Автоматизація процесу регулювання рівня води в деаераторі підживлення першого контуру на Рівненській АЕС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства

і природокористування

Кафедра електротехніки та автоматики

Пояснювальна записка

до дипломного проекту на тему:

“Автоматизація процесу регулювання рівня води в деаераторі підживлення першого контуру на Рівненській АЕС”

Виконав:

студент 6-го курсу

факультету ПМ і КІС

спеціальності АУТП

Ковтунович О.В.

Керівник дипломного пректу:

Стець С.Є.

Рівне 2008 р.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Технологічна схема процесу деаерації

1.1 Коротка характеристика підприємства

1.2 Опис технологічної та машинно-апаратурної схеми технологічного процесу, алгоритм його функціонування

1.2.1 Призначення системи продування-підживлення 1-го контуру

1.2.2 Склад системи

1.2.3 Процес деаерації

1.2.4 Призначення деаератора підживлення

1.2.5 Опис технологічної схеми

1.2.5.1 Продування першого контуру

1.2.5.2 Підживлення першого контуру

1.2.5.3 Борне регулювання

1.2.5.4 Взаємозв'язки системи продування-підживлення з іншими системами

1.3 Основні дані про обладнання та комунікації

1.3.1 Деаератор підживлення ТК10В01

1.3.2 Деаератор борного регулювання ТК70В01

1.3.3 Регенеративний теплообмінник TK11W01

1.3.4 Доохолоджувач підживлюючої води TK12W01

1.3.5 Охолоджувач “чистого” конденсату TK70W02

1.4 Статичні та динамічні характеристики об'єкта

1.4.1 Технічні характеристики ДП ТК10В01 і ДБР ТК70В01

1.4.2 Технічні характеристики РТО TK11W01 та охолоджувача “чистого” конденсату TK70W02

1.4.3 Технічні характеристики доохолоджувача підживлюючої води ТК12W01

1.5 Системний аналіз об'єкта

Розділ 2. Вимоги до автоматизації

2.1 Аналіз існуючого рівня автоматизації

2.2 Функціональна структура (схема автоматизації) системи управління та її опис

2.3 Регулятори рівня в деаераторі

2.3.1 Автоматизація існуючих регуляторів

2.3.2 Автоматизація регуляторів в комплексі ПТК САР

2.4 Необхідність модернізації

Розділ 3. Структура системи автоматизації

3.1 Призначення ПТК САР РВ

3.2 Принципи реалізації САР Реакторного Відділення

3.3 Принцип дії ПТК САР

3.4 Функції, склад і робота верхнього рівня ПТК САР

3.5 Критерії відмови джерел аналогової і дискретної інформації в ПТК САР

3.6 Контроль справності САР

3.7 Організація електроживлення ШУ та живлення ланцюгів обтікання

3.8 Організація вентиляції ШУ

3.9 Проектне компонування пункту управління

3.10 Організація вимірювання рівня в закритих посудинах

Розділ 4. Розробка математичної моделі

4.1 Вибір закону регулювання

4.2 Структурна схема САР

4.3 Розрахунок параметрів контуру регулювання рівня в деаераторі підживлення

4.4 Моделювання перехідного процесу та оптимізація параметрів регулятора САР

Розділ 5. Комплекс технічних засобів автоматизації

5.1 Комплекс ПТК САР РВ

5.1.1 Основні технічні характеристики ПТК САР РВ

5.1.2 Технічні характеристики і призначення субблоків ПТК САР

5.1.3 Конструктивне виконання ПТК САР

5.1.4 Клемні з'єднувачі і блоки погоджуючих пристроїв

5.1.5 Введення дискретної інформації в ПТК САР

5.1.6 Введення аналогової інформації в ПТК САР

5.1.7 Вивід дискретної інформації в ПТК САР

5.1.8 Будова і робота операторської панелі НМI-445s

5.2 Опис технічних засобів автоматизації регуляторів

5.2.1 Первинні вимірювальні перетворювачі

5.2.2 Апаратура комплексу «Каскад-2»

5.2.3 Засоби УКТЗ

5.2.4 Блок ручного управління

5.2.5 Перетворювач Teleperm

5.2.6 Виконавчий механізм фірми Siеmens

5.2.7 Інші складові схеми

Розділ 6. Комплексна автоматизація

6.1 Загальні відомості про TRACE MODE

6.2 Розробка проекту АСКТП в TRACE MODE

6.2.1 Редактор бази каналів Trace Mode

6.2.2 Розробка FBD-програм

6.2.3 Відображення ходу технологічного процесу регулювання рівня у редакторі представлення даних

Розділ 7. Охорона праці

7.1 Організація охорони праці на РАЕС

7.2 Інженерні рішення з охорони праці

7.3 Вимоги радіаційної безпеки

7.4 Охорона навколишнього середовища

7.5 Пожежна безпека

Розділ 8. Розрахунок економічної ефективності

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

В наш час дуже стрімко розвивається автоматизація технологічних процесів, відбувається освоєння провідних технологій. Все більше увагу приділяють автоматизації на мікропроцесорних і мікроконтролерних засобах автоматизації.

Метою даної роботи є автоматизація процесу регулювання рівня в деаераторі підживлення в системі продування-підживлення 1-го контуру. Для ефективного вирішення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:

1) Дослідити технологічний процес регулювання рівня в деаераторі підживлення системи продування-підживлення 1-го контуру;

2) Визначити оптимальні значення параметрів контролю, сигналізації, блокування, регулювання необхідні для автоматизації даного технологічного процесу і розробити функціональну схему автоматизації;

3) Дослідити математичну модель системи автоматичного регулювання (САР) для одного із контурів регулювання рівня в деаераторі підживлення даного технологічного процесу;

4) Запроектувати САР рівня води в деаераторі підживлення системи продування-підживлення 1-го контуру з використанням сучасних засобів автоматики;

5) Перевірити економічну доцільність запроектованих заходів з автоматизації дослідженого технологічного процесу шляхом проведення техніко-економічних розрахунків.

Розділ 1. Технологічна схема процесу деаерації

1.1 Коротка характеристика підприємства

Рівненська АЕС була побудована однією з перших на Україні. Будівництво було почате в 1973 році. Розширення її передбачається енергоблоками типу ВВЕР. Два перші енергоблоки АЕС сумарною потужністю 880 МВт введені в експлуатацію в 1980-1981 роках, третій енергоблок потужністю 1000 МВт - в 1986 році, а четвертий енергоблок потужністю 1000 МВт в 2004 році.

На всіх енергоблоках Рівненської АЕС встановлені водо-водяні реактори, в яких звичайна хімічно знесолена вода служить одночасно і сповільнювачем нейтронів і теплоносієм, що відводить тепло, яке виділяється при діленні ядер урану в працюючому реакторі.

Заміна вигорілих тепловиділяючих збірок проводиться на зупиненому і ущільненому реакторі. Графіком перевантаження передбачається почергова зупинка реакторів, причому зазвичай перевантаження виконується у весінньо - літній період, коли навантаження енергосистеми мінімальне.

Електроенергія першого і другого блоків видається споживачам по лініях, напругою 110 і 330 кВ. Генератори третього і четвертого блоку підключені до шин відкритого розподільчого пристрою ВРП 330-750 кВ.

Система технічного водопостачання забезпечує охолоджування конденсаторів турбін, допоміжного обладнання турбогенераторів, теплообмінного обладнання реакторної установки і обладнання інших допоміжних систем, заповнення втрат води.

Майданчик Рівненської АЕС розташований в північно-західній частині Володимирецького району Рівненської області на правому березі річки Стир з абсолютною відміткою 188,5 м і піднімається над прилеглою територією на 18 - 25 м. Район Рівненської АЕС знаходиться в зоні помірного клімату, що характеризується м'якою і вологою зимою, відносно прохолодним і дощовим літом, сирою осінню і нестійкою погодою в перехідні сезони року.

1.2 Опис технологічної та машинно-апаратурної схеми технологічного процесу, алгоритм його функціонування

Об'єктом контролю вибраний деаератор підживлення (ДП) системи продування-підживлення 1-го контуру двоконтурної схеми АЕС. За прототип прийнятий третій енергоблок Рівненської АЕС.

Технологічна схема реакторного відділення (перший контур) включає в себе реактор типу ВВЕР-1000 (водо-водяний енергетичний реактор), головні циркуляційні петлі та ряд зв'язаних між собою систем. В кожну із петель (яких чотири) входить: головний циркуляційний трубопровід 990х70 (ГЦТ), головний циркуляційний насос ГЦН-195М, парогенератор ПГВ-1000.

Реактор типу ВВЕР-1000 корпусного типу, на теплових нейтронах з паливом з двоокису урану (UO₂) малого збагачення, активна зона якого, з внутрішньокорпусними пристроями, розміщена в товстостінному металевому корпусі. Разом з механічною системою регулювання використовується борне рідинне регулювання і вигоряючі поглиначі. При здійснені цепної реакції ділення урану в об'ємі паливних таблеток ТВЕЛ (тепло виділяючого елемента) рівномірно виділяється тепло, яке передається воді першого контуру.

ГЦН-195М - вертикальний, центробіжний, одноступінчатий насос з блоком торцевого ущільнення вала, консольним робочим колесом, осьовим підведенням теплоносія, що перекачується та виносним електродвигуном. ГЦН забезпечує циркуляцію теплоносія через реактор.

Парогенератор типу ПГВ-1000 - горизонтальний, однокорпусний, з зануреною в воду другого контуру трубчатою поверхнею теплообміну і встроєними паросепараційними пристроями. Парогератор здійснює передачу тепла від теплоносія першого контуру воді другого контуру.

ГЦТ забезпечує з'єднання основного обладнання першого контуру з реактором і здійснює циркуляцію теплоносія від реактора до парогенератора й через ГЦН знову до реактора.

До однієї з циркуляційних петель першого контуру приєднаний компенсатор тиску, для створення і підтримки в першому контурі тиску води в даному інтервалі (при температурному розширенні), а також для обмеження відхилень тиску в аварійних і перехідних режимах.

Крім перерахованого головного обладнання до системи нормальної експлуатації входить ряд допоміжних систем, серед яких, при нормальній роботі РУ (реакторної установки), перше місце займає система продування-підживлення (яка згідно проектних даних має латинську абревіатуру ТК).

1.2.1 Призначення системи продування-підживлення 1-го контуру

Робота реакторної установки неможлива без відновлення дуже незначних, але неминучих втрат теплоносія першого контуру. Головні циркуляційні насоси ГЦН-195М з торцевим ущільненням обертового вала, що застосовуються в уніфікованих проектах ВВЭР-1000, вимагають організації подачі замикаючої води для охолодження й змащення ущільнення, а також надійного запобігання протікань води першого контуру з насоса. Крім того при роботі РУ завжди є необхідність здійснювати коректування ВХР (водо-хімічного режиму) теплоносія 1 контуру й введення в перший контур різних технологічних середовищ і хімічних реагентів. Для виконання зазначених вище завдань на блоці АЕС із ВВЭР-1000 є система продування-підживлення.

Використовуючи дану систему можна:

· підвищити концентрацію борної кислоти в активній зоні реактора до концентрації, яка забезпечує зупинку реактора і підтримку реактора в підкритичному стані;

· зменшити концентрацію борної кислоти в активній зоні реактора при проведені водообміну 1 контуру на етапі виходу на МКУ (мінімально контрольований рівень) і при зміні потужності РУ.

Завдання безпеки.

Система виконує наступні завдання безпеки:

· введення хімічного поглинача нейтронів (розчину борної кислоти H₃BO₃) після спрацьовування аварійних захистів реактора, або при аварійних ситуаціях, що не викликають спрацьовування цих захистів, але потребують зупинки реактора й доведення концентрації H₃BO₃ в теплоносії 1 контуру до стояночної,

· компенсацію малих протікань при аваріях з розщільненням, яке не досягає меж спрацьовування систем безпеки й компенсується роботою насосів підживлення,

· підтримку підкритичності реактора в “холодному” й ”гарячому” станах,

· забезпечення працездатності обладнання, важливого для безпеки (ГЦН, КТ),

· перевірку на щільність і міцність ГЦТ й обладнання 1 контуру,

· подача підживлюючої води в автономний контур ГЦН в аварійних режимах.

Завдання нормальної експлуатації.

Система виконує наступні завдання нормальної експлуатації:

· заповнення або дозаповнення 1-го контуру розчином борної кислоти,

· підтримку матеріального балансу теплоносія 1-го контуру,

· компенсацію повільних змін реактивності, викликаних вигорянням і отруєнням палива,

· дегазацію й повернення організованих протікань теплоносія в перший контур,

· корегування показників водно-хімічного режиму відповідно до норм,

· проведення гідравлічних випробувань 1-го контуру на тиск до 200 кгс/см²,

· подачу замикаючої води на ущільнення ГЦН,

· розхолоджування компенсатора тиску при непрацюючих ГЦН,

· початкове заповнення гідроємкостей САОЗ (система аварійного охолодження зони).

Система продування-підживлення 1-го контуру забезпечує наступну швидкість зміни концентрації борної кислоти H₃BO₃ у теплоносії 1-го контуру:

· при зниженні концентрації - не менше 20% за годину від поточної,

· при збільшенні концентрації - не менше 3 г H₃BO₃ на кг H₂O при поточній концентрації 8 г H₃BO₃ на кг H₂O.

Система продування-підживлення по призначеню відноситься до систем нормальної експлуатації.

У границях герметичної оболонки по лінії продування й від зворотного клапана на загальній лінії підживлення до ГЦТ система є системою важливої для безпеки (відмова в цій частині може викликати вихідну подію аварії).

1.2.2 Склад системи

Система ТК складається з наступних функціональних груп:

· дегазації й деаерації теплоносія ТК10,

· підживлюючих агрегатів ТК20,

· трубопроводів підживлення ТК30 і ТК40,

· трубопроводів подачі замикаючої води ГЦН ТК50,

· зворотних ліній замикаючої води ГЦН ТК60,

· деаерації й подачі "чистого" конденсату ТК70,

· виводу теплоносія з 1-го контуру ТК80,

· маслосистеми підживлюючих агрегатів ТК90.

Оскільки в даній роботі буде розглядатися регулювання рівня в ДП (деаераторі підживлення) ТК10В01 то розглянемо групу ТК10, та групу ТК70 для розгляду всіх режимів роботи в яких задіяний ДП.

Група дегазації й деаерації теплоносія TK10.

Група дегазації й деаерації теплоносія TK10 призначена для дегазації теплоносія I контуру й організованих протікань, що надходять із бака оргпротікань (організованих протікань), і подачі робочого середовища у всмоктуючий колектор підживлюючих агрегатів.

Група містить в собі:

· деаератор підживлення TK10B01;

· регенеративний теплообмінник TK11W01;

· доохолоджувач підживлюючої води TK12W01;

· регулятори тиску в деаераторі підживлення TKC10,12 з регулювальними клапанами TK10S05, TK70S05;

· регулятори рівня в деаераторі підживлення TKC13,14,20 з регулювальними клапанами TK13,14S02; TK20S04 відповідно;

· запірні арматури;

· трубопроводи.

Група деаерації й подачі "чистого" конденсату TK70.

Група TK70 призначена для дегазації “чистого” конденсату, який надходить від насосів TN21 (22, 23)D01, що подається на всмоктування підживлюючих агрегатів.

Група містить у собі:

· деаератор борного регулювання TK70B01;

· охолоджувач випару деаератора борного регулювання TK70W01;

· охолоджувачі “чистого” конденсату TK71W01, TK70W02;

· регулятор тиску в деаераторі борного регулювання TKC70 з регулювальним клапаном TK70S05;

· регулятор рівня в деаераторі борного регулювання TKC71 з регулювальним клапаном TK70S02;

· запірні арматури;

· трубопроводи.

1.2.3 Процес деаерації

Деаерація рідини - це процес видалення (десорбція) з рідини розчинених в ній газів - використовується в енергетиці для видалення з живильної (живлення основного контуру) розчинених в ній корозійно-активних газів(оксигену О₂ і вуглекислого газу СО₂). Це один з основних методів боротьби з корозією в трубах пароводяного тракту і технологічному обладнані електростанцій.

Норма вмісту оксигену і вуглекислого газу у воді залежить від параметрів установки - тиску і температури. При підвищенні тиску і температури корозійна активність О₂ і СО₂ зростає, тому норма допустимої залишкової концентрації газів у воді при підвищенні параметрів блокового устаткування посилюється.

Принцип деаерації.

Відомо декілька способів деаерації води:

· хімічна деаерація;

· десорбційне знекиснення;

· термічна деаерація.

У промислових і перш за все в енергетичних установках найбільш поширений спосіб термічної деаерації води.



1 - вміст оксигену у воді;

2 - парціальний тиск водяної пари;

3 - парціальний тиск оксигену;

4 - парціальний тиск повітря.

Рис. 1.1. Залежність парціального тиску повітря, оксигену і водяної пари та розчинності оксигену від температури води при атмосферному тиску.

Суть процесу заключається в наступному. Оскільки парціальний тиск пари рідини над поверхнею розчину при температурі насичення досягає тиску в системі, а парціальний тиск розчинених газів над поверхнею розчину рівний нулю, то і зрівноважена концентрація газу на межі розділу фаз в рідині також виявляється рівна нулю. При цьому різниця концентрацій компоненту в рідині і на межі розділу фаз виявляється максимальною, що забезпечує максимальну рушійну силу дифузії газу з рідкої фази в газоподібну (парову). На цій властивості нагрітих розчинів заснований і принцип термічної деаерації.

При підігріві рідини до температури насичення парціальний тиск розчиненого в рідині газу над поверхнею розчину знижується до нуля.

Згідно закону Генрі, також знижується і зрівноважена концентрація на межі розподілу фаз. Виділення газу з рідкого середовища в парове відбувається унаслідок різниці фактичної і зрівноваженої концентрацій компоненту.

У енергетиці для термічної деаерації води застосовуються деаератори.

1.2.4 Призначення деаератора підживлення

Деаератор підживлення ТК10В01 дегазує теплоносій першого контуру, що надходить із ліній продування й організованих протікань 1-го контуру.

Деаератор підживлення ТК10В01 також дегазує “чистий” конденсат і боровану воду, що надходять у деаератор до подачі в перший контур. Крім того, він виконує функцію демпферної ємкості у всмоктуючий патрубок підживлюючих насосів.

У деаераторі здійснюється виділення оксигену й гідрогену з теплоносія 1-го контуру, а також розведення гідрогену водяною парою або азотом до вибухобезпечної концентрації.

Поряд із глибоким виділенням оксигену й гідрогену, апарат дозволяє виділити з контурної води розчинені в ній РІГ (радіоактивні інертні гази): криптон, ксенон і інші (попадають у теплоносій 1-го контуру з тепловиділяючих елементів касет, що мають газову нещільність).

З "чистого" конденсату й борованої води, що подаються на підживлення деаератора в основному здійснюється виділення оксигену, вуглекислого газу й інших газів.

Деаератор борного регулювання ТК70В01 дегазує “чистий” конденсат, що надходить від насосів дистиляту.

Деаератор TK10В01 призначений для дегазації (при роботі системи з термічною деаерацією з подачею пари від системи паропроводів власних потреб RQ (2-й контур)):

1) теплоносія, виведеного з 1-го контуру, з витратою від 6 до 60 м³/год.;

2) організованих протікань з бака-приямка ТY20В01 з витратою від 6 до 60 м³/год.;

3) замикаючої води, що зливається з ущільнень ГЦН із витратою до 5 м³/год.;

4) чистого конденсату, що подається від TN21(22, 23)D01;

5) боровмісної води, що подається в перший контур від ТВ30Д03.

В деаераторі підживлення здійснюється виведення гідрогену з теплоносія 1-го контуру, а також розведення гідрогену азотом до вибухобезпечної концентрації. Поряд із глибоким видаленням гідрогену, апарат виводить із води розчинені в ній інертні гази, оксиген, вуглекислоту.

Порушення роботи в деаераційній установці.

Існують два основні порушення при роботі деаераційної установки:

1. зміна тиску в деаераторі;

2. зміна рівня в деаераторі.

Розглянемо їх вплив на працездатність блоку. До зміни тиску в деаераторі може привести несправність регулятора (його клапана), або зміна витрати гріючої пари з системи RQ 2-го контуру, що надходить в деаератор, або нерегламентована робота запобіжних пневмовідсічних клапанів.

Підвищення тиску пари в деаераторі приводить до спрацьовування запобіжних пневмовідсічних клапанів. Щоб унеможливити заклинювання клапана у відкритому положенні зроблено дублювання клапанів у кількості трьох штук на лінії надходження підживлюючої води з 1-го контуру. Також перекриваються заслінки на лінії подачі гріючої пари з системи RQ 2-го контуру.

У випадку не своєчасного спрацьовування захисту деяка кількість теплоносія може бути скинута в баки борвмісної води ТВ30В01,02 при збільшені рівня води в ДП більше допустимої (2620 мм).

Зниження тиску пари в деаераторі може привести до:

· скипання води у всмоктуючому трубопроводі живильних насосів;

· виникненню кавітаційного режиму;

· спрацьовування захисту на відключення підживлюючого агрегату.

Підвищення рівня в деаераторі може привести до:

· відключення підживлюючого агрегату.

Відключення (відмова) підживлюючого агрегату призводить до переведення енергоблоку на “гарячу” зупинку, тому даний агрегат продубльований в кількості трьох штук на лінії подачі підживлюючої води в перший контур.

1.2.5 Опис технологічної схеми

Загальна технологічна схема системи продування-підживлення 1-го контуру АЕС показана на листі 1.

1.2.5.1 Продування першого контуру.

Підтримка певної чистоти теплоносія 1-го контуру вимагає безперервного виведення домішок, тому що за рахунок корозії конструкційних матеріалів обладнання 1-го контуру їхнє нагромадження відбувається безупинно.

Виведення домішок з 1-го контуру здійснюється шляхом організації продування частини теплоносія 1-го контуру і його очищення на іонообмінних фільтрах установки СВО_2.

Підгрупа продування включає систему трубопроводів продування, регенеративний теплообмінник ТК80W01, доохолоджувач ТК80W02, регулятори витрати й тиску продувальної води TKC01,02 з регулювальними клапанами TK81S02 і TK82S02.

Теплоносій першого контуру надходить у систему ТК із ”холодних” ниток 2_ї і 3_ї петель ГЦТ, із трубопроводу подачі теплоносія на СВО_1 на напорі ГЦН через обмежувальні вставки TK82,83H01, виконані у формі сопла Лаваля, по загальному колекторі Ду100 до регенеративного теплообмінника TК80W01.

Теплоносій протікає через міжтрубний простір регенеративного теплообмінника ТК80W01, де він передає тепло потоку підживлення, що проходить по трубах теплообмінника.

Потім теплоносій входить у доохолоджувач ТК80W02, де відбувається його остаточне охолодження водою промконтура до 25ч45 С із за умови термостійкості аніоніту фільтрів установки СВО_2.

Регулювальні клапани TK81,82S02, розташовані за доохолоджувачем, підтримують задану витрату продування (при включеному регуляторі витрати продування TKC01) або заданий тиск у першому контурі (при включеному регуляторі підтримки тиску TKC02) і одночасно знижують тиск теплоносія продування до величини не більше 20 кгс/см² (1,96 МПа).

Зниження параметрів теплоносія продування необхідне, щоб запобігти ушкодженню обладнання системи СВО_2.

Теплоносій проходить через ПВА (пневмовідсічну арматуру) розташовану усередині гермооболонки, через проходку гермооболонки, виходить із проходки й проходить через дві ПВА, розташовані поза гермооболонкою.

По трубопроводі Ду100 теплоносій подається на фільтри установки очищення продувальної води 1_го контуру СВО_2 для очищення від іонних домішок.

Зазвичай потік продування проходить через один катіонітовий і один аніонітовий фільтри однієї ланки СВО_2.

Після очищення на іонообмінних фільтрах системи СВО_2 теплоносій направляється по трубопроводі Ду100 у трубний простір регенеративного теплообмінника TK11W01 і далі в деаератор ТК10В01. При роботі деаератора в паровому (гарячому) режимі продувальна вода підігрівається в регенеративному теплообміннику ТК11W01 за рахунок відбору тепла у виведеного із цього деаератора дегазованого потоку. У цей же трубопровід до регенеративного теплообмінника врізаний трубопровід Ду50 для зливу напірних протікань з ущільнень ГЦН.

Якщо тиску теплоносія в першому контурі недостатньо для проходження потоку через систему СВО_2, то потік продування може бути спрямований у систему організованих протікань TY через трубопровід з арматурами TK80S05,S07.

Крім того передбачена байпасна лінія СВО_2 з арматурами TE00S01 для організації потоку продування крім СВО-2 у деаератор TK10B01. Ця лінія використовується в основному при водообміні з великою витратою теплоносія.

1.2.5.2. Підживлення першого контуру.

Дегазований теплоносій після деаератора TK10B01 (або TK70B01) надходить через регенеративний теплообмінник TK11W01 (або ТК70W02 для TK70B01) і доохолоджувач підживлення, TK12W01 на всмоктування підживлюючих агрегатів TK21,22,23D01,02. (Доохолоджувач TK12W01 вводиться в роботу у випадку, коли охолоджуючої потужності регенеративного теплообмінника ТК11W01 недостатньо).

Три паралельних відцентрових підживлюючих насосних агрегати (один із яких знаходиться в роботі, другий _ в резерві, третій _ у резерві або в ремонті) забезпечують подачу теплоносія з витратою від 10 м³/год. до 60 м³/год. в перший контур і на ущільнення ГЦН.

Кожний підживлюючий насосний агрегат складається з бустерного насоса ТК21(22,23)D01, і основного відцентрового підживлюючого насоса ТК21(22,23)D02.

При нормальних умовах експлуатації один підживлюючий насосний агрегат забезпечує подавання необхідної кількості підживлюючої води в перший контур і на ущільнення ГЦН.

Якщо потужності працюючого підживлюючого агрегату недостатньо для створення необхідної витрати, у роботу вводиться резервний підживлюючий агрегат.

Витрата підживлення регулюється автоматично регулятором YPС02 (штатний), який, впливаючи на регулювальний клапан TK31(32)S02, забезпечує підтримку рівня в КТ відповідно до максимальної середньої температури 1-го контуру, а регулятор гідромуфти TKC21(22,23) підтримує заданий перепад тиску між напором працюючого підживлюючого насоса й першим контуром рівним 24 ч 30 кгс/см² (2,35 ч 2,94 МПа).

Гідромуфта регулює швидкість обертання основного відцентрового підживлюючого насоса для узгодження напору й продуктивності.

При збільшенні (зменшенні) витрати в напірній магістралі підживлення внаслідок відкриття (закриття) регулювального клапана TK31(32)S02, регулятор ТКС21(22,23) підвищує (знижує) число обертів гідромуфти й, зміщає вгору (вниз) витратну характеристику підживлюючого насоса для підтримки постійного, заданого перепаду тиску між напором підживлюючого агрегату й першим контуром.

Якщо потужності працюючого підживлюючого агрегату недостатньо для створення необхідної витрати, в роботу вводиться резервний підживлюючий агрегат.

У стаціонарних умовах витрата підживлення першого контуру й подавання замикаючої води на ущільнення ГЦН рівняється витраті продування і витраті зворотньої лінії замикаючої води (напірних протікань).

З напору працюючого підживлюючого агрегату потік підживлюючої води направляється в напірний колектор підживлення Ду100.

З напірного колектора частина води (близько 8 м³/год.) відводиться по трубопроводу Ду50 до ущільнень ГЦН.

Основний потік підживлення проходить через вузол регулювальних клапанів ТК31,32S02, які управляються автоматичними регуляторами, що підтримують рівень у компенсаторі тиску відповідно до заданого алгоритму.

Потім потік підживлення подається через дві ПВА, розташовані поза гермооболонкою, через проходку гермооболонки, через ПВА, розташовану всередині гермооболонки до регенеративного теплообмінника TK80W01, де протікаючи по трубному просторі підігрівається потоком продування, що проходить через міжтрубний простір.

Для захисту регенеративного теплообмінника від переобпресування передбачена лінія із дросельною шайбою TK40E03, що з'єднує трубопроводи продування й підживлення в невідсічній від РТО (регенеративного теплообмінника) частині.

Підігрітий у регенеративному теплообміннику теплоносій підживлення проходить через дві паралельних лінії з электроприводними клапанами TK40S06,S07 і подається по окремих трубопроводах Ду50 через обмежувальні вставки TK45H0104 у кожну із чотирьох холодних петель першого контуру.

1.2.5.3. Борне регулювання.

Борне регулювання використовується для компенсації повільних змін реактивності таких, як вигоряння палива, шлакування й отруєння ксеноном у режимі зниження навантаження.

Борне регулювання є важливим засобом керування реактором. Система ТК надає можливість для зміни концентрації борної кислоти в першому контурі.

Концентрація борної кислоти в підживлюючому потоці постійно контролюється на напірному колекторі підживлюючого насосного агрегату.

Система ТК забезпечує швидкість зміни концентрації борної кислоти не менш 20 % за годину при зменшенні концентрації й не менш 3 г/кг за годину при збільшенні концентрації.

Водообмін з введенням бору.

Введення бору - це процес підвищення концентрації бору в першому контурі. Введення борної кислоти в перший контур може проходити з різною швидкістю. Подача борної кислоти з низькими витратами компенсує повільні ефекти реактивності, викликані розотруєням активної зони. Введення борної кислоти з більшими витратами використовується для створення стояночної концентрації борної кислоти в першому контурі.

Для швидкого збільшення концентрації борної кислоти в першому контурі при нормальних процесах підживлення й продування концентрат борної кислоти подається в всмоктувальну лінію підживлюючих агрегатів з баків зберігання борної кислоти ТВ10В01 або ТВ10В02 спеціальними насосами борного концентрату ТВ10D02(D03,D04).

Використання системи борного регулювання разом з механічними органами регулювання дає можливість поліпшити рівномірність енерговиділення по об'єму активної зони реактора й підвищити маневреність блоку.

При введенні бору, теплоносій з деаератора ТК10В01 скидається в баки "брудного" конденсату ТВ30В01 або ТВ30В02 через регулювальний клапан ТК20S04. Рівень у деаераторі ТК10В01 у цьому випадку підтримується регулятором рівня ТКС20.

При необхідності створити витрату концентрату борної кислоти від 7 м³/год. до 10 м³/год. відкривається один клапан на лінії подачі борної кислоти ТВ10S24 і включається один насос борного концентрату ТВ10D02(03,04).

При необхідності витрати до 60 м³/год. додатково відкриваються клапани на лінії подачі ТВ10S25 і ТВ10S26 і включаються два-три насоси борної кислоти.

Після завершення введення бору система ТК перемикається в нормальний режим підживлення-продування.

Аварійне введення бору.

При надходженні сигналу АЗ (аварійного захисту) розчин борної кислоти з концентрацією 40 г/кг подається на всмоктування підживлюючого агрегату насосами борного концентрату ТВ10D02(D03,D04) з витратою до 60 м³/год. Витрата подачі розчину борної кислоти визначається оператором відкриттям відповідних арматур на напірній «гребінці» насосів ТВ10D02(D03,D04).

Водообмін з виведенням бору.

Виведення борної кислоти з першого контуру може здійснюватися з різною швидкістю. Швидкість виведення борної кислоти визначається оператором відповідно до інструкцій по експлуатації РУ.

Водообмін здійснюється переведеням деаератора продування ТК10В01 на скидання в баки "брудного" конденсату ТВ30В01,(02) через регулювальний клапан ТК20S04 і подачі "чистого" конденсату з ДБР (деаератора борного регулювання) ТК70В01 на всмоктування підживлюючого агрегату.

Після завершення водообміну система ТК перемикається в нормальний режим підживлення-продування.

Повільний водообмін може здійснюватись додаванням дистиляту в деаератор ТК10В01 через клапан ТК13S02.

1.2.5.4. Взаємозв'язки системи продування-підживлення з іншими системами.

Система продування - підживлення має гідравлічні зв'язки з наступними системами:

системою оргпротікань (TY);

системою дистиляту (TN);

системою борного концентрату й борвмісних вод (TB10, TB30);

системою хімреагентів (TB20);

системою допалюваня гідрогену (TS10);

системою пробвідбору (TV);

системою спецканалізації (TZ);

системою гідровипробувань першого контуру (UE).

У систему оргпротікань зливаються протікання через трубопроводи ревізії вузлів відсікання трубопроводів високого тиску від низького.

Так само передбачена лінія виводу теплоносія в бак оргпротікань із засувками TK80S05,S07.

Насосами системи TY зібрані протікання повертаються в деаератор TK10B01.

Із системою дистиляту система продування-підживлення зв'язана через ДБР TK70B01, що з'єднаний трубопроводом Ду150 і засувками TK70S10,S11,S14 з усмоктувальним колектором підживлюючих насосів. Ця лінія використовується при проведенні розімкнутих водообмінах.

Крім того, з напірного колектора насосів дистиляту передбачений трубопровід Ду32 із засувками TK13S01,03,04 і регулювальним клапаном TK13S02, врізаним у трубопровід продування перед ДП TK10B01. Ця лінія використовується для подачі в систему продування - підживлення дистиляту для компенсації вигоряння палива, компенсації неорганізованих протікань першого контуру, коректування положення регулюючої групи ОР СУЗ.

У баки системи борвмісних вод TB30B01,B02 заведений перелив і дренаж ДП TK10B01. У ці ж баки організований вивід теплоносія через трубопровід із засувкою TK20S03 і регулювальним клапаном TK20S04.

Від напірного колектора насосів борвмісних вод TB30D01,D02,D03 організований трубопровід Ду50 із засувками TK14S01,S03 регулювальним клапаном TK14S02, врізаний у трубопровід продування перед ДП TK10B01. Ця лінія використовується для компенсації неорганізованих протікань першого контуру, коректування положення регулюючої групи ОР СУЗ, подачі в деаератор розчину борної кислоти при першому заповненні й при підтримці номінального обсягу першого контуру в перехідних режимах.

У всмоктувальний колектор підживлюючих насосів врізається трубопровід з вентилем TK20S35 від напірного колектора насосів хімреагентів низького тиску. Напірний трубопровід насоса хімреагентів високого тиску врізаний у напірний колектор підживлюючих насосів.

У всмоктувальний колектор підживлюючих насосів врізається напірний колектор насосів борного концентрату.

У колектор підживлення за вузлом регулювальних клапанів TK31,32S02 врізаний напірний трубопровід насоса гідровипробувань першого контуру UE10D01.

Дренажі й воздушники системи продування-підживлення заведені в трапи системи спецканалізації.

Гази, що виділилися в деаераторі, направляються в систему допалюваня гідрогену.

Для контролю водно-хімічного режиму системи продування-підживлення остання забезпечена трубопроводами відбору проб.

1.3 Основні дані про обладнання та комунікації

ДП розташовується в гермозоні реакторного відділення на відмітці +13,2 в приміщені А423, а ДБР в сусідньому приміщені А424. Регенеративні теплообмінники і доохолоджувач підживлюючої води знаходяться в обстройці реакторного відділення на відмітці +6,6 в приміщені А319. Трубопроводи системи продування-підживлення, проходять у трубопровідних коридорах і шахтах.

1.3.1 Деаератор підживлення ТК10В01

ДП ТК10В01 - вертикальний, атмосферного типу, термічний. Основний тепловий процес у деаераторі зводиться до створення умов, при яких з води, що пройшла через деаератор, практично повністю видаляються розчинені в ній гази. Деаератор являє собою циліндричний апарат, що складається із двох основних елементів:

вертикального бака-акумулятора (Рис.1.3. поз. 1) з вбудованим підігрівачем;

деаераційнної (дегазаційної) колони (поз. 2), встановленої на баку.

Деаераційнна колонка із внутрішнім діаметром 1400 мм встановлена зверху бака-акумулятора соосно з ним і приварена до його верхнього днища. Усередині дегазаційної колони організовані:

головна (поз. 3) і периферійна (поз. 4) розділюючі камери;

центральна (поз. 5) і кільцева (поз. 6) струменневі камери;

мала (поз. 7) і велика (поз. 8) насадочні колони.

Головна розподільна камера утворена циліндричними перегородками (поз. 9,10), малою розподільною тарілкою (поз. 11) і корпусом дегазаційної колони. Периферійна розподільна камера обмежена циліндричними перегородками (поз. 12,13) і великою розподільною тарілкою (поз. 14). Обидві камери з'єднуються через гідрозатвор, утворений перегородками (поз. 10,12) і глухим днищем. Мала насадочна колона, 600 мм і висотою 400 мм, розташована в нижній частині обичайки (поз. 15) під центральною струменневою камерою. Над насадкою встановлена провальна розподільна тарілка (поз. 16) із сімома патрубками 108х6 для пропуску пари й 54 отворами 8 мм для рівномірного розподілу води. Велика насадочна колона, 1240 мм і висотою 700 мм, розташована в нижній частині дегазаційної колони під кільцевою струменневою камерою й малою насадочною колоною. Над насадкою встановлена провальна розподільна тарілка (поз. 17) з вісімнадцятьма патрубками 159х6 мм для пропуску пари й 414 отворами 8 мм для рівномірного розподілу води.



Рис.1.2. Деаератор. Патрубки обв'язки.



Рис.1.3. Деаератор. Загальний вигляд.

Рис.1.4. Деаератор. Вид А і Ж.



Рис.1.5. Деаератор. Розріз В-В.

Для організації ефективного газовидалення у зв'язку з великим діапазоном навантаження й для збільшення площі контакту пари й води в колонці організовані два самостійних контури для великих і малих потоків. У кожний контур входять розподільна й струменева камери, і насадочна колона. В обох колонах як насадка використовуються кільця Рашіга розміром 18 х 18 х 2,5 мм зі сталі 0Х18Н10Т, по поверхні яких стікає плівка деаераційної води, що прогрівається парою, яка рухається вгору (добре розвинена поверхня омивання води парою дозволяє зменшити габарити деаератора). Як опорна конструкція під кільця Рашіга використовуються дві решітки (поз. 18,19) з перфорованих листів, підкріплених ребрами жорсткості. Ці решітки, маючи велику несучу здатність, забезпечують вільний перетин для пропуску води й пари не менш 50 %. Мала насадочна колона призначена для роботи з витратою до 9 т/год., при підвищенні витрати частина води, що залишилася, переливається на велику насадочну колону. Потік, що підлягає деаерації через штуцер підведення теплоносія, розташований у верхньому днищі деаераційнної колонки, надходить у головну розподільну камеру. Постійна продуктивність малої насадочної колони забезпечується перфорованою тарілкою з 54 отворами 8 мм (невеликий діаметр забезпечує досить значне подрібнення струменів води) і циліндричною перегородкою, що забезпечує необхідний рівень води в розподільній камері. У тому випадку, коли витрата води, що надходить не більше 9 м³/год., що характерно для ДБР при роботі підгрупи TK70 у резерві, рівень у головній розподільній камері не перевищить верхньої межі перегородки, що виключає надходження води в периферійну розподільну камеру. Весь потік дегазується проходячи дрібними струменями через центральну струменеву камеру й далі через малу насадочну колону. Перегородка виключає вихід пари повз малу насадочну колону на розподільній тарілці якої встановлені сім патрубків для проходження випару деаератора. У режимах, коли витрата води перевищує 9 м³/год., тобто практично у всіх режимах роботи ДП, вода через верхній край перегородки, велику розподільну тарілку й периферійну струменеву камеру надходить на велику насадочну колону, обладнану барботажною тарілкою з 414 отворами 8 мм для додаткової дегазації. Площа перфорації барботажного листа прийнята такою, що навіть при мінімальному навантаженні деаератора над листом утвориться парова подушка. Це забезпечує контакт всієї води з гріючою парою у барботажному пристрої. Під час руху стікаюча на тарілку вода попередньо нагрівається в периферійній струменевій камері до температури, близької температурі насичення за рахунок конденсації гріючої пари. Вода й гріюча пара, рухаються зустрічними потоками - вода донизу, а пара вгору. Конденсат гріючої пари, приєднується до струменів води, а решта пари проходить далі вгору по висоті колони, забезпечуючи її найкращу вентиляцію, несучи із собою гази, що не конденсуються, які виділилися в процесі деаерації, збільшуючи час перебування в ньому води, що рухається донизу, що поліпшує її прогрівання і деаерацію. Решта пари, що не сконденсувалася, разом з газами (випар ДП до 130 кг/год.) відводиться через штуцер у верхньому днищі деаераційнного стовпчика в охолоджувач випару системи допалювання гідрогену, де пар конденсується, конденсат пари зливається в бак-гідрозатвор і з нього вертається в бак організованих протікань. Бак-акумулятор - вертикальна циліндрична посудина з еліптичними днищами (діаметр 3000 мм, висота 4760 мм). Усередині бака-акумулятора встановлена вертикальна перегородка (поз. 25), сегментна перегородка (поз. 26) і піддон (поз. 27), які ділять весь внутрішній об'єм бака-акумулятора на дві порожнини. Внутрішня порожнина, розташована між перегородками й піддоном, служить для збору води, що надходить із дегазаційної колони деаератора, і організації чіткого циркуляційного контуру для води й пари. При цьому перегородки ділять всю внутрішню порожнину на спускну й піднімальну ділянки контуру циркуляції. Козирок направляє воду, що виходить із дегазаційної колони, тільки в спускну ділянку внутрішньої порожнини. Зовнішня порожнина, що знаходиться між двома вертикальними перегородками, двома похилими перегородками, сегментною перегородкою, піддоном з одного боку, і корпусом бака з іншого, служить для скидання продегазованного конденсату. У нижній частині бака-акумулятора між перегородками (поз. 25) розташований підігрівач, виготовлений з 179 U_подібних труб, 18х2,5 мм, завальцьованних у трубну дошку, приварену до патрубка на корпусі бака. Трубна дошка закрита кришкою-камерою, що розділена перегородкою на дві частини. Ущільнення перегородки на трубній дошці - метал по металу. У верхню частину камери підводиться пар із системи RQ, конденсат відводиться з нижньої камери в конденсатну лінію системи RQ і далі в турбінне відділення. У баку-акумуляторі організований циркуляційний контур для деаерованної води. Вода з деаерацінного стовпчика направляється козирком в спускну ділянку внутрішньої порожнини бака, барботується парою, проходить трубний пучок і через отвір у поперечній перегородці виходить у зовнішню порожнину. Для виключення підмішування не дегазованої води до води, що пройшла всі стадії деаерації, рівень у баку-акумуляторі підтримується нижче верху перегородки. Підживлююча вода відводиться з нижньої частини бака-акумулятора. Деаератор забезпечує деаерацію потоків, що надходять у наступних режимах:

номінальному;

борного регулювання при введенні й виведені бору;

аварійному при введенні бору.

ДП забезпечує гарну деаерацію й дегазацію потоків з витратою до 70 м³/год. при температурі 104С у паровому режимі, знижуючи вміст оксигену при дегазації з 10 мг/кг води до 0,02 мг/кг води.

Технічні характеристики деаератора підживлення наведені в розділі 1.4 таблиця 1.1.

1.3.2 Деаератор борного регулювання ТК70В01

Основна функція ДБР _ виділення оксигену, вуглекислого газу й інших газів, що не конденсуються, з “чистого” конденсату, перед подачею його в перший контур.

ДБР ТК70В01 працює в режимі постійної циркуляції для підтримки запасу “чистого” конденсату, необхідного для операцій водообміну.

ДБР забезпечується “чистим” конденсатом із системи TN з витратою приблизно 1015 м³/год.

Після дегазації конденсат скидається через теплообмінник ТК70W02 і, при необхідності, через охолоджувач ТК71W01 назад у баки TB40B01,02.

Випар з деаератора, з витратою 130 кг/год. незалежно від режиму роботи, надходить в охолоджувач випару ТК70W01. Пара конденсується й вертається в деаератор, у той час, як гази, що не конденсуються (оксиген, вуглекислий газ, азот і ін.) надходять у вентиляційну трубу.

Конструкція ДБР ТК70В01 аналогічна конструкції ДП ТК10В01.

Технічні характеристики деаератора борного регулювання наведені в розділі 1.4 таблиця 1.1.

1.3.3 Регенеративний теплообмінник TK11W01

РТО 325 призначений для охолодження теплоносія, що проходить у міжтрубному просторі з витратою до 90 т/год., середовищем, що проходить в трубному просторі з витратою до 200 т/год.

Теплообмінник TK11W01 виконує подвійну функцію.

Регенеративний охолоджувач підживлюючої води призначений для охолодження підживлюючої води, що виводиться з деаератора до температури не вище 65 С і одночасного нагрівання продувної води, що подається в деаератор 1-го контуру до 90 95 С.



Рис. 1.6. Регенеративний теплообмінник TK11W01.

Теплоносій, що подається на ТК10В01 з хімзнесолюючої установки, проходить через трубну частину ТК11W01 і нагрівається підживлюючою водою, яка виходить із ТК10В01 і проходить по міжтрубному просторі.

Вода для продування, вийшовши з теплообмінника ТК80W01, протікає через міжтрубний простір доохолоджувача ТК80W02 і охолоджується водою промконтура системи TF, що проходить по трубній частині доохолоджувача продування ТК80W02.

РТО TK11W01 складається із двох стандартних модулів 325, з'єднаних послідовно й розташованих один над іншим.

Кожний з модулів 325 являє собою горизонтальний, кожухотрубчатий протитічний апарат з поперечно-поздовжнім обтіканням труб на стороні міжтрубного простору.

Модуль складається з наступних основних вузлів:

- трубної системи;

- корпуса;

- двох камер (що підводить і відводить).

Трубна система складається із двох трубних решіток товщиною 40 мм, 129 труб 16х1 мм, чотирьох маякових труб 16х1 мм і сегментних перегородок з листа товщиною 6 мм.

Розміщення теплообмінних труб - за трикутником із кроком 21 мм. Труби закріплені в трубних решітках вальцюванням і зварюванням. Положення труб у корпусі фіксується сегментними перегородками, розташованими на відстані 300 мм одна від іншої. Між собою перегородки з'єднані чотирма маяковими трубами, закріпленими в одній із трубних решіток.

Корпус модуля виконаний із труб 325х12 мм, з'єднаних лінзовим компенсатором.

Модуль забезпечений дренажами й повітряниками.

Технічні характеристики регенеративного теплообмінника наведені в розділі 1.4 таблиця 1.2.

1.3.4 Доохолоджувач підживлюючої води TK12W01

Теплообмінник 325-01 призначений для охолодження теплоносія, що проходить у міжтрубному просторі з витратою до 90 т/год., середовищем, що проходить в трубному просторі з витратою до 200 т/год..

Доохолоджувач підживлюючої води ТК12W01 призначений для охолодження підживлюючої води 1-го контуру, що проходить у міжтрубному просторі й поступає на всмоктування підживлюючого агрегату, до температури не вище 55С, техводою, що проходить у трубному просторі.

Теплообмінник ТК12W01 зазвичай підключається в паралель теплообміннику ТК11W01, коли потік підживлення більше потоку продування, і підживлююча вода, що надходить на всмоктування підживлюючих насосів недостатньо охолоджується теплообмінником ТК11W01.

Як охолоджуюче середовище використовується техвода системи відповідальних споживачів VF.

Доохолоджувач підживлюючої води TK12W01 виконаний з одного стандартного модуля 325-01.

Модуль 325-01 являє собою горизонтальний, кожухотрубчатий протитічний апарат з поперечно - поздовжнім обтіканням труб по стороні міжтрубного простору.

Модуль складається з наступних основних вузлів:

§ трубної системи;

§ корпуса;

§ двох камер (що підводить і відводить).

Трубна система складається із двох трубних решіток товщиною 40 мм, 129 труб 16х1 мм, чотирьох маякових труб 16х1 мм і сегментних перегородок з листа товщиною 6 мм.



Рис. 1.7. Доохолоджувач підживлюючої води TK12W01.

Розміщення теплообмінних труб - за трикутником із кроком 21 мм. Труби закріплені в трубних решітках вальцюванням і зварюванням. Положення труб у корпусі фіксується сегментними перегородками, розташованими на відстані 300 мм одна від іншої. Між собою перегородки з'єднані чотирма маяковими трубами, закріпленими в одній із трубних решіток.

Корпус модуля виконаний із труб 325х12 мм, з'єднаних лінзовим компенсатором.

Модуль забезпечений дренажами й повітряниками.

Технічні характеристики доохолоджувача підживлюючої води наведені в розділі 1.4 таблиця 1.3.

1.3.5 Охолоджувач “чистого” конденсату TK70W02

Охолоджувач “чистого” конденсату 325 призначений для охолодження теплоносія, що проходить у міжтрубному просторі з витратою до 90 т/год., середовищем, що проходить в трубному просторі з витратою до 200 т/год.

Теплообмінник TK70W02 виконує подвійну функцію.

Регенеративний охолоджувач підживлюючої води призначений для охолодження підживлюючої води, що виводиться з деаератора до температури не вище 65С і одночасного нагрівання дистилату, що подається в ДБР 1-го контуру до 9095С.

Теплоносій, що подається на ТК70В01 проходить через трубну частину ТК70W02 і нагрівається підживлюючою водою, яка виходить із ТК70В01 і проходить по міжтрубному просторі. Далі вода надходить на всмоктування підживлюючого агрегату.

Конструкція охолоджувача “чистого” конденсату TK70W02 аналогічна конструкції регенеративного теплообмінника TK11W01.

Технічні характеристики охолоджувача “чистого” конденсату наведені в розділі 1.4 таблиця 1.2.

1.4 Статичні та динамічні характеристики об'єкта

1.4.1 Технічні характеристики ДП ТК10В01 і ДБР

Таблиця 1.1

Параметр	Значення
Продуктивність номінальна, м3/год.	70
Продуктивність аварійна, м3/год.	100
Робочий тиск корпус/теплообмінник, кгс/см2 Робочий тиск корпус/теплообмінник, кПа	1,2/3,5 118/343
Розрахунковий тиск корпус/теплообмінник, кгс/см2 Розрахунковий тиск корпус/теплообмінник, кПа	5/5 490/490
Тиск гідровипробувань, корпус/теплообмінник, кгс/см2 Тиск гідровипробувань, корпус/теплообмінник, кПа	8/8 785/785
Робоча температура корпус/теплообмінник, С	104/138
Об'єм повний, м3	31
Об'єм робочий, м3	19
Площа теплообміну нагрівача, м2	53,5
Висота гідрозатвора, м	5
Номінальний рівень, м	1,7
Зниження вмісту оксигену при дегазації з/до, мг/кг води	10/0,02
Зниження вмісту гідрогену при дегазації з/до, мг/кг води	5,2/0,052

1.4.2 Технічні характеристики РТО TK11W01 та охолоджувача “чистого” конденсату TK70W02

Таблиця 1.2

Тип	Параметр, одиниці вимірювань	Значення
		міжтрубний простір	трубний простір
325 двох-модульний, з'єднаний послідовно	Поверхня теплообміну, м2	82,3
	Об'єм, м3	0,302	0,185
	Робочий тиск, кгс/см2 ...

Подобные документы

• Автоматизація процесу регулювання адсорберів з нерухомим шаром адсорбенту

  Вивчення технологічного процесу й устаткування об'єкта. Вибір засобів автоматизації і складання функціональної схеми. Обґрунтування складу програмного забезпечення. Розробка бази інформаційних каналів, алгоритмів управління та підсистеми візуалізації.
  
  курсовая работа [2,7 M], добавлен 21.09.2009
  

• Проектування та розробка бази даних "Виставка собак"

  Автоматизація процесу зберігання та обробки інформації про перелік собак на виставці. Аналіз предметної області. Створення концептуальної моделі даних, її перетворення в логічну і реалізація. Розробка механізмів управління даними за допомогою тригерів.
  
  курсовая работа [3,0 M], добавлен 25.08.2014
  

• Автоматизація обліку та нарахування відсотків за кредитами комерційного банку

  Склад та організація інформаційного забезпечення. Організація збору та передачі інформації. Основні методи класифікації та кодування об'єктів прийняті в інформаційній системі. Перелік вхідних та вихідних даних, які характеризують предметну область.
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 08.09.2012
  

• Автоматизація діяльності приймальної комісії

  Автоматизація робочого місця секретарів приймальної комісії шляхом надання в їх розпорядження зручних та ефективних механізмів для обробки та представлення інформації. Опис функцій й взаємодії користувачів із системою. Фізична й логічна моделі бази даних.
  
  курсовая работа [726,2 K], добавлен 18.05.2015
  

• Комп’ютерна обробка внутрішньобанківської інформації

  Особовий рахунок як аналітичний реєстр бухгалтерського обліку руху грошових коштів у банку. Автоматизація розрахунково-касових операцій і контролю за їх здійсненням в інтегрованих банківських системах. Розрахунок процентів за залишками на рахунках.
  
  реферат [44,0 K], добавлен 27.07.2009
  

• Автоматизація обліку розрахунків плати за гуртожиток

  Організаційно-функціональна структура школи, її апаратне та програмне забезпечення. Автоматизація обліку розрахунків плати за гуртожиток. Проектування необхідних таблиць для збереження інформації. Створення таблиці, запитів і звітів в режимі конструктора.
  
  курсовая работа [913,9 K], добавлен 17.08.2016
  

• Пристрій мікропроцесорної обробки аналогової інформації

  Синтез аналогової та структурної схеми цифрового фільтру. Опис програми обробки інформації. Оцінка верхньої фінітної частоти вхідного аналогового сигналу. Структурна схема та алгоритм функціонування пристрою мікропроцесорної обробки аналогової інформації.
  
  курсовая работа [710,9 K], добавлен 12.03.2010
  

• Автоматизація магазину комп’ютерів

  Перелік та призначення режимів та структура діалогу. Опис компонентів програми і створення проекту, вимоги до її структури, функціональні особливості та оцінка можливостей. Загальна характеристика розробленої програми, її лістинг та аналіз ефективності.
  
  курсовая работа [380,5 K], добавлен 01.04.2016
  

• Автоматизація процесу комерційного обліку газу

  Характеристика технологічного процесу і об'єкта автоматизації. Вибір засобів автоматизації і мікропроцесорної техніки. Головний спосіб реалізації керуючих впливів. Канали вузла "Lagoon 2". Емуляція зміни тиску газу. Симуляція пожежі та відсікання газу.
  
  курсовая работа [2,0 M], добавлен 07.01.2014
  

• Система автоматизації колонного дифузійного апарату цукрового заводу на базі контролера TSX Micro 3710 з підключенням до ПЕОМ

  Опис схеми автоматизації колонної дифузійної установки. Принципові електричні схеми автоматичного регулювання і управління, сигналізації та живлення. Компонування мікропроцесорного контролера, щитів і пультів. З'єднання електропроводок для їх монтажу.
  
  курсовая работа [66,2 K], добавлен 28.12.2014
  

• Автоматизація реєстрації користувачів

  Розробка системи, призначеної для автоматизації процесу реєстрації користувачів (студентів-першокурсників) в базі даних Active Directory. Інформаційне, програмне та технічне забезпечення проекту. Керівництво користувача та системного програміста.
  
  курсовая работа [603,6 K], добавлен 19.11.2013
  

• Розробка автоматизованих програмних засобів для об'єктивного оцінювання знань студентів та фахівців

  Характеристика проблемних моментів автоматизації процесу формування питань у білеті для визначення рівня знань студента. Розробка бази вимог щодо організації перевірки якості знань і програмного забезпечення для організації та управління даними бази.
  
  курсовая работа [2,6 M], добавлен 06.12.2013
  

• Автоматизація розрахункових операцій в ПТК ОДБ

  Методика автоматизації розрахункових операцій у комерційному банку за допомогою спеціального програмного комплексу. Структура та основні учасники системи електронних платежів. Технологія проведення безготівкових розрахунків та багатостороннього заліку.
  
  контрольная работа [99,4 K], добавлен 26.07.2009
  

• Проектування бази даних міських інженерних споруд

  Автоматизація процесу формування довгострокового зберігання й обробки даних, що мають міститись в собі інформацію про міські інженерні споруди з метою задоволення інформаційних потреб співробітників установи. Системний аналіз предметної області.
  
  курсовая работа [72,6 K], добавлен 13.01.2017
  

• Автоматизація обліку в пунктах обміну валют

  Порядок та правила створення системи автоматизації операцій в пунктах обміну валюти, основні вимоги до їх безпеки. Технологія роботи в пунктах обміну уповноважених банків, їх необідне устаткування, обладнання. Етапи процесу підтвердження платежів СЕП
  
  контрольная работа [22,2 K], добавлен 26.07.2009
  

• База даних крамниці спорттоварів

  Розробка програми для автоматизованого розрахунку продажів у крамниці спорттоварів. Розробка концептуальної та логічної моделей бази даних. Автоматизація обробки інформації. Ядро програмного прикладного забезпечення. Розробка візуального інтерфейсу.
  
  курсовая работа [2,3 M], добавлен 26.12.2014
  

• Проект програмного забезпечення управління діяльністю станції швидкої допомоги

  Автоматизація роботи диспетчера швидкої допомоги. Забезпечення контролю, обігу документів та створення карток хворих при занесенні інформації бригад швидкої допомоги за допомогою програмного забезпечення. Захист системи від несанкціонованого доступу.
  
  курсовая работа [1,4 M], добавлен 14.09.2014
  

• Дослідження двоконтурної автоматичної системи регулювання з динамічною корекцією

  У роботі розглянуті особливості промислових об’єктів регулювання. Обгрунтована необхідність застосування двоконтурних автоматичних систем регулювання з динамічною корекцією для покращання якості регулювання складних у динамічному відношенні об’єктів.
  
  дипломная работа [382,0 K], добавлен 11.10.2017
  

• Автоматизована система обробки економічної інформації

  Комп'ютерні інформаційні системи. Характеристика автоматизованої системи обробки економічної інформації на підприємстві. Технологічний процес обробки інформації конкретної задачі в системі. Впровадження в дію автоматизації бухгалтерського обліку.
  
  контрольная работа [25,1 K], добавлен 26.07.2009
  

• Розрахунок й оптимізація характеристик засобів передачі інформації в системах технічного захисту інформації

  Аналіз аналогової системи передачі. Порівняння завадостійкості системи зв’язку. Розрахунок інформаційних характеристик системи передачі. Декодування коректуючого коду. Шифрування кодами Цезаря та Віженера. Структурна схема цифрової системи передачі.
  
  курсовая работа [1,7 M], добавлен 15.04.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам