Новітні технології у музейній справі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Новітні технології у музейній справі

Музейні установи не зважаючи на свій тип, в усі роки виконували в суспільстві роль своєрідних сховищ інформації, представленої у вигляді різноманітних за типом музейних предметів. Головним їх завданням було не лише ознайомлення максимальної кількості людей з експонатами, які зберігаються у стінах, а представити, їх в такому світлі, щоб відвідувач почерпнув максимум корисної інформації про нього. І тут виникають дві основні проблеми: як при обмеженому музейному просторі ефективно розмістити експонати і як максимально довго затримати біля них відвідувачів, щоб відвідини музею не перетворювалося на спринт по експозиції.

Обмеження, накладені на площі віддані під експонування музейних предметів, накладає свій відбиток на їх кількості, які в один період часу демонструються. Частково цю проблему можна вирішити планомірними постійними ротаціями в діючій експозиції. Але, як правило вона супроводжується обмеженням доступу відвідувачів або до всієї діючої експозиції, або до її частини, що викликає незадоволення зі сторони відвідувачів. Частковим рішенням цієї проблеми є функціонування поряд з основною експозицією, тематичних тимчасових виставок, які змінюються з інтервалом не менше 4-6 місяців. Крім того, що на них можна перенаправляти потік відвідувачів, коли постійна експозиція не працює, часто на них представлені музейні експонати, які б можливо ніколи не потрапили на основну експозицію. Крім того, такі, тимчасові виставки дозволяють сконцентрувати увагу відвідувачів на одному, або декількох ключових питаннях і максимально повно їх відобразити.

Всі вище загадані способи ознайомлення відвідувачів музею з музейними експонатами, не зважаючи на затрачені зусилля не дозволять повністю ознайомити музейних відвідувачів з усім різноманіттям музейних експонатів, які зберігаються у фондах установи. І збільшення площ і фінансових затрат на показ експонатів, не міг привнести в це кардинальних змін. Проте ситуація кардинально змінилась з проникненням інформаційних технологій спочатку у життя людей, а з часом і у функціонування музейних установ. В останні два роки цей процес набув значної інтенсифікації, і в даний час дуже важко знайти людей середнього достатку, які б не мали доступу до комп'ютерної і різноманітної мобільної техніки. Додатково на загальне їх проникнення в повсякденне життя вплинув розвиток Internet.

Музейні установи залучались до інформаційного прогресу значно повільніше, у порівнянні з рештою користувачів новітніх комп'ютерних технологій. Першими ластівками стало створення спеціальних систем обліку музейних предметів, які в первинному вигляді могли бути або лінійними текстовими базами даних, або в кращому випадку таблицями, створеними в спеціалізованих табличних редакторах, з часом обростали функціоналом і трансформувалися в спеціалізовані програмні продукти [2, 8]. Незважаючи на присутність на ринку безоплатних і платних програм для обліку фондів, власні розробки, як правило виявляються найбільш ефективними.

Інтенсивний розвиток Internet, викликаний в першу чергу спрощенням процедури підключення до мережі, став причиною якісного і кількісного збільшення сайтів, що в свою чергу привело до ще більшої популяризації мережі серед населення. Музейні установи дуже неохоче створюють свої представництва в Internet. Викликане це насамперед простим нерозумінням того, що простий за структурою і дизайном сайт може стати поштовхом для потенційного відвідувача музею, все таки особисто завітати в установу і ознайомитися з експонатами, які зберігаються у його стінах [1, 187].

Зважаючи на сучасний розвиток мов веб-програмування та велике різноманіття фреймворків, і зважаючи на збільшення пропускних здатностей інтернет каналів до кінцевих користувачів, музейні установи мають унікальну можливість частково, а в окремих випадках повністю реалізувати віртуальний музей, який буде працювати цілодобово і без вихідних. Його робота буде залежати лише стабільності роботи сервера, на якому він розміщений. Слід відмітити, що більшість напрацювань, які будуть використовуватися на музейному сайті, можна використати в реальній експозиції чи на тимчасових виставках, розміщаючи їх на автономних чи мережевих комп'ютерних системах призначених для інформаційних цілей (інформаційні кіоски, трансляційні екрани, вбудовані планшети тощо) [3, 584]. музейний експонат віртуальний інформаційний

Повернімося до веб-сайту. Насамперед слід відмітити, що його створення в жодному випадку не може замінити реальну експозицію з її реальними об'єктами. Він лише доповнення, завдання якого в першу чергу надати інформацію про музей, а в другу викликати в користувача сайту бажання прийти і особисто відвідати музей. Слід відмітити, що в останні роки, у зв'язку із зростанням популярності соціальних мереж, багато музейних установ створило у них свої сторінки і дуже часто у них виникає думка, що наявність сторінки у соціальних мереж достатньо, тому створювати або продовжувати працювати над уже діючими сайтами немає сенсу. Насправді ця думка помилкова, і соціальні мережі слід використовувати лише для консолідації спільноти людей, і для публікації інформації - новин про нові виставки, експозиції, акції тощо, що проводяться в установі. На сайті установи ці новини також потрібно розміщати, в дещо зміненій формі і так само їх доцільно поміщати в стрічку новин RSS. Але потрібно розуміти, що музейний сайт має в першу чергу виконувати роль інформаційного центру для потенційних відвідувачів. Проектування сайту, особливо першої сторінки сайту має здійснюватися виходячи за такого міркування: відвідувач сайту відвідавши лише одну сторінку має отримати максимальну кількість потрібної для нього інформації, а саме час роботи установи, адресу, положення на карті міста, ціни на квитки, короткий опис діючої експозиції і поточних тимчасових виставок і акцій. Всі решта сторінок сайту, які можуть нести інформацію про музейну установу, є також важливими і вони мають бути доступними через систему меню, через один або два натискання кнопки, яке має мати не більше не більше двох рівнів, в окремих випадках три. Роль офіційного сайту музейної установи в першу чергу полягає у відображенні діяльності музею, його кадрового складу і тд. Проте дуже часто у музейних працівників накопичується, в результаті їх професійної діяльності, матеріали які розміщати на основному сайті музею не доцільно, оскільки вони присвячені окремим питанням, які могли би зацікавити вузьке коло відвідувачів. Виходом з цього положення є створення під доменів основного сайту організації або реєстрація самостійних сайтів, на яких могли відображатися результати діяльності цих працівників. Таким чином, ми розширяємо тематику основного сайту музею, не змінюючи при цьому його структуру. Крім того, для кожного піддомена можна передбачити унікальний дизайн, який би найкраще відображав контент, яким він наповнений. Прикладом такого піддомену може бути створена силами Лабораторії малакології Державного природознавчого музею НАН України Просвітницька інтернет-програма "Молюски".

Ще одним варіантом, менш затратним, як у плані часу так і фінансовому, залучення новітніх технологій в роботу музею, є створення мультимедійних програм, розміщених на переносних носіях інформації (cd і dvd - диски, носії на основі флеш пам'яті). В більшості випадків вони створюються з допомогою html з незначними вставками JavaScript або на Flash. Можливість записати на носії інформації від семисот мегабайт до чотирьох половиною гігабайт інформації знімає будь-які перешкоди у наповненні мультимедійного додатку різноманітним текстовим, графічним і відеоматеріалом, об'єднаних однією оболонкою. Її наявність також, додатково вирішує проблеми з несанкціонованим використанням представлених матеріалів. Слід відмітити, що підготовані таким чином матеріали в подальшому можна використовувати в для мультимедійних кіосків чи для трансляцій на оглядових екранах в стінах музею, розміщених в зоні продажу квитків та на переходах між експозиційними залами. Також, їх можна використовувати у вбудованих чи переносних планшетах, шляхом запуску браузера відкритого на весь екран із забороною його закриття і прихованням меню і адресного рядка, так в принципі і працює більшість інформаційних кіосків. Ще одним варіантом є створення нативних програм під мобільні пристрої, які своїм функціоналом і наповненням можуть повторювати роботу програм, створених для розміщення і поширення на носіях інформації, екранах моніторів та на мультимедійних кіосках. Для полегшення доступу користувачів до цих програм, досить розмістити в місцях скупчення та очікування відвідувачів QR коди, які будуть містити посилання на спеціальні сайти, які займаються поширенням таких програм. Так, наприклад для платформи Android, таким місце буде Google Play. Відвідувачу буде потрібно просто сфотографувати QR код з допомогою камери мобільного пристрою і підтвердити установку програми на телефон. Для цього в таких місцях потрібно обов'язково передбачити наявність вільного доступу відвідувачів до безоплатного Wi-Fi.

Отже, інформаційні технології без сумніву мають використовуватися у повсякденній роботі музею. Оскільки їх використання створює нові форми представлення інформації для відвідувачів. Але їх використання не може замінити музейні предмети, які експонуються, а лише доповнити і надати про них додаткову інформацію.

Список використаних джерел

1. Гураль Р.І. Новітні інформаційні технології у роботі музеїв (на прикладі сайту Державного природознавчого музею НАН України) // Мат. наук. конф. “Сучасний музей: наукова й експозиційна діяльність”. (15 травня 2008 р., м. Чернівці). - 2008. - C.186-189.

2. Гураль Р.І. Особливості створення та функціонування музейних баз даних // Мат. IV Всеукр. конф. молодих уч. “ІТОНТ 2008” (5-7 травня 2007 р., м. Черкаси). - 2008. - С.8.

3. Гураль Р.І. Основні напрямки розвитку інформаційної структури музеїв // Зб. мат. Загальноукр. конф. з проблем музеєзнавства, присв. 160-річчю засн. історичного музею ім. Д.І. Яворницького "Роль музеїв у культурному просторі України й світу". - Вип. 11. (14-15 жовтня 2009 р.). - м. Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2009. - С.582-586.

Размещено на Allbest.ru