Інформаційна технологія формування стеганографічних систем для цифрових графічних середовищ на основі використання багатопараметричної адаптації

Передача укритих даних в історії зміни інформаційного середовища означає, що укрита інформація передається на протязі часу, коли інформаційне середовище, в якому укрита інформація, може змінюватися, а інформація, що укрита стеганографічним методом, таким змінам не підлягає.

Генетичну передачу укритої інформації розглянемо на прикладі. Нехай CS_i описує деяке уявлення про фрагмент зовнішнього середовища. З часом таке уявлення змінюється, що призводить до модифікації відповідного CS_i. В цьому випадку у відповідності з такими змінами може змінюватися і укрита інформація. Очевидно, що генетична передача укритої інформації є можлива лише в тому випадку, якщо ця інформація безпосередньо пов'язана з інформацією середовища , в яке вона вбудована.

Для того, щоб укриття методом суміщення з можна було реалізувати, необхідно, щоб виконувались такі умови, що стосуються двох образів.

Умова 6. Сюжет образу з повинен бути більший ніж сюжет образу на задану величину .

Умова 7. Семантика сюжетів і повинна бути подібна з заданою мірою подібності .

Алгоритм з такого типу укриттям інформації реалізується в два етапи.

Етап 1. Образи і графічно суміщаються таким чином, щоб певна частина , яку в загальному випадку можна було визначити у процентах, збігалася б з елементами образу .

Етап 2. Частина образу з суміщеною спільною частиною образу, який сформовано на етапі 1, вводиться в середовище у вигляді, невидимому для користувача елементів образу . При цьому частина , яка лишається видимою в середовищі , повинна повністю співпадати з відповідними фрагментами образу контейнера.

Умова 8. В графічному образі повинні існувати фрагменти , які повністю збігаються з відповідними фрагментами з образу , .

Визначення 19. Невидимістю семантичної інтерполяції називатимемо наведену величину кількості варіантів доповнення видимих фрагментів з , що призводять до виникнення нового образу , який суміщається своїм сюжетом з сюжетом .

Процес адаптації, що реалізується в стеганостистемі (), складається з ряду апроксимаційних процедур. Перша процедура реалізує апроксимацію кривої, що відображає зміну одного з параметрів візуальної невидимості вздовж траєкторії обходу зображення, проведеної на графічному образі .

Щоб оптимізувати відповідну нелінійну функцію сигналу, необхідно адаптивно вибирати базис, який залежить від сигналу. Критерій вибору оптимального базису може ґрунтуватися на використанні увігнутих функцій вартості . Умова визначення кращого базису при апроксимації записується у вигляді: , де - функція базису ; - функція базису Ця умова визначає, що базис кращий від базису Вартість апроксимації в базисі визначається за допомогою увігнутої суми, або суми увігнутих функцій:

.

Щоб знайти найкращий базис, необхідно мінімізувати вартість апроксимації : . Як приклад увігнутої функції може бути функція ентропії для , що записується у вигляді: .

Метод побудови функції яка апроксимується вищенаведеним способом, проілюструємо на прикладі побудови кривої деякого чорно-білого образу. Оскільки визначається за величиною контрастності, то величину контрастності будемо визначати на основі зміни яскравості двох суміжних фрагментів, або двох суміжних пікселів. Розглянемо зміну яскравості між двома суміжними пікселями. Нехай і позначають два суміжні пікселі. Тоді їх яскравість можна записати як та . В цьому випадку, можна записати, що величина контрастності:

.

Оскільки величина контрастності є відносною величиною, то будемо вважати, що міра невидимості за візуальним параметром контрастності запишеться у вигляді: , де - коефіцієнт узгодження інтерпретації уявлення про видимість і невидимість, який дорівнює, в найпростішому випадку, , що призведе до співвідношення:

.

Сигнал, що досліджується, розкладається в ортонормованому базисі , . Сигнал розглядається як реалізація випадкового процесу розміру , розподіл ймовірності якого є відомим апріорі. Розклад сигналу по базису описується співвідношенням: . Кожний коефіцієнт є випадковою змінною, що визначається таким співвідношенням:

.

Оскільки стеганографія знаходить досить широке розповсюдження при реалізації каналів передачі таємних повідомлень, то стає актуальною задача моніторингу таких каналів передачі даних з ціллю виявлення не тільки факту передачі даних стеганографічним методом, а й перетворення інформації, що передається у явний вигляд. Можливі етапи роботи системи стеганоаналізу () являють собою наступні процеси її функціонування: моніторинг інформаційного каналу; виявлення неоднорідностей і модифікацій цифрового середовища, що може вміщувати стеганограму; розпізнавання елементів стеганоповідомлення у виявлених неоднорідностях; дешифрування стеганоповідомлення, якщо воно виявилося зашифрованим; аналіз інтерпретації виявленого повідомлення. Для здійснення протидії , що полягає в утаємненні даних, необхідно, щоб виконувались наступні умови.

Умова 9. Значення візуальних параметрів образу повинні мати, по можливості, ймовірнісний характер.

Умова 10. Цифрове середовище повинно допускати спотворення носіїв інформації, яке не впливає на зміну значень візуальних параметрів у визначених границях значень.

Умова 11. Пропускна здатність стеганоканалу повинна бути більша від величини, що необхідна для передачі повідомлення, яке укривається.

Умова 12. Фізичні та технічні умови реалізації стеганоканалу повинні передбачати можливість існування факторів, що можуть обумовлювати процеси зашумлення чи модифікації в інформаційного потоку, який передається по відповідному каналу.

Умова 13. Структурна надмірність повинна мати випадковий характер.

В рамках модифікації до процесів зашумлення чи модифікації в інформаційного потоку, який передається по відповідному каналу, адаптація полягає у такому виборі місць розміщення елементів і у виборі такої їх величини, для яких існувала б функція їх апроксимації, яка була би близька до функції , що описує природні шуми, які виникають у стеганоканалі і відображаються у вигляді модифікацій структури . Формально це описується у вигляді співвідношення:

,

де - функція, що апроксимує модифікації , які виникають в результаті впровадження в ; , - координати площини розміщення образу при його відображенні в стандартних засобах відображення, що використовуються в цифрових системах; - функція, що моделює джерело шумів, які генеруються фізичними та технічними факторами, що існують в стеганографічних каналах.

В п'ятому розділі досліджуються інформаційні компоненти стеганосистем. Одним із інформаційних засобів стеганосистеми є семантичний словник, який вміщує описи всіх атрибутів, що використовуються в стеганосистемі. Формально елемент S_C описується у вигляді співвідношення:

,

де - слова текстового опису атрибута ; - параметри, що описують окремі значення слова ; - параметри атрибута. Використання параметрів зумовлюється необхідністю розширення якісного значення окремого слова опису числовими величинами, які дозволяють більш точно зіставляти відповідне слово в описі інтерпретації реальному об'єкту, який цей атрибут означає. Наприклад, атрибут може бути об'єктом, що являє собою графічний образ, який належить до портретів. Тоді запишеться у вигляді:

= <графічний | образ | портрет>.

Всі елементи описуються в і складають функціональну частину семантичного словника. Відповідні елементи в формально описуються у вигляді:, де - функціональне перетворення, аргументами якого є атрибути, що знаходяться в S_c; - слова на природній мові, що описують відповідне перетворення; - параметри, зазвичай вхідні, що використовуються, при впровадженні повідомлення; - додаткова інформація про перетворення, якщо остання могла б бути використана при формуванні алгоритму стеганографічного укриття інформації, що реалізується в системі .

Для конструктивного використання інформаційних компонент і, в першу чергу, текстових інтерпретаційних описів вводяться такі семантичні параметри: семантична суперечність семантичний конфлікт семантична значущість елемента семантична надмірність семантична неузгодженість для яких вводяться відповідні визначення.

Визначення 20. Семантична значущість атрибуту визначається кількістю слів, якими описується атрибут, та значимістю кожного слова, що визначається кількістю та величиною значення параметрів, що описують окреме слово.

Формально описується співвідношенням:

,

де - числове значення параметра , яке приймається рівним одиниці, якщо воно спеціально не визначається.

Визначення 21. Семантична значущість атрибуту визначається, як сума значень його технічних параметрів .

Формально визначається співвідношенням: .

Твердження 2. Інтерпретація для всіх з пропорційна в межах нормалізованого опису .

Формально це твердження можна записати у вигляді:

.

Визначення 22. Величина семантичної суперечності змінюється в діапазоні при нормалізації її абсолютних значень.

Визначення 23. Величина значень суперечності між двома атрибутами і є залежною від кількості слів в і , що є спільними для двох інтерпретацій та від кількості однакових значень параметрів і .

Визначення 24. Повна відсутність суперечності, або , являє собою дублювання атрибутів у сформованому реченні чи фразі і визначається як фактор негативний з точки зору синтаксису .

Визначення 25. Наявність максимальної суперечності, або , відповідає ситуації, коли між двома атрибутами і в немає спільних фрагментів в і .

Визначення 26. Величина суперечності визначається як співвідношення між величиною спільної частини з і в та тією величиною з і , яка є меншою.

Формально визначення величини здійснюється у відповідності зі співвідношенням:

.

Визначення 27. Семантичний конфлікт між двома атрибутами і дорівнює нулю, якщо або не дорівнюють їх перетину і дорівнює величині різниці між і , якщо їх перетин дорівнює одному з них.

Формально це визначення описується співвідношенням:

Визначення 28. Узагальнений семантичний конфлікт, або розширений семантичний конфлікт , при рівності семантичної суперечності двох пар атрибутів дорівнює різниці максимальних інтерпретаційних розширень, кожен з яких вибирається окремо з кожної пари атрибутів.

Формально це можна описати у вигляді співвідношення:

Твердження 3. Семантичний конфлікт є частковим випадком розширеного семантичного конфлікту .

Вимога 1. При використанні атрибутів для побудови чи , повинні використовуватися такі , які за своєю семантичною значущістю не відрізняються більш ніж на деяку величину .

Визначення 29. Інформаційною моделлю (ІМ) називається система, що описує та реалізує процеси взаємозалежних перетворень структур даних та інтерпретаційних описів відповідних даних .

Формально така модель в загальному вигляді описується співвідношенням: .

Взаємозв'язок між і встановлюється на початковому етапі на основі описів, що сформовані в словниках , і в цьому випадку являє собою найпростішу структуру, що описується співвідношенням:

.

Наступним типом є взаємозв'язок між і , що ґрунтується на відповідному перетворенні, яке виконується у тому випадку, коли в використовуються елементи, що описують структурні зв'язки. Формально це описується у вигляді співвідношення:

Інформаційна модель дозволяє досліджувати процеси перетворень, що відбуваються при функціонуванні .

Визначення 30. Предметна область інтерпретації має надмірний фрагмент , якщо частота його використання за період повних циклів функціонування прикладної системи, менша від наперед встановленої величини .

При реалізації найпростішої функції зв'язку між і в рамках , і перетворюються незалежно і є інтерпретаційним розширенням структури . В рамках функція , що описує процес функціонування , складається з таких частин: перетворень ; перетворень ; реалізації взаємозв'язку між і .

В цьому випадку можливий спосіб реалізації процесу функціонування можна описати таким співвідношенням:

 (1)

де ? інтерпретаційне розширення структури початкових даних, для задачі ціль якої описується:; ? інтерпретаційний опис задачі , яку необхідно розв'язати; ? структура даних розв'язаної задачі, ціль якої описується: .

Другий спосіб розв'язку задачі в рамках моделі формально можна описати співвідношенням:

Співвідношення (1) відповідає випадку, коли в спочатку формується інтерпретація розв'язку задачі на основі вихідних даних , та опису цілі , а потім, на основі вхідних даних і інтерпретації розв'язку , формується розв'язок задачі . В другому випадку процес перетворень в полягає у наступному. На підставі вихідних даних і цілі задачі формується розв'язок задачі , і після цього, на основі розв'язку задачі та опису цілі формується інтерпретація розв'язку задачі . Таким чином, в обох випадках процес функціонування інформаційної моделі завершується формуванням розв'язку задачі та інтерпретаційним розширенням цього розв'язку , що описується таким чином:

.

У випадку, коли опис цілі задачі являє собою неповний опис розв'язку задачі, процедура виводу повної інтерпретації є найбільш простою. Вона зводиться до відшукування окремих компонент з , що стосуються всієї області , і найбільш узгоджених з фрагментами елементів . В результаті такого доповнення формується опис інтерпретації розв'язку задачі. Цей процес описується співвідношенням:

.

Твердження 4. Процес формування інтерпретаційного розширення розв'язку задачі не суперечний і не призводить до конфліктів з процесом розв'язку задачі, який описується співвідношенням:

.

Семантичні перетворення різних виразів та описів, що використовуються, здійснюються у відповідності з такими цілями: отримати більш компактну форму опису деякої сутності, що описується окремими співвідношеннями, отримати нову інформацію про об'єкти та закономірності, що описуюся компонентами, які використовуються при здійсненні перетворень, отримати форму опису певного об'єкта або процесу, придатну для використання в процесі розв'язування певної задачі, що пов'язана з предметною областю відповідних процесів.

Визначення 31. Семантичним є таке перетворення, яке здійснюється над семантичними компонентами, які складаються з формальних ідентифікаторів і семантичних складових, що представлені у вигляді інтерпретаційних описів.

Семантична компонента представляється у вигляді пари складових, які описуються як: , де - елемент опису текстової інтерпретації, яким може бути слово , фраза , чи речення .

В шостому розділі описується реалізація основних компонент інформаційної технології створення адаптивних стеганосистем. В роботі наводяться схеми реалізації обчислення суперпозиції фільтру з сигналом. Наприклад, наводиться схема для випадку, коли пересування буде рівне 2. Тоді обрахунок суперпозиції реалізується відповідно до схеми.

В роботі розроблено приклад реалізації стеганоключа та описано спосіб його функціонування. Спосіб реалізації загальних функцій залежить від параметрів, що характеризують в цілому. Основними параметрами, що входять в є: невидимість впровадженого в повідомлення (), міра утаємнення в (), стійкість до технологічних перетворень (), розмір повідомлення (), міра допустимих спотворень повідомлення (), час актуальності повідомлення (), розмір контейнера для повідомлення (), модель чутливості за параметром , що позначається як (), розмір , що позначається символом (), інформаційна узгодженість окремих компонент інформаційного потоку, що реалізується в цифровому середовищі (), пропускна здатність стеганоканалу (), семантична надмірність повідомлення (). Компонентами, які повинні входити в повну версію , є такі: інтерфейс користувача (API), компонента аналізу повідомлень , компонента вибору типу , компонента визначення , компонента додаткових перетворень , компонента кодування , компонента додаткових стеганографічних перетворень (DSP), компонента визначення стеганоключа (SK), компонента вбудовування та зчитування з SKO, компонента визначення стійкості SG проти неуповажненого зчитування , компонента визначення поточних значень параметрів SS.

Використовуються такі скорочення: WO - вхідний образ, який передбачається використовувати як цифрове середовище; IP - інтерфейс користувача; RGB > YUV - перетворення моделі кольорів RGB в модель YUV; GT - генератор траєкторії розміщення елементів повідомлення в цифровому середовищі; RC4 - криптографічний алгоритм для шифрування ідентифікаторів траєкторії розміщення елементів повідомлення; SHA-1 - криптографічний алгоритм для шифрування повідомлення; PWP - параметри вбудовування, GFH - псевдовипадковий генератор вибору частотних смуг, для розміщення елементів повідомлення; FDWT - дискретне вейвлет-перетворення блоків цифрового середовища, TG - таблиця квантизації коефіцієнтів, що отримана в результаті вейвлет-перетворення; PQ - квантування поточного блоку цифрового середовища вхідного образу; WST - вбудовування елемента повідомлення в блок цифрового середовища; WT - блок оцінки частотного діапазону і дискримінатора, VM - блок аналізу повідомлення, яке передбачається вбудовувати, PQ^* - деквантизація чергового блока з вбудованим елементом повідомлення, IDWT - обернене вейвлет-перетворення блока, YUV > RGB - перехід від моделі кольорів YUV до моделі RGB, SG - сформована стеганограма.

Підсистема виділення укритого повідомлення використовує блоки, що входять у підсистему. Функціонування підсистеми виділення укритого повідомлення здійснюється у відповідності з такою послідовністю дій: зчитування стеганограми, генерування ключа, визначення за допомогою ключа траєкторії розміщення повідомлення, визначення для кожного блоку номерів, що визначають відповідні коефіцієнти перетворення DWT, перехід до простору кольорів YUV та частотно-часового простору представлення стеганограми, аналіз властивостей окремих блоків стеганограми, оцінка смуги пропускання в окремих блоках з ціллю забезпечення правильного відтворення укритого повідомлення, вибір сигналів, що знаходяться в стеганограмі та їх перетворення в бінарний вигляд, вивід видобутого повідомлення.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі розв'язана та досліджена нова науково-прикладна проблема, що полягає у розробці інформаційної технології для створення стеганографічних систем захисту даних в яких стеганосистеми адаптуються до різних параметрів. При цьому отримані такі наукові результати.

1. Проведено аналіз методів формування та функціонування стеганосистем, що дозволило виявити їх особливості та недоліки, які призводять до пониження рівня захисту, що забезпечується стеганосистемою.

2. Досліджено особливості теоретичних засобів, що використовуються для перетворень графічних образів з природного простору в частотно-часовий простір, в якому проводиться вбудовування елементів інформації, завдяки чому вперше сформульовано та розв'язано задачу адаптивного вибору вейвлет-базису, який забезпечує необхідний рівень точності апроксимації функцій опису відповідного графічного образу.

3. Досліджено семантичні параметри, що використовуються для інтерпретаційних описів графічних образів та повідомлень, що дозволяє модифікувати цифрове середовище при вбудовуванні в нього елементів повідомлення, яке не призводить до змін семантики відповідного образу.

4. Вперше розроблено та досліджено методи формування стеганоключів, для підвищення рівня захисту інформації, що вбудовується в середовище, і яка є доступною окремим абонентам, що використовують стеганосистему для обміну повідомленнями, при цьому досліджуються можливості адаптації параметрів стеганоключів для формування більш захищених стеганограм.

5. Розроблено та досліджено методи семантичного аналізу, завдяки чому стало можливим виявляти та усувати семантичні аномалії, основними з яких є семантичні суперечності, семантичні конфлікти та семантичні надмірності, що виникають в цифровому середовищі при впровадженні в нього елементів повідомлень.

6. Вперше розроблено та досліджено методи адаптації процесів функціонування стеганосистеми за критеріями, що пов'язані з такими ключовими параметрами, як міра невидимості вбудованого повідомлення, стійкість стеганограми до технологічних перетворень, пропускна здатність стеганоканалу, величина утаємлення факту передачі повідомлення в цифровому середовищі, що забезпечується такими параметрами цифрового середовища, як його надмірності різних типів та параметрами повідомлення, що пов'язані з його розміром.

7. Розроблено та досліджено інформаційні компоненти з текстовими описами елементів стеганосистеми, до яких належать різні типи перетворень, параметри графічного цифрового середовища, що можуть використовуватися для вибору місць вбудовування елементів повідомлення, фрагменти алгоритмів, що описуються в текстовій формі, з інтерпретацією їх можливостей, які враховуються при розв'язуванні окремих задач у стеганографії.

8. Розроблено та досліджено модель, що описує інформаційні процеси в стеганографічній системі, яка дозволяє використовувати інформаційні компоненти на різних етапах її модифікації і проводиться на основі аналізу семантичних параметрів, що характеризують текстові складові цих компонент.

9. Розроблено алгоритм функціонування базової версії стеганографічного ключа, який дозволяє забезпечувати різні рівні захисту стеганограм, що визначаються на якісному рівні величинами складності реалізації окремих фрагментів стеганоключа.

10. Розроблено структурні схеми основних підсистем базової версії стеганосистеми, що реалізують вбудовування та виділення повідомлень в графічне цифрове середовище, яке передається в рамках стеганограми.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В РОБОТАХ

1. Афанасьева О. Ю. Введение сообщений в цифровую среду на основе использования семантических параметров / О. Ю. Афанасьева, Ю. М. Коростиль // Зб. наук. праць (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2005. - Вип. 29. - С. 157-164.

2. Афанасьева О. Ю. Проблемы адаптации в стеганосистемах / О. Ю. Афанасьева, Ю. М. Коростиль // Моделювання та інформаційні технології : зб. наук. пр. (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2005. - Вип. 29. - С. 176-183.

3. Афанасьєва О. Ю. Метод укриття повідомлень в графічному цифровому середовищі, що забезпечує стійкість по відношенню до стандарту JPEG / О. Ю. Афанасьєва // Моделювання та інформаційні технології : зб. наук. пр. (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2005. - Вип. 30. - С. 162-165.

4. Афанасьєва О. Ю. Основні положення стеганографічного укриття інформації в скрипкових мовах програмування / О. Ю. Афанасьєва // Моделювання та інформаційні технології : зб. наук. пр. (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2005. - Вип. 35. - С. 117-119.

5. Афанасьєва О. Ю. Особливості використання параметрів стеганосистем / О. Ю. Афанасьєва, Ю. М. Коростіль // Збірник наукових праць (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2006. - Вип. 32. - С. 158-161.

6. Афанасьева О. Ю. Принципы формирования стеганоключей / О. Ю. Афанасьева, Ю. М. Коростиль // Збірник наукових праць (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2006. - Вип. 37. - С. 13-21.

7. Афанасьєва О. Ю. Аналіз роздільності та масштабування при використанні вейвлет перетворень в системах стеганографії / О. Ю. Афанасьєва // Моделювання та інформаційні технології : зб. наук. пр. (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2006. - Вип. 37. - С. 146-152.

8. Афанасьєва О. Ю. Використання стеганографічних методів в системах документообігу / О. Ю. Афанасьєва, Ю. М. Коростіль // Моделювання та інформаційні технології : зб. наук. пр. (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2006. - Вип. 36. - С. 161-166.

9. Афанасьева О. Ю. Особенности использования вейвлет преобразований в задачах анализа графических образов / О. Ю. Афанасьева, Ю. М. Коростиль // Моделювання та інформаційні технології : зб. наук. пр. (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2006. - Вип. 38. - С. 21-29.

10. Афанасьєва О. Ю. Зв'язок стеганографічних параметрів з параметрами графічних образів / О. Ю. Афанасьєва // Моделювання та інформаційні технології : зб. наук. пр. (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2006. - Вип. 39. - С. 16-21.

11. Афанасьєва О. Ю. Методи оцінки базових параметрів стеганосистем / О. Ю. Афанасьєва // Збірник наукових праць (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2007. - Вип. 38. - С. 118-122.

12. Дурняк Б. В. Дослідження семантичних параметрів, що використовуються в графіці / Б. В. Дурняк, О. Ю. Афанасьєва // Збірник наукових праць (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2007. - Вип. 39. - С. 84-88.

13. Афанасьєва О. Ю. Теоретичні особливості методів адаптації стеганосистеми по параметру візуальної невидимості інформації, що укривається / О. Ю. Афанасьєва, М. Є. Шелест // Збірник наукових праць (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2007. - Вип. 42. - С. 69-74.

14. Афанасьєва О. Ю. Адаптивні методи забезпечення стійкості стеганограм по відношенню до технічних перетворень / О. Ю. Афанасьєва, М. Є. Шелест // Збірник наукових праць (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). -- К., 2007. -Вип. 43. - С. 60-64.

15. Korostil J. Adaptation in steganographic systems / J. Korostil, O. Afanasjeva // Збірник наукових праць (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2007. -Вип. 44. - С. 172-178.

16. Афанасьєва О. Ю. Дослідження семантичних особливостей відображення графічного образу / О. Ю. Афанасьєва // Моделювання та інформаційні технології : зб. наук. пр. (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2007. - Вип. 40. - С. 88-92.

17. Дурняк Б. В. Особливості використання стеганографічних ключів / Б. В. Дурняк, О. Ю. Афанасьєва // Моделювання та інформаційні технології : зб. наук. пр. (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2007. - Вип. 41. - С. 92-97.

18. Афанасьєва О. Ю. Критерії адаптації стеганосистем / О. Ю.Афанасьєва // Моделювання та інформаційні технології : зб. наук. пр. (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2007. - Вип. 43. - С. 16-21.

19. Афанасьєва О. Ю. Методи адаптації процесу стеганографічного укриття даних по параметрах, що характеризують інтерпретацію модифікацій цифрового середовища / О. Ю. Афанасьєва, Ю. М. Коростіль // Моделювання та інформаційні технології : зб. наук. пр. (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2007. - Вип. 44. - С. 54-59.

20. Афанасьєва О. Ю. Метод опису графічних образів в стеганосистемі та семантичні конфлікти / О. Ю. Афанасьєва, В. І. Сабат // Збірник наукових праць (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2008. - Вип. 45. - С. 132-137.

21. Афанасьєва О. Ю. Методи відображення технічних параметрів образу в семантичному словнику стеганосистеми / О. Ю. Афанасьєва, Б. В. Дурняк, Ю. М. Коростіль // Збірник наукових праць (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2008. - Вип. 46. - С. 151-156.

22. Афанасьєва О. Ю. Інформаційна модель стеганографічної системи / О. Ю. Афанасьєва, Т. І. Олешко // Збірник наукових праць (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2008. - Вип. 48. - С. 151-156.

23. Афанасьєва О. Ю. Реалізація функціональної базової компоненти стеганографічного ключа / О. Ю. Афанасьєва // Збірник наукових праць (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2008. -Вип. 49. - С. 50-58.

24. Афанасьєва О. Ю. Аналіз окремих семантичних параметрів, що використовуються в стеганосистемах / О. Ю. Афанасьєва, В. І. Сабат // Моделювання та інформаційні технології : зб. наук. пр. (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2008. - Вип. 46. - С. 127-132.

25. Афанасьєва О. Ю. Реалізація базової версії стеганосистеми для графічних цифрових середовищ / О. Ю.Афанасьєва, В. І. Сабат // Моделювання та інформаційні технології : зб. наук. пр. (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2008. -Вип. 47. С. 35-41.

26. Афанасьєва О. Ю. Моделювання інформаційних процесів стеганографічного укриття повідомлень / О. Ю. Афанасьєва, М. Є. Шелест// Моделювання та інформаційні технології: зб. наук. пр. (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2008. - Вип. 48. -С. 48-57.

27. Афанасьєва О. Ю. Реалізація алгоритму вейвлет перетворень графічних образів для стеганосистем / О. Ю. Афанасьєва, Б. В. Дурняк // Збірник наукових праць (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2009. - Вип. 50. - С. 3-11.

28. Афанасьєва О. Ю. Загальні характеристики цифрових стеганографічних систем / О. Ю. Афанасьєва, Б. В. Дурняк // Моделювання та інформаційні технології : зб. наук. пр. (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2009. -Вип. 51. - С. 17-25.

29. Афанасьєва О. Ю. Аналіз параметрів стеганосистеми орієнтованої на використання графічних цифрових середовищ / О. Ю. Афанасьєва // Моделювання та інформаційні технології : зб. наук. пр. (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2009. - Вип. 50. - С. 48-57.

30. Афанасьєва О. Ю. Методи семантичних перетворень в стеганосистемах / О. Ю. Афанасьєва // Моделювання та інформаційні технології : зб. наук. пр. (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2010 - Вип. 56. - С. 188-196.

31. Афанасьєва О. Ю. Аналіз параметру утаємлення факту стеганографічно укритої інформації / О. Ю. Афанасьєва // Моделювання та інформаційні технології : зб. наук. пр. (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2010. - Вип. 55. - С. 150-158.

32. Афанасьєва О. Ю. Особливості побудови стеганографічних ключів / О. Ю. Афанасьєва // Збірник наукових праць (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2010. - Вип. 54. - С. 193-201.

33. Афанасьєва О. Ю. Формування стеганосистем на основі аналізу параметра невидимості впровадженого в цифрове середовище повідомлення / О. Ю. Афанасьєва // Збірник наукових праць (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2010. - Вип. 55. - С. 197-205.

34. Афанасьєва О. Ю. Загальні характеристики середовищ з цифровими водяними знаками / О. Ю. Афанасьєва // XXIV Науково-технічна конференція «Моделювання» (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2005. - С. 31.

35. Афанасьєва О. Ю. Параметр невидимості в стеганосистемах / О. Ю. Афанасьєва // Науково-технічна конференція молодих вчених і спеціалістів «Моделювання» (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2006. - С. 26.

36. Афанасьєва О. Ю. Основні компоненти стеганоключів / О. Ю. Афанасьєва // XXVІ Науково-технічна конференція «Моделювання» (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2007. - С. 55-56.

37. Афанасьєва О. Ю. Особливості аналізу даних з ціллю виявлення в них різних типів інформації / О. Ю. Афанасьєва, О. Ю. Коростіль // ІІІ Міжнародна науково-технічна конференція «Сучасні інформаційно-комунікаційні технології COMINFO-2007» (Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій). - К., 2007. - С. 212-214.

38. Афанасьєва О. Ю. Особливості семантичних перетворень в стеганосистемах / О. Ю. Афанасьєва, Б. В. Дурняк // XXVІІ Науково-технічна конференція «Моделювання» (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2008. - С. 51-52.

39. Афанасьєва О. Ю. Методи утаємлення інформації, що укривається в цифровому середовищі / О. Ю. Афанасьєва, Ю. М. Коростіль // Науково-методична конференція «Сучасні проблеми телекомунікації і підготовки фахівців в галузі телекомунікацій» (Національний університет «Львівська політехніка»). - Львів, 2008. - С. 23-24.

40. Афанасьева О. Ю. Экспериментальные исследования зависимости функции чувствительности от контраста / О. Ю. Афанасьева // Моделирование (Simulation-2008). (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2008. - Т. 2. - С. 519-522.

41. Афанасьева О. Ю. Моделирование информационных процессов в стеганографических системах / О. Ю. Афанасьева // Международная научная конференция «Интеллектуальные системы принятия решений и проблемы вычислительного интеллекта». - Евпатория, 2008. - Т. 2. - Ч. 1. - С. 15-17.

42. Афанасьєва О. Ю. Загальні характеристики середовищ з цифровими водяними знаками / О. Ю. Афанасьєва // XXIV Науково-технічна конференція «Моделювання» (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2005. - С. 31.

43. Афанасьєва О. Ю. Загальні характеристики середовищ з цифровими водяними знаками / О. Ю. Афанасьєва, Б. В. Дурняк, В. І. Сабат // XXVІІІ Науково-технічна конференція «Моделювання» (ІПМЕ ім. Г. Є. Пухова НАН України). - К., 2009. - С. 47.

44. Афанасьєва О. Ю. Семантичні параметри в стеганосистемах / О. Ю. Афанасьева // Международная научная конференція «Интеллектуальные системы принятия решений и проблемы вычислительного интеллекта». - Евпатория, 2009. - Т.1. - С. 254-255.

Размещено на Allbest.ru

...