Виконання дипломних проектів, пов'язаних з розробкою комп’ютерних систем

Розрахунок витрат на розробку КС.

Визначення витрат на розробку КС проводиться шляхом складання відповідного кошторису, яка включає такі статті:

· матеріальні витрати;

· витрати на оплату праці;

· відрахування на соціальні потреби;

· амортизація основних фондів;

· інші витрати.

У статтю «Матеріальні витрати» включаються витрати на основні і допоміжні матеріали, паливо і енергію, необхідні для розробки КС.
Розрахунок витрат на матеріальні ресурси проводиться за формою, наведеною у таблиці 2.

Таблиця 2 - Витрати на матеріальні ресурси

Загальна сума витрат на матеріальні ресурси (З М) визначається за формулою:

,

де Вi - витрата i-го типу матеріального ресурсу, натуральні одиниці;

Ц i - ціна за одиницю i-го типу матеріального ресурсу, грн.

i - тип матеріального ресурсу;

n - кількість типів матеріальних ресурсів.

Якщо для розробки КС використовується електрообладнання, то необхідно розрахувати витрати на електроенергію за формою, наведеною в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 - Витрати на електроенергію

Загальна сума затрат на електроенергію (ЗЕ) розраховується за формулою:

,

де Рi - паспортна потужність i-го електрообладнання, кВт;

Кi - коефіцієнт використання потужності i-го електроустаткування (приймається Кi = 0.7 ё 0.9);

Тi - час роботи i-го устаткування за весь період розробки, год;

Ц - ціна електроенергії, грн / кВт Ч год;

i - тип електрообладнання;

n - кількість електрообладнання.

До статті «Витрати на оплату праці» включаються витрати на оплату праці всіх працівників, зайнятих розробкою КС (дипломника, керівників і консультантів дипломної роботи, залучених осіб). Витрати на оплату праці розраховуються за формою, наведеною у таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 - Витрати на оплату праці

Загальна сума витрат на оплату праці (ЗПР)визначається за формулою:

,

де ГСi - годинна ставка i-го працівника, грн.;

Тi - трудомісткість розробки КС, люд. Ч год;

i - категорія працівника;

n - кількість працівників, зайнятих розробкою КС.

Годинна ставка працівника може бути розрахована за формулою:

,

де ЗПi - місячна заробітна плата i-го працівника, грн.;

ФРЧi - місячний фонд робочого часу i-го працівника, год. (за даними бухгалтерії).

До статті "Відрахування на соціальні потреби» включаються сума єдиного соціального податку і внески на страхування від нещасних випадків і професійних захворювань, які становлять відповідно 26% і 0,2% (для НІ РХТУ) від витрат на оплату праці всіх працівників, зайнятих розробкою системи . (При розрахунку необхідно врахувати, що студентські стипендії даним податком не обкладаються.)

Витрати суб'єкта господарювання на соціальні заходи виникають внаслідок здійснення обов'язкових відрахувань на:

1) на державне (обов'язкове) соціальне страхування, включаючи відрахування на обов'язкове медичне страхування;

2) на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду), а також відрахування на додаткове пенсійне страхування.

3) формування державного Фонду сприяння зайнятості населення;

Відрахування на обов'язкове соціальне страхування, обов'язкове пенсійне страхування та до Фонду сприяння зайнятості населення здійснюються за встановленими законодавством нормами від загального розміру витрат на оплату праці, визначених законодавством.

На обов'язкове державне пенсійне страхування ставка збору становить 32 %. Збір на обов'язкове соціальне страхування здійснюється за ставкою 4 %, а обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття - 1,5 %.

До статті «Амортизація основних фондів» включається сума амортизаційних відрахувань від вартості обладнання і приладів, що використовуються при розробці КС. Амортизаційні відрахування розраховуються за формою, наведеною у таблиці 1.5.

Таблиця 1.5 - Амортизація основних фондів

Загальна сума амортизаційних відрахувань ( ЗАМ) визначається за формулою:

,

де Вi - вартість i-го устаткування, грн.;

НАi - річна норма амортизації i-го устаткування, %;

ТРКСi - час роботи i-го устаткування за весь період розробки КС, год.;

ТЕф i - ефективний фонд часу роботи i-го устаткування за рік, год / рік;

i - тип обладнання;

n - кількість устаткування.

Якщо для розробки АІС використовується обладнання, наявне в університеті, то його вартість визначається за «Інвентарною відомістю рухомого майна», яка знаходиться на відповідній кафедрі, або за картками на обладнання, що знаходяться в бухгалтерії університету.

Якщо для розробки КС купується і монтується спеціальне обладнання, то необхідно врахувати також витрати на доставку і монтаж. Ці витрати (в залежності від складності монтажу) можуть бути прийняті у розмірі 10-25% від витрат на придбання обладнання.

Річні норми амортизації обладнання приймаються за довідником або визначаються виходячи з можливого строку корисного використання устаткування: інформаційний комп'ютерний програмний продукт

,

де ТНi - можливий термін використання i-го устаткування, рік.

Можливий термін корисного використання устаткування може бути прийнятий від 3 до 10 років (за погодженням з керівником роботи або консультантом з економічної частини).

До статті «Інші витрати» включаються витрати на утримання адміністративно-управлінського та навчально-допоміжного персоналу, на опалення, освітлення та поточний ремонт приміщень, канцелярські, відрядження та інші господарські витрати. Витрати за цією статтею приймаються в розмірі 70-75% від витрат на оплату праці (за узгодженням з консультантом з економічної частини).

На підставі отриманих даних за окремими статтями складається кошторис витрат на розробку КС за формою, наведеною в таблиці 1.6.

Таблиця 1.6 - Кошторис витрат на розробку АІС

Визначення можливої (договірної) ціни КС

Величина можливої (договірної) ціни КС повинна встановлюватися з урахуванням ефективності, якості і термінів її виконання на рівні, що відповідає економічним інтересам замовника (споживача) і виконавця. Договірна ціна (Ц Д)для прикладних КС розраховується за формулою:

,

де З НДР - витрати на розробку КС (з таблиці 1.6), грн.;

Р - середній рівень рентабельності КС, % (Приймається в розмірі 20-30% за узгодженням з консультантом з економічної частини).

Розраховану можливу ціну КС необхідно порівняти з цінами на аналогічні розробки.

Економічне обґрунтування вибору комплексу технічних і програмних засобів

Для впровадження більшості КС необхідно:

ь придбання та встановлення засобів обчислювальної (комп'ютерної) техніки;

ь придбання та встановлення системного програмного забезпечення;

ь встановлення (інсталяція) і адаптація спеціалізованого програмного забезпечення

Кожен з перерахованих пунктів допускає безліч різних варіантів, так як існує велика кількість конфігурацій комп'ютерів, обладнання та різноманітних програмних продуктів.

Кожен з варіантів передбачає різні за величиною і структурою витрати. Дипломник повинен обґрунтувати вибір технічних і програмних засобів, необхідних для виконання основних функцій КС, розрахувати витрати на їх придбання і порівняти з цінами на аналогічні засоби проектування.

Оцінка соціально - економічних результатів функціонування АІС

Соціально - економічні результати функціонування КС необхідно оцінити за основними критеріями:

ь якості процесів управління;

ь тривалості процесів та строками отримання результатів;

ь витрат на виконання робіт в КС;

ь кількості фахівців, зайнятих у експлуатації КС, і характеру їх праці.

За кожним критерієм необхідно описати фактори, що визначають економічну ефективність КС.

КС є досягнення наукового, науково-технічного, економічного і соціального ефекту.

Науковий ефект характеризує отримання нових наукових знань і відображає збільшення інформації, призначеної для суто наукового використання. В якості факторів при оцінці наукових результатів можуть бути прийняті:

ь новизна отриманих чи передбачуваних результатів;

ь глибина наукового опрацювання;

ь ступінь ймовірності успіху (при незавершенні роботи).

Науково-технічний ефект характеризує можливість використання результатів виконуваних досліджень при розробці інших систем і забезпечує отримання інформації, необхідної для створення нової техніки. В якості факторів при оцінці науково-технічної результативності можуть застосовуватися:

ь перспективність використання;

ь масштаб реалізації;

ь завершеність отриманих результатів.

Економічний ефект характеризується вираженою у вартісних показниках економією людської і матеріалізованої праці в суспільному виробництві, отриманої при використанні результатів прикладних КС. Для прикладних КС виконуються розрахунки економічної ефективності, які носять імовірнісний, прогнозний характер. Економічний ефект КС, що визначається на стадії її виконання, представляє собою економічний потенціал, який може бути досягнутий при її впровадженні у виробництво.

Соціальний ефект проявляється в поліпшенні умов праці, підвищенні екологічних характеристик і т. д. Оцінка соціального ефекту КС повинна проводитися на основі довгострокового прогнозу. Соціальний ефект є настільки складною категорією, що часто не представляється можливим його пряма кількісна оцінка, оскільки він складається з різних непорівнянних між собою елементів. Однак деякі соціальні результати, що досягаються на основі КС, можуть бути кількісно оцінені у відповідних одиницях, прийнятих для вимірювання даного результату. До таких результатів належать:

ь чистота атмосфери в населеному пункті і промисловій зоні;

ь чистота повітря у виробничому приміщенні;

ь безпека роботи;

ь тепло-вологовий режим;

ь рівень шуму, освітленість і т.д.

Величина соціального результату в цих випадках визначається зміною кількісної характеристики, що досягається на основі КС. Якісний аналіз можливих видів ефекту КС полягає в зіставленні переваг і недоліків отриманих результатів на основі оцінок "краще - гірше", "більше - менше", "вище - нижче" і т.д.

Для підсумкової оцінки результатів розробки КС в залежності від видів виконуваних досліджень і поставлених цілей як критерію ефективності застосовується один з видів ефекту, а інші використовуються як додаткові характеристики.

Ефективність програмного продукту визначається його якістю та ефективністю процесу розробки і супроводу. Якість ПП визначається з точки зору фахівця - користувача даного програмного продукту і з позицій використання ресурсів. Програмний продукт має бути розроблений таким чином, щоб він виконував свої функції без зайвих витрат ресурсів (оперативної пам'яті ЕОМ, машинного часу, пропускної здатності каналів передачі даних та ін - на стадії функціонування; часу розробки та грошових ресурсів - на стадії створення програмного засобу).

З позицій керування ресурсами повинен бути виконаний ретельний аналіз витрат і ресурсів для всіх можливих варіантів проектування при виборі оптимального проекту програмного продукту.

Важливе значення для оцінки ефективності процесу розробки та супроводу ПП має визначення життєвого циклу програмного забезпечення системи. Це обумовлено вимогою створення актуальної і гнучкої КС, яка могла б розвиватися з найменшими витратами на внесення змін в систему по мірі її освоєння і старіння.

Під ефективністю супроводу ПЗ розуміється можливість зміни існуючого ПП при збереженні незмінними його основних функцій.

Приклад виконання техніко-економічного обґрунтування дипломних проектів (робіт), пов'язаних з розробкою інформаційних комп'ютерних систем наведено у додатку А.

Размещено на Allbest.ru