Призначення цієї розробки актуальне і практичне в сьогоднішньому інформаційному світі. Воно дозволить оптимізувати роботу закладу громадського харчування, зменшити кількість та спростить роботу обслуговуючого персоналу, що дасть змогу для розвитку малого та середнього бізнесу.

Ця система дозволить уникнути процес пошуку та прийняття на роботу великої кількості персоналу. Від якого вимагається певна міра кваліфікації. Дана потреба у створенні такого продукту виникла в процесі розвитку сфери обслуговування. Стихійне збільшення закладів харчування, вимагає затрат великої кількості людино-ресурсів, що веде за собою певний відсоток помилок, які не допустимі в роботі цих закладів.

Перша версія системи призначена для звичайних користувачів з метою ознайомлення та подальшого удосконалення. Сама система є рішенням яке забезпечить розподілену автоматизацію роботи будь-якого закладу швидкого харчування.

ПС здобуде робочу назву і надалі буде називатись користувачами як "FastOrder".

У наступних версіях передбачається удосконалення з метою задоволення потреб користувачів та надання системи стійкості та додаткових можливостей. Можливе написання під ОС Android, з метою покращення функціональності та універсальності програми.

Розробка даного продукт ставить перед собою мету з'ясувати методи та отримати навички у проектуванні розподілених інформаційних систем, роботи з базами даних, та клієнт серверним зв'язком.

3. ВИБІР ЗАСОБІВ РЕАЛІЗАЦІЇ

При розробці програмного продукту слід орієнтуватися до потреб сучасності і використовувати найбільш нові і перевірені засоби створення ПЗ.

Засоби розробки програмного забезпечення - сукупність прийомів, методів, методик, а також набір інструментальних програм (компілятори, прикладні / системні бібліотеки і т.д.), що використовуються розробником для створення програмного коду. Програми, відповідні заданим вимогам.

З огляду на вищезазначене можна обрати засоби, що представлені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Засоби реалізації «Програмної системи»

При виборі апаратних засобів треба в першу чергу задовольнити бажання розробка і надати такі параметри технічних засобів, що дозволять комфортно виконувати роботу (Таблиця 3.2).

Таблиця 3.2 - Рекомендована конфігурація ПК

4. ОПИС ЗАСОБІВ ТА СЕРЕДОВИЩА РОЗРОБКИ

4.1 ОС Windows

Microsoft Windows -- узагальнююча назва операційних систем для ЕОМ, розроблених корпорацією Microsoft. Перші версії були не повноцінними операційними системами, а лише оболонками до ОС MS-DOS. Наразі, Microsoft Windows встановлена більш як на 90% персональних комп'ютерів світу.

Інтегровані програмні продукти

Пакет Microsoft Windows включає стандартні застосунки, такі як браузер (Internet Explorer), поштовий клієнт (Outlook Express), програвач (Windows Media Player). За допомогою технологій COM і OLE їхні компоненти можуть вбудовуватися в інші застосунки, у тому числі й сторонніх виробників. Ці продукти позиціонуються як безплатні і можуть бути вільно викачані з офіційного сайту Microsoft, проте для установки деяких з них необхідно мати робочу ліцензію Microsoft Windows. Запуск цих програм під іншими операційними системами можливий за допомогою емуляторів середовища Windows. Існують також версії деяких з них, спеціально розроблені для інших операційних систем. Ці версії поступаються оригінальним версіям набором функцій і можливостей, а також частотою оновлення.

В даний час Microsoft Windows встановлена на більшості персональних комп'ютерів і робочих станцій. Багато користувачів зробили вибір на користь Microsoft Windows, але дуже велика кількість зовсім не знайомі з альтернативами, такими як Mac OS X x86, GNU/Linux, BSD і іншими системами. В Україні до початку 2000-х років майже всі персональні комп'ютери продавалися з передвстановленою системою Windows. Боротьба з розповсюдженням нелегальних копій програмних продуктів привела до появи інтересу до вільних операційних систем. Так, наприклад, стало можливим придбати персональний комп'ютер з передвстановленою безкоштовною операційною системою GNU/Linux, FreeBSD і іншими.

4.2 С Sharp

C# (вимовляється Сі-шарп) -- об'єктно-орієнтована мова програмування з безпечною системою типізації для платформи .NET. Розроблена Андерсом Гейлсбергом, Скотом Вілтамутом та Пітером Гольде під егідою Microsoft Research (при фірмі Microsoft).

Синтаксис C# близький до С++ і Java. Мова має строгу статичну типізацію, підтримує поліморфізм, перевантаження операторів, вказівники на функції-члени класів, атрибути, події, властивості, винятки, коментарі у форматі XML. Перейнявши багато що від своїх попередників -- мов С++, Delphi, Модула і Smalltalk -- С#, спираючись на практику їхнього використання, виключає деякі моделі, що зарекомендували себе як проблематичні при розробці програмних систем, наприклад множинне спадкування класів (на відміну від C++).

Символ # у назві мови можна інтерпретувати і як дві пари плюсів ++, що натякають на новий крок у розвитку мови порівняно з C++ (подібно до кроку від C до C++), і як музичний символ дієз, разом з буквою C, що становить в англійській мові назву ноти до-дієз. Останнє й дало назву мові. Попри те, що символ # (октоторп) насправді є символом для позначення номера на більшості клавіатур і відрізняється від символу дієз ? (Unicode U+266F), Microsoft, як автор мови, неодноразово зверталася до своїх клієнтів з проханням прийняти таку стилізацію.

Нововведенням C# стала можливість легшої взаємодії, порівняно з мовами-попередниками, з кодом програм, написаних на інших мовах, що є важливим при створенні великих проектів. Якщо програми на різних мовах виконуються на платформі .NET, .NET бере на себе клопіт щодо сумісності програм (тобто типів даних, за кінцевим рахунком).

Станом на сьогодні C# визначено флагманською мовою корпорації Microsoft, бо вона найповніше використовує нові можливості .NET. Решта мов програмування, хоч і підтримуються, але визнані такими, що мають спадкові прогалини щодо використання .NET.

C# розроблялась як мова програмування прикладного рівня для CLR і тому вона залежить, перш за все, від можливостей самої CLR. Це стосується, перш за все, системи типів C#. Присутність або відсутність тих або інших виразних особливостей мови диктується тим, чи може конкретна мовна особливість бути трансльована у відповідні конструкції CLR. Так, з розвитком CLR від версії 1.1 до 2.0 значно збагатився і сам C#; подібної взаємодії слід чекати і надалі. (Проте ця закономірність буде порушена з виходом C# 3.0, що є розширеннями мови, що не спираються на розширення платформи .NET.) CLR надає C#, як і всім іншим .NET-орієнтованим мовам, багато можливостей, яких позбавлені «класичні» мови програмування. Наприклад, збірка сміття не реалізована в самому C#, а проводиться CLR для програм, написаних на C# точно так, як і це робиться для програм на VB.NET, J# тощо.

4.3 SQLite

Полегшена реляційна система керування базами даних, яка міститься у вигляді бібліотеки, де реалізовано багато зі стандарту SQL-92.. Джерельний код SQLite поширюється як суспільне надбання (англ. public domain), тобто може використовуватися без обмежень та безоплатно з будь-якою метою. Фінансову підтримку розробників SQLite здійснює спеціально створений консорціум, до якого входять такі компанії, як Adobe, Oracle, Mozilla, Nokia, Bentle і Bloomberg.

У 2005 році проект отримав нагороду Google-O'Reilly Open Source Awards.

Особливістю SQLite є те, що воно не використовує парадигму клієнт-сервер, тобто рушій SQLite не є окремим процесом, з яким взаємодіє застосунок, а надає бібліотеку, з якою програма компілюється і рушій стає складовою частиною програми. Таким чином, як протокол обміну використовуються виклики функцій (API) бібліотеки SQLite. Такий підхід зменшує накладні витрати, час відгуку і спрощує програму. SQLite зберігає всю базу даних (включаючи визначення, таблиці, індекси і дані) в єдиному стандартному файлі на тому комп'ютері, на якому виконується застосунок. Простота реалізації досягається за рахунок того, що перед початком виконання транзакції весь файл, що зберігає базу даних, блокується; ACID-функції досягаються зокрема за рахунок створення файлу-журналу.

Кілька процесів або нитей можуть одночасно без жодних проблем читати дані з однієї бази. Запис в базу можна здійснити тільки в тому випадку, коли жодних інших запитів в цей час не обслуговується; інакше спроба запису закінчується невдачею, і в програму повертається код помилки. Іншим варіантом розвитку подій є автоматичне повторення спроб запису протягом заданого інтервалу часу.

У комплекті постачання йде також функціональна клієнтська частина у вигляді виконуваного файлу sqlite3, за допомогою якого демонструється реалізація функцій основної бібліотеки. Клієнтська частина працює з командного рядка, і дозволяє звертатися до файлу БД на основі типових функцій ОС.

Завдяки архітектурі рушія можливо використовувати SQlite як на вбудовуваних (embedded) системах, так і на виділених машинах з гігабайтними масивами даних.

Особливості SQLite

- Транзакції атомні, послідовні, ізольовані, і міцні (ACID) навіть після збоїв системи і збоїв живлення.

- Встановлення без конфігурації -- не потрібно ані установки, ані адміністрування.

- Реалізує більшу частину стандарту SQL92.

- Повна база даних зберігається в одному крос-платформовому файлі на диску.

- Підтримка терабайтних розмірів баз даних і гігабайтного розміру рядків і BLOBів.

- Малий розмір коду: менше ніж 350KB повністю налаштований, і менш 200KB з опущеними додатковими функціями.

- Швидший за популярні рушії клієнт-серверних баз даних для найпоширеніших операцій.

- Простий, легкий у використанні API.

- Написана в ANSI-C, включена прив'язка до TCL; доступні також прив'язки для десятків інших мов.

- Добре прокоментований сирцевий код зі 100% тестовий покриттям гілок.

- Доступний як єдиний файл сирцевого коду на ANSI-C, який можна легко вставити в інший проект.

- Автономність: немає зовнішніх залежностей.

- Крос-платформовість: з коробки підтримується Unix (Linux і Mac OS X), OS/2, Windows (Win32 і WinCE). Легко переноситься на інші системи.

- Сирці перебувають в суспільному надбанні.

- Поставляється з автономним клієнтом інтерфейсу командного рядка, який може бути використаний для управління базами даних SQLite.

Технології, що підтримують SQLite

Сама бібліотека SQLite написана мовою C; існує велика кількість прив'язок до інших мов програмування, зокрема до C++, Java, Python, Perl, PHP, Tcl (засоби для роботи з Tcl включені в комплект постачання SQLite), Ruby, Haskell, Scheme, Smalltalk і Lua, а також до багатьох інших. Повний список наявних засобів можна знайти на сторінці проєкту.

4.4 TCP/IP

Це абревіатура терміну Transmission Control Protocol / Internet Protocol (Протокол керування передачею / міжмережевий протокол). Фактично TCP/IP не один протокол, а декілька. Саме тому його часто називають набором, або комплектом протоколів, серед яких TCP і IP -- два основні. Фактично TCP/IP представляє цей базовий набір протоколів, відповідальний за розбивання вихідного повідомлення на пакети (TCP), доставку пакетів на вузол адресата (IP) і збирання (відновлення) вихідного повідомлення з пакетів (TCP).

Великий внесок у розвиток стеку протоколів TCP/IP, що одержав свою назву завдяки популярним протоколам IP і TCP, вніс університет Берклі, реалізувавши протоколи стека у своїй версії ОС UNIX. Популярність цієї операційної системи привела до широкого поширення протоколів ТСР, IP та інших протоколів стека. Сьогодні цей стек використовується для зв'язку комп'ютерів світової інформаційної мережі Інтернет, а також у багатьох корпоративних мережах.

Стек протоколів TCP/IP (модель взаємодії відкритих систем DoD (Department of Defence міністерства оборони США) ділиться на 4 рівні: прикладний (application), транспортний (transport), міжмережевий (internet) та рівень доступу до середовища передачі (англ. network access layer, link layer). Терміни, що використовуються для позначення блоку переданих даних, різні при використанні різних протоколів транспортного рівня: TCP і UDP.

На прикладному рівні це потік (TCP) і повідомлення (UDP); на транспортному -- сегмент і пакет.

Як і в моделі OSI, дані більш верхніх рівнів інкапсулюються в блоки даних більше нижніх рівнів, наприклад, сегмент (TCP) або пакет (UDP) зі своїми даними і службовими заголовками інкапсулюється всередині поля «Дані» дейтаграми.

Прикладний рівень

Протоколи прикладного рівня TCP/IP визначають процедури організації взаємодії прикладних процесів (програм) різних мережевих комп'ютерів і форми подання інформації за такої взаємодії. За ознаками взаємодії прикладних процесів виділяють два типи прикладного програмного забезпечення: програма-клієнт та програма-сервер. Протоколи прикладного рівня зорієнтовано на конкретні прикладні завдання. Серед традиційних послуг, котрі забезпечують протоколи прикладного рівня з сімейства TCP/IP, сьогодні найпопулярнішими є електронна пошта -- протоколи SMTP та POP3, передача файлів -- FTP та TFTP, емуляція віддаленого терміналу -- TELNET тощо.

З середини 1990-х років в Інтернеті активно запроваджуються послуги, які базуються на технології WWW, яка грунтується на протоколі передачі гіпертексту HTTP.

Сьогодні популярні послуги пакетної IP-телефонії на базі стандартів IETF, до яких відносяться спеціальні протоколи прикладного, транспортного і мережного рівнів, наприклад сигналізації SIP, передачі в режимі реального часу RTP та RTCP, резервування ресурсів RSVP, рекомендацій ITU H.323 тощо.

Транспортний рівень

Протоколи транспортного рівня TCP/IP надають транспортні послуги прикладним процесам. Основними протоколами транспортного рівня TCP/IP є протокол керування передачею TCP (Transmission Control Protocol) і протокол користувальницьких дейтаграм UDP (User Datagram Protocol). Транспортні послуги цих протоколів суттєво відрізняються. Протокол UDP доставляє датаграми без установлення з'єднання. При цьому він не гарантує їхнього доставляння. Протокол TCP забезпечує надійне доставляння байтових потоків (сегментів) із попереднім встановленням транспортного дуплексного з'єднання (віртуального каналу) між модулями TCP мережних комп'ютерів. Для розв'язання транспортних завдань протоколи TCP та UDP при передачі даних формують і додають до даних свої заголовки обсягом 20 байт та 8 байт відповідно.

Кожен прикладний процес взаємодіє з модулем транспортного рівня TCP або UDP через окремий порт, що дозволяє при взаємодії систем однозначно ідентифікувати прикладні процеси. Ці порти нумеруються починаючи з нуля. При передачі запиту прикладної програми клієнта до прикладної програми сервера транспортний модуль, формуючи датаграму чи сегмент, вказує номери портів програмних модулів прикладних протоколів сервера й клієнта. З цією метою в заголовку пакета протоколу транспортного рівня виділено два поля -- «порт одержувача» і «порт відправника», обсягом по 2 байти. Номери портів TCP та UDP до прикладних протоколів сервера стандартизовані IETF. Для цього надано номери в діапазоні від 1 до 1023. Наприклад, програмний модуль TCP сервера зазвичай взаємодіє з модулем протоколу HTTP через порт з номером 80. Взаємодія модуля TCP чи UDP клієнта з будь-яким модулем прикладного протоколу відбувається через порт, якому надається вільний номер більший за 1023.

Мережний рівень

Протоколи мережного рівня TCP/IP забезпечують взаємодію мереж різної архітектури тощо. Основним протоколом мережного рівня технології TCP/IP є між мережний протокол IP та його допоміжні протоколи: адресний протокол ARP; реверсний адресний протокол RARP (Reverse ARP); протокол діагностичних повідомлень ICMP (Internet Control Message Protocol), який надсилає повідомлення вузлам мережі про помилки на маршруті, які виникають при передачі пакетів тощо.

Головне завдання між мережного протоколу IP -- це маршрутизація пакетів даних між різнотипними комп'ютерними мережами. Для розв'язання цього завдання протокол IP підтримує IP-адресацію мереж та вузлів, використовує таблицю маршрутизації пакетів, виконує, за необхідності, фрагментацію та дефрагментацію цих пакетів.

Функціонування мережного рівня також забезпечує низка протоколів динамічної маршрутизації RIP, OSPF, які динамічно формують маршрути таблиці маршрутизації за алгоритмами вектора VDA (Vector Distance Algorithm) і стану зв'язку LSA (Link State Algorithm) відповідно; протоколів політики зовнішньої маршрутизації EGP (Exterior Gateway Protocol), BGP (Border Gateway Protocol) тощо.

Рівень доступу до середовища передачі (Network Access Layer)

Функції:

- відображення IP-адреси в фізичні адреси мережі (MAC-адреси);

- інкапсуляція IP-дейтаграм в кадри для передачі по фізичному каналу і передачі кадрів.

На цьому рівні працює протокол ARP, який здійснює відображення адреси IP-> MAC.

4.5 Microsoft Visual Studio

Cерія продуктів фірми Майкрософт, які включають інтегроване середовище розробки програмного забезпечення та ряд інших інструментальних засобів. Ці продукти дозволяють розробляти як консольні програми, так і програми з графічним інтерфейсом, в тому числі з підтримкою технології WindowsForms, а також веб-сайти, веб-застосунки, веб-служби як в рідному, так і в керованому кодах для всіх платформ, що підтримуються MicrosoftWindows, WindowsMobile, WindowsCE, .NETFramework, .NETCompactFramework та MicrosoftSilverlight.

Компоненти

VisualStudio включає один або декілька з наступних компонентів:

- Visual Basic .NET, а до його появи -- Visual Basic

- Visual C++

- Visual C#

- Visual J#

- Visual F# (входить до складу Visual Studio 2010);

- Visual Studio Debugger

Багато варіантів постачання також включають:

- MicrosoftSQLServer або

- MSDEVisualSourceSafe -- файл-серверна система управління версіями

У минулому, до складу VisualStudio також входили продукти:

- Visual InterDev;

- Visual J++;

- Visual J#;

- Visual FoxPro;

- VisualSourceSafe - файл-серверна система управління версіями.

Visual Studio 2010

Представлений 12 квітня 2010 року. Включає .NET Framework 4.0. З'явилася нова мова F#, Visual C++ підтримує стандарт C++0x.

Інструменти Visual Studio 2010 допоможуть не тільки в створенні звичних програм для мобільних телефонів і персональних комп'ютерів, але в розробці хмарних застосунків. При цьому процес тестування, зневадження і розгортання програм в «хмарі» аналогічний створенню .NET-застосунків. Іншим важливим доповненням в Visual Studio 2010 є інструменти для багатонитевої розробки з використанням як некерованого коду, так і .NET Framework.

У Visual Studio 2010 повністю перероблений інтерфейс з використанням Windows Presentation Foundation (WPF), упроваджено наступне покоління інструментів ASP.NET, є підтримка динамічних розширень в мовах програмування C# і Visual Basic, використовуються нові шаблони проектів, інструментарій для документування тестових сценаріїв і велика кількість нових бібліотек, що підтримують Windows 7.

Visual Studio Ultimate 2010, формально це Visual Studio Team System 2010, кодове ім'я Rosario, це новий інструмент для спільної розробки застосунків.

Доповнення

Visual Studio побудована в архітектурі, що підтримує можливість використання доповнень (Add-Ins), -- плагінів від сторонніх розробників, що дозволяє розширювати можливості середовища розробки.

Деякі з найпопулярніших доповнень:

- DevPartner Studio

- Visual Assist

- ReSharper

- IncrediBuild

- Workspace Whiz

- Viva64

5. СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ

Проектування -- процес створення проекту, прототипу, праобразу майбутнього об'єкта, стану та способів його виготовлення. У проектуванні застосовують системний підхід, який полягає у встановлені структури системи, типу зв'язків, визначені атрибутів, аналізуванні впливів зовнішнього середовища.

Аналітичне програмування (інколи згадується як “систематичне програмування” або “ієрархічне програмування”) є загальним методом боротьби зі складностями шляхом покрокових уточнень. Він починається з ясної постановки задачі, яку треба розв'язати, і розвивається далі шляхом розбиття її на підзадачі, приводячи врешті решт до таких задач, розв'язок яких легко виразити через базові поняття. Без особливих обмежень можна вважати, що потрібний ступінь деталізації досягнуто, якщо кожна підзадача може бути реалізована окремим модулем (підпрограмою) - це і буде базовим поняттям проекту. Аналітичне програмування орієнтоване на проблему: ми шукаємо розв'язок задачі і на кожному кроці даємо повний опис розв'язку (з відповідною мірою деталізації).

Під час проектування системи самообслуговування закладів громадського харчування використовувався шаблон проектування MVC(Model-view-controller) - це архітектурний шаблон, який використовується під час проектування та розробки програмного забезпечення.

Цей шаблон поділяє систему на три частини: модель даних, вигляд даних та керування. Застосовується для відокремлення даних (модель) від інтерфейсу користувача (вигляду) так, щоб зміни інтерфейсу користувача мінімально впливали на роботу з даними, а зміни в моделі даних могли здійснюватися без змін інтерфейсу користувача.Має вигляд(Рис 5.1).

Мета шаблону -- гнучкий дизайн програмного забезпечення, який повинен полегшувати подальші зміни чи розширення програм, а також надавати можливість повторного використання окремих компонентів програми. Крім того використання цього шаблону у великих системах призводить до певної впорядкованості їх структури і робить їх зрозумілішими завдяки зменшенню складності.

Рисунок 5.1 - Потік інформації в шаблоні MVC

Для зв'язку між клієнтською програмою і сервером була використана клієнт-серверна архітектуру(Рис 5.2)

Рисунок 5.2 Клієнт-серверна архітектура

Сервери є незалежними один від одного. Клієнти також функціонують паралельно і незалежно один від одного. Немає жорсткої прив'язки клієнтів до серверів. Більш ніж типовою є ситуація, коли один сервер одночасно обробляє запити від різних клієнтів; з іншого боку, клієнт може звертатися то до одного сервера, то до іншого. Клієнти мають знати про доступні сервери, але можуть не мати жодного уявлення про існування інших клієнтів.

5.1 Проектування системи

Проектування системи здійснюємо на основі об'єкто-орієнтованого моделювання та мови UML, який дозволяє враховувати аспекти, властиві діючим акторам системи.

Побудова моделі системи залежить від конкретно поставлених цілей і функцій які мають бути реалізовані в даній програмі.

Об'єктний стиль проектування -- це декомпозиція майбутньої системи на окремі підсистеми (пакети), визначення функціональних і нефункціональних вимог і об'єктної моделі предметної області.

Дана система працює в такій послідовності. Клієнтська програма бере дані про страви в базі даних. Потім взаїмодіючи з програмою користувач спочатку обирає столик, потім страви і їх кількість. Після завершення вибору страв йде відправка на сервер. На сервері виконується приймання даних про замовлення та їх обробка, якщо їх декілька. Коли замовлення виконано, воно зберігається в базу даних. Через клієнтську програму можна переглянути історію замовлень.

Рисунок 5.3 - Модель системи

5.2 Розробка клієнтської частини

Клієнтська програма працює за наступним алгоритмом (Рис 5.4)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 5.4 - Алгоритм роботи клієнтської програми

Клієнтська програма не можу працювати без запущеного серверу. В разі такого запуску це викличе помилку.

Статична структура клієнтської програми відображена на(Рис 5.5).

Рисунок 5.5 - Структура проекту клієнтської частини

Вона складається з :

- img -ресурси для відображення зображень страв та категорій.

- Items -елементи керування які генеруються для кожного запису в базі даних.

- Resources - ресурс для відображення плану залу, та вибору столика.

- DB.base - файл бази даних.

- DBDataSet.xsd - файл для налаштування зв'язків бази даних, також в ньому можна написати запит, або заповнити таблиці даними.

- favicon.ico - файл іконки для програми.

- HistoryForm.cs - форма для відображення історії в програмі.

- MainForm.cs - головна форма програми.

- network.ini - файл конфігурації для налаштування ip адреси та порту за яким підключатись до сервера.

- NetworkConnection.cs - файл в якому прописані методи за якими встановлюється звязок з сервером

- Program.cs - файл з якого відбувається головна точка входу для програми.

- ResaltForm.cs - форма яка відображається після завершення замовлення.

- TablesForm.cs - форма в якій виконується вибір столика.

5.3 Розробка серверної частини

Визначаємо загальну будову сервера на основі(Рис 5.3). Для початку будуємо алгоритм роботи сервера (Рис 5.6).Сервер працює за допомогою протоколу TCP/IP.

Статична структура сервера в проекті зображена на (Рис 5.7).

Вона складається з :

- Logging.cs - файл в якому прописуються методи для логування сеансів програми.

- MainForm.cs - головна форма сервера.

- network.ini - файл з налаштуваннями ip адреси і порту, для встановлення зєданння з клієнтом.

- NetworkLisener.cs - файл в якому описуються методи, для прослуховування сокета по заданому порту.

- OrderItem.cs - елемент керування який відображає інформацію про замовлення.

- Program.cs - файл з якого відбувається головна точка входу для програми.

- server.ico - файл іконки для серверу.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 5.6 - Алгоритм роботи сервера

Рисунок 5.7 - Структура проекта серверної частини

5.4 Структура бази даних

Структура бази даних відображена на(Рис 5.8). База даних складається з трьох таблиць, з такими назвами: "Category"(категорії страв), "Dishes"(страви), "History"(історія).

Таблиці мають наступні поля:

Category:

- id - первинний ключ;

- name - назва категорії;

- img - поле для посилання на зображення категорії;

- desription - властивості.

Dishes:

- id - первинний ключ;

- name - назва страви;

- img - поле для посилання на зображення страви;

- desription - властивості страви, тут описано з чого вона складається та її вага;

- category_id - це поле служить для того, щоб за допомогою idзв'язувати страви з категоріями

- price - ціна кожної страви.

History:

- id - первинний ключ;

- data - дата замовлення;

- order - замовлення, перелік страв та їх кількість;

- number_table - номер столу на який прийшло замовлення.

Рисунок 5.8 - Структура бази даних

6. ОХОРОНА ПРАЦІ

6.1 Охорона праці в закладах громадського харчування

Охорона праці - комплекс заходів з техніки безпеки, виробничої санітарії та гігієни, протипожежної техніки. Здійснення цих заходів у ресторанах забезпечує створення нормальних умов роботи на всіх ділянках виробництва на науково - гігієнічної та технічній основі. Завдання техніки безпеки у закладах ресторанного господарства - вивчення особливостей процесів виробництва та обслуговування, аналіз причин, що викликають нещасні випадки та професійні захворювання, розробка конкретних заходів щодо їх попередження. Протипожежна техніка, вивчаючи причини виникнення пожеж, допомагає здійснювати заходи щодо їх запобігання та ліквідації і розробляти ефективні способи гасіння пожеж.

У закладі ресторанного господарства має регулярно проводитися інструктажі. Ввідний інструктаж проводять кожного разу для тих людей, які вперше у даному закладі. На даному інструктажі знайомлять із закладом, розповідають про організацію роботи, техніку безпеки, зарплату, режим роботи тощо. На робочому місці проводять первинний інструктаж, при якому знайомлять зі специфікою роботи на даному місці, технікою безпеки, організацією роботи. Проводять також повторний інструктаж 2 рази на рік, та цільовий інструктаж, що проводиться при переміщенні працівника з одного робочого місця на інше.

Всі працівники закладу харчування мають проходити медогляд і мати особові медичні книжки. Медогляд проводиться як при влаштуванні на роботу(попередній медогляд) так і під час роботи(періодичний медогляд).

Тільки пройшовши ввідний інструктаж і медогляд, ознайомившись з правилами і особливостями роботи в закладі працівники допускаються до роботи. Інструктажі складає інженер з охорони праці, інструктовані особи розписуються після проходження інструктажу.

Для забезпечення пожежної безпеки в їдальні, ресторані (барі) необхідно:

- експлуатувати електромережі, електроприлади та іншу електроапаратуру тільки у технічно справному стані, враховуючи рекомендації підприємств-виготовлювачів;

- групові освітлювальні та силові щитки розміщувати звичайно поза залами або біля входу до них;

- у разі виявлення пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток, інших електроприладів, газової апаратури (за її наявності) негайно знеструмити (вимкнути) їх та вжити необхідних заходів до приведення їх у пожежобезпечний стан;

- у приміщеннях для зберігання горючих продуктів, тари або продуктів у горючій упаковці для підключення засобів механізації слід встановлювати тільки триполюсні розетки із заземлювальним контактом;

- меблі та обладнання необхідно розміщувати таким чином, щоб забезпечувався вільний евакуаційний прохід до дверей для виходу з приміщення не менше 1,35 м. Двері повинні відчинятися назовні;

- евакуаційні шляхи та виходи повинні постійно утримуватися вільними, нічим не захаращуватися, в робочий час продукти та тару слід транспортувати шляхами, що не перетинаються з виходами для відвідувачів;

- спільно зберігати товари, інші речовини та матеріали з урахуванням їх фізико-хімічних властивостей;

- складувати товари і матеріали на стелажах або в штабелях за умови наявності проходу між ними шириною не менше 1 м, відстань між стінами та стелажами або штабелями повинна бути не менше 0,8 м;

- територію і приміщення їдальні (кафе) постійно утримувати в чистоті та порядку, у міру накопичення та після закінчення роботи горючі відходи слід прибирати у спеціально відведені сміттєзбірники;

- утримувати у технічно справному стані засоби протипожежного захисту та зв'язку (пожежну та охоронно-пожежну сигналізацію, автоматичні установки пожежогасіння, пожежні крани і первинні засоби пожежогасіння тощо), які є у кафе чи їдальні;

- усі працівники повинні вміти користуватися вогнегасниками, іншими первинними засобами пожежогасіння, знати місце їх знаходження.

В їдальні (кафе) забороняється:

- влаштовувати тимчасові електромережі, прокладати електропроводи та кабелі безпосередньо по горючій основі;

- застосовувати саморобні некалібровані плавкі вставки в запобіжниках, прокладати електричні проводи та кабелі транзитом через складські приміщення, експлуатувати світильники без скляних ковпаків або з горючими розсіювачами (відбивачами);

- встановлювати штепсельні розетки, підключати струмоприймачі в мережі аварійного (евакуаційного) чи рекламного освітлення;

- користуватись у приміщеннях електрокип'ятильником, чайником, самоваром, праскою і т. ін. (крім місць, спеціально відведених і обладнаних для цього), залишати увімкненими без нагляду перераховані та інші електроприлади;

- застосовувати і зберігати пожежонебезпечні речовини та матеріали (горючі товари, вибухові речовини, балони з газом під тиском, пластмаси, фарбувальні, полімерні та інші матеріали) в підвальних приміщеннях і цокольних поверхах та в приміщеннях, які не мають віконних прорізів або спеціальних засобів димовидалення;

- складувати горючі матеріали на відстані менше 0,5 м від електросвітильників; 0,6 м від сповіщувачів автоматичної пожежної сигналізації та 1 м від електрощитів;

- курити та застосовувати відкритий вогонь, палити відходи, пакувальні матеріали і т. ін. У місцях, де дозволено курити, мають бути встановлені попільниці із негорючого матеріалу;

- проводити газоелектрозварювальні роботи без оформлення відповідного дозволу та за наявності відвідувачів;

- вимикати освітлення, електроживлення приладів та обладнання (за винятком евакуаційного освітлення та електрообладнання, яке за вимогами технології повинно працювати цілодобово).

Завідувач їдальні (кафе) перед зачиненням повинен особисто впевнитись у працездатності автоматичних систем виявлення та гасіння пожеж наприклад Спринклерної водяної системи, оглянути приміщення, переконатися у відсутності порушень, що можуть призвести до пожежі, і тільки після цього останнім залишити приміщення та зачинити двері.

Для безпеки процесів готування їжі та обслуговування споживачів офіціанти та бармени повинні дотримуватися певних вимог охорони праці та техніки безпеки:

- перевіряти технічний стан підлоги в залі і близько роздачі;

- при виявленні слизькості або нерівності офіціант повинен повідомити адміністратора для негайного усунення цих недоліків;

- негайно прибирати з підлоги пролитий жир, рідина, предмети чи продукти;

- бути обережним і уважним біля дверей і проходів;

- розкривати банки з консервованою продукцією ключем або спеціальним приладом;

- ставити посуд з гарячими стравами на підставку, площа якої повинна бути більше дна установлюваного посуду;

- дотримуватися обережності при перенесенні їжі на сходах;

- не проходити з підносом по залу під час танців;

- не використовувати посуд з тріщинами або щербиною, вимагати вилучення її з ужитку - заміни;