Дослідницькі ресурси історичної тематики в мережі Інтернет: створення та використання

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

УДК (093) 004.738.5 [004.451.52+004.14]

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

ДОСЛІДНИЦЬКІ РЕСУРСИ ІСТОРИЧНОЇ ТЕМАТИКИ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ: СТВОРЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ

07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни

ЖДАНОВИЧ ОЛЕКСІЙ ВІКТОРОВИЧ

КИЇВ-2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі спеціальних галузей історичної науки та електронних інформаційних ресурсів Інституту історії України НАН України.

Науковий керівник:доктор історичних наук, професор Дмитрієнко Марія Федорівна, Інститут історії України НАН України, старший науковий співробітник відділу спеціальних галузей історичної науки та електронних інформаційних ресурсів.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Котляр Микола Федорович, Інститут історії України НАН України, головний науковий співробітник відділу історії України середніх віків і раннього нового часу;

кандидат технічних наук Лобузіна Катерина Вілентіївна, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, завідувач відділу програмно-технологічного забезпечення комп'ютерних мереж.

Захист відбудеться “28” січня 2011 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій Д 26.235.01 в Інституті історії України НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту історії України НАН України (адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4).

Автореферат розісланий “22” грудня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор історичних наук, професор Гуржій О.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертації обумовлена необхідністю оцінки можливостей мережі Інтернет як поля для роботи з наявною там історичною інформацією; потребою на основі накопиченого практичного досвіду виробити стратегію й методи проведення історичних досліджень і пошуку відповідних відомостей у глобальній мережі; визначення перспектив її використання як середовища для широкого і плідного наукового співробітництва істориків і засобу для розміщення ретроспективної інформації (джерел і результатів досліджень). Окремих напрямів історичної науки вже торкнулась інформатизація. Втім успішно вона здійснюється тільки там, де загальнонаукові підходи застосовуються з урахуванням специфічних вимог до спеціальних історичних дисциплін. Важливою умовою результативної наукової діяльності дедалі частіше стає переведення текстових і графічних даних в електронну форму й організацію широкого доступу до них, а також включення таких даних до джерельної та історіо­графічної бази дослідження. Ще зовсім недавно здавалося, що для історика, який не використовує в роботі нову обчислювальну техніку, ці проблеми неактуальні, але нині ситуація кардинально змінилася. Електронно-обчислювальні машини та мережеві технології стрімко проникають у різні сфери історичної науки. Багато документів і джерел доступні дослідникам саме через Інтернет, однак їх успішне використання вимагає від користувачів знання загальної структури і механізмів роботи всесвітньої інформаційної мережі, вдалого складання запитів до пошукових систем і баз даних, навичок критичної оцінки ресурсів історичної тематики.

Оскільки на порталі Інституту історії України НАН України здійснюється створення системи автоматизованого опрацювання та верифікації інформації, важливо забезпечити її достатньою кількістю історіографічного матеріалу. Вивчення світового досвіду створення таких систем, накопичення великої за змістом бази та здобуття практичних навичок для організації управління і розвитку є важливим і актуальним питанням. Дослідження проводилося в межах проектування та розробки порталу Інституту історії України НАН України.

Зв'язок з науковими програмами. Дисертація виконана в рамках науково-дослідної теми “Спеціальні історичні дисципліни та електронні інформаційні ресурси науки: питання взаємодії, методології, історії розвитку” (державний реєстраційний номер 0109U001025), яка включена до тематичного плану Інституту історії України НАН України.

Об'єкт -- дослідницькі ресурси історичної тематики в мережі Інтернет.

Предмет -- практика створення та використання дослідницьких ресурсів історичної тематики.

Хронологічні рамки охоплюють період з середини 90-х рр. ХХ ст. до 2010 р. У дисертацію також включено блок вітчизняної історіографії, присвяченої питанням застосування комп'ютерної техніки в історичній науці з початку 60-х до середини 90-х рр. ХХ ст., яка є основою сучасних підходів до використання електронної інформації в історичних розвідках.

Географічні межі. Оскільки об'єктом дослідження є електронні ресурси мережі Інтернет, географія розміщення яких жодним чином не впливає на їх просторові характеристики, найбільш впливовим показником у цьому сенсі слід вважати мову ресурсу. До дисертації були залучені, в першу чергу, україномовний сегмент Мережі, а також ресурси англійською, російською та білоруською мовами. Мета роботи -- дослідити особливості створення та використання ресурсів історичної тематики в мережі Інтернет.

Для досягнення поставленої мети передбачено вирішити такі завдання:

--з'ясувати стан наукової розробки теми, пов'язаної з викорис­танням комп'ютерних технологій в історичних дослідженнях;

--проаналізувати спеціальні праці з проблем використання мережі Інтернет у науковій роботі;

--окреслити основні засади розбудови сайтів історичної тематики на прикладі порталу Інституту історії України НАН України;

--визначити принципи формування та основні складові ресурсів історичного профілю;

--систематизувати наукові ресурси історичної тематики;

--дослідити питання створення та використання баз даних як основного засобу формування Інтернет-ресурсів;

--проаналізувати сучасний стан і перспективи розвитку інформаційних баз та сервісів у складі історичних порталів.

Методологія дисертаційної роботи ґрунтується на застосуванні загальних принципів та методів, зокрема, проблемно-хронологічного, аналітичного, порівняльно-історичного, структурно-функціонального, типологічного, класифікації та систематизації, а також спеціальних, зокрема, моделювання та статистичних методів. Останнім часом деякі загальнонаукові методи потрапляють до історичної науки саме через впровадження комп'ютерних технологій. Методологія роботи з організацією та використанням електронних ресурсів має яскраво виражені прикладні аспекти, пов'язані зі створенням і функціонуванням у мережі Інтернет інформаційних систем різного статусу в залежності від виду і призначення. Разом із тим, впровадження у практику інформаційно-аналітичних блоків являє собою один із найскладніших видів діяльності, де розв'язання завдань програмування переплітається з вирішенням комплексних дослідницьких проблем як гуманітарного, так і технічного характеру.

Сучасні технології дозволяють науковцю отримувати доступ до інформації й оперувати набагато більшими її обсягами. Це, у свою чергу, спричиняє виникнення такої проблеми, як надлишок інформації. Одним зі способів вирішення такого питання стала організація онлайнових сервісів, що забезпечують початковий аналіз текстів. На основі використання елементів контент-аналізу можна спроектувати та впровадити статистичну обробку тексту, яка дозволить виявити основну тематику досліджуваного матеріалу, а при порівняльному аналізі -- визначати рівень тотожності історичних даних. Технічна база сервера Інституту історії України НАН України не дозволяє обробляти значні обсяги інформації, але прототип такого онлайнового сервісу, завдяки розробкам дисертанта, в тестовому режимі вже доступний користувачам ресурсу.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона є першим у вітчизняній науці дослідженням комплексного підходу до вивчення ресурсів історичної тематики в мережі Інтернет, в основі якого -- розробка і проектування автором порталу Інституту історії України НАН України. У процесі роботи дисертантом проведена класифікація та визначені основні структурні частини дослідницьких ресурсів історичної тематики, окреслені перспективи їх практичного застосування у науковому середовищі.

Практичне значення роботи обумовлене розробкою порталу Інституту історії України НАН України та інших ресурсів історичної тематики. Встановлені автором висновки і результати роботи дозволяють розпочати створення інтегрованого інформаційного ресурсу історичного змісту з багатьма сегментами -- передусім електронними бібліотеками й архівами, іншими Інтернет-проектами, що розробляються академічними установами, державними архівами й бібліотеками, університетами, громадськими організаціями, спеціалістами зазначеного фаху, приватними особами тощо. Накопичений досвід може знадобитися у подальшому розвитку, змістовному наповненні та технічному забезпеченні інформаційного ресурсу Інституту історії України НАН України як базової платформи Національного історичного веб-порталу. Отримані результати також можуть бути застосовані для розробки конкретних методичних рекомендацій та їхньої реалізації для науково-дослідних інституцій гуманітарного профілю та вищих навчальних закладів як у сфері створення власних веб-ресурсів з історії України, так і в площині користування та вдосконалення вже існуючих. Проведена робота спрямована на максимальну доступність електронних інформаційних ресурсів соціогуманітарного сегменту мережі Інтернет. Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації апробовані на наукових конференціях: “Організація інформації в Інтернет-енциклопедії міст Речі Посполитої XVIII ст.” (Четверті джерелознавчі читання, 14 листопада 2000 р., Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Інститут української археографії та джерелознавства імені М. Грушевського НАН України); “Український історичний журнал” -- журнал відкритого доступу” (Міжнародна конференція “Наукова комунікація у відкритому доступі”, 17-19 лютого 2005 р., Національний університет “Києво-Могилянська Академія”); “Портал Інституту історії України НАН України: досягнення та проблеми” в секції “Інтернет-ресурси сучасної історичної науки: проблеми інституційної та персональної репрезентації; формування та функціонування; реєстрації та каталогізації”, що проходила в рамках роботи Комісії істориків України і Росії 4-5 березня 2010 р. у м. Києві.

Публікації. Результати дослідження викладено у восьми статтях, опублікованих у виданнях, що входять до переліку фахових видань, визначених ВАК України.

Структура дисертації побудована за проблемним принципом, вона обумовлена метою і завданнями роботи і складається з переліку умовних скорочень і абревіатур, вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури, термінологічного словника і додатків. Загальний обсяг дослідження становить 210 сторінок, з них основного тексту -- 160 сторінок.

дослідницький ресурс історичний інформаційний

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, об'єкт і предмет дослідження, мету і завдання, хронологічні та географічні межі, сформульовано наукову новизну, розкрито практичне та теоретичне значення розробленої теми та визначено її структуру, обґрунтовано методологічні засади, зазначено апробацію результатів наукової роботи. У першому розділі “Використання мережі Інтернет в історичних дослідженнях: джерела та історіографія проблеми” характеризується стан наукової розробки проблеми використання мережі Інтернет в історичних дослідженнях.

Огляд спеціальної літератури, вивченої під час роботи над ди­сертацією, розподілено на два підрозділи. Підрозділ 1.1. “Комп'ютерні технології в історичній науці” присвячений історіографії питань застосування комп'ютерної техніки в історичних дослідженнях починаючи з 1960-х рр. ХХ ст. Одним з перших, хто в Україні застосував електронно-обчислювальну техніку для проведення наукових досліджень, був М. Брайчевський (Брайчевський М. Машинный библиографический поиск в области археологии Украины. / М. Брайчевский. -- К., 1963. -- 28 с.). У 1963 р. він здійснив автоматичний пошук літератури з археології за допомогою машинного аналізу наявних праць з виводом, відповідно до запиту, максимально повного бібліографічного огляду. М. Брайчевський запропонував підходи до класифікації матеріалів, пошуку та принципів їх зберігання, які й до сьогодні залишаються актуальними. Над використанням машинних методів роботи з історичною інформацією в 60-х рр. працював Г. Добров. На відміну від України, де основну увагу звертали на дослідження якісного співвідношення математичних методів у роботі історика, російські науковці надавали перевагу кількісним параметрам. Провідним спеціалістом у розробці і практичному застосуванні цього напрямку став І. Ковальченко, який разом зі своїми колегами і послідовниками протягом близько двадцяти років закладав основи для розвитку майбутньої дисципліни “історична інформатика” (Ковальченко И. Методы исторического исследования / И. Ковальченко. -- М.: 1987. -- 440 с.; Ковальченко И. Современные методы анализа истори­ческих источников с помощью ЭВМ / И. Ковальченко, Л. Бородкин. -- М., 1987. -- 86 с.).

У середині 80-х рр. за ініціативою західноєвропейських науковців була створена міжнародна асоціація “History and Computing”, під егідою якої щорічно відбуваються конференції та симпозіуми за участі фахівців з різних країн, ініціюються спільні проекти, активно підтримується розробка джерельно-орієнтованого програмного забезпечення. У 1990-ті рр. актуальність інформатики була очевидною для різних наукових дисциплін у нашій державі. Спроби філософського осмислення наслідків залучення комп'ютерної техніки в галузь гуманітарних наук стали головною темою досліджень цього періоду. Застосування комп'ютера і мережі Інтернет в історичних дослідженнях розпочалося з середини 90-х рр. Помітну роль у цій сфері на теренах колишнього СРСР відіграла лабораторія історичної інформатики при кафедрі джерелознавства історичного факультету Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова, очолювана Л. Бородкіним (Бородкин Л.И. Приоритеты современной исторической информатики: технологии е-Science / Л.И. Бородкин // Круг идей: междисциплинарные подходы в исторической информатике. -- М., 2008. -- 200 c.; Бородкин Л.И. Методические указания к изучению курса «Математические методы и ЭВМ в исторических исследованиях / Л.И. Бородкин, В. В. Подгаецкий. -- Днепро­петровск: ДГУ, 1988. -- 120 c.). В Україні на сьогодні відсутні наукові школи, які б займалася проблемами використання кількісних підходів і комп'ютерної техніки в історичній науці. Однак необхідно відзначити наявність давніх традицій використання істориками ЕОМ як для оцифрування та збереження матеріалів, так і в аналітичній сфері. Сучасний етап розвитку академічної науки потребує формування нових підходів до організації наукової роботи. Розробка і запровадження сучасних методів, використання актуальних методологічних підходів постійно розширюється, що складає основу переходу історичної науки на якісно новий рівень досліджень.

Західноєвропейська та американська традиції розвитку історичної інформатики дещо різняться між собою. Європейська наука більше уваги приділяє теоретичним питанням залучення комп'ютерних технологій в історичні дослідження, натомість американська - застосуванню математичних методів на практиці (Lee E. Research methods in the social sciences. -- N.Y.: Brown & Benchmark, 1994. -- 418 p.; Berg L. Qualitative Research Methods for the Social Sciences. -- Allyn & Bacon, 2001. -- 400 p.; King A. The Coming information Society. -- L., 1984. -- 313 p.; Mawdisley E., Munck T. Computing for Historians. -- Manchester-N.Y., 1993. -- 231 p.; McKie C. Social Science Research Resources. -- N.Y., 2000. -- 315 p.). Отже, завдяки накопиченому протягом 60-90-х. рр. ХХ ст. досвіду став можливим перехід до широкого використання комп'ютерних технологій та мережі Інтернет у науковій діяльності істориків.

Підрозділ 1.2. “Основні напрями розвитку мережевих технологій в історичних дослідженнях: джерела та історіографія питання” містять характеристику літератури та ресурсів, що стосуються питань практичного і теоретичного використання всесвітньої інформаційної мережі в історичній науці. Довідники, посібники та інші матеріали суто технологічного характеру (проектування, клієнтсерверні технології, програмування) до історіографічного огляду не входять, а у списку літератури виділені в окремий блок. Серед науковців, які займалися вивченням розвитку Інтернет-технологій в історичній науці, помітно виділяється постать японського вченого Й. Масуди, під керівництвом якого на рубежі 60-70 рр. ХХ ст. було розроблено проект розбудови інформаційного суспільства в Японії. У своїх працях він підкреслює стрімке зростання значення інформаційних технологій у сучасному суспільстві (Masuda Y. The Information Society as Postindustrial Society. -- Wash., 1983. -- 172 p.).

На пострадянських теренах тематикою використання комп'ютера і мережі Інтернет в історичній науці активно займались українські, білоруські і російські дослідники. Український вчений В. Підгаєцький (Подгаецкий В. В. Методические указания к практическим занятиям по курсу «Количественные методы и ЭВМ в исторических исследованиях» / В.В. Подгаецкий, Ю. А. Святец. -- Днепропетровск: ДГУ, 1990. -- 48 с.) значну увагу приділяв теоретичним і практичним питанням, пов'яза­ним із застосуванням новітніх інформаційних технологій в історії. Внесок білоруського дослідника В. Сідорцова (Сидорцов В. Н. Дистанционное обучение: Совместный БГУ и Лонг-Айлендского университета проект изучения студентами курса глобальной истории / В. Н. Сидорцов // Круг идей: макро и микроподходы в исторической информатике. -- Труды V конференции Ассоциации «История и компьютер». -- Минск: БГУ, 1998. -- Том 1. -- 352 с.; Сидорцов В. Н. Истори­ческая информатика / В. Н. Сидорцов, Е. Н. Балыкина, В. Н. Комличенко, О. Л. Липницкая // -- Минск: Веды, 1998. -- 145 с.) у розвиток історичної інформатики слід вбачати у формуванні ним інформаційно-технологічної основи для вивчення та використання математичних методів у навчальному процесі на історичних факультетах. Помітно виділяється постать російського науковця Л. Бородкіна. Діяльність створеної ним лабораторії історичної інформатики при МДУ імені Ломоносова слід вважати одним з найуспішніших проектів в цій галузі наприкінці ХХ ст.

На початку ХХІ ст. при багатьох українських університетах відкриваються осередки історичної інформатики, розробляються спецкурси, створюються лабораторії і сектори, активно використовується робота в комп'ютерних класах на гуманітарних факультетах. На сучасному етапі розвитку даного напряму науки необхідно виділити діяльність Відділу спеціальних галузей історичної науки та електронних інформаційних ресурсів Інституту історії України НАН України, який очолює Г. Боряк (Боряк Г. В. Електронні архівні публікації в Інтернеті: проблеми репрезентації інформаційних ресурсів / Г. В. Боряк // Архіви України. -- 2002. -- № 4-6. -- C. 141-178.). Відділ працює над створенням широкомасштабного проекту “Енциклопедії історії України” та її електронної версії. Автором дисертації був спроектований, розроблений і підтримується науковий портал, присвячений основним питанням вітчизняної та світової історії. Мере­жа Інтернет як джерело інформації є середовищем для наукової комунікації і платформою для організації сервісів, орієнтованих на реалізацію потреб історичної науки (автоматизований аналіз текстів, геоінформаційні та експертні системи, дистанційне навчання). Оскільки ресурси глобальної інформаційної мережі характеризує змінюва­ність, надзвичайно важливою постає при цьому методологія роботи на сайтах, пов'язаних з історичною тематикою.

Джерельна база дослідження обумовлена специфікою тематики дисертації і представлена у вигляді дослідницьких Інтернет-ресурсів історичної тематики. Серед найбільш популярних слід виділити основні вітчизняні портали відповідного напряму, наприклад: Український історичний портал (Український історичний портал // [Електронний ресурс] -- Режим доступу: http://www.history.com.ua.), портал Національної бібліотеки України ім. В. Вернадсь­кого (Національна бібліотека України ім. В. Вернадського // [Електронний ресурс] -- Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua.) та багато інших.

У другому розділі “Основні засади створення сайтів історичної тематики” досліджуються питання формування і діяльності інформаційних ресурсів, які містять інформацію історичного характеру.

У підрозділі 2.1. “Структура глобальної мережі та принципи розбудови інформаційного середовища” розглядаються основні аспекти розвитку і функціонування інформаційного середовища та місця у ньому історичного сегменту. Оскільки глобальна мережа є сукупністю різних за своїм видом, значенням, достовірністю та цінністю джерел інформації, а значна частина ресурсів -- так зване “інформаційне сміття”, тож першим завданням для розв'язання даного питання стало створення чіткого уявлення про загальну структуру та принципи організації її окремих частин. Навчитися орієнтуватися у цьому полі можна тільки через постійну практику, яка є основним джерелом, формуючим методологічні засади роботи з усією мережею. Загальноприйняті методи роботи з інформацією в Інтернеті не завжди можуть забезпечити дослідникам належні результати. У процесі пошуку необхідного матеріалу потрібно використовувати особливі підходи, виробити специфічну методологію історичного дослідження в Мережі.

Основними методами, які використовував автор в процесі розробки Інтернет-ресурсу (на прикладі порталу Інституту історії України НАН України), стали моделювання і статистика. Дослідження ресурсів історичної тематики проводилось із застосуванням дедуктивного методу шляхом вивчення україномовних та російськомовних веб-сайтів. Здійснюючи проектування і відстежуючи функціонування порталу Інституту історії України НАН України ми на основі використання індуктивного методу отримали знання про основні складові моделей дослідницького ресурсу історичної тематики. Використовуючи глобальну інформаційну мережу, можна не тільки розширити джерельну базу, але й здійснити перевірку достовірності документів, включених у дослідження, провести контент-аналіз матеріалів. Це пов'язане з системами, які не просто зберігають, але й опрацьовують інформацію. Найбільш складним є рівень адміністрування історичної інформації в мережі Інтернет. З цієї причини питання розробки ресурсу включені до складу кожного розділу, як її логічні складові. Практичні результати вирішення завдань, пов'язаних з репрезентацією знань про історію та організацією сервісних систем відображені у відповідних функціональних додатках, що є незамінною джерельною складовою розділу.

Підрозділ 2.2. “Типологія історичних ресурсів мережі Інтернет” присвячений класифікації, систематизації і типологізації інформаційних ресурсів. У процесі задоволення зростаючих потреб суспільства у знаннях велику роль відіграє всесвітня мережа Інтернет. Працюючи у ній, вкрай важливо здійснювати розподіл основних ресурсів на категорії для того, щоб максимально ефективно використовувати їх у подальшому для вирішення конкретних завдань. Досвід розробки порталу Інституту історії України НАН України дозволив авторові глибоко опрацювати дане питання. Насамперед, були розглянуті основні загальні підходи до класифікації сайтів. Це дало змогу чітко визначити найбільш значимі для істориків категорії, а вже потім, в межах окремих складових ресурсу, реалізувати різноманітні підходи до структурування. Розподіл Інтернет-ресурсів за типами може відбуватися за різними ознаками та переслідувати найрізноманітніші цілі. І все ж Інтернет-ресурс розглядається як інструмент комунікації, і тут на перший план виходить спосіб організації контенту, а не його технічне втілення. Підходи до класифікації можуть різнитися в залежності від тематики, обсягів інформації, за принципами взаємодії з користувачами, з точки зору досягнення мети тощо. Але попри існування великої кількості типологічних схем та схем систематизації, найбільш ефективним способом розподілу ресурсів, на нашу думку, є їх тематичне маркування фахівцями відповідного профілю.

Третій розділ “Бази даних -- структура, можливості та практичне застосування в історичних дослідженнях” присвячений аналізу баз даних як основного засобу для створення Інтернет-ресурсів.

У підрозділі 3.1. “Практика застосування баз даних на порталі Інституту історії України НАН України” досліджено можливості баз даних історичної тематики на прикладі роботи кількох основних баз даних саме на сайті Інституту історії України НАН України.

Від січня 2002 р. до грудня 2005 р. в Інституті історії України НАН України діяла робоча група з наукової інформації суспільних наук, до складу якої входив дисертант. Перше завдання, яке було покладено на цю групу, -- розробка концепції та створення сайту Інституту історії України. Відразу постала необхідність вирішувати питання, пов'язані з вибором кодування і формату розташовуваних текстів і зображень, розробкою системи класифікації матеріалів, з визначенням рівня доступу до певної систематизації. Вирішення цих питань потребувало вивчення досвіду розробки сайтів з історичною тематикою і робіт, присвячених загальним методам створення Інтернет-ресурсів. Портал Інституту історії України НАН України розпочав роботу з 1 серпня 2002 р. Основною цінністю бази даних Інституту історії України НАН України є можливість її модифікації користувачами, що забезпечує більш гнучку реакцію при підборі матеріалів відповідно до вузькоспеціалізованих запитів. При її розробці особлива увага приділялася фіксації основних результатів розвитку кожного конкретного наукового напряму в Інституті історії України НАН України і чітке визначення областей перетинання різних класифікаційних категорій. На даний час розроблена тільки базова модель, але окремі частини означеної схеми вже успішно реалізовані і використовуються на порталі та в локальній версії Інформаційних баз Інституту історії України НАН України.

Дослідження ресурсів історичної тематики і формування теоретичних основ для створення і використання стали базою для практичної реалізації найбільш перспективних технологій на порталі Інституту історії України НАН України. Умовно їх можна поділити на три блоки: презентаційний (веб-ресурс), локальний (автономна система для роботи з матеріалами веб-ресурсу без доступу до мережі Інтернет), адміністративний (система управління змістом порталу).

У підрозділі 3.2. “Розвиток використання баз даних в історичній науці” розглядається досить складне питання, пов'язане з еволюцією використання істориками баз даних. Першими мережевими базами, з якими познайомилися історики, стали ресурси бібліотек. Кількість комп'ютеризованих бібліотек, підключених до мережі Інтернет, продовжує зростати досить швидко. Однак використання таких універсальних підходів до структурування інформації при вирішенні вузькопрофільних історичних завдань не приносить бажаного результату і вимагає детальнішого розгляду та урахування досвіду, накопиченого безпосередньо в історичній науці. Значний інтерес для дослідників становлять бібліографічні системи. Деякі підходи до структурування інформації в цій галузі стали основою для розробки баз даних, що використовуються на Українському національному історичному порталі. Нові перспективи у розвитку архівної справи в Україні відкрилися з появою веб-сайтів установ цього профілю, що стало подальшим кроком у процесі доступності архівних джерел для використання їх у науковій роботі з високою долею достовірності.

Технології баз даних покладено в основу пошукових систем, довідкових ресурсів, а подекуди вони є основою всієї структури сайту. Використання їх у такий спосіб істотно розширює можливості дослідників для оптимального пошуку інформації. Однак вирішення більш складних завдань може забезпечити тільки широка інтерактивна взаємодія користувача з сервером шляхом організації додаткових інтеграційних сервісів. Головна цінність баз даних полягає у тому, що саме вони є основною складовою онлайнових аналітичних комплексів, геоінформаційних і експертних систем. Широкий діапазон типів та видів джерел, що входять до складу таких баз, потребує залучення до робіт експертів та фахівців з кожної дисципліни, а також передбачає різноманітні підходи до обробки складної та різнопланової інформації, дозволяючи знаходити оптимальні шляхи інтеграції та аналізу візуальних, текстових і картографічних матеріалів. Підходи, які дослідники використовують у створені й розбудові баз даних, є універсальними для будь-якої предметної галузі, інформація про яку зберігається там, у томі числі й для історичної науки. Використання баз даних, як ми це бачимо на прикладі роботи сайту Інституту історії України НАН України, набагато полегшує і оптимізує роботу істориків та представників інших галузей знань, які цікавляться історичною тематикою і, одночасно, стимулює до нових наукових пошуків, сприяє розширенню загального гуманітарного простору.

Четвертий розділ “Використання комплексних Інтернет-сервісів в історичних дослідженнях” присвячений складним системам в мережі, засадам їх розбудови та перспективам використання. Наявний на порталі Інституту історії України НАН України комплекс інформаційних ресурсів вже сьогодні дозволяє почати практичну розробку подібних оригінальних і достатньо складних проектів.

У підрозділі 4.1. “Геоінформаційні системи: перспективи розвитку” розглядається система збору, обробки, графічного подання та дослідження просторово-розподілених даних. Геоінформаційна система (ГІС) є сучасною і ефективною комп'ютерною технологією для картування й аналізу об'єктів навколишнього світу та подій, що відбуваються на нашій планеті. ГІС формують у користувачів нове мислення й інший світогляд, базований на просторовій ідеології. Вирізняють дві моделі ГІС в залежності від видів зображень -- векторну і растрову. У векторній моделі кодована інформація зберігається у вигляді набору координат, а растрове зображення складається з набору значень для окремих складових і багато в чому відповідає сканованій карті або малюнку. Серед перспектив розвитку геоінформаційнизх систем виділяється безплановий об'єктно-орієнтований підхід, який передбачає, насамперед, переведення даних у цифровий формат (оцифровка). На прикладі порталу Інституту історії України НАН України за активної участі автора він уже апробований. На даний час більшість представлених там оцифрованих карт пов'язана з проектом “Енциклопедії історії України”. Вони подані у вигляді звичайних файлів у растровому форматі, проте зростання кількості користувачів і збільшення обсягів інформації передбачає розробку в майбутньому стратегій структурування і управління картографічними матеріалами шляхом перетворення їх у векторну форму і підключення до спеціальних систем керування базами даних. Серед інших перспектив розвитку ГІС в історичній науці виділяється реалізація проекту електронної карти середньовічних міст України на основі матеріалів “Енциклопедії історії України” та існуючих інформаційних баз даних.

Підрозділ 4.2. “Онлайнові сервіси історичних порталів” присвячений можливостям застосування математично-статистичних методів обробки джерел в науковій роботі історика. Реалізація таких підходів стала можливою зі створенням онлайнових сервісів, що ґрунтуються на традиційних принципах проектування експертних та довідкових систем. Для істориків характерно виражати в кількісних показниках лише ті явища і процеси, між якими існує функціональна залежність. Однак подібних взаємозв'язків в історичному розвитку доже мало, набагато частіше зміни в суспільному житті залежать від сукупного і одночасного впливу низки факторів, кожен фактор впливає на залежне від нього явище, викликаючи різноманітні кількісні зміни. Така залежність між явищами, що змінюються, називається випадковою, тобто кореляційною. При дослідженні подібних процесів необхідно застосовувати методи математичної статистики, котра є складовою частиною обчислювальної математики. Кожний математично-статистичний метод застосовується при роботі з масовими джерелами, до яких належать уніфіковані документи (наприклад, листки з обліку кадрів, матеріали державної звітності, дані переписів тощо). Досить часто дослідник має встановити зв'язок у середині невеликої групи ознак, а не по всій досліджуваній системі. Необхідно за допомогою кореляційного методу уникати впливу як окремих ознак, так і їх сукупностей на весь досліджуваний масив. У тому випадку, коли дослідник має справу з великими обсягами спостережень, що характеризуються багатьма ознаками і потребують упорядкування, застосовується факторний аналіз. Методи кореляційних плеяд і теорія графів дозволяють дослідникам реалізовувати складні завдання.

Одним з найбільш перспективних напрямів розвитку онлайнових аналітичних систем є обробка текстових матеріалів шляхом систематизації або контент-аналізу. Систематизація представлена спеціальним сервісом, котрий у режимі реального часу розставляє теги в текстових матеріалах у відповідності до обраної тематики. Контент-аналіз дозволяє визначати процентне співвідношення текстів один до одного. Успішне його проведення передбачає можливість отримання згаданих в джерелі наявних текстів в електронному вигляді. Вивчення питань когнітології та формалізації деяких спеціальних галузей історичної науки, зокрема нумізматики, документознавства, генеалогії та інших при вдалому поєднанні їх з тематичними довідниками можуть стати основою розробки он-лайнових експертних систем. В залежності від інтерфейсу виділяються три класи сервісів: інтелектуальні діалогові, розрахунково-логічні, експертні системи, або системи-консультанти.

В останні роки популяризується розробка так званих багаторівневих експертних систем, що використовують основні моделі подання знань в різноманітних сполученнях (наприклад, комбінована фреймо-продукційна модель). Основною їх перевагою стає гнучкість, адже вони можуть дати результат навіть у тому випадку, коли доступні для аналізу матеріали не відзначаються достатньою повнотою і чіткістю. Це істотно відрізняє такі системи від традиційних інформаційно-обчислювальних сервісів, які часто не в змозі впоратися з подібними завданнями. На окрему увагу заслуговують програмні засоби, призначені для обробки неструктурованих інформаційних потоків -- семантичні мережі. Вони забезпечують можливість застосування семантичного пошуку на основі баз знань (файли синонімів, створені користувачем ієрархії термінів і понять, системи лінгвістичних правил).

Підрозділ 4.3. “Дистанційне навчання та телеробота в історичній науці” висвітлює основні напрями формування, перспективи подальшого розвитку дистанційних способів навчання і роботи. За останні десятиліття дистанційне навчання стало найбільш перспективним методом використання мережі Інтернет у сфері освіти і працевлаштування за рахунок наявності великої інформаційної бази, а також подоланню відстані та усунення інших недоліків, притаманних традиційним способам. Однак по справжньому ефективним цей напрям буде лише за умови участі в освітньому процесі фахівців, які мають навички використання даної технології та педагогічний хист. Технічною складовою організації навчання на відстані виступають комп'ютерні телекомунікації, котрі надають можливість: оперативної передачі інформації на будь-яку відстань; інтерактивності навчальних програм і оперативного зворотного зв'язку; доступу до різних за змістом джерел інформації; організації спільних телекомунікаційних проектів; запиту інформації через електронні конференції. Однак такі учбові проекти можуть тільки доповнювати існуючи традиційні форми навчання, і аж ніяк не можуть їх повністю замінити. Дедалі більшої популярності набуває і телеробота, основна особливість якої полягає у виконанні певних завдань перебуваючи вдома, а не знаходячись протягом усього робочого дня в офісі. Працедавцю такий вид діяльності надає переваги у вигляді економії витрат на приміщення, персонал, застосування гнучкої організації, збільшення продуктивності (усунення перешкод для роботи, які існують в офісі, скорочення витрат часу на переїзд тощо), нової мотивації (зростання довіри між працівником і наймачем), покращеного обслуговування замовників (цілодобово, без виплати понаднормових витрат). Для діяльності історика дистанційне навчання і робота мають велике значення. Основними чинниками тут виступає збереження часу і надання більших можливостей для реалізації наукових проектів.

У результаті дослідження автор дійшов таких висновків:

1. Стан наукової розробки теми показав, що вивчення методики роботи з історичними ресурсами в мережі Інтернет набуває попу­лярності серед науковців вже з середини 90-х рр. ХХ ст. Це засвідчує перспективність її подальшого розвитку. Обсяг матеріалів, пов'язаних з використанням глобальної мережі в історичному дослідженні, постійно зростає, охоплюючи все нові й нові теми.

2. Детальне вивчення та аналіз фахових праць засвідчує, що вони орієнтовані не тільки на висвітлення загальних питань використання комп'ютерної техніки, але й на вирішення окремих проблем, що поста­ли в процесі виконання конкретних історичних проектів. Характерною ознакою таких робіт є відсутність єдиної методики використання ресурсів мережі Інтернет: недостатньо розроблені такі напрями, як орієнтація історика на сайті, визначення рівня достовірності й наукової цінності поданих матеріалів, відсутність алгоритмів їх автоматизованого аналізу. Аналіз праць з питань застосування мережевих технологій і спеціальної літератури, присвяченої використанню ресурсів мережі Інтернет в історичних дослідженнях, дозволив успішно вирішити в багатьох випадках проблеми пошуку, організації та аналізу історичної інформації, що вивірено дисертантом на практиці.

3. Вивчення основних засад розбудови сайтів історичної тематики на прикладі порталу Інституту історії України НАН України засвідчує, що важливо не просто спроектувати базу даних, але й забезпечити глибоку внутрішню інтеграцію інформаційних таблиць та можливість безпосереднього онлайнового управління процесом оновлення даних і взаємодії структурних складових ресурсу. Так, створення системи управління порталом Інституту історії України НАН України не тільки дозволило істотно спростити процес додавання і редагування матеріалів веб-ресурсу, але й стало основою для створення фахових тематичних ресурсів. Крім того, в секторі “Енциклопедія історії України” доступ і редагування матеріалів може здійснюватися на трьох рівнях: авторському (коли автор може змінювати тільки свої тексти, використовуючи свої логін і пароль); редакторському (для технічного і наукового редагування матеріалів видавництвом); портальному (розстановка гіперпосилань і публікація на веб-ресурсі).

4. На основі аналізу історичних ресурсів мережі Інтернет автором було спроектовано і створено портал Інституту історії України НАН України, у складі якого організовано шість секторів, представлених інформаційними, допоміжними й інтеграційними таблицями: енциклопедичні статті, pdf-бібліотека, біобібліографічний довідник, покажчик статей в серійних і періодичних виданнях, каталог Інтернет-ресурсів і хронограф. У процесі роботи були вироблені підходи до роботи з історичною інформацією, обраний формат зберігання текстових файлів, сформована і реалізована структура інформаційного забезпечення ресурсу, окреслені принципи структурування і опису даних в інформаційних таблицях. За своєю суттю вони є необхідною основою для розробки онлайнових сервісів, а запропонована нами схема будови внутрішньої структури і взаємодії компонентів один з одним забезпечує оптимальні умови для практичної реалізації таких систем. Відгуки користувачів, моніторинг популярності ресурсу і позиції в рейтингах пошукових систем вказують на те, що інформація порталу потрібна і цікава як для наукового співтовариства, так і для широкого загалу користувачів.

5. Проаналізовано основні наявні концепції класифікації, система­тизації й типологізації інформаційних ресурсів історичної тематики. На практиці розробки порталу Інституту історії України НАН України переглянуто попередній досвід, перероблено і вдосконалено різні наявні підходи до класифікації шляхом розкриття тематичних зв'язків та запровадження додаткових типів, видів і категорій. Весь комплекс інформаційних ресурсів розподілено в залежності від етапів дослідження і форми подання історичних матеріалів в мережі Інтернет. На момент збору інформації доцільно звертатися до довідкових ресурсів (енциклопедії, словники, офіційні сайти освітніх та наукових установ), архівних, музейних та бібліографічних каталогів. Роботі з джерелами та літературою відповідає етап використання онлайнових архівів та бібліотек, що містять оцифровані матеріали та залучення електронних версій періодичних і серійних фахових видань. Можливості аналізу матеріалів суттєво розширюють інтерактивні сервіси, а апробацію результатів забезпечують форуми, телеконференції, публікації на тематичних ресурсах. Досягненням автора у цьому питанні стала можливість практичної реалізації тематичного маркування певного ресурсу фахівцями відповідного профілю. Так, отримавши розширені права адміністрування порталу, дослідники можуть вручну внести спеціальне слово-маркер в усі записи, пов'язані з певною темою.

6. Автором вперше в Україні досліджено засоби забезпечення інтерактивної взаємодії користувачів з базами даних, що містять істо­ричну інформацію. Доведено, що при організації пошуку літератури роботи в режимі інтерактивності дозволяє організувати алфавітний, тематичний, хронологічний та інші принципи пошуку матеріалів. Нами показано, що використання баз даних у такий спосіб істотно розширює можливості дослідників. Головна їх цінність полягає у тому, що саме вони є основною складовою онлайнових аналітичних комплексів, гео-інформаційних і експертних систем.

7. Автор дисертації на основі математико-статистичних методів обробки джерел здійснив попередній аналіз історичних матеріалів, обробивши велику кількість ознак джерела з точки зору їх значимості для характеристики певного соціального явища чи об'єкту. Аналіз ресурсів мережі Інтернет в рамках проекту створення історичних порталів став основою для виділення основних видів історичних електронних джерел, розміщених в мережі.

Таким чином, вивчення особливостей використання дослідницьких ресурсів історичної тематики в мережі Інтернет є необхідною умовою для повноцінної наукової праці історика, полегшує пошук і робить доступними ті чи інші документи, а наявні в мережі сервіси суттєво розширюють можливості роботи науковців.

Публікації, що відображають основні положення дисертації

1. Историческая информация в Интернет. Краткая история сети Интернет и использование ее информационных ресурсов / О. В. Жданович // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Збірка наукових праць. -- Число 5. / Відп. ред. М. Ф. Дмитрієнко. -- К.: НАН України. Інститут історії України, 2000. -- С. 336-347.

2. Архитектура белорусских и украинских городов Речи Посполитой: организация и анализ информации в базах данных. / О. В. Жданович // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Збірка наукових праць та спогадів пам'яті відомого вченого-історика, доктора історичних наук, професора Володимира Олександровича Замлинського. -- Число 6 (7) -- У двох част. / Відп. ред. М. Ф. Дмитрі­єнко. -- К.: НАН України. Інститут історії України, 2001. -- Ч. 1. -- С. 384-393.

3. Этнический и сословный состав жителей белорусских и украинс­ких городов Речи Посполитой XVIII ст. / О. В. Жданович // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Збірка наукових праць. -- Число 9. / Відп. ред. М. Ф. Дмитрієнко. -- К.: НАН України. Інститут історії України, 2002. -- С. 380-388.

4. Карты беларусских и украинских городов Речи Посполитой в Internet-энциклопедии / О. В. Жданович // Історико-географічні дослі­дження в Україні. Збірка наукових праць. -- Число 5. / Відп. ред. М. Ф. Дмитрієнко. -- К.: НАН України. Інститут історії України, 2002. -- С.326-335.

5. Карти та геоінформаційні системи в Інтернет / О. В. Жданович // Історико-географічні дослідження в Україні. Збірка наукових праць. -- Число 7. / Відп. ред. М. Ф. Дмитрієнко. -- К.: НАН України. Інститут історії України, 2004. -- С. 136-145.

6. Історіографічні аспекти наукової інфороматики / О. В. Жданович // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Збірка наукових праць. -- Число 12. / Відп. ред. М. Ф. Дмитрієнко. -- К.: НАН України. Інститут історії України 2005. -- С. 154 -168.

7. Методология поиска и работы с историческими текстам в Интернет / О. В. Жданович // Історико-географічні дослідження в Україні. Збірка наукових праць. -- Число 9. / Відп. ред. М. Ф. Дмитрі­єнко. -- К.: НАН України. Інститут історії України, 2006. -- С. 187-203.

8. Досвід застосування електронних баз данних в історичних дослідженнях / О. В. Жданович // Історико-географічні дослідження в Україні. Збірка наукових праць. -- Число 11. / Відп. ред. М. Ф. Дми­трієнко. -- К.: НАН України. Інститут історії України, 2009. -- С. 256-275.

Анотації

Жданович О. В. Дослідницькі ресурси історичної тематики в мережі Інтернет: створення та використання. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 -- Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. -- Інститут історії України НАН України. -- Київ, 2010.

У дисертації розглядається практика створення і використання дослідницьких ресурсів історичної тематики у мережі Інтернет. Основну увагу автор приділяє розробці стратегій і методів проведення історичних досліджень і пошуку ретроспективної інформації, а також розміщенню необхідних для роботи історика джерел і результатів наукових пошуків у мережі Інтернет.

В процесі практичної діяльності по створенню і розвитку порталу Інституту історії України НАН України автор дослідив головні засади розбудови сайтів історичної проблематики, були вироблені підходи до роботи з історичною інформацією, обраний формат зберігання текстів, сформована структура інформаційного забезпечення ресурсу, окреслені принципи структурування і опису даних в інформаційних таблицях. У дисертації вперше в історичній науці досліджено засоби взаємодії користувачів-науковців з базами даних, що містять інформацію історич­ного плану, оскільки технології баз даних покладені в основу пошу­кових систем, довідкових ресурсів тощо.

Автор визначає принципи та основні складові дослідницьких ресурсів історичного спрямування, систематизує їх, а також аналізує сучасний стан і перспективи розвитку Інтернет-сервісів в історичній науці. Використання дослідницьких ресурсів історичної проблематики в мережі Інтернет в добу сучасних інформаційних технологій стає необхідною умовою для повноцінної наукової праці історика. Ключові слова: Інтернет, інформаційні технології, дослідницькі ресурси, історична тематика, портал, сервіс, база даних.

Жданович О. В. Исследовательские ресурсы исторической тематики в сети Интернет: возникновение и использование. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 -- Историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. -- Институт истории Украины НАН Украины. -- Киев, 2010.

В диссертации рассматривается практика создания и использования исследовательских ресурсов исторической тематики в Интернет. Дается оценка возможностей использования глобальной информационной сети как поля для работы с исторической информацией; на основе практического опыта предлагается стратегия и методы осуществления исторических исследований, определяются перспективы использования Интернет в качестве среды для широкой научной коммуникации и совместной работы историков, как платформы для размещения ретроспективной информации. Основное внимание автор уделяет разработке стратегий и методов проведения исторических исследований и поиска ретроспективной информации, а также размещения необходимых в работе историка документов и результатов научных изысканий в сети Интернет. Исследуются вопросы ориентации историка на сайтах исторической тематики, определения уровня достоверности и научной ценности поданных материалов. Анализируются работы связанные с темой использования сетевых технологий и специальная литература, посвященная использованию ресурсов сети Интернет в исторических исследованиях.

На примере проектирования и практической разработки портала Института истории Украины НАН Украины детально рассматриваются основные составляющие веб-ресурса исторической тематики, описываются наиболее эффективные подходы, используемые в процессе работы над каждым из структурных блоков. Уделяется внимание особенностям создания сетевых систем для коллективной работы, а также модулей, обеспечивающих автоматизированный анализ текстов при расстановке гиперссылок, анализе и отслеживании динамики развития внешних веб-ресурсов исторической тематики. Описываются подходы к работе с исторической информацией, предпочтительные форматы хранения материалов, наиболее эффективные модели организации информации на сайте. Анализируются основные концепции классификации и систематизации ресурсов сети Интернет, предлагается авторская концепция структурирования информации, используемая на портале Института истории Украины НАН Украины.

Создание системы управления содержанием портала Института истории Украины НАН Украины позволило существенно упростить процесс добавления и редактирования материалов портала. Кроме того, рассматриваются особенности доступа и редактирования материалов в электронной версии “Энциклопедии истории Украины” в соответствии с авторским (доступ и изменение может осуществляться только к тем текстам, фамилия автора которых соответствует паролю), редакторским (для технического и научного редактирования всех материалов издательством) и портальным (расстановка гиперссылок и публикация на сайте) уровнями. Описывается процесс настройки и реализации возможностей тематического маркирования записей в базах данных с помощью системы управления контентом на портале.

Ключевые слова: Интернет, информационные технологии, исследовательские ресурсы, историческая тематика, портал, сервис, база данных.

Zhdanovich O. V. History Research Resources within the Internet: Development and Use. -- Manuscript.

Dissertation abstract (Candidate of Historical Sciences, speciality 07.00.06 -- Historiography, Source Studies and Special Historical Disciplines). -- Institute if History of Ukraine, NAS of Ukraine. -- Kyiv, 2010. The dissertation covers the practices related to development and use of the history research resources in the Internet, with the emphasis on the development of historical research strategies and methods with regard to data search and placement in the Internet.