ПРАКТИКИ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ СТВОРЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ КОМП'ЮТЕРНИХ СИСТЕМ І МЕРЕЖ ТА ЇХ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

На мою думку, на даному підприємстві все апаратне забезпечення цілком задовольняє всі потреби роботи, тільки потрібно збільшити кількість принтерів, тому, що в приміщені є кілька кабінетів, в яких немає принтерів, і потрібно через мережу подавати друк документів на принтер, який знаходиться в іншому кабінеті, а це є не зручно, і є зайвою тратою робочого часу.

Ще що хотілось би там побачити, Інтернет мережу не через модем, а кабельну. Вона, на мою думку є набагато зручнішою, і швидкість передачі даних є вищою.

6. ІНДИВІУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ З ТЕХНОЛОГІЇ ПРОГРАМУВАННЯ. ГНУЧКІ МОДЕЛІ ПРОЦЕСУ РОЗРОБКИ ПЗ

Аналіз вимог до продукту

Найважливіше завдання при створенні програмного продукту - це вироблення вимог, або аналіз вимог до продукту. Замовник найчастіше представляє досить розмиту ідею про те, яким повинен бути кінцевий результат, і не має уявлення про те, як повинна працювати програма. Незакінчені, безглузді, а іноді суперечать один одному вимоги розпізнаються добрими інженерами на цій стадії. Часта демонстрація живого коду може зменшити ризик того, що початкові вимоги були не вірні. Один з методів знаходження проблем такого роду - це аналіз елементів програмного забезпечення.

Коли загальні вимоги отримані від клієнта, їх необхідно уточнити і відобразити в документі. Реалізована функціональність може відрізнятися від визначеної, в результаті високої вартості розробки та / або незрозумілих вимогах до продукту. Якщо розробка проводиться поза фірмою замовника, то даний документ може використовуватися для вирішення питань пов'язаних з функціональністю продукту. 

Аналіз області роботи часто є першою сходинкою проектування нового фрагмента програмного забезпечення, незалежно від того, чи є він додаванням до вже існуючого додатка або новим додатком, підсистемою або зовсім новою системою. Зважаючи на те, що розробники (так само як і аналітик) не є на початку досить освіченими у галузі нового програмного забезпечення, перше завдання - це власне дослідження цієї самої галузі. Чим краще розробники знають область, в якій працюють, тим менше потім виникає роботи. Також її проводять для того, щоб пізніше не з'являлося плутанини в термінології, і розумінні того, що робить ця програма. Якщо аналітик використовує невірну термінологію, то знову ж таки можливі непорозуміння, в результаті того, що програма буде робити не те, що потрібно. Ця робота виключає випадки на зразок «Я знаю, що ви вірите в те, що зрозуміли, що я говорю, але я не впевнений, що ви розумієте, що те, що ви чули - це не те, що я маю на увазі».

Специфікація

Специфікація це завдання, що описує до дрібниць програмний продукт, який буде написаний, можливо, у вигляді суворого опису. На практиці більшість вдалих специфікацій написані для того, щоб зрозуміти і відточити вже написані програми. Специфікації найбільш важливі для зовнішніх інтерфейсів, які повинні залишатися стабільними. Гарний спосіб визначити, чи добра специфікація - це попросити третю сторону провести аналіз, щоб переконатися що вимоги і способи їх рішень логічно вірні.

Архітектура

Архітектура системи програми створюється для того, щоб бути впевненим, що програмне забезпечення буде виконувати вимоги які покладені на нього, а також залишає можливість для того, щоб додавати рішення для нових вимог. Так само на етапі архітектури вирішуються проблеми інтерфейсів між програмним забезпеченням і операційною системою, чи обладнанням.

Проектування, реалізація і тестування

Проектування - процес створення загальної архітектури і алгоритмів відповідно до специфікацій. Реалізація (імплементація) - це та частина процесу, під час якої програмісти власне створюють програмний код продукту. Тестування - всеосяжна і важлива частина процесу розробки програмного забезпечення. Ця частина процесу полягає в тому, щоб виявити і вирішити різні помилки. Документування проводиться для того, щоб у майбутньому було простіше підтримувати і покращувати програмний продукт. Це також може в себе включати опис зовнішніх або внутрішніх програмних інтерфейсів.

Розповсюдження та підтримка

Поширення починається після того, як код достатньо відтестуваний, і визнаний готовим до релізу.

Технічна підтримка та навчання важливі, тому що великий відсоток проектів провалюється тому, що багато розробників не розуміють, що скільки б не було витрачено часу на програмний продукт, він буде безглуздим, якщо його ніхто не використовує. Люди часто чинять опір і уникають змін програмних продуктів, так що дуже важливо провести навчання нових клієнтів.

Підтримка та поліпшення продукту разом з виправленням знайдених помилок може займати більше часу, ніж власне процес розробки цього продукту. Може бути корисним відкоригувати код, який не підходить по дизайну - це може спростити знаходження помилок і їх виправлення до того, як їх помітять користувачі.

Гнучка модель розробки

Гнучка розробка програмного забезпечення (англ. Agile software development) -- це клас методологій розробки програмного забезпечення, що базується на інтерактивній розробці, в якій вимоги та розв'язки еволюціонують через співпрацю між самоорганізовуваними багатофункціональними командами. Термін з'явився у 2001 році, коли був написаний Маніфест гнучкої розробки.

Більшість гнучких методологій націлені на мінімізацію ризиків, шляхом зведення розробки до серії коротких циклів, що мають назву ітерацій, які зазвичай тривають один-два тижні. Кожна ітерація сама по собі виглядає як програмний проект в мініатюрі, і включає всі завдання, необхідні для видачі мінімального приросту за функціональністю: планування, аналіз вимог, проектування, кодування, тестування і документування. Хоча окрема ітерація, як правило, недостатня для випуску нової версії продукту, мається на увазі те, що гнучкий програмний проект готовий до випуску в кінці кожної ітерації. Після закінчення кожної ітерації, команда виконує переоцінку пріоритетів розробки.

Agile акцентує увагу на безпосередньому спілкуванні «віч-на-віч». Більшість agile команд розташовані в одному офісі, його іноді називають bullpen. Як мінімум вона включає і «замовників» (замовники, які визначають продукт, також це можуть бути менеджери продукту, бізнес аналітики або клієнти). Офіс може також включати тестувальників, дизайнерів інтерфейсу, технічних авторів і менеджерів.

Основною метрикою agile методів є робочий продукт. Віддаючи перевагу безпосередньому спілкуванню agile методи зменшують обсяг письмової документації в порівнянні з іншими методами. Це привело до критики цих методів як не дисциплінованих.

Гнучка модель розробки створена організаціями, що займаються розробкою ітераційної. Для цього використовується більш гнучкий, централізований на людях підхід, ніж використовується в традиційних підходах. Гнучкі процеси використовують зворотний зв'язок замість планування як головного контролюючого механізму. Зворотній зв'язок ведеться за допомогою регулярних тестів, а також частих релізів розробки продукту. Цікаво, що дослідження показують потенціал для хорошого поліпшення продуктивності щодо стандартного «Водопадного» методу. Наприклад дослідження, опубліковане в серпні 2006 року, і базоване на опитуваннях більш ніж 700 компаній, свідчить про величезний прибуток при використанні цієї моделі. Дослідження було повторене в серпні 2007 року з базою в 1,700 компаній.

7. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ. НАЛАГОДЖЕННЯ КОМП'ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ ПОЛЯГАЛО У НАЛАШТУВАННІ ПРОГРАМНОГО ТА АПАРАТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ МАКСИМАЛЬНОЇ ШВИДКОДІЇ ТА СТАБІЛЬНОСТІ У РОБОТІ

Серед проведених заходів:

переустановка операційної системи;

перевірка поверхні та дефрагментація жорстких дисків;

перевірка на віруси та небажані додатки оновленими антивірусними та ad-aware пакетами;

очистка реєстру ОС від "сміття";

мінімізація кількості програм, що загружаються разом із ОС;

установка та налагодження необхідних для роботи програмних пакетів;

консультація персоналу щодо використання ПЗ;

Було організоване резервне копіювання усіх важливих даних на компакт-диски та дискети.

Також на машинах, що підключені до мережі Інтернет було встановлено і налаштовано брандмауер Outpost Firewall (програмний засіб міжмережевого захисту) для підвищення безпеки та додаткового контролю за комп'ютером при роботі у мережі.

Це надало можливість гнучко налаштовувати необхідні параметри захисту і забезпечити:

виявлення та блокування атак хакерів;

запобігання несанкціонованому доступу до даних;

приховування присутності системи в глобальній мережі (для
запобігання атакам);

відстеження усієї мережевої активності системи;

фільтрацію небажаних веб-сторінок;

ведення докладного журналу усієї мережевої активності системи.

усунення неполадок в компьютернiй системi

роботи з тестовими та дiагностичними програмами

опис парку обчислювальної техніки.

ВИСНОВКИ

Виробнича практика є джерелом накопичення практичного досвіду роботи по вибраній спеціальності та закріплення теоретичних знань. Вона відіграє важливу роль у підготовці спеціалістів високого рівня, які б володіли сучасними технологіями, вміло використовували методологію та методики проектування інформаційних систем

В ході проходження виробничої практики було проведено дослідження об'єкта, його структури та функцій, наявного апаратного та програмного забезпечення і комплексу задач, що вирішується ним. Також було проведено ознайомлення з технологічними процесами складання, монтажу, налагодження і тестування програмних систем та комплексів.

На основі аналізу існуючих апаратних та програмних засобів були виявленні недоліки побудови існуючого комплексу апаратно-програмних засобів та намічені шляхи виправлення даної ситуації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Немет Э., Снайдер Г., Сибасс С., Хейн Т. Р., // Н50 UNIX: Руководство системного администратора. Для профессионалов / Пер. с англ. - СПб.: Питер; К.:Издательская група BHV, 2002. - 928 c.: ил.

2. Армстронг (мл.), Джеймс // А83 Секреты UNIX: 2-е изд.: Пер. с англ. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2001. - 1072 с.: ил. - Парал. тит. англ.

3. Олифер В.Г., Олифер Н.А. "Компьютерные сети: технологии, протоколы. Учебник." - Питер, 2000 - 672 с.

4. Николайчук Я.М., Яцків В.В., Гринчишин Т.М. Перспективи створення телефонних ліній на основі відкритого оптичного каналу зв'язку // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2002. Т2- №3. - С. 47 - 50.

5. Дебра Литтлджон Шиндер Основы компьютерных сетей.: Пер.с англ. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2002. - 565с.

6. Мережа інтернет

Размещено на Allbest.ru