Методи оцінювання та прогнозування доступності інформації в ґрід-системах
Розробка методів і моделей оцінювання параметрів ґрід-системи. Розробка системи проведення тестування ґрід-систем і збору параметрів функціонування ґрід-системи. Ґрід-сервіс статистичного прогнозування, що розв'язує задачі оцінювання й прогнозування.
| Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.07.2015 |
| Размер файла | 919,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національна академія наук України
Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова
УДК 004.7
МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ доступностІ ІнформацІЇ в ґрід-системах
01.05.03 - математичне та програмне забезпечення
обчислювальних машин і систем
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата фізико-математичних наук
ЛАВРЕНЮК Сергій Іванович
Київ 2011
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України.
Науковий керівник: доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Перевозчикова Ольга Леонідівна, Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України, завідуюча відділом.
Офіційні опоненти: доктор фізико-математичних наук, професор Лавріщева Катерина Михайлівна, Інститут програмних систем НАН України, завідуюча відділом
кандидат фізико-математичних наук, доцент Гороховський Семен Самуїлович, Національний університет «Києво-Могилянська академія», директор Інформаційно-комп'ютерного центру.
Захист відбудеться "__" _________ 2011 р. о ______ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.194.02 в Інституті кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України за адресою: 03680, МСП, Київ-187, проспект Академіка Глушкова, 40.
З дисертацією можна ознайомитися в науково-технічному архіві Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України за адресою: 03680, МСП, Київ-187, проспект Академіка Глушкова, 40.
Автореферат розісланий "__" _________ 2011 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради ВАГІС О.А.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства виділяються процеси глобалізації й активного застосування досягнень інформаційних технологій для розв'язування актуальних наукових, економічних і екологічних проблем в інтересах сталого розвитку й безпеки. Нині в усьому світі й в Україні, поширені розподілені інформаційні системи, що надають доступ до великих обчислювальних ресурсів, інформаційних сховищ та інших ресурсів.
Серед найбільших проектів такого роду, в яких бере участь Україна, слід відзначити проект з обробки даних великого адронного прискорювача LHC (Large Hadron Collider) міжнародного експерименту CERN, міжнародну систему Wide Area Grid (WAG), а також Український Академічний Ґрід (УАҐ), у якому розв'язуються багато важливих наукових задач. Нині для побудови подібних систем і розв'язування таких задач позитивно зарекомендували себе ґрід-технології.
Ґрід-система -- це програмно-апаратне середовище, побудоване на основі обчислювальних засобів, що належать різним адміністративним доменам комунікаційної мережі, яка дає змогу дистанційно використовувати велику кількість ресурсів цих засобів (обчислювальні ресурси, програмне забезпечення, засоби зберігання даних, дані) у рамках віртуальної організації.
Згідно зі стандартами з інформаційної безпеки, необхідно забезпечувати збереження таких властивостей даних, як конфіденційність (дані недоступні неавторизованому користувачеві), цілісність (дані не може модифікувати неавторизований користувач) і доступність (користувач із відповідними повноваженнями може використати дані, коли вони перебувають у вигляді й місці, необхідних користувачеві, і вони йому потрібні).
Згідно із проведеним аналізом найчутливішим аспектом є забезпечення доступності даних у ґрід-середовищі. Тому актуальним є дослідження доступності ресурсів і даних в ґрід-системах.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно із планом наукових досліджень у рамках бюджетних науково-дослідних проектів Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України, Інституту космічних досліджень НАН і ДКА України: «Розробити методи інтелектуалізації інформаційних технологій для оптимізації паралельних обчислень і верифікації дедуктивними методами паралельних програм, що масштабуються (номер держреєстрації 0105U001465, 2007-2011 рр.)»; Договір № 1755 від 25.08.10 «Теоретичне обґрунтування, розробка алгоритмів та програмного забезпечення для адаптації програм тривимірного кінцево-різницевого моделювання до грід-середовища»; науково-технічний проект № ВК 69-87 „Інтелектуалізація інформаційних технологій кластерних обчислень у ґрід-середовищі” (номер держреєстрації 0110U005142, 2010р.), виконаний у рамках «Державної цільової науково-технічної програми впровадження ґрід-технологій на 2009-2013 роки».
Мета та завдання дослідження. Мета роботи - підвищення ефективності роботи розподілених систем (зокрема, ґрід-систем) шляхом створення методів оцінювання ризиків порушення рівня доступності даних й мінімізації таких ризиків.
Згідно з поставленою метою у дисертаційній роботі сформульовано й розв'язано такі задачі:
- за результатами аналізу ризиків порушення безпеки даних у вибраній ґрід-системі та дослідження характеристик ґрід-систем розроблено методи й моделі оцінювання параметрів ґрід-системи; розроблено й експериментально перевірено методи оцінювання й прогнозування доступності ґрід-систем;
- результати досліджень випробувано на ряді актуальних прикладних задач і в застосуваннях, реалізованих у рамках наукової тематики Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України та Інституту космічних досліджень НАН і ДКА України;
- розроблено систему проведення тестування ґрід-систем і збору параметрів функціонування ґрід-системи;
- на підставі розширеного поняття ґрід-сервісу розроблено ґрід-сервіс статистичного прогнозування, що розв'язує задачі оцінювання й прогнозування стану параметрів ґрід-систем.
Об'єкт дослідження - розподілені ґрід-системи для розв'язування наукових та прикладних задач.
Предмет дослідження - моделі аналізу ґрід-систем та ґрід-сервісів.
Методи дослідження. В дослідженні використано системний аналіз досліджуваних проблем, аналіз ризиків, об'єктно-орієнтовний підхід, методи операційного аналізу, застосування теорії множин та теорії графів до формалізації задач, методи експертного оцінювання, планування та проведення експериментів, аналіз їх результатів, методи проектування та розробка програмного забезпечення.
Наукова новизна отриманих результатів. На підставі запропонованих методів можна проводити комплексний моніторинг і оцінювання доступності даних у розподіленій системі (зокрема, ґрід-системі) у реальному часі, а традиційні підходи дають лише узагальнені оцінки доступності за значні проміжки часу й без урахування особливостей системи.
Принципова відмінність від традиційних методик - новий підхід до організації тестування, що передбачає створення тестових сценаріїв, що характеризують функціональність досліджуваної системи, на основі фрагментів реальних задач, як тестів замість набору елементарних тестів загального призначення.
Друга відмінність полягає у застосуванні нового алгоритму оцінювання доступності даних з урахуванням показників завантаженості ресурсів і важливості внеску кожного екземпляра компонента (ґрід-сервісу) в доступність даних у рамках усієї системи з відповідними ваговими коефіцієнтами.
Третя відмінність полягає у постійному моніторингу й тестуванні ґрід-системи і її окремих компонентів з урахуванням їх функціональних особливостей, а також подальше застосування цих даних для оцінювання, прогнозування стану системи й оптимізації її роботи.
Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення полягає у тому, що запропоновані методи допускають оцінювання та прогнозування параметрів і стану ґрід-систем, їх оптимізацію, аналіз роботи ґрід-систем і виявлення вузьких місць.
Використовуючи запропоновані методи у роботі глобального планувальника розподілу задач, вдалося підвищити ефективність виконання задач для організації конвеєрних обчислень у розподіленому середовищі, зменшити час отримання результату за рахунок відправлення конкретної задачі на заздалегідь оцінені (перевірені) вузли. Таким чином, запобігаються втрати часу внаслідок блокування запуску на ґрід-вузлах задач, які не дадуть очікуваний результат у потрібний час.
Запропоновані методи й програмні комплекси використовуються в роботі ресурсного центру СКІТ-3 Інституту кібернетики НАН України імені В.М. Глушкова й інших ґрід-вузлів УАҐ, створених за «Державною цільовою науково-технічною програмою впровадження й застосування ґрід-технологій на 2009-2013 роки». ґрід система тестування прогнозування
Результати теоретичних досліджень втілено у ґрід-мережі в Інституті космічних досліджень НАН і ДКА України для обробки супутникових даних. Програмні комплекси працюють на ґрід-вузлі СКІТ-3 Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України, який є одним з потужних ресурсних центрів УАҐ.
Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно отримав усі основні результати дисертаційної роботи. У 8 роботах, опублікованих у співавторстві, здобувачу належить таке: у [8] здобувач запропонував загальну постановку задачі та метод її розв'язування; у [2] здобувач виконав збір даних та числовий експеримент; у [3] здобувач розробив та реалізував алгоритм, а в [5] - модель інтерфейсу; в [7] науковий керівник коректно поставив задачу, а її розв'язав здобувач; в [6] здобувачеві належать інформаційна модель та технологія реалізації сервісу; в [1, 4] дослідження виконали співавтори на паритетних засадах.
Апробація результатів дисертації. За результатами роботи зроблено доповіді на 6-й Міжнародній конференції «Теоретичні та прикладні аспекти побудови програмних систем» (Київ, 2009); на 3-й Міжнародній конференції «Моделювання та комп'ютерна графіка» (Донецьк, 2009); на 7-й Міжнародній конференції з програмування УкрПрог'2010 (Київ, 2010); на конференції «Розподілені комп'ютерні системи» (Київ, 2010); на 10-й Українській конференції з космічних досліджень (Євпаторія, 2010); на 73-й Міжнародній конференції «European Association of Geoscientist & Engineers (EAGE)» (Відень, 2011), а також на наукових семінарах Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України.
Публікації. Основні результати дисертації опубліковано в 8 наукових працях з них одне свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір, 6 опубліковано в профільних наукових журналах відповідно до переліку ВАК України, 1 - в іншому українському виданні, також в 6-ти доповідях конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 140 найменувань.
Загальний обсяг дисертації - 115 сторінок. Основна частина займає 92 сторінки, що містить 26 рисунків і 21 таблицю.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми досліджень, сформульовано мету роботи, наукову новизну отриманих результатів та їх практичну цінність. Наведено стислий зміст розділів дисертації.
Перший розділ дисертації присвячено аналізу стану наукових досліджень в області оцінювання доступності даних у розподілених системах та постановці задачі дисертаційного дослідження. У даному розділі проаналізовано сучасний стан і тенденції розвитку складних розподілених систем.
Останнім часом намітилася чітка тенденція глобалізації й створення складних розподілених систем у всесвітньому або принаймні регіональному масштабі, що зазвичай націлено на розв'язування надзвичайно складних наукових задач.
У роботі проаналізовано основні ризики, пов'язані з безпекою таких розподілених інформаційних систем. Показано, що основним ризиком, пов'язаним з безпекою ґрід-систем, є доступність даних та відповідно доступність ресурсів, обумовлена приналежністю апаратних засобів різним власникам.
Розглянуто існуючі підходи до побудови моделей ґрід-систем. Аналіз показав, що для побудови моделей застосовують різноманітні методи й підходи, які успішно використовують для моделювання мереж і розподілених систем: за допомогою операційного аналізу, на базі теорії надійності, на базі нечіткої логіки, на основі обумовленого рівня сервісу, за допомогою інформаційного моделювання. Однак багато аспектів, специфічних для ґрід-систем, дотепер мало досліджено й вимагають всебічного розгляду з позицій системного підходу. Особливо це стосується ґрід-систем, пов'язаних з використанням даних із різних джерел і даних моделювання.
Необхідність моделювання роботи та оцінювання стану ґрід-систем визначають такі фактори:
- оскільки створення ґрід-інфраструктури вимагає істотних капіталовкладень, моделювання роботи системи на етапі її проектування дає змогу розробити оптимальну розподілену систему з урахуванням розв'язуваних задач;
- не менш важливу роль відіграє моделювання роботи вже існуючої системи. Побудова моделі навантаження системи дає змогу виявити її вузькі місця, оцінити наявні резерви та додавання в систему нових задач, а також спланувати напрямок і темпи розвитку системи;
- нарешті моделювання роботи системи є невід'ємною складовою прогнозування продуктивності й виконаної дисертантом розробки механізмів планування запуску задач у системі на основі раціонального керування ресурсами. Під керуванням ресурсами розуміють процес з таких етапів: визначення параметрів обчислювальних ресурсів, що задовольняють потребам задачі, пошук відповідних ресурсів, резервування, планування виконання задач і моніторинг. Це спричиняє розробку алгоритмів керування ресурсами й планування їх використання, що у свою чергу, зумовлює багаторазове проведення повторюваних і керованих експериментів. Проведення таких експериментів у реальній системі ускаднює багаточисельність факторів розподіленої й гетерогенної природи ґрід-систем, а саме:
обчислювальні ресурси ґрід-системи належать різним власникам, що ускладнює керування експериментом;
властивості й потреби користувачів і ресурсів непостійні в часі, що унеможливлює повторне проведення ідентичного експерименту;
зазвичай розміри існуючих ґрід-полігонів недостатні для дослідження складних алгоритмів поведінки системи;
створення працездатної ґрід-інфраструктури для потреб експериментів є тривалим і ресурсномістким процесом, що вимагає значних капіталовкладень.
Високий рівень невизначеності, пов'язаної з роботою ґрід-системи, обумовлює актуальність оцінювання доступності її ресурсів. Причому оцінювати треба регулярно, оскільки ґрід-система є динамічною, а її стан і структура постійно міняється.
На підставі аналізу основних властивостей ґрід-систем, показано, що така система має бути не просто розподіленою обчислювальною системою, що поєднує високопродуктивні обчислювальні ресурси, а й інформаційним середовищем, що включає географічно віддалені сховища великих обсягів різнорідних даних, що й забезпечує розв'язування прикладних задач із залученням цих даних і складних математичних моделей.
Показано, що найважливішим фактором практично всіх розподілених систем є доступність даних, оскільки розміщення обчислювальних ресурсів у відносно віддалених місцях, збільшує час доступу до них за рахунок наявності проміжних мереж. Це справедливо й для ґрід-систем. Наприклад, у специфікації „The Open Grid Services Architecture“ висунуто вимоги, що стосуються доступності ґрід-сервісів.
На відміну від звичайних розподілених мереж, найчастіше ресурси ґрід-мережі належать різним власникам. Це збільшує ризики й ускладнює підтримку безпеки ґрід-систем.
Сфера досліджень, що стосується оцінювання й забезпечення доступності даних у розподілених ґрід-системах, перебуває на початку розвитку. Поки не вироблено єдиного підхіду до розв'язання цієї проблеми, тому тематику цього дисертаційного дослідження слід вважати актуальною.
Другий розділ дисертації присвячено розробці та дослідженню загального підходу до оцінювання ризиків у ґрід-системах та оцінювання стану і певних параметрів ґрід-системи.
Результат оцінювання ризиків показав, що з приводу безпеки даних у досліджуваній систем, найвагомішим є забезпечення доступності даних і відповідних сервісів. Доступність даних - властивість системи, у якій циркулюють дані (засоби й технології обробки) та яка здатна забезпечувати своєчасний безперешкодний доступ до даних суб'єктів із належними повноваженнями. Насамперед забезпечено безперервну роботу всіх ґрід-сервісів, причому дані, що надходять у систему ззовні, мають постійно залишатися актуальними.
Попереднє оцінювання доступності ґрід-систем. Проблема оцінювання й прогнозування доступності даних у ґрід-системах виникає у задачах високої обчислювальної складності з організацією конвеєрних обчислень у ґрід-мережі. За попереднім оцінюванням доступності даних у ґрід-системах можна оцінити ґрід-вузли на спроможність приймати і виконувати прості задачі протягом певного проміжку часу.
Для попереднього оцінювання доступності ґрід-вузлів УАҐ на вузли відправлено серії задач. Одну задачу за чергою відправлено на всі ґрід-вузли, на які має право відправити задачу користувач. Потім дані про проходження етапів задачею занесено в базу даних. Як видно з рис. 1, не всі задачі виконано успішно й користувач отримав результат обробки даних в очікуваний час.
Рис. 1 Розподіл доступності ґрід-системи
Для попередньої оцінки доступності ґрід-вузла, без обліку внеску його окремих компонентів, запропоновано формулу:
де , k - номер вузла, m - кільксть усіх посланих задач.
Оцінювання доступності з урахуванням вкладів окремих компонентів системи наведено в розділі 3.
Якщо доступність вузла прагне до 1, значить, він приймає задачі, виконує їх і дає змогу користувачеві отримати результат (дані) у прийнятний час, тоді вузол можна вилучати з подальших оцінювань з урахуванням структури вузла для виявлення вузьких або проблематичних місць. Але користувачі можуть почати надсилати задачі тільки на вузли з доступністю, близькою до 1, тоді при перевищенні певного числа задач (певного навантаження) доступність ґрід-вузла буде прагнути до 0. Тому разом із задачею оцінювання доступності даних у ґрід-системах необхідно розв'язувати задачу з оцінювання параметрів продуктивності системи та з прогнозування стану системи і її окремих параметрів.
Для аналізу та оцінювання продуктивності й доступності на основі операційного аналізу обрано найважливіші характеристики (параметри):
- час відгуку - характеристика продуктивності системи з погляду користувача, якщо час відгуку системи суттєво вище очікуваного (припустимого) для користувача часу, то доступність системи для користувача прагне до 0;
- пропускна здатність - визначає кількість задач, виконаних за одиницю часу;
- готовність - визначає інтервал часу, протягом якого система перебуває в робочому стані (доступна для виконання задач користувача).
Ураховуючи взаємозв'язок продуктивності з доступністю системи, наведений список можна доповнити характеристиками: надійності, безпеки, масштабованості, розширюваності.
Як параметри продуктивності використано пропускну здатність X і час відгуку R. Ці параметри впливають на кількість і якість виконання задач ґрід-системою, тому оцінка цих параметрів має чимале практичне значення.
У загальному випадку для пропускної здатності X отримуємо вираз:
. (2)
Увівши час відгуку R, отримуємо вираз:
, (3)
, (4)
де Z - середній час обдумування при роботі користувачів з системою у цілому, N - средня кількість запитів в мережі масового обслуговування, а D - загалом потреба в обслуговуванні системою. Припустимо, що система - це сукупність взаємозалежних ресурсів, а значення D - усереднене по всіх ресурсах;
- Dmax - потреба в обслуговуванні ресурсом, для якого вона має максимальне значення.
Отже, за формулами (2) і (3) можна оцінити граничні значення параметрів продуктивності окремих ґрід-ресурсів, а також всієї системи загалом. Для отримання даних про ґрід-інфраструктуру УАҐ розроблено активні експерименти з запуском задач на вузлах та збиранням даних про стан вузлів, доступність даних і ресурсів.
На основі отриманих даних можна вирахувати значення базових параметрів у термінах операційного аналізу (ОА). А в термінах мереж масового обслуговування (ММО) формалізовану модель можна представити як на рис. 2.
Рис. 2 Приклад формалізації системи в термінах теорії масового обслуговування
На основі даних експериментів розрахуємо показники потреби в обслуговуванні для кожного ґрід-вузла системи.
Частота запитів насичення л = 0.002105. Максимальне значення потреби в обслуговуванні Dmax = 475.15. Середній час міркування у взаємодії користувачів із системою загалом Z = 720.55. Загальна кількість вузлів, задіяних в експерименті - 12 (рис. 3).
Рис. 3 Показники потреби в обслуговуванні для окремих вузлів
Використовуючи формули (2-4), отримуємо нерівності для оцінки обраних параметрів продуктивності системи. Для пропускної здатності
Для часу відгуку
Звідси випливає, що першим (за критерієм) «вузьким місцем» системи є ресурс 12, із найбільшим значенням потреби обслуговування. Друге «вузьке місце» системи - ресурс 4, із значенням потреби його обслуговування, близьким до максимуму. Для збільшення продуктивності системи насамперед доцільно ліквідувати обидва «вузькі місця». Розглядаючи кожний ресурс окремо (наступний рівень деталізації системи), аналогічно можна визначити «вузькі місця» конкретного ресурсу.
У результаті функція продуктивності для цього сегмента ґрід-системи є:
Тут наведено результати використання одного відомого підходу до оцінювання доступності й інших параметрів комп'ютерних систем з використанням оцінювання граничних значень певних показників. Для попередньої оцінки продуктивності ґрід-системи запропоновано використовувати апарат операційного аналізу разом з теорією мереж масового обслуговування. Зазначимо, що детальний аналіз продуктивності та доступності дає імітаційне моделювання, допомагаючи отримати якісну й кількісну оцінку параметрів системи.
Побудова лінійної моделі. У детермінованому випадку, коли точно відома вся інформація для розподілу навантаження між ресурсами системи, доцільні строгі алгоритми маршрутизації й планування. Теорія керування із зворотним зв'язком корисна за відсутності достовірної інформації про параметри системи, показники її функціонування та навантаження. На основі запропонованого підходу можна ідентифікувати структуру й параметри ґрід-системи чи її окремого вузла, оцінити узагальнений вектор показників вузла ґрід-системи, а потім застосувати в реалізації (оптимізації) певної політики розподілу задач.
Нехай на вузол ґрід-системи спрямовано задачу. Нехай в першому наближенні зміну вектора показників завантаження цього вузла описує лінійна модель об'єкта керування вигляду:
де - вектор стану, - невироджена діагональна матриця (). Матриця є діагональною, оскільки завантаження кожного функціонального елемента (ФЕ) (тобто значення кожної компоненти вектора xk) залежить від значень його завантаження в попередні моменти часу та не залежить від завантаження інших ФЕ (наприклад, завантаження процесора не пов'язано зі ступенем завантаження оперативної пам'яті та коефіцієнтом використання жорсткого диску).
Права частина (8) описує динаміку зміни завантаження вузла протягом виконання задачі без урахування надходження нових задач. Ураховуючи фізичний зміст змінних у моделі, припустимо, що матриця є сталою, тобто норма <1. Дійсно, якщо в систему не надходять нові задачі користувачів, то в результаті перехідного процесу, пов'язаного з виконанням поточної задачі, вектор стану системи переходить у рівноважне положення .
Надходження нових задач у систему розглянуто як неконтрольоване зовнішнє збурення. Без втрати загальності вважаємо його обмеженим, наприклад, фізичною довжиною черги задач планувальника. Зміна вектора стану ґрід-вузла - це модифіковане співвідношення , де - вектор стану для обчислювального та керівного вузлів відповідно, - вектор неконтрольованих збурень розміру , - невироджена кусково-постійна матриця nn, , - ()-матриця.
Перший доданок правої частини виразу описує динаміку зміни завантаження вузла в процесі виконання задачі без урахування надходження нових задач, а другий - дає змогу врахувати зростання навантаження на цей ФЕ з появою нової задачі. Оскільки задача, що знову надходить, може розподілитися не на всі ФЕ вузла, розмір вектора збурень не перевищує розмір вектора стану системи l n. Вигляд матриці визначає алгоритм планування, реалізований для вузла (у простішому випадку за відсутності спеціального алгоритму планування розмірності векторів стану та збурення збігаються l = n, а матриця - одинична розмірності nn).
Оскільки не всі показники завантаження ФЕ ґрід-вузла доступні безпосередньому виміру, покладемо, що вимірюваний вихід системи в кожний момент дискретного часу описує співвідношення , де - спостережуваний вихід об'єкта, - матриця розміру (n+m+k)3 вигляду:
де , , - вектори розмірностей n, m та k відповідно; n, m, k - кількість процесорів, блоків оперативної пам'яті та жорстких дисків обчислювального вузла відповідно. Вектори , , мають вигляд:
Аналогічний вигляд мають матриці U для керівного вузла.
Задачу оцінювання навантаження для вузла розглянуто як оцінювання вектора стану лінійної системи керування з неконтрольованими збуреннями.
Третій розділ присвячено розробці методів оцінювання параметрів ґрід-системи, планування активних експериментів, та прогнозування доступності, а також інших параметрів ґрід-системи. Розроблено методи інтеграції та оцінки отриманих даних за методом аналізу ієрархій. Розроблено методи оцінювання певних параметрів ґрід-систем, які дали ефективні результати у використанні на кластерах.
Результат виконання певного тесту під час активного експерименту є:
Вочевидь результат всього активного експерименту є множиною:
Тоді функцію оцінки рівня доступності компонентів (ґрід_сервісів) у досліджуваної системи у певний момент часу визначено як:
Формула (15) дає змогу формально характеризувати функціональну складову доступності даних. З іншого боку, треба оцінити доступність даних у відношенні завантаженості ресурсів, які її обробляють. Для цього введемо таке позначення: , де AP - функція оцінки рівня доступності процесора в системі, CPUm - рівень завантаженості процесора на m_у ресурсі, M - кількість ресурсів в обчислювальній системі. Аналогічно для AR - функція оцінки рівня доступності оперативної пам'яті в цій системі, а AV - доступності віртуальної пам'яті системи.
Тоді коефіцієнт доступності даних KA у системі є:
де i - вагові коефіцієнти, що характеризують важливість функціональних чи статистичних характеристик конкретної системи.
Якісну оцінку доступності даних запропоновано визначати так: , де - певний поріг доступності даних, визначений для кожної конкретної системи.
Алгоритм оцінювання рівня доступності компонентів (ґрід_сервісів) за графом. За алгоритмом визначення значень функції AC використано алгоритм, базований на подані значення як суми вкладів роботи функції екземплярів компонентів (ґрід-сервісів) системи. Значення вкладів отримуватимемо за експертною оцінкою. Введемо функцію оцінки внеску позитивного результату виконання Sj_го тестового сценарію:
Оцінки внесків (процедуру їх отримання див. далі) роботи функцій ґрід-сервісів певної інформаційної системи треба відповідним чином нормувати, тобто має виконуватися умова:
Тоді значення функції AC у певний момент часу обчислено:
Згідно з (13) та (18) очевидно, що .
Обчислення значення функції оцінки рівня доступності компонентів (ґрід-сервісів) у ґрід-системі проведено за допомогою графа, показаного на рис. 4.
Тут вершини rj - результати роботи сценаріїв під час проведення активного експерименту. Суть обчислення полягає у виборі конкретної дуги для кожного результату (тобто прийняття рішення щодо вибору дуги: якщо тест успішний, то вибирають дугу з відміткою „+“, інакше - „-“) та додаванні її ваги до загальної суми. Вона складається з дуг, отриманих таким чином, і є значенням коефіцієнта доступності даних у конкретній інформаційній системі.
Рис. 4 Граф вкладів у доступність даних у системі успішних результатів виконання сценаріїв
Так, з виразів (16) і (19) слідує формула обчислення значення коефіцієнта доступності даних у системі:
Така модель рівня доступності даних у системі є досить гнучкою, оскільки можна міняти важливість окремих її компонентів. Результати проведення експериментів та отримані розрахунки свідчать про ефективність розроблених методів. Наведені приклади демонструють застосовність запропонованого підходу до аналізу доступності даних та виявлення «вузьких місць» системи.
Визначення оптимального методу прогнозу завантаження кластерних ресурсів та ґрід-вузлів. Протягом роботи обчислювального кластера на повну потужність, коли всі вузли постійно завантажені, наприклад, як на кластері СКІТ-3, актуальна задача - прогнозування доступності необхідних ресурсів або їх обсягу в певні часові періоди. На СКІТ-3 працюють користувачі з багатьох інститутів НАН України, це один з потужних вузлів УАГ. Він обслуговує черги задач: локальну (для користувачів кластера) і ґрід-чергу (для користувачів УАҐ).
Час виконання задачі на кластері задано як , де - час знаходження задачі в локальній черзі, - час виконання задачі.
Час виконання задачі в ґрід-мережі визначено , де - час надходження задачі та даних на ґрід-вузол, - час знаходження задачі в локальній черзі ґрід-вузла, - час виконання задачі, - час завантаження результату виконання задачі (даних) на вказаний ресурс.
У загальному випадку - це час очікування вивільнення необхідних ресурсів. Щоб оцінювати та мінімізовувати та , необхідно перш за все оцінити значення . За результатами проведеного оцінювання можна вибирати ґрід-вузли з оптимальним та для запуску задач, щоб мінімізувати та . Тоді задача зводиться до знаходження та вибору оптимальних методів прогнозування стану ресурсів локальної черги та ґрід-черги.
Для поставленої задачі використано ґрід-сервіс PREDICTOR. У якості вхідних даних про стан ресурсів обчислювальних кластерів використані дані бази моніторингу стану ґрід-вузлів УАҐ і колаборації Nordugrid, розробленої у рамках дисертаційної роботи.
Для кожного вузла (окремо для локальної та ґрід-черги) визначено чотири кращі моделі для прогнозування.
На рис. 5 показано запропоновані пакетом PREDICTOR чотири кращі моделі для ґрід-вузла nordug.bitp.kiev.ua щодо прогнозування стану локальної черги задач. Усі результати вибору моделей прогнозування занесено в таблицю. На підставі аналізу даних таблиці визначено методи прогнозування, застосовані частіше інших: ARARMA, ARIMA, AR, LMA.
Рис. 5 Моделі для ґрід-вузла nordug.bitp.kiev.ua за прогнозуванням стану локальної черги задач
Правильність підбору моделей перевірено на даних про стан локальної черги та числа вільних процесорів кластера СКІТ-3.
Четвертий розділ дисертації присвячено опису програмного забезпечення, створеного для розв'язання наукової задачі дисертаційного дослідження.
Ґрід-сервіс PREDICTOR. У рамках тематичного плану зі створення Національного Ґріда розроблено ґрід-сервіс PREDICTOR та інтелектуальну бібліотеку розв'язання задач статистичного аналізу економетричних (часових) рядів. Ці розробки встановлені на вузлі ресурсного центру УАҐ ICYB SCIT-3, основою якого є кластер СКІТ-3.
Ґрід-сервіс PREDICTOR складається з інтерфейсного модуля PREDICTOR та однойменної програмної бібліотеки. У ній зібрано понад 25 методів статистичного прогнозування, а також функції інтегрального оцінювання, спроможних автоматично вибирати кращі методи прогнозування для конкретних наборів даних.
Інтерфейсний модуль складається з функцій обробки паспорта задачі та з інтерфейсного класу CPredictor, в якому реалізовано основні функції взаємодії елементів бібліотеки та взаємодії з користувачем.
Ґрід-сервіс PREDICTOR працює повністю як в автономному і в автоматичному режимах, так і в режимі, коли користувач може задавати для виконання тільки певні блоки обробки даних. Обробляє дані будь-який ґрід-вузол, що відповідає параметрам задачі, наприклад, див. рис. 6. Ґрід-сервіс можна встановити на будь-якому ґрід-вузлі.
Рис. 6 Список ґрід-сервісів ґрід-вузла СКІТ-3
Програмне забезпечення (ПЗ) для активних тестів і моніторингу. Для реалізації вищеописаних принципів та алгоритмів створено модульне ПЗ для періодичного тестування ключових ґрід-сервісів та ресурсів згідно з певними тест-планами, збору даних про роботу ґрід-мережі та оптимізації запуску задач у ґрід-мережі.
ПЗ складено з модулів, які можна встановлювати, як централізовано (на один комп'ютер), так і окремо - залежно від вимог до періоду опитування чи розмірів ґрід-мережі. На сервері моніторингу та тестування ПЗ запускає тестові задачі в ґрід-мережі та збирає дані про якість виконання таких задач, а також інформацію з LDAP-сховищ GIIS про стан ґрід-вузлів, черги та задачі, що виконувані в поточний момент у ґрід-середовищі. Отримані дані зберігають у слабко структурованих файлах. Далі їх заносять у реляційну базу даних (рис. 7).
Для отримання даних про ґрід-інфраструктуру УАҐ проведено активний експеримент з запуском задач різного рівня складності на вузлах та зібрано дані про стан вузлів у цей момент часу та якість виконання задач.
Рис. 7 Схема ПО тестування та моніторингу системи
У рамках сценаріїв передбачено різні задачі обробки даних з різним рівнем складності, необхідним обсягом оперативної пам'яті, та з різним обсягом даних, які треба обробити.
Дані, що потрапляють у базу, розділено на три частини: дані про стан ґрід-вузлів, дані про стан черг задач ґрід-вузлів, дані про статус ґрід-задач, які нині запущені чи були запущені на ґрід-вузлах. Ці дані є основою для моделювання, числових експериментів, прогнозування.
ВИСНОВКИ
У результаті дисертаційного дослідження розв'язано актуальну наукову задачу якісного й кількісного оцінювання рівня доступності даних у ґрід-системах і прогнозування стану ґрід-систем та ґрід-сервісів.
Основні результати дисертації.
1. За результатами аналізу методів, засобів аналізу й оцінювання стану ґрід-систем і ґрід-сервісів з урахуванням їх особливостей як наукометричних об'єктів, обґрунтовано потребу використання структурно-функціонального підходу для дослідження ґрід-систем.
2. Досліджено ризики порушення безпеки даних ґрід-систем Кібернетичного центру НАН України. Аналіз ризиків виявив необхідність забезпечення доступності даних у розглянутій системі через небезпеку відмов в обслуговуванні ґрід-вузлами або окремими сервісами.
3. Розроблено методи та виведено аналітичні вирази (формули) для обчислень коефіцієнта доступності даних для комплексного оцінювання доступності даних досліджуваної системи. Запропоновані методи й моделі враховують таку особливість ґрід-систем, як приналежність до різних адміністративних доменів, через що неможливо отримати вичерпну інформацію про роботу всіх компонентів системи.
4. Для моніторингу та тестування ґрід-систем розроблено програмне забезпечення, що допускає використовувати результати оцінювання й прогнози у плануванні запуску задач у ґрід-мережі, підвищує результативність за рахунок запуску задач на «надійних» ґрід-вузлах.
5. Створено прикладний «ґрід-сервіс», що вирішує певне прикладне завдання та має простий інтерфейс (спосіб взаємодії) для користувача. Такий «ґрід-сервіс» створений для функціонування пакета статистичного прогнозування, який розв'язує задачі оцінки й прогнозування стану ґрід-мережі та її окремих компонентів.
6. У ході виконання роботи розроблено програмне забезпечення, яке працює на ресурсному центрі УАҐ СКІТ-3.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНО В ТАКИХ ПРАЦЯХ
Лавренюк С.І. Багатокритеріальний аналіз ризиків порушення безпеки інформації в grid-системах / С.І. Лавренюк, А.Ю. Шелестов, А.М. Лавренюк // Проблеми програмування. 2010. № 2-3. С. 507-512.
Лавренюк С.И. Оценивание производительности grid-систем с помощью операционного анализа / С.И. Лавренюк, А.Н. Лавренюк, Ю.А. Грипич // Компьютерная математика. 2010. № 1. С. 57-64.
Автоматическое построение числовых прогнозов / С.И. Лавренюк, Перевозчикова О.Л., Тульчинский В.Г., Харченко А.В. // Компьютерная математика. 2010. № 2. С. 52-61.
Лавренюк С.И. Идентификация моделей и оценка состояния Grid-систем / С.И. Лавренюк, А.Ю. Шелестов // Кибернетика и системный анализ. 2009. № 6. С. 42-50.
Комп`ютерна програма «Програмний пакет PREDICTOR для автоматичної побудови числових прогнозів» / С.И. Лавренюк, О.Л. Перевозчикова, В.Г. Тульчинский, А.В. Харченко. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір від 30.06.2010, № 33934.
Лавренюк С.И. Интеллектуальный грид-сервис для решения задач статистического прогнозирования / С.И. Лавренюк, В.Г. Тульчинский // Кибернетика и вычислительная техника. Киев, 2010. Вып. 162. С. 94 - 102.
Лавренюк С.И. Определение оптимального метода прогноза загрузки кластерных ресурсов и грид-узлов / С.И. Лавренюк, О.Л. Перевозчикова // Кибернетика и системный анализ. 2011. № 2. С. 159-172.
Лавренюк С.И. Прогнозирование значений параметров загрузки узлов GRID-системы для оптимизации ее производительности / С.И. Лавренюк, С.Н. Копычко, Р.А. Гордиенко // Вісник НТУ України «КПІ» Інформатика, управління та обчислювальна техніка: Зб. наук. пр. К.: Век+,-2009. № 51. С. 192-196.
Лавренюк С.І. Побудова політики безпеки для Grid-систем обробки супутникових даних / С.І. Лавренюк, А.М. Лавренюк, О.М. Куссуль // Материалы 10-й конференции по космическим исследованиям. Евпатория, 2010. С. 27-32.
Лавренюк С.И. Построение базы данных мониторинга состояния узлов grid-инфраструктуры / С.И. Лавренюк, А.Н. Лавренюк, Ю.А. Грипич // Материалы 6-й конференции «Теоретические и прикладные аспекты построения программных систем». Киев, 2009. С. 124-131.
Шелестов А.Ю. Моделирование работы grid-системы в условиях неопределенности / А.Ю. Шелестов, С.И. Лавренюк, А.Н. Лавренюк // Материалы 3-й Международной конференции «Моделирование и компьютерная графика». Донецк, 2009. С. 173-177.
Лавренюк А.Н. Построение базы данных состояния grid-узлов на основе использования активных экспериментов / А.Н. Лавренюк, С.И. Лавренюк, Ю.А. Грипич // Розподілені комп`ютерні системи. Т.1. Зб. пр. ювіл. міжнар. науково-практич. конф. РКС-2010. Київ, НТУ України «КПІ», 6-8 квітня 2010. С. 22-25.
Лавренюк С.И. Сравнение и выбор грид-инфраструктуры / С.И. Лавренюк, А.Ю. Бандура, С.А. Горенко // Там само, 6-8 квітня 2010. С. 32-35.
Гордиенко Р.А. Моделирование грид-системы для оценки параметров ее узлов с точки зрения критериев надежности / Р.А. Гордиенко, С.Н. Копычко, С.И. Лавренюк // Системний аналіз та інформаційні технології: матеріали 12-ї Міжнародної науково-технічної конференції SAIT 2010, Київ, 25-29 травня 2010 р. / ННК "ІПСА" НТУ України "КПІ", 2010.544 с.
АНОТАЦІЯ
Лавренюк С.І. Методи оцінювання та прогнозування доступності інформації в ґрід-системах. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю 01.05.03 - математичне та програмне забезпечення обчислювальних машин і систем. - Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України, Київ, 2011.
Дисертація присвячена розробці методів комплексного оцінювання доступності даних і сервісів у ґрід-системах, а також прогнозування значень їх стану. Запропоновано методи оцінювання й прогнозування, що враховують функціональні особливості розподіленої системи в межах досить малого проміжку часу.
Розроблені методи враховують те, що ґрід-вузли належать різним доменам, а отримати всі дані про роботу системи або її окремих компонентів є неможлива задача. На основі проведеного аналізу відомих підходів до розв'язку проблеми оцінювання доступності даних проведені додаткові дослідження з метою підвищення ефективності розглянутих підходів.
Зокрема, запропоновано й перевірено експериментально методи оцінювання, які дали можливість враховувати індивідуальні функціональні особливості кожної конкретної системи.
Для отримання даних і звірення отриманих результатів з даними реальних систем використані системи: УАҐ, ґрід-системи Кібернетичного центру НАН України, ґрід-сегмент колаборації Nordugrid.
За аналізом ризиків порушення безпеки даних у досліджуваній ґрід-системі, здебільшого є ризик недоступність даних і ресурсів. Шляхом детального аналізу компонентів системи визначені характеристики, які дають можливість об'єктивно оцінити рівень доступності даних. Отримані спостереження сформульовані у вигляді методів і розроблені алгоритми, які дають можливість виконувати необхідні розрахунки.
За результатами проведення експериментів визначена ефективність розроблених методів щодо традиційних підходів і описані рекомендації з їх застосуванням, зроблені узагальнені висновки. У ході виконання роботи розроблено програмне забезпечення, яке працює на ресурсному центрі УАҐ СКІТ-3.
Ключові слова: ґрід-мережа, модель, метод, прогнозування, ґрід-сервіс.
АННОТАЦИЯ
Лавренюк С.И. Методы оценивания и прогнозирования доступности информации в грид-системах. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата физико-математических наук по специальности 01.05.03 - математическое и программное обеспечение вычислительных машин и систем. - Институт кибернетики имени В.М. Глушкова НАН Украины, Киев, 2011.
Диссертация посвящена разработке методов комплексного оценивания доступности данных и сервисов в грид-системах, а также прогнозирования значений их состояния. Предложенные методы оценивание и прогнозирования учитывают функциональные особенности распределенной системы и позволяют подобное оценивание в пределах достаточно малого промежутка времени.
Разработанные методы учитывают то, что грид-узлы принадлежат разным доменам, а получить все данные о работе системы или ее отдельных компонентов есть невозможная задача. На основе проведенного анализа известных подходов к решению проблемы оценивания доступности информации проведены дополнительные исследования с целью повышения эффективности рассмотренных подходов.
В частности предложены и проверены экспериментально методы оценивания, которые дали возможность учитывать индивидуальные функциональные особенности каждой конкретной системы.
В качестве предмета исследования использованы реально работающие грид-системы. Для получения данных и сверки полученных результатов с данными реальных систем использованы системы: УАГ, грид-системы Кибернетического центра НАН Украины, грид-сегмент коллаборации NorduGrid.
По анализу рисков нарушения безопасности данных показал, что основным риском, связанным с безопасностью грид-систем является доступность данных и ресурсов. Путем детального анализа компонентов системы определены характеристики, которые дают возможность объективно оценить уровень доступности данных. Полученные наблюдения сформулированы в виде методов и разработаны алгоритмы, которые дают возможность выполнять необходимые расчеты.
Для подтверждения эффективности разработанных методов проведены эксперименты по определению уровня доступности данных в исследуемых грид-системах. По результатам проведения эксперимента определена эффективность разработанных методов по отношению к традиционным подходам и описаны рекомендации по ее применению, сделаны обобщающие выводы. В ходе выполнения работы разработано программное обеспечение, которое работает на ресурсном центре УАГ СКИТ-3.
Ключевые слова: грид-сеть, модель, метод, прогнозирование, грид-сервис.
ABSTRACT
Lavreniuk S.I. Methods for estimating and forecasting the availability of information in Grid-systems. Engl. - Manuscript.
Thesis for Ph.D. degree in physics and mathematics by specialty 01.05.03 - Mathematical and software of computers and systems. - V.M. Glushkov Institute of Cybernetics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, 2011.
The thesis is devoted to development of data availability integrated assessment methods and services in a grid system and the grid state forecasting. The proposed methods of estimation and prediction take into account functional properties of distributed systems for fairly short evaluation periods.
Through a detailed analysis of the system components the characteristics have been identified with the highest impact on the data availability level. The research results have been presented in the form of methods and algorithms for optimization of grid usability.
Experiments confirmed the efficiency of the developed methods of data availability level estimation for the sample grid systems. The implemented grid service software runs on SCIT-3 cluster of UAG Resource Center.
Key words: grid, model, method, forecasting, grid-service.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Мета і призначення комплексної системи захисту інформації. Загальна характеристика автоматизованої системи установи та умов її функціонування. Формування моделей загроз інформації та порушника об'єкта інформаційної діяльності. Розробка політики безпеки.
курсовая работа [166,9 K], добавлен 21.03.2013Розробка сайту-візитки компанії, яка надає послуги в ІТ-галузі та оцінювання створеного сайту. Структурне розположення усіх html, css—файлів та зображень. Створення текстового документу з іменем index та розширенням .html. Тестування сторінки в браузері.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 25.06.2015Аналіз інформаційних систем, етапів обробки інформації, Web-програмування. Огляд засобів ідентифікації користувача в САТДН. Розробка інформаційної і адміністративної підсистем для системи автоматизованого тестування для дистанційного навчання (САТДН).
дипломная работа [10,3 M], добавлен 21.04.2014Методи місцевизначення рухомих об’єктів і їх застосування у навігаційних системах. Режим диференціальної корекції координат. Розробка структури AVL системи і алгоритмів функціонування її окремих модулів. Встановлення апаратного і програмного забезпечення.
дипломная работа [2,2 M], добавлен 18.10.2015Поняття та функції операційної системи. Види операційних систем та їх характеристика. Напрямки розвитку операційних систем. Розробка алгоритму розв’язку економічної задачі розподілу продукції пекарні та реалізація його за допомогою Microsoft Excel.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 15.06.2016Комплексна обробка просторово-розподілених ресурсів мережі Інтернет. Системи інформаційного моніторингу в мережі. Обґрунтування технологій, розробка системи інтеграції Інтернет-контенту для конкурентного середовища ринку праці. Оцінювання систем аналізу.
дипломная работа [763,8 K], добавлен 14.07.2013Основні поняття теорії нечіткої логіки. Прогнозування економічних процесів та курсу валюти на фінансовому ринку. Системи та алгоритми нечіткого виводу. Адаптивні системи нейро-нечіткого виводу. Процес розробки і перевірки нечіткої моделі гібридної мережі.
курсовая работа [3,1 M], добавлен 19.06.2014Особливості та переваги проведення тестувань в мережі інтернет з метою дистанційного навчання чи оцінювання знань. Створення web-сайту з розширеними можливостями та системи дистанційного тестування. Реляційна схема бази даних конструктора тестів.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 25.11.2012Автоматизовані інформаційні системи: поняття та внутрішня структура, розробка її інфологічної, даталогічної та програмувальної моделі. Застосування мови UML до проектування інформаційної системи. Етапи налагодження та тестування розробленої програми.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 26.09.2015Розробка програми для збору, збереження та обробки інформації про хід технологічного процесу і передачі її в локальну обчислювальну мережу. Структура та функції системи: алгоритми функціонування і програмне забезпечення КОМ, сервера і робочих станцій.
курсовая работа [225,2 K], добавлен 28.08.2012Постановка та описання алгоритму розв’язання задачі про оптимальне призначення, формулювання вимог. Обґрунтування вибору засобів програмування. Розробка структури програми та системи її візуалізації, тестування та верифікація, оцінка ефективності.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 12.05.2013Аналіз навігаційних технологій у сучасних AVL системах. Структура системи і вимоги до апаратного забезпечення, розробка алгоритмів функціонування окремих програмних модулів. Вибір мови програмування і СУБД. Тестовий варіант програмного забезпечення.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 17.12.2015Конструкція та особливості функціонування автомобільної аудіосистеми. Розрахунок параметрів для виготовлення корпусу сабвуферу. Розробка математичного, інформаційного та програмного забезпечення для автомобільної низькочастотної акустичної системи.
дипломная работа [3,8 M], добавлен 26.07.2013Характеристика об’єкта автоматизації, вимоги до системи, склад та зміст системи. Розробка функціональної схеми програмного продукту. Тестування підпрограми програмного продукту. Розробка бази даних та налаштування ECO компонент в Borland Developer Studio.
практическая работа [1,8 M], добавлен 05.06.2014Аналіз сучасних методів тестування та практичних особливостей проведення тестового контролю. Основи побудови інформаційно-математичної моделі. Алгоритм запису інформації в таблицю бази даних. Характеристика та шляхи розробки інтерфейсу редактора тестів.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 08.10.2010Розробка програмного забезпечення для розв’язування задачі обчислювального характеру у середовищі Turbo Pascal 7.0. Розгляд систем числення. Практична реалізація задачі переводу чисел з однієї системи числення у іншу. Процедура зворотного переводу.
курсовая работа [112,2 K], добавлен 23.04.2010Автоматизована системи обробки економічної інформації, яка використовується на підприємстві, її характеристика. Технологічний процес обробки інформації конкретної задачі в системі. Зауваження користувача щодо функціональних і ергономічних характеристик.
контрольная работа [26,5 K], добавлен 27.07.2009Дослідження проблеми пошуку автомобілів та постановка задачі створення автокаталогу з використанням мови програмування PHP і JаvаScrіpt. Дослідження моделей прецедентів системи та їх класової архітектури. Моделювання розподіленої конфігурації систем.
курсовая работа [3,7 M], добавлен 11.10.2010Оптимізація розташування посилань на інформаційні ресурсах у мережевих пошукових системах за допомогою спеціальних вірно обраних ключових слів. Розробка програмного забезпечення SEO-системи для тестування і читання RSS каналів відвідувачами сайту.
дипломная работа [2,3 M], добавлен 14.06.2013Розробка програмного забезпечення для розв'язку системи лінійних рівнянь за формулами Крамера, головні особливості мови Turbo Pascal. Методи розв'язування задачі, архітектура програми та її опис. Контрольний приклад та результат машинного експерименту.
курсовая работа [47,7 K], добавлен 23.04.2010
