Загальні відомості та характеристика локальних обчислювальних мереж

Рис 3.14 Властивості мережевого підключення

У властивості підключення Інтернет протоколу (TCP/IP) та клацайте на властивості:

Рис 3.15 Властивості протокола Інтернета

Рис 3.16 Властивості протокола Інтернета

Рис 3.18 Загальний доступ

От і все. Тепер користувачі локальної мережі підключено до комп'ютера буде мати можливість користуватися Інтернетом. Для цього їх параметри підключення варто прописати в шлюзу і DNS сервера адреса 192.168.0.1. IP-адрес може бути будь-який з діапазоні від 192.168.0.2. 192.168.0.254

Якщо у вас є сервери, які потребують доступу до Інтернету, потім натисніть на кнопку Параметри:

Рис 3.19 Параметри Інтернету

Примітка: ця функція вимагає, що користувачам всесвітньої мережі можна отримати доступ конкретному серверу внутрішньої локальної мережі. Наприклад, розглянемо випадок, де у внутрішній мережі є HTTP-сервер. Інтернет обміну в реалізації від Microsoft (ICS) на принцип роботи дуже схожий на NAT. Якщо параметр не вибрано, прийом запиту на порт 80, який відповідає протоколу HTTP комп'ютера, який підключено до Інтернету, чесно "відповісти" що немає такої сервер не тому, що вона не працює на комп'ютері. Якщо ввімкнути цей параметр, то порт 80 запитів буде автоматично передавати локальні мережі (LAN).

Рис 3.20 Додаткові параметри FTP сервер

Рис 3.21 Дозвіл доступу до вашого сервера

Зараз інтернет-користувачі можуть отримати доступ до вашого внутрішнього сервера HTTP

4. Організація праці та робочого місця. раціональні прийоми виконання робіт

Комплекс розроблених організаційних заходів і технічних засобів захисту, що є в даний час, накопичений досвід роботи ряду обчислювальних центрів (далі ОЦ) показує, що є можливість добитися значно великих успіхів в справі усунення дії на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Небезпечним називається виробничий чинник, дія якого на працюючу людину в певних умовах приводить до травми або іншого раптового різкого погіршення здоров'я. Якщо ж виробничий чинник приводить до захворювання або зниження працездатності, то його вважають шкідливим. Залежно від рівня і тривалості дії шкідливий виробничий чинник може стати небезпечним. Небезпечні і шкідливі виробничий чинники підрозділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні і психофізичні.

Стан умов праці працівників ВЦ і його безпеці, на сьогоднішній день, ще не задовольняють сучасним вимогам. Працівники ОЦ стикаються з дією таких фізично небезпечних і шкідливих виробничих чинників, як підвищений рівень шуму, підвищена температура зовнішнього середовища, відсутність або недостатня освітленість робочої зони, електричний струм, статична електрика та інші.

Багато співробітників ОЦ пов'язано з дією таких психофізичних чинників, як розумове перенапруження, перенапруження зорових і слухових аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження. Дія вказаних несприятливих чинників призводить до зниження працездатності, викликане стомленням, що розвивається. Поява і розвиток стомлення пов'язана із змінами, що виникають під час роботи в центральній нервовій системі, з гальмівними процесами в корі головного мозку.

Медичні обстеження працівників ОЦ показали, що крім зниження продуктивності праці високі рівні шуму приводять до погіршення слуху. Тривале знаходження людини в зоні комбінованої дії різних несприятливих чинників може привести до професійного захворювання. Аналіз травматизму серед працівників ОЦ показує, що в основному нещасні випадки походять від дії фізично небезпечних виробничих чинників при виконанні співробітниками невластивих ним робіт. На другому місці випадки, пов'язані з дією електричного струму.

4.2 Забезпечення електробезпеки

Електричний струм є прихований тип небезпеки, оскільки його важко визначити в токо- і не токо - ведучих частинах устаткування, які є хорошими провідниками електрики. Смертельно небезпечним для життя людини вважають струм, величина якого перевищує 0,05А, струм менш 0,05А - безпечний (до 1000 В). З метою попередження поразок електричним струмом до роботи повинні допускатися тільки особи, основні правила, що добре вивчили, по техніці безпеки.

Відповідно до правил електробезпеки в службовому приміщенні повинен здійснюватися постійний контроль стану електропроводки, запобіжних щитів, шнурів, за допомогою яких включаються в електромережу комп'ютери, освітлювальні прилади, інші електроприлади.

Електричні установки, до яких відноситься практично все устаткування ЕОМ, представляють для людини велику потенційну небезпеку, оскільки в процесі експлуатації або проведенні профілактичних робіт чоловік може торкнутися частин, що знаходяться під напругою. Специфічна небезпека електроустановок - токові провідники, корпуси стійок ЕОМ і іншого устаткування, що опинилося під напругою в результаті пошкодження (пробою) ізоляції, не подають яких-небудь сигналів, які попереджають людину про небезпеку. Реакція людини на електричний струм виникає лише при протіканні останньої через тіло людини. Виключно важливе значення для запобігання електротравматизму має правильна організація обслуговування електроустановок ОЦ, що діють, проведення ремонтних, монтажних і профілактичних робіт.

Залежно від категорії приміщення необхідно прийняти певні заходи, що забезпечують достатню електробезпеку при експлуатації і ремонті електроустаткування.

У ОЦ розрядні струми статичної електрики найчастіше виникають при дотику до будь-якого з елементів ЕОМ. Такі розряди небезпеки для людини не представляють, але окрім неприємних відчуттів вони можуть привести до виходу з ладу ЕОМ. Для зниження величини виникаючих зарядів статичної електрики у ОЦ покриття технологічної полови слід виконувати з одношарового полівінілхлоридного антистатичного лінолеуму. Іншим методом захисту є нейтралізація заряду статичної електрики іонізованим газом. У промисловості широко застосовуються радіоактивні нітралізатори. До загальних заходів захисту від статичної електрики у ОЦ можна віднести загальні і місцеве зволоження повітря.

4.3 Вимоги до освітлення приміщень і робочих місць з ПЕОМ

Дані вимоги описані в санітарних нормах і правилах для працівників обчислювальних центрів від 22-05-95.

Штучне освітлення в приміщеннях експлуатації ПЕОМ здійснюється системою загального рівномірного освітлення.

У виробничих і адміністративно-громадських приміщеннях, у випадках переважної роботи з документами, дозволено застосування системи комбінованого освітлення (до загального освітлення додатково встановлюються світильники місцевого освітлення, призначені для освітлення зони розташування документів).

Освітленість на поверхні столу в зоні розміщення робочого документа повинна бути 300-500 лк, також допускається установка світильників місцевого освітлення для підсвічування документів, але з такою умовою, щоб воно не створювало відблисків на поверхні екрану і не збільшувало освітленість екрану більш ніж на 300 лк.

Як джерела світла при штучному освітленні повинні застосовуватися переважно люмінесцентні лампи типа ЛБ. При пристрої відображеного освітлення в адміністративно-громадських приміщеннях допускається застосування металогалогенних ламп потужністю до 250 Вт. Допускається застосування ламп розжарювання в світильниках місцевого освітлення.

Загальне освітлення слід виконувати у вигляді суцільних або переривистих ліній світильників, розташованих збоку від робочих місць, паралельно лінії зору користувача при тому, що рядному має в своєму розпорядженні ПЕОМ. При розташуванні по периметру комп'ютерів лінії світильників повинні розташовуватися локалізовано над робочим столом, ближче до його переднього краю, зверненого до оператора.

Для забезпечення нормованих значень освітленості в приміщеннях використання ПЕОМ слід проводити чищення стекол віконних рам і світильників не рідше за два рази на рік і проводити своєчасну заміну ламп, що перегоріли.

4.4 Забезпечення вимог технічної естетики

Забарвлення стін світло-коричневе, стелі - біла, підлога - паркетний, світло-коричневий. Колірне оформлення виконане з урахуванням рекомендацій СН-181-70: кольору стін, стелі, підлоги гармонують між собою. З погляду кольоротерапії, жовтий і світло-коричневий кольори покращують настрій, позитивно впливають на нервову систему і внутрішні органи.

4.5 Забезпечення електробезпеки

У даному приміщенні знаходяться вживані в роботі комп'ютери, принтери, сканери, безперебійні джерела живлення а також побутовий музичний центр, які можуть бути причиною поразки людей електричним струмом. Хоча у всіх цих приладах застосовані сучасні заходи захисту, все ж таки проводиться постійний контроль з боку електровідділу відносно стану електропроводки, вимикачів, штепсельних розеток і шнурів, за допомогою яких включаються в мережу електроприлади.

Забезпечення вогненебезпеки

Пожежна безпека забезпечується системою запобігання пожежі і системою пожежного захисту. У службових приміщеннях вивішені «Плани евакуації людей при пожежі», що регламентують дії персоналу у разі виникнення вогнища спалаху і вказуючи місця розташування пожежної техніки.

Засобами виявлення і сповіщення про пожежу є автоматичні датчики-сигналізатори про пожежу типа ДТП, що реагують на підвищення температури. Засобом сповіщення співробітників про пожежу служить внутрішньо фірмове радіо.

5. Техніка безпеки при виконанні робіт

Постановою № 9 від 30 грудня 1998 року Головним державним санітарним лікарем України вперше затверджені державні санітарні правила та норми "Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах".

Правила та норми встановлюють гігієнічні вимоги до приміщень та нормативи чинників, що створюються комп'ютерами під час їхньої роботи. Вони також установлюють гігієнічні вимоги до проектування, виготовлення й експлуатації вітчизняних та експлуатації імпортних персональних комп'ютерів, що застосовуються в навчально - виховному процесі в закладах освіти різних форм власності та інших закладах, що проводять комп'ютерні заняття для дітей і підлітків.

"Правила і норми" підготовлені з урахуванням нових наукових досліджень із вивчення впливу чинників, що створюються комп'ютерами у процесі їхньої роботи, на організм дітей і підлітків та розробкою заходів щодо запобігання їхнього негативного впливу на формування здоров'я дитячого населення.

"Державні санітарні норми і правила"--обов'язковий для виконання нормативний документ, що визначає критерії безпечного використання комп'ютерної техніки в навчально - виховному процесі дітей і підлітків (підстава: статей 7,11,13,15,16,17,18,19,20,21,22,26,27,28 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"). Порушення цих норм і правил приводить до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності у відповідності з діючим законодавством.

У "Правилах та нормах" прийняті такі позначення та скорочення:

ПК - персональний комп'ютер; ВМ - відео - монітор; ЕПТ - електронно - променева трубка;

ЕМП - електромагнітне поле; ЕП - електричне поле; СЕП - статичне електричне поле; КПО - коефіцієнт природного освітлення; ГДН - гранично допустимі норми; ККТ - кабінети комп'ютерної техніки.

Наводжу основні положення "Державних санітарних норм і правил".

5.1 Загальні положення

Санітарні правила і норми влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки на персональних комп'ютерах установлюють нормативи фізичних чинників, що створюються комп'ютерами під час їхньої роботи, та гігієнічні вимоги до проектування, виготовлення і експлуатації вітчизняних та експлуатації імпортних персональних комп'ютерів, що застосовуються в трудовій діяльності.

Правила містять вимоги до умов розміщення та обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчально-виховних і позашкільних закладах освіти, а також режиму праці дітей і підлітків на персональних комп'ютерах.

Правила поширюються на всі види персональних електронно-обчислювальних машин і їх складових частин (відеомонітори, системні блоки, клавіатуру, принтери та ін.) та ігрові комплекси, що сконструйовані на основі електронно-променевих трубок.

Категорично забороняється використовувати в навчально-виховних закладах як відеомонітори ПК побутові телевізори та відеомонітори, що сконструйовані на телевізійних електронно-променевих трубках.

Вимоги й нормативи Правил повинні враховуватися під час розробки та корегування державних і галузевих стандартів та інших керівних документів, що встановлюють технічні вимоги до персонального комп'ютера та його складових частин (відеомонітора, клавіатури, системного блоку, принтера, спеціальних меблів та ін.).

Розробникам ПК та його складових частин вітчизняного виробництва необхідно дотримуватись державних, галузевих стандартів, інших керівних документів, технічних умов (ТУ) та технічних завдань (ТЗ) на розробку та виготовлення ПК, погоджених з МОЗ України.

ПК та його складові частини закордонного виробництва повинні мати сертифікат країни - виробника і підлягають обов'язковій сертифікації закладами МОЗ України.

Відповідальність за обов'язкове дотримання встановлених цими Правилами гігієнічних вимог і нормативів покладається на посадових осіб, фахівців організацій і фізичних осіб, що займаються: підприємницькою діяльністю; розробкою, виробництвом, закупівлею, реалізацією й застосуванням персональних комп'ютерів і ігрових комплексів із використанням комп'ютерів. Відповідальність несуть також фізичні особи та організації, що займаються проектуванням, будівництвом, реконструкцією та оснащенням приміщень навчально-виховних закладів усіх типів і власності (державні, відомчі, приватні), призначених для експлуатації ПК.

Проектна документація на будівництво й реконструкцію навчальних приміщень для експлуатації ПК повинна бути погоджена з органами Державного санепіднагляду України. Відкриття кабінетів обчислювальної техніки узгоджується з органами держсанепіднагляду після проведення необхідних лабораторно-інструментальних досліджень. На кожний кабінет комп'ютерної техніки повинен заповнюватись санітарний паспорт .

Керівники навчально-виховних та позашкільних закладів усіх типів незалежно від форм підпорядкування й власності зобов'язані привести робочі місця учнів-користувачів персональних комп'ютерів у відповідність із вимогами цих Правил.

Державний санітарний епідеміологічний нагляд за виконанням цих Правил, гігієнічну оцінку на відповідність робочих місць, оснащених ПК, здійснюється органами й закладами Державної санітарно - епідеміологічної служби України та відповідних Науково-дослідних установ МОЗ України.

Державний санітарно - епідеміологічний нагляд за новими (модернізованими) персональними комп'ютерами (призначеними для дитячого контингенту користувачів) здійснюється на етапах їхньої розробки, прийомки до виробництва, виробництва й надходження та експлуатації у навчально-виховних закладах.

При порушенні "Санітарних норм і правил влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп'ютерах" винні притягуються до дисциплінарної, адміністративної і кримінальної відповідальності згідно Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", ст. 10, 19, 20,24,40.

5.2 Вимоги до приміщень та розташування робочих місць із ПК

Приміщення, призначені для роботи з ПК, повинні мати природне освітлення. Орієнтація вікон повинна бути на північ або північний схід, вікна повинні мати жалюзі, які можна регулювати, або штори.

Не дозволяється розміщувати кабінети обчислювальної техніки у підвальних приміщеннях будинків.

Кабінети, обладнані комп'ютерною технікою, в навчальних закладах повинні розміщуватись в окремих приміщеннях із природним освітленням та організованим обміном повітря.

Площа на одного учня, який працює з ПК, повинна складати не менше 6,0 кв.м, об'єм--не менше 20 куб.м. Площа учбових приміщень із ПК повинна розраховуватись на півкласу учнів, але не більш як 12 чоловік.

Стіни, стеля й підлога та обладнання кабінетів комп'ютерної техніки, повинні мати покриття з матеріалів із матовою фактурою з коефіцієнтом відбиття: стін - 40 - 50 % , стелі - 70--80 %, підлоги--20--30 %, предметів обладнання--40-60%, (робочого столу--40-50 %, корпуса дисплею та клавіатури--30-50 % , шаф та стелажів--40-60 %).

Поверхня підлоги повинна мати антистатичне покриття та бути зручною для вологого прибирання.

Забороняється використовувати для оздоблення інтер'єру приміщень комп'ютерних класів полімерні матеріали (дерев'яно-стружкові плити, шпалери, що придатні для миття, плівкові та рулонні синтетичні матеріали, шаровий паперовий пластик та ін.), що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини, які перевищують гранично допустимі концентрації.

Вміст шкідливих хімічних речовин у повітрі дошкільних та учбових приміщень із комп'ютерною технікою не повинен перевищувати середньодобові концентрації, що наводяться в "Переліку гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів" №3086-84 від 27.08.84 р. та доповненнях до нього, що затверджені Міністерством охорони здоров'я.

При будівлі нових і реконструкції діючих загальноосвітніх шкіл, середніх спеціальних і вищих учбових закладів висота приміщень (від підлоги до стелі), у яких передбачено використання персональних комп'ютерів у навчальному процесі, повинна бути не менше 3,6 м, а площа на 1 робоче місце--6 м² (ДБН В.2.2-3-97).

5.3 Вимоги до мікроклімату

У кабінетах, де проводиться із застосуванням персональних комп'ютерів, температура повітря повинна бути 19,5±0,5°С, відносна вологість повітря 60±5%, швидкість руху повітря не більшою 0,1 м/с.

Рівень іонізації повітря на відстані 0,3 м від працюючого екрана відео монітора не повинен бути нижче 200 і більше 50000 легких позитивних і негативних іонів обох знаків (окремо) в куб.см. повітря.

Оптимізацію іонізації повітря на робочих місцях школярів рекомендується проводити за допомогою біполярних коронних аероіонізаторів із створенням оптимальних рівнів легких позитивних і негативних аероіонів у межах 1000-3000 іонів у куб.см. кожної полярності.

У приміщенні з персональним комп'ютером повинен бути забезпечений трикратний обмін повітря за 1 годину. Для охолодження та очищення повітря від пилу в кабінетах можуть бути встановлені побутові кондиціонери, які мають позитивний гігієнічний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи ГСЕУ МОЗ (БК-1500, БК-2000, БК-2500 та шш.).

Висновок

Мережа Ethernet використовує для управління передачею даних по мережі конкурентну схему. Елементи мережі Ethernet можуть бути з'єднані по шинної або зоряної топології з використанням кручених пар, коаксіального або волоконно-оптичних кабелів.

Основною перевагою мереж Ethernet є їх швидкодію. Володіючи швидкістю передачі від 10 до 100 Мбіт / с, Ethernet є однією з найшвидших серед існуючих локальних мереж. Однак така швидкодія, в свою чергу, викликає певні проблеми: через те, що граничні можливості тонкого мідного кабелю лише незначно перевищують зазначену швидкість передачі в 10 Мбіт / с, навіть невеликі електромагнітні перешкоди можуть значно погіршити продуктивність мережі.

Як показує їх найменування, мережі IBM Token Ring використовують для передачі даних схему з маркерні доступом.Мережа Token Ring фізично виконана за схемою "зірка», але веде себе як кільцева. Іншими словами, пакети даних передаються з однієї робочої станції на іншу послідовно (як в кільцевої мережі), але постійно проходять через центральний комп'ютер (як в мережах типу «зірка»).

Мережі Token Ring існують у двох версіях, зі швидкістю передачі в 4 або 16 Мбіт / с. Однак, хоча окремі мережі працюють на швидкостях або 4, або 16 Мбіт / с, можливе з'єднання через мости мереж з різними швидкостями (особливо версія зі швидкістю передачі 16 Мбіт / с) і прості для установки. Однак у порівнянні з мережами ArcNet мережі Token Ring дороги.

Мережа ArcNet використовує схему з маркерні доступом і може працювати як в шинній, так і в зоряній топології.Схема «зірка» зазвичай забезпечує кращу продуктивність, так як при цій топології виникає менше конфліктів при передачі.ArcNet сумісна з коаксіальними кабелями, крученими парами і волоконно-оптичними кабелями.

Системи ArcNet є порівняно повільними. Передача здійснюється на швидкості лише 2,5 Мбіт / с, що значно менше, ніж в інших типах мереж. Незважаючи на малу швидкодію, ArcNet зберігає свою популярність. Її мала швидкість передачі є у своєму роді компенсацією за ефективний метод передачі сигналів.

Використана література

1. Кулаков Ю.А., Луцький Г.М. навчальний посібник «Локальні мережі».

2. Інформатика: навчальний посібник під редакцією Могильова А.В., Пак Н.І., Хеннер Є.К.

3. Фігурнов В.Е. "IBM PC для користувача "

4. Комп'ютерні мережі : навч. посіб. для студ. / К.О. Кобильнік. - Київ : НТУУ «КПІ», 2008.

5. Новиков Ю.В. Основы локальных сетей / Ю.В. Новиков, С.В. Кондратенко. - М. : ЭКОМ, 2005. - 360 с.

6. Таненбаум Э. Компьютерные сети / Э. Таненбаум - C-Пб. : Питер, 2003. - 992 с.

7. Кулаков Ю.А. Компьютерные сети : учебное пособие /Ю.А. Кулаков, Г.М. Луцкий. - К. : Юниор, 1998. - 384 с.

8. Загальні принципи побудови обчислювальних мереж мережі

9. Комп'ютерні мережі

10. Підключення мереж