Методи і засоби інформаційно-аналітичного забезпечення трансферу технологій

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми дисертації. Поступове становлення і розвиток в Україні системи визначення і реалізації об'єктів інтелектуальної власності приводить до формування і розвитку ринку нового для України товару - ліцензій на використання розробок як об'єктів промислової власності.

Формування ринку ліцензій на об'єкти інтелектуальної власності розпочалося у 1992 р. з моменту прийняття законів про порядок передачі прав на об'єкти промислової власності (ОПВ), який передбачає передачу прав власності на підставі договору або ліцензії.

Світовий досвід говорить про те, що питома вага інтелектуальної власності може становити до 35% капіталу виробничих фірм та підприємств.

За 1992-1999 рр. в Україні закладено основи системи охорони та передачі прав на ОПВ для розвитку ліцензійного ринку, який в основному пройшов стадію формування і виявлення основних тенденцій розвитку.

Як показав закордонний і вітчизняний досвід, необхідним є створення центрів консалтингу і трансферу, які б сприяли творчому пошуку, науково-технічній і економічній оцінці інвестиційної привабливості розробок та передачі їх споживачам інтелектуальної продукції, що дозволить українським і закордонним підприємцям ефективніше використовувати ОПВ для успішного розвитку промисловості.

Такий центр трансферу технологій був створений в 1999 р. в складі Київського центру науково-технічної та економічної інформації. Робота цього центру базується на використанні автоматизованого банку даних фірми „ENTERPRISE DEVELOPMENT CORPORATION”, набутого за умов виключного права використання його на території України у фірми „ЮрПромКонсалтинг”.

Діяльність центру трансферу технологій на протязі 1999-2004 рр. була достатньо ефективною. Наприклад, загальна чисельність промислових технологій, які передавались щорічно в Міжнародний банк технологій і ділових можливостей, склала в середньому 150 технологій.

Однак на основі досвіду роботи центру трансферу технологій виявили необхідність удосконалення методів рішення проблемних питань, які виникали при трансфері технологій. Особливе місце серед них займає інформаційно-аналітичне забезпечення трансферу технологій, оскільки воно безпосередньо впливає на організацію трансферу технологій і визначає його ефективність. Слід також підкреслити, що наукові роботи, в яких із системних позицій розглядались би питання організаційно-технічного проектування діяльності центру трансферу технологій як специфічної складної системи, практично відсутні.

У зв'язку зі сказаним тема дисертаційних досліджень, які присвячені розробці та використанню на практиці методів та технологічних засобів інформаційно-аналітичного забезпечення трансферу технологій в Україні на базі сучасних інформаційних технологій, є актуальною.

Мета та задачі досліджень. Метою досліджень, які проводилися в дисертаційній роботі, є підвищення ефективності процесу трансферу технологій за рахунок впровадження сучасних інформаційно-аналітичних систем.

Об'єкт дослідження -- процес трансферу технологій.

Предмет дослідження - методи інформаційно-аналітичного забезпечення трансферу технологій.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі розробляються методи і засоби проектування інформаційно-аналітичного забезпечення трансферу технологій. Вирішення вказаної задачі забезпечується її декомпозицією на ряд тісно взаємопов'язаних частинних задач дослідження в рамках системного підходу. Це наступні задачі:

1. Аналіз сучасних методів і моделей інформаційного пошуку технологій в базах даних.

2. Удосконалення методики пошуку технологій в базах даних і оцінка релевантності інформації, яка знайдена.

3. Розробка методики проведення експертизи технологій в процесі її підготовки до трансферу.

4. Розробка методики оцінки ступеня готовності технологій до трансферу на основі експертних оцінок.

5. Розробка методики оцінки близькості технології, що вибрана для трансферу для потрібної технології.

6. Аналіз досвіду робіт центру трансферу технологій і розробка рекомендацій по підвищенню ефективності його роботи.

1. Поняття і визначення, що стосуються трансферу технологій

Розглянуто основні задачі і способи трансферу технологій. Дано загальну характеристику можливих типів трансферу технологій: внутрішньогалузевих, міжгалузевих, міжрегіональних, міждержавних, стихійних.

Приведено загальну схему, що відображає основні етапи виходу інноваційних технологій на ринок. Показано, що найбільш важливим і першочерговим є питання створення бази даних технологій для тієї чи іншої області науки і техніки. Вона реалізується як шляхом офіційної реєстрації технологій, так і шляхом обробки і занесення в базу даних інформації з інших джерел (конференції, семінари, анкети, інформаційні аркуші і т.д.). Зі створеної бази даних технологій формується портфель технологій вузького напрямку і з нього вибираються пріоритетні технології. Важливими етапами трансферу технологій є вивчення запитів на технологію, оцінки її конкурентноздатності, вибір стратегії продажу, формування ринку збуту. Проведено аналіз ролі і місця патентної інформації при трансфері технологій. Описано основні властивості патентної інформації, технологія її збереження і використання.

Показано, що для забезпечення трансферу технологій повинні застосовуватися сучасні інформаційно-аналітичні системи.

Розглянуто концепції побудови і реалізації інформаційно-аналітичних систем: організації даних (сховище і вітрини даних), аналізу даних (OLAP-, MOLAP-,ROLAP-, HOLAP- системи), отримання поставлених завдань (ДАТА MINING), формування знань (KNOWLEDGE DISCOVERY in DATABASES).

Проведено аналіз систем керування базами даних (СУБД) і можливостей їхнього застосування при інформаційному забезпеченні трансферу технологій. Показано, що доцільно застосовувати бази даних на основі багатовимірних моделей, що у більшій мірі орієнтовані на обробку довільних, заздалегідь не регламентованих запитів.

Приведено структурну схему інтегрованої бази даних при трансфері технологій.

Наприкінці розглянуто сформульовані основні завдання дослідження, описано їхній взаємозв'язок і визначено етапи інформаційно-аналітичного забезпечення трансферу технологій.

Другий розділ присвячений найважливішому питанню інформаційно-аналітичного забезпечення трансферу технологій - інформаційному пошуку технологій у базах даних.

Проведено детальний аналіз основних моделей інформаційного пошуку: булевої моделі, моделей векторного простору, ймовірносних моделей, латентно-семантичного індексування, ймовірного латентно-семантичного індексування, інформаційного пошуку на основі мультиагентного підходу.

Аналіз показав, що всім зазначеним методам інформаційного пошуку властивий один головний недолік - недостатньо високий ступінь їхньої відповідності первинному запиту (мала релевантність).

Для підвищення ефективності пошуку й одержання інформації про нові технології, що задовольняють запитам споживача в інтегрованій базі даних, розроблена нова методика пошуку.

Відмінними рисами даної методики є: додаткове корегування інформаційної ваги вислову; облік міри його перетину з заголовком; виділення інформаційної ваги абзацу, у котрий входить дане речення, та міри перетину цього абзацу з заголовком.

Методика складається з наступних кроків:

1. Обчислення частоти зустрічаємості значущих термів в тексті документа.

2. Встановлення інформаційної ваги речення:

, (1)

де: імовірність появи і-го терму, що входить у j-е речення:

,

- частота зустрічаємості і-го терму, що входить у j-е речення; М - загальне число термів у тексті; - число термів у j-му реченні.

3. Визначення інформаційної ваги абзацу як середнього значення ваг речень, що входять у цей абзац:

, (2)

де - число речень, що входять у t-й абзац.

4. Одержання (за результатами обчислення ваг абзацу і речень) ваги j-го речення, що входить у t-й абзац:

. (3)

5. Обчислення міри перетину термів заголовка і j-го речення:

, (4)

де - імовірність появи k-го терму, який входить у заголовок і j-те речення; - число однакових слів у заголовку і j-му реченні.

6. Установлення міри перетину абзацу з заголовком як середнього значення мір перетину вхідних у t-й абзац речень:

. (5)

7. Визначення міри перетину j-го речення, що входить у t-й абзац, із заголовком:

. (6)

8. Обчислення остаточної інформаційної ваги j-го речення:

. (7)

9. Коректування частоти зустрічаємості термів з урахуванням інформаційних ваг пропозицій, у які ці терми входять. Остаточні ваги визначаються за формулою:

, (8)

де - інформаційна вага і-го терму; - число речень, у які входить і-й терм.

10. Обчислення порогів інформативності термів:

, (9)

де М - число термів у тексті,

і речень:

, (10)

де N - число речень у тексті.

11. Визначення інформативної області тексту і ключових термів, що утворяться в результаті виключення речень з і термів з .

Обробці підлягає весь текст за винятком заголовка, що надалі цілком включається у виділену інформативну область. Усі терми, що входять у заголовок, так само вважаються інформативними і заносяться в список ключових слів.

12. Зіставлення вектору ключових слів , який визначає j-й документ, з пошуковим вектором q, який складається з термів запросу q, за формулою:

, (11)

де - міра подібності бінарних векторів j-го документа і-му запиту, яка змінюється від 0 до 1.

Для оцінки релевантності знайдених документів під час вирішення задач інформаційного пошуку запропонована методика оцінки релевантності, в основу якої покладено теорію нечітких множин.

Виходячи з аналізу роботи сучасних пошукових систем, визначимо лінгвістичну змінну “релевантність” - Rel сукупністю її термів:
Frel = {F1, F2, …, Fi}.

Нехай T = {t1, t2…, tn} - множина слів (термів) певної мови;

K = {T1, T2 ,…, Tn} - покриття U: Ti ; T1T2, … , Tn = U - сукупність підмножин мови, що включають в собі документи, які розташовані в інформаційному просторі;

Z = {t1, t2…, tk } U - множина слів, що міститься у запиті до пошукової системи.

В цьому випадку Z можна розглянути як нечітку підмножину K із наступною функцією приналежності :

(12)

де | Ti | - число елементів у T.

Цілком очевидно, що |Ti| >> |Z|, тобто потужність множини Ti значно перевищує потужність множини Z. Дійсно, кількість слів, що включає певний документ, який аналізується пошуковою системою, може досягати сотень (тисяч) слів, а кількість ключових слів у запиті в основному не перевищує п'яти (десяти), тому вираз (12) може бути приведеним до наступного вигляду:

(13)

де |Z | - число елементів у Z.

3. Методичні основи проведення науково-технічної експертизи трансферу технологій

Основними задачами проведення експертизи при трансфері технологій є:

- об'єктивне комплексне дослідження об'єктів експертизи;

- підготовка науково обґрунтованих експертних висновків;

- раціональний вибір об'єкта - прототипу при трансфері технологій;

- оцінка ступеня готовності технології до трансферу.

Проведення експертизи включає формування експертної групи, планування і проведення експертизи, аналіз і інтерпретацію отриманих результатів. У свою чергу при формуванні експертної групи вирішуються задачі визначення її кількісного складу, визначення коефіцієнтів авторитету експертів і підбору експертів відповідно до їхньої компетентності.

Кількісний склад експертної групи обчислюється за формулою:

, (14)

де -- варіація (міра надійності експертизи); у - середньоквадратична помилка експертних оцінок; х - середнє значення оцінки; tp,k-1 - коефіцієнт; б- відносна ширина довірчого інтервалу.



Рис. 2. Алгоритм оцінки релевантності документів, знайдених інформаційно-пошуковою системою

Коефіцієнт авторитету експерта показує, з якою вагою включаються в статистичну обробку оцінки даного експерта. Для його визначення запропоновано використовувати метод парних порівнянь із застосуванням стандартної 9-бальної шкали домінування.

Задача формування експертної групи, що має найбільшу компетентність, сформульована як задача лінійного програмування:

(15)

при обмеженнях:

, (16)

µi - вага (компетентність) i-го експерта;

hi - умовна вартість роботи i-го експерта;

ho - гранична сумарна вартість експертизи.

Розроблено методику обробки експертної інформації, що включає визначення коефіцієнтів важливості частинних показників якості інноваційних технологій і побудову функцій приналежності цих показників заданому рівню якості.

Проведено аналіз літератури, що дозволяє визначити основні фактори, які впливають на вибір методу оцінки вагових коефіцієнтів: фізичну сутність показників і відносини між ними; складність проведення експертизи і трудомісткість одержання експертної інформації; ступінь погодженості думок експертів; трудомісткість обробки експертних даних.

З урахуванням цих факторів для визначення вагових коефіцієнтів обрано метод Сааті. У цьому методі вихідною експертною інформацією є результати попарного порівняння важливості показників, представлені у виді матриці:

. (17)

Вагові коефіцієнти визначаються з рівняння:

, (18)

де Е - одинична матриця; - вектор вагових коефіціентів.

Проведено аналіз методів побудови функцій приналежності показників заданому рівню якості. Для побудови функцій приналежності обраний наближений метод Ротштейна.

Співвідношення для розрахунку функцій приналежності м(х) мають вигляд:

, (19)

де r1, .... , rn - ранги показників, обумовлені експертами.

При організації трансферу технологій виникає необхідність вибору об'єкта трансферу, який найбільшим чином задовольняє вимогам замовника.

Загальна постановка задачі може бути описаною наступним чином.

Існує безліч об'єктів-прототипів, вибраних для оцінки придатності до трансферу Кожний i-й об'єкт характеризується ступенем значущості визначених властивостей, що описуються у вигляді вектора показників . Будемо вважати, що серед показників є l кількісних (), приведених до нормованого виду (), та якісних показників, представлених у виді функцій приналежності . Необхідно вибрати такий об'єкт-прототип, який забезпечить оптимальне (раціональне) значення вектора-критерію вибору , тобто:

. (20)

Найкращий об'єкт вибирається шляхом співставлення його показників з вимогами, сформульованими замовником (еталонними показниками). Правило вибору найкращого об'єкта може бути записано в наступному виді:

, (21)

, (22)

де - ваговий коефіцієнт j-го показника; ; , - показники відмінності між обраним та еталонним варіантами об'єкта за j-м показником.

На практиці найбільш часто показник відмінності приймається лінійним, тобто:

. (23)

Тоді задача раціонального вибору об'єкта для трансферу зводиться до задачі вибору з адитивним показником якості:

. (24)

Оскільки кількість об'єктів, що оцінюються, практично є невеликою, то задача вирішується методом повного перебору варіантів.

Друга методика базується на порівнянні окремих властивостей об'єктів (технологій). Найбільш "подібними" є об'єкти, в яких спостерігається співпадання (збігання) великої кількості найбільш важливих властивостей.

Зокрема для оцінки близькості об'єктів (технологій) у роботі запропоновано використовувати коефіцієнт Танімото-Роджерса, рівний:

, (25)

де n11 - число співпадаючих ознак у i-му і j-му об'єктах; n1i,n1j - число одиничних ознак у i-му і j-му об'єктах відповідно.

На закінчення розділу приведена методика оцінки ступеня готовності технології до трансферу. Суть методики полягає в побудові функції приналежності лінгвістичної перемінної “ступінь готовності”, заданої на безлічі оцінюваних технологій. Для побудови функції приналежності застосована методика, описана раніше. Замовник вибирає технологію з максимальним ступенем готовності (максимальним значенням функції приналежності). Приведений приклад побудови функції приналежності і ступеня готовності технології до трансферу.

4. Результати аналізу досвіду трансферу технологій в Українському центрі трансферу технологій, що входить у ДП „Київський центр науково-технічної і економічної інформації” (КиївЦНТЕІ)

Робота центру базується на використанні автоматизованого банку даних фірми “Enterprise Development Сorporation, USA”. Банк містить більше 34 тисяч пропозицій по нових технологіях, може працювати з 60-ю країнами світу. База даних підрозділяється на 56 областей науки і промисловості. У базі міститься близько 1500 технологій, розроблених в Україні, від 750 наукових організацій і навчальних закладів.

Створено електронні бази інноваційних науково-технічних розробок та наукових спеціалістів.

Інформаційно-пошукова система науково-технічних розробок забезпечує ведення, зберігання, пошук та виведення інформації як у локальній мережі, так і в Internet. Система забезпечує роботу на трьох рівнях: клієнт, оператор та адміністратор. Пошук науково-технічної розробки здійснюється за такими параметрами: назва розробки, відповідна галузь застосування, ключове слово. Реєстрація клієнта здійснюється автоматично при заповненні ним реєстраційної картки.

Інформаційно-пошукова система „База наукових спеціалістів” вміщує інформацію щодо наукових спеціалістів України. Вона забезпечує роботу в режимах “пошук”, “заповнення анкети”, “статистика”.

Дано докладний опис інтерфейсу бази даних Міжнародного банку технологій і ділових можливостей.

Узагальнено досвід роботи центру трансферу технологій з підприємствами Києва з погляду використання інноваційних технологій.

Було проаналізовано діяльність близько 400 підприємств, серед яких відібрано 64 підприємства, з котрими проводилася робота щодо бажання та можливостей виробництва нової конкурентоспроможної продукції при наявності інвестицій. Конкретні пропозиції щодо залучення науковців до вирішення проблем виробництва містяться в матеріалах АТ НВП “Сатурн”, ЗАТ “Лакма”, заводу “Радіовимірювач”, АТ “Київський вітамінний завод”, ВАТ “Більшовик”.

З застосуванням методики аналізу, описаної в розділі 3, були проведені роботи з визначення переліку технологій, що можуть бути рекомендовані до трансферу за кордон. Отримано конкретні запити на нові технології, розроблені в Україні, від ряду країн (Китай, Індія, США й ін.).

Приведені результати практичної діяльності центру трансферу технологій свідчать про високу продуктивність його діяльності, що, безсумнівно, буде зростати по мірі накоплення досвіду.

Висновки

В дисертації одержані основні наукові й практичні результати:

1. Розроблені методичні основи інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності центру трансферу технологій, що включають математичні моделі, методики й алгоритми, які практично застосовані при створенні центру й у процесі його діяльності.

2. Розроблені методичні основи проектування інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності центру трансферу технологій на основі:

· аналізу сучасних методів і моделей інформаційного пошуку технологій в базах даних;

· удосконалення методики пошуку технологій в базах даних і оцінки релевантності інформації, яка знайдена;

· розробки методики проведення експертизи технологій в процесі її підготовки до трансферу;

· розробки методики оцінки ступеня готовності технологій до трансферу на основі експертних оцінок;

· розробки методики оцінки близькості технології, що вибрана для трансферу, для потрібної технології;

· аналізу досвіду робіт центру трансферу технологій і розробки рекомендацій по підвищенню ефективності його роботи.

3. Завдяки розробці цих методичних основ отримані окремі наукові результати вдосконалення методики пошуку технологій в банку данних; методики проведення експертизи при трансфері технологій; методики вибору технології-прототипу; методики оцінки ступеня готовності технології до трансферу.

Зазначені вище наукові результати є новими. Їх новизна полягає в тому, що вперше для вирішення задач проектування інформаційно-аналітичного забезпечення трансферу технологій використані методи експертної оцінки теорії нечітких множин.

Достовірність результатів забезпечена коректними постановками задач, використанням сучасного математичного апарату й підтверджена гарною збіжністю отриманих рекомендацій з результатами практичної діяльності центру трансферу технологій.

Література

1. Герасимов Б.М., Субач І.Ю., Євтухова Т.І. Нові інформаційні технології та перспективи їх запровадження для побудови систем підтримки прийняття рішень // Автоматизація виробничих процесів. - 2004.- №1(18). - C.9-14.

2. Герасимов Б.М., Евтухова Т.И. Информационно-аналитическое обеспечение трансфера технологий // Автоматизація виробничих процесів. - 2004. - №2 (19). - С. 118-124.

3. Євтухова Т.І. Пошук та здобуття інформації по технологіях в базах даних і оцінка її релевантності // Технологические системы. - 2005. - № 1 (27). - С. 54-56.

4. Євтухова Т.І. Інформаційне забезпечення трансферу вітчизняних технологій // Тези доповідей конференції УкрІНТЕІ “Інформаційне забезпечення трансферу технологій”. (м. Київ, 2002 р.). - К.: УкрІНТЕІ, 2002. - С.37.

5. Євтухова Т.І. Проблеми пошуку інформації щодо трансферу технологій // Тези доповідей XX Міжнародного київського симпозіуму з науковедення, історії науки і техніки “Академічна наука: минуле, сучасне, майбутнє”. (м. Київ, 12-13 жовтня 2004 р.). - К.: Наукова думка. - С.5.

6. Створення та забезпечення функціонування системи інформаційного забезпечення трансферу відчизняних технологій // Звіт НДР. - К.: ЦНТЕІ, №ДР 0199V002442, 1999.- С.5-6; 23-32.

7. Розроблення механізму організаційно-методичного та інформаційного забезпечення активізації інноваційної діяльності в регіоні на прикладі підприємств ВПК м. Києва // Звіт НДР.- К.: ЦНТЕІ, №ДР 0199V004247, 1999.- С.10-20.

Размещено на Allbest.ru

...