Аналіз соціальної мережі 11-Б класу СЗШ №25 міста Києва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема: Аналіз соціальної мережі 11-Б класу СЗШ№25 міста Києва

Вступ опитування інформація обробка афективність

Ідея дослідити саме групу випускників, а конкретно 11-Б клас СЗШ№25 міста Києва, виникла в мене не випадково. Аргументувати цей вибір, мені хотілося б зазначити, що учні в випускних класах знаходяться на порозі істотних змін в їхньому житті, шкільна соціалізація, у випадку із випускниками, сягає свого піку, вчителі намагаються з максимальною точністю відкрити учням їх схильності та вказати напрями їх пріоритетних до вивчення дисциплін. Напруження, що викликане випускним, зовнішнім незалежним оцінюванням та вступною кампанією, може негативно, або ж навпаки позитивно вплинути на утворені через багаторічну інтеракцію діади, тріади та групи учнів.

Під час формулювання питань в анкеті для дослідження зв'язків в середині 11-Б класу в мене виникла проблема із встановленням чіткої кількості однокласників, яких можна було б обирати кожному з учнів, як таких з якими вони найбільше спілкуються та проводять вільний час. Тож, я вирішив обрати базисом для свого соціометричного обмеження формулу визначення ймовірності випадкового вибору Е. Дженінгс та Дж. Морено:

P(A) =

P - ймовірнисть випадкової події, соціометричного вибору (А);

Межі для величини Р(А): від 0,2 до 0,3;

N - кількість людей в групі;

d - соціометричне обмеження.

Таким чином, після простих перетвореннь формула для знаходження соціометричного обмеження (d) буде виглядати:

d = P(A)(N-1)

Зважаючи на те, що кількість учнів (N) в 11-Б класі складає 25 чоловік, можна легко знайти питоме соціометричне обмеження для цієї групи.

0,2

d = P(A)(N-1), N=25

0,3

Отже, (d) лежить в межах від 5 до 7.

Таким чином оптимальним значенням соціометричного обмеження (d) для групи 11-Б класу, що складається з 25 осіб буде 6, тобто в якості відповіді на кожне питання анкети, в моєму дослідженні учні могли вказати максимум шість своїх однокласників.

Перш за все, в своему дослідженні, я вирішив дослідити афективні зв'язки. За для цього мною було використано два питання, про приязнь та неприязнь до людей з класу. Головна ідея внесення цих питань до анкети полягала в тому, що обранні будуть не тільки ті однокласники з якими молоді люди наразі спілкуються, але й ті з ким вони прагнули б почати спілкуватися, або хотіли б спілкуватися більше. Що стосується людей до яких відчувають неприязнь, то це питання можна вважати одним із питань-індикаторів аутсайдерів.

Також для визначення мережі порад мною було створено питання з приводу домашніх завдань. Мною було зроблено таке припущення, що звертатися за для того, щоб отримати необхідну інформацію, або дізнатися домашнє завдання, будуть до людей, яких вважають більш компетентними, або розумними.

Зважаючи на тривалий досвід спілкування людей в класі, неодмінно повинні були б виділитись певні лідери та аутсайдери. Щоб визначити таку популярність деяких осіб в 11-Б класі, я вніс в анкету просте питання, в якому просив зазначити максимум 6 осіб яких молоді люди покликали б до себе на день народження. Виходячи з отриманих даних, можна вважати, що люди які частіше за всіх з'являються у відповідях є популярними на займають лідерські позиції в класі.

Для встановлення інформації про взаємодію між однокласниками, мною було створено три питання:

Оберіть максимум 6 осіб, з якими ви найбільше спілкуєтесь під час перерви.

- Оберіть максимум 6 осіб, з якими ви зустрічаєтесь за межами школи.

- Оберіть максимум 6 осіб, з якими ви регулярно спилкуєтесь на різних інтернет ресурсах.

Мушу зазначити, що анкетування проводилося під час класної години, та заповнення анкет відбувалося всіма респондентами одночасно. Це, звичайно, могло негативно вплинути на результати дослідження, проте я сподиваюся на щирість та невимушеність учнив 11-Б класу.

Аналіз взаємодії в групі учнів 11-Б класу СЗШ№25.

Як було зазначено вище, для дослідження зв'язків в групі я розробив три питання, відповідно мною було утворено три матриці в яких міститься інформація про спілкування під час перерви, за межами школи та на різних Інтернет ресурсах. Всі матриці є бінарними та направленими.

Для зручності аналізу я агрегував три матриці в одну, адже таким чином можна визначити силу зв'язку між акторами в групі в межах вид 0 до 3. Таким чином, 3 - найсильніший зв'язок, який означає, що актори взаємодіють по всім цим трьом параметрам, які я обрав для показника зв'язків, або інтеракцій в групі.

Якщо говорити про щільність мережі, то слід зазначити, що вона виявилась досить високою, а саме (0,6), що може свідчити про високу згуртованість 11-Б клусу. Також можна розглянути кожну з трьох матриць, що входять до агрегованої окремо. На перший погляд щільність кожної з них є значно меншою:

- Спілкування на перерві = 0,25 (кількість зв'язків - 151);

- Спілкування за межами школи = 0,15 (кількість зв'язків - 91);

- Спілкування в інтернеті = 0,20 (кількість зв'язків - 121).

Зважаючи на те, що всі ці щільності дають доволі велику суму, можна стверджувати, що загальна щільність є дуже високою, тому всі актори певною мірою задіяні в груповій інтеракції, тож повністю ізольованих акторів фактично немає.

Рис 1.

На малюнку (Рис 1.) наявні інтеракційні зв'язки між акторами, кольорами, позначена їхня сила:

- Синій - найсильніший зв'язок (3);

- Помаранчевий - середній зв'язок (2);

- Сірий - слабкий зв'язок (1).

А атрибут розміру позначок акторів вказує на різницю в кількості вхідних зв'язків актора (показник degree).

Знаючи щільність мережі, логічним кроком було б дослідити відстань між акторами, адже вони є взаємозалежними: чим віща щильнисть, тим меньшою має бути дистанція.

З наданих вище результатів видно, що середня дистанція в цій групі складає 1,9, звичайно слід зазначити, що це далеко не найменший показник.

Показники всіх акторів за критерієм близькості є приблизно рівними. Пояснити це можна так само щільністю, цієї мережі. Щільність - висока, тому вси актори знаходяться у відносній близькості до своїх сусідів.

Наступним кроком, в моєму дослідженні, було знаходження значення показника beetwenness, щоб побачити розташування акторів в групі, та визначити так званих гейткіперів.

З наявних результатів можна спостерігати, що зв'язними акторами в групі виступають Данило Поперечний і Талалаєв Єгор, адже мають найбільшу пропускну здатність. Скоріше за все, ці хлопці є найбільш комунікабельними та товариськими і являються зв'язуючими ланками в групі.

Наступним кроком мені було цікаво проаналізувати его-мережі у наявній в мене повній мережі в якій були закодовані питання про зустрічи поза межами школи.

Таким чином, виходячи з отриманих даних, можна стверджувати, що найбільша его-мережа простежується у Данила Поперечного (13,0), що зовсім не є дивним зважаючи на те, його місце розташування та пропускну здатність, також доволі великі его-мережі мають Талалаєв Єгор(12,0) та Анастасія Іслам (11,0).

Загалом простежується досить велика щільність усіх 25 его-мереж, що знову ж підтверджує факт того, що зв'язки між представниками групи 11-Б класу є доволі сильними. Як добре видно з таблиці, найбільщі значення по всіх показниках мають его-мережі Данила Поперечного, Єгора Талалаєва та Анастасії Іслам.

Популярність у класі

Я вимірював популярність у класі базуючись на кількості отриманих запрошеннь на день народження. Після визначення центральності найбільш бажаними гостями виявилися: Поперечний, Талалаєв, Володько та Іслам.

Тіми кого бачити не хочуть стали брат і сестра Сайдумови, Кириченко Марія, Дмітрієв Дмитро та Баранов Максим.

Далі я вирішив прослідкувати залежність учнів від їх вхідних зв'язків. Отримані результати були наступними: найбільше симпатій отримали Поперечний, Талалаєв, Пашаян та Іслам.

Як бачимо група осіб, яких найбільше хотіли запросити на святкування, фактично не сильно змінилася. Тож можна стверджувати, що ті кого запрошують найчастіше на день народження подобаються однокласникам. Єдиним винятком є випадок Володько та Пашаян, проте можливо тут є сенс говорити про приховану симпатію.

Висновки

У висновках, мені хотілося б зазначити, що мені весь час бракувало аргументації відповідей респондентів, тому за для кращого пояснення отриманих результатів, на мою думку є сенс провести інтерв'ю, або додати в анкету відкриті поля аргументації обов'язкові для заповнення. Загалом мушу зазначити, що повних аутсайдерів в цій групі фактично нема, це, скоріше за все, результат багаторічного спілкування, під час якого всі індивіди змогли розкритися належним чином та зайняти, свою певну нішу у групі. Також наявним є стовідсотковий лідер (Данило Поперечний), що як видно із результатів дослідження має просто шалену популярність серед однокласників.

Загалом, спосіб проведення та обробки інформації подібного дослідження були для мене цікавим експериментом, який, я впевнений, значно полегшить мою подальшу роботу із даними.

Використана література

1. Hanneman, R.A.. Introduction to social network methods. / Robert A. Hanneman, Mark Riddle. Riverside, CA: University of California, Riverside. - 2005.

2. Wassermann, Stanley. Social Network Analysis: Methods and Applications / Stanley Wassermann, Katherine Faust. // Cambridge University Press. - 1994.

3. Scott, J. Social Network Analysis: A Handbook. / John Scott. - Sage Publications, 2000.

Размещено на Allbest.ru