Створення щоденника в Microsoft Word 2010

Размещено на http://www.allbest.ru

Курсова робота

На тему: «Створення щоденника в Microsoft Word 2010»

Професія: Оператор з обробки інформації та програмного забезпечення

Вступ

У цій курсовій роботі я розповім як зробити свій власний щоденник за допомогою текстового редактора майкрософт ворд 2010.

Також розповім які можливості цього редактора та як у ньому працювати.

текстовий електронний файл

1. Microsoft Word 2010

1.1 Текстовий редактор, призначення й основні функції

Для роботи з текстами на комп'ютері використовуються програмні засоби, називані текстовими редакторами або текстовими процесорами. Існує велика кількість різноманітних текстових редакторів, що розрізняються по своїх можливостях, - від дуже простих навчальних до потужних, багатофункціональних програмних засобів, називаних видавничими системами, які використовуються для підготовки до печатки книг, журналів і газет. Найбільш відомі серед користувачів IBM-Сумісних комп'ютерів текстові редактори Lexicon і Word for Windows.

Основне призначення текстових редакторів - створювати текстові файли, редагувати тексти, переглядати їх на екрані, змінювати формат текстового документа, роздруковувати його на принтері.

Текст, що набирається на клавіатурі комп'ютера, відтворюється на екрані дисплея в робочому полі редактора. Спеціальний значок - курсор указує те місце на екрані, на якому користувач у цей момент може робити вплив (створювати, змінювати символи й т.д.) за допомогою редактора. Працюючи з текстовим редактором, можна одержати на екрані інформацію про поточний стан курсору, тобто його координатах на екрані (номер рядка й позиції в рядку), а також про номер сторінки тексту, його форматі, використовуваному шрифті й т.д.

Інтерфейс практично кожного текстового редактора дозволяє мати на екрані меню команд керування редактором - зміна режимів роботи, звертання за допомогою, форматування тексту, печатки й т.д. Як правило, меню має не тільки текстову форму, але й форму піктограм, що вказують на виконувану команду.

Функціональні можливості більшості сучасних текстових редакторів дозволяють користувачеві виконувати наступні операції:

· набирати текст із клавіатури;

· виправляти символи, вставляти новий символ на місце помилкового;

· вставляти й видаляти групи символів у межах рядків, не набираючи заново весь рядок, а зрушуючи частину її вліво/вправо в режимі вставки;

· копіювати фрагмент тексту, використовуючи певну частину пам'яті - так званий «буфер» (або «кишеня», як говорять програмісти) для тимчасового зберігання

· копируемих фрагментів тексту;

· видаляти одну або кілька рядків, копіювати й переміщати їх в інше місце тексту;

· розсовувати рядка набраного тексту, щоб вставити туди новий фрагмент;

· вставляти фрагменти з інших текстів, переглядати тексти й виявляти групи, що зустрічаються в цьому тексті слова або, слів, заздалегідь виділених користувачем;

· зберігати набраний текст (а при необхідності й всі проміжні варіанти цього тексту) у вигляді файлу на магнітному диску або іншому запам'ятовувальному пристрої;

· форматувати текст (тобто змінювати довжину рядка, межстрочние відстані, вирівнювати текст по краї або середині рядка й т.д.);

· змінювати шрифти, їхній розмір, робити виділення за допомогою підкреслення або застосування різного написання букв (курсивного, напівжирного й т.п.);

· роздруковувати підготовлений текст на принтері.

Більшість редакторів тексту мають також режим орфографічного контролю тексту. У цьому випадку в пам'яті комп'ютера зберігається досить великий словник. Завдяки цьому стає можливим автоматичний пошук орфографічних помилок у тексті й наступне їхнє виправлення.

Широкі можливості текстових редакторів дозволили комп'ютеру практично витиснути друкарські машинки з діловодства, а використання комп'ютерних видавничих систем багато в чому змінило організацію підготовки рукопису до видання, автоматизувало працю людей декількох типографських професій - верстальщика, складача, та коректори.

1.2 Можливості текстового редактору

Зазвичай текстові редактори містять у собі такі можливості:

2-- Набір тексту.

3-- Корегування набраного тексту звичайним способом, тобто зміна букв,

4 - слів і т. д.

5-- Вирізання фрагментів тексту, запам'ятовування їх протягом поточного сеансу роботи, а також у вигляді окремих файлів.

6-- Вставка фрагментів у потрібне місце тексту.

7-- Пошук у тексті потрібних слів або речень.

8-- Заміна слів одне на інше частково або повністю у всьому тексті.

9-- Форматування тексту, тобто надання йому певного вигляду за такими параметрами:

ширина текстового стовпчика, абзац, поля з обох боків, верхнє й нижнє поле, відстань між рядками, вирівнювання краю рядків.

10-- Автоматична розбивка тексту на сторінки із заданим числом рядків.

11-- Автоматична нумерація сторінок.

12-- Автоматичне введення підзаголовків у нижній або верхній частині сторінки.

13-- Виділення частини тексту жирним, курсивним або підкресленим шрифтом.

14-- Переключення програми для роботи з іншим алфавітом.

15-- Табуляція рядків, тобто створення постійних інтервалів для розміщення і тексту у вигляді стовпчиків.

16-- Друкування тексту або окремих його частин.

17-Найпотужніші редактори включають також додаткові можливості, такі як:

18-- Можливість побачити на екрані текст у готовому вигляді, тобто таким, яким він буде роздрукований принтером.

19-- Широкий вибір шрифтів.

20-- Можливість вставки в текст формул, таблиць, малюнків.21-- Можливість створення кількох текстових стовпчиків на одній сторінці.

22-- Автоматичний пошук і виправлення граматичних помилок.

23-- Вибір готових стилів і шаблонів.

1.3 Створення документа

Шаблони

Найпростіший спосіб створення нового документа полягає у використанні І шаблонів.

Шаблони являють собою стандартні заготовки документів певного типу і використовуються для полегшення підготовки документів. Шаблони дозволяють складати й зберігати універсальні бланки документів різного типу: листів, службових записок, доручень, платіжних доручень. Складовою частиною шаблонів є стилі, що визначають зовнішній вигляд символів і абзаців. Починаючи складати певний документ, ви спочатку викликаєте шаблон і цього типу документів, а вже потім заповнюєте його.

Складання документа при цьому зводиться до заповнення його певних полів текстом.

Один раз зроблений на основі стандартів шаблон може надалі багаторазово використовуватися для створення документів певного виду.

Деякі текстові процесори (наприклад Microsoft Word) зберігають у шаблонах не тільки інформацію, потрібну для створення нового документа, але також і деякі елементи середовища: склад панелей інструментів і меню, набір макросів, коефіцієнт масштабування при відображенні документа і т. п. Цікаво, і що документ, створений у Microsoft Word, може бути власним шаблоном. У розвинутих текстових процесорах існує цілий ряд інструментів, що сприяють і автоматизації створення шаблонів. Серед них найважливішими є поля підстановки й макроси. Використання полів підстановки дає можливість вставляти в шаблон документа нові поля, призначені для подальшого їх заповнення користувачем.

Відкриття документа

Для того щоб відредагувати вже існуючий документ, якого поки що немає на 1 екрані, треба спочатку відкрити його, тобто викликати з диска. При цьому документ, який відкривається, не зникає з диска, просто його копія переноситься в пам'ять комп'ютера.

Як тільки документ відкритий, його можна редагувати, роздруковувати або просто читати.

Режим вставки і заміни символів

Текстовий процесор завжди знаходиться в одному з двох режимів -- вставка або заміна.

Для їхнього перемикання зазвичай використовується клавіша <Ins>. У режимі вставки текст, що вводиться з клавіатури, відсуває вправо текст документа, що стоїть праворуч від курсору, не видаляючи його. У режимі заміни замість символу, що стоїть над курсором (або праворуч від нього), вводиться новий символ із-клавіатури. Режим вставки руйнує існуючий текст документа.

Коли текст вводиться вперше, зручніше користуватися режимом вставки, а також при редагуванні тексту, коли в текст додається символ, слово або речення. Якщо ж ви хочете замінити один символ іншим, то використовуйте режим заміни.

Режим вставки -- метод доповнення тексту в документ, при якому існуючий текст зміщається вправо, звільняючи місце текстові, що вводиться.

Режим заміни -- метод доповнення тексту в документ, при якому символ, який стоїть над курсором, заміняється тим, що вводиться з клавіатури.

2. Редагування тексту

2.1 Поняття фрагмента тексту і його виділення

Фрагментом називається безперервна частина тексту. Виділення фрагмента робить його об'єктом наступної команди. Виділити фрагмент -- означає «підсвітити» його за допомогою миші або клавіатури. Виділений фрагмент може бути рядковим, блоковим або лінійним. Рядковий фрагмент складається з послідовності цілих рядків. Блоковий фрагмент зазвичай поєднує частини рядків, що утворюють у сукупності прямокутник.

Лінійний (потоковий) фрагмент може містити в собі послідовність (необов'язково) цілих рядків. У деяких текстових процесорів (наприклад Microsoft Word) немає рядкового виділення. Однак його легко здійснити за допомогою перетягування мишею.

У текстового процесора MultiEdit передбачені всі три способи виділення. Існують спеціальні способи виділення для слова, рядка, речення тощо (наприклад, подвійний або потрійний клік мишею в Microsoft Word).

Копіювання й переміщення фрагментів тексту Найбільш часто використовувані операції в текстових процесорах -- копіювання, переміщення й видалення фрагментів тексту.

Ці операції можуть виконуватися як із буфером проміжного зберігання, так і без нього.

У Лексиконі, наприклад, такі операції виконуються тільки через буфер. У процесорах MultiEdit і Microsoft Word -- і так, і так. Наприклад, у текстовому процесорі Microsoft Word є можливість перетягувати фрагменти мишею на нове місце (з видаленням зі старого місця або без видалення) без допомоги буфера. Сутність операцій, що використовують буфер проміжного зберігання, полягає в тому, що позначений фрагмент тексту переноситься на нове місце, копіюється туди або просто видаляється. Технологія виконання цих операцій включає кілька етапів:

-- виділення частини тексту (фрагмента);

-- перенесення виділеного фрагмента в буфер проміжного зберігання;

-- переміщення курсору в потрібне місце документа;

-- копіювання (перенесення) виділеного фрагмента з буфера в те місце документа, що позначене курсором.

Оскільки всі додатки Windows працюють через загальний системний буфер проміжного зберігання, операції із фрагментами тексту можуть торкатися не тільки зовнішніх документів, але й інших додатків. Так, ви можете перенести (скопіювати) позначений фрагмент із вашого поточного документа, створюваного в Microsoft Word, у який-небудь документ у табличному процесорі Excel, або, навпаки, використовувати частину зовнішнього документа, що знаходиться в іншому вікні, створюваному вами.

Видалення тексту

У сучасних текстових процесорах можна видалити символ, слово, рядок, фрагмент тексту (рядковий або блоковий).

При цьому видалення останнього введеного символу (тобто символу, що стоїть ліворуч від курсору) здійснюється за допомогою клавіші <Backspace>, а символу, що йде за курсором, -- за допомогою клавіші <Delete>.

Видаленню слова, рядка, речення або будь-якого іншого фрагмента тексту передує виділення відповідного елемента тексту, а потім застосування або клавіші <Delete>, або операції видалення. Місце, яке займав видалений елемент тексту, автоматично заповнюється розміщеним після нього текстом.

Видалений фрагмент тексту переноситься в буфер проміжного зберігання, так само як в операції переміщення. При необхідності його можна відновити, якщо туди не зроблений новий запис чергової операції копіювання, переміщення, видалення. Новий фрагмент тексту замінює попередній.

Операція відкочування

У багатьох програмних засобах, у тому числі й у текстовому процесорі, передбачена операція відкочування. Для реалізації цієї операції текстовий процесор фіксує послідовність дій щодо зміни тексту у вигляді послідовних кроків. Спеціальною командою відкочування (Undo) користувач може повернути документ до того стану, який був за кілька кроків тому, тобто «відкотитися». Глибина можливого відкочування залежить від середовища, потужності використовуваного комп'ютера й інших причин. Поряд із командою відкочування існує команда скасування відкочування (Redo)

2.2 Форматування тексту

Суть форматування

Операції форматування включають у себе розбивку тексту на рядки (у рамках абзацу) і сторінки, вибір розташування абзаців, відступів між абзацами, обтікання окремих абзаців, а також видів і написання шрифтів. Ці операції виконуються різними текстовими процесорами з різним ступенем автоматизації. Наприклад, розбивку на рядки й сторінки Microsoft Word виконує автоматично (ця властивість -- характерна риса потужних текстових процесорів). Лексикон автоматично розбиває тільки на рядки, а розбивку на сторінки виконує лише за спеціальною командою. MultiEdit і те й інше виконує за командою. Таким чином, після введення з клавіатури вихідних установок (команд) форматування, обумовлених конкретним видом документа, текстовий процесор автоматично переформатує документ.

Суть форматування полягає в здатності текстового процесора змінювати оформлення документа на сторінці, а саме:

-- змінювати границі робочого поля, визначаючи поля зверху, знизу, зліва, справа;

-- встановлювати міжрядковий інтервал (розрідженість рядків на сторінці) і між буквений інтервал у слові;

-- вирівнювати текст -- центрувати, притискати до лівої або правої границі;

-- рівномірно розподіляти слова в рядку;

-- використовувати різні шрифти і т. ін.

При редагуванні документа змінюється його вміст, а при форматуванні -- його зовнішній вигляд. У текстових редакторах розрізняють форматування символів і форматування абзаців.

При форматуванні символів, як правило, задаються параметри шрифту гарнітура, розмір, написання, тип підкреслення та інше.

Гарнітура шрифту -- це термін, яким визначається загальна форма символів.

Наприклад, гарнітура roman є загальною назвою для цілого сімейства класичних шрифтів і відрізняється зарубками на кінцях букв і комбінацій товстих і тонких ліній у накресленні символу. Ця гарнітура легко читається, тому розроблювачі шрифтів створили на її базі безліч шрифтів подібного вигляду, наприклад шрифт Times New Roman, що поставляється з Windows

Для будь-якого фрагмента документа (слова, рядка, абзацу, речення або всього документа) можна задати шрифт. Поняття шрифту містить у собі сукупність таких параметрів:

-- тип шрифту (або гарнітура). Це може бути Тайме, Кур'єр і т. д. ,

-- розмір шрифту. Задається в пунктах. Наприклад: 14 пт, 16 пт і т. д. ,

-- написання (звичайний, напівжирний, курсив, напівжирний курсив);

-- тип підкреслення (одинарне, подвійне, хвилясте і т. д.);

-- колір шрифту;

-- ефекти (верхній і нижній індекс, закреслювання, тінь і т. д.);

Для задавання іншого шрифту виділіть спочатку фрагмент, у якому ви збираєтеся поміняти шрифт. Потім для зміни типу шрифту, розміру й написання скористайтеся панеллю інструментів.

Якщо потрібно збільшити (зменшити) розмір шрифту, то розкрийте список розмірів і виберіть потрібне значення або введіть його самостійно.

Щоб змінити тип шрифту, розкрийте список шрифтів і виберіть необхідний.

Зробити виділений фрагмент тексту напівжирним, курсивом або підкресленим (у будь-яких поєднаннях) можна натисканням відповідних кнопок на панелі інструментів. З їхньою ж допомогою відповідні ефекти можна скасувати.

У редакторі Microsoft Word тонше форматування шрифту можна виконати, виділивши фрагмент тексту і вибравши команду Формат/Шрифт. Ця команда викликає діалогове вікно, у якому можна зробити всі передбачені варіанти шрифтового оформлення.

За допомогою елементів цього вікна можна змінити не тільки тип і розмір шрифту, але й усі інші його параметри. Зробивши необхідні настроювання, натисніть клавішу ОК.

До більшості шрифтів, крім звичайних символів, зображених на клавішах клавіатури, входять спеціальні символи й значки. Ці символи застосовуються при створенні документів наукового або технічного характеру, а також при роботі не з англійською, а з деякими іншими мовами. Оскільки символів такого Роду на клавіатурі немає, у Word є діалогове вікно для їх вставки

2.3 Поняття абзацу

Форматування часто застосовується до абзаців.

Ви помітили, що як тільки введений текст досягне правої межі, текстовий процесор автоматично переведе його на наступний рядок. Інакше кажучи, якщо слово, що вводиться, занадто довге і не вміщається на рядку, що залишився, текстовий редактор автоматично починає новий рядок. Якщо ви закінчили цей абзац і хочете, щоб курсор перемістився на початок наступного, натисніть клавішу введення <Enter>. Таке натискання слід розглядати як команду, за якою поточний абзац закривається. У текстовому процесорі Microsoft Word при завершенні абзацу клавішею <Enter> новий абзац повторює стиль попередніх.

Абзац -- фрагмент тексту, процес введення якого закінчився натисканням на клавішу введення <Enter>.

Мінімальний набір типових операцій

Мінімальний набір типових, операцій включає операції, що здійснюються над документом в цілому, над абзацами документа і над його фрагментами. До операцій, що здійснюються з документом, належать:

-- створення нового документа -- присвоєння документу унікального імені й набирання усього тексту документа на клавіатурі;

-- завантаження попередньо створеного документа в оперативну пам'ять;

-- зберігання документа -- копіювання документа з оперативної пам'яті в зовнішню;

-- видалення документа -- видалення створеного або завантаженого документа з екрана;

-- друк документа -- створення твердої (паперової) копії документа.

Операції, що здійснюються над абзацами

Абзац є ключовим елементом у структурі документа для багатьох текстових процесорів (хоча є й інші, наприклад, у Microsoft Word -- розділи).

Указані операції включають установку границь абзаців і абзацних відступів, вирівнювання, а також вмикання переносу слів.

Установку границь абзаців здійснюють за. допомогою маркерів відступів, що знаходяться на координатній лінійці, або відповідними командами меню.

Вирівнювання (виключна). Розрізняють чотири види горизонтального (вліво, вправо, по центру, по ширині) і три види вертикального вирівнювання (вгору, вниз, по висоті).

Перенос. При вимкнутому режимі автоматичного переносу слово, яке не помістилося на рядку, повністю переноситься на наступний рядок. Це не додає тексту елегантності;

його правий край залишається нерівним. Для поліпшення зовнішнього вигляду тексту використовують режим переносу. При ручному варіанті переносу користувач сам визначає місце переносу, вводячи дефіс, і жорстким переведенням каретки (натисканням на клавішу <Enter>) переходить на наступний рядок. Використання такого режиму переносу призводить до необхідності видалення дефісів при повторному форматуванні тексту документа.

При ввімкнутому режимі автоматичного переносу реалізується м'який варіант переносу: текстовий процесор сам ділить слово на склади і переносить його найкращим способом.

Цей режим не створює ніяких труднощів при повторному Форматуванні.

Операції, здійснювані над фрагментами тексту.

Ці операції включають виділення фрагмента тексту, його переміщення, копіювання або видалення. Крім того, виділений фрагмент тексту можна надрукувати, зробити пошук і заміну символів, застосувати шрифтове виділення " Ряд інших операцій.

Формати текстових файлів.

1 Програмні засоби, призначені для створення, редагування та форматування текстових документів, називаються текстовими процесорами. Документи можна поділити на прості та комплексні. Прості являють собою форматований текст. Складні документи можуть містити об'єкти іншої природи - малюнки, таблиці, формули, тощо.

2 Сучасні текстові процесори опрацьовують документи трьох типів: друковані документи, електронні та Web-документи.

3 Друковані створюються та друкуються на одному робочому місці. Подальше просування таких документів здійснюється на паперовому носієві.

4 Електронні документи передаються у вигляді файлів. Як правило, вони призначені для подальшого редагування.

5 Web-документи призначені для розміщення в мережі Internet. Їх особливістю. є те, що вони можуть змінювати свій вигляд в залежності від ресурсів комп'ютера, на якому вонибудуть відображатись.

6 Документ може буди записаний у різних форматах. Основними є:

7 doc - стандартний формат офісного текстового документа, призначається за умовчанням;

8 rtf - формат, що використовується для сумісності між різними версіями текстових процесорів;

9 txt - текстовий формат, містить текст у ASCII-кодах, використовується для сумісності з ОС MSDOS;

10 dot - формат шаблону документа; шаблон - це також документ, на який встановлений захист і який використовується як зразок для створення інших документів;

11 htm - формат web-документа.

12 При записі тексту за умовчанням використовується стандартний doc -формат. Але в деяких випадках цей формат потрібно змінити. Наприклад, при створенні електронної форми, яка є шаблоном документу, або для подальшої обробки документу в текстовому редакторі операційної системи MS DOS. В останньому випадку користувач повинен пам'ятати, що форматування документу, а також використання спеціальних символів, малюнків, формул та інших об'єктів буде втрачене.

3. Електронний щоденник, його сутність та функції

Електронний щоденник -- сукупність технічних рішень у сфері Web-програмувания, спрямованих на створення програмного середовища, що дозволяє автоматизувати процеси ведення базової документації в рамках навчально-виховного процесу.

Ідея створення електронного щоденника школяра виникла в Західній Європі на початку 2000 року і через кілька років перекочувала в Росію, а згодом і в Україну. Як правило, подібні проекти оформлені у вигляді Web-сайтів. Всередині такого сайта звичайно розташований кілька ступеней обробки інформації починаючи з рівня створення запису про школу-класи-учнів, рівня «класного журналу» (журналу групи), оброблюваного оператором, у функції якого входить занесення у систему інформації про успішність і відвідуваність учнів і закінчуючи рівнем «щоденника» у який автоматично переноситься оброблена оператором інформація.

Впровадження електронних журналів має здійснюватись поступово. Спочатку в нього будуть заноситися оцінки тільки по деяких предметах. Завдання на майбутнє -- повністю відмовитися від паперової версії.

Введення електронних журналів та щоденників поки що перебуває в стадії експерименту, в якому час від часу примикають участь окремі міста та регіони. Так, наприклад, у школах Феодосії вже інтенсивно здійснюється впровадження цієї експериментальної системи. І як показує практика, таке нововведення знаходить підтримку й задоволення, принаймні, у батьків. Система електронних журналів успішно діє за рубежем, наприклад, у Канаді, США, Австралії.

У цілому, сьогоднішні електронні журнали й щоденники виконують наступні функції:

* контроль відвідуваності занять і запізнень на уроки;

* контроль дисципліни;
* реєстрація оцінок, отримуваних на уроках;

* реєстрація оцінок за виконання завдань, у тому числі залікових по темах;

* реєстрація тем і контроль виконання домашніх завдань;

* контроль навантаження учня протягом навчального тижня;

* подання інформації про розклад і теми уроків;

* обмін повідомленнями між педагогами, учнями й батьками.

4. Практична частина

«Створення щоденника у MS Word 2010

Запускаємо Microsoft Word 2010

Мал. 2.1

Для початку роботи зі створення щоденника потрібно змінити формат з А4-го на А5, також змінити розміри полів

Мал. 2.2

Оформити титульну сторінку ми можемо як вам хочеться, я помістив картинку і розтянув її по всій ширині сторінки

Мал. 2.3

Для того щоб помістити текст на картинку потрібно: натиснути на картинку - у вікні « Обтекание текстом» натиснути на підпункт « За текстом»

Мал 2.4

Для зміни стилю тексту достатньо: Виділити текст та вибрати пункт WordArt або меню Формат та вибрати бажаний стиль

Мал 2.5

Мал 2.6

6.Другу та третю сторінку треба робити аналогічним чином

Мал 2.7

7.Потім процедура простіша, треба лише создати таблицю, за допомогою меню вставка-таблиця-создать таблицю, у вікні яке з*явилося ми можемо ввести дані які нам потрібні.

Мал 2.8

8. Далі потрібні таблиці з розкладом. Найлегший спосіб це намаллювати їх, ось що вийшло.

Мал 2.9

9. Потім виділяємо готову таблицю та за допомогою комбінації клавіш Crtl+C і Crtl+V копіюєм їх на інші сторінки.



Мал 2.10

10. Далі у мене фонового малюнку немає, але маю картинку і невеликий текст. Картинку я вставляв комбінацією клавіш Crtl+C і Crtl+V

Мал 2.11

10.1 Таким же способом і текст:



Мал 2.12

11. Останню сторінку щоденника робив так: Вставив картинку, змінив його розміри, після цього вставив текст, змінив його стиль, колір та розміри

Висновок

У цій курсовій роботі на показав як складати щоденник за допомогою текстового редактора MS Word 2010. Також розповів як і для чого призначений Word 2010.

Список використаної літератури

1. А. С. Грошев. Информатика. Учебник для вузов. -- Архангельск: Арханг. гос. техн. ун-т, 2010. -- 470 с. -- ISBN 978-5-261-00480-6

2. Дж. Гленн Брукшир. Введение в компьютерные науки = Computer Science: An Overview. -- 6-е изд. -- М.: Вильямс, 2011. -- 688 с. --ISBN 5-8459-0179-0

3. Глушков В. М. Безбумажная информатика. -- М.: Наука, 2008.

Размещено на Allbest.ru

...