Використання засобів візуального програмування для побудови графіка функції та креслення

Застосування спеціалізованих засобів розробки програмного забезпечення мовою С++ на основі уніфікованої мови моделювання. Практика використання інтегрованого середовища Microsoft Visual Studio 2010 для візуального програмування. Лістинг програми.

Рубрика Программирование, компьютеры и кибернетика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 13.01.2015
Размер файла 3,1 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Дана курсова робота відображує створення програмного виробу з дисципліни "Інструментальні засоби візуального програмування". Програма містить у собі такі функції, як побудова графіку функції та вивід на екран креслення згідно завдання.

Програма підтримує наступні функції:

1. Вивід на екран графіку функції, після введення користувачем коефіцієнту а, початкового та кінцевого значення змінної х та кроку, з яким вона буде змінюватись.

2. Очищення графіку.

3. Зміна кольору графіку.

4. Вивід таблиці значень х та у.

5. Збереження графіку на комп'ютері.

6. Відкриття раніше збереженого графіку.

7. Вивід графіку на друк.

8. Відображення креслення.

9. Збільшення та зменшення креслення.

10. Зміна кольору.

11. Вивід зображення на друк.

12. Збереження на комп'ютері.

13. Виклик довідки та основних відомостей.

Актуальність вибраної теми зумовлена тим, що у наш час інформаційні технології дуже швидко розвиваються та модернізуються. Сучасна людина не уявляє своє повсякденне життя без комп'ютеру та навіть найпростіших програм. Тому вміння програмувати та володіти комп'ютером дуже актуальне у всьому світі та в багатьох виробничих галузях. Задача роботи спрямована на полегшення роботи персоналу відповідних закладах для того, щоб вони могли приділяти всю свою увагу клієнтам, а ті були задоволені обслуговуванням. Суб'єктом дослідження є студент - програміст, а об'єктом дослідження - комплексна програма.

Метою курсової роботи є закріплення, поглиблення та узагальнення знань, отриманих в результаті проходження курсу з дисципліни візуального програмування.

Задачею курсової роботи є використання концепції засобів візуального програмування, схилятися на спеціалізовані засоби розробки програмного забезпечення мовою С ++, вживати основи уніфікованої мови моделювання UML.

Програма розроблена на основі додатку візуального середовища Visual Studio 2010 (програма призначена для роботи операційної системи, для якої пристроєм введення є клавіатура, а пристроєм виведення - монітор, який працює у режимі відображення символьної інформації (букви, цифри, спеціальні знаки)).

Курсова робота включає в себе 21 рисунків, 6 таблиць, 7 джерел зі списку літератури, 4 інформаційних джерел, 1 додаток та 52 аркуша.

ОПИС МОВИ ПРОГРАМУВАННЯ С++

C++ був розвинутий з мови програмування C і за дуже малими виключеннями зберігає C як підмножину. Базова мова, C підмножина C++, спроектована так, що існує дуже близька відповідність між його типами, операціями й операторами і комп'ютерними об'єктами, з якими безпосередньо приходиться мати справу: числами, символами й адресами [5, с. 48].

Microsoft VisualC++ містить безліч інтегрованих засобів візуального програмування. Компілятор VisualC++ містить багато нових інструментальних засобів і поліпшених можливостей, надає величезні можливості в плані оптимізації додатків, внаслідок чого можна отримати виграш як відносно розміру програми, так і відносно швидкості її виконання, незалежно від того, що являє собою ваш додаток.

Система Microsoft VisualC++ дозволяє створювати як маленькі програми і утиліти для персонального використання, так і корпоративні системи, що працюють з базами даних на різних платформах.

Найбільш істотна відмінність C++ від мови С полягає у використанні концепції об'єктно-орієнтованого програмування. Класи є фундаментальною концепцією об'єктно-орієнтованого програмування. Визначення класу включає оголошення всіх полів, можливо, з початковими значеннями, а також описи функцій, призначених для маніпулювання значеннями полів - методів. Об'єкти є змінними типу класу. Кожен об'єкт може містити власні набори закритих і відкритих даних [4].

Компілятор VisualC++ містить багато нових інструментальних засобів і поліпшених можливостей для створення Windows-додатків [1].

Додатки Windows прості у використанні, але створювати їх досить складно. Програмістам доводиться вивчати сотні різних API-функцій. Щоб полегшити їх роботу, фахівці Microsoft розробили бібліотеку MicrosoftFoundationClasses-MFC. Використовуючи готові класи C++, можна набагато швидше і простіше вирішувати багато задач. Бібліотека MFC істотно полегшує програмування в середовищі Windows. Ті, хто володіє достатнім досвідом програмування на C++, можуть допрацьовувати класи або створювати нові, похідні від існуючих. Класи бібліотеки MFC використовуються як для керування об'єктами Windows, так і для рішення певних загальносистемних задач. Наприклад, в бібліотеці є класи для керування файлами, рядками, часом, обробкою виключень і інші. По суті, в MFC представлені практично всі функції WindowsAPI. У бібліотеці є засобу обробки повідомлень, діагностики помилок і інші засоби, звичні для додатків Windows. MFC володіє наступними перевагами:

- Представлений набір функцій і класів відрізняється логічністю і повнотою. Бібліотека MFC відкриває доступ до всіх часто використовуваних функцій WindowsAPI, включаючи функції управління вікнами додатків, повідомленнями, елементами управління, меню, діалоговими вікнами, об'єктами GDI (GraphicsDeviceInterface - інтерфейс графічних пристроїв), такими як шрифти, кисті, пір'я і растрові зображення, функції роботи з документами тощо.

- Функції MFC легко вивчати. Фахівці Microsoft доклали всі зусилля для того, щоб імена функцій MFC і пов'язаних з ними параметрів були максимально близькі до їх еквівалентів з WindowsAPI. Завдяки цьому програмісти легко зможуть розібратися в їх призначенні.

- Програмний код бібліотеки достатньо ефективний. Швидкість виконання додатків, заснованих на MFC, буде приблизно такою ж, як і швидкість виконання додатків, написаних з використанням стандартних функцій WindowsAPI, а додаткові витрати оперативної пам'яті будуть досить незначними.

- MFC містить засоби автоматичного керування повідомленнями. Бібліотека MFC усуває необхідність в організації циклу обробки повідомлень - поширеного джерела помилок в Windows-додатках. У MFC передбачений автоматичний контроль за появою кожного повідомлення. Замість використовування стандартного блоку switch/case всі повідомлення Windows зв'язуються з функціями-членами, що виконують відповідну обробку.

- MFC дозволяє організувати автоматичний контроль за виконанням функцій. Ця можливість реалізується за рахунок того, що можна записувати в окремий файл інформацію про різні об'єкти і контролювати значення змінних-членів об'єкту в зручному для розуміння форматі.

- MFC має чіткий механізм обробки виняткових ситуацій. Бібліотека MFC була розроблена так, щоб тримати під контролем появу таких ситуацій. Це дозволяє об'єктам МFC відновлювати роботу після появи помилок типу "outofmemory" (брак пам'яті), неправильного вибору команд меню або проблем із завантаженням файлів або ресурсів.

- MFC забезпечує динамічне визначення типів об'єктів. Це надзвичайно могутній програмний засіб, що дозволяє відкласти перевірку типу динамічно створеного об'єкту до моменту виконання програми. Завдяки цьому можна вільно маніпулювати об'єктами, не піклуючись про попередній опис типу даних. Оскільки інформація про тип об'єкту повертається під час виконання програми, програміст звільняється від цілого етапу роботи, пов'язаного з типізацією об'єктів.

- MFC може використовуватися спільно з підпрограмами, написаними на мові С. Важлтвою особливістю бібліотеки MFC є те, що вона може "співіснувати" з додатками, заснованими на WindowsAPI. У одній і тій же програмі програміст може використовувати класи MFC і викликати функції WindowsAPI. Така прозорість середовища досягається за рахунок узгодженості програмних позначень в двох архітектурах. Іншими словами, файли заголовків, типи і глобальні константи MFC не конфліктують з іменами з WindowsAPI. Ще одним ключовим моментом, що забезпечує таку взаємодію, є узгодженість механізмів управління пам'яттю.

MFC може бути використана для створення програм, що працюють в середовищі MS-DOS. Бібліотека MFC була створена спеціально для розробки додатків в середовищі Windows. В той же час багато класів надають об'єкти, часто використовувані для введення/виведення файлів і маніпулювання рядковими даними. Такі класи загального призначення можуть застосовуватися в додатках як Windows, так і MS-DOS [4, c.244].

Команди налагодження викликаються з меню Debug. Вбудований налагоджувач дозволяє покроково виконувати програму, переглядати і змінювати значення змінних та багато іншого.

Точки зупинки застосовуються в програмі при необхідності перервати її виконання в певних місцях. Значення використовування точок зупинки полягає у тому, що налагоджувач не витрачає часу на покрокове виконання програми аж до вказаної точки, після досягнення якої переходить в покроковий режим. Точки зупинки найпростіше розставляти за допомогою кнопки Breakpoint панелі інструментів Build. Для цього достатньо встановити курсор на потрібному рядку програми і натиснути кнопкою миші на вказаній кнопці. Якщо ж виділений рядок вже містить точку зупинки, то вона буде видалена. При виборі команди Go програма виконуватиметься від поточного місцезнаходження курсора до найближчої точки зупинки [3].

Коли розпочинається процес налагодження, з'являється панель інструментів Debug. З безлічі представлених на ній кнопок найчастіше задіються StepInto і StepOver. У обох випадках програма буде запущена на виконання в покроковому режимі, а в тексті програми виділяється той рядок, який зараз буде виконаний. Відмінності між командами StepInto і StepOver виявляються тільки тоді, коли в програмі зустрічається виклик функції. Якщо вибрати команду StepInto, то налагоджувач увійде до функції і почне виконувати крок за кроком всі її оператори. При виборі команди StepOver налагоджувач виконає функцію як єдине ціле і перейде до рядка, наступного за викликом функції. Цю команду зручно застосовувати в тих випадках, коли в програмі робиться звернення до стандартної функції або створеної вами підпрограми, яка вже була протестована.

ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ

Найменування - курсова робота з візуального програмування "Побудова графіка функції та креслення".

Стислий опис. Програма здійснює побудову графіку функції, що залежить від коефіцієнту а та змінної х, а також відображує креслення, згідно завдання.

Область застосування програми - використання програми як навчальний посібник.

Підстава для розробки. Розробка даної програми ведеться на підставі завдання курсової роботи з дисципліни "Інструментальні засоби візуального програмування".

Реалізація даної програми ведеться в рамках проходження навчального курсу з дисципліни, в результаті опрацювання теоретичного матеріалу та придбання практичних навичок роботи у візуальному середовищі.

Призначення розробки. Мета програми - закріпити знання після проходження курсу лекцій та практичних робіт, опрацювання здобутих навичок програмування за допомогою інструментальних засобів та візуального середовища.

Функціональне і експлуатаційне призначення програми, що розробляється:

- Функціональне призначення: програма призначена для побудови графіку функції, що залежить від певних показників, які вводить користувач, та відображення креслення згідно завдання курсової роботи.

- Експлуатаційне призначення: програма може застосовуватися в усіх візуальних середовищах з підтримкою мови програмування С++ учбового закладу, задовольняючих мінімальним вимогам до програмних і апаратних засобів для нормального функціонування програми.

Вимоги до програмного виробу. При реалізації і використовуванні програми повинні бути враховані вимоги до функціональних характеристик, надійності проекту, умов експлуатації, складу і параметрів технічних засобів, апаратної і програмної сумісності.

Вимоги до функціональних характеристик. Можливості, які повинна надавати програма:

- побудова графіку функції та можливість зміни його, шляхом введення користувачем необхідних параметрів;

- зображення креслення, що задовольняє індивідуальному завданню до курсової роботи;

- ефективне запам'ятовування основних операційних і функціональних засобів програми.

Вимоги до надійності. Вимоги до надійності, які повинна виконувати система:

- підтримка функції захисту від несанкціонованого доступу;

- обробка помилкових дії користувача і повідомлення про це;

- виключення аварійних ситуацій, які прямо або побічно можуть привести до псування апаратної, програмної або інформаційної складової оточення користувача.

Умови експлуатації. Умови експлуатації повинні відповідати санітарним і технічним нормам експлуатації програми. Для обслуговування системи допускаються тільки спеціально навчені адміністратори, викладачі або розробники.

Умови експлуатації наступні:

- температура навколишнього повітря +15 - +250С;

- відносна вогкість для вибраних типів носіїв даних, не перевищуюча норму (45-60 %);

- наявність кваліфікованого персоналу.

Вимоги до складу і параметрів технічних засобів. Мінімальні вимоги до програмних і апаратних засобів для нормального функціонування програмного продукту представлені в таблиці 1.

Таблиця 1 - Вимоги до програмних і апаратних засобів

Найменування

Характеристика

Процесор

Intel Core 2 Quad Q8400 @ 2.66Ghz or AMD Phenom II X4 940 @ 3.0Ghz

Оперативна пам'ять

512Mb і більше

Операційна система

Windows XP/Vista/7/8

Монітор

Дозвіл 1366х 768

Необхідне місце на жорсткому диску

Не менше 1 Gb

Клавіатура

Genius KB-06 PS/2 - - роз'їм PS/2; 104 кл. + 3 енергосберег.; кабель 1.3м

Маніпулятор "Миша"

Genius Net Scroll+ PS/2 oem - - роз'їм PS/2; 2 кнопки + скролінг-кнопка; кабель 1.4м

Відеокарта

Nvidia Geforce GTX 460 або AMD Radeon HD 5770

Вимоги до інформаційної і програмної сумісності. Засіб реалізації - мова C, тому що мова C/С++ - одна із найпоширеніших мов, що дозволяють на найсучаснішому рівні створювати як окремі прикладні програми Windows, так і розгалужені комплекси, призначені для роботи в корпоративних мережах і в Інтернет.

Вимоги до програмної документації. Попередній склад програмної документації встановлений відповідно до ДСТУ 3008-95 та Єдиній системі програмної документації. Нижче перерахований список програмних документів і їх зміст:

- структурна схема системи;

- текст програми - запис програми з необхідними поясненнями і коментарями;

- опис програми - відомості про логічну і фізичну модель, відомості про функціонування програми;

- програма і методика випробувань - вимоги, що підлягають перевірці при випробуванні програми, також порядок і методи контролю;

- технічне завдання - цей документ;

- записка пояснення - схема алгоритму, загальний опис алгоритму або функціонування програми, а також обґрунтування ухвалених технічних і техніко-економічних рішень;

- експлуатаційні документи - інструкції адміністратору, менеджеру і перевізнику.

СТАДІЇ І ЕТАПИ РОЗРОБКИ

Розробка програмного продукту проходить декілька стадій і етапів, які представлені в таблиці 2.

Таблиця 2 - Стадії і етапи розробки програмного продукту

Стадії розробки

Етапи робіт

Зміст робіт

Технічне завдання

07.02.14-25.02.14

Обґрунтування необхідності розробки програми

Коротка характеристика програмного забезпечення по організації тестування; підстава і призначення розробки; вимоги до програмного комплексу і документація; стадії і етапи розробки програми; порядок контролю і приймання

Науково-дослідні роботи

Розробка і затвердження технічного завдання

Ескізний проект

01.03.14-31.03.14

Розробка ескізного проекту

Попередня розробка структури вхідних і вихідних даних; уточнення середовища програмування; розробка і опис загальної алгоритмічної структури розробленої програми

Затвердження ескізного проекту

Технічний проект

Розробка технічного проекту

Уточнення структури вхідних і вихідних даних, визначення форми їх уявлення; розробка докладного алгоритму; розробка структури програми; остаточне визначення конфігурації технічних засобів; розробка заходів щодо упровадження програмного комплексу

Затвердження технічного проекту

Робочий проект

01.04.14-30.04.14

Розробка програми

Реалізація програмного комплексу по тестуванню знань студентів; відладка; розробка методики випробувань; проведення попередніх випробувань (тестування); коректування програмного забезпечення; розробка документації

Розробка програмної документації

Випробування програми

Впровадження

01.05.14-06.06.14

Підготовка і передача програми.

Підготовка і передача програмного комплексу; навчання персоналу використовуванню програмного комплексу; внесення коректувань в програмне забезпечення і документацію

Порядок контролю і приймання. Контроль здійснюється кінцевими користувачами системи, підключеними на етапі тестування системи.

Прийом комплексу здійснюється після його повної установки і настройки під конкретних користувачів і короткого курсу по навчанню користувачів.

Після закінчення розробки системи повинні бути проведені наступні види випробувань: тестування на захист від некоректного введення; тестування на повноту обміну інформацією між різними додатками.

КЕРІВНИЦТВО ПРОГРАМІСТА

Програма містить у собі чотири форми Form1, Начало, О_программе та Справка.

Форма Form1 містить у собі 11 компонентів button, 8 компонентів label, 6 компонентів pictureBox, 2 компонента colorDialog, 2 компонента saveFileDialog, 2 компонента printPreviewDialog, 2 компонента printDocument, 1 компонент tabControl, 1 компонент menuStrip, 1 компонент ToolTip, 4 компоненти textBox, 1компонент ToolStripMenuItem.

Форма Начало містить у собі 1 компонент pictureBox, 1 компонент label та 1 компонент button.

Форма О_программе містить у собі 1 компонент pictureBox.

Форма Справка містить у собі 1 компонент label, panel, pictureBox та два компонента button.

Опис заголовочних файлів програми зображено в таблиці 3.

Таблиця 3 - Опис заголовочних файлів програми

Файл

Призначення

Файл "Form1.h"

Містить у собі методи та функції для побудови графіку функції та виводу креслення, із забезпеченням зміни їхнього кольору, збереження на комп'ютері та виводу на друк.

Файл "Начало"

Містить вступну інформацію про курсову роботу, автора.

Файл "О_программе"

Містить інформацію про програму, її функції та можливості.

Файл "Справка"

Містить інформацію про особливості побудови графіку функції та виведення креслення і роботи з ним.

Опис методів файла "Form1.h" зображено в таблиці 4.

Таблиця 4 - Опис методів файла "Form1.h"

Метод

Призначення

pictureBox1_Paint

Побудова графіку функції у компоненті pictureBox1

Form1_Load

Присвоєння значень змінним, функції виводу підказок, графічних панелей та вкладень.

button2_Click

Очищення області для побудови графіку функції.

pictureBox2_Paint

Виведення на екран креслення, згідно індивідуального завдання.

button3_Click

Зменшення масштабу креслення.

button4_Click

Збільшення масштабу креслення.

textBox1_TextChanged

Введення користувачем коефіцієнту а, від якого залежить функція.

textBox2_TextChanged

Введення початкового значення х.

textBox3_TextChanged

Введення кінцевого значення х.

textBox4_TextChanged

Введення кроку, з яким буде змінюватися змінна х.

button1_Click

Вивід графіку функції після введення користувачем усіх значень.

pictureBox3_Click

Зміна кольору графіку функції.

pictureBox4_Click

Зміна кольору креслення.

button6_Click

Вивід графіку функції на друк.

printDocument1_PrintPage

Функція для друку креслення.

button7_Click

Збереження графіку на комп'ютері.

button5_Click

Вихід з програми.

выходToolStripMenuItem1_Click

Вихід з програми, використовуючи вкладення ГРАФИК ФУНКЦИИ

выходToolStripMenuItem2_Click

Вихід з програми, за допомогою вибору пункту меню ЧЕРТЕЖ.

button10_Click

Збереження креслення у пам'яті комп'ютера.

button9_Click

Вивід на друк креслення

printDocument2_PrintPage

Функція для виводу креслення на друк.

button8_Click

Відкриття раніше збережених на комп'ютері графіків.

сПРАВКАToolStripMenuItem_Click

Виведення довідки програми.

оПРОГРАММЕToolStripMenuItem_Click

Виведення інформації про програму, її автора.

button11_Click

Закриття програми

textBox1_Click

Виведення довідки при натисканні мишкою у текстовому полі.

textBox2_Click

Виведення довідки при натисканні мишкою у текстовому полі.

textBox3_Click

Виведення довідки при натисканні мишкою у текстовому полі.

textBox4_Click

Виведення довідки при натисканні мишкою у текстовому полі.

Опис методів файла "Начало.h" зображено в таблиці 5.

Таблиця 5 - Опис методів файла "Начало.h"

Метод

Призначення

pictureBox1_Click

Відображення інформацію про курсову роботу.

button1_Click

Перехід до головної форми програми.

Начало_Load

Виведення підказки.

Опис методів файла "О_программе.h" зображено в таблиці 6.

Таблиця 6 - Опис методів файла " О_программе.h"

Метод

Призначення

pictureBox1_Click

Вивід інформації про програму, її функції та можливості.

КЕРІВНИЦТВО КОРИСТУВАЧА

Після запуску користувачем програми, відображається стартове вікно, на якому представлена головна інформація (рис. 1).

Рисунок 1 - Стартова сторінка програми

Програма має вкладку "ГРАФИК ФУНКЦИИ", що включає в себе такі функції: побудова графіка функції, після введення користувачем відповідних значень, очищення графіка, зміна кольору графіка, збереження графіка у файл, відкриття раніше збережених у комп'ютері графіків, виведення таблиці значень х та у після натиску на кнопку "ПОСТРОИТЬ ГРАФИК" та виведення графіка функції на друк (рис. 2).

Рисунок 2 - Вкладка "ГРАФИК ФУНКЦИИ"

Для того, щоб програма будувала графік даної функції, необхідно ввести коефіцієнт а, початкове та кінцеве значення змінної х та крок, з яким він змінюється на цьому проміжку, і натиснути на кнопку "Построить график" або обрати пункт меню "График - Построить". Коли курсор миші затримується у текстовому полі для вводу значень, виводиться підказка, як саме правильно потрібно їх вводити. При клацанні на текстовому полі для введення значень, виводиться панель з довідкою (рис. 3).

Рисунок 3 - Побудова графіка функції

Для того, щоб очистити поле для виведення графіку, треба натиснути на кнопку "ОЧИСТИТЬ ГРАФИК" (рис. 4).

Рисунок 4 - Кнопка "ОЧИСТИТЬ ГРАФИК"

Рисунок 5 - Зміна кольору графіка функції

Для зміни кольору графіка, треба натиснути на прямокутник у блоці "Цвет графика" (рис. 5).

Для того, щоб зберегти графік функції у вигляді малюнку, треба натиснути на кнопку "СОХРАНИТЬ ГРАФИК", вибрати шлях збереження та ввести назву (рис. 6).

Рисунок 6 - Збереження графіку функції у пам'яті комп'ютера

Для того, щоб відкрити вже збережені графіки на комп'ютері, потрібно натиснути на кнопку "ОТКРЫТЬ ГРАФИК" та вибрати малюнок з графіком (рис. 7).

Рисунок 7 - Відкриття раніше збереженого на комп'ютері графіку

Для того, щоб відправити графік функції на друк, треба натиснути на кнопку "ПЕЧАТЬ" (рис. 8).

Рисунок 8 - Вивід графіку функції на друк

Для перегляду креслення, потрібно перейти на вкладення "ЧЕРТЕЖ", що включає в себе такі функції: зміна кольору креслення, збереження креслення у файл, виведення креслення на друк та збільшення або зменшення масштабу креслення (рис. 9).

Рисунок 9 - Вкладка "ЧЕРТЕЖ"

Для виводу креслення на друк, треба натиснути на кнопку "ПЕЧАТЬ" (рис. 10). візуальне програмування уніфікована моделювання

Рисунок 10 - Друк креслення

Для збереження креслення у комп'ютері, треба натиснути на кнопку "СОХРАНИТЬ", вибрати шлях та ввести назву (рис. 11).

Рисунок 11 - Збереження креслення

Для того, щоб змінити колір креслення необхідно натиснути на кольоровий квадрат з написом "Изменение цвета" і в діалоговому вікні, що відкрилося, обрати з кольорової палітри необхідний колір та підтвердити свій вибір (рис. 12).

Рисунок 12 - Заміна кольору креслення

Для збільшення масштабу креслення, потрібно натиснути на кнопку "Увеличить"

Для зменшення масштабу креслення, потрібно натиснути на кнопку "Уменшить" на панелі "Масштаб"

Для того щоб викликати довідку необхідно вибрати меню "СПРАВКА", у якому містяться дві кнопки "ЧЕРТЕЖ" та "ГРАФИК"

При натисканні на кнопку "ЧЕРТЕЖ" на екрані з'явиться інформація про вкладення "ЧЕРТЕЖ", та можливості, які воно надає. Є можливість прокрутки зображення

При натисканні на кнопці "ГРАФИК" на екрані з'являється інформація про вкладення "ГРАФИК ФУНКЦИИ" та можливості, які воно надає

При натиску на меню "О ПРОГРАММЕ" виводиться вікно з головною інформацією про програму

При наводженні курсору на будь-який компонент програми для користувача виводиться повідомлення, про те, що виконує тій чи інший компонент

Також, при клацанні на текстове поле для введення даних, у панелі праворуч виводиться зображення з довідкою та правилами: як потрібно вводити дані для побудови графіку.

ТЕКСТ ПРОГРАМИ

Лістинг програми. Файл "Form1.h"

#pragma endregion

int pechat,draw;

float x1,y1,x2,y2,a,t,tsl,t1,t2,step,koef,ochistka,centrex,centrey,xk,xn;

int rx,ry,counter,i,znacheniya;

String^ errora;

String^ errort;

String^ errorstep1;

String^ errorstep2;

private: System::Void pictureBox1_Paint(System::Object^ sender, System::Windows::Forms::PaintEventArgs^ e) //малювання графіку

{

if (draw==1)

{

System::Drawing::Graphics^i=e->Graphics;

System::Drawing::Pen ^p;

System::Drawing::Brush ^b;

System::Drawing::Font^ font= gcnew System::Drawing::Font("Times New Roman",12);

i->Clear(SystemColors::Control);

p=gcnew System::Drawing::Pen(Color::BlueViolet,2);

Brush^ br=gcnew SolidBrush (Color::Black);

i->DrawString("-1",font, br, 343, 215);

i->DrawString("-1",font, br, 302, 180);

i->DrawString("0",font, br, 350, 180);

i->DrawString("1",font, br, 408, 180);

i->DrawString("1",font, br, 346, 115);

i->DrawString("Ox",font, br, 710, 180);

i->DrawString("Oy",font, br, 340, 5);

i->DrawLine(p,365,0,365,700);

i->DrawLine(p,0,175,750,175);

for(rx=15;rx<765;rx+=50)

{

i->DrawLine(p,rx,170,rx,180);

}

for(ry=25;ry<725;ry+=50)

{

i->DrawLine(p,360,ry,370,ry);

}

for(x1=xn;x1<xk;x1+=step)

{

if ((x1*x1*x1)/(x1+a)>0)

{

y1=sqrt((x1*x1*x1)/(x1+a));

x2=x1+step;

y2=sqrt((x2*x2*x2)/(x2+a));

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox3->BackColor,2),x1*50+365,-y1*50+175,x2*50+365,-y2*50+175);

}

}

}

}

private: System::Void Form1_Load(System::Object^ sender, System::EventArgs^ e)//завантаження головної форми програми, присвоєння змінним значень

{

Начало ^form = gcnew Начало();

Form1::Visible=false;

form->ShowDialog();

Form1::Visible=true;

a=2;

xk=1;

xn=1;

step=0.01;

koef=1;

button1->Enabled=false;

button2->Enabled=false;

ochistka=0;

counter=0;

dataGridView1->Visible=false;

znacheniya=0;

centrex=406;

centrey=230;

label8->Text = "Масштаб\n\n "+ 100*koef+" %";

draw=1;

toolTip1->SetToolTip(textBox1,"Введите коэффициент.\n\rВНИМАНИЕ!\n\rКоэффициент не должен быть равен\n\rобратному значению переменной х!");

toolTip1->IsBalloon = true;

toolTip1->SetToolTip(textBox2, "Введите начальное значение\n\rпеременной х.\n\rВНИМАНИЕ!\n\rЗначение не должно быть равно\n\rобратному значению коэффициента а!");

toolTip1->SetToolTip(textBox3, "Введите конечное значение\n\rпеременной х.\n\rВНИМАНИЕ!\n\rЗначение не должно быть меньше\n\rначального значения переменной х!");

toolTip1->SetToolTip(textBox4, "Введите шаг, с которым будет\n\rизменяться х.\n\rВНИМАНИЕ!\n\rЗначение не должно быть меньше нуля!\n\rФормат ввода через запятую!");

groupBox5->Visible=false;

groupBox4->Visible=false;

}

private: System::Void button2_Click(System::Object^ sender, System::EventArgs^ e) //кнопка для очищення графіку

{

dataGridView1->Rows->Clear();

dataGridView1->Visible=false;

ochistka=1;

button2->Enabled=false;

a=2;

xk=1;

xn=1;

step=0.01;

Form1::Refresh();

PaintEventArgs ^p = gcnew PaintEventArgs(pictureBox1->CreateGraphics(), pictureBox1->Bounds);

pictureBox1_Paint(sender, p);

}

private: System::Void pictureBox2_Paint(System::Object^ sender, System::Windows::Forms::PaintEventArgs^ e)//малювання креслення

{

System::Drawing::Graphics^i=e->Graphics;

System::Drawing::Pen ^p;

System::Drawing::Pen ^p1;

System::Drawing::Font^ font= gcnew System::Drawing::Font("Times New Roma",14*koef);

p=gcnew System::Drawing::Pen(Color::Black,3);

p1=gcnew System::Drawing::Pen(Color::Black,1);

HatchBrush ^hBrush1 = gcnew HatchBrush(HatchStyle::ForwardDiagonal,pictureBox4->BackColor,Color::White);

HatchBrush ^hBrush2 = gcnew HatchBrush(HatchStyle::BackwardDiagonal,pictureBox4->BackColor,Color::White);

if (koef==0.5)

{

i->FillPie(hBrush2,396,220,20,20,270,180);

}

if (koef==1)

{

i->FillPie(hBrush2,386,210,40,40,270,180);

}

if (koef==2)

{

i->FillPie(hBrush2,366,190,80,80,270,180);

}

array <Point>^ triangle1 =gcnew array <Point>(3);

triangle1 [0].X=centrex-48*koef;

triangle1 [0].Y=centrey-42*koef;

triangle1 [1].X=centrex-48*koef;

triangle1 [1].Y=centrey+42*koef;

triangle1 [2].X=centrex-97*koef;

triangle1 [2].Y=centrey+42*koef;

i->FillPolygon(hBrush1,triangle1);

array <Point>^ triangle2 =gcnew array <Point>(3);

triangle2 [0].X=centrex+48*koef;

triangle2 [0].Y=centrey-42*koef;

triangle2 [1].X=centrex+48*koef;

triangle2 [1].Y=centrey+40*koef;

triangle2 [2].X=centrex+97*koef;

triangle2 [2].Y=centrey-42*koef;

i->FillPolygon(hBrush2,triangle2);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,3),centrex-48*koef,centrey-42*koef,centrex-97*koef,centrey+42*koef);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,3),centrex-48*koef,centrey+42*koef,centrex-97*koef,centrey+42*koef);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,3),centrex+48*koef,centrey-42*koef,centrex+97*koef,centrey-42*koef);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,3),centrex+97*koef,centrey-42*koef,centrex+48*koef,centrey+42*koef);

i->DrawEllipse(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,3),centrex-20*koef,centrey-20*koef,40*koef,40*koef);

i->DrawRectangle(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,3),centrex-48*koef,centrey-42*koef,96*koef,84*koef);

i->DrawRectangle(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),centrex-144*koef,centrey-42*koef,96*koef,84*koef);

i->DrawRectangle(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),centrex-97*koef,centrey+42*koef,145*koef,27*koef);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),centrex,centrey,centrex+65*koef,centrey-90*koef);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),centrex,centrey-25*koef,centrex,centrey+25*koef);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),centrex+97*koef,centrey-42*koef,centrex+97*koef,centrey+100*koef);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),centrex+97*koef,centrey+100*koef,centrex-97*koef,centrey+100*koef);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),centrex-97*koef,centrey+100*koef,centrex-97*koef,centrey+42*koef);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),centrex-92*koef,centrey,centrex-65*koef,centrey);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),centrex-60*koef,centrey,centrex-55*koef,centrey);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),centrex-50*koef,centrey,centrex-10*koef,centrey);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),centrex-5*koef,centrey,centrex+5*koef,centrey);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),centrex+92*koef,centrey,centrex+65*koef,centrey);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),centrex+60*koef,centrey,centrex+55*koef,centrey);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),centrex+50*koef,centrey,centrex+10*koef,centrey);

array <Point>^ wise =gcnew array <Point>(3);

wise [0].X=centrex-144*koef;

wise [0].Y=centrey-42*koef;

wise [1].X=centrex-147*koef;

wise [1].Y=centrey-32*koef;

wise [2].X=centrex-141*koef;

wise [2].Y=centrey-32*koef;

i->DrawPolygon(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),wise);

i->FillPolygon(gcnew SolidBrush(pictureBox4->BackColor),wise);

wise [0].X=centrex-144*koef;

wise [0].Y=centrey+42*koef;

wise [1].X=centrex-147*koef;

wise [1].Y=centrey+32*koef;

wise [2].X=centrex-141*koef;

wise [2].Y=centrey+32*koef;

i->DrawPolygon(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),wise);

i->FillPolygon(gcnew SolidBrush(pictureBox4->BackColor),wise);

wise [0].X=centrex-97*koef;

wise [0].Y=centrey+100*koef;

wise [1].X=centrex-87*koef;

wise [1].Y=centrey+97*koef;

wise [2].X=centrex-87*koef;

wise [2].Y=centrey+103*koef;

i->DrawPolygon(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),wise);

i->FillPolygon(gcnew SolidBrush(pictureBox4->BackColor),wise);

wise [0].X=centrex+97*koef;

wise [0].Y=centrey+100*koef;

wise [1].X=centrex+87*koef;

wise [1].Y=centrey+97*koef;

wise [2].X=centrex+87*koef;

wise [2].Y=centrey+103*koef;

i->DrawPolygon(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),wise);

i->FillPolygon(gcnew SolidBrush(pictureBox4->BackColor),wise);

wise [0].X=centrex-97*koef;

wise [0].Y=centrey+69*koef;

wise [1].X=centrex-87*koef;

wise [1].Y=centrey+66*koef;

wise [2].X=centrex-87*koef;

wise [2].Y=centrey+72*koef;

i->DrawPolygon(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),wise);

i->FillPolygon(gcnew SolidBrush(pictureBox4->BackColor),wise);

wise [0].X=centrex+48*koef;

wise [0].Y=centrey+69*koef;

wise [1].X=centrex+38*koef;

wise [1].Y=centrey+66*koef;

wise [2].X=centrex+38*koef;

wise [2].Y=centrey+72*koef;

i->DrawPolygon(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),wise);

i->FillPolygon(gcnew SolidBrush(pictureBox4->BackColor),wise);

wise [0].X=centrex+11*koef;

wise [0].Y=centrey-16*koef;

wise [1].X=centrex+14*koef;

wise [1].Y=centrey-25*koef;

wise [2].X=centrex+19*koef;

wise [2].Y=centrey-21*koef;

i->DrawPolygon(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),wise);

i->FillPolygon(gcnew SolidBrush(pictureBox4->BackColor),wise);

i->DrawString("280", font,gcnew SolidBrush(pictureBox4->BackColor),centrex-42*koef,centrey+47*koef);

i->DrawString("378", font,gcnew SolidBrush(pictureBox4->BackColor),centrex-16*koef,centrey+78*koef);

i->RotateTransform(270);

i->DrawString("378", font,gcnew SolidBrush(pictureBox4->BackColor),-(centrey+15*koef),centrex-167*koef);

i->DrawString("R75", font,gcnew SolidBrush(pictureBox4->BackColor),717,-255);

i->RotateTransform(37);

if (koef==0.5) i->DrawString("R40", font,gcnew SolidBrush(pictureBox4->BackColor),90, 450);

if (koef==1) i->DrawString("R40", font,gcnew SolidBrush(pictureBox4->BackColor),125, 440);

if (koef==2) i->DrawString("R40", font,gcnew SolidBrush(pictureBox4->BackColor),177, 420);

}

private: System::Void button3_Click(System::Object^ sender, System::EventArgs^ e) //масштаб для креслення

{

if (koef==1) koef=2;

if (koef==0.5) koef=1;

pictureBox2->Image = nullptr;

pictureBox2->Refresh();

label8->Text = "Масштаб\n\n "+ 100*koef+" %";

PaintEventArgs ^p = gcnew PaintEventArgs(pictureBox2->CreateGraphics(), pictureBox2->Bounds);

pictureBox2_Paint(sender, p);

}

private: System::Void button4_Click(System::Object^ sender, System::EventArgs^ e)//масштаб для креслення

{

if (koef==1) koef=0.5;

if (koef==2) koef=1;

pictureBox2->Image = nullptr;

pictureBox2->Refresh();

label8->Text = "Масштаб\n\n "+ 100*koef+" %";

PaintEventArgs ^p = gcnew PaintEventArgs(pictureBox2->CreateGraphics(), pictureBox2->Bounds);

pictureBox2_Paint(sender, p);

}

private: System::Void textBox1_TextChanged(System::Object^ sender, System::EventArgs^ e) //введення коефіціенту а

{

if (textBox1->Text->Length==0||textBox2->Text->Length==0||textBox3->Text->Length==0||textBox4->Text->Length==0)

{

button1->Enabled=false;

}

else button1->Enabled=true;

}

private: System::Void textBox2_TextChanged(System::Object^ sender, System::EventArgs^ e)//введення початкового значення змінної х

{

if (textBox1->Text->Length==0||textBox2->Text->Length==0||textBox3->Text->Length==0||textBox4->Text->Length==0)

{

button1->Enabled=false;

}

else button1->Enabled=true;

}

private: System::Void textBox3_TextChanged(System::Object^ sender, System::EventArgs^ e)//введення кінцевого значення змінної х

{

if (textBox1->Text->Length==0||textBox2->Text->Length==0||textBox3->Text->Length==0||textBox4->Text->Length==0)

{

button1->Enabled=false;

}

else button1->Enabled=true;

}

private: System::Void textBox4_TextChanged(System::Object^ sender, System::EventArgs^ e)//введення кроку, з яким буде змінюватися х

{

if (textBox1->Text->Length==0||textBox2->Text->Length==0||textBox3->Text->Length==0||textBox4->Text->Length==0)

{

button1->Enabled=false;

}

else button1->Enabled=true;

}

private: System::Void button1_Click(System::Object^ sender, System::EventArgs^ e)//побудова графіка

{

draw=1;

a=Convert::ToSingle(textBox1->Text);

xn=Convert::ToSingle(textBox2->Text);

xk=Convert::ToSingle(textBox3->Text);

step=Convert::ToSingle(textBox4->Text);

if (znacheniya==1)

{

dataGridView1->Rows->Clear();

dataGridView1->Visible=false;

}

znacheniya=1;

ochistka=1;

button2->Enabled=true;

PaintEventArgs ^p = gcnew PaintEventArgs(pictureBox1->CreateGraphics(), pictureBox1->Bounds);

pictureBox1_Paint(sender, p);

dataGridView1->Visible=true;

if (groupBox4->Visible == false) groupBox4->Visible = true;

i=0;

for(x1=xn;x1<xk;x1+=step)

{

if ((x1*x1*x1)/(x1+a)>0)

{

y1=sqrt((x1*x1*x1)/(x1+a));

dataGridView1->Rows->Add();

dataGridView1->Rows [i]->Cells [0]->Value = x1;

dataGridView1->Rows [i]->Cells [1]->Value = y1;

i++;}

}

dataGridView1->Visible=true;

}

private: System::Void pictureBox3_Click(System::Object^ sender, System::EventArgs^ e)//зміна кольору графіка

{

colorDialog1->ShowDialog();

pictureBox3->BackColor = colorDialog1->Color;

PaintEventArgs ^p = gcnew PaintEventArgs(pictureBox1->CreateGraphics(), pictureBox1->Bounds);

pictureBox1_Paint(sender, p);

}

private: System::Void pictureBox4_Click(System::Object^ sender, System::EventArgs^ e)//зміна кольору креслення

{

colorDialog2->ShowDialog();

pictureBox4->BackColor = colorDialog2->Color;

PaintEventArgs ^p = gcnew PaintEventArgs(pictureBox2->CreateGraphics(), pictureBox2->Bounds);

pictureBox2_Paint(sender, p);

}

private: System::Void button6_Click(System::Object^ sender, System::EventArgs^ e)//виведення графіку на друк

{

int w = Screen::PrimaryScreen->WorkingArea.Width/2;

int h = Screen::PrimaryScreen->WorkingArea.Height / 2;

printPreviewDialog1->Top = h;

printPreviewDialog1->Document = printDocument2;

printPreviewDialog1->ShowDialog();

}

private: System::Void printDocument1_PrintPage(System::Object^ sender, System::Drawing::Printing::PrintPageEventArgs^ e)//вивід креслення на друк

{

float leftMargin = e->MarginBounds.Left;

float rightMargin = e->MarginBounds.Right;

float topMargin = e->MarginBounds.Top;

float bottomMargin = e->MarginBounds.Bottom;

float printableWidth = e->MarginBounds.Width;

float printableHeight = e->MarginBounds.Height;

float imageLength;

if (printableWidth < printableHeight)

{

imageLength = printableWidth * 110/ 100;

}

else

{

imageLength = printableHeight * 110/ 90;

}

System::Drawing::Graphics^i=e->Graphics;

System::Drawing::Pen ^p;

System::Drawing::Pen ^p1;

System::Drawing::Font^ font= gcnew System::Drawing::Font("Times New Roman",14*koef);

p=gcnew System::Drawing::Pen(Color::Black,3);

p1=gcnew System::Drawing::Pen(Color::Black,1);

HatchBrush ^hBrush1 = gcnew HatchBrush(HatchStyle::ForwardDiagonal,pictureBox4->BackColor,Color::White);

HatchBrush ^hBrush2 = gcnew HatchBrush(HatchStyle::BackwardDiagonal,pictureBox4->BackColor,Color::White);

if (koef==0.5)

{

i->FillPie(hBrush2,396,220,20,20,270,180);

}

if (koef==1)

{

i->FillPie(hBrush2,386,210,40,40,270,180);

}

if (koef==2)

{

i->FillPie(hBrush2,366,190,80,80,270,180);

}

array <Point>^ triangle1 =gcnew array <Point>(3);

triangle1 [0].X=centrex-48*koef;

triangle1 [0].Y=centrey-42*koef;

triangle1 [1].X=centrex-48*koef;

triangle1 [1].Y=centrey+42*koef;

triangle1 [2].X=centrex-97*koef;

triangle1 [2].Y=centrey+42*koef;

i->FillPolygon(hBrush1,triangle1);

array <Point>^ triangle2 =gcnew array <Point>(3);

triangle2 [0].X=centrex+48*koef;

triangle2 [0].Y=centrey-42*koef;

triangle2 [1].X=centrex+48*koef;

triangle2 [1].Y=centrey+40*koef;

triangle2 [2].X=centrex+97*koef;

triangle2 [2].Y=centrey-42*koef;

i->FillPolygon(hBrush2,triangle2);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,3),centrex-48*koef,centrey-42*koef,centrex-97*koef,centrey+42*koef);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,3),centrex-48*koef,centrey+42*koef,centrex-97*koef,centrey+42*koef);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,3),centrex+48*koef,centrey-42*koef,centrex+97*koef,centrey-42*koef);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,3),centrex+97*koef,centrey-42*koef,centrex+48*koef,centrey+42*koef);

i->DrawEllipse(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,3),centrex-20*koef,centrey-20*koef,40*koef,40*koef);

i->DrawRectangle(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,3),centrex-48*koef,centrey-42*koef,96*koef,84*koef);

i->DrawRectangle(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),centrex-144*koef,centrey-42*koef,96*koef,84*koef);

i->DrawRectangle(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),centrex-97*koef,centrey+42*koef,145*koef,27*koef);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),centrex,centrey,centrex+65*koef,centrey-90*koef);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),centrex,centrey-25*koef,centrex,centrey+25*koef);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),centrex+97*koef,centrey-42*koef,centrex+97*koef,centrey+100*koef);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),centrex+97*koef,centrey+100*koef,centrex-97*koef,centrey+100*koef);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),centrex-97*koef,centrey+100*koef,centrex-97*koef,centrey+42*koef);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),centrex-92*koef,centrey,centrex-65*koef,centrey);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),centrex-60*koef,centrey,centrex-55*koef,centrey);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),centrex-50*koef,centrey,centrex-10*koef,centrey);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),centrex-5*koef,centrey,centrex+5*koef,centrey);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),centrex+92*koef,centrey,centrex+65*koef,centrey);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),centrex+60*koef,centrey,centrex+55*koef,centrey);

i->DrawLine(gcnew System::Drawing::Pen(pictureBox4->BackColor,1),centrex+50*koef,centrey,centrex+10*koef,centrey);

array <Point>^ wise =gcnew array <Point>(3);

wise [0].X=centrex-144*koef;

wise [0].Y=centrey-42*koef;

wise [1].X=centrex-147*koef;

wise [1].Y=centrey-32*koef;

wise [2].X=centrex-141*koef;

wise [2].Y=centre...


Подобные документы

  • Відомості про мови програмування та методи програмування. Системні вимоги програми. Керівництво програміста та керівництво користувача. Використання консольного додатку візуального середовища Visual Studio 2010. Запуск програми "Толковый словарь".

    курсовая работа [791,1 K], добавлен 18.01.2015

  • Концепції об'єктно-орієнтованого програмування. Спеціалізовані засоби розробки програмного забезпечення мовою Delphi. Загальні питання побудови та використання сучасних систем об’єктно-орієнтованного та візуального проектування програмних засобів.

    курсовая работа [201,4 K], добавлен 01.04.2016

  • Технології об'єктно-орієнтованого аналізу та проектування інформаційних систем. Історія та структура мови UML. Опис функціональної моделі засобами UML. Використання UML в проектуванні програмного забезпечення. Характеристика CASE-засобів Visual Paradigm.

    дипломная работа [7,9 M], добавлен 26.05.2012

  • Теоретичні основи мови програмування C++ та середовища розробки Microsoft Visual C++, яка дозволяє створювати як маленькі программи і утиліти для персонального використання, так і корпоративні системи, що працюють з базами даних на різних плтаформах.

    реферат [26,5 K], добавлен 01.04.2010

  • Розробка таблиці для збереження даних у текстовому файлі про фільми в середовищі програмування Visual Studio C++ та їх сортування за країною виробництва. Реалізація таблиці за допомогою компонента dataGridView. Опис і контрольний приклад роботи програми.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 02.11.2016

  • Об’єктно-орієнтоване програмування мовою С++. Основні принципи об’єктно-орієнтованого програмування. Розробка класів з використанням технології візуального програмування. Розробка класу classProgressBar. Базовий клас font. Методи тестування програми.

    курсовая работа [211,3 K], добавлен 19.08.2010

  • Розробка програми для моделювання роботи алгоритму Дейкстри мовою C# з використанням об’єктно-орієнтованих принципів програмування. Алгоритм побудови робочого поля. Програмування графічного інтерфейсу користувача. Тестування програмного забезпечення.

    курсовая работа [991,4 K], добавлен 06.08.2013

  • Загальні відомості середовища програмування Delphi, умови та особливості ефективного застосування його можливостей. Методологія розробки прикладного програмного забезпечення, його характеристика та структура, елементи, головні вимоги до функціональності.

    курсовая работа [6,7 M], добавлен 11.09.2014

  • Концепції об'єктно-орієнтованого програмування. Методи створення класів. Доступ до методів базового класу. Структура даних, функції. Розробка додатку на основі діалогових вікон, програми меню. Засоби розробки програмного забезпечення мовами Java та С++.

    курсовая работа [502,5 K], добавлен 01.04.2016

  • Розробка та схема алгоритму проектованої гри. Особливості мови програмування та середовища "Microsoft Visual Studio C++ 2008 Express Edition". Лістинг програми та загальний опис її роботи, аналіз отриманих результатів та оцінка практичної ефективності.

    курсовая работа [762,8 K], добавлен 03.05.2015

  • Використання комп'ютерних технологій та програмного забезпечення. Загальні відомості про середовище візуального програмування Delphi 7. Аналітичний огляд програм, які вирішують задачі методом Крамера або методом Гауса. Розробка програми "Лічильник задач".

    курсовая работа [2,7 M], добавлен 10.04.2014

  • Характеристика технології візуального проектування і програмування, суть якої полягає в тому, що область розробки бере на себе більшу частину рутинної роботи. Огляд середовища швидкої розробки, в якій як мова програмування використовується мова Delphi.

    курсовая работа [2,8 M], добавлен 27.02.2012

  • Аналіз особливостей мови програмування Java та середовища Android Studio. Розробка програмного забезпечення для якісного та ефективного вивчення іноземних слів. Побудова базових алгоритмів і структури даних. Вибір мови програмування, реалізація програми.

    курсовая работа [335,3 K], добавлен 11.01.2015

  • Характеристика мови програмування VBA (Visual Basic for Application): можливості й засоби. Використання редактора Visual Basic. Створення та виконання VBA-програм. Типи даних, змінні й константи, операції й вирази. Керуючі оператори, процедури й функції.

    реферат [29,9 K], добавлен 28.06.2011

  • Оптимізація перевезення продуктів із пунктів відправлення до пунктів споживання. Зниження транспортних витрат, розробка і використання оптимальних схем вантажних потоків. Архітектура програмного забезпечення в середовищі Microsoft Visual Studio 2010.

    курсовая работа [675,3 K], добавлен 10.03.2013

  • Тривимірна модель мобільного робота. Алгоритмізація моделі та її програмної реалізації з використанням бібліотек MFC та OpenGL. Розробка програмного забезпечення. Середовище розробки проекту Microsoft Visual Studio 2010. Керування рухами маніпулятора.

    курсовая работа [462,9 K], добавлен 03.04.2014

  • Коректне використання операторів та конструкцій, побудова ефективних алгоритмів для розв'язку типових задач. Розробка алгоритмів та програми для створення бази даних телефонних номерів. Використання засобів розробки програмного забезпечення мовою Java.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 25.01.2016

  • Аналіз технічного забезпечення, вибір інструментального програмного забезпечення та середовища розробки програм. Створення класів для реалізації необхідних функцій для роботи програмного засобу. Розробка інтерфейсу для користувача та лістинг програми.

    курсовая работа [343,9 K], добавлен 24.08.2012

  • Розгляд поняття електронного освітнього ресурсу. Дослідження особливостей написання макросів засобами Visual Basic for Аpplications для використання у розробці розкладу студентів. Створення програми, яка демонструє використання офісного програмування.

    курсовая работа [687,2 K], добавлен 18.03.2015

  • Сутність і структурні елементи бінарного дерева, характеристика методів його обходу (в прямому, симетричному та зворотному порядку). Вибір мови програмування, середовища розробки та технічних засобів. Структура даних і модулів системи, порядок її роботи.

    дипломная работа [1,4 M], добавлен 12.07.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.