Когнітивні моделі та інформаційні технології управління проектами та програмами (на прикладі програми супроводу судових справ органів Державної податкової служби України)

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

ВОЙТЕНКО Олександр Степанович

УДК 681.324:34

КОГНІТИВНІ МОДЕЛІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ ТА ПРОГРАМАМИ

(НА ПРИКЛАДІ ПРОГРАМИ СУПРОВОДУ СУДОВИХ СПРАВ

ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ)

05.13.22 - Управління проектами та програмами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Київ - 2007

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана на кафедрі управління проектами Київського національного університету будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник

доктор технічних наук, професор

Бушуєв Сергій Дмитрович,

Київський національний університет будівництва і архітектури,

завідувач кафедри управління проектами, Міністерство освіти і науки України

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор

Кононенко Ігор Володимирович,

Національний технічний університет „Харківський політехнічний інститут”,

завідувач кафедри стратегічного управління, Міністерство освіти і науки України

кандидат технічних наук, доцент

Тімінський Олександр Георгійович,

Київський національний університет будівництва і архітектури,

доцент кафедри автоматизації технологічних процесів, Міністерство освіти і науки України

Захист відбудеться “ 4 ” жовтня 2007 р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.01 при Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою: 03680, м. Київ-37, Повітрофлотський пр., 31, ауд. 466.

З дисертацією можна ознайомитись в науково-технічній бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури за адресою: 03680, м. Київ-37, Повітрофлотський проспект, 31.

Автореферат розіслано “ 30 ” серпня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

доктор технічних наук, професор С.В. Цюцюра

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми досліджень. Сучасний етап розвитку управління проектами та програмами характеризується підвищенням ролі інформаційних технологій та побудованих на їх основі автоматизованих систем управління. Останнім часом в світі з'являються нові стандарти з впровадження інформаційних технологій, які покликані підвищити ефективність впровадження систем управління проектами та програмами. Розробниками стандартів враховуються процеси, критичні для ефективного виконання проектів впровадження. Значна увага приділяється вимогам відповідних галузей діяльності організацій та процесам управління змінами, комунікаціями, ресурсами, ризиками, якістю, технологічній зрілості тощо. Одним із ключових питань, що виникають при виконанні проектів, є ефективна взаємодія із зацікавленими сторонами, які мають динамічні властивості.

Питання розробки інформаційних систем та визначення взаємного впливу елементів систем різної природи досліджуються багатьма науковцями. Серед них можна відзначити наукові праці С.Д. Бушуєва, І.В. Кононенка, Ю.М. Теслі, Б. Коско, Є.К. Корноушенко, В.І. Прангішвілі, В.І. Максимова, О.О. Кулінича, Р. Аксельрода, В.Б. Силова, а також А. Кофмана, Т. Сааті, Л.А. Заде, М. Свамі, К. Тхуласираман, О.Г. Тімінського та ін. На сучасному етапі процеси комунікації з учасниками проекту передбачають визначення обсягу та структури інформації, що повинна бути поширена між зацікавленими сторонами; накладання відповідних обмежень на її використання. Комунікації між зацікавленими сторонами проекту вимагають не тільки користування необхідною інформацією, але й більш тісну взаємодію між ними, що враховує також зміну поведінки та рівня довіри у процесі виконання проекту. Таким чином, в управлінні проектами та програмами необхідні теоретичні дослідження в напрямку формування успіху проектів на основі ефективної взаємодії зацікавлених сторін з урахуванням динаміки поведінки та вивчення змін їх властивостей у процесі управління. Отже, потреба в науковому аналізі та розробленні когнітивного механізму управління зацікавленими сторонами за умов постійних змін оточення зумовлюють вибір теми, її актуальність, визначають мету та завдання дисертаційної роботи та.

Зв'язок роботи з науковими програмами та планами. Дисертаційна робота виконана в рамках реалізації плану заходів Державної податкової адміністрації (далі _ ДПА) України щодо підвищення ефективності адміністрування податку на додану вартість (наказ ДПА України від 06.08.04 № 460 “Про заходи щодо ефективності адміністрування податку на додану вартість), розробленого на виконання Указу Президента України від 23 червня 2004 року № 671/2004 “Про невідкладні заходи щодо підвищення ефективності справляння податку на додану вартість”.

Об'єктом дисертаційного дослідження є зацікавлені сторони проекту та їх когнітивна взаємодія в проектах та програмах організаційного розвитку (на прикладі впровадження інформаційних технологій).

Предметом дисертаційного дослідження є процеси когнітивної взаємодії між зацікавленими сторонами проекту на всіх фазах життєвого шляху проектів.

Метою дисертаційного дослідження є підвищення ефективності програм організаційного розвитку на основі вдосконалення когнітивної взаємодії зацікавлених сторін в динамічному оточенні.

Задачі дисертаційного дослідження:

Дослідити існуючі методології з впровадження інформаційних технологій щодо взаємодії зацікавлених сторін та використання кращого досвіду.

Проаналізувати стандарти з управління проектами та програмами організаційного розвитку щодо підтримки процесів управління зацікавленими сторонами та використання кращого досвіду.

Сформувати модель взаємного впливу зацікавлених сторін проектів у ході виконання програм організаційного розвитку.

Формалізувати модель взаємного впливу зацікавлених сторін проекту з використанням когнітивного підходу в процесі впровадження програми організаційного розвитку.

Розробити модель перенесення кращого досвіду проектів та програм організаційного розвитку у відповідні бази знань з їх активним використанням в наступних проектах.

Впровадити та емпірично перевірити отримані результати в програмах організаційного розвитку на прикладі проектів впровадження інформаційних технологій в органи Державної податкової служби України.

Розробити та впровадити типові методології супроводу судових справ юридичної служби органів Державної податкової адміністрації України.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові принципи проведення досліджень, фундаментальні положення системного підходу в управлінні проектами. Теоретичною основою дослідження є наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі управління людськими ресурсами, комунікаціями, інформаційними технологіями, командою проекту та психологією управління.

Наукова новизна одержаних результатів.

Основним науковим результатом дослідження є когнітивна модель управління зацікавленими сторонами з урахуванням динаміки їх поведінки в програмах організаційного розвитку, формування й перенесення уроків проектів та кращої практики у відповідні бази знань з їх активним використанням в наступних проектах.

Вперше:

запропоновано концептуальну модель програм організаційного розвитку щодо формування й перенесення уроків проектів та кращої практики у відповідні бази знань з їх активним використанням в подальших проектах;

формалізовано моделі управління зацікавленими сторонами проекту з урахуванням динаміки їх поведінки на основі когнітивного підходу;

запропоновані когнітивні моделі взаємодії зацікавлених сторін проекту, що дають можливість ефективного використання кращого досвіду та уроків проекту в процесі реалізації програм організаційного розвитку.

Вдосконалено: модель взаємодії зацікавлених сторін на основі динамічного моделювання з урахуванням прямого та інтегрального ( і прямого і опосередкованого) впливу.

Одержав подальший розвиток: аналіз показників для оцінки ефективності управлінських рішень в програмах організаційного розвитку на основі когнітивної моделі.

Практичне значення одержаних результатів.

Розроблені когнітивні моделі управління зацікавленими сторонами проекту застосовані в програмі модернізації органів Державної податкової служби України. Вони використовуються для підтримки прийняття управлінських рішень в управлінні програмою модернізації та організаційного розвитку.

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного дослідження здобувача. У роботі [1], опублікованій у співавторстві, автору належить формування моделі проекту на основі формалізованих методологій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідались та обговорювались на таких конференціях:

Міжнародна конференція „Інноваційний розвиток на основі технологічної зрілості в управлінні проектами” (м. Київ, 2004 р.);

Міжнародна конференція „Управління проектами в розвитку суспільства. Тема: Управління проектами - від бачення до реальності” (м. Київ, 2005 р.);

Міжнародна конференція „Управління проектами в розвитку суспільства. Тема: Управління програмами організаційного розвитку в конкурентному оточенні” (м. Київ, 2007 р.);

наукова конференція „Комп'ютерне моделювання та інформаційні технології в науці, економіці та освіті” (м. Кривий Ріг, 2005 р.);

науково-практичні конференції Київського національного університету будівництва і архітектури: 63-тя (2002 р.); 65-та (2004 р.); 66-та (2005 р.), 67-ма (2006 р.), 68-ма (2007 р.);

наукова конференція молодих вчених, аспірантів і студентів Київського національного університету будівництва і архітектури (2006 р.).

Публікації. Основні результати дослідження викладено в 6 публікаціях, з яких 3 опубліковані у фахових виданнях, що належать до переліку, затвердженому ВАК України [1; 3; 4]. З усього переліку публікацій 2 роботи опубліковано одноосібно [3; 4]. До переліку опублікованих наукових праць увійшли: статей у фахових наукових журналах - 3, тез доповідей на конференціях - 3.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із змісту, вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури (чисельністю 130 найменувань, який розміщено на 10 сторінках). Робота викладена на 185 сторінках друкованого тексту, містить 8 таблиць; 42 рисунки, які подано на 24 сторінках; 4 додатки, які наведені на 25 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі подано загальну характеристику дисертаційної роботи, обґрунтовано актуальність теми дисертації, окреслено мету, завдання і методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі „Дослідження існуючих методологій розробки та впровадження інформаційних технологій” проведено аналіз стандартів з управління проектами з огляду на використання кращого досвіду та управління зацікавленими сторонами. Застосування інформаційних технологій управління проектами надає організації відчутні конкурентні переваги щодо термінів виконання, якості надання послуг, ефективного використання інвестицій по проектах, швидкої взаємодії із зацікавленими сторонами проектів та ін. Разом з тим, використання інформаційних систем необхідно розглядати в поєднанні з впровадженням в діяльність організацій стандартів з управління проектами: методологій управління проектами, стандартів з визначення технологічної зрілості, впровадження інформаційних технологій і т.д. Комплексне застосування даних стандартів надає організації переваги в конкурентному середовищі.

Методології управління проектами можна розділити на проектні методології (Project management frameworks) та методології розробки проектів (Project development methodologies). Розробка проектної методології й пристосування її до ситуації часто стикається зі змінами на багатьох рівнях у культурі, процесах й інформаційних системах.

В дисертаційній роботі проведено аналіз методологій управління проектами за визначеними базовими характеристиками, які представлені в табл. 1.

Галузь використання _ вказує, в якій галузі найбільш застосована дана методологія. Як правило, проектні методології можуть застосовуватися в різних галузях, оскільки надається перелік основних процесів управління; методології розробки проектів, навпаки, передбачають детальний перелік як управлінських, так і технологічних процесів та використовують кращий досвід у визначеній галузі. Показник в таблиці може приймати значення: назва галузі або різні галузі.

Розмір проекту _ вказує, до якого розміру проектів застосування методології є ефективним. Деякі методології, наприклад ХР або Offshore, орієнтовані під малі проекти з невеликою командою щодо розробки програмного забезпечення в стислі терміни. Такі методології іноді називають ”легкими”. Показник в таблиці може приймати значення: великі, середні, малі або різні (-).

Ризики виникнення проблем _ вказує на рівень виникнення проблем в ході реалізації проекту. Чим детальніше визначені ризики в методології, тим менший рівень виникнення проблем.

Складність впровадження _ вказує, як описані стратегія і процеси впровадження даної методології у діяльність організації.

Інтенсивність використання ресурсів _ описує, наскільки інтенсивно передбачене використання ресурсів в процесі виконання проектів.

Часті зміни в проектах _ вказує, чи підтримує зміни (передбачені зміни) методологія в процесі виконання проектів.

Підтримка змін у змісті проекту _ вказує, чи передбачена в методології зміна змісту проекту з урахуванням зовнішнього середовища, наприклад, зміни очікувань зацікавлених сторін або вимог користувачів продукту.

Підтримка звітності по проекту - вказує, чи передбачена система звітності по проекту, тобто зворотній зв'язок із зацікавленими сторонами проекту.

Системи ведення документообігу _ вказує, чи передбачені в методології документи, шаблони документів щодо управління змінами та комунікаціями по проекту.

Використання інформаційних технологій - вказує, чи передбачено використання інформаційних технологій управління проектами в процесі виконання.

Накопичення досвіду та формування технологічної зрілості - вказує, чи описані процеси накопичення досвіду, використання кращого досвіду в майбутніх проектах та формування технологічної зрілості.

Таблиця 1. Основні характеристики методологій управління проектами

Характеристика методології Назва методології

Галузь використання

Розмір проекту

Ризики виникнення проблем

Складність впровадження

Інтенсивність використання ресурсів

Часті зміни в проектах

Підтримка змін у змісті проекту

Підтримка звітності по проекту

Системи ведення документообігу

Використання інформаційних технологій

Накопичення досвіду та формування. технологічної зрілості

Процесний підхід

Сценарний підхід

Проектний підхід

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

Project Management Frameworks (проектні методології)

Waterfall

Різні

-

низ

низ

сер

-

+

+

-

-

-

+

-

фаз

Incremental

Різні

-

сер

сер

сер

-

-

+

-

-

-

+

-

фаз

Spiral

Різні

-

вис

вис

вис

-

+

+

-

-

-

+

-

фаз

System Development Life Cycle

Різні

-

сер

сер

сер

+

+

+

-

-

-

+

-

фаз

PMBoK

Різні

-

сер

сер

сер

+

+

+

-

-

+

+

-

фаз

OPM3

Різні

-

сер

сер

сер

+

+

+

-

-

+

+

+

фаз

Object oriented

Різні

-

вис

вис

вис

+

+

-

-

+

-

+

-

ітер

Unicycle

Різні

-

низ

низ

низ

-

+

-

-

-

-

+

-

фаз

V-methodology

Різні

-

сер

низ

низ

+

+

-

-

-

-

+

-

фаз

Project Development Methodologies (методології створення проектів)

Rapid Applications Development

ІТ

сер

низ

низ

низ

+

-

-

-

+

-

+

+

фаз

Crystal

ІТ

сер

сер

низ

сер

+

+

-

-

-

-

+

-

ітер

Prototyping

Різні

-

низ

низ

низ

+

+

+

-

-

-

+

-

фаз

General publication

Видавництво

сер

низ

низ

сер

+

+

+

+

+

-

+

-

фаз

Pharma

Фармаколог.

вел

сер

сер

сер

+

+

-

-

-

-

+

-

фаз

Drug Development

Фармаколог.

сер

сер

сер

вис

-

+

+

+

-

-

+

+

фаз

Open source

ІТ

сер

низ

низ

сер

+

+

-

+

+

-

+

-

ітер

SSADM

ІТ

-

вис

сер

вис

+

+

+

-

-

-

+

-

фаз

Pramis

ІТ

мал

низ

низ

низ

+

+

+

-

-

-

+

-

фаз

Offshore

ІТ

мал

сер

низ

низ

+

+

+

-

+

-

+

-

фаз

Reverse engineering

ІТ

мал

сер

Сер

сер

+

+

+

-

-

+

+

-

фаз

СММI

ІТ

-

сер

вис

вис

+

+

+

-

+

+

+

+

фаз

RUP

ІТ

вел

сер

вис

низ

+

+

+

+

+

-

+

+

ітер

Prince 2

ІТ

вел

сер

низ

сер

-

+

+

-

+

-

+

-

фаз

eXtreme Programming

ІТ

мал

сер

вис

низ

+

+

-

+

+

-

+

-

ітер

ISO 12207

ІТ

-

низ

сер

сер

+

+

+

+

+

-

+

+

фаз

MIL-STD 498

ІТ

сер

сер

низ

низ

+

+

+

+

+

+

+

+

фаз

DOD 5000

ІТ

сер

сер

низ

низ

+

+

+

+

+

+

+

+

фаз

ГОСТ 34

ІТ

вел

вис

сер

вис

-

-

+

+

-

-

-

-

фаз

Microsoft Solutions Framework

ІТ

вел

сер

сер

сер

+

+

+

+

+

-

+

+

ітер

Oracle PJM

ІТ

вел

сер

сер

вис

+

+

+

+

+

-

+

+

фаз

Процесний підхід _ це регламентація та уніфікація дій проектних менеджерів щодо приведення цих дій до процесів, що повторюються, з описом вхідних та вихідних параметрів.

Сценарний підхід _ пов'язаний з процесами підготовки та прийняття рішень в управлінні проектами. Сценарії забезпечують швидке перенесення кращої практики в різні процеси управління проектами.

Проектний підхід _ характеризується чіткою орієнтацією на досягнення мети - створення продукту проекту. Інструменти управління проектами побудовані з урахуванням унікальності проекту та покликані забезпечити досягнення цілей за заданими критеріями. Може приймати значення: Фазний, Ітераційний.

Характеристики методологій в графах 3-5 можуть приймати значення: високі, середні, низькі; в графах 6-13 - так(+) або ні (-).

Аналіз методологій показав доцільність вивчення процесів взаємного впливу зацікавлених сторін та дослідження їх поведінки для успішного виконання проектів.

В другому розділі „Розробка та дослідження формальної моделі методології управління проектами” запропонована модель управління зацікавленими сторонами проекту на основі когнітивного підходу. Одним з основних шляхів вдосконалення діяльності організацій є використання досвіду попередніх проектів. Підходи, визначені в стандартах з управління проектами, забезпечують тільки засвоєння уроків або, іншими словами, фіксацію фактів, параметрів та величин, за яких проект не був успішний. Визначити не тільки факти, але й причини їх виникнення є дуже важливим для досягнення успіху в майбутньому. Застосування когнітивних моделей управління проектами щодо аналізу проектів та формування, накопичення і оновлення бази формалізованих методологій щодо використання їх у майбутньому, забезпечить організації методами та інструментами використання кращого досвіду в управлінні проектами.

Когнітивними моделями проектів будемо називати моделі проектів з вбудованими механізмами вилучення й формалізації уроків та кращої практики проектів для подальшого їх використання.

Базові інструменти управління проектами на основі когнітивних моделей містять операції перенесення уроків проектів та кращої практики у відповідні бази знань і формування нових моделей проектів та їх моніторингу з урахуванням поточних баз знань (рис.1).

Робота з базами знань здійснюється не тільки на рівні формування моделі проекту, але і на фазі його реалізації, через систему моніторингу. При цьому розширюються моделі і алгоритми їх формування на фазах ініціалізації, виконання та завершення проекту, тобто, розширюються моделі моніторингу і управління змінами проектів.

Можна визначити основні параметри проекту, за яких може бути обумовлена необхідність побудови когнітивних карт або виявлення причин, що призвели до невдач по проекту:

терміни проекту (несвоєчасне виконання/завершення проекту);

якість продукту (неналежна якість продукту проекту);

зацікавлені сторони (незадоволення зацікавлених сторін проекту);

бюджет проекту (перевищення бюджету проекту) тощо.



Рис. 1. Концептуальна модель формування та перенесення уроків проектів та кращої практики у відповідні бази знань, де :

1 _ створення нового проекту на основі базової методології; 2 _ оновлення методології управління проектом при зміні базової методології; 3 _ перенесення проекту до бази уроків; 4 _ перенесення проекту до бази кращої практики через систему моніторингу; 5 _ перенесення проекту до бази кращої практики по його завершенню; 6 _ перенесення або застосування кращої практики по проекту як базової методології або корегування існуючої базової методології; 7 _ перенесення кращої практики до розширеної моделі проекту в ході виконання проекту; 8 _ перенесення уроків попередніх проектів до розширеної моделі проекту; 9 _ корегування базової методології з урахуванням уроків по проекту; 10 _ перенесення уроків по проекту до бази уроків по завершенню проекту.

Для математичної формалізації й дослідження когнітивних карт застосовуються: нечітка логіка, теорія графів і теорія матриць.

Моделювання когнітивної моделі ситуації використовує класичну модель щодо опису слабкоструктурованих ситуацій у вигляді орієнтованого зваженого графу, в якому:

вершини взаємно відповідають базисним факторам ситуації, в термінах яких описуються процеси в ситуації;

визначаються безпосередні взаємозв'язки між факторами.

Вплив факторів може бути посилюючим (позитивним), гальмівним (негативним) або змінного знаку залежно від додаткових умов. В цілому когнітивна карта відображає лише взаємний вплив факторів, але не може показати детальний характер цих впливів та динаміку зміни впливів залежно від зміни ситуації.

У дисертаційній роботі запропоновано використання когнітивних карт, які засновані на взаємозв'язках між зацікавленими сторонами проекту та взаємозалежних впливах цих сторін у відповідності до їх компетенції.

Дана модель може бути побудована як на фазі ініціалізації проекту, так і на фазі виконання при управлінні змінами. Саме на фазі ініціалізації важлива побудова моделі та визначення когнітивних потенціалів зацікавлених сторін, що дасть змогу оцінити їх взаємний вплив. Тому на цьому етапі йде вирівнювання потенціалів зацікавлених сторін щодо зменшення негативного впливу. Вирівнювання когнітивних потенціалів _ це підвищення компетентності тієї зацікавленої сторони, когнітивний потенціал якої не дозволяє ефективно взаємодіяти з іншими сторонами в процесі виконання проекту.

Елементами когнітивної моделі є зацікавлені сторони проекту та лінії взаємного впливу. Також на когнітивній моделі вказуються відповідні потенціали кожної сторони, що визначені з елементів компетенції стандарту щодо оцінки компетенції проектних менеджерів міжнародної асоціації з управління проектами (International Competence Baseline).

Значення когнітивного потенціалу визначається за допомогою експертних оцінок та змінюється в межах від -1 до +1. Значення даного потенціалу кожної зацікавленої сторони визначається по кожній групі елементів компетенції, після чого вказується середньозважене значення загального потенціалу зацікавленої сторони.

При моделюванні та аналізі поведінки зацікавлених сторін проекту на основі використання когнітивних карт можна виділити такі етапи.

Когнітивна структуризація - на якому проводиться аналіз проблемної ситуації, виділяються зацікавлені сторони, що впливають на ситуацію, та визначається структура взаємозв'язків між ними.

Структурний аналіз когнітивної карти - проводиться аналіз напрямків та сили взаємного впливу зацікавлених сторін, вибираються цільові та управляючі сторони, аналізуються цілі на непротиріччя та узгодженість.

Сценарне моделювання ситуації - на даному етапі проводиться моделювання розвитку ситуації. Моделювання може проводитися як в режимі саморозвитку, так і в режимі керованого розвитку.

Оцінка результатів моделювання - на цьому етапі проводиться оцінка ефективності управлінських рішень.

Моніторинг ситуації - на останньому етапі проводиться моніторинг ситуації, що вивчається. У разі зміни ситуації проводиться зміна когнітивної карти даної ситуації.

Структуризація інформації проводиться з метою визначення множини всіх зацікавлених сторін проекту

(S - Stakeholder), а також множини причинно-наслідкових відносин між ними

(I - Influence). Такі причинно-наслідкові відносини визначаються в контексті впливу на ефективне виконання проекту.

Для визначення причинно-наслідкових відносин між зацікавленими сторонами проекту запропоновано визначати компетенцію кожної із зацікавлених сторін, яку можна назвати когнітивним потенціалом. Початкове значення когнітивного потенціалу зацікавленої сторони може змінюватись в діапазоні від _1 до +1. Тобто

.

Від'ємне значення когнітивного потенціалу означає, що зацікавлена сторона негативно впливає на ситуацію; при позитивному - компетенція зацікавленої сторони „спрямована” на вирішення ситуації. Нульове значення потенціалу показує, що компетенція зацікавленої сторони достатня в даній ситуації. Зацікавлена сторона проекту, яка не має безпосереднього впливу на ситуацію, але має опосередкований, тобто непрямий вплив, також повинна бути нанесена на когнітивну карту у вигляді вершини графу.

Визначивши значення когнітивного потенціалу кожної із зацікавлених сторін проекту, можна визначити напрямок та інтенсивність впливу однієї зацікавленої сторони на іншу _ тенденцію. Для причинно-наслідкових відносин визначаються характер і сила впливу однієї зацікавленої сторони на іншу. Значення відповідних змінних задаються в лінгвістичній шкалі; кожному значенню ставиться у відповідність число в інтервалі від мінус одиниці до плюс одиниці (табл. 2).

Таблиця 2. Значення лінгвістичних змінних

Лінгвістичні значення змінної „когнітивний потенціал”	Лінгвістичні значення змінної, що характеризує зв'язок між зацікавленими сторонами	Чисельні значення змінних (когнітивних потенціалів та зв'язків)
Відсутній	не впливає	0
М'який	м'яко підсилює (послабляє);	0,1 _ 0,3 (-01; -0,3)
Середній	середньо підсилює (послабляє);	0,4 _ 0,6 (-0,4; -0,6)
Високий/Низький	сильно підсилює (послабляє);	0,7 _ 1,0 (-0,7; -1,0)

Таким чином, когнітивна карта являє собою зважений орієнтований граф

G=(S,I),

в якому S (Stakeholder) - вершини (зацікавлені сторони проекту), I (Influence) - множина дуг, що відбивають безпосередні впливи зацікавлених сторін одна на одну.

Кожна дуга, що зв'язує зацікавлену сторону si із зацікавленою стороною sj, має вагу aij , що відбиває характер і силу впливу зацікавленої сторони si на зацікавлену сторону sj. Якщо aij - додатна величина, то при зміні значення когнітивного потенціалу si значення sj змінюється в тому ж напрямку, якщо aij - від'ємна, то при зміні значення si значення sj змінюється в протилежному напрямку. Модуль величини aij характеризує силу впливу.

Із графом G асоціюється матриця суміжності An. Елемент aij матриці An, що знаходиться на перетинанні i-го рядка й j-го стовпця, характеризує вплив зацікавленої сторони si на зацікавлену сторону sj .

Рядки в матриці суміжності визначають вплив зацікавленої сторони на інші зацікавлені сторони або вихідні дуги з вершин зваженого орієнтованого графу.

На рис. 2 зображений приклад когнітивної карти ситуації в проекті. Слід зазначити, що на цьому рисунку наведені основні категорії зацікавлених сторін проекту. На практиці дана карта може складатися з набагато більшого переліку зацікавлених сторін.

Рис 2. Когнітивна карта ситуації

На цьому ж етапі, із зацікавлених сторін проекту вибираються: підмножини цільових

Y={y1,y2,…,yk},

Керуючих

U={u1,u2,…,up}

зацікавлених сторін і вектор початкових значень когнітивних потенціалів зацікавлених сторін

S(0)=(s01, s02,…, s0n).

Вектор початкових тенденцій зацікавлених сторін визначається з когнітивних потенціалів зацікавлених сторін.

В якості керуючих вибираються зацікавлені сторони, на які суб'єкт управління повинен впливати щодо ефективного виконання проекту за базисними показниками. Цільовими зацікавленими сторонами будемо вважати такі, що найбільшою мірою характеризують стан об'єкта управління і його цілі.

Після того як задано зважений орієнтований граф, його матриця суміжності та вектор початкових змін, проводиться моделювання ситуації. При цьому можна вирішувати дві задачі.

Пряма задача - задача прогнозу розвитку ситуації: за заданою ситуацією та вектором початкових змін визначити стан ситуації у наступний часовий інтервал.

Зворотна задача _ керований розвиток. Формулюється за допомогою управління початковим станом моделі.

Розглянемо пряму задачу - в матричному вигляді це можна записати так:

S(t+1)=A?S(t), (1)

Де

_ вектор значень когнітивних потенціалів зацікавлених сторін проекту в момент часу t;

_ вектор значень когнітивних потенціалів у момент часу t+1;

;

_ матриця суміжності;

_ інтенсивність впливу однієї зацікавленої сторони на іншу.

При моделюванні поведінки системи використовуються два підходи - врахування лінійного (безпосереднього) впливу зацікавлених сторін одна на одну, та врахування інтегрального (прямого та опосередкованого) впливу зацікавлених сторін.

При використанні моделі лінійного впливу зацікавлених сторін проекту, стан ситуації (значення когнітивного потенціалу зацікавленої сторони) в наступний проміжок часу t+1 можна визначити так:

, (2)

де sn(t+1), sn(t) sn(t-1) _ значення когнітивного потенціалу зацікавленої сторони в моменти часу t+1, t та t-1 відповідно.

Для опису інтегрального впливу когнітивних потенціалів зацікавлених сторін використовується апарат нечіткої логіки - нечітких множин. Для врахування інтегральної дії зацікавлених сторін необхідно провести транзитивне замикання матриці суміжності А. Відомо, що транзитивне замикання бінарного відношення є транзитивне бінарне відношення:

У випадку коли матриця ,

Е=n,

Тоді

(3)

.

При використанні теорії нечітких множин операція композиції матриць подібна до перемноження матриць, але операції множення та додавання замінюються операціями знаходження мінімальних та максимальних значень відповідно:

, (4)

Тобто

. (5)

Отже, при використанні моделі інтегрального впливу зацікавлених сторін проекту, стан ситуації в наступний проміжок часу t+1 визначається так:

. (6)

На рис. 3 наведене моделювання поведінки зацікавлених сторін з урахуванням прямого та інтегрального впливу.



Рис. 3. Динамічне моделювання взаємного впливу зацікавлених сторін з урахуванням прямого впливу

Виходячи з унікальності ситуацій, можна припустити, що дії щодо управління зацікавленою стороною можуть бути різними. Прикладами можуть бути: навчання зацікавленої сторони, передача фахівця з „сильної” команди до „слабкої”, конкретизація завдань тощо. Також доцільним є створення баз знань конкретних ситуацій та відповідних дій зацікавлених сторін, а отже, і формалізація відповідного досвіду, який можна використовувати у майбутньому.

У третьому розділі „Експериментальне дослідження моделювання методологій в проекті впровадження АІС „АРМ ЮРИСТ” в ОДПС України” описано розроблену автоматизовану інформаційну систему „Автоматизоване робоче місце юриста” (АІС „АРМЮ”). Створення інформаційної системи правової роботи органів Державної податкової служби України (органи ДПС України) полягало у формуванні, накопиченні і використанні банку даних, що містить інформацію про процедури, функції, які виконують працівники юридичної служби, стан розгляду справ у судах, їх моніторинг, позовну (претензійну) роботу, її аналіз та узагальнення, проведення контролю за правовою роботою, яка здійснюється структурними підрозділами органів ДПС України.

В рамках розробленого підходу щодо управління зацікавленими сторонами на основі когнітивних моделей та формалізованих моделей методологій було розроблено АІС „АРМЮ”. Базисним для супроводу судових справ став проектний підхід та застосування типових методологій щодо виконання проектів.

Автоматизація правової роботи органів ДПС України передбачала розробку:

типових сценаріїв (методологій у програмному забезпеченні Primavera Project Planner for Construction) щодо супроводження справ у судах та інших функцій, які виконують працівники юридичної служби органів ДПС;

класифікаторів справ залежно від категорії спорів, що супроводжуються у судах, та функцій, які здійснюють працівники юридичної служби;

критеріїв сортування справ, що супроводжуються в судах;

бази знань минулих актуальних та резонансних справ.

В рамках поставленої проблеми було проведене дослідження та запропоновано виділення трьох рівнів концентричного представлення моделі методології:

рівень базової моделі;

рівень розширеної моделі;

рівень інтеграції моделі в середовище проектно-орієнтованої організації.

На першому рівні методології здійснюється робота з фрагментами сітьових моделей проектів, WBS структурами, документами.

Другий рівень, розширена модель, формується як максимально повна інформаційна модель проекту, за виключенням опису взаємодії з організаційною структурою та зовнішнім середовищем, як найбільш змінної частини моделі проекту.

Третій рівень моделі відповідає за її інтеграцію в робоче середовище проекту, де відбувається призначення ресурсів до відповідних ролей згідно робіт.

Термін „методологія” визначається як система взаємопов`язаних структур, що побудовані на роботах, ресурсах, ролях, відповідальних, ризиках та ін., методів побудови сітьової моделі проекту, яка використовується для моніторингу проекту.

Аналіз та класифікацію формалізованих методологій було проведено на основі модулю Менеджер Методологій (Methodology Manager) програмного забезпечення Primavera Project Planner for Construction.

Проектний менеджер може формувати бібліотеку типових рішень проекту на основі вже виконаних проектів в окрему базу даних Менеджера методологій. При цьому передбачено три типи методологій:

Базові методології _ містять базові роботи, що виконуються в процесі реалізації проекту, а також ієрархічні структури робіт, відповідальних, результати робіт і документи.

Спецмодулі _ призначені для вирішення специфічних задач, що виникають в процесі розробки проекту і, у разі необхідності можуть зв'язуватися з базовими методологіями. Спецмодулі являють собою спеціалізовані розділи, використання яких у проекті не є обов'язковим.

Бібліотеки робіт - це набір багаторазово використовуваних задач або робіт, що визначаються один раз, а потім, у разі необхідності, використовуються в будь-якій іншій методології.

Отже методологію можна розглядати як інструмент структурування знань про проект для систематизації:

за структурами;

за взаємозв`язками;

за показниками проекту.

На рис. 4 зображений процес формування моделі нового проекту.

При формуванні моделі нового проекту структура, взаємозв`язки та інші параметри виконуваних робіт зберігаються, але, у разі необхідності, їх можна змінити. Отже такі інструменти моніторингу, як відхилення сітьового графіку робіт за тривалістю, управління ризиками, відхилення за освоєним обсягом, тощо, залишаються в новій моделі проекту, що дає можливість зарахувати їх до класу методологій. Такий підхід був реалізований при впровадженні АІС „АРМЮ”.

Кожна категорія справ розглядається як конкретна модель, в якій виділяються характерні етапи з конкретизацією робіт, вказуються виконавці і їх ролі в межах визначеного часу, передбачаються перелік необхідних нормативно-правових актів та зразки процесуальних документів, які повинні використовувати юристи при підготовці та супроводженні справ у судах.

Рис. 4. Процес формування моделі нового проекту

Процедури, які виконують працівники юридичної служби, також розглядаються як моделі, що складаються з: етапів, робіт, виконавців, термінів виконання, нормативно-правових актів, які використовуються юристами при здійсненні конкретної процедури, ризиків і контролю за ними.

Впровадження АІС “АРМЮ” в діяльність юридичних підрозділів надало змогу спрогнозувати досягнення цілей діяльності органів ДПС України, зокрема:

одержати обґрунтований прогноз можливого виникнення ризиків при проведенні претензійно-позовної роботи та передбачати їх наслідки;

при супроводженні судових справ приймати своєчасні та правомірні рішення по суті питань;

забезпечити на різних рівнях структури органів ДПС України наявність достовірної інформації про хід і стан розгляду справ у судах;

вжити заходів щодо залучення досвідчених спеціалістів для представлення інтересів ДПА України при розгляді резонансних і актуальних справ у судах та справ, що мають вплив на загальні результати роботи органів ДПС України.

ВИСНОВКИ

модель управління проект юрист

Аналіз наукових публікацій показав, що недостатня увага приділяється впливу на зацікавлені сторони проектів, зокрема, моделюванню та аналізу їх поведінки. Моделювання взаємного впливу зацікавлених сторін проекту повинно бути інструментом підтримки і прийняття управлінських рішень по проекту та підвищення ефективності управління проектів.

Загальна тенденція розвитку існуючих стандартів з управління проектами враховує підвищення ролі використання кращого досвіду, вдосконалення звітності, управління комунікаціями, застосування технологічної зрілості, використання інформаційних технологій тощо. Управління взаємодією між зацікавленими сторонами проекту в існуючих методологіях та стандартах представлене у вигляді процесів управління комунікаціями, які не враховують як поведінку окремої зацікавленої сторони, так і всієї системи зацікавлених сторін в цілому. Розробка відповідних моделей поведінки системи зацікавлених сторін проекту та їх подальше використання в поєднанні зі стандартами щодо управління проектами надасть змогу ефективно управляти змінами в процесі реалізації проекту.

Досліджено тридцять відомих методологій управління проектами за їх базовими характеристиками. Аналіз було виконано на основі чотирнадцяти факторів методологій управління проектами та програмами. Результати аналізу дозволили сформувати базові вимоги до методології управління програмами розвитку у динамічному оточенні з використанням когнітивного підходу.

Обґрунтована та запропонована математична модель управління зацікавленими сторонами проекту на основі когнітивного підходу з визначенням їх взаємного впливу та значень когнітивних потенціалів. Значення когнітивного потенціалу зацікавленої сторони запропоновано обчислювати з використанням існуючих стандартів з оцінки компетенції проектних менеджерів.

Побудова когнітивних карт управління проектами дасть змогу визначати взаємний вплив зацікавлених сторін та проаналізувати:

компетентність зацікавленої сторони та її вплив на інші зацікавлені сторони до початку виконання проекту;

когнітивний потенціал зацікавлених сторін проекту та можливість його коригування для підвищення відповідних компетенцій зацікавлених сторін проекту;

взаємодію кожної пари зацікавлених сторін та характерних центрів впливу на ситуації, що виникають в процесі виконання проекту.

Когнітивна модель формування та перенесення уроків проектів та кращої практики у відповідні бази знань, яка була розроблена в дисертаційній роботі, дозволяє значно покращити результативність програм розвитку з урахуванням динаміки оточення.

Динамічне моделювання взаємодії зацікавлених сторін проекту з урахуванням прямого та інтегрального (і прямого і опосередкованого) впливу щодо впровадження проектів, дозволяє прогнозувати успіх проектів та вплив динамічного оточення.

Методології, що були розглянуті та розроблені, надають можливість формувати в майбутньому бібліотеки методологій, які будуть орієнтуватися на розвиток систем управління знаннями проектно-орієнтованих організацій.

Поєднання застосування когнітивного моделювання і використання баз формалізованих методологій надасть можливість гнучко застосовувати сучасні підходи до створення моделей проектів в різних сферах діяльності організацій та ефективного управління зацікавленими сторонами проекту.

Формалізація моделей показників для оцінки ефективності управлінських рішень в програмах організаційного розвитку дозволила сформувати практичний інструментарій управління складними програмами розвитку. Цей інструментарій був перевірений у програмі створення ефективної системи адміністрування податку на додану вартість Державної податкової адміністрації України.

Автоматизована інформаційна система діяльності юридичної служби органів Державної податкової служби України, що була розроблена, підтвердила доцільність використання когнітивних або пізнавальних функцій в управлінській діяльності. Автоматизована інформаційна система надає можливість представникам юридичної служби користуватись не тільки нормативно-правовою базою по відповідних категоріях справ, але й використовувати досвід минулих справ.

Впровадження результатів дисертаційної роботи в практику сприятиме більш якісному та ефективному управлінню зацікавленими сторонами проекту, а також підвищенню рівня прийняття управлінських рішень в управлінні проектами з урахуванням несилової взаємодії сторін та їх компетенцій. Запропонований підхід дасть змогу використовувати подібні моделі в майбутніх проектах організації, вибудовувати стратегію поведінки із зацікавленими сторонами проекту та використовувати їх у майбутньому.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бушуєв С.Д., Войтенко О.С. Моделі і методи управління проектами на основі формалізованих методологій // Вісник Черкаського державного технологічного університету. Науково-технічний журнал. - №1. - 2005. - С. 146-149.

Особистий внесок здобувача: розробка і формування моделі проекту на основі формалізованих методологій.

2. Войтенко О.С. Інформаційні технології управління проектами в проекті модернізації юридичної служби Державної податкової служби України // Матеріали доповідей VI Всеукраїнської науково-практичної конференції „Комп'ютерне моделювання та інформаційні технології в науці, економіці та освіті”. - Кривий Ріг. - С. 38_39.

3. Войтенко О.С. Когнітивні моделі управління програмами на основі використання кращого досвіду // Управління проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2006. - №3(19). - С. 37-41.

4. Войтенко О.С. Оцінка та вибір ефективних методологій управління проектами організаційного розвитку // Управління проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2006. - №4(20). - С. 28-35.

5. Войтенко О.С. Моделювання систем знань в керуванні проектами // Тези доповідей наукової конференції молодих вчених, аспірантів і студентів. - К.: КНУБА, 2006. - С. 106-107.

6. Войтенко О.С. Когнітивні моделі та інформаційні технології в управлінні проектами // IV Міжнародна конференція „Управління проектами у розвитку суспільства”. Тема: Управління програмами організаційного розвитку в конкурентному оточенні: Тези доповідей. - К.: КНУБА, 2007. - С. 35-37.

АНОТАЦІЯ

Войтенко О.С. Когнітивні моделі та інформаційні технології управління проектами та програмами (на прикладі програми супроводу судових справ органів Державної податкової служби України). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.22 - Управління проектами та програмами. - Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 2007.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню шляхів формування успіху проектів на основі ефективної взаємодії зацікавлених сторін з урахуванням динаміки поведінки та вивчення змін їх властивостей в процесі управління.

Обґрунтовано та запропоновано математичну модель управління зацікавленими сторонами проекту на основі когнітивного підходу з визначенням їх взаємного впливу та значень когнітивних потенціалів, з використанням існуючих стандартів з визначення компетенції проектних менеджерів. Розроблена модель перенесення кращого досвіду проектів та програм організаційного розвитку у відповідні бази знань з їх активним використанням в наступних проектах.

Когнітивна модель формування та перенесення уроків проектів та кращої практики у відповідні бази знань, що була розроблена в дисертаційній роботі дозволяє значно покращити результативність програм розвитку з урахуванням динаміки оточення.

Формалізація моделей показників для оцінки ефективності управлінських рішень в програмах організаційного розвитку дозволила сформувати практичний інструментарій управління складними програмами розвитку. Цей інструментарій був перевірений у програмі створення ефективної системи адміністрування податку на додану вартість Державної податкової адміністрації України.

Ключові слова: зацікавлені сторони проекту, когнітивна карта, програма розвитку, інформаційні технології, використання кращого досвіду.

АННОТАЦИЯ

Войтенко О.С. Когнитивные модели и информационные технологии управления проектами и программами (на примере программы сопровождения судебных дел органов Государственной налоговой службы Украины) - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.13.22 - Управление проектами и программами. - Киевский национальный университет строительства и архитектуры, Киев, 2007.

Диссертационная работа посвящена исследованию путей формирования успеха проектов на основе эффективного взаимодействия заинтересованных сторон с учетом поведения и изучения изменений их свойств в процессе управления.

Анализ научных публикаций показал, что недостаточное внимание уделяется не только процессам взаимодействия заинтересованных сторон проекта, но и анализу их поведения по мере продвижения проекта. Разработка соответствующих моделей поведения заинтересованных сторон и последующее их использование позволит организациям эффективно управлять проектом, учитывая динамику окружения. В работе обоснована необходимость создания соответствующих баз знаний для использования полученного опыта в будущих проектах.

Процессы подготовки и принятия управленческих решений в проектах характеризуются множеством слабоструктурированных ситуаций. Сложность исследования таких ситуаций обусловлена влиянием на них факторов разной природы и отсутствием детального количественного описания процессов, которые в них происходят. Поэтому такое исследование требует особенного подхода, который позволяет субъекту получить новые знания благодаря структуризации и переработке информации качественного характера, которая была накоплена в процессе управления. При этом нужно знать такой путь преобразований ситуаций из исходного состояния в целевое, при котором достигается цель ее развития при наименьших потерях. При достижении поставленной цели ставится задача удержания ситуации в благоприятном состоянии (до тех пор, пока не появится новая цель) в условиях влияния на нее факторов внешнего окружения. Примером могут служить ситуации, связанные с управлением взаимодействием заинтересованных сторон, возникающие в процессе выполнения проекта.

Для анализа поведения заинтересованных сторон проекта обоснована и предложена математическая модель управления заинтересованными сторонами проекта на основе когнитивного подхода. Использование стандартов по оценке компетенции проектных менеджеров для определения текущего состояния заинтересованной стороны дает возможность также фокусировать внимание на недостаточные профессиональные знания или опыт заинтересованной стороны. Такой подход дает возможность оперативного реагирования на недостаточный когнитивный потенциал заинтересованной стороны для его последующего повышения. Выделение в модели целевых и управляющих заинтересованных сторон позволяет эффективно управлять и выстраивать стратегию поведения с учетом динамического окружения проекта.

Разработанная в диссертационной работе когнитивная модель формирования и переноса уроков дает возможность проектному менеджеру как формировать базу знаний лучшего опыта организации, так и своевременно переносить полученный опыт в новые проекты. Такой подход позволяет значительно повысить эффективность выполнения программ организационного развития. Модель используется как инструмент дуального управления программой развития - управление вместе с обучением (уточнением) моделей окружения и принятие решений в проектах.

Разработка и последующее внедрение в промышленную эксплуатацию автоматизированной системы сопровождения судебных дел органов Государственной налоговой службы Украины, показали целесообразность использования когнитивных моделей. Автоматизированная система обеспечивает представителя юридической службы необходимой нормативно-правовой базой, шаблонами процессуальных документов по соответствующей категории дела, а также предоставляет полный календарно-сетевой график выполнения работ, перечень рисковых событий и базу знаний завершенных судебных дел по соответствующей категории.

Такой подход дал возможность представителям юридической службы оперативно и своевременно принимать эффективные управленческие решения по сопровождению судебных дел в органах Государственной налоговой службы Украины.

Ключевые слова: заинтересованные стороны проекта, когнитивная карта, программа развития, информационные технологии, использование лучшего опыта.

ANNOTATION

Voytenko O.S. Cognitive models and information technologies of project and program management...