Використання інформаційних систем в економіці

1

60

1

58

0

-2

Усього по підприємству

70

11470,3

62

8616,32

-8

-2854

На основі даних таблиці можна зробити висновок, що було зекономлено на більш дорогих пристроях таких, як:

· модулі пам'яті - їх закупили значно менше ніж передбачалося на 6 шт. і сумою в 868,44 грн.

· монітор - на 2 шт. і сумою 2500 грн.

· кабель між блоковий на 5 шт. сумою 93,6 грн.

· FLASH карт на 1 шт. сумою 83,22 грн.

У зв'язку з непередбачуваним пошкодженням компонентного кабелю, його комплектацію довелось при покупці збільшити. Без змін залишилась купівля тонер-картриджів для принтерів. Без змін у кількісному вираженні залишилась покупка акустичної пари (колонки) та заправка до картриджу, але при цьому вартість акустичної системи збільшилась на 4 грн. а заправка стала дешевшою всього на 2 грн. Зміни останніх не привели до великих витрат підприємства.

У зв'язку з розвитком комп'ютерних технологій відбувається часткове зменшення вартості більш старих технологій, що купуються. Відобразимо витрати під час закупки комп'ютерного обладнання на протязі двох років, при умові, що купується той самий тип обладнання в таблиці 1.7.2.

Таблиця 1.7.2

Аналіз закупки обладнання за півроку

№	Показник	1 пів року 2006	2 пів року 2006	1 пів року 2007	2 пів року 2007
1	Валові витрати на комп'ютерні комплектуючі	11460,3	8980,6	10860,0	10592,4
2	Абсолютний приріст - цепний, грн. - базовий, грн		-2479,7 -2479,7	1879,4 -600,3	-267,6 -867,9
3	Темп приросту - цепний, % - базовий, %		-21,64 -21,64	20,93 -5,24	-2,46 -7,57
5	Темп росту - цепний, % - базисний, %		78,36 78,36	120,93 94,76	97,54 92,43
6	Середній темп приросту, %	97,41

З результатів даних таблиці можна зробити наступні висновки:

у 2006 - 2007 роках витрати на комплектуючі підприємством мав таку динаміку: в другому півріччі в порівнянні з першим знизився на 2479,7 грн. (21,64%), у третьому півріччі в порівнянні з попереднім цей показник зріс на 1879,4 грн. (20,93%), але порівняно з першим півріччям він був меншим на 600,3 грн. (5,24%); у четвертому в порівнянні з попереднім також зменшився на 267,6 грн. (2,46%), а з першим півріччям зменшився на 867,9 грн. (7,57%). В середньому на протязі двох років витрати зменшились на придбання техніки на 2,59%.

Для характеристики використання обладнання використовуються наступні показники:

· коефіцієнт використання наявного обладнання:

(1.7.1)

· коефіцієнт використання встановленого обладнання:

(1.7.2)

В якості обладнання будемо вважати цілу комплектацію комп'ютерної апаратури. На підприємстві налічується наявного обладнання з урахуванням того, що знаходиться на складі та може бути використане, складає 98 шт. Кількість обладнання, що вже використовується складає 88 шт., а встановлене також 88 шт. Тому коефіцієнт використання наявного обладнання, згідно формули (1.7.1) складатиме:

Відповідно коефіцієнт використання встановленого обладнання, згідно формули (1.7.2):

Завдяки цим коефіцієнтам можна зробити висновок, що процент використання обладнання досить високий і в разі виведення з ладу якого-небудь обладнання його можна буде замінити на аналогічне. Згідно коефіцієнта використання встановленого обладнання можна стверджувати, що обладнання використовується максимально та повноцінно.

Податковий метод нарахування амортизації.

Даний метод нарахування амортизації відбувається в декілька етапів. Сама амортизація нараховується у відсотках до початкової балансової вартості і складає 15%. Нарахування відбувається поквартально, причому кожне наступне нарахування відбувається на різницю між попередньою балансовою вартістю і сумою амортизації. Після того, як була визначена амортизація за квартал її розподіляють по місяцях, тобто ділять на три. Приведемо розрахунок амортизації за монітором за 10 місяців, з нарахуванням в одинадцятому. Вартість монітору складає 1345 гривень. В 10 місяців входить 3 квартали. Тому сума амортизаційних відрахувань за 9 місяців складе:

і залишається ще один місяць:

У інтегрованій автоматизованій системі функції проектування продукції, закупівлі матеріалів, програмування роботи верстатів, управління виробництвом, продажу продукції і оцінки витрат і результатів виконуються сумісними між собою процесорами, сполученими в єдину автоматизовану систему управління виробництвом і продажем продукції. Інтегровані системи дозволяють сполучати в єдиний потік різні види інформації і тим самим підвищувати ефективність її використання в процесі розробки і ухвалення оптимальних планово-управлінських рішень різними категоріями персоналу.

У системі автоматизованого планування найважливіше значення має база даних, що є пакетом програм, які забезпечують запам'ятовування, сортування, пошук, об'єднання, структуризацію інформації на основі використання сучасних засобів обчислювальної техніки. Всяка система управління базами даних повинна забезпечувати здійснення двох взаємозв'язаних планово-економічних завдань:

· класифікацію і доступність початкової інформації;

· оновлення і достовірність даних.

Базу даних зручно представляти у вигляді трьох окремих частин:

· файли інформації, кожен з яких містить початкові дані з певної тематики;

· записи усередині файлу, що мають однакову структуру;

· поля, що визначають дані в кожному записі.

До складу типового модуля операцій з базами даних входять наступні види робіт:

1. Створення шаблону.

Операція дозволяє користувачеві формувати структуру запису або шаблон залежно від вимог вирішуваного завдання. В ході формування шаблону визначаються тип поля, число полів запису, максимальна кількість символів в полі.

2. Введення даних.

Операція дозволяє додати нові записи у файл і вносити необхідні зміни у міру їх виникнення.

3. Сортування.

Дана операція виділена спеціально для сортування записів у будь-якому порядку. Зазвичай використовується сортування за алфавітом, зростанню чисел, даті розробки і так далі.

4. Запит або вибірковий перегляд записів у відсортованому порядку.

5. Редагування або модифікація полів окремого запису. Можливо також корінна зміна всього файлу або його доповнення новими даними.

6. Пошук - одна з найбільш важливих операцій з базою даних. Окремі записи можуть бути знайдені по номеру поля або його змісту.

Розрізняють спеціальний, універсальний або комбінований види пошуку.

Внутрішньо фірмове планування передбачає автоматизовану розробку комплексних планів соціально-економічного розвитку підприємства або бізнес-планів виробництва продукції від вибору початкової стратегії або мети до випуску і продажу продукту на ринку. Розглянемо для прикладу систему виробничого планування, що охоплює комплекс наступних автоматизованих планово-виробничих рішень:

· проектування виробничих процесів;

· уточнення послідовності операцій;

· вибір режимів обробки і розрахунок норм часу;

· визначення потреби і порядку закупівлі матеріалів;

· розрахунок необхідної кількості інструментів;

· розміщення устаткування і організація виробництва.

Застосування інтерактивної автоматизованої системи планування і управління виробництвом у взаємозв'язку з системою управління базами даних сприяє зниженню трудомісткості виконуваних розрахунків і підвищенню оперативності і гнучкості прийнятих рішень. У вітчизняному виробництві застосовуються різні системи автоматизованого планування і управління виробництвом, такі як:

· системи, що управляють, з повністю автоматизованими виробничими процесами і установками;

· контролюючі системи ходу виробництва з частково автоматизованими плановими розрахунками;

· системи обробки для аналізу звітної інформації про хід виробництва.

2. Побудова математичної моделі та розрахунок ефективності економічної системи

2.1 Побудова адаптивної моделі прогнозування ціни комплектуючого

2.1.1 Суть адаптивних моделей

Адаптивні моделі прогнозування - це моделі, здатні пристосовувати свою структуру і параметри до зміни умов. Інструментом прогнозу в адаптивних моделях, як і в кривих росту, є математична модель з єдиним фактором - «часом».

При оцінці параметрів адаптивних моделей на відміну від «кривих росту» спостереженням (рівням ряду) привласнюються різні ваги в залежності від того, наскільки сильним визнається їхній вплив на поточний рівень. Це дозволяє враховувати зміни в тенденції, а також будь-які коливання, в яких простежується закономірність. Всі адаптивні моделі базуються на двох схемах: ковзної середньої (КС-моделі) і авторегресії (АР-моделі).

Відповідно до схеми ковзної середньої, оцінкою поточного рівня є зважене середнє усіх попередніх рівнів, причому ваги при спостереженнях зменшуються по мірі віддалення від останнього рівня, тобто, інформаційна цінність спостережень визнається тим більшою, чим ближче вони до кінця інтервалу спостережень. Такі моделі добре відображують зміни, що відбуваються в тенденції, але у чистому виді не дозволяють відображувати коливання. Реакція на помилку прогнозу і дисконтування рівнів часового ряду в моделях, що базуються на схемі КС, визначається за допомогою параметрів згладжування (адаптації), значення яких можуть змінюватись від нуля до одиниці.

В авторегресійній моделі оцінкою поточного рівня служить зважена сума не всіх, а деяких попередніх рівнів, при цьому вагові коефіцієнти при спостереженнях не ранжируванні. Інформаційна цінність спостережень визначається не їхньою близькістю до модельованого рівня, а тіснотою зв'язку між ними.

Загальна схема побудови адаптивних моделей може бути представлена таким чином. По декількох перших рівнях ряду оцінюються значення параметрів моделі. По наявній моделі будується прогноз на один крок вперед причому його відхилення від фактичних рівнів ряду розцінюється як помилка прогнозування, яка враховується відповідно до схеми коректування моделі. Далі по моделі з скоректованими параметрами розраховується прогнозна оцінка на наступний момент часу і т.д. Таким чином модель постійно враховує нову інформацію і до кінця періоду навчання відображає тенденцію розвитку процесу, що існує в даний момент.

2.1.2 Метод експоненціального згладжування

З огляду на особливості внутрішньої структури динамічних рядів, можливу залежність їхніх рівнів, що відносяться до різних проміжків часу, розрахунок ковзної середньої можна віднести на кінець інтервалу вирівнювання і використовувати вже не симетричну вагу, а ту, що зменшується по мірі віддалення рівня ряду від моменту часу t. Розрахована в такий спосіб середня називається експонентною. Вона відображає лінійну комбінацію двох величин: початкового значення y_t і середнього рівня, розрахованого для попереднього періоду y_t-1. На відміну від ковзного середнього, враховуються всі попередні спостереження ряду, а не ті, що потрапили в певне вікно. На практиці застосовується багаторазове експоненціальне згладжування ряду динаміки, що використовується для прогнозування розвитку явища. Історично метод був незалежно відкритий Р. Брауном і Ч. Хольтом.

Формула простого експоненціального згладжування має вигляд:

(2.1.2.1)

де - згладжені рівні часового ряду,

- параметр згладжування,

Коли ця формула застосовується рекурсивно, то кожне нове згладжене значення (яке є також прогнозом) обчислюється як зважене середнє поточного спостереження й згладженого ряду:

(2.1.2.2)

де вага і-го рівня дорівнює:

(2.1.2.3)

У якості можна прийняти початковий рівень ряду або середньо арифметичну декількох перших рівнів ряду.

Очевидно, результат згладжування залежить від параметра . Величина - називається коефіцієнт дисконтування. Якщо дорівнює 1, то попередні спостереження повністю ігноруються. Якщо дорівнює 0, то ігноруються поточні спостереження. Значення між 0 та 1 дають проміжні результати. На практиці звичайно рекомендується брати менше 0.3. Однак більше 0.3 часто дає кращий прогноз. Браун пропонує визначати виходячи з довжини ряду за формулою:

(2.1.2.4)

При експоненціальному згладжуванні, ряд який ми отримуємо буде мати стільки ж рівнів, як і первинний. Тобто ні початкові, ні кінцеві значення ряду не втрачаються. Емпіричні дослідження показали, що досить часто просте експоненціальне згладжування дає досить точний прогноз. Нижче буде показано, як метод експоненціального згладжування використовується для прогнозування.

2.1.3 Адаптивна поліноміальна модель першого порядку

В основі моделей Брауна лежить метод експоненціального згладжування. Адаптивний метод можливо використовувати для прогнозування в рамках лінійної моделі:

(2.1.3.1)

При цьому експоненціальне середнє:

; (2.1.3.2)

(2.1.3.3)

Початкові умови:

(2.1.3.4)

(2.1.3.5)

Або початкові умови можна визначати по рівнянню тренда , коефіцієнти якого обчислюються за допомогою методу найменших квадратів, тоді

Оцінки коефіцієнтів:

(2.1.3.6)

(2.1.3.7)

2.1.4 Прогнозування ціни за адаптивною моделлю

Даними розрахунків було представлено ціни продажу принтерів за 6 місяців.

За даними часового ряду , знаходимо за допомогою методу найменших квадратів - оцінку лінійного тренда та приймаємо та . Для знаходження коефіцієнтів та на графіку часового ряду добавимо лінію тренда (рис. 2.1.4.1). В нашому випадку рівняння тренда має вигляд , звідки та .

Рис. 2.1.4.1 Початковий ряд і лінія тренду

Приведемо результати розрахунків при параметрі , при якому отримуємо мінімальну помилку (таблиця 2.1.4.1).

Таблиця 2.1.4.1

Результати розрахунків по моделі Брауна першого порядку ()

місяць	уt	St	St[2]	yпрогнозне	(уt-упрогнозне)2	помилка
0		2852,66	2860,22
1	2716,52	2730,13	2743,14	2777,06	3664,61	1,35
2	2786,95	2781,27	2777,46	2600,05	34932,66	12,53
3	2624,13	2639,84	2653,61	2819,39	38128,06	14,53
4	2565,28	2572,74	2580,82	2502,23	3975,07	1,55
5	2561,94	2563,02	2564,80	2491,87	4910,12	1,92
6	2386,99	2404,59	2420,61	2545,22	25035,48	10,49
Прогноз 2244,56	Сумарна помилка 42,37

Отримали прогноз на наступний період.

Приведемо на графіку (рис. 2.1.4.2) початковий ряд і прогноз.

Рис. 2.1.4.2 Початковий ряд і прогнозні значення

Розподілення помилки прогнозування відносно параметра показано на графіку (рис. 2.1.4.3)

Рис. 2.1.4.3 Залежність помилки прогнозу від коефіцієнта згладжування

2.2 Розрахунок економічної ефективності від впровадження інформаційної системи

Економічна ефективність - це ширше поняття, ніж технічна ефективність. Економічна ефективність йде далі технічної ефективності і враховує вартість витрати і вигоду, пов'язані з різними ринковими вподобаннями, намірами і рішеннями. Щоб отримати максимальну користь від використання наших обмежених ресурсів, ми повинні здійснювати тільки ті економічні дії, які ведуть до додаткової вигоди, що перевищує додаткові витрати. Згідно з таким підходом, не варто здійснювати економічні дії, якщо додаткові витрати перевищують додаткову вигоду.

Розрахунок економічної ефективності впровадження інформаційної системи ведеться за формулою:

(грн.)

де:

С_{обр.Вручн} - вартість роботи по обробці документів вручну;

С_{разр.прогр} - вартість витрат на розробку програми по проектованому варіанту;

С_{ріш.зад}. - вартість витрат на рішення задачі на ЕОМ по проектованому варіанту;

?К_вк - додаткові капіталовкладення на придбання ЕОМ, периферійної техніки;

N - середня кількість завдань в рік на даній ЕОМ;

- коефіцієнт порівняльної ефективності = 0,15.

(грн.)

де:

Ф_осн.1 - вартість основних засобів по проектованому варіанту;

Ф_осн.2 - вартість основних засобів по базовому варіанту.

Вартість витрат по обробці документів вручну, визначається по формулі:

(грн.)

де:

К_соц - коефіцієнт, що враховує витрати на соціальні потреби;

Т_шт - річна трудомісткість обробки документів вручну;

С_час - годинна тарифна ставка даного працівника;

К_дод - коефіцієнт, що враховує витрати на додаткові потреби.

П_прем - планований відсоток премій за рахунок фонду зарплати (22%);

П_дод - планований відсоток додаткової зарплати (11%).

Трудомісткість обробки документів вручну, визначається по формулі:

де:

К_д - кількість документів;

t_шт - норма часу на обробку одного документу;

- коефіцієнт, що враховує характер роботи;

П - періодичність обробки документів в рік.

(грн.)

(грн.)

Вартість витрат на розробку програми визначається по формулі:

(грн.)

де:

С_ЕОМ2 - собівартість однієї машинної години роботи ЕОМ по проектованому варіанту;

t_відл - час відладки програми в люд/годин;

t_заг - трудомісткість розробки програми в люд/годин;

С_{час прогр.} - годинна тарифна ставка програміста;

Ч_прогр. - розрахункова кількість програмістів на програмування проектованого завдання.

Вартість витрат на рішення задачі на ЕОМ визначається по формулі:

(грн.)

(грн.)

де:

t_ЕОМ2 - машинний час рішення задачі по проектованому варіанту за годину;

П - періодичність обробки;

С_{час опер} - годинна тарифна ставка оператора ЕОМ.

(грн.)

Термін окупності проектованої програми визначається по формулі:

Щоб доцільним було впровадження інформаційної системи достатньо 6 років. З отриманих даних бачимо, що за умови витрат на впровадження інформаційної системи ми зможемо їх перекрити протягом 2 років и півтори тижня (0,03^.52 тижня=1,56 тижня).

3. Розширення функціональних можливостей інформаційної системи підприємства з урахуванням амортизаційних розрахунків податковим методом

3.1 Постановка задачі

Підприємство використовує комп'ютерне обладнання, тому доцільним є також використання бази даних комп'ютерних комплектуючих.

Були враховані усі недоліки попередньої інформаційної системи та розроблена нова, яка вже має більш спрощену у використанні форму. База даних має можливість додавати інформацію, а також видаляти її. Має дуже зручний пошук серед усієї інформації тієї, яка необхідна. База даних автоматично проводе підрахунок амортизації по кожному виду обладнання податковим методом.

Базу даних було створено для обліку комп'ютерних комплектуючих. Ця база даних міститиме інформацію про комплектуючі, їх характеристики, приналежність до окремого користувача та ціну закупки обладнання.

Розроблена база даних дозволяє позбутися рутинної праці при ведені обліку закріпленої за кожним користувачем комп'ютерної апаратури. Також дозволяє зберігати інформацію та вести постійний контроль, вносити зміни в любий момент часу. Дозволяє роздрукувати наявних в ній матеріал. База даних прискорює пошук інформації, а саме ім'я користувача (ПІБ), закріпленої за ним апаратури, її характеристики, а також ціна закупки даного виду техніки.

Для вирішення поставленої задачі потрібно було вирішити кілька наступних питань:

1. Встановити, які повинні бути головні сутності.

2. Встановити типи зв'язків між сутностями.

3. Виділити найголовніші атрибути зі встановлених раніше сутностей.

4. Визначити, якими типами даних повинні бути усі атрибути сутностей.

5. Визначити функціональні залежності між сутностями (відношеннями).

6. Вибрати оптимальну СКБД для створення даної бази даних.

7. На основі створеного логічного проекту фізично спроектувати БД.

Задачі фізичного проектування вибрані наступні:

1. Створити таблиці на основі головних сутностей.

2. Визначити ключові елементи в таблицях.

3. Зробити вибірку необхідної інформації із БД.

4. Зробити звіти по запитам.

Всі поставлені вище задачі реалізувались і були вирішені усі проблеми, які з'являлися під час розробки даного проекту.

Потрібно спроектувати базу даних, у якій потрібно зберігати інформацію стосовно:

· Людини (FIO, Spec(посада), #kab, Id_FIO);

· збірки (Id_FIO, Id_sbor);

· постачальника (Ser_nom, Postavschik, Country, Gorod, Adr_post, kon_tel);

· ПЗ (Id_sbor, PO, mod_PO);

· Назва обладнання (Id_sbor, Inv_nom, Ser_nom, Name, Charact, Data_buy, Price, Val, Kurs)

Зміст вихідної інформації залежить від того, що саме хоче отримати користувач від раніше введеної вхідної інформації. Вихідна інформація виводиться на екран у вигляді таблиці, після створення коректного належного запиту.

Об'єм інформації, що зберігатиметься в базі даних буде залежати від кількості введеної інформації.

3.2 Логічне проектування бази даних

3.2.1 Метод сутність-зв'язок

Для реалізації даного проекту необхідно спроектувати логічну модель БД. Для проектування було обрано метод "Сутність - зв'язок".

Цей метод передбачає декілька етапів:

а) виділення первісних сутностей (по означенню сутності повинні бути іменниками). В даному проекті, проаналізувавши предметну область, було виділено наступні сутності:

1. "Людина" (сутність зберігає інформацію про людину взагалі);

2. "Збірка" (сутність зберігає інформацію про зв'язок обладнання з конкретною людиною);

3. "Постачальник" (сутність зберігає інформацію про конкретного постачальника);

4. "ПЗ" (сутність зберігає інформацію про зв'язок конкретного обладнання від комп'ютера з програмним забезпеченням);

5. "НазваОбладнання" (сутність містить інформацію про назву товару, його фізичну та економічну інформацію).

б) для кожної сутності необхідно визначити унікальний ключ:

"Людина" (Id_FIO ( ідентифікатор прізвища ім'я по-батькові));

"Збірка" (Id_sbor ідентифікатор збірки, Id_FIO ( ідентифікатор прізвища ім'я по-батькові));

"Постачальник"(Ser_nom (серійний номер обладнання));

"ПЗ" (не містить ключового поля, але зв'язок відбувається через поле Id_sbor ідентифікатор збірки);

"НазваОбладнання" (не містить ключового поля, але зв'язок відбувається через поле Id_sbor ідентифікатор збірки та Ser_nom серійний номер обладнання);

3.2.2 Опис атрибутів моделі бази даних

До складу моделі бази даних входять такі атрибути:

1) "Людина"

2) "Збірка"

3) "Постачальник"

4) "ПЗ"

5) "НазваОбладнання"

В свою чергу відношення включають в себе такі атрибути:

"Людина" -> FIO, Spec, #kab, Id_FIO

"Збірка" ->Id_FIO, Id_sbor

"Постачальник" -> Ser_nom, Postavschik, Country, Gorod, Adr_post, kon_tel

"ПЗ" -> Id_sbor, PO, mod_PO

"НазваОбладнання" -> Id_sbor, Inv_nom, Ser_nom, Name, Charact, Data_buy, Price, Val, Kurs

Між даними відношеннями існують зв'язки, представлені нижче.

Рис. 3.2.2.1 Схема даних

3.3 Обрання системи керування базою даних та програмного забезпечення

Для реалізації сформованого логічного проекту бази даних найзручніше буде використати реляційний тип бази даних, тому що даний логічний проект є простим в розумінні та дуже простий для реалізації на ЕОМ.

Для зв'язку таблиць у даній роботі використовувались первісні та зовнішні ключі. За допомогою зовнішніх ключів встановлюється зв'язок між відношеннями, при чому в одному із відношень це поле є первісним ключем.

Було вирішено використовувати таку Систему Керування Базами Даних як Microsoft Office Access 2003, оскільки у неї є кілька наступних переваг:

* вона входить в стандартний пакет Microsoft Office;

* повністю сумісна з іншими продуктами, що входять до Microsoft Office;

* є вбудована мова Microsoft Visual Basic.

Дана робота була написана за допомогою Microsoft Office Access 2003 з частковим використанням мови SQL та Visual Basic.

3.4 Фізичне проектування бази даних

Таблиця 3.4.1

Відношення "Людина"

Назва атрибуту	Тип даних	Опис
FIO	Текстовий	ПІБ
Spec	Текстовий	Посада
#kab	Числовий	№ кабінету
Id_FIO	Числовий	Код ПІБ

В таблиці "Людина" унікальним ключем є поле Id_FIO, він також є зовнішнім. Далі на малюнку 3.4.1 показана таблиця у конструкторі, а саме її поля та характеристики цих полів.

Рис. 3.4.1 Таблиця «Людина»

Таблиця 3.4.2

Відношення "Збірка"

Назва атрибута	Тип даних	Опис
Id_FIO	Числовий	Код _ПІБ
Id_sbor	Числовий	Код_збірки

В таблиці "Збірка" унікальним ключем є поле Id_sbor, він також є зовнішнім. Первинних ключів двоє Id_sbor та Id_FIO. Далі на малюнку 3.4.2 показана таблиця у конструкторі, а саме її поля та характеристики цих полів.

Рис. 3.4.2 «Збірка»

Таблиця 3.4.3

Відношення "Постачальник"

Назва атрибута	Тип даних	Опис
Ser_nom	Числовий	Серійний номер
Postavschik	Текстовий	Постачальник
Country	Текстовий	Країна
Gorod	Текстовий	Місто
Adr_post	Текстовий	Адреса постачальника
kon_tel	Текстовий	Контактний телефон

В таблиці «Постачальник» унікальним ключем є поле Ser_nom, він також є зовнішнім. Далі на малюнку 3.4.3 показана таблиця у конструкторі, а саме її поля та характеристики цих полів.

Рис. 3.4.3 «Таблиця «Постачальник»

Таблиця 3.4.4

Відношення "ПЗ"

Назва атрибута	Тип даних	Опис
Id_sbor	Числовий	Код збірки
PO	Текстовий	Програмне забезпечення
mod_PO	Текстовий	Модифікація програмного забезпечення

В таблиці «ПЗ» відсутній унікальний ключ, але є зовнішній - поле Id_sbor. Далі на малюнку 3.4.4 показана таблиця у конструкторі, а саме її поля та характеристики цих полів.

Рис. 3.4.4 «Таблиця «ПЗ»

Таблиця 3.4.5

Відношення "Назва обладнання"

Назва атрибута	Тип даних	Опис
Id_sbor	Числовий	Код збірки
Inv_nom	Числовий	Інвентарний номер
Ser_nom	Числовий	Серійний номер
Name	Текстовий	Назва
Charact	Текстовий	Характеристика
Data_buy	Дата/время	Дата закупівлі
Price	Денежний	Ціна
Val	Текстовий	Валюта
Kurs	Числовий	Курс

В таблиці «Назва обладнання» відсутній унікальний ключ, але є зовнішній - поле Id_sbor та поле - Ser_nom. Далі на малюнку 3.4.5 показана таблиця у конструкторі, а саме її поля та характеристики цих полів.

Рис. 3.4.5 «Таблиця «ПЗ»

Створена база даних складається з таких об'єктів, як таблиці, запити зображені на малюнках 3.4.6, 3.4.7.

Рис. 3.4.6 «Таблиці»

Рис. 3.4.7«Запити»

Лістинг бази даних, з набором використаних команд зі створення запитів відображено в додатку 2. Створені запити відображають в зручному вигляді інформацію з певного виду комплектуючого і дозволяє швидко знаходити конкретний вид за прізвищем користувача, характеристик обладнання і т.д. Також запити дозволяють додавати нову інформацію про будь-яке обладнання або видаляти його. Створена нова унікальна можливість, яка полегшить роботу бухгалтерів, котрі зможуть контролювати знос обладнання, так як була додана можливість визначення амортизації податковим методом.

Для реалізації запиту про амортизацію використовувався новостворений модуль - функція, так як вбудованої для даного методу не існує. Запит про амортизацію роздрукований в додатку 2. Реалізація даного модуля представлена на малюнку 3.4.8 та нижче наведено його код на мові Visual Basic:

Option Compare Database

` об'ява змінних

Public Function LastSum(Sum As Double, X As Double, Y As Double, Z As Double, Diapazon As Integer) As Double

' розрахунок амортизації по кварталам

If Diapazon Mod 3 = 0 Then

For i = 1 To Diapazon Step 3

Y = X * 0.15

Z = X - Y

X = Z

Sum = Sum + Y

If Z <= 0.01 Then Exit For

Next i

Sum = Sum - Y/3

LastSum = Sum

End If

' розрахунок амортизації, якщо не вистачає 1 дня до кварталу

If Diapazon Mod 3 = 2 Then

For i = 1 To Diapazon - 2 Step 3

Y = X * 0.15

Z = X - Y

X = Z

Sum = Sum + Y

If Z <= 0.01 Then Exit For

Next i

Sum = Sum + Y / 3

LastSum = Sum

End If

' розрахунок амортизації, якщо не вистачає 2 днів до кварталу

If Diapazon Mod 3 = 1 Then

For i = 1 To Diapazon - 1 Step 3

Y = X * 0.15

Z = X - Y

X = Z

Sum = Sum + Y

If Z <= 0.01 Then Exit For

Next i

LastSum = Sum

End If

End Function

Рис. 3.4.8 «Модуль»

3.5 Інструкція користувачу та можливості використання

1. Для того, щоб скористатися даним програмним забезпеченням користувач вибирає з диску файл: dip_komputer.mdb.

2. Першим з'являється форма "начало", яка зображена на малюнку 3.5.1

Рис. 3.5.1 «начало»

Вона дозволяє перейти до перегляду, редагуванню та пошуку даних, додавання та видалення даних, а також дозволяє здійснити перегляд амортизації окремого обладнання. На цій формі можна переглянути справку, необхідну користувачеві та закінчити роботу з базою даних.

3. Натиснувши кнопку «Дані» з'явиться форма перегляду, редагування та пошуку комплектуючих, зображена на малюнку 3.5.2:

Рис. 3.5.2 «Форма Дані (сукупність)»

4. Додавання даних відбувається за допомогою форми, як зображено на малюнку 3.5.3:

Рис 3.5.3 «Форма додавання даних»

4. Натиснувши на кнопку «Видалити запис» у формі «начало» на екран буде виведена форма видалення. Форма зображена на наступному малюнку 3.5.4.

Рис. 3.5.4 «Форма видалення запису»

5. Для виведення інформації про амортизацію по кожному виду обладнання слід скористатися наступною кнопкою «Амортизація», зображена на малюнку 3.5.5.

Рис. 3.5.5 «Форма амортизація обладнання»

6. На формі редагування, пошуку передбачена кнопка створення звіту наявного обладнання, зображене воно на малюнку 3.5.6.

Рис. 3.5.6 «Звіт про наявне обладнання»

7. На формі Амортизація присутня кнопка для створення звіту стосовно амортизації по кожному обладнанню.Кожний конкретний звіт дозволяє отримати інформацію в друкованому вигляді. Для цього, вибравши наприклад звіт про модуль пам'яті зайти в головне меню програми <Файл> і натиснути <Печать>. Або на панелі інструментів вибрати піктограму для друку. Далі на малюнку 3.5.7 відображений звіт.

Рис. 3.5.7 «Звіт амортизаційних відрахувань»

8. Для завершення роботи програми достатньо у формі «начало» натиснути <Вийти з бази даних>.

Основним користувачем бази даних, що має безпосередній доступ і одночасно може вносити зміни до неї є головний програміст відділу. Надалі певна інформація про списання конкретного виду обладнання може бути передана ним до бухгалтерії. Інформація про нараховану амортизацію передається також до бухгалтерії, де проводиться контроль та співставлення отриманих даних.

Висновок

У випускній роботі була проаналізована організаційна структура підприємств, визначено значення внутрішньофірмової системи інформації, проаналізований ринок комп'ютерної техніки, розраховано амортизаційні нарахування на обладнання в залежності від пройденого періоду податковим методом і зроблений висновок про необхідність використання MS Access у внутрішньофірмовій структурі підприємства. За допомогою Access проведений облік інформаційного забезпечення підприємства, а саме комп'ютерної техніки.

Дана інформація, яку містить база даних може бути використана для визначення ціни обладнання в разі його виведення з ладу. Але у зв'язку з тим, що обладнання може втрачати свою вартість внаслідок морального зносу в даній роботі було використано метод Брауна першого порядку. Він дозволив спрогнозувати майбутню ціну техніки. З легкістю було встановлено суму зносу обладнання. Додана можливість нарахування зносу дає можливість вчасно визначити обладнання готове для списання і заміни на нове.

Завдяки коефіцієнту використання наявного обладнання рівним 0,989 та коефіцієнту використання встановленого обладнання рівного 1 можна зробити висновок, що процент використання обладнання досить високий і в разі виведення з ладу якого-небудь обладнання його можна буде замінити на аналогічне. Згідно коефіцієнта використання встановленого обладнання можна стверджувати, що обладнання використовується максимально та повноцінно.

Інформаційна система, що пропонується має наступні функції:

· ввід вхідних даних;

· формування ціни обладнання;

· пересилання даних;

· зберігання даних;

· поліпшена захищеність даних;

· різке зниження трудомісткості обробки документів;

· надання користувачам гнучкості та швидкої відповіді у формі вихідних звітів;

· швидкий пошук необхідного обладнання;

· можливість перевірки сумісності обладнання.

Розроблена модель в даній роботі дозволяє скорегувати суму витрат у зв'язку зі зміною обладнання.

Список використаної літератури

1. Тексти лекцій з курсу «інформаційні системи і технології на підприємстві» (частина 1). Укладач: к.е.н. Лепа р.н.

2. Карминский А.М., Черніков Б.В. К24 Інформаційні системи в економіці: В 2-х ч. 4.1. Методологія створення: Учб. посібник. М.: Фінанси і статистика, 2006. 336 с.

3. http://www.cnews.ru/reviews/index.shtml?2006/06/20/203959, Олексій Лелеков, Ельдар Джураєв.

4. Організаційно-технологічні матеріали з інформаційної комерційної системи.-М.:АДС "МИР", 1992.

5. Яновский А. Інформаційне забезпечення керівницької діяльності//Питання управління. 2000. №2. С. 18 - 20.

6. http://www.iteam.ru/publications/it/section_53/article_1319/ Андрій Терехов, Генеральний директор Консультаційної групи АТК.

7. http://www.ae-it.info/1c/complex/ ©, 2004-2008.

8. Бази даних. Проектування, реалізація і супровід. Теорія и практика. 3-е видання. : Пер. з англ. М. : Видавницький дім "Віл'яме", 2003. 1440 с.

9. http://www.viperson.ru/wind.php?ID=290653&soch=1 збірник Саморуков Дмитро Ігоревич.

10. Савицка Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства: 4-е вид., перероб. і доп. Мінск: ООО «Нове знання», 1999. 688 с.

11. Гламаздін Е.С., Новиков Д.А., Цвєтков А.В. Управління корпоративними програмами і математичні моделі М.: ІПУ РАН, 2003. 159 с.

12. Подчукаєв В.А, Теорія інформаційних процесів і систем: учб. посібник для вузів.: Гардаріки (М., 2007).

13. Конноллн, Томас, Бегг, Карелія. Бази даних. Проектування, реалізація і супровід. Теорія і практика. 3-є видання.: Пер. з англ. М. : Видавничий будинок "Віл'ямі", 2003. 1440 с. : мул. Парал. тит. англ.

14. С. А. Слепцов. Створення управлінської інформаційної системи Корпоративні системи. 2003. № 5.

15. Б. І. Жданов. До критики "чистого розуму". Управлінський облік Корпоративні системи. 2003. № 5.

16. Ячменєв О.В. Опорний конспект лекцій по дисципліні «Корпоративні інформаційні системи».

17. Ситник В.Ф. Основи інформаційних систем: Навч. посібник / За ред. В.Ф. Ситника. К.: КНЕУ, 1997. 252 с.

18. Вовчак І.С. Інформаційні системи та комп'ютерні технології в менеджменті. Тернопіль: Карт-бланш, 2001. 354 с.

19. Інформаційний сайт КІС ”ORACLE APPLICATION.” в Інтернеті за адресою: http://www.oracle.ru/.

20. Чавкін А. М. Методи і моделі раціонального управління в ринковій економіці: Розробка управлінських рішень. М.: Фінанси і статистика, 2001.

21. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу: Підручник. 4-е видавництво, доп. І перераб. М.: Фінанси і статистика, 2002. 416 с.

22. Дворецький В.І. Як організувати економічний аналіз на підприємстві. М.: Фінанси і статистика, 2000.

23. Методичні вказівки по виконанню дипломної роботи студентами спеціальності «Економічна кібернетика». Жовті Води, ІП «Стратегія», кафедра ЕК, 1998.

24. http://www.stu.ru/inform/glaves/glava3/ - ris_3_13.

25. http://www.stu.ru/inform/glaves/glava3/ - ris_3_12.

26. http://www.ref.by/refs/13/38145/1.html амортизація.

Размещено на Allbest.ru

...