3.6 Розрахунок кошторисних витрат на реалізацію проекту

Проектована база даних «Центр зайнятості» буде розроблятися і впроваджуватися за допомогою найнятих високо кваліфікованих фахівців. Для допустимої «фірми», яка має в наявності все необхідне технічне і програмне забезпечення для здійснення робіт по реалізації даного проекту, що значно знизить витрати і полегшить виконання робіт проектувальнику.

У зв'язку з тим, що апаратні і програмні засоби на підприємстві є, то це значно знизить витрати на розробку і реалізацію проекту. На створення та впровадження системи відведено 2 місяці. Витрати з реалізації проекту будуть включати: витрати на заробітну плату, витрати на розробку, витрати на впровадження проекту, витрати на програмні та апаратні засоби та інші витрати.

Можна цю суму представити у вигляді математичної формули:

З_заг. = З_прац. + З_{тех.зас та техн.} + З_інфр. + З_{впровад.} + З_інш., де

З_заг. - сума витрат на проектування і впровадження бази даних.

Витрати на працю визначаються як добуток кількості годин, витрачених на розробку, на вартість години роботи працівника.

Кількість годин на виготовлення програмного продукту підрахуємо, виходячи з кількості годин, витрачених на кожному етапі розробки:

· зовнішнє проектування зайняло 3 години;

· кодування - 20 годин;

· налагодження та експлуатаційне документування - 7 годин.

І тоді загальний час розробки склав 30 годин.

Тепер розрахуємо вартість години роботи програміста, виходячи з того, що він заробляє в місяць 5 000 гривень, число робочих днів в місяці - 22 і восьмигодинний робочий день, тоді за годину він отримує - 28 гривень.

Варт. = 5000 / (22*8) = 28 грн.

Звідси витрати на працю - 28 * 30 = 840 грн.

В якості витрат на технологію і технічні засоби виступає амортизація обладнання. Амортизація комп'ютера в рік становить 2000 гривень, тоді в день - 5 гривень. Так як розробка тривала 4 дні, то амортизація склала 20 гривень.

Тоді витрати на технологію і технічні засоби складуть - 20 гривень.

До витрат «на інфраструктуру», тобто всі необхідні для нормальної роботи проектувальника умови, відносяться витрати на електроенергію.

Споживання електроенергії комп'ютером, освітлювальними приладами в день складає 12 кВт. Враховуючи, що 1 квт коштує 0,50 гривні, витрати на електроенергію в день складуть 6 гривень, а за 4 дні проектування - 24 гривні.

Витрати на впровадження проекту являють собою витрати на навчання персоналу. Так як персонал підібраний таким чином, що всі фахівці мають досвід роботи з базами даних-для ознайомлення з роботою нової бази даних достатньо буде надати в кожен відділ необхідну документацію, випущену окремою книгою. Всього необхідно буде 3 примірника. Звідси, витрати на впровадження складуть 130 гривень. До інших витрат слід віднести витрати на технічні носії. Був придбаний диск, на якому буде зберігатися розроблена база даних, вартістю 14 гривень.

У результаті загальні витрати на створення бази даних складуть:

З_заг. = З_прац. + З_{тех.зас та техн.} + З_інфр. + З_{впровад.} + З_інш = 1028 грн

Висновки

Об'єктом дослідження в курсовому проекті виступає «Центр зайнятості», а предметом робота з безробітними.

У процесі розробки буде використана реляційна модель із здійсненням нормалізації, яка дозволить спроектувати базу даних, в якій немає непотрібних надмірних даних і протиріч, які надалі не призвести до псування інформації. Також буде забезпечена цілісність даних, яка сприяє несуперечності та адекватності відображеним даним.

Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Перший розділ присвячений теоретичним дослідженням, метою є - систематизація набутих знань, до теми курсового проекту бази даних «Центр зайнятості». У другому розділі подається розгорнута характеристика та проектування досліджуваної бази даних. В третьому розділі викладено проектну частину, де запропоновані заходи підвищення ефективності процесу обробки та аналізу даних, щодо бази даних «Центр зайнятості».

Центр зайнятості може:

- знаходити зацікавлені організації кожен місяць чи кожен квартал, що дають замовлення на ті чи інші вакантні місця;

- виконувати всі кількісні замовлення організації, яка робить кадровий запит;

- звернутися до традиційних ринків праці, скориставшись механізмом трудової підготовки на необхідні в даній місцевості потреби.

Хоча центр зайнятості і не є прямим учасником торгової операції, він фіксує і підтверджує всякий трудовий контракт.

Щоб найбільш швидко і ефективно функціонувати, необхідно вести автоматизований облік роботи центру. Було вирішено впровадити базу даних під назвою «Центр зайнятості», яка буде автоматизувати облік заявок від роботодавців на підбір відповідного для фірми спеціаліста.

Ця база буде включати в себе всі необхідні відомості роботодавців, вакансії, безробітних і заявки від роботодавців.

Основні цілі для досягнення, яких створена ця база даних:

Ш Забезпечення більш швидкого і зручного пошуку працівниками необхідної інформації;

Ш Забезпечення більшого захисту інформації від несанкціонованого доступу;

Ш Систематизація і більш детальний аналіз поданих заявок.

Автоматизований спосіб ведення даних процесів дозволяє найбільш достовірно, швидко і безпомилково збирати і проводити різні операції з даними. А значить, дозволить швидше і якісніше виконувати працівникові роботу, не відволікаючись на перевірку даних.

Код кожного роботодавця, є унікальним, що дозволяє легко і достовірно знайти будь-які дані по даному роботодавцю. А код вакансії, який також є унікальним, дозволяє автоматизувати облік вакансій і заявок на дані вакансії.

У даної предметної області можна виділити такі укрупнені специфікації:

Ш Відомості про роботодавця;

Ш Відомості про заявки, поданих конкретним роботодавцем;

Ш Відомості про заявки та безробітних на певну вакансію.

Були передбачені засоби захисту баз даних паролем для запобігання несанкціонованого доступу і витоку або псування інформації.

В результаті використання цього додатка на підприємстві збільшиться швидкість обробки даних, і швидкість роботи персоналу з пошуку, так само зменшиться ймовірність появи помилок в роботі пов'язана з людським фактором. Разом з тим існує ряд перспективних напрямків, пов'язаних з поліпшенням і удосконаленням проекту.

Список використаних джерел

1. Кренке Д. Теорія і практика побудови баз даних, Видавництво «Пітер», 2003

2. М. у. Система управління базами даних Microsoft Access 2001

3. Довідка Microsoft Access XP.

4. Навчальний посібник «Бази даних», СПб 2006

5. Д. Мейєр. Теорія реляційних баз даних. Видавництво «Світ», 1987

6. М. Р. Когаловский. Енциклопедія технологій баз даних, 2002

7. Гектор Гарсіа-Моліна, Джеффрі Ульман, Дженіфер Уидом. Системи баз даних. Повний курс. Москва, Санкт-Петербург, Київ, Видавництво «Вільямс», 2003

8. С. Д. Кузнєцов. Бази даних: мови і моделі. Видавництво «Біном», 2008

9. Е. Ф. Кодд. Реляційна модель даних для великих спільно використовуваних банків даних. СУБД № 1 1995 р

10. Сергій Кузнєцов. Основи сучасних баз даних. [http://citforum.ru/database/osbd/] Лекція 14. Стандартний мова баз даних SQL.

Размещено на Allbest.ru