Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківська державна академія культури

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

07.00.08 - Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

Інтеграція краєзнавчих фондів бібліотек регіону в умовах інформатизації

Денисенко Світлана Олександрівна

Харків 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківській державній академії культури, Міністерство культури і мистецтв України.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор Кушнаренко Наталя Миколаївна Харківська державна академія культури, проректор з навчально-методичної та виховної роботи, завідувач кафедри книгознавства та фондознавства

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Слободяник Михайло Семенович, Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, професор кафедри інформаційних систем і технологій

кандидат педагогічних наук, доцент Тодорова Євгенія Миколаївна, Харківська державна академія культури, доцент кафедри бібліотекознавства та бібліографії

Провідна установа Київський національний університет культури і мистецтв, кафедра бібліотекознавства, Міністерство культури і мистецтв України, м. Київ

Захист відбудеться “10” жовтня 2003 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.807.02 у Харківській державній академії культури, 61003, м. Харків-3, Бурсацький спуск, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Харківської державної академії культури, 61003, м. Харків-3, Бурсацький спуск ,4.

Автореферат розісланий “9” вересня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Соляник АА.

1. Актуальність теми дослідження

інтеграція краєзнавчий бібліотека інформатизація

Здобуття Україною незалежності стало могутнім стимулом відродження краєзнавства як сфери науково-практичної діяльності та громадського руху, активному розвиткові якого сприяють бібліотечні установи. Бібліотечне краєзнавство - пріоритетний напрям діяльності державних бібліотек регіонального рівня по забезпеченню повного й оперативного задоволення краєзнавчих інформаційних потреб користувачів. Бібліотечні установи через свій значний інформаційний потенціал сприяють ефективному економічному, науково-виробничому, соціальному, культурному розвиткові певного краю, відновленню історичної пам'яті народу України, становленню його національної самосвідомості, вихованню гідності і справжнього патріотизму.

Для сучасного стану розвитку бібліотечної галузі України характерні дві основні тенденції:

¦ інтеграція, тобто об'єднання документних ресурсів бібліотек, яка базується на спеціалізації, координації, кооперації на локальному, регіональному, національному і світовому рівнях;

¦ комп'ютеризація та інтернетизація бібліотечної галузі, яка спрямована на розвиток міжбібліотечних зв'язків, збагачення складу краєзнавчих фондів бібліотек електронними (на CD-ROMах та мережевими) краєзнавчими документами.

Ці тенденції мають суттєве значення для створення системи краєзнавчих фондів бібліотек регіону. Інформатизація бібліотечної галузі забезпечує організаційну й технологічну базу для інтеграції формування і використання краєзнавчих фондів бібліотек регіону як корпоративних систем, які передбачають об'єднання бібліотек не лише задля створення електронного краєзнавчого каталогу і корпоративної каталогізації, а й для формування і взаємного використання краєзнавчих фондів.

Необхідність розробки теоретичних, методичних та організаційних проблем інтеграції краєзнавчих фондів бібліотек регіону назріла давно, однак лише з інформатизацією бібліотечної галузі в Україні виникли об'єктивні умови для її успішної практичної реалізації. Нині склалася проблемна суперечлива ситуація подвійного характеру: між зростаючими краєзнавчими потребами користувачів і неможливістю їх повного й оперативного задоволення краєзнавчим фондом окремої бібліотеки; між окремими практичними спробами бібліотек об'єднати краєзнавчі ресурси і сучасним рівнем розробки теоретико-методичних та організаційних основ інтеграції краєзнавчих фондів бібліотек регіону в умовах активного розвитку комп'ютерних і телекомунікаційних технологій.

Актуальність дисертаційного дослідження полягає в обгрунтуванні концепції створення та розвитку інтегрованого краєзнавчого фонду бібліотек регіону, що базується на єдиних принципових засадах та новітніх інформаційних технологіях. Своєчасність розробки проблеми зумовлена об'єктивною необхідністю скорочення розриву між зростанням вимог користувачів до якості краєзнавчих фондів і практичною роботою бібліотек, які прагнуть до координованого комплектування, однак недостатньо взаємовикористовують краєзнавчі зібрання традиційних і новітніх (електронних) документів, доступних для користувачів у локальному й інтерактивному режимах. Це актуалізує розробку сучасної науково обгрунтованої концепції системного формування краєзнавчих фондів бібліотек кожного регіону України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в контексті законодавчих актів уряду з розвитку та підтримки краєзнавчого руху в Україні (2001 р.), Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року (2002 р.), загальнодержавного наукового дослідження “Краєзнавча робота бібліотек України”; є складовою комплексної наукової теми факультету бібліотекознавства та інформатики Харківської державної академії культури “Бібліотечно-інформаційне забезпечення науки, виробництва, освіти і культури”, а також кафедри книгознавства та фондознавcтва “Бібліотечне краєзнавство в Україні: теоретико-методологічні засади”.

Мета дослідження - вивчити сучасний стан та обгрунтувати теоретико-методичні засади інтеграції краєзнавчих фондів бібліотек регіону в умовах інформатизації бібліотечної галузі України.

Досягнення мети передбачає вирішення таких основних задач:

¦ здійснити наукометричний аналіз сучасних наукових концепцій і документного потоку з проблем формування краєзнавчих фондів бібліотек;

¦ уточнити складові та сутність базових понять “краєзнавчий документ” і “краєзнавчий фонд”;

¦ дослідити склад і структуру краєзнавчих інформаційних потреб користувачів, здійснити їх класифікацію;

¦ проаналізувати сучасний стан інтеграції краєзнавчих фондів бібліотек України, виявити тенденції її розвитку;

¦ розробити концептуальну модель інтегрованого краєзнавчого фонду бібліотек регіону в умовах інформатизації бібліотечної галузі України;

¦ обґрунтувати методику відбору краєзнавчих документів в умовах інтеграції та інформатизації бібліотек регіону;

¦ визначити стратегічні напрями збереження краєзнавчих документів у бібліотеках регіону;

¦ виявити основні інфраструктурні компоненти інтегрованого краєзнавчого фонду, його оптимального функціонування і використання в електронному середовищі бібліотек України.

Об'єкт дослідження - краєзнавчі фонди бібліотек регіону.

Предмет дослідження - теоретичні та організаційно-методичні засади інтеграції краєзнавчих фондів бібліотек регіону в умовах інформатизації.

Гіпотезою дослідження є положення про те, що досягти оптимальної повноти краєзнавчих фондів і задоволення краєзнавчих інформаційних потреб користувачів можна лише за умови створення інтегрованого краєзнавчого фонду бібліотек регіону на єдиних теоретико-методичних та організаційних засадах інтеграції з використанням комп'ютерних і телекомунікаційних технологій.

Методи дослідження. Провідна роль краєзнавчого фонду в діяльності регіональних бібліотек є загальновизнаною. Однак, краєзнавчий фонд - тема, що на сьогодні лишається недостатньо розробленою. Деякі аспекти формування краєзнавчих фондів розглянуто в одному з розділів докторської дисертації Н.М. Кушнаренко “Бібліотечне краєзнавство: теоретико-методологічний аспект”(1993), у кандидатській дисертації С.М. Криворотенко “Формування краєзнавчого фонду бібліотек: сучасний стан та шляхи вдосконалення” (1993). Наукові положення названих дисертацій склали теоретико-методологічне підґрунтя для вирішення завдань даної дисертаційної праці. Однак, слід зауважити, що в дисертаційних дослідженнях, що захищені десять років тому, не відбиті сучасні зміни в розвитку краєзнавчих фондів бібліотек України, перспективи їх інтеграційного розвитку в електронному середовищі.

Основним методом дисертаційного дослідження є системний підхід до формування і використання інтегрованого краєзнавчого фонду бібліотек регіону в умовах інформатизації. На різних етапах дослідження використовувався комплекс відповідних методів, а саме: джерелознавчий пошук і контент-аналіз основних публікацій з теми дослідження - для вивчення стану теоретичної розробленості проблеми; термінологічний аналіз - для уточнення обсягу і змісту базових понять “краєзнавчий документ” і “краєзнавчий фонд”; аксеологічний - для визначення критеріїв цінності краєзнавчих документів; системний підхід - для дослідження краєзнавчого фонду як системи, що має певну структуру, внутрішні і зовнішні зв'язки; моделювання - для розробки концептуальної моделі інтегрованого краєзнавчого фонду бібліотек регіону; класифікація та систематизація - для визначення специфіки складу і структури краєзнавчих інформаційних потреб користувачів бібліотек; порівняльно-регіональний - для аналізу сучасного стану інтеграції краєзнавчих фондів бібліотек різних регіонів України; соціологічні (анкетне опитування співробітників краєзнавчих відділів ОУНБ України та анкетування користувачів бібліотек) - для вивчення специфіки краєзнавчих фондів як документної бази задоволення інформаційних потреб користувачів; статистичний - для аналізу складу, структури і рівня використання краєзнавчих фондів бібліотек.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації вперше досліджено сучасний стан краєзнавчих фондів бібліотек України, розроблено теоретичні та організаційно-методичні засади формування інтегрованого краєзнавчого фонду бібліотек регіону в умовах інформатизації бібліотечної галузі України:

¦ здійснено наукометричний аналіз нових публікацій та документного потоку з проблем формування краєзнавчих фондів бібліотек, який виявив низький науковий рівень розробки досліджуваної проблеми;

¦ удосконалено терміносистему бібліотечного краєзнавства через уточнення системоутворюючої ознаки базових понять “краєзнавчий документ” і “краєзнавчий фонд”;

¦ розроблено наукову класифікацію краєзнавчих інформаційних потреб користувачів як вихідної бази для інтеграції фондів бібліотек регіону;

¦ проаналізовано сучасний стан інтеграції краєзнавчих фондів бібліотек України, визначено основні тенденції її розвитку;

¦ з'ясовано критерії краєзнавчої цінності документів на основі сукупності змістовних і формальних ознак;

¦ обґрунтовано концептуальні засади інтегрованого - єдиного розподіленого краєзнавчого фонду бібліотек регіону, який базується на принципі координування-профілювання комплектування, застосуванні новітніх інформаційних технологій;

¦ виявлено стратегічні напрями збереження краєзнавчих фондів бібліотек через оцифрування найціннішої частини краєзнавчих документів, створення депозитаріїв і репозитаріїв;

¦ визначено систему сучасних організаційних, технологічних, інформаційних засобів формування та використання інтегрованого краєзнавчого фонду бібліотек регіону в умовах інформатизації.

Практичне значення одержаних результатів дисертації полягає в тому, що її теоретичні і методичні положення, висновки і рекомендації спрямовані на практичне вдосконалення формування і використання системи краєзнавчих фондів бібліотек кожного регіону України через інтеграцію та впровадження комп'ютерних і телекомунікаційних технологій, що створює оптимальні умови для повного й оперативного задоволення краєзнавчих інформаційних потреб користувачів. Обґрунтовані в дисертації рекомендації можуть використовуватися у краєзнавчій діяльності бібліотек різних типів і видів, навчальному процесі вищих навчальних закладів, системі підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів України.

Наукові положення, висновки і рекомендації дисертації знайшли практичну реалізацію у формуванні і використанні краєзнавчих фондів Сумської, Харківської та інших ОУНБ України; враховані при внесенні змін і доповнень до “Положення про краєзнавчу роботу бібліотек України” (К., 1996); при підготовці методичного посібника “Краєзнавча діяльність бібліотек” (Державна історична бібліотека України. - К., 2002); у навчальному процесі факультету бібліотекознавства та інформатики Харківської державної академії культури; викладанні курсу “Бібліотечне краєзнавство”, що підтверджується актами про впровадження.

Розроблена автором концептуальна модель інтегрованого краєзнавчого фонду може стати “типовою” для бібліотек усіх регіонів України, що сприятиме реалізації державної політики щодо розвитку краєзнавства, підвищенню його ролі в усіх сферах життєдіяльності краю, пізнанню “малої Батьківщини”, збереженню національних надбань, створенню документної пам'яті українського народу, вихованню патріотизму.

Особистий внесок здобувача. Дослідження виконано самостійно. Зокрема особистий внесок здобувача полягає в обгрунтуванні концептуальної моделі інтегрованого (єдиного розподіленого) краєзнавчого фонду бібліотек регіону; розробці організаційно-методичних та інформаційних інфраструктурних засобів інтеграції краєзнавчих фондів бібліотек регіону в умовах інформатизації.

Апробація результатів дисертації. Основні висновки і результати дисертації оприлюднено на міжнародних наукових конференціях: “Інформаційна і культурологічна освіта на зламі тисячоліть” (Харків, 1999), “Библиотечное дело - 2000: проблемы формирования открытого информационного общества” (Москва, 2000), “Інформаційні ресурси бібліотек та їх кадрове забезпечення” (Мінськ, 2000), “Человек в информационном пространстве цивилизации: культура, религия, образование” (Краснодар, 2000), “Информационная свобода и информационная безопасность” (Краснодар, 2001), “Библиотечное дело - 2001: Российские библиотеки в мировом информационном и интеллектуальном пространстве” (Москва, 2001), “Библиотечное дело - 2002. Библиотечное образование и практика: поиски взаимопонимания” (Москва, 2002); регіональних та щорічних науково-практичних конференціях науково-педагогічного складу та аспірантів Харківської державної академії культури (1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002 рр.).

Концепція, методика, результати і текст дисертаційного дослідження обговорені на кафедрі книгознавства та фондознавства Харківської державної академії культури.

Публікації. Основні результати і висновки дисертаційного дослідження викладено у 12 одноосібних публікаціях: 5 статей - у наукових фахових виданнях України, 7 - матеріали і тези доповідей на міжнародних наукових конференціях.

Структура дисертації зумовлена метою та задачами дослідження, логікою викладу його результатів. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 237 найменувань (на 24 сторінках) та семи додатків (на 22 сторінках). Загальний обсяг дисертації - 216 сторінок, основний зміст викладено на 168 сторінках.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми та її зв'язок з науковими програмами і планами, сформульовано об'єкт, предмет, мету і задачі дослідження, визначено його методи. Розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, наведено відомості про апробацію результатів дисертації та публікації автора.

У першому розділі “Краєзнавчий фонд як об'єкт наукової діяльності”, який складається з трьох підрозділів, досліджено рівень наукової розробки проблеми формування і використання краєзнавчих фондів бібліотек, визначено методологію, методи та основні етапи дослідження, проаналізовано терміносистему краєзнавчих фондів. Основну увагу приділено детальному аналізові теоретичних положень українських та зарубіжних учених, найзначиміших для дослідження.

Методологічну базу дисертаційного дослідження склали праці видатних істориків, краєзнавців, педагогів Д.І. Багалія, А.С. Баркова, А.М. Аббасова, К.Ф. Строєва, А.В. Суперанського, в котрих розглядаються особливості краєзнавства як галузі наукової і практичної діяльності. Методологічну роль відіграли праці П.Т. Тронька, в котрих висвітлені принципові засади розвитку краєзнавства в Україні, місце і роль бібліотечних, музейних та архівних установ у збереженні національної і регіональної пам'яті України. Теоретичне підґрунтя для дослідження специфіки краєзнавчих фондів бібліотек склали праці Н.М. Кушнаренко, в яких фонд розглядається як один із головних елементів системного об'єкта “краєзнавча діяльність бібліотек”.

Поглиблений аналіз публікацій за темою дисертаційного дослідження та суміжних з нею допоміг виявити, що краєзнавчий фонд бібліотек ще не був об'єктом самостійного вивчення в українському бібліотекознавстві. Окремі його аспекти розглядаються у працях таких українських учених, як Д.А. Балика, М.В. Муратов, В.Д. Отамановський, М.І. Сагарда, М.Ф. Сумцов, Л.Б. Хавкіна, М.І. Ясинський та ін., які ще в 1920-1930-і рр. висунули ідею створення місцевих відділів у публічних бібліотеках України задля збирання і зберігання краєзнавчих і місцевих видань.

Для розробки теми велике значення мають праці таких українських авторів, як В.П. Кисельова, А.М. Комська, І.І. Корнєйчик, Н.М. Кушнаренко, К.Т. Селіверстова, М.С. Слободяник, А.А. Соляник, Є.М. Тодорова, В.О. Ярошик, які обгрунтовують провідне значення фондів як документної бази краєзнавчої діяльності бібліотек. Інтерес становлять праці російських науковців - В.П. Бірюкова, П.К. Казарінова, П.П. Макарова, Н.Ф. Горбачевської, С.М. Криворотенко, І.В. Лукашова, Ю.М. Столярова, О.І. Талалакіної, в яких висвітлюється специфіка комплектування фондів бібліотек краєзнавчими і місцевими виданнями.

Формування краєзнавчих фондів є одним із пріоритетних напрямів діяльності місцевих і регіональних бібліотек країн далекого зарубіжжя - США, Великої Британії, Німеччини, Австрії, Австралії, Угорщини, Польщі і т.д. Однак у цих країнах не приділяється належної уваги теоретичним аспектам формування краєзнавчих фондів, проблема розглядається переважно у практичній площині.

Усебічний аналіз вітчизняних і зарубіжних публікацій засвідчив відсутність науково обґрунтованої концепції вдосконалення складу і структури краєзнавчих фондів бібліотек регіону. Немає дисертаційних і монографічних праць, які б зважали на сучасну специфіку формування і використання краєзнавчих фондів бібліотек регіонального рівня в Україні в умовах інформатизації.

Необхідність системного дослідження краєзнавчих фондів бібліотек регіонального рівня зумовила застосування комплексу методів дослідження, які дозволили всебічно вивчити об'єкт дисертаційної праці. У дисертації під інтеграцією розуміється доцільне об'єднання та координація в межах регіону дій бібліотек різних типів і видів по формуванню і використанню інтегрованого краєзнавчого фонду як цілісної системи. Регіон розглядається як частина країни, яка збігається з одиницею сучасного адміністративно-територіального поділу (в даному разі - з територією області) України. Інформатизація розуміється як діяльність, спрямована на створення, розвиток та застосування у формуванні і використанні краєзнавчих фондів бібліотек інформаційних технологій. Це збагачує склад фондів електронними документами, створює реальні умови для інтеграції краєзнавчих ресурсів бібліотек різних типів і видів регіону, їх взаємовикористання в локальному й інтерактивному режимах.

У дисертації на базі глибокого аналізу існуючих дефініцій розроблено систему узагальнюючих і розподільних термінів, які дозволяють розглядати краєзнавчий фонд як систему. Узагальнюючим є поняття “краєзнавчий фонд”, яке означає систематизовану сукупність різних типів і видів документів, пов'язаних із краєм своїм змістом і походженням. Розподільні поняття - “підфонд краєзнавчих документів” і “підфонд місцевих документів” - означають дві основні підсистеми краєзнавчого фонду, які формуються взаємопов'язано. Доводиться, що системоутворюючою ознакою є краєзнавчий зміст документів. Формальна ознака є допоміжною. Урахування у процесі формування двох взаємопов'язаних ознак - територіального змісту і форми документа - сприяє об'єднанню частин фонду в ціле, забезпечує функціональну специфіку та якісні особливості краєзнавчого фонду як системного об'єкта, дозволяє виокремити його як своєрідний тип бібліотечного фонду. Документи краєзнавчого змісту створюють інваріантну частину інтегрованого краєзнавчого фонду, варіативну - документи, пов'язані з краєм формальною ознакою. Краєзнавчий фонд розглядається як підсистема фонду окремої бібліотеки, сукупності бібліотек регіону, країни, світу. Краєзнавчий фонд - цілісна система, яка взаємодіє із зовнішнім середовищем - документним потоком і споживачами краєзнавчої інформації. Краєзнавчий фонд - відкрита система, здатна кумулювати нові види електронних документів на CD-ROMах та мережеві, завдяки чому він набуває якостей гібридного фонду, в якому органічно поєднуються і традиційні, і новітні види документів, створюючи реальну й віртуальну його частини.

У другому розділі “Сучасний стан відповідності краєзнавчих фондів бібліотек інформаційним потребам користувачів”, який складається з двох підрозділів, на основі теоретичного і статистичного аналізів, а також соціологічних досліджень вивчаються особливості змісту і структури краєзнавчих інформаційних потреб користувачів, специфіка складу краєзнавчих фондів бібліотек регіонального рівня, а також ступінь відповідності між ними.

Повне й оперативне задоволення краєзнавчих інформаційних потреб користувачів (КІП) розглядається як головна мета краєзнавчого фонду (КФ), який виконує функцію їх документно-інформаційного забезпечення. Формування якісного складу і структури КФ зумовлене знанням та передбаченням краєзнавчих інформаційних потреб користувачів. Проведене анкетування 823 користувачів Сумської і Харківської ОУНБ, яке базувалося на засадах маркетингового підходу, дозволило вперше отримати репрезентативні дані щодо специфіки краєзнавчих інформаційних потреб користувачів. Головний висновок соціологічного дослідження полягає в тому, що інтерес до краєзнавчих документів не є випадковим. 64% респондентів звертаються до них постійно, 23,8% - час від часу. Користувачі бібліотек, які цікавляться краєзнавчою інформацією, є достатньо стабільною і зростаючою групою (близько 90%). Цим спростовується помилковість існуючої думки про побічний, допоміжний характер КІП користувачів. Серед постійних споживачів краєзнавчої інформації 29% складають студенти, 27% - працівники культури, 23% - педагоги, 11% - економісти, 5% - медичні працівники, 5% - інші категорії. Серед домінуючих стимулів звернень респондентів до краєзнавчих документів є навчальна (57%), виробнича (27%), самоосвітня (9%), дозвіллєва (3,8%) і наукова (2%) діяльність. Більше половини користувачів одночасно мають кілька мотивів звернення до краєзнавчих документів. Найбільшим попитом користуються краєзнавчі документи комплексного змісту, їм надають перевагу 68% респондентів. Серед пріоритетних тем: історія краю (21%), суспільно-політичне і літературне життя краю (19%), природа, природні ресурси та екологія (18%), економіка (17%), культура і мистецтво (15%), наука та освіта у краї (9%). Респонденти надають перевагу книгам - 33,5%, газетам - 22,6%, журналам - 15,8%, Інтернет-ресурсам, CD-ROMам - 15,2%, кінофотофонодокументам - 5,4%, іншим видам документів - 6,5%. Пріоритетними типами документів є: науково-популярні - 33,4%, довідкові - 31,2%, навчальні - 10,6%, наукові - 8,1%, офіційні - 6,7%, рекламні - 5%, інші - 5%. Помітним є посилення інтересу до Інтернет-ресурсів, який стримується через недостатність комп'ютерної і телекомунікаційної техніки в бібліотеках. Усі респонденти вважають краєзнавчий фонд ОУНБ головною базою задоволення своїх краєзнавчих потреб. 47,8% респондентів повністю задоволені їх складом, 26,9% - частково, 20,2% - незадоволені, 5% - не змогли визначитися. Серед незадоволених 42,2% складають ті, що мають претензії до тематичного, 36,8% - видового, 21% - типологічного складу КФ. Результати соціологічного дослідження підтвердили гіпотезу про існуючу диспропорцію між сучасним станом КФ і зростаючими КІП користувачів бібліотек, неможливість повного їх задоволення фондами однієї бібліотеки, що свідчить про необхідність теоретичного обґрунтування розвитку інтеграційних зв'язків між бібліотеками різних типів і видів регіону на базі комп'ютерних і телекомунікаційних технологій.

Усебічний аналіз спеціальної літератури і результатів анкетування дозволив дійти висновку про багаторівневий і поліструктурний характер краєзнавчих інформаційних потреб користувачів, які виділено у три основні групи: соціокультурні, ділові та аматорські. За ознакою суб'єкта розрізняють краєзнавчі інформаційні потреби всього населення краю (загальні), часткові (групові) та індивідуальні. Доведено, що зміст краєзнавчих потреб усіх рівнів може бути інваріантним або варіативним. Більшість КІП користувачів є комплексними, які формуються і розвиваються під впливом сукупності різноманітних чинників. Документний потенціал окремої бібліотеки не може забезпечити все розмаїття краєзнавчих інформаційних потреб користувачів. Повно й оперативно задовольнити КІП користувачів можливо лише через інтеграцію КФ бібліотек різних типів і видів регіону на базі комп'ютерних і телекомунікаційних технологій.

За результатами аналізу сучасного стану КФ бібліотек регіону - універсальних (ОУНБ, бібліотек для дітей та юнацтва, публічних бібліотек, бібліотек краєзнавчих музеїв, місцевих архівів), міжгалузевих (бібліотек університетів і системи Академії наук) та галузевих бібліотек (науково-технічних, медичних, сільськогосподарських, бібліотек вищих навчальних закладів) виявлено, що у їхньому складі переважають друковані джерела інформації. Електронні документи складають незначну частину, інтеграційні зв'язки носять переважно спонтанний і спорадичний характер.

На основі аналізу бібліотечної статистики, опитування співробітників краєзнавчих підрозділів 17 ОУНБ України, безпосереднього вивчення КФ Сумської і Харківської ОУНБ, Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка виявлено, що середній обсяг КФ ОУНБ України коливається від 4 до 10 тис. прим. Разом із місцевими документами він складає від 10 до 50 тис. прим., що становить від 1 до 4% загального фонду ОУНБ. Якщо за кількістю користувачів та обсягом КФ краєзнавство посідає шосте місце, то за показником книговидачі - друге. Високим є також показник оборотності КФ - 3,2 рази, що вдвічі перевищує середній показник по ОУНБ (1,6 раз). Це, з одного боку, свідчить про читацьку активність і посилення інтересу до краєзнавчої інформації, а з іншого - про недостатній обсяг і склад КФ ОУНБ України, відсутність системних зв'язків з іншими бібліотечними установами регіону. Доведено, що в сучасних умовах традиційний підхід до формування КФ бібліотек потребує теоретичного переосмислення.

У КФ як цілісному утворенні умовно виділено п'ять основних груп документів, що зумовлюють його специфіку: 1) підфонд краєзнавчих документів, змістовно пов'язаних із краєм; 2) підфонд місцевих документів, пов'язаних з краєм своїм походженням; 3) підфонд персоніфікованих документів, присвячених видатним діячам і уродженцям краю; 4) підфонд документів з теорії, історії, методики та організації краєзнавства; 5) підфонд документів, написаних місцевими авторами і виданих поза межами краю. Галузеву структуру КФ ОУНБ можна подати таким чином: соціально-економічні - 30,9%, природничі - 2%, сільськогосподарські - 10,2%, технічні- 5,8%, медичні - 7,8%, про культурне і наукове життя краю - 12,3%, художня література - 29,5%, універсальні документи - 1,5%. За видами документів у КФ ОУНБ переважають книги і брошури - 73,2%, місцеві періодичні видання - 18,2% (у т.ч. журнали - 16,3%, газети - 1,9%). Недостатньо кінофотофоно- та електронних документів, що не відповідає сучасним вимогам користувачів щодо видової структури фонду. Типологічна структура КФ ОУНБ є такою: офіційні - 5%, наукові - 12,9%, науково-популярні - 42%, навчальні - 5,1%, довідкові - 4,8%, виробничі - 16,2%, рекламні і бібліографічні - 2,3%, інші - 6,8%. Такий склад КФ сформовано з урахуванням усіх типів документів краєзнавчого змісту, а не специфіки читацьких потреб. Переважають краєзнавчі документи російською - 63,9%, українською - 35%, іншими мовами народів України - 1,6%, іноземними мовами - 0,1%. Лише в останні роки помітною є тенденція до збільшення мікропотоку україномовних видань. Переважну частину КФ ОУНБ складають документи минулих років видання. Динаміка змін КІП користувачів потребує поповнення краєзнавчих фондів документами, виданими за часи незалежності України, а також новітніми джерелами інформації - CD-ROM, DVD, Інтернет-документами.

Переважають традиційні підходи до формування і використання краєзнавчих фондів бібліотек, слабкість координаційних зв'язків, недостатнє застосування інформаційних засобів відбору, збирання, зберігання і доступу до краєзнавчих документів. Йдеться про доцільність дотримання принципу відповідності краєзнавчого фонду краєзнавчим інформаційним потребам користувачів, який є провідним у формуванні інтегрованих краєзнавчих фондів бібліотек. Це допоможе усунути протиріччя між: а) КФ як системою і зовнішнім середовищем; б) КФ ОУНБ та бібліотеками інших видів і типів регіону; в) між КФ та іншими підсистемами бібліотечного фонду; г) всередині самого КФ. Доведено, що досягти оптимальної відповідності між обсягом і структурою КФ, з одного боку, та обсягом і структурою динамічно змінюваних КІП користувачів - з іншого, можна лише через формування єдиного розподіленого краєзнавчого фонду бібліотек регіону на основі інтеграції та сучасних комп'ютерних і телекомунікаційних технологій. На відміну від процесу диференціації, який проходить стихійно, інтеграція краєзнавчих фондів потребує своєчасної наукової підтримки.

У третьому розділі “Теоретичні, організаційні та методичні засади інтеграції краєзнавчих фондів бібліотек регіону в умовах інформатизації”, який складається з трьох підрозділів, обгрунтовуються концептуальні засади інтегрованого - єдиного розподіленого краєзнавчого фонду (ЄРКФ) бібліотек регіону, методика селекції краєзнавчих документів в умовах інтеграції краєзнавчих фондів, стратегічні напрями збереження краєзнавчих і місцевих документів у бібліотеках регіону, організаційно-методичні та інформаційні інфраструктурні засоби створення єдиного розподіленого краєзнавчого фонду бібліотек регіону.

З'ясовано, що для сучасного етапу розвитку бібліотечної галузі характерні дві основні тенденції: 1) інтеграція бібліотечних фондів на локальному, регіональному, національному і світовому рівнях; 2) активне впровадження комп'ютерних і телекомунікаційних технологій у процеси їх формування і використання. Ці тенденції набувають характеру закономірностей у формуванні системи краєзнавчих фондів бібліотек регіону, забезпеченні до них локального і віддаленого доступу через Інтернет. Існуюча нині парадигма забезпечення вичерпної повноти краєзнавчих фондів окремої бібліотеки має змінитися на парадигму інтеграції краєзнавчих ресурсів бібліотек різних типів і видів регіону на основі інформатизації через створення інтегрованого - єдиного розподіленого краєзнавчого фонду бібліотек регіону.

Інтегрований краєзнавчий фонд бібліотек регіону розглядається як система розподілених краєзнавчих фондів бібліотек регіону, побудована на принципах кооперації і координації формування і використання, доступна для користувачів в локальному та інтерактивному режимах. Формування інтегрованого краєзнавчого фонду здійснюється на принципах відповідності, міжвідомчості, регіональності, профілювання-координування, кооперації, централізації, корпоративності, оптимального поєднання власних і віддалених інформаційних ресурсів. Головна мета його створення - формування максимально повного репертуару краєзнавчих і місцевих документів задля повного й оперативного задоволення краєзнавчих інформаційних потреб користувачів. Вона досягається через: системний розвиток інтегрованого фонду як цілісної, відкритої, динамічної системи, яка складається із взаємопов'язаних КФ бібліотек різних типів і видів регіону; міжвідомчу координацію і кооперацію краєзнавчих фондів бібліотек регіону на базі розподілу відповідальності за кумуляцію, зберігання і використання документів; узгоджену автоматизацію основних процесів формування і використання розподіленої системи краєзнавчих фондів бібліотек регіону; концентрацію еталонного краєзнавчого фонду в депозитарних бібліотеках; кумуляцію маловикористовуваних краєзнавчих документів у репозитарних фондах; ліквідацію нераціонального дублювання краєзнавчих документів; систему розподіленого місцевого примірника документів; гармонійне співвідношення у складі краєзнавчого фонду традиційних і новітніх (електронних) документів; корпоративну передплату місцевих періодичних і продовжуваних видань, спільну купівлю електронних документів; створення страхового краєзнавчого фонду на мікроносіях; забезпечення гарантованого (локального і віддаленого) доступу користувачів до інтегрованого краєзнавчого фонду; створення єдиного інформаційного простору в регіоні для якісного формування і використання ЄРКФ сукупності бібліотек; ефективну систему управління ЄРКФ бібліотек регіону; підготовку і перепідготовку бібліотечних кадрів для ефективної роботи в умовах інтеграції й інформатизації краєзнавчих фондів. Інтегрований краєзнавчий фонд бібліотек регіону розглядається як цілісна система, всі підсистеми якої тісно взаємопов'язані між собою.

Обґрунтовується базове значення координованої селекції краєзнавчих документів в умовах інтеграції бібліотек регіону, яка базується на критерії краєзнавчої цінності. Краєзнавча цінність документа розглядається як система його змістовних і формальних ознак, що дозволяє здійснити науково обґрунтований відбір. Серед основних ознак краєзнавчої цінності документів: відповідність змісту документа виду, типу, профілю бібліотеки, основним КІП користувачів; повнота комплексної інформації про край або окремі аспекти його життєдіяльності; територіальний масштаб охоплення матеріалу; обсяг краєзнавчої інформації; походження і місце видання (виготовлення) документа і належність до краю автора; час створення і видання документа; мова документа; спосіб надання інформації; індивідуальні особливості документа. Доводиться, що при визначенні територіальних і змістовних меж узгодженого відбору документів слід зважати на обсяг і зміст поняття “край” у таких аспектах: а) у яких територіальних межах доцільно формувати краєзнавчий фонд; б) як відбирати документи у межах обраної території. Застосування критерію краєзнавчої цінності документа розглядається в контексті розподіленого комплектування ЄРКФ, інтеграції бібліотек регіону, впровадження комп'ютерних і телекомунікаційних технологій.

Доводиться, що краєзнавчі і місцеві документи - це документи довгострокового зберігання, які мають особливу цінність для певного регіону, країни в цілому. Стратегічне вирішення проблеми гарантованого збереження краєзнавчих і місцевих документів полягає в колективному формуванні й збереженні їх максимально повного репертуару через інтеграцію зусиль бібліотек різних типів і видів регіону, створення системи депозитарних і репозитарних фондів, а також страхового фонду. Оцифрування найцінніших краєзнавчих і місцевих документів розглядається як перспективний засіб збереження краєзнавчих фондів, забезпечення до них дистанційного доступу користувачів через глобальні та локальні мережі.

Йдеться про доцільність створення розподіленого інтегрованого депозитарію краєзнавчих і місцевих документів зусиллями бібліотек, які отримують місцевий обов'язковий примірник документів. Репозитарій краєзнавчих і місцевих документів розглядається як підрозділ ОУНБ, створюваний на корпоративних засадах з метою економічного розміщення й використання документів низького попиту. Створення системи краєзнавчих депозитарних і репозитарних фондів передбачає: а) концентрацію еталонного краєзнавчого фонду, сформованого на базі розосередженого місцевого обов'язкового примірника, в депозитарних бібліотеках регіону, а не лише в ОУНБ; б) акумуляцію маловикористовуваних краєзнавчих і місцевих документів в одиничних репозитарних центрах, створюваних на базі ОУНБ; в) надання дистанційного доступу до ЄРКФ бібліотек регіону через глобальні інформаційні мережі паралельно з локальним обслуговуванням.

Обґрунтовується. що практична реалізація концептуальної моделі інтегрованого ЄРКФ бібліотек регіону уможливлена за умови комплексного впровадження комп'ютерних і телекомунікаційних технологій через: 1) розширення складу ЄРКФ електронними (онлайн і оффлайн) краєзнавчими документами; 2) автоматизацію процесів формування і використання ЄРКФ (моделювання, комплектування, облік, розстановка, розміщення, зберігання, використання краєзнавчих документів); 3) розкриття складу інтегрованого краєзнавчого фонду бібліотек регіону у зведеному краєзнавчому каталозі; 4) створення регіональної системи “Documents in print”; 5) локальний і віддалений доступ користувачів до інтегрованого фонду бібліотек регіону; 6) систему електронної доставки документів (ЕДД).

Висновки

1. Краєзнавча діяльність бібліотек регіонального рівня - невід'ємна складова бібліотечного краєзнавства як сфери наукової і практичної діяльності. Краєзнавчий фонд - документна база бібліотечно-інформаційного забезпечення краєзнавства, потребує нових наукових підходів до розробки теоретичних, організаційних і методичних засад його формування і використання на основі інтеграції краєзнавчих ресурсів бібліотек регіону та розвитку комп'ютерних і телекомунікаційних технологій. Це тим важливіше, що в даному контексті краєзнавчий фонд ще не був предметом самостійного дисертаційного дослідження.

2. Територіальний аспект змісту і походження документів є фондоутворюючою ознакою краєзнавчого фонду. Системоутворюючою ж ознакою є територіальний зміст документів, що складає сутність базових понять “краєзнавчий документ” і “краєзнавчий фонд”, визначає основні відмінності краєзнавчого фонду як своєрідного типу бібліотечного фонду. Узагальнююче поняття “краєзнавчий фонд” слід розуміти як систематизовану сукупність документів, що за змістом і (або) формою пов'язані з краєм. Розподільні поняття ”підфонд краєзнавчих документів” і “підфонд місцевих документів” відбивають два основні напрями формування краєзнавчого фонду: 1) роботу з документами, пов'язаними з краєм за змістом (краєзнавчими документами); 2) роботу з документами, пов'язаними з краєм походженням (місцевими документами). Краєзнавчий фонд - це динамічна система, яка являє собою єдність закономірно розташованих і взаємопов'язаних частин, має внутрішню структуру, зовнішні і внутрішні зв'язки.

3. Краєзнавчі інформаційні потреби користувачів, які зумовлюють склад і структуру КФ, доцільно розглядати як багаторівневий і поліструктурний феномен, що включає три соціальні рівні: 1) соціокультурні потреби, притаманні всім мешканцям краю, які мають задовольняти, в першу чергу, універсальні наукові і публічні (загальнодоступні) масові бібліотеки (ОУНБ, ЦБС), а також спеціалізовані бібліотеки (для дітей, юнацтва, осіб з фізичними дефектами); 2) ділові КІП користувачів, зумовлені певним видом (сферою) діяльності особистості у краї (управлінські, виробничі, науково-дослідницькі, освітні, творчо-мистецькі, просвітницькі тощо), які мають задовольняти міжгалузеві і галузеві краєзнавчі фонди спеціальних бібліотек - академій наук, науково-дослідних інститутів, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій регіону; 3) аматорські КІП користувачів, пов'язані з поглибленим вивченням історії та сучасності краю, які мають задовольнятися завдяки активному залученню фондів усіх зазначених бібліотек.

За ознакою суб'єкта (на рівні особистості, груп користувачів, населення краю в цілому) виділено такі рівні краєзнавчих інформаційних потреб: потреби мешканців краю в цілому (загальні), часткові (групові) та індивідуальні. Перший рівень КІП складає спільнота краю, другий - група (колектив, об'єднання), третій - особистість. Зміст краєзнавчих потреб усіх рівнів може бути інваріантним або варіативним. Документні ресурси однієї бібліотеки не можуть з належною повнотою забезпечити все розмаїття краєзнавчих потреб користувачів, тому слід розвивати інтеграційні зв'язки між бібліотеками.

4. Аналіз сучасного стану інтеграції краєзнавчих фондів бібліотек України свідчить про її спорадичність і нестійкість, що зумовлено об'єктивними і суб'єктивними чинниками. Досягти інтегрального ефекту можна завдяки активному застосуванню комп'ютерних і телекомунікаційних технологій у формуванні і використанні краєзнавчих фондів, оперативному реагуванню на зміни в системі уявлень користувачів про рівень відповідності змісту фонду інформаційним потребам.

Забезпечити відповідність складу краєзнавчих фондів інформаційним потребам користувачів можна через інтеграцію бібліотек різних типів і видів регіону на базі комп'ютерних і телекомунікаційних технологій, що дозволить здійснити перехід від системної побудови КФ окремої бібліотеки до створення інтегрованого - єдиного розподіленого краєзнавчого фонду (ЄРКФ) бібліотек кожного регіону України. Під ЄРКФ розуміється система розподілених та інтегрованих краєзнавчих фондів бібліотек регіону, побудована на принципах відповідності, координації і кооперації формування і взаємовикористання, доступна користувачам у локальному й інтерактивному режимах. ЄРКФ наближається до типу гібридного фонду, який поєднує в собі як традиційні, так і електронні (розподілені краєзнавчі фонди первинних і вторинних документів). Умовно в його структурі можна виділити дві взаємопов'язані частини - реальну і віртуальну. Оскільки інтегрований фонд містить документи і у друкованій, і в електронній формі, бібліотеки мають застосовувати традиційні й автоматизовані бібліотечні технології.

В умовах інтеграції кожна окрема бібліотека, зберігаючи за собою право на повноту репертуару краєзнавчих і місцевих документів за профілем власного фонду, перестає бути ізольованою одиницею і перетворюється на підсистему інтегрованого краєзнавчого фонду бібліотек регіону.

5. Концептуальні засади формування інтегрованого краєзнавчого фонду бібліотек регіону базуються на системно-функціональному підході, який передбачає створення та системну взаємодію таких його основних функціональних підсистем: координоване комплектування краєзнавчих фондів, яке базується на узгодженій відповідальності бібліотек за розподілену галузеву, типо-видову спеціалізацію і профільну повноту фондів; розподілений місцевий обов'язковий примірник документів, який гарантує базову повноту ЄРКФ; перерозподіл фондів, направлений на оптимізацію структури єдиного фонду; депозитарне і репозитарне зберігання краєзнавчих документів, яке забезпечує збереження в системі повного їх репертуару; формування страхового ЄРКФ бібліотек регіону на мікроносіях; автоматизація процесів формування і використання інтегрованого краєзнавчого фонду бібліотек регіону; організація зведеного електронного краєзнавчого каталогу на ЄРКФ, який багатоаспектно розкриває склад краєзнавчих документів та адреси їх зберігання у межах системи; організація локального і віддаленого доступу, який забезпечує доступність ЄРКФ кожному користувачеві у зручній формі; управління, яке забезпечує розвиток ЄРКФ і його адаптацію до умов зовнішнього середовища; підготовка і перепідготовка фондознавців, здатних ефективно діяти в умовах інтеграції й інформатизації. Означені складові функціонування ЄРКФ сприяють об'єднанню краєзнавчих фондів бібліотек регіону в систему “єдиний розподілений краєзнавчий фонд”.

6. Основними організаційними засобами створення інтегрованого краєзнавчого фонду бібліотек регіону є: розподілене комплектування підсистем ЄРКФ бібліотек регіону на основі критерію краєзнавчої цінності документів, що забезпечить узгоджений перерозподіл фондів з метою оптимізації повноти ЄРКФ бібліотек регіону; створення розподіленої системи обов'язкового примірника краєзнавчих і місцевих документів у межах бібліотек регіону, організація регіональної “Бібліотечної серії”, що сприятиме формуванню еталонного ЄРКФ корпоративної системи.

Ефективне функціонування ЄРКФ бібліотек регіону можливе за умови перерозподілу місцевого обов'язкового примірника документів між універсальними і спеціальними бібліотеками регіону відповідно до їх профілю. Це можна здійснити через запропоновану систему критеріїв краєзнавчої цінності документа. Головними ознаками краєзнавчої цінності документа є: відповідність його змісту типу, виду, профілю бібліотеки, основним краєзнавчим інформаційним потребам користувачів; повнота інформації про край у цілому і (або) окремі аспекти його життєдіяльності; територіальний масштаб охоплення матеріалу; обсяг краєзнавчої інформації стосовно всієї інформації, що міститься в документі; місце походження і видання (виготовлення) документа; авторська належність до краю; час створення і видання документа; рівень надання краєзнавчої інформації; індивідуальні особливості документа. Система критеріїв дозволяє вже на етапі придбання краєзнавчих і місцевих документів визначити унікальні, особливо цінні й малоцінні документи, з'ясувати їх місце в системі ЄРКФ бібліотек регіону. Застосування критерію краєзнавчої цінності документа дозволить створити у межах регіону еталонну частину ЄРКФ бібліотек регіону - ядро найцінніших краєзнавчих документів.

7. Гарантоване збереження краєзнавчих і місцевих документів сприяє створенню документної бази “Пам'ять регіону”, як складової національної програми “Пам'ять України”, що реалізується в межах програми ЮНЕСКО “Пам'ять світу”. Це потребує переведення краєзнавчих і місцевих документів на мікроносії та їх оцифрування. Дегіталізація, тобто переведення фондів у цифрову форму - перспективний напрям збереження найцінніших краєзнавчих і місцевих документів. Його сутність полягає в розподілі між бібліотеками регіону відповідальності за повноту збирання і зберігання депозитарної і репозитарної частин інтегрованого фонду через: а) формування депозитарного ЄРКФ на базі бібліотек регіону, який кумулюватиме еталонний репертуар краєзнавчих і місцевих документів; б) організацію на базі ОУНБ єдиного регіонального репозитарія маловикористовуваних краєзнавчих і місцевих документів; в) формування в кожному регіоні України цифрової (електронної) краєзнавчої колекції, яка виконуватиме функцію страхового фонду. Універсальні та спеціальні бібліотеки регіону мають спеціалізуватися на депозитарному зберіганні краєзнавчих і місцевих документів згідно зі своїм профілем.

8. Ефективне функціонування ЄРКФ бібліотек регіону можливе лише за умови створення відповідної інфраструктури, яка сприятиме його оптимальному формуванню і використанню. Це наявність: зведеного електронного каталогу на базі корпоративної каталогізації та підключення до локальних і глобальних бібліотечних мереж; краєзнавчих бібліографічних, фактографічних і повнотекстових баз даних, регіонального веб-порталу на базі ОУНБ для об'єднання веб-сайтів бібліотек регіону; регіональної інформаційної системи “Documents in print”, яка забезпечить повноту й оперативність інформації про краєзнавчі і місцеві документи, що плануються до друку, або вийшли у світ; системи локального і віддаленого доступу користувачів до ЄРКФ бібліотек регіону та електронної доставки документів через автоматизований МБА; автоматизованої системи управління як ЄРКФ бібліотек регіону, так і його зовнішніми зв'язками з іншими документними системами регіону (країни, світу); системи підготовки і перепідготовки бібліотечних кадрів, здатних ефективно здійснювати формування і використання ЄРКФ бібліотек регіону на базі комп'ютерних і телекомунікаційних технологій.

Успішне функціонування корпоративного ЄРКФ бібліотек регіону, його ефективний розвиток значною мірою залежать від бібліотеки-лідера, яка зможе якісно управляти формуванням і використанням ЄРКФ. Нею має бути ОУНБ - центр бібліотечного краєзнавства в Україні.

Підсумовуючи вищеозначене, можна констатувати, що: а) тенденція до інтеграції і створення ЄРКФ бібліотек регіону є об'єктивною необхідністю і буде й надалі активно розвиватися; б) здійснюватиметься поступовий перехід від регіонального об'єднання краєзнавчих фондів бібліотек одного виду (публічних, вузівських) до багаторівневих єдиних розподілених КФ бібліотек регіону; в) створюватимуться єдині розподілені краєзнавчі фонди всіх документних соціальних інститутів у межах регіону, країни, світу; г) активізується застосування комп'ютерних і телекомунікаційних технологій у формуванні і використанні ЄРКФ через тіснішу інтеграцію задля забезпечення локального і глобального доступу до них користувачів, що сприятиме повному й оперативному задоволенню їхніх краєзнавчих інформаційних потреб. У даному контексті подальше дослідження особливостей формування і використання ЄРКФ бібліотек регіону має подальшу наукову і практичну перспективу в сучасних умовах України.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Денисенко С.О. Ділові потреби користувачів бібліотек з краєзнавства / С.О. Денисенко // Вісн. Харк. держ. акад. культури: Зб. наук. пр. - Х., 2001. - Вип. 6. - С. 201 - 203.

2. Денисенко С.О. Соціокультурні краєзнавчі потреби читачів: засоби задоволення в умовах бібліотечних установ / С.О. Денисенко // Вісн. Харк. держ. акад. культури: Зб. наук. пр. - Х., 2001. - Вип. 5. - С. 135- 141.

3. Денисенко С.О. Стратегічні напрями збереження краєзнавчих та місцевих документів в бібліотеках регіону / С.О. Денисенко // Вісн. Харк. держ. акад. культури: Зб. наук. пр. - Х., 2002. - Вип. 9. - С. 167 - 176.

4. Денисенко С.О. Концептуальні засади формування єдиного розподіленого краєзнавчого фонду бібліотек регіону / С.О. Денисенко // Вісн. Харк. держ. акад. культури: Зб. наук. пр. - Х., 2001. - Вип. 7. - С. 46 -51.

5. Денисенко С.О. Характеристика основних груп споживачів бібліотечних продуктів і послуг у сфері краєзнавства / С.О. Денисенко // Вісн. Харк. держ. академії культури: Зб. наук. пр. - Х., 2000. - Вип. 3 - С.75 - 82.

6. Денисенко С.А. Краеведческая деятельность библиотеки в условиях информатизации / С.А. Денисенко // Библиотечное дело - 2000: Российские библиотеки в мировом информационном и интеллектуальном пространстве: Тез. докл. Шестой междунар. науч. конф. (Москва, 26-27 апреля 2001 г.): В 2-х ч. - М., 2001. - Ч. 1. - С. 71 - 72.