Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмарні обчислення

Останнім часом в мережі все частіше і частіше зустрічаються такі вирази, як «хмарне сховище» і «хмарні обчислення». Схоже, тенденція до використання такого роду сервісів набирає обертів. Спробуємо з'ясувати, що означають ці поняття.

Отже, що таке хмарні обчислення (cloud computing)? Це ціла концепція, яка передбачає запуск і виконання додатків у вікні стандартного веб-браузера, встановленого на локальній машині, в той час як самі програми та їх дані для роботи розташовані на віддаленому сервері десь на просторах мережі. хмарний сховище віртуалізація консолідація

Іншими словами, хмарні обчислення - це таке програмно-апаратне забезпечення, яке доступне користувачеві через локальну або зовнішню всесвітню мережу у вигляді сервісу, що дає можливість користуватися виділеними ресурсами (даними, програмами, обчислювальними ресурсами) за допомогою веб-інтерфейсу і віддаленого доступу .

Локальний комп'ютер користувача стає в цьому випадку звичайним терміналом, який підключений до мережі. Ті сервери, які виробляють хмарні обчислення, називають обчислювальним хмарою. Навантаження на машини, які входять до таке «хмара», розподіляється автоматично.

Таким чином, обчислювальний хмара являє собою суперкомп'ютер, який складається деколи з дуже великої кількості машин.

Найпростішим прикладом хмарних обчислень є Пірингові мережі (p2p або peer-to-peer). Ідея належить Джону Маккарті. Саме він у далекому 1960 році вперше припустив, що в майбутньому для комп'ютерних розрахунків будуть використовуватися «загальнонародні утиліти». Проте, як і будь-яка технологія, хмарні обчислення мають як безперечні переваги, так і прикрі недоліки.

Переваги:

? зниження вимог до обчислювальних ресурсів ПК (обов'язковим є лише наявність доступу до мережі);

? безпека;

? відмовостійкість;

? швидкість обробки даних;

? економія місця на жорсткому диску;

? зниження витрат на електроенергію, обслуговування, програмне й апаратне забезпечення.

Недоліки «хмарних технологій »:

? поява монополістів, які надають послуги у цій галузі;

? залежність збереження даних користувача від хмарної фірми.

В даний час хмарні обчислення активно використовуються різними компаніями. Яскравим прикладом тому є сервіс Google Docs, який відомий гігант пропонує своїм користувачам. Він дозволяє через браузер працювати з будь-якими офісними документами.

Тим часом, компанії Yahoo!, Intel і HP створили глобальну відкриту обчислювальну лабораторію Cloud Computing Test Bed, яка охоплює безліч майданчиків. Мета цього проекту - дослідження і розробки у сфері хмарних обчислень.

Не залишається осторонь і Майкрософт. Починаючи з липня 2012 року, в Росії стартували офіційні продажі хмарної операційної системи Windows Azure. Google також випустив свою хмарну операційну систему, яка так і називається - Google Chrome OS.

Серед інших подібних ОС варто відзначити eYe OS, iCloud, Cloudo, CorneliOS, Ghost.cc, Glide OS і iCube OOS. У жовтні 2012 року в Університеті Цінхуа, який знаходиться в Пекіні, була розроблена хмарна TransOS. Відмінною рисою цієї новинки є те, що вона, як кажуть розробники, зможе управляти не тільки комп'ютерами, а і виробничим обладнанням та побутовою технікою, на зразок пральних машин і холодильників. Також вона відмінно підійде для мобільних пристроїв.

Хмарні сховища надають відмінну можливість користувачам, які відчувають нестачу місця на жорсткому диску, зберігати всю потрібну інформацію в мережі. При цьому можна користуватися обмеженим доступом, який абсолютно безкоштовний. Відзначимо такі популярні сховища, як Dropbox (2 Гб безкоштовно), e-Disk (віртуальна флешка на 4 ГБ), Google Drive (5 Гб безкоштовно), iCloud (для шанувальників Apple), Microsoft SkyDrive і Яндекс.Діск.

Як ми бачимо, технології хмарних обчислень разом з хмарними сховищами міцно увійшли в наше життя. Доказом тому є той факт, що згідно з даними TADVISER, в 2014 році доходи від різних хмарних сервісів складуть 148 800 000 000 доларів.

Технологічні новинки у вищій освіті

Корпоративна технологія продовжує розвиватись у шаленому темпі, і з ростом рівня операційної та технологічної складності вищих навчальних закладів адміністратори та співробітники ВНЗ у сфері IT ламають голови, намагаючись зрозуміти, як управляти всіма доступними технологічними можливостями.

Керівники, які приймають рішення у сфері освіти в усьому світі, намагаються краще зрозуміти, спланувати та втілити в життя технологічні тенденції, які вплинуть на їх організації в найближчому майбутньому.

У ході розмов з лідерами в галузі освіти, а також у результаті власних спостережень автор виділив найбільш актуальні проблеми.

«Хмарне» сховище даних і віртуалізація

Широке впровадження «хмарних» технологій викликало значні зміни у вищій освіті. Перехід до «хмарного» зберігання даних розглядався як можливість вирішити такі найважливіші проблеми кампусів університетів, як надання послуг електронної пошти, високотехнологічних послуг у рамках навчальних програм, планування ресурсів і програмне забезпечення як послуга. У той час як багато установ протягом кількох років вкладають кошти у віртуальні сервери, інші віртуалізують робочі столи з метою економії коштів, а також запровадження альтернативних підходів до доступу до інформації.

Інформаційна безпека

Захист від кібер-атак і загроз як внутрішніх, так і зовнішніх, звісно, не унікальний для університетів. Хоча може здатись очевидним, що кібер-безпека є пріоритетом для кожного підприємства, проте складається враження, що освіта - це не пріоритетна мета для атак. Тим не менше, та ж уразливість, через яку були вражені світові торговельні компанії вірусом Target або постраждали різні компанії від вірусу Heartbleed, також є небезпечною для вищих навчальних закладів.

Тільки за останні кілька місяців кілька відомих університетів світу були атаковані, і ці віруси йдуть не тільки від зовнішніх хакерів, а й від тих, хто перебуває всередині кампуса.

Безпека кампуса є суттєвим питанням та основним пріоритетом у школах та університетах. Відео та аналіз даних - один з пунктів, за допомогою яких департаменти безпеки кампусів намагатимуться забезпечити додатковий рівень захисту. Програмне та апаратне забезпечення для моніторингу відео стають усе більш поширеними як спосіб не тільки відстеження проблемних сфер, а і збору великих обсягів даних, за яким слідують їх аналіз і впровадження превентивних заходів, заснованих на результатах цього аналізу.

І це виходить далеко за рамки заміни перегорілих лампочок у світильниках - мова про виявлення зловмисників та їх упізнання за поведінковими ознаками. У той час як інститути консолідують центри обробки даних і сервери, головною турботою є сховища даних і керування даними для створеного контенту та відео. Цей тип відео та збір даних вимагають великої обробки й великої ємності сховища, що треба враховувати в IT-стратегії та ресурсозабезпеченні.

Консолідація центрів обробки даних

Великі університети і маленькі коледжі можуть часто виглядати як міні-уряди: кожна школа, підрозділ і відділ у будь інституції створили власний IT-департамент, виділили ресурси й персонал для підтримки його інфраструктури. Але, як і в державному уряді, консолідація має величезне значення як з точки зору економії бюджету, так і в ряді випадків для звільнення дорогоцінного простору в будівлях кампуса.

Перехід на «хмарні» технології, будь то громадські, приватні або гібридні хмари (останні викликають особливий інтерес у галузі вищої освіти), дозволяє цим інститутам забезпечити високу доступність, збільшити стійкість до зовнішніх впливів і покращити відновлюваність в аварійних ситуаціях шляхом використання послуг кількох провайдерів.

Школи з кількома департаментами IT переходять на централізований підхід і бачать значну економію, особливо коли масштабованість і гнучкість досягаються за рахунок операційної моделі «IT як послуга» (ITaaS). Зниження накладних витрат і можливість пристосовувати ресурси відповідно до критичних потреб університетської системи - це реальні фактори, що змінюють правила гри.

Великі масиви даних та аналітика

Університети пропонують великі бази даних та аналітику як свої дослідницькі можливості, для того щоб набрати провідних дослідників і вчених і залучити більше державних грантів і фінансування. Але реалізація можливостей великих масивів даних вимагає ретельного планування, щоби стати успішними в довгостроковій перспективі, і IT-керівники повинні вибирати кращі стратегії для підтримки цих нових умов.

Наприклад, вони повинні створити план аварійного відновлення. Вони повинні мати стратегію для архівування старих наборів даних у «хмарних» системах з метою звільнення внутрішніх ресурсів. Вони також повинні розглянути питання, чи є сенс вибирати гібридну «хмару», яка зберігає контроль над деякими їх даними та комп'ютерними процесами, під час переміщення інших даних з їх обмеженого середовища.

Усі ці тенденції можуть не сильно відрізнятись від тих, з якими стикаються комерційні підприємства, але вони вимагають планування та забезпечення ресурсів для того, щоб гарантувати, що університети і школи можуть використовувати технологічні рішення та продукти для забезпечення їх сучасної складної й багатогранної місії.

Боб Барвелл, ecampusnews.com

Размещено на Allbest.ru