Моделі і методи організації офісу управління будівельними проектами

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

УДК 65.014.1:004.424.2

МОДЕЛІ І МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОФІСУ УПРАВЛІННЯ БУДІВЕЛЬНИМИ ПРОЕКТАМИ

Спеціальність 05.13.22 - управління проектами і програмами

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Фесенко Тетяна Григорівна

Харків 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській національній академії міського господарства Міністерства освіти і науки України, м. Харків

Науковий керівник: доктор наук з державного управління, професор БАБАЄВ Володимир Миколайович, Харківська національна академія міського господарства, завідувач кафедри управління проектами в міському господарстві і будівництві

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, доцент БУШУЄВА Наталія Сергіївна, Київський національний університет будівництва і архітектури, професор кафедри управління проектами

кандидат технічних наук, доцент БОЖАНОВА Вікторія Юріївна, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, доцент кафедри менеджменту, маркетингу і управління проектами

Захист відбудеться «5» листопада 2009 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.056.01 Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури за адресою: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 40, конференц-зал архітектурного факультету.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури за адресою: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 40.

Автореферат розісланий «2» жовтня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат технічних наук, доцент Т.М. Обіженко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. У динамічно змінюваному ринковому середовищі організаційна система управління будівельного проекту повинна мати здатність до швидкої адаптації з метою забезпечення ключових параметрів управління: за часом, фінансовими, матеріальними і трудовими ресурсами. Внаслідок переходу будівельної галузі України від планової до ринкової економіки посилилися процеси руйнування системи управління будівельними проектами, спостерігаються симптоми некерованості: значну кількість об'єктів здають в експлуатацію невчасно, тривалість і вартість проектів перевищують заплановані показники. Виникає нагальна потреба у формуванні збалансованої системи управління, яка побудована згідно з кращою світовою практикою, здатна підвищити ефективність виконання будівельних проектів.

Нинішня складна ситуація у вітчизняному будівництві зумовлена також недостатньою методологічною обґрунтованістю організаційно-технічних засад управління проектами, відсутністю моделей створення інтегрованої структури (офісу управління будівельними проектами - ОУБП). Існування суттєвих проблем впровадження новітнього менеджменту в управління будівельними проектами викликає необхідність урахування національної культури управління, розробки нових, удосконалення існуючих моделей і методів управлінського інструментарію, який би забезпечив успішне виконання процесів ініціації, планування, виконання, контролю та моніторингу, завершення проектів, і тим самим сприяв розвиткові будівельної галузі України.

Дослідженню питань організаційно-технічного забезпечення системи управління будівельними проектами присвячені праці зарубіжних і вітчизняних вчених. У науковій літературі питання організації офісу управління проектами (ОУП) досліджується у роботах відомих зарубіжних вчених, як Рассел Д. Арчібальд, В. Ільїн, І. Кендалл, Г. Керцнер, І. Мазур, О. Матвєєв, Д. Новіков, Н. Ольдерогге, Н. Сакс, Дж. Родні Тернер, К. Роллінз, В. Шапіро, А. Цвєтков. Фундаментальні теоретичні положення щодо розуміння феномену ОУП містяться у стандартах з управління проектами: РМВоК^® (розроблений Інститутом управління проектами, РМІ), Р2М (японський стандарт для управління інноваційними проектами і програмами), PRINCE 2 (державний стандарт Великобританії з ефективного управління проектами).

Зростає науково-практичний інтерес до проблеми формування ОУП і серед вітчизняних дослідників (В. Бабаєв, С. Бушуєв, К. Кошкін, В. Морозов, Г. Лагутін, О. Попов, Т. Плугіна, В. Торкатюк, Р. Тян, Л. Шутенко та ін.). Автори досліджують створення та розвиток ОУП у різних площинах: організаційній, інформаційній, техніко-економічній, державного управління. Н. Амеліна, В. Божанова, Н. Бушуєва, В. Вязовий, Р. Галієв, Л. Дадіверіна, В. Кірнос, Ю. Кішира, О. Софріков, О. Тімінський, І. Тріфонов, Фаєз А.С. Ельнакла та ін. аналізують специфічні проблеми управління будівельними проектами й пропонують свої варіанти для їх вирішення.

Значний внесок у розробку методологічних підходів до формування проектно-орієнтованих структур для портфельного управління належить напрацюванням А. Бегун, В. Бека, Н. Кузнєцової, Д. Кудерцева, Б. Стелюк. Нові підходи до управління людськими ресурсами у проекті, зокрема модель компетентностей, представлені науковими працями А. Ареф'єва, В. Бикова, С. Бушуєва, Н. Бушуєвої, В. Гаєвської, Л. Спенсера, С. Спенсера, Г. Теличко, В. Шпильового.

Водночас в наукових працях багато питань, пов'язаних з розробкою науково-практичних методів та комплексних моделей організації ОУБП, залишаються невирішеними, що зумовлює необхідність подальших поглиблених досліджень. Потребують спеціальної наукової уваги питання розробки моделей і методів організації ОУБП, які дозволять розробляти й супроводжувати проекти різного ступеня унікальності, зокрема формувати дієздатні команди управління та якісне інформаційне середовище, що адекватно відповідатиме сучасним вимогам до управління проектом.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження відповідає темі науково-дослідних робіт кафедри управління проектами в міському господарстві і будівництві Харківської національної академії міського господарства за темою: «Сучасні технології управління міським і регіональним розвитком» (державний реєстраційний номер 0107U000251). Особистий внесок здобувача полягає у розробці методики комплексної оцінки підготовчо-планувальної діяльності забудовника (на прикладі м. Харкова).

Мета і завдання дослідження визначені з урахуванням актуальності обраної теми. Метою дисертаційного дослідження є розвиток теоретико-методичних рішень з підвищення ефективності управління будівельними проектами за рахунок створення нових та розвитку відомих моделей і методів організації ОУБП.

Поставлена мета дослідження обумовлює необхідність виконання наступних завдань:

– проаналізувати зміст сучасних знань та теоретичних підходів до організації ОУБП;

– визначити організаційно-функціональну специфіку створення ОУБП на основі огляду існуючої вітчизняної практики управління проектами;

– визначити місце ОУБП в системі управління будівельними проектами і обґрунтувати необхідність вирішувати завдання створення ОУБП у системі взаємозалежних структурних елементів;

– розробити базові моделі організації ОУБП: визначення його рольового призначення в керуючій системі, вибору менеджерів команди управління будівельним проектом; вибору програмних і апаратно-технічних засобів для автоматизації управлінських робіт менеджерами;

– обґрунтувати застосування методів багатокритеріальної оцінки і оптимізації в умовах різного ступеня невизначеності вихідної інформації для вирішення завдань організації ОУБП;

– здійснити практичне впровадження моделей і методів організації ОУБП.

Об'єктом дослідження є процеси створення і впровадження ОУБП.

Предметом дослідження є моделі й методи організації ОУБП.

Методи дослідження. Теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять ґрунтовні положення теорії проектного менеджменту, наукові праці й методичні розробки провідних вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем підвищення ефективності системи управління будівельними проектами. Використання методології проектного менеджменту дозволило отримати якісно нову характеристику процесів управління будівельними проектами, виділити специфічні види управлінської діяльності керуючої системи та їх підсистем, проаналізувати елементи структурно логічної процедури створення ОУБП.

При проведенні дослідження застосовували принципи системного аналізу для структуризації процесів організації ОУП; методи багатокритеріальної оцінки та оптимізації в умовах різного ступеня визначеності вихідної інформації для вирішення часткових завдань організації ОУБП; метод аналізу ієрархій (МАІ), методи математичного моделювання для побудови моделей вибору організаційної структури управління проектами, менеджерів команди управління будівельним проектом/портфелем проектів (штату ОУБП), програмного і апаратно-технічного забезпечення для автоматизації виконання управлінських робіт менеджерами ОУБП. управління будівельний проект інформація

Наукова новизна одержаних результатів полягає в отриманні наукових результатів, які містять положення з розробки (розвитку існуючих і розробки нових) моделей і методів організації ОУБП, узгоджених з рекомендаціями РМІ/РМВоК^®.

У дисертаційному дослідженні вперше розроблено:

– модель вибору організаційної структури управління проектами, яка дозволяє враховувати основні характеристики проекту і тим самим визначати функціонально-рольове призначення ОУП в керуючій системі;

– моделі підбору менеджерів команди управління будівельними проектами, які дозволяють врахувати: по-перше, специфіку бізнес-процесів (БП), бізнес-процедур (БПр), бізнес-операцій (БО), що виконуються ОУБП, по-друге, необхідні компетентності відповідно до посади, по-третє, витратні показники;

удосконалено:

– модель вибору програмного забезпечення для управління будівельними проектами, що ґрунтується на визначенні принципових чинників і функціональних відмінностей програмних засобів із урахуванням специфіки будівельного проекту й дозволяє обирати комплекс програмних систем для технічної підтримки управлінських процесів відповідно до стандартів РМВоК^®;

– базові моделі вибору комплексу апаратно-технічних засобів для автоматизації управлінських процесів, що реалізують менеджери ОУБП, із врахуванням специфіки БП, БПр, БО, які ними виконуються, а також функціонально-технічних і витратних показників конкретного технічного засобу;

набули подальшого розвитку:

– моделі й методи організації ОУБП за багатьма критеріями залежно від ступеня невизначеності вихідної інформації в ситуації прийняття рішення.

Практичне значення одержаних результатів. Результати теоретичних досліджень і розроблених математичних моделей реалізовані у вигляді програмно-методичних комплексів інформаційної технології організації ОУБП, що дозволяє автоматизувати процеси прийняття рішень з його організації, а також вдосконалити внутрішнє організаційне, інформаційно-технічне середовище самого будівельного проекту.

Наукові розробки й рекомендації дисертаційного дослідження впроваджено у ВАТ «Трест «Житлобуд-1» (м. Харків) при створенні нового підрозділу - ОУБП «Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями офісного призначення за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 103» (акт впровадження 29.09.2008 р. №1/08); в Управлінні капітальним будівництвом Харківської обласної державної адміністрації для програмного і апаратно-технічного забезпечення управління проектом: «Пам'яткоохоронні роботи будівлі архітектури по вул. Римарській, 21 у м. Харкові (Харківська обласна філармонія)» (акт впровадження 8.10.2008 р. №2).

Отримані результати дисертаційної роботи використовуються в начальному процесі при викладанні курсів «Управління проектами», «Менеджмент в будівництві» й дипломному проектуванні (акт Харківської національної академії міського господарства від 11.09.2008 р. №25).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові розробки, подані на захист, напрацьовані здобувачем особисто. Конкретний внесок здобувача в науковій роботі в співавторстві наведено у списку опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження узагальнено і схвалено на всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми муніципального управління» (Київ, 2006), VII міжнародному науковому конгресі «Державне управління та місцеве самоврядування» (Харків, 2007), IV міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічні реформи в контексті інтеграційного вибору України» (Дніпропетровськ, 2007), III міжнародній науково-практичній конференції «Управління в освіті» (Львів, 2007), міжнародній науково-практичній конференції «Корпорації та інтегровані структури: проблеми науки та практики» (Харків, 2007), І міжнародній науково-практичній конференції «Якість економічного розвитку: глобальні та локальні аспекти» (Дніпропетровськ, 2007), міжнародній науково-практичній конференції «Системотехнічні основи полідіменсійного формування синергетичного інвестиційного циклу в будівельній галузі» (Харків, 2007), VІ міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми й перспективи розвитку житлово-комунального комплексу міста» (Російська Федерація, Москва, 2008), VІ міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції «Управління проектами: сталий розвиток міст» (Харків, 2008), VІ міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми управління бізнесом, підприємствами та проектами» (Алушта, 2008), IX міжнародній конференції «Контроль і управління у складних системах (КУСС-2008)» (Вінниця, 2008), міжнародній науково-практичній конференції «Стратегічні напрями підвищення економічної ефективності реалізації інвестиційних будівельних проектів в умовах трансформації економіки України до ринкових відносин» (Харків, 2008), VIIІ міжнародній науково-технічній конференції «Проблеми інформатики і моделювання» (Харків, 2008), XIV міжнародній науково-практичній конференції «Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти» (Київ, 2008), міжнародній конференції «Розвиток житлової сфери міст» (Російська Федерація, Москва, 2009), І міжнародній науково-практичній конференції «Управління проектами: інновації і сучасні технології (Російська Федерація, Орел, 2009)», науково-практичній конференції «Математичне моделювання складних систем» (Львів, 2009), ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічний розвиток національної економіки у контексті Європейської інтеграції» (Луцьк, 2009), міжнародній конференції «Комунікативна революція? Медіа і соціальні трансформації у Східній Європі після 1989 р.» (Литовська республіка, Вільнюс, 2009).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в 26 наукових працях, у тому числі 8 статтях у фахових виданнях, 18 додаткових публікаціях загальним обсягом 5,5 друк. арк., з яких особисто автору належить 4,6 друк. арк.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків і додатків. Загальний обсяг роботи складає 198 сторінок. У дисертації міститься 29 рисунків, 12 таблиць, 6 додатків на 21 сторінці. Список використаних джерел налічує 220 найменувань на 24 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі «Аналіз системи управління будівельними проектами та місце офісу в організаційній структурі» досліджено особливості організації управління будівельними проектами в сучасній вітчизняній практиці. Визначено тенденції щодо зміни «проектного простору» в напрямку ускладнення як внутрішнього середовища будівельного проекту (за рахунок підготовчо-планувальної діяльності й робіт з введення об'єкта в експлуатацію), так і зовнішнього. Внаслідок цього з'являється нагальна потреба у функціонально-рольових трансформаціях органів управління будівельними проектами. Якщо традиційний ОУБП (трест) орієнтується на виконання будівельно-монтажних робіт за проектом, граничні межі його повноважень - технологічний цикл, то «новий формат» ОУБП передбачає охоплення усіх управлінських процесів за проектом: від ініціації до завершення.

Відзначається, що сучасна специфіка робіт за будівельним проектом вимагає діяльності офісу як координатора робіт над кожним окремим проектом, а не на рівні організації в цілому. Разом з ускладненням характеру будівельної діяльності можна констатувати й той факт, що на багатьох будівельних підприємствах спостерігаються класичні симптоми некерованості: втрачається контроль над постановкою, супроводженням і розвитком проектів; послаблюється контроль керівників над операційною діяльністю своїх структур тощо. У зв'язку з цим виникає потреба узгодження управлінської структури будівельного проекту відповідно до досвіду проектного менеджменту.

РМВоК^® визначає офіс управління проектами (Project Management Office, РМО) як організаційну одиницю, що несе відповідальність за централізоване і координоване управління проектами. Наголошується, що в сучасній методології управління відбувається розширення змісту РМО: це не тільки специфічна інфраструктура, що забезпечує ефективну реалізацію проекту в межах комп'ютерних, комунікаційних та інформаційних технологій, а й система комунікацій, що закладається в організаційну структуру управління проектом. Можливий діапазон ролей і місця РМО в системі управління підприємством, представлений теоретиками проектного менеджменту: РМО-репозиторій; РМО-наставник; РМО-підприємства; РМО, націлений на негайний результат. Також РМО розглядається у контексті моделей зрілості управління проектами в компанії. Нинішнє розуміння РМО ґрунтується й на організації командної роботи за проектом, в якій персонал діє відповідно до сфер компетентності.

Новий характер організаційного середовища проекту вимагає від будівельних компаній адекватного управлінського впливу, здатного враховувати всі багаточисельні ситуаційні змінні й взаємозв'язок усіх функцій управлінського процесу. Пропонується здійснювати організацію ОУБП у наступній послідовності: формулювання структури функцій і завдань, що має здійснювати ОУБП; вибір моделей створення ОУБП; визначення організаційно-рольової структури офісу в системі управління будівельним проектом; формування команди управління будівельним проектом; забезпечення менеджерів ОУБП інформацією, структурованою за їх функціями і ролями.

Аналіз існуючих методів організації ОУБП засвідчив наступне:

- завдання комплексної організації ОУБП до теперішнього часу не розглядалося;

- не розроблена загальна концепція, логіка побудови ОУБП як соціо-технічної системи управління;

- відомі моделі й методи організації ОУП не враховують проектне середовище будівельної галузі, що, у свою чергу, не дозволяє приймати ефективні організаційні рішення у галузевих специфічних проектах;

- існують різні методи підбору й вибору персоналу, проте відсутні розробки моделей компетентностей (освітньо-кваліфікаційної; знань і навичок з управління проектами; знань управлінських процесів, процедур, операцій будівельного проекту; навичок міжособистісних взаємовідносин) для кожного менеджера команди управління будівельним проектом;

- відомі моделі вибору програмного і технічного забезпечення організації ОУП ґрунтуються на процесах оптимізації виробничої діяльності, а не на удосконаленні управлінських процесів;

- існуючі програмно-методичні комплекси вирішення часткових задач не дозволяють здійснювати комплексну організацію ОУБП із урахуванням вимог міжнародних стандартів управління проектами.

Основні результати розділу опубліковані в роботах [3, 8-12, 14-17, 20, 21, 24, 26]

У другому розділі «Теоретичні основи організації ОУБП» проаналізовано місце ОУБП в системі управління будівельними проектами на основі структурної декомпозиції основних блоків управління проектами (суб'єкти, об'єкти і процеси управління) з використанням системних принципів багаторівневого (ієрархічного) опису (рис. 1). Обґрунтовується необхідність вирішення завдання створення ОУБП у контексті системної декомпозиції взаємозалежних структурних елементів: визначення рольового призначення офісу в керуючій системі; штату ОУБП, компетентностей кожного менеджера, складу комплексу програмної и апаратно-технічної підтримки виконання завдань менеджерами.

Описано методологію, що обґрунтовує вибір дослідницької стратегії для ефективного вирішення поставленої проблеми. Зазначається, що часткові завдання організації ОУБП мають різнорідні суперечливі критерії, ступінь невизначеності яких різний. Для прийняття оптимальних рішень в умовах різного ступеня визначеності вихідної інформації обґрунтовано застосування методів багатокритеріальної оцінки, а в умовах невизначеності - застосування МАІ.

Розроблена структура інформаційного забезпечення процесу організації ОУБП, що дозволяє забезпечити інформаційну підтримку та ефективну взаємодію усіх менеджерів команди управління будівельними проектами з персональною електронно-обчислювальною машиною у процесі вирішення завдань для портфелю проектів, окремих проектів і етапів проекту.

Основні результати розділу опубліковані в роботах [1, 7, 22, 23, 25].

У третьому розділі «Моделювання організації ОУБП» розроблено моделі вибору організаційної структури управління проектами, менеджерів команди управління будівельними проектами, програмних і технічних засобів автоматизації управлінських процесів, а також рекомендації до варіативного їх застосування при створенні ОУБП.

Вирішення завдання вибору ролі ОУБП в загальній системі управління проектом. Вибір типу організаційної структури управління проектом ґрунтується на оцінюванні ключових характеристик участі офісу у проекті: повноваження менеджера проекту, повноваження офісу розпоряджуватися ресурсами проекту, контроль бюджету проекту офісом (менеджером проекту) або функціональним керівником, зайнятість активних учасників в управлінні проектом.

Розроблено математичну модель вибору типу організаційної структури управління проектом, в якій частковим критерієм можуть бути максимальні повноваження менеджера:

, (1)

де ПМ_а - повноваження менеджера проекту в а-му типі організаційної структури;

х_а={0;1}, х_а=1 - якщо обраний а-й тип організаційної структури управління проектом, в протилежному разі х_а=0;

5 - кількість типів організаційних структур: функціональна, матрична (слабка, збалансована, сильна), проектна.

Аналогічно формулюються інші часткові критерії. Область припустимих рішень визначається обмеженнями на критерії, що оцінювались. Так, повноваження менеджера проекту не мають перевищувати заданого рівня ПМ_задано:

. (2)

Розроблена модель (1) - (2) відноситься до задачі багатокритеріального математичного програмування. Розв'язання задачі здійснюється шляхом зведення до однієї або набору однокритеріальних задач. У разі, коли особі, яка приймає рішення (ОПР), необхідно врахувати усі часткові критерії, слід використовувати узагальнений функціонал якості наступного вигляду:

;(3)

; ,

де F - адитивна функція корисності, яка розглядається на множині характеристик участі ОУП у проекті; б_і - вагові коефіцієнти, .

У цілому розв'язання задачі (1) - (3) може відбуватися за двома основними сценаріями:

1. Коли часткові критерії (1) можуть бути оцінені й визначені обмеження (2), тоді першим кроком до вирішення є пошук вагових коефіцієнтів б_і адитивної функції корисності (3). Чисельні значення вагових коефіцієнтів отримують експертним методом, наприклад МАІ. Подальше розв'язання задачі здійснюється відомими методами цілочисельного лінійного програмування.

2. Коли є повна або часткова інформація за частковими критеріями (1) і відсутні екзогенні параметри обмежень (2), тоді задача повністю вирішується експертним методом МАІ.

Розроблена модель (1) - (3) вибору організаційної структури управління проектом/портфелем проектів дає можливість визначити рольове призначення ОУБП в системі управління будівельним проектом із урахуванням ключових характеристик проекту.

Задача формування команди управління будівельним проектом представлена методикою вибору: менеджера проекту/ портфелю проектів, менеджера з капітального будівництва, проектно-технічного менеджера, виробничо-технічного менеджера, ризик-менеджера, маркетинг-менеджера. Запропонована методика підбору команди управління проектом ґрунтується на концепції РМBoK^® про експертні знання. Розроблено базові моделі компетентності для кожної посади штату ОУБП, що враховують наступні напрями: освітньо-кваліфікаційний, знання і навички з управління проектами, знання БПр і БО будівельного проекту, навички міжособистісних взаємовідносин.

Розроблено математичні моделі вибору менеджерів команди управління будівельними проектами, в яких частковими критеріями є максимальні вимоги до компетентності (4) і мінімальні витратні показники (5):

, (4)

де КВ_k - освітньо-кваліфікаційна компетентність k-го претендента на посаду менеджера команди управління будівельними проектами, ;

Z_ijrmk={0;1}, Z_ijrmk=1 - якщо обраний k-й претендент, який може виконати m-ту БО r-тої БПр j-того БП і-тої групи, в протилежному разі Z_ijrmk=0;

k' - кількість претендентів на посаду менеджера.

- множина БО r-тої БПр j-того БП i-тої групи, що виконує менеджер команди управління будівельним проектом (менеджер ОУБП);

, (5)

де В_k - витратні показники k-го претендента на посаду менеджера команди управління будівельними проектами;

Т_ijrmk - час, який витрачає менеджер для виконання m-тої БО r-тої БПр j-того БП i-тої групи.

Область припустимих рішень визначається обмеженнями на критерії, що оцінювались, і формулюються аналогічно (2). Формалізуються обмеження на наявність у претендента на посаду необхідних знань і навичок з управління проектами (УП_ijrmk=1) або відсутність (УП_ijrmk=0):

; ; ; ; . (6)

Аналогічно (6) формулюються обмеження на інші критерії: наявність знань БПр і БО будівельного проекту, навичок міжособистісних взаємовідносин. Якщо ОПР необхідно врахувати усі часткові критерії застосовують узагальнений функціонал якості наступного вигляду:

F(КВ, УП, ПБ, МВ,В)= ₁ КВ + ₂ УП + ₃ПБ + ₄ МВ - ₅В; (7)

; ,

де F - адитивна функція корисності, яка розглядається на множині характеристик претендентів. Розроблена наступна методика розв'язання задачі (4) - (7):

1. Визначення екзогенних параметрів задачі (4) - (7).

2. Визначення поточної вакантної посади менеджера проекту: i{1,2,…,I_р}.

3. Розв'язання задачі вибору з множини М_k претендентів, які найбільш підходять на поточну посаду менеджера ОУБП, як багатокритеріальної задачі без обмежень. Додатковим результатом першого етапу є упорядкування множини М_k за критерієм (7).

4. Перевірка отриманого на попередньому етапі кращого розв'язку задачі на відповідність області припустимих рішень, що виділена обмеженнями (4) - (5).

5. Якщо отриманий розв'язок задовольняє обмеженням (6), далі здійснюється вибір претендента на наступну посаду менеджера команди управління будівельним проектом. Якщо ні - обирається наступний виконавець з упорядкованої множини за критерієм (7) М_k.

ОУБП має об'єднувати, координувати і управляти одночасно великою кількістю БП, БПр, БО, реалізація кожного із них пов'язана з декількома джерелами інформації, ресурсів, виконавців тощо. Для оптимізації роботи офісу необхідно автоматизувати (повно або частково) управлінські процеси.

Ефективні комунікації командної роботи розглянуто крізь призму комплексного програмно-технічного забезпечення ОУБП. Розроблена методика вибору програмного забезпечення для управління будівельними проектами ґрунтується на врахуванні принципових чинників і функціональних відмінностей програмних засобів для управління проектами: функціональні вимоги користувача (ступінь сфокусованості програмного продукту на управлінні будівельними проектами, імпорт/експорт даних з одних систем в інші, створення цифрової моделі будівництва тощо); вимоги до апаратної частини; витратні показники.

Розроблено математичну модель вибору програмного забезпечення для управління будівельними проектами, в якій частковими критеріями можуть бути: максимальна сфокусованість програмного продукту на управлінні будівельними проектами (8), мінімальний необхідний об'єм оперативної пам'яті (9), мінімальні приведені витрати.

; (8)

, (9)

де ФБ_q - сфокусованість q-того програмного засобу на управлінні будівельними проектами;

ОЗП_q - об'єм оперативної пам'яті q-того програмного засобу;

Х_ijrmq={0;1}, Х_ijrmq=1 - якщо обрано q-тий програмний засіб, в протилежному випадку Х_ijrmq=0;

, - кількість програмних засобів, що можуть автоматизувати m-у БО r-ї БПр j-го БП і-ї групи.

Область припустимих рішень визначається обмеженнями на критерії, що оцінювались, і формулюються аналогічно (2). Обмеження на наявність або відсутність функцій імпорту/експорту даних з одних систем в інші, можливості створення цифрової моделі будівництва та інші чинники також формалізуються, аналогічно (6). У випадку, коли ОПР необхідно врахувати усі часткові критерії, використовують узагальнений функціонал якості наступного вигляду:

; (10)

; ,

де F - адитивна функція корисності, яка розглядається на множині характеристик програмного засобу. Розв'язання задачі (8) - (10) розглянуто аналогічно (1) - (3).

Результати вирішення задачі вибору програмного забезпечення є вихідними даними для вирішення задачі вибору апаратно-технічного забезпечення. Для автоматизації робочих місць менеджерів ОУБП обирають наступні апаратно-технічні засоби: персональну електронно-обчислювальну машину (notebook), периферійну техніку (багатофункціональний прилад, принтер, сканер, ксерокс і т. ін.), засоби зв'язку (мобільний і стаціонарний телефони, факс), мультимедійний комплекс (web-камера, мультимедійна установка (проектор), інтерактивна дошка). Розроблена методика вибору апаратно-технічних засобів ґрунтується на виокремленні індивідуальних функціонально-технічних характеристик для кожного з типу технічного засобу і можливостей застосування (автоматизації відповідних управлінських процесів).

У запропонованій математичній моделі вибору апаратно-технічних засобів частковими критеріями є максимальні/мінімальні функціонально-технічні характеристики (11), (12) і мінімальні витратні.

; (11)

де ; ;

; ,

ФТ_v - функціонально-технічні характеристики v-тої конфігурації периферійної техніки, засобів зв'язку;

; (12)

де ФТ_h - максимальні (ФТ_h) / мінімальні (-ФТ_h) функціонально-технічні характеристики h-тої конфігурації мультимедійного комплексу;

, де , якщо обрана h-та конфігурація апаратно-технічного засобу мультимедійного комплексу, в протилежному випадку .

Область припустимих рішень визначається обмеженнями: на критерії, що оцінювались; на наявність або відсутність необхідних функцій:

; , (13)

де F_h - необхідні додаткові функції h-тої конфігурації апаратно-технічного засобу мультимедійного комплексу.

Узагальнений функціонал якості має наступний вигляд:

; ; , (14)

де F - адитивна функція корисності, яка розглядається на множині характеристик апаратно-технічного засобу мультимедійного комплексу; G - кількість функціонально-технічних характеристик апаратно-технічного засобу мультимедійного комплексу.

Розроблені математичні моделі вибору апаратно-технічних засобів для ОУБП відносяться до задач багатокритеріального математичного програмування. Розв'язок задач (11) - (14) відбувається аналогічно (1) - (3).

У цілому технічне забезпечення дозволяє використовувати новітні інструменти управління проектами: проведення відеонарад і відеоконференцій, здійснення відеомоніторингу, керування територіально розподіленими підрозділами, створення відеозвітів і відеоархівів тощо. Застосування усього комплексу апаратно-технічного забезпечення ОУБП дозволяє управляти будівельним проектом в режимі реального часу і створювати віртуальний офіс. Врахування організаційно-технічних можливостей апаратно-технічних засобів на кожному етапі управління будівельним проектом активізує горизонтальні зв'язки в компанії і дозволяє покращити показники самого проекту: зменшити тривалість, вартість і підвищити керованість.

Основні результати розділу опубліковані в роботах [2-6, 13, 18, 19].

У четвертому розділі «Аналіз впровадження офісів управління будівельними проектами» розроблено програмно-методичний комплекс «Організація ОУБП» з урахуванням вимог технології його створення, з гнучким інтерфейсом (рис. 2), що дозволяє адаптувати його для вирішення задач різнорідної спрямованості.

Розроблена структура комп'ютерно-інтегрованої технології, яка дозволяє автоматизувати процес прийняття рішень щодо організації ОУБП на основі програмно-методичних комплексів, які реалізовані у вигляді програмних модулів: вибору організаційної структури управління проектом, вибору менеджерів команди управління будівельним проектом/портфелем проектів, вибору програмного забезпечення для управління будівельними проектами, апаратно-технічних засобів для автоматизації управлінських процесів, що реалізують менеджери ОУБП. Для кожного програмного модуля розроблені свої інтерфейси, реалізовані на основі призначених для користувача меню і діалогових вікон.

ВИСНОВКИ

Вирішено науково-прикладну задачу розробки моделей і методів організації ОУБП з метою комплексного організаційно-технічного забезпечення виконання управлінських процесів із урахуванням специфіки будівельної галузі.

Отримані наукові й практичні результати наукової роботи полягають у наступному:

1. Виконано огляд і аналіз існуючих методів управління будівельними проектами, а також процесів організації ОУП, що дозволило структурувати процеси організації ОУБП.

В умовах структурної перебудови системи менеджменту будівельного проекту в напрямку проектно-орієнтованого управління ОУБП створюється з метою контролю за виконанням усіх процедур управління проектами. Організація ОУБП має відбуватися у наступній послідовності: формулювання структури функцій і завдань, покладених на ОБУП; вибір моделей створення ОБУП, визначення організаційно-рольової структури офісу в системі управління будівельним проектом; формування команди управління будівельним проектом; забезпечення менеджерів ОУБП інформацією, структурованою за їх функціями і ролями.

2. Розроблена структурно-логічна модель організації ОУБП представлена послідовністю наступних процедур: визначення рольового призначення офісу в керуючій системі; формування штату ОУБП, компетентностей кожного менеджера, змісту їх повноважень; забезпечення робочих місць менеджерів ОУБП відповідним програмним і апаратно-технічним комплексом.

3. Модель вибору організаційної структури управління проектом/портфелем проектів ґрунтується на ключових характеристиках проекту: повноваження менеджера проекту; повноваження ОУП у розпорядженні ресурсами; контроль бюджету проекту ОУП (менеджером проектом) або функціональним керівником; зайнятість активних учасників в управлінні проектом. Застосування цієї моделі дозволяє приймати науково-обґрунтовані і ефективні рішення з вибору рольового призначення ОУБП в системі управління будівельним проектом.

4. Використання моделей вибору менеджерів команди управління будівельним проектом, які враховують специфіку управлінських процесів, компетентність претендентів (освітньо-кваліфікаційну, знань і навичок з управління проектами, знань бізнес-процедур і бізнес-операцій будівельного проекту, навичок міжособистісних взаємовідносин), а також витратні показники, дозволяє удосконалити процес відбору персоналу - штату ОУБП.

Компетентність команди управління будівельним проектом визначено в межах наступних параметрів: знання стандартів з управління проектами; знання будівельних стандартів та нормативних актів; розуміння оточення проекту; знання та навички загального менеджменту; навички міжособистісних відносин. Система компетенцій посад ОУБП враховує характеристики, які необхідні для виконання посадових управлінських процесів, а також узгоджена із Національним керівництвом з питань визначення компетентності (NCB).

5. Використання моделі вибору програмного забезпечення для управління будівельними проектами, що враховує функціональні вимоги користувача, вимоги до апаратної частини, витратні показники, а також специфіку реалізації управлінських процесів, дозволяє формувати інтегруючу систему керування.

Виділено принципові чинники й функціональні відмінності програмних засобів для управління будівельними проектами: ступінь сфокусованості програмного продукту на управлінні будівельними проектами; імпорт/експорт даних з одних систем в інші; відстеження процесів ініціації і змін; засоби згортки даних по проекту і поглиблення для планування на більш детальному рівні; створення цифрової моделі будівництва (3D візуалізація); інтерактивна багаторівнева довідкова система із включенням державних норм, правил, законів для будівельної галузі; підтримка розподіленої обробки даних; налаштування робочих місць відповідно до рівня повноважень менеджера в системі.

6. Використання моделей вибору апаратно-технічних засобів для ОУБП, які враховують функціональні можливості застосування при реалізації управлінських процесів ОУБП, індивідуальні функціонально-технічні характеристики і витратні показники. Застосування комплексу апаратно-технічного забезпечення дозволяє створювати автоматизовані робочі місця менеджерів ОУБП і управляти будівельним проектом в режимі реального часу шляхом створення віртуального офісу.

Комплексне використання технічного забезпечення дозволяє впроваджувати новітні інструменти управління проектами: проведення відеонарад і відеоконференцій, здійснення відеомоніторингу, управління територіально розподіленими підрозділами, створення відеозвітів і відеоархівів тощо.

Врахування організаційно-технічних можливостей апаратно-технічного забезпечення на кожному етапі будівельного проекту стимулює і активізує горизонтальні зв'язки в команді проекту і дозволяє покращити показники самого проекту: зменшити тривалість, вартість і підвищити керованість.

7. Розроблені математичні моделі (вибору організаційної структури управління проектами, менеджерів команди управління будівельними проектами, комплексу програмного і апаратно-технічного забезпечення) є базовими. Вони можуть доповнюватися, розвиватися відповідно до умов окремого проекту (специфіки організаційної системи, наповнення і змісту будівельного проекту, удосконаленням існуючих і появою нових технічних можливостей для підтримки управлінських процесів). Ці моделі дозволяють приймати рішення за багатьма критеріями залежно від ступеня невизначеності вихідної інформації, а також із урахуванням специфіки будівельної галузі.

8. Обґрунтовано застосування існуючих математичних методів багатокритеріальної оцінки вибору оптимальних рішень в умовах різного ступеня невизначеності вихідної інформації для вирішення базових задач організації ОУБП. Методика застосування відомих методів експлікована для вирішення специфічно-галузевих задач - створення ОУБП.

9. Розроблено і впроваджено комп'ютерно-інтегровану технологію організації ОУБП, що дозволило реалізувати запропоновані моделі на практиці управління будівельними проектами.

10. Розроблені моделі й застосовані методи організації ОУБП можуть слугувати науково-методичною основою для регламентування дій топ-менеджерів (керівників), інтеграції методології проектного менеджменту в управління будівельними проектами, портфелями проектів, окремими етапами проекту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Статті у фахових виданнях:

особисті

1. Фесенко Т.Г. Декомпозиція системи управління будівельним проектом в контексті задачі організації РМО / Т.Г. Фесенко // Науковий вісник будівництва. Х.: ХДТУБА, 2009. Вип. 52. С. 436 - 440.

2. Фесенко Т.Г. Модель вибору програмного забезпечення автоматизації бізнес-процесів офісу з управління будівельними проектами / Т.Г. Фесенко // Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. К.: Техніка, 2008. 2Вып. 81. С. 359 - 365.

3. Фесенко Т.Г. Офіс управління проектами в структурі будівельної компанії: принципи моделювання / Т.Г. Фесенко // Науковий вісник будівництва. Х.: ХДТУБА, 2008. Вип. 48. С. 310 - 316.

4. Фесенко Т.Г. Роль проектного офісу в системі управління будівельною організацією / Т.Г. Фесенко // Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн.сб. К.: Техніка, 2008. Вып. 84. С. 377 - 382.

5. Фесенко Т.Г. Формування команди управління будівельними проектами як організаційної основи створення РМО / Т.Г. Фесенко // Науковий вісник будівництва. Х.: ХДТУБА, 2008. Вип. 50. С. 55 - 61.

6. Фесенко Т.Г. Web-камера в системі мультимедійного комплексу офісу управління будівельними проектами / Т.Г. Фесенко // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний університет». Збірник наукових праць. Тематичний випуск: Автоматика та приладобудування. Х.: НТУ «ХПІ», 2008. № 56. С. 146 - 153.

у співавторстві

7. Бабаєв В.М. Математичні моделі та методи організації офісу управління будівельними проектами / В.М. Бабаєв, Т.Г. Фесенко // Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн.сб. К.: Техніка, 2009. Вып. 86. С. 383 - 394. (Особистий внесок здобувача: визначення логічної послідовності вирішення задач організації ОУБП, аналіз методики вирішення окремих задач методами багатокритеріальної оцінки в умовах різного ступеня невизначеності вихідної інформації).

8. Нефьодов Л.І. Інформаційна технологія організації офісу з управління будівельними проектами / Л.І. Нефьодов, Т.Г. Фесенко // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний університет». Збірник наукових праць. Тематичний випуск: Інформатика і моделювання. Х.: НТУ «ХПІ», 2008. № 24. С. 89 - 93. (Особистий внесок здобувача: експлікація структурної моделі інформаційної технології організації офісу на виробничі процеси будівельного проекту).

Додаткові публікації, матеріали конференцій:

особисті

9. Фесенко Т.Г. Віртуальний проектний офіс: ідентифікація можливостей в будівельних проектах / Т.Г. Фесенко // Стратегічні напрями підвищення економічної ефективності реалізації інвестиційних будівельних проектів в умовах трансформації економіки України до ринкових відносин. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Х.: ХНАМГ, 2008. С. 68 - 71.

10. Фесенко Т.Г. Виртуальные технологии в управлении Программой «Евро-2012» как фактор социальных трансформаций в Украине / Т.Г. Фесенко [Электронный ресурс]. Электронные версии докладов участников конференции «Коммуникативная революция? Медиа и социальные трансформации в Восточной Европе» (Communicative revolution? Media and Social Change in Eastern Europe). Европейский гуманитарный университет, Центр перспективных научных исследований и образования (CASE) // http://case-border.org/conference_21-22-may_participants.php.

11. Фесенко Т.Г. До питання про консалтингове забезпечення будівельних підприємств України / Т.Г. Фесенко // Четверта міжнародна науково-практична конференція «Соціально-економічні реформи в контексті інтеграційного вибору України» Збірник наукових праць. Т.2. Дніпропетровськ: ПДАБА, 2007. С. 53 - 55.

12. Фесенко Т.Г. Інформаційне забезпечення управління якістю будівельним проектом / Т.Г. Фесенко // Устойчивое развитие городов. Управление проектами и программами городского и регионального развития: Материалы VI Международной научно-практической интернет-конференции. Х.: ХНАМГ, 2008. С. 219 - 221.

13. Фесенко Т.Г. Інформаційно-технічне забезпечення офісу управління проектами в структурі будівельної компанії / Т.Г. Фесенко // Контроль і управління в складних системах. Матеріали IX міжнародної конференції. Секція 4. Вінниця: ВНТУ, 2008. С. 26.

14. Фесенко Т.Г. Комплексна оцінка підготовчо-планувальної діяльності забудовника (на прикладі м. Харкова) / Т.Г. Фесенко // Вісник Хмельницького національного університету. Т.1 (109). Хмельницький: ХНУ, 2008. №3. С. 246 - 251.

15. Фесенко Т.Г. Консалтинговий механізм у діяльності фінансово-будівельних груп / Т.Г. Фесенко // Корпорації та інтегровані структури: проблеми науки та практики: Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції 22-23 травня 2007 р. Х.: ВД «ІНЖЕК», 2007. С. 189 - 192.

16. Фесенко Т.Г. Консалтингове забезпечення будівельних проектів: пошук синергізму / Т.Г. Фесенко // Системотехнические основы полидименсионального формирования синергетического инвестиционного цикла в строительной отрасли: Материалы международной научно-практической конференции. Х.: ХНАМГ, 2007. С. 208 - 209.

17. Фесенко Т.Г. Корпоративне управління: вибір стратегії побудови будівельної організації / Т.Г. Фесенко // Перша міжнародна науково-практична конференція «Якість економічного розвитку: глобальні та локальні аспекти». Збірник наукових праць. Т.3.Дніпропетровськ: ПДАБА, 2007. С. 199 - 202.

18. Фесенко Т.Г. Моделі організації офісу з управління будівельними проектами / Т.Г. Фесенко // VI Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы управления бизнесом, предприятиями и проектами» - Х.: Национальный аэрокосмический университет им. Н. Е. Жуковского «ХАИ», 2008. С. 236 - 237.

19. Фесенко Т.Г. Принципи організації інтегрованої системи управління будівельними проектами / Т.Г. Фесенко // Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти. Тези доповідей: Матеріали ХІV міжнародної науково-практичної конференції, Киів 27 листопада 2008 р. У 2-х т. / Редкол.: І.І. Тимошенко (голова) та ін. К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2009. Т.2. С. 257 - 260.

20. Фесенко Т.Г. Проектна діяльність в муніципальному управлінні: проблеми та перспективи (з досвіду м. Харкова) / Т.Г. Фесенко // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія «Управління». Вип. 1. Сучасні проблеми та підходи у муніципальному управлінні / За заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка. К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління, 2007. С. 86 - 91.

21. Фесенко Т.Г. Проектний менеджмент як чинник оптимізації системи професійної перепідготовки / Т.Г. Фесенко // Тези доповідей III міжнародної науково-практичної конференції «Управління в освіті». Львів: Видавництво ДЦ МОНУ, 2007. С. 84.

22. Фесенко Т.Г. Формирование офисов управления строительными проектами: структурно-логический подход / Т.Г. Фесенко // Сборник материалов международной научно-практической конференции «Управление проектами: инновации и современные технологии». Орел: ОрелГТУ, 2009. С. 218 - 226.

у співавторстві

23. Бабаєв В.М. Організація РМО в системі управління будівельними проектами і програмами «Євро-2012» (на прикладі м. Харкова) / В.М. Бабаєв, Т.Г. Фесенко // Вісник Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені В'ячеслава Чорновола. № 5. «Актуальні проблеми ринкової економіки». Львів: ЛДІНТУ, 2009. С. 21 - 28. (Особистий внесок здобувача: розробка структурної моделі системи управління будівельними проектами програми «Євро-2012»).

24. Бабаєв В.М. Формування системи підвищення ефективності підготовки будівельного проекту як чинника сталого розвитку міста / В.М. Бабаєв, Т.Г. Фесенко // Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн.сб. К.: Техніка, 2008. Вып. 82. С. 110 - 120. (Особистий внесок здобувача: аналіз і обґрунтування вартості і тривалості підготовчої діяльності забудовника в рамках діючих правил і нормативів).

25. Высоцкая Г.В. Образовательно-квалифицированная характеристика в системе организации подготовки специалистов для управления строительными проектами / Г.В. Высоцкая, Т.Г. Фесенко / Развитие жилищной сферы городов: Седьмая Международная научно-практическая конференция 1-4 апреля 2009 г. М.: МГАКХиС, 2009. С. 290 - 293. (Особистий внесок здобувача: розробка методики застосування методу аналізу ієрархій при формуванні освітньо-кваліфікаційних характеристик для підготовки фахівців з управління будівельними проектами).

26. Высоцкая Г.В. Управление строительным проектом на муниципальном уровне: проблемы и пути совершенствования / Г.В. Высоцкая, Т.Г. Фесенко // Проблемы и перспективы развития жилищно-коммунального комплекса города: Шестая Международная научно-практическая конференция 1-4 апреля 2008 г. В 2-х тт. М.: МИКХиС, 2008. Т.2. С. 317 - 320. (Особистий внесок здобувача: розробка методики комплексної оцінки підготовчо-планувальної діяльності забудовника).

...