Основи програмування на мові високого рівня Visual Basic (VB)

Размещено на http://www.allbest.ru

Економічна інформатика

Лекція №6

Тема: Основи програмування на мові високого рівня Visual Basic (VB)

Зміївська І.В.,

Олійник Н.Ю.

1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ОБ'ЄКТНО-ОРІЄНТОВАНОГО ПРОГРАМУВАННЯ. МОЖЛИВОСТІ VBA

Одним з етапів розвитку інформаційних технологій є створення засобів швидкої розробки додатків.

Існує велика кількість засобів швидкої розробки додатків. Компанія Microsoft створила такі засоби обробки даних: Offise, SQL Server, Visual Basic, C++, Visual FoxPro. Мова програмування Visual Basic for Applications (VBA) позволяє розробляти програмні модулі для додатків пакета Microsoft Offise, складається з двох частин - структурної та об'єктно-оріентованої. При структурному програмуванні послідовно здійснюються операції, які записуються відповідно до логіки розв'язання поставленої задаці. При цьому застосовуються основні структури - лінійна, розгалуження, цикл.

Visual Basic for Applications (VBA) - мова програмування високого рівня, що використовується у прикладних програмах пакету Microsoft Offise тобто характеризується тим, що підготовлені за її допомогою програми мало залежать від особливостей персонального комп'ютера. VBA належить до мов об'єктно-орієнтованого програмування (ООП). ООП - методика аналізу, проектування і створення програм-застосувань за допомогою об'єктів.

ООП - застосування (Application) організовує дані та програмний код у взаємопов'язані об'єкти, що полегшує розробку, організацію і обробку складних структур даних. програмування VBA макрос редактор

В об'єктно-орієнтованому програмуванні ми маємо справу не тільки з традиційними програмними структурами, а й з об'єктами, кожний з яких має власні специфічні властивості - вікнами, полями для введення даних, робочими книгами, аркушами, комірками, таблицями, діалоговими вікнами MS Excel і саме застосування Excel, базами даних, таблицями, записами, формами, запитами, MS Access, саме застосування Access, документами, таблицями графічними об'єктами, текстом, діалоговими вікнами MS Word і саме застосування Word.

Програми, написані мовою VBA в залежності від режиму використання, можуть виконуватися безпосередньо у двійковому коді тобто шляхом компіляції, так і в режимі інтерпретації.

Режим інтерпретації - це аналіз і виконання кожної команди програмного коду під час її введення

Програми, що виконуються безпосередньо у машинному коді, створюються в процесі компіляції. Компіляція - це перетворення програми, написаної мовою високого рівня в машинний код.

Об'єктно-орієнтоване програмування - одна із основних методологій сучасного програмування. Кожний об'єкт в ООП характеризується властивостями та методами. Властивості визначають характеристику об'єкта, а методи задають поведінку об'єкта або дію, яку можна виконати над об'єктом

Об'єкт - програмно пов'язана колекція методів (функцій) та властивостей, які виконують функціональну задачу. Програміст створює потрібні об'єкти, а потім описує дії з ними, а також їх реакцію на дії користувача. Корисні об'єкти зберігаються як типові і їх можна багаторазово використовувати в кількох програмах.

Рамки цих методичних рекомендацій не дають можливість ані охопити суцільну структуру системі класів та об'єктів, які існують в додатках Microsoft Office, ані навести детальний опис методів і властивостей таких об'єктів. Тому доцільно задовольнятись переліком найважливіших з точки зору авторів об'єктів, які можуть бути застосовані в задачах економіки й управління. Об'єкти Microsoft Excel відображено у таблиці 1:

Таблиця 1

Назва	Призначення
Workbooks	Колекція робочих книг
Worksheets	Колекція робочих аркушів
Sheets	Колекція робочих аркушів та діаграм
Sheet	Робочий Аркуш
Cell	Комірка
Rangе	Єдина комірка таблиці або стовпчик, чи рядок, або зв'язаний чи не зв'язаний діапазон комірок
Selection	Деякий вибраний об'єкт (виникає після застосування методу Select)
Form	Діалогове вікно в робочій книзі
UserForm	Форма користувача
Chart	Аркуш діаграми
ActiveCell	Активна комірка
ActiveSheet	Активний робочий аркуш
Application	Додаток

Найчастіше користувачі Microsoft Excel мають справу з діапазонами комірок, тобто з об'єктом Range. Приклади звернення до об'єкту Range відображено у таблиці 2:

Таблиця 2

Назва	Призначення
Range(«А1»)	Повертає комірку А1
Range(«А5:С5»)	Повертає відповідний діапазон комірок
Range(«А4:С6, D8:E16»)	Повертає два нев'язані діапазони комірок
Range(«А:А»)	Повертає цілком стовпчик А
Range(«1:1»)	повертає цілком перший рядок
Range(«C:F»)	Повертає всі стовпці з С по F включно
Range(«Лист2!А1:D100»)	Повертає діапазон комірок з неактивного аркуша Лист2
Range(«[Книга1.xls]Лист1!А1: D100»)	Повертає діапазон комірок з аркуша Лист1 неактивної робочої книги Книга1

Метод - функція або процедура, яка керує роботою об'єкта. Момент використання методу визначається виключно програмним способом.

Будь-який об'єкт має свій власний набір методів. Водночас поліморфізм об'єктно-орієнтованих мов дозволяє застосовувати один і той самий метод до різних об'єктів. Найчастіше вживаються такі універсальні методи (див. табл.3):

Таблиця 3

Метод	Призначення
Show	Показує вікно форми, спроектованої в редакторі Visual Basic
Hide	Приховує вікно форми, спроектованої в редакторі Visual Basic
Activate	Активізує об'єкт (робочу книгу, вікно, діаграму, панель управління тощо)
Select	Виділяє деякий об'єкт або набір об'єктів
Save	Зберігає об'єкт (найчастіше - файл)
Add	Додає новий графічний об'єкт або елемент управління з зазначенням розмірів та відстані від лівого верхнього кута об'єкта-контейнера
Delete	Знищує об'єкт
Quit	Закрити додаток
Clear	Очистити комірку
Close	Закрити активне вікно
Count	Перелічує екземпляри з колекції

Властивість - характеристика, за допомогою якої описуються зовнішній вигляд та робота об'єкта. Наприклад, об'єкт «вікно» має набір властивостей (заголовок, тип шрифту для його написання, вигляд ліній та колір рамки, розмір та розміщення на екрані тощо) та методів для управління його поведінкою на екрані.

Подія - дія, яка пов'язана з об'єктом, ініціюється користувачем, програмою або операційною системою. Подія є основним засобом для опису потрібної реакції об'єкта на дію користувача. Наприклад, подіями є натискання кнопки екранної форми, заповнення текстового поля, аварійна ситуація при обчисленні. Деякі дії викликають послідовність подій, наприклад, завантаження екранної форми.

Клас - це шаблон, який об'єднує та описує методи і властивості, які застосовуються для об'єктів певного типу. При роботі програми на базі опису класу створюються конкретні об'єкти будь-якої кількості (примірники класу). Класи утворюють деревовидну структуру. Класи більш високих ступенів називають батьківськими, а більш низьких - підкласами. Класи, які знаходяться на вершині ієрархії, називають базовими. Базові класи розподіляються на контейнери та елементи управління. Контейнери можуть містити інші об'єкти і водночас допускають маніпуляції з цими внутрішніми об'єктами. Елементи управління також можуть складатися з кількох складених частин, але допускають маніпуляції з ними як з єдиним цілим.

Характерні особливості класів та об'єктів

Успадкування - здатність автоматичної передачі властивості та методів, які належать одному класу, на базі якого утворюється підклас, до класу, що утворюється.

Інкапсуляція - можливість об'єднання зв'язаних фрагментів даних або процесів в окремий модуль-контейнер. Об'єкт створюється як «чорна скриня», з приховуванням внутрішніх даних. Використання інкапсуляції дає змогу при створенні об'єкта зосередитися на конкретних задачах, не задумуючись про змінні в інших частинах програми, які викликані цими змінами. До того ж інкапсуляція забезпечує більш небезпечний спосіб дублювання програм або об'єктів, адже нові програми та об'єкти легко утворюються на базі існуючих перевірених у роботі.

Поліморфізм - можливість здійснювати однакове звернення до об'єктів різного типу у випадку, коли кожний з цих об'єктів дозволяє таке звернення. Поліморфізм забезпечує загальний інтерфейс для роботи з утворюваними об'єктами.

Звернення - інструкція від одного об'єкта до іншого для виконання одного з методів об'єкта, до якого йде звернення. На письмі ім'я об'єкта відокремлюється крапкою: <об'єкт>.<метод>.

Наприклад: ActiveWorkbook.Close - закриває активне вікно.

Якщо нема можливості безпосередньо звернутися до об'єкта, утворюється ланцюжок з об'єктів контейнерів, наприклад:

Application.Workbooks("Book1.xls").Worksheets("Лист2").Delete -знищує робочий лист з назвою "Лист2" в файлі Book1.xls програми MS Excel.

Аналогічно виконується звернення до властивостей об'єктів. Можна витягнути інформацію про об'єкт, одержавши значення деякої властивості:

<змінна> = <об'єкт>.<властивість>.

Наприклад: С = ActiveForm.BorderColor - повертає значення кольору рамки активної форми змінній С.

Більшість властивостей використовується для установлення характеристик об'єктів: <об'єкт>.<властивість>=<значення>.

Наприклад: ActiveWorkbook. Worksheets("Лист1").Name = "Новий" - перейменовує робочий аркуш "Лист1" активної робочої книги на "Новий".

2. МАКРОС І МАКРОРЕКОРДЕР. ЗАПИС МАКРОСІВ МАКРОРЕКОРДЕРОМ

Всім користувачам доводиться - кому рідше, кому частіше - повторювати одні і ті ж дії і операції в програмах пакету Microsoft Office. Будь-яка офісна робота припускає якусь «рутинну складову» - одні і ті ж щотижневі звіти, розрахунки, дії з обробки даних, що поступили, заповнення одноманітних таблиць або бланків і т.і. Використання макросів і призначених для користувача функцій дозволяє автоматизувати ці операції, перекладаючи монотонну одноманітну роботу на плечі програм інтегрованого пакету Microsoft Office. Замість повторення послідовності команд кожного разу, коли необхідно виконати яке-небудь завдання, можна створити макрос, який виконуватиме цю послідовність. Макроси дозволяють вводити одиночну команду, що виконує те ж завдання, для реалізації якої було б необхідно вводити декілька команд уручну.

Макроси, окрім зручності, мають і інші переваги. Оскільки комп'ютери більше пристосовані для виконання завдань, що повторюються, чим люди, запис макрорекордером неодноразово виконуваних команд підвищує точність і швидкість роботи. Іншою перевагою використання макросів є те, що при їх виконанні зазвичай немає необхідності у присутності людини-оператора. У випадку, якщо макрос дуже довгий або виконує операції, що вимагають значного часу, можна залишити працюючий комп'ютер і робити що-небудь інше, або перемкнутися на іншу програму.

Макрос - це запрограмована послідовність дій (програма, процедура), записана на мові програмування Visual Basic for Applications (VBA). Ми можемо запускати макрос скільки завгодно раз, примушуючи одну з програм пакету Microsoft Office виконувати послідовність будь-яких потрібних нам дій, які нам не доцільно виконувати уручну.

В принципі, існує велика кількість мов програмування (Pascal, Fortran, C++, C#, Java, ASP, PHP...), але для всіх програм пакету Microsoft Office стандартом є саме вбудована мова VBA. Команди цієї мови розуміє будь-яка офісна програма, будь то Excel, Word, Outlook або Access. На сьогоднішній день усі програми Microsoft Office мають однакову вбудовану мову програмування -VBA, яка забезпечує вирішення проблем інтеграції, налагодження та адаптації цих програм до конкретних умов їх використання.

Макрорекордер - це невелика програма, вбудована в програму пакету Microsoft Office, яка перекладає будь-яку дію користувача мовою програмування VBA і записує команду, що вийшла, в програмний модуль. Якщо ми включимо макрорекордер на запис, а потім почнемо створювати свій, наприклад щотижневий звіт, то макрорекордер почне записувати команди услід за кожною нашою дією і, у результаті, ми отримаємо макрос створюючий звіт неначебто він був написаний програмістом. Такий спосіб створення макросів не вимагає знань користувача про програмування і VBA і дозволяє користуватися макросами як якимсь аналогом відеозапису: включив запис, виконав операци, перемотав плівку і запустив виконання тих же дій ще раз. Природно що такий спосіб має свої плюси і мінуси:

– Макрорекордер записує тільки ті дії, які виконуються в межах вікна однієї з програм пакету Microsoft Office. Як тільки ви закриваєте програму або перемикаєтеся в іншу програму - запис зупиняється.

– Макрорекордер може записати тільки ті дії, для яких є команди меню або кнопки в одній з програм пакету Microsoft Office. Програміст же може написати макрос, який робить те, що одна з програм пакету Microsoft Office ніколи не уміє зробити (сортування за кольором, наприклад або щось подібне).

– Якщо під час запису макросу макрорекордером ви помилилися - помилка буде записана. Проте сміливо можете тиснути на кнопку відміни останньої дії Отменить - під час запису макросу макрорекордером вона не просто возрвращает Вас в попередній стан, але і стирає останню записану команду на VBA.

Записані макрорекордером послідовності команд спочатку називалися макрокомандами. Зараз цей термін скоротився до простішого слова - макрос. Стосовно інформатики і програмних додатків під словом макрос завжди мається на увазі макрокоманда.

Оскільки можна використовувати макрорекордер в програмах пакету Microsoft Office для запису дій в макрос і потім відтворювати їх, може здатися, що вивчати VBA не обов'язково. Проте одні записані макроси не можуть завжди задовольнити всі потреби. Записаний макрорекордером макрос може тільки відтворювати без відхилень кожну дію в тій же послідовності, в якій спочатку виконувалися дії. VBA можна використовувати для поліпшення макросів, записаних макрорекордером, значно підвищуючи їх потужність і можливості.

За допомогою VBA можна створювати призначені для користувача меню, діалогові вікна і панелі інструментів, які можуть до невпізнання змінити інтерфейс всім відомих програмних продуктів MS Word і MS Excel. Навчившись писати на VBA, ви, швидше за все, вже ніколи не станете починати створення макросу з використанням макрорекордера.

Запис макросів макрорекордером

Найпростішим способом створення макросів у програмах MS Excel, MS Word, MS Power Point є використання вбудованого засобу, що називається макрорекордером. Під час використаня макрорекордера всі дії, що виконуються через інтерфейс програми, перекладаються у програмний код VBA та записуються у процедуру, яка розміщується у стандартному модулі. Створена таким способом програма може бути основою для розроблення складнішої та вдосконалішої програми.

Алгоритм запису макросу в програмі MS Excel.

1. Перш ніж записати або написати макрос, необхідно спланувати кроки і команди, які він виконуватиме.

2. Відкрити програму MS Excel.

3. Виконати команду Сервис - Макрос - Безопасность та встановити перемикач Средняя.

4. Для запуску макрорекордера вибрати команду Сервис - Макрос - Начать запись.

5. Оформити параметри записуваного макросу у вікні Запись макроса:

5.1. В діалоговому вікні Запись макроса у текстовому полі Имя макроса ввести з клавіатури ім'я макросу. Для оформлення імені макросу підійде будь-яке ім'я на російській або англійській мові. Ім'я повинне починатися з букви і не містить пропусків і розділових знаків. Інші символи мають бути букви, цифри, знаки підкреслення.

5.2. Якщо майбутній макрос планується використовувати досить часто, призначити для його запуску гарячу клавішу, наприклад Ctrl + ш. Поєднання клавіш потім використовуватиметься для швидкого запуску макросу. Якщо забудете поєднання або взагалі його не введете, то макрос можна буде запустити через меню Сервис - Макрос - Макроси - Выполнить або за допомоги комбінації клавіш Alt + F8.

5.3. У текстовому полі Описание можна додати текст, який характеризує записану послідовність дій.

5.4. У текстовому полі Сохранить в задати місце, куди буде збережений текст макросу, тобто набір команд на VBA з яких і полягає макрос:

– Эта книга - макрос зберігається в модуль поточної книги і, як наслідок, буде виконаються тільки поки ця книга відкрита в Excel

– Новая книга - макрос зберігається в шаблон, на основі якого створюється будь-яка нова порожня книга в Excel, тобто макрос міститиметься у всіх нових книгах, що створюються на даному комп'ютері починаючи з теперішнього моменту

– Личная книга макросов - це спеціальна книга Excel  з ім'м Personal.xls, яка використовується як сховище макросів. Всі макроси з Personal.xls завантажуються в пам'ть при старті Excel і можуть бути запущені у будь-який момент і в будь-якій книзі.

5.5. Для початку запису макросу необхідно натиснути кнопку ОК.

6.

Після включення запису виконати макрокоманди - послідовність дій, які необхідно записати. Про процес запису макросу свідчить наявність панелі Остановить запись, при цьому, в лівому нижньому кутку вікна книги MS Excel з'являється напис Запись. За умовчанням панель Остановить запись в MS Excel містить дві командні кнопки. Ліва кнопка - кнопка Стоп; служить для завершення процесу запису макросу. Права кнопка - кнопка Относительная ссылка. За умовчанням MS Excel записує абсолютні посилання на комірки в макроси.

7. Зупинити запис макросу макрорекордером за допомоги команди Сервис - Макрос - Остановить запись або кнопки Стоп на панелі Остановить запись.

8. Наведемо приклад макросу, що створюється макрорекордером, після виконання таких дій: вибрати напівжирний шрифт Arial 12-го розміру як стиль форматування символів комірок робочих листів, до яких треба привернути особливу увагу та іх відформатувати.

9. Складові частини макросу. Створений макрос містить:

9.1. ключові слова Sub (у першому рядку) та End Sub (у останньому рядку), що означають відповідно початок та кінець макросу; після ключового слова Sub макрорекордером вводиться ім'я макросу;

9.2. рядкі коментарів, що розпочинаються з символу апостроф ('). Створений макрорекордером коментар відображає його ім'я та описання, що було введене у вікні діалогу Запись макроса;

9.3. набір операторів VBA - рядки між ключовими словами Sub і End Sub, що невідмічені, як коментарі. Ці оператори є інтерпретацією макрорекордером дій, виконаних користувачем у процесі запису макросу.

10. Одержані таким засобом макроси, як правило, є неефективними (інколи навіть не працюють), тому потребують подальшого редагування.

Алгоритм запуску та редагування макросів

1. Управління всіма доступними макросами проводиться у вікні Макрос, яке можна відкрити командою Сервис-Макрос- Макросы або за допомоги комбінації клавіш Alt + F8. Діалогове вікно Макрос в MS Excel перераховує макроси, збережені в будь-яких робочих книгах, відкритих в даний момент. Ім'я робочої книги, що містить макрос, поміщене перед ім'ям макросу в списку Имя макроса, якщо макрос не знаходиться в поточній робочій книзі. Якщо необхідний макрос не знаходиться в списку, відкрийте робочу книгу, в якій був збережений цей макрос, щоб зробити макрос доступним перед тим, як буде відкрито діалогове вікно Макрос.

1.1. Будь-який виділений в списку макрос можна запустити кнопкою Выполнить.

1.2. Кнопка Параметры дозволяє подивитися і відредагувати поєднання клавіш для швидкого запуску макросу.

1.3. Кнопка Изменить відкриває редактор Visual Basic (див. СТВОРЕННЯ МАКРОСІВ В РЕДАКТОРОВІ VISUAL BASIC) який дозволяє переглянути і відредагувати текст (код) макросу на VBA.

1.4. Видалити макрос можливо за допомоги кнопки Удалить.

Алгоритм створення кнопки для запуску макросів (Домашне завдання)

Щоб не запам'ятовувати поєднання клавіш для запуску макросу, краще створити кнопку і призначити їй потрібний макрос. Кнопка може бути двох типів:

1. Кнопка на панелі інструментів

1.1. Виконати команду Сервис - Настройка і у вікні Настройка послідовно натиснути закладку Панели инструментов і кнопку Создать.

1.2. У вікні Создание панели инструментов ввести з клавіатури ім'я макросу ArialBold12 і натиснути ОК. В результаті з'явиться панель користувача.

1.3. У вікні Настройка послідовно натиснути закладку Команди та встановити категорію Макросы.



1.4. У категорії Макроси легко знайти веселий жовтий «колобок» - кнопку, що настроюється (Настраиваемая кнопка). Перетягнете її до себе на панель інструментів і потім клацніть по ній правою кнопкою миші. У контекстом меню можна призначити кнопці макрос, вибрати інший значок і ім'я

1.5. У результаті виконаної послідовності дій з'являється панель користувача з кнопкою запуску макросу у вікні програми MS Excel.

1.6. Виконати запуск макросу натисканням кнопки на власній панелі інструментів користувача.

2. Кнопка на робочому аркуші

2.1. Відкрийте панель інструментів Формы за допомоги команди Вид - Панели инструментов - Формы та оберіть об'єкт Кнопка.

2.2. Потім намалюйте кнопку на листі, утримуючи ліву кнопку миші. Автоматично з'явиться вікно, де потрібно вибрати макрос, який повинен запускатися при клацанні по намальованій кнопці, натиснути кнопку ОК.

2.3. Додати назву кнопці.

2.4. У результаті виконаної послідовності дій з'являється кнопка на робочому аркуші з назначеним макросом.

2.5. Запустити макрос на виконання натисканням кнопки на робочому аркуші.

3. ІНТЕРФЕЙС VBA. РЕДАКТОР VISUAL BASIC.

Інтерфейс VBA - це середовище для створення програм у програмах Microsoft Office. Інтерфейс у Microsoft Access дещо відрізняється від інтерфейсу VBA в іншіх прогамах Microsoft Office. Середовищем для створення програм VBA у Microsoft Access є вікно модуля, а у програмах Excel, Word, Power Point - редактор Visual Basic.

Розглянемо середовище VBA у програмах Excel, Word, Power Point Редактор Visual Basic у програмі MS Excel викликаєтьсяза допомогою комбінації клавіш ALT+F11 або послідовністю команд меню Сервис - Макрос - Редактор Visual Basic. Після виконання послідовності команд на екрані з'являється вікно редактора (див. рис.1).



Рисунок 1 Вікно редактора Visual Basic

Редактор Visual Basic містить такі компоненти (див. рис.1): вікно проекту, вікно властивостей, вікно модуля, вікно форми.

Вікно проекту відображає зміст відкритого проекту VBA, який використовується для швидкого доступу до потрібних модулів, форм, об'єктів, а також для копіювання або знищення окремих модулів проекту. Своєю будовою це вікно нагадує вікнопровідник операційної системи Windows (рис. 2). Якщо вікно проекту не відображається у редакторі Visual Basic, то його можна вивести на екран за допомогою послідовності команд View - ProjectExplorer або комбінаціею клавіш Ctrl+R.



Рисунок 2 Вікно провідника проекту Visual Basic

Створені програми, що пов'язані з робочою книгою, документом чи презентацією, розміщуються у проекті, який автоматично зберігається у файлі документа Microsoft Office. Проект може мати такі об'єкти (див. рис.2):

– об'єкти програми (наприклад, об'єкт ThisWorkBook для книги MS Excel); з кожним із об'єктів пов'язується модуль класу, що містить процедури обробки подій, які розпізнаються об'єктом;

– вікна діалогів (форм), що створюються користувачем (об'єкти UserForm); з кожною формою пов'язується модуль класу форми, що містить процедури обробки подій форми та її елементів управління;

– стандартні модулі, що містять допоміжні процедури; модулі класів, що створюються користувачем; посилання.

Вікно форми

Використовуючи вікно конструктора форми, можна створити вікно діалогу та додати до нього елементи управління. Вікно конструктора форм є основним робочім вікном у якому виконується візуальне проектування додатку.

Для створення форми застосовується послідовність команд Insert - UserForm. Нова форма буде додана до проекту і відкрита до редагування (див. рис. 3). Розмір форми можна змінювати, використовуючи маркери виділення форми та мишу.

Рисунок 3 Вікно конструктора форм

Перед додаванням до форми елементів керування задаються деякі властивості форми, команда View - Properties Windows або клавіша F4:

– властивість Name задає ім'я форми;

– властивість ВаскСоІоr дозволяє змінювати колір фону форми;

– властивість BorderColor дозволяє змінювати колір рамки навколо форми;

– властивість BorderStyle включає або виключає режим відображення рамки навколо форми;

– властивість Сарtіоn містить текст рядка заголовка форми.

Елементи управління

Система створення діалогових вікон користувача вбудована в редактор Visual Basic і містить набір потужних, погоджених між собою інструментів програмування форм користувача. Панель елементов управления - основний робочий інструмент призначений для візуальної розробки форм додатку (див. рис. 4). Відкривається вона за допомоги команд меню View - Toolbox або кнопкою Toolbox на стандартної панелі інструментів.

Рисунок 4 Панель елементов управления

Панель елементов управления містятить основні елементи управління форм - метки, текстові поля, кнопки та інші елементи для швидкого візуального проектування макету форми. Стандартний набір елементів управління, який надано в VBA для розміщення в діалогових вікнах представлено в таблиці 4, включає наступні об'єкти:

Таблиця 3

Кнопка	Назва	Призначення
	SelectObjects (Указатель)	Використовується для позиціювання миши
	Image (Рисунок)	Цей елемент керування дозволяє добавляти у форму графічне зображення або малюнок
	Label (Напис)	Добавляє невеликий напис на робочий аркуш
	TextBox (Текстове поле)	Поле для введення текстової інформації,чисел, дат
	Frame (Рамка)	Створює у формі рамку із заголовком для угрупування обёєктів в логічну групу
	CommandButton (Кнопка управління)	Використовується для створення командної кнопки, при клацанні на якій виконується визначена дія
	CheckBox (Прапорець)	Використовується для вмикання або вимикання певної опції. Навіть коли прапорець знаходиться в групі опцій, він не залежить від інших прапорців. Тому можна встановлювати зразу декілька прапорців. Цей елемент керування повертає значення Тгue (Истина), якщо прапорець встановлений, і False (Ложь), якщо прапорець відсутній
	OptionButton (Перемикач)	Перемикачі завжди згруповані і кожен перемикач у групі має свій номер. Тільки один із них може бути вибраний. Цей елемент керування повертає номер вибраної опції
	ComboBox (Поле зі списком)	Комбінація списку з текстовим полем і кнопкою, яка служить для розкриття списку. Вибраний елемент відображається у текстовому полі. Ви можете також ввести текст у текстове поле вручну
	ListBox (Список)	Цей тип елемента керування містить список елементів у вигляді вікна списку
	ScrollBar (Смуга прокручування)	Розміщує у формі смугу прокрутки, використовувану як повзунок для вибору значення із заданого діапазону
	SpinButton (Лічильник)	Містить кнопки зі стрілками, направленими вверх або вниз. Його можна зв'язати з клітинкою. Використовується для збільшення чи зменшення значень в елементі керування
	RefEdit (Поле із згортанням)	Цей елемент схожий на звичайне поле введення, але має кнопку з правого боку поля, який згортає екранну форму, що дозволяє легко вибрати будь-який діапазон комірок на робочому аркуші
	TabStrip (Рядок закладок)	Рядок закладок
	MultiPage (Набір сторінок)	Набір сторінок (вкладинок у діалоговому вікні)

Для розміщення елементів управління у формі за допомогою панелі елементів необхідно виконати наступні дії:

1. Виділите необхідний значок панелі елементів за допомогою миші.

2. Перейдіть у вікно конструктора форм. Покажчик миші при цьому перетвориться на хрестик, за допомогою якого можна встановити місцеположення розміщуваного об'єкту. Лівою кнопкою миші зафіксуйте позицію нового об'єкту і, утримуючи кнопку, задайте розміри об'єкту.

Елементи управління розміщуються в об'єкті-контейнері UserForm, який проектується в середовищі редактора Visual Basic. Звернення до елементів управління здійснюється за допомогою числового індексу, який надається елементу при проектуванні UserForm або за ім'ям, яке призначає користувач через відповідну властивість елемента. Ім'я елементу управління утворюється з одного або декількох префіксів і базового імені, тобто має вигляд: <Префікс><Базове ім'я>. Загальноприйняті префікси наведено в наступній таблиці 5.

Таблиця 5

Тип об'єку	Призначення	Префікс
Label	Напис	lbl
TextBox	Текстове поле	txt
CommandButton	Кнопка управління	cmd
CheckBox	Прапорець	chk
OptionButton	Перемикач	opt
Frame	Рамка	fra
ListBox	Список	lst
ComboBox	Поле зі списком	cbo
Image	Рисунок	img
Form	Форма	frm

Ім'я об'єкту управління не має містити більш 40 символів. Два слова в імені з'єднуються символом підкреслювання. Наприклад, для текстового поля ім'я може мати вигляд: txtОптоваяЦена або txtОптовая_цена. Ім'я об'єкту керування можна зазначити у полі Name вікна Properties (Свойства).

Вікно властивостей

Вікно властивостей дозволяє задавати властивості об'єкта на етапі проектування програм. Воно є особливо корисним для задання властивостей вікна діалогу користувача та його елементів управління.

Вікно властивостей відображає властивості об'єкта, який вибраний у вікні проекту. Якшо у вікні проекту вибрано об'єкт, то вікно властивостей відображає або властивості форми, або виділеного на формі об'єкта управління.

Вікно властивостей (див. рис. 5) виводиться на екран або видаляється з екрана за допомогою команд View - Properties Windows або кнопки Properties Windows стандартної панелі інструментів. Оскільки форма і елементи управління кожен самі по собі являються об'єктами, набір властивостей в цьому вікні міняється залежно від вибраного об'єкту.

Рисунок 5 Вікно властивостей

Вікно програми

У вікні програми відображається програмний код стандартних модулів; модулів класів, створених користувачем; модулів класів вбудованих об'єктів чи вікон діалогів. У цьому вікні виконується основна частина роботи при програмуванні мовою VВА: введення програми, перегляд і редагування, виведення на друк. При введенні рядків програми текст уважно аналізується редактором Visual Basic, виявляються помилки і виводяться на екран пропозиції для виправлення рядків коду.

Щоб вивести вікно редактору програми, необхідно у вікні проекту вибрати об'єкт, форму чи модуль, а потім натиснути клавішу F7 або виконати команду View - Code. У вікні програми для переходу між різними ділянками програмного коду використовуються списки об'єктів та процедур (див. рис.6)

Рисунок 6 Елементи вікна редактору програми

Основні елементи вікна програми (див. рис. 6):

ь General: стандартний модуль містить Общую область, у випадку використання модуля форми для створення коду, який керує подіями, всі елементи керування і складові частини форми будуть зібрані у цьому спискові;

ь Declarations: містить усі процедури, які доступні для редагування, вибір здійснюється клацанням маніпулятором миша по відповідній процедурі. Наприклад, якщо у модулі класу зі списку вибрано деякий об'єкт, то список процедур містить перелік подій, що розпізнаються даним об'єктом;

ь Розділювач: вікно програми можна розділити на дві частини (по горизонталі), це корисно для перегляду двох частин довгої процедури або різних процедур для порівняння, а також при копіюванні і вставленні фрагментів програми;

ь Панель індикаторів: знаходиться ліворуч у вікні і містить різні індикатори, які помічають стан коду під час редагування і віддагоджування програми;

ь Кнопка відображення процедури (Procedure View): знаходиться у нижньому лівому куті для вибору режиму представлення однієї процедури у вікні програми;

ь Кнопка відображення модуля в цілому (Full Module View): знаходиться у нижньому лівому куті для вибору режиму представлення.

Розглянемо модуль класу об'єкта ThisWorkBook (див. рис. 21) - відкрита книга MS Excel. Зі списку об'єктів вибрано об'єкт WorkBook, а відповідний список процедур містить список події, що розпізнаються об'єктом WorkBook.

Рисунок 21 Список подій об'єкта WorkBook

СТВОРЕННЯ МАКРОСІВ В РЕДАКТОРОВІ VISUAL BASIC (Домашне завдання)

1. Для введення команд, тобто створення макросу необхідно відкрити спеціальне вікно - редактор програм на VBA. Редактор VBA (див. рис. 21) викликається послідовністю команд Сервис - Макрос - Редактор Visual Basic або за допомоги комбінації клавіш Alt+F11. Після виконання послідовності команд на екрані з'явиться вікно редактора (див. рис. 13). Редактор Visual Basic містить багато різних параметрів редагування програм. Редактор Visual Basic дозволяє виконувати редагування макросів, також копіювння їх з одного модуля в іншій, або між іншими книгами.

2. Макроси (тобто набори команд на мові VBA) зберігаються в програмних модулях. У будь-якій книзі Excel ми можемо створити будь-яку кількість програмних модулів і розмістити там наші макроси. Програмні модулі бувають декількох типів для різних ситуацій: звичайні модулі, модуль Эта книга, модуль листа.

2.1. Звичайні модулі - використовуються в більшості випадків, коли мова йде про макросах. Для створення нового модуля виберіть в меню Insert - Module. У вікно нового порожнього модуля, що з'явилося, можна вводити команди на VBA, набираючи їх з клавіатури або копіюючи їх з іншого модуля, з цього сайту або ще звідки нибудь.

2.2. Модуль Эта книга - видний в лівому верхньому кутку редактора Visual Basic у вікні, яке називається Project Explorer. У цей модуль зазвичай записуються макроси, які винні виконаються при настанні яких-небудь подій в книзі (відкриття або збереження книги, друк файлу  і т.п.)

2.3. Модуль листа - доступний через контекстне меню листа, команда Исходный текст. Сюди записують макроси, які повинні виконуватися при настанні певних подій на листі (персчет або зміна листа, копіювання або видалення листа і т.д.)

3. Звичайний макрос, введений в стандартний модуль виглядає приблизно так:

4. Розберемо приведений вище як приклад макрос Proba:

4.1. Будь-який макрос повинен починатися з оператора Sub, за яким йде ім'я макросу і список аргументів (вхідних значень) в дужках. Якщо аргументів немає, то дужки треба залишити порожніми.

4.2. Будь-який макрос повинен закінчуватися оператором End Sub.

4.3. Все, що знаходиться між Sub і End Sub - тіло макросу, тобто команди, які виконуватимуться при запуску макросу. В даному випадку макрос виділяє комірку А1, вводить в нього текст PlanetaExcel.ru, робить шрифт виділеної комірки А1 червоним (код червоного кольору = 3) і заливає комірку жовтим кольором (код жовтого = 6).

4.4. Таким чином ясно, що от так відразу, без попередньої підготовки і досвіду в програмуванні взагалі і на VBA зокрема, складно буде зміркувати які саме команди і як треба вводити, щоб макрос автоматично виконував всі дії. Тому менш досвідчений користувач може створювати макрос шляхом запису його макрорекордером.

ПИТАННЯ ДО САМОКОНТРОЛЮ

1. Visual Basic for Application (VBA) - це …

2. Visual Basic для додатків (VBA) - це…

3. VBA належить до мов ...

4. До якого виду програмного забезпечення відноситься мова програмування VBA?

5. Об'єктно-орієнтоване програмування (ООП) - це ...

6. Назвіть основні поняття ООП.

7. Що таке об'єкт? Які основні характеристики об'єкта використовуються в ООП?

8. Програми, написані мовою програмування VBA, можуть виконуватися...

9. Інтерпретація - це ...

10. Компіляція - це…

11. Основою VBA є мова програмування ...

12. Модуль - це ...

13. Які типи модулів використовуються у VBA?

14. Що собою являє модуль класу?

15. Що собою являє стандартний модуль?

16. Основними структурними одиницями модуля є ...

17. Для чого використовується макрорекордер?

18. Як переглянути (виконати) макрос, створений макрорекордером?

Размещено на Allbest.ru

...