Етичні проблеми сучасного інтернет-мережевого простору

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО ІНТЕРНЕТ-МЕРЕЖЕВОГО ПРОСТОРУ

Л.Я. Філіпова

м. Харків

Інформатизація та інтернетизація суспільного життя спричинили не тільки корінні економічні зміни в суспільстві, але й гуманітарні проблеми. Користувачів мережевого простору, зокрема Інтернету, зваблюють усі нові спокуси, властиві будь-якому іншому людському співтовариству, часто з відтінком антисоціальної поведінки. Тому з кожним роком усе нагальнішими стають питання регулювання відносин і зростає розуміння того, що саморегуляція на основі етичних норм є одним із способів співіснування у віртуальному (або мережевому) світі.

Як показує досвід зарубіжних країн більш ефективними є правові важелі управління цими процесами в мережі, але їх підтримкою повинні завжди залишатися морально-етичні норми, які слід усім нам пам'ятати і передавати своїм дітям, онукам, а також наступним представникам цивілізації.

Дієвість етичних норм у суспільстві визначається ставленням до проблеми державних органів, рівнем самосвідомості кожного індивіда, мірою і способами суспільного впливу у разі їх порушення. Наприклад, у США, Австралії, Великобританії та інших західноєвропейських країнах створені інститути, що досліджують проблеми соціального впливу комп'ютерних технологій на особистість і суспільство, а також розробляють відповідні рекомендації, норми і методи їх упровадження в суспільну свідомість. Українське суспільство також підходить до розуміння важливості вирішення означених проблем з морально-етичної точки зору, враховуючи інтенсивне розповсюдження Інтернету у всіх сферах діяльності.

У середині 80-х рр. комп'ютерно-етична проблематика вийшла далеко за рамки питань про межі етично припустимого застосування комп'ютерів. Комп'ютерна етика в ці часи ще не склалася як нормативна дисципліна і як комплекс правил поведінки людини, що закладені в ній самій і підкріплюються соціально, але мали місце інтенсивні спроби її створення. Піонерами комп'ютерної етики стали у 80-і р. ХХ ст. американські вчені та фахівці Джеймс Мур, Дебора Джонсон, Дж.Снеппер та ін. Вони довели, що комп'ютерна етика є не зведенням правил поведінки, а складним динамічним полем досліджень, що передбачає аналіз відношень між фактами, концепціями, політикою і цінностями в контексті інтенсивного розвитку інформаційно-комп'ютерних технологій.

Джеймс Мур, один з піонерів у постановці цих проблем, передбачав, що до кінця ХХ ст. багато видів людської діяльності і багато соціальних інститутів будуть так перетворені інформаційно-комп'ютерними технологіями, що це, безсумнівно, породить широкий спектр проблем для нової дисципліни - комп'ютерної етики. Він визначав комп'ютерну етику як «аналіз природи соціального впливу комп'ютерних технологій на суспільство, формулювання на цій основі моральних норм і проведення активної політики їх впровадження у свідомість розроблювачів і користувачів комп'ютерних технологій» [2]. Незважаючи на те, що дотримання моральних норм підтримується тільки силою суспільного впливу, їх наявність необхідна і тому, що історично на основі норм моралі виробляються нові й удосконалюються існуючі юридичні норми, які забезпечуються державним впливом.

Комп'ютерна етика розуміється як поле досліджень, розташоване на межі між новими технологіями і нормативною етикою і залежне від них. Досить чітко визначається тенденція формування у США комп'ютерної етики як дослідницького напряму і навчальної дисципліни. Знаковими подіями у цьому аспекті є вихід друком книги Д. Джонсон «Комп'ютерна етика» (Johnson Deborah G. Computer Ethics / Deborah G. Johnson. 2nd ed.-- New Jersey: Prentice-Hall, Inc. Upper Saddle River, 1994) [9-10] та її ж (у співавторстві з Дж.Снеппером) антології «Етичні аспекти у використанні комп'ютерів».

90-ті р. розширили дослідницьке поле комп'ютерної етики завдяки новому спектру питань, пов'язаних зі зростанням кількості непрофесійних користувачів (так званих «кінцевих» користувачів) і розвитком комп'ютерних мереж, особливо глобальної комп'ютерної мережі Інтернет. Ця тенденція знайшла відображення у виданій у 1995 р. антології «Комп'ютери, етика і соціальні цінності» (Computers, Ethics & Social Values / Edited by D.Johnson and H.Nissenbaum. Prentice-Hall, Inc., 1995). Згодом комп'ютерно-етична проблематика набула визнання за межами Північної Америки. У 1995 р. відбулася перша Європейська конференція з проблем комп'ютерної етики [1].

На початку 2000 р. була видана англійською мовою книга «Етика Інтернету» (Internet Ethics / Edited by D.Langford. Houndmills etc.: Macmillan press, 2000. - 281 p.), що, на думку учених [1], стало першою спробою систематичного, професійного дослідження відповідної проблематики за участю філософів, правознавців, учених і практиків у сфері інформаційних технологій. Ця праця належить до академічного напряму так званої комп'ютерної етики, яка ще недостатньо популярна у пострадянських державах. Глобальність Інтернету зумовив інтернаціональний склад «команди» авторів даної книги, якими є жителі Америки, Європи, Азії, Африки й Австралії. Основними авторами виступали здебільшого учені з США, перевага яких у даній ситуації цілком правомірна, тому що саме у США накопичено не тільки найбагатший досвід розвитку і використання мережевих технологій, але і досвід розвитку «комп'ютерної етики» як інтелектуального напряму.

Показовими, на наш погляд, є відношення до питань комп'ютерної етики в США, де ще в 1979 р. був розроблений і прийнятий перший кодекс комп'ютерної етики, в преамбулі якого підкреслюється життєво важлива необхідність дотримання всіх норм етики при розробці та експлуатації засобів інформаційних технологій. А у 1987 р. був розроблений і прийнятий кодекс комп'ютерної етики для викладачів вищої і середньої шкіл. Кодекси послужили основою для створення спеціальних курсів, що зараз викладаються у всіх середніх школах і більшості університетів США. На основі етичних стандартів Міжнародна федерація по інформаційних технологіях (IFIP) рекомендувала прийняти кодекси комп'ютерної етики національним організаціям інших країн з урахуванням місцевих культурних і етичних традицій [4].

Вислів «етика Інтернет», як і словосполучення типу «мережевий етикет» або «нетикет» (net - у перекладі з англ. мови це - мережа), можна зустріти й у електронних практичних посібниках для користувачів Інтернету, і в правилах, установлених на веб-сайтах, наприклад, у «чатах», і в дискусіях на форумах мережі. Один з американських сайтів так і називався - «webethics», тобто «етика Інтернет» (американці називають Інтернет просто словом «Веб»).

Матеріали, що стосуються етичних аспектів професійного поводження у глобальній мережі, містяться на сайтах американських комп'ютерних та інженерних асоціацій, наприклад, Асоціації обчислювальної техніки (Association for Computing Machinery). «Ядро» подібних матеріалів створюють, здебільшого етичні кодекси, що визначають базові цінності і норми, на основі яких виробляються рекомендації щодо поведінки в певних ситуаціях. Так, у преамбулі до мережевого кодексу етики відзначається: Інтернет не підлягає цензурі і керується правилами нетикету. Згідно з правилами: не рекомендується робити речей, що не схвалюються в цивілізованому суспільстві - лаятися, ображати людей, розпалювати національну ворожнечу, зламувати паролі (коди доступу), тощо. Забороняється поширення реклами через групи новин. Користувач, що порушує нетикет, ризикує одержати багато непотрібної інформації, що може цілком позбавити його можливості роботи в мережі [4].

Полікультурний контекст мережевих технологій створює труднощі морального обґрунтування загальних юридичних норм, навіть тих із них, що вже зафіксовані в міжнародних угодах. Однак проблеми «загальних правил» і «загальних цінностей» мережі пов'язані не тільки з приналежністю її творців і користувачів до різних країн, але і з різним характером їх професійних занять. Утім стає все очевидніше, що Інтернет є досить сталим явищем, «річчю в собі» , що потребує не стільки визначення, скільки признання і з правової точки зору.

Підсумовуючи, можна констатувати, що актуальними явищами, які супроводжують розповсюдження комп'ютерних та Інтернет-технологій в інформаційному суспільстві, стають морально-етичні проблеми взаємовідносин між комп'ютером та людиною в міжнародному мережевому просторі. Проблеми породжують багато запитань, але не на всі з них ще отримано відповіді.

Українське суспільство розпочинає звертатися до проблем та питань, що виникають паралельно з швидким проникненням Інтернет-технологій в суспільне життя і, зокрема, в освітню сферу, де новітні технології стають інструментом інтерактивного навчання, особливо в напрямі розвитку дистанційної освіти. Вважаємо, що одним з важливіших сучасних завдань має стати впровадження в освітню систему нашої держави навчальної дисципліни «Комп'ютерна етика» як для «комп'ютерних професіоналів», так і для фахівців-користувачів комп'ютерних систем і мереж в будь-якій сфері людської діяльності.

Головною ж умовою успішного співіснування «людина-комп'ютер» та «людина-Інтернет» має бути вирішення питання регулювання таких відносин і розуміння важливості саморегуляції поведінки в мережі на основі морально-етичних норм. І відтоді людство може сподіватися на скорочення інформаційних загроз, які ще так поширені в нашому сучасному Інтернет- просторі.

комп'ютерний етика інтернетизація суспільство

Література

1. Алексеева И.Ю. “Этика Интернет”: опыт международной команды (Выступле-ние на семинаре “Информационное общество: экономика, социология, психология, политика и развитие Интернет-коммуникаций” 28 июня 2000 г.)/ И.Ю. Алексеева [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://conf.infosoc.ru/2003/03-rGOVf18.html -- Заглавие с экрана.

2. Галинская И.Л. Этико-правовое пространство информационно-компьютерных технологий / И.Л. Галинская, А.И.Панченко [Электронный ресурс]. -- Режим доступа: http://www.auditorium.ru/aud/v/index.php?a=vconf&c=getFormr=thesisDesc&id_thesis=186-- Заглавие с экрана.

3. Погорецький М.А. Навчальний посібник «Комп'ютерна етика» - важливий крок на шляху правового регулювання етики комп'ютерних відношень в Інтернет-середивищі / М.А. Погорецький // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). - 2007. - №15. - С. 235- 238.

4. Филиппова Л.Я. Компьютерная этика: учеб. пособие / Л.Я. Филиппова, В.С. Зеленецкий. -- Х., 2006. - 210 с.

5. Філіпова Л.Я. Комп'ютерна етика: прогр. та навч.-метод. матеріали для студ. 4 курсу напряму 6.020105 «Документознавство та інформаційна діяльність» / Харк. держ. акад.культури; уклад.Л.Я.Філіппова. - Х.: ХДАК, 2010. -32 с.

6. Філіпова Л.Я. Морально-етичні та правові проблеми в комп'ютерній мережі Інтернет: освітній аспект / Л.Я. Філіпова // Культура України: Зб. наук. пр. Вип. 14. Мистецтвознавство. Філософія / ХДАК. -- Х.: ХДАК, 2004. -- С.29- 39.

7. Філіпова Л.Я. Морально-етичні заходи запобігання інформаційній небезпеці в Інтернеті / Л. Філіпова // Вісник Книжк. Палати.-- К., 2013.-- №. 3. -- С. 42-44.

8. Фоменко І. Роль компютерної етики в сучасних інформаційно-документних комунікаціях / І. Фоменко // Вісник Книж. палати. -- 2007.-- №4.--С.17-18.

9. Johnson Deborah G. Computer Ethics / Deborah G. Johnson. 2nd ed.-- New Jersey: Prentice-Hall, Inc. Upper Saddle River, 1994-- 181 p.

10. Johnson Deborah G. Computer Ethics / Deborah G. Johnson. 3rd ed.-- Upper Saddle River, NJ : Prentice Hall, 2001.-- XVI, 240 p.

Размещено на Allbest.ru