Комп'ютерні мережі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комп'ютерні мережі

1. Поняття и призначення комп'ютерних мереж

1.1 Процес передачі даних в комп'ютерній мережі

комп'ютерний операційний протокол мережа

Сучасній людині Важко уявити собі життя без різних засобів зв'язку. Пошта, телефон, радіо та Інші комунікації перетворилось людство в єдиний «живий» організм, заставив його обробляти величезий потік інформації, підручнім засобом для ОБРОБКИ інформації ставши комп'ютер.

Однак Масове використання не взаємозв'язаних комп'ютерів породжує ряд серйозних проблем: як зберігати використовувану інформацію, як зробити ЕК загальнодоступною, як обмінюватися цією інформацією з іншім і Користувачами, як спільно використовував дорогі ресурси (диски, принтери, сканери, модеми) декільком Користувачами. Рішенням цих проблем є об'єднання комп'ютерів у єдину комунікаційну систему - комп'ютерну ятір.

Комп'ютерна мережа - це система розподіленої ОБРОБКИ інформації між комп'ютерами помощью засобів зв'язку.

Комп'ютерна мережа представляет собою сукупність територіально розняття комп'ютерів, здатно обмінюватіся между собою повідомленнями через середовище передачі даних.

Передача інформації між комп'ютерами відбувається допомогою електричних сігналів, Які бувають цифровими та аналоговими. У комп'ютері Використовують цифрові сигнали у двійковому виді, а в час передачі інформації по мережі - Аналогові (хвильові). Частота аналогового сигналу - це Кількість ВИНИКНЕННЯ Хвилі у завданні одиницю годині. Аналогові сигналіз також Використовують модеми, Які двійковій нуль перетворють сигнал низької частоти, а одиницю - високої частоти.

Комп'ютери підключаються до мережі через Вузли комутації. Вузли комутації з'єднуються между собою канали зв'язку. Вузли комутації вместе с каналами зв'язку утворюють середовище передачі даних. Комп'ютери, підключені до мережі, у літературі називають Вузли, Абонентське пунктами чі робочими станціямі. Комп'ютери, що виконують Функції керування Мережа чи надаються які-небудь мережеві послуги, називаються серверами. Комп'ютери, що користуються услуг серверів, називаються клієнтами.

1.2 Апаратна реалізація передавання даних

Кожен комп'ютер, підключеній до мережі, має ім'я (адресою). Комп'ютерні мережі можуть обмінюватіся між бою інформацією у виді повідомлень. Природа цих повідомлень може буті різна (лист, програма, книга и т.д.). У загально випадка ПОВІДОМЛЕННЯ по шляху до абонента-одержувача проходити декілька вузлів комутації. Кожний з них, аналізуючі адресою одержувача в Повідомленні і володіючі інформацією про конфігурацією мережі, вибирає канал зв'язку для наступного ПОВІДОМЛЕННЯ. Таким чином, ПОВІДОМЛЕННЯ «подорожує» по мережі, поки НЕ досягає абонента-одержувача.

Для Підключення до мережі комп'ютери повинні мати:

Апаратні засоби, що з'єднують комп'ютери Із СЕРЕДОВИЩА передачі даних; мережеве програмне забезпечення, за допомогою котрого здіснюється доступ до послуг мережі.

У світі існують тисячі різноманітних комп'ютерних мереж. Найбільш істотнімі ознакой, что визначаються тип мережі, є степень теріторіального розсередження, топологія и застосовані методи комутації.

1.3 Класифікація комп'ютерних мереж

У залежності від принципу побудова мережі розрізняють Локальні та глобальні мережі. Локальні мережі прізначені для использование в межах одного приміщення чи однієї организации. Глобальні ж мережі створюються для з'єднання комп'ютерів, что розташовані на значний відстанях одне від одного. Локальні мережі поділяються на однорангові та багаторангові. У тимчасової МЕРЕЖА всі Користувачі мают однакові права. Користувачі подібної мережі могут Здійснювати обмін даних между собою, використовуват Спільні ресурси (принтери, диски и т.д.) Прикладом подібною мережею може служити мережа на базі операційної системи Wіndows`95.

Багаторангова мережа відрізняється від однорангової тім, що в ній використовується одна або декілька (у випадка використання Великої кількості робочих Місць) більш потужних комп'ютерів, Які називаються сервером. Всі Інші комп'ютери подібной мережі називаються робочими станціямі. Сервер призначеня для керування роботом мережі, Збереження Загальної інформації. Перевага мереж такого типу Є можливість Здійснювати керування правами Користувачів подібної мережі.

Однако Локальні мережі НЕ можуть Повністю задовольнити всі споживачі в обміні інформацією между комп'ютерами. Локальні мережі різних установ можна з'єднувати між собою за допомогою каналів зв'язку (телефонного, радіорелейного, супутникового та ін.), Тім самим, утворюючі розподілені обчислювальні системи І МЕРЕЖІ різного призначення. Головне призначення глобальних мереж - використання різноманітних інформаційних ресурсів Користувачами з різних ОРГАНІЗАЦІЙ, міст, країн. Глобальні мережі поділяються на Регіональні та міжнародні. Регіональні мережі призначені для використання Користувачами Певного регіону. У Україні існує декілька мереж регіонального призначення - УкрПак, мережа податкової адміністрації, залізниці, УМВС та інш. Глобальні мережі мають Користувачів у всьому світі.

Існує декілька загальновідомих Всесвітніх мереж. Це Такі мережі як: FіdoNet, Іnternet, EuroNet, система міжбанківських розрахунків SWFІT. Широке Розповсюдження получила в країнах КОЛІШНИЙ Радянського Союзу мережа RelCom.

Однак найвідомішою з них є всесвітня мережа Іnternet - найбільша глобальна комп'ютерна мережа, що зв'язує десятки мільйонів абонентів у більш як 170 країнах світу

2. Види комп'ютерних мереж

Або існує інша класифікація основних видів комп'ютерних мереж:

- Локальна обчислювальна мережа (ЛОМ);

- Регіональна обчислювальна мережа (РВС);

- Глобальна обчислювальна мережа (Internet).

Крім того, кожна з перерахованих мереж може бути:

- Односерверних - мережа обслуговується одним файл-сервером (ФС);

- багато серверний - мережа обслуговується декількома ФС;

- Розподіл - Дві або більше локальних мереж, з'єднаних внутрішнім або зовнішнім мостами (міст чи міжмережеві з'єднання управляє процесом обміну пакетами даних з однієї кабельної системи в іншу). Користувачі розподіленої мережі можуть використовувати резерви (такі як: файли, принтери або дискові драйви) усіх сполучених локальних мереж;

- багато серверний локальної - коли локальна мережа обслуговується більш ніж одним файл-сервером;

- багато серверний розподіленою. Також ЛВС можуть бути однорангових (всі комп'ютери в мережі рівноправні, тобто немає ФС, будь яка робоча станція може отримати доступ до будь-якої іншої робочої станції) і з централізованим управлінням (виділеним сервером).

Локальна мережа - це група комп'ютерів, які можуть

зв'язуватися один з одним, спільно використовувати периферійне

обладнання (наприклад, жорсткі диски, принтери і т.д.) і звертатися до віддалених центральним ЕОМ або іншим локальним мережам. Локальна мережа може складатися з одного або більше

файл-серверів, робочих станцій і периферійних пристроїв. Користувачі мережі можуть спільно використовувати одні й ті ж файли (як файли даних, так і файли програм), посилати повідомлення безпосередньо між робочими станціями та захищати файли за допомогою потужної системи захисту.

Основними видами локальних обчислювальних мереж є Ethernet і ARCNET. Причому Ethernet може мати кілька типів кабелю:

- Тонкий кабель Ethernet - інакше називається «Thinnet». Має ряд переваг, таких як використання більш дешевого кабелю в порівнянні з системою товстого кабелю Ethernet і використання апаратури, яку простіше встановлювати;

- Товстий кабель Ethernet (також відома як «Thicknet») отримала свою назву завдяки використовуваному в ній стандартному, або товстого кабелю Ethernet. Товстий кабель дозволяє включати в систему більшу кількість комп'ютерів та збільшити відстань між комп'ютерами. Однак цей кабель дорожче, а його установка складніше порівняно з тонким кабелем Ethernet;

- Витапари Ethernet. Перевага системи Ethernet на кручений парі в тому, що кабель дешевше в порівнянні з перерахованими вище кабелями, а його установка простіше.

Нарівні з наведеними вище способами підключення зустрічається спосіб Token-ring. Однією з переваг системи є прогнозованість: одна частина системи може зіпсуватися, але все-таки не зупиниться. Також, система підтримується програмним забезпеченням для великих ЕОМ фірми IBM, що може в деяких ситуаціях принести вигоду. Слабкі сторони системи в порівнянні з іншими системами полягають в дорожнечі і ускладненості кабелів. До того ж, в деяких випадках важко вести пошук несправностей. Регіональна мережа - це міста, об'єднані в мережу за допомогою розташованих у них комп'ютерах.

До глобальної обчислювальної мережі слід віднести Internet. На даний момент це єдина мережа, яка об'єднує цілі держави. На даний момент американськими компаніями ведуться розробки по створенню альтернативної глобальної мережі.

3. Способи організації (топології) комп'ютерних мереж

Фізичне розташування компонентів мережі (кабелі, станції, шлюзи, розгалужувачі і т.д.). Є три основні топології: зірка, кільце і шина. У мережах з топологією «зірка» робочі станції підключаються безпосередньо до файл-серверу, але не з'єднані один з одним.

У мережах з топологією «кільце» файл-сервер і робочі станції з'єднані кабелем в кільце;

повідомлення робочої станції можуть проходити через декілька інших робочих станцій до того, як вони досягнуть файл-сервера. У мережі з топологією «шина» всі робочі станції і файл-сервер підключаються до центрального кабелю, званого шиною.

4. Огляд мережних операційних систем

У світі існує дуже велика кількість мережевих операційних систем. Серед найбільш вдалих з них хотілося б відзначити Unix, Novell NetWare і Windows NT Server. Всі ці системи дозволяють організовувати файл-сервери, вести картотеку користувачів, обмежувати права клієнтів файл-сервера, виділяти ресурси робочих станцій. Кожна з цих систем задовольняє критеріям надійності, відмовостійкості і що найголовніше - безпеки.

Крім систем, головною функцією яких є організація файл-сервера, існують системи, що забезпечують роботу користувача в мережі. До числа таких операційних систем слід віднести (у хронологічному порядку) Novell DOS, Windows for Workgroups, Windows95-98, Windows NT Workstation. Причому останні операційні системи містять не тільки утиліти, що дозволяють здійснювати доступ до локальних мереж, але і утиліти доступу до Internet.

5. Віддалений доступ

Багато програмні пакети для віддаленого зв'язку реалізують віддалене управління, а не віддалений доступ. При вилученому керуванні локальний комп'ютер (той, на якому ви працюєте) використовується як не інтелектуальний термінал для взаємодії з віддаленою машиною, з якою встановлено зв'язок. Натиснення клавіш і кнопок миші передаються на віддалений комп'ютер і керують його для користувача інтерфейсом. Всі обчислювальні операції виконуються на віддаленому комп'ютері, а висновок (відео) надходить назад по низькошвидкісній лінії комп'ютера-терміналу.

Віддалене управління кардинально відрізняється від віддаленого доступу, при якому локальний комп'ютер підключається до віддаленого як клієнт локальної мережі. При віддаленому доступі всі обчислювальні операції виконуються на локальному комп'ютері. Він зчитує денние з віддаленого комп'ютера і передає їх назад.

Віддалене управління позбавлено від нерівномірності в роботі - «швидких» і «повільних» періодів через очікування, виникає при віддаленому доступі. Принцип віддаленого доступу (а не віддаленого управління) реалізований в World Wide Web.

Служби віддаленого доступу присутні не у всіх комунікаційних операційних системах. У тих же системах, в яких вони присутні, вони мало чим відрізняються. Тому Служби віддаленого доступу я хотів би розглянути на прикладі служби Remote Access Service (RAS), що входить до складу найбільш перспективною мережевої операційної системи Microsoft Windows NT. Служба віддаленого доступу RAS реалізує ефективне з'єднання з мережами по низькошвидкісних телефонних лініях загального користування. RAS функціонує, здійснюючи управління, набір номера та узгодження протоколів, необхідні для встановлення з'єднання і маршрутизації пакетів, або відповідним чином спрямовуючи виклики NetBIOS (Програма-емулятор, використовувана для того, щоб дозволити на робочих станціях запуск прикладних задач, що підтримують виклики в мережевій базової системи введення-виведення фірми IBM (IBM NetBIOS) через що відповідає хост-машину мережі.

RAS може не тільки з'єднувати клієнтів мережі Windows з серверами Windows NT, але і підключати їх до будь-якого сервера, що підтримує послідовні протоколи SLIP або PPP, або здатному здійснювати комунікації по протоколах IPX, TCP / IP, NetNEUI. Практично служба RAS підтримує сеанси зв'язку з будь-яким сервером Internet, а також з більшістю хост-систем UNIX, серверами NetWare і багатьма іншими ОС.

Не можна не згадати про можливість майже всіх комунікаційних операційних систем - видаленої консолі. Дистанційна консоль дозволяє з будь-якого робочого місця виконувати адміністративні функції на сервері. Режим віддаленої консолі дозволяє вирішити проблему доступу до консолі сервера, якщо він розміщений в віддаленому місці. Працюючи в режимі віддаленої консолі, можна виконувати наступні функції:

- Введення команд і отримання зображення екрану консолі на будь-якій робочій станції так, як якщо б це робилося безпосередньо на консолі сервера;

- Перегляд каталогів і редагування текстових файлів;

- Копіювання файлів з локального диска (тієї робочої станції, на якій запускається віддалена консоль) на диски сервера. Однак за допомогою віддаленої консолі не можна передавати файли з сервера на локальний диск;

- Завершувати роботу сервера і його повторний перезапуск.

6. Використання мережевого принтера

Однією з найважливіших завдань, що вирішуються мережевими операційними системами, є можливість колективного використання друкуючих пристроїв у мережі. Оскільки в кожної мережевої ОС є кілька шляхів для реалізації даного завдання, то при установці мережевого принтера необхідно абсолютно точно конфігурувати ПО.

Чим же відрізняється друк в мережі від друку на автономному ПК з підключеним принтером? На автономному ПК які друкуються документи, графічні зображення тощо безпосередньо виводяться на принтер через паралельний або послідовний порт. При роботі в мережі всі користувачі, які мають відповідні права можуть передавати завдання на друк на наданий у їхнє розпорядження мережевий принтер. Якби всі завдання на друк передавалися безпосередньо на принтер, то завдання користувача В могло б перешкодити виконанню завдання користувача А. Отже, необхідний механізм, що регулює процес надходження завдань на принтер, щоб черга виконання завдання користувача В настала лише тоді, коли повністю оброблено завдання користувача А. Однак якщо процес друку організувати таким чином, щоб користувач В міг посилати завдання принтеру тільки тоді, коли повністю виконано завдання користувача А, то в цьому випадку пропаде сенс використання мережі для вирішення завдань в області друку. Тому був обраний проміжний механізм, який називається «спулінг» (від англійського слова spooling) - проміжна буферизація даних. Суть його полягає в тому, що кожне завдання на друк попередньо запам'ятовується в деякому тимчасовому файлі на диску і передається і передається на друк лише коли принтер готовий до роботи (повністю оброблено попереднє завдання) і нове завдання на друк стоїть у черзі першими. Завдання на друк, які повинні бути оброблені негайно, можуть бути переміщені в початок черги користувачем, що має на це відповідні права.

Якщо ви посилаєте завдання на друк мережного принтера, то воно попередньо стає в чергу на друк і роздруковується лише тоді, коли настане його черга. Таким чином, на робочій станції користувача встановлюється програмний перемикач, який перенаправляє завдання на друк з локальних портів ПК (до яких підключаються мережеві принтери) на чергу на друк.

Крім черг на друк, існують ще сервер друку і принтери. Завдання сервера друку полягає в тому, щоб керувати чергами на друк, принтерами і завданнями на друк. Іншими словами, сервер друку повинен контролювати в черзі наявність завдання на друк, а також витягувати завдання на друк з черги і передавати на виконання принтеру, який обслуговує дану чергу.

Принтер, локально підключений до робочої станції, також може бути наданий у розпорядженні всіх користувачів мережі як мережевого. Таким чином, можна так розподілити принтери в мережі, щоб задовольнити всім висунутим вимогам.

7. Огляд мережевих протоколів

Мережеві транспортні протоколи забезпечують базові функції, необхідні комп'ютерам для комунікацій з мережею. Такі протоколи реалізують повні ефективні канали комунікацій між комп'ютерами.

Транспортний протокол можна розглядати як зареєстровану поштову службу. Ви передаєте конверт (дані) в поштове відділення, а потім залишається переконатися, що пошта дійшла до адресата. Аналогічно, транспортний протокол гарантує, що передані дані доходять до заданого адресата, перевіряючи одержувану від нього квитанцію. Він виконує контроль і виправлення помилок без втручання вищого рівня.

Основними мережевими протоколами є:

- NetBEUI

- NWLink (IPX / SPX)

- TCP / IP

Кожен мережевий транспортний протокол має свої переваги і недоліки.

NetBEUI

NetBEUI означає «розширений інтерфейс NetBIOS». Він реалізує транспортний протокол NetBIOS Frame (NBF), розроблений IBM в середині 80-х років для підтримки локальних мереж робочих груп з операційними системами OS / 2 і LAN Manager.

Цей протокол проектувався для робочих груп, що нараховують від 2 до 200 комп'ютерів. Він не допускає маршрутизації між мережами і тому обмежений невеликими локальними мережами.

NWLink

Протокол NWLink являє собою реалізацію Microsoft стека протоколів IPX / SPX компанії Novell. Клієнти і сервери Microsoft можуть поступово додаватися до існуючих мереж, що полегшує перехід з однієї платформи на іншу, усуваючи необхідність різкої зміни мережевого стандарту.

Цей протокол можна розглядати як мережевий протокол середнього класу. Він реалізує щодо розумний компроміс між простим немаршрутизуемі транспортним протоколом NetBEUI і складним марщрутизованимпротоколом TCP / IP.

TCP / IP

Протокол управління передачею / міжмережевий протокол (Transmission Control Protocol / Internet Protocol) і комплект відповідних протоколів були розроблені Агентством перспективних досліджень і розробок (ARPA, Advanced Projects Research Agency, пізніше DARPA) Міністерства оборони США відповідно до проекту міжмережевої взаємодії, реалізація якого почалася в 1969 В даний час TCP / IP є найбільш широко розповсюдженим протоколом межкомпьютерних комунікацій і застосовується в глобальній мережі Internet. Спочатку ARPA створила TCP / IP для з'єднання мереж військового призначення, а потім безкоштовно запропонувала стандарти протоколів для урядових установ і університетів.

Університети швидко адаптували даний протокол для забезпечення взаємодії своїх мереж. Співпраця діячів університетської науки дозволило спроектувати протоколи більш високого рівня для самих різних цілей - підтримки робочих груп, передачі електронної пошти, друку, віддаленого завантаження і навіть перегляду документів.

Протокол TCP / IP став стандартом взаємодії комп'ютерів Unix, особливо у військових установах і університетах. З розробкою протоколу передачі гіпертексту HTTP (Hypertext Transfer Protocol) для спільної роботи з документами HTML (Hypertext Markup Language), безкоштовно доданими у великій глобальної мережі, з'явилася система World Wide Web (WWW), а Internet розширилася на приватний сектор. TCP / IP став основою стрімкої експансії, потіснивши застосовуваний у якості комерційного протоколу IPX і ставши віддається перевага серед всіх мережевих ОС.

8. Всесвітня павутина

Всесвітня павутина (англ. World Wide Web) - розподілена система, що надає доступ до пов'язаних між собою документів, розташованим на різних комп'ютерах, підключених до Інтернету. Всесвітню павутину утворюють мільйони web-серверів. Більшість ресурсів всесвітньої павутини являє собою гіпертекст. Гіпертекстові документи, що розміщуються у всесвітній павутині, називаються web-сторінками. Кілька web-сторінок, об'єднаних спільною темою, дизайном, а також пов'язаних між собою посиланнями і зазвичай знаходяться на одному і тому ж web-сервері, називаються web-сайтом. Для завантаження і перегляду web-сторінки використовуються спеціальні програми - браузери. Всесвітня павутина викликала справжню революцію в інформаційних технологіях і бум в розвитку Інтернету. Часто, кажучи про Інтернет, мають на увазі саме Всесвітню павутину, проте важливо розуміти, що це не одне і те ж. Для позначення Всесвітньої павутини також використовують слово веб (англ.web) і «WWW».

World Wide Web іноді іронічно називають Wild Wild Web (дикий, дикий Web) - за аналогією з Wild Wild West (дикий, дикий Захід)

Всесвітню павутину утворюють мільйони веб-серверів мережі Інтернет, розташованих по всьому світу. Веб-сервер є програмою, що запускається на підключеному до мережі комп'ютері і використовує протокол HTTP для передачі даних. У найпростішому вигляді така програма отримує по мережі HTTP-запит на певний ресурс, знаходить відповідний файл на локальному жорсткому диску і відправляє його по мережі запит комп'ютера. Більш складні веб-сервери здатні динамічно розподіляти ресурси у відповідь на HTTP-запит. Для ідентифікації ресурсів (найчастіше файлів або їх частин) у Всесвітній павутині використовуються одноманітні ідентифікатори ресурсів URI (англ. Uniform Resource Identifier). Для визначення місцезнаходження ресурсів в мережі використовуються одноманітні локатори ресурсів URL (англ. Uniform Resource Locator). Такі URL-локатори поєднують в собі технологію ідентифікації URI і систему доменних імен DNS (англ. Domain Name System) - доменне ім'я (або безпосередньо IP-адресу в числовий запису) входить до складу URL для позначення комп'ютера (точніше - одного з його мережевих інтерфейсів), який виконує код потрібного веб-сервера.

Для огляду інформації, отриманої від веб-сервера, на клієнтському комп'ютері застосовується спеціальна програма - веб-браузер. Основна функція веб-браузера - відображення гіпертексту. Всесвітня павутина нерозривно пов'язана з поняттями гіпертексту і гіперпосилання. Велика частина інформації в Інтернеті являє собою саме гіпертекст. Для полегшення створення, зберігання і відображення гіпертексту у Всесвітній павутині традиційно використовується мова HTML (англ. HyperText Markup Language), мова розмітки гіпертексту. Робота по розмітці гіпертексту називається версткою, майстри по розмітці називають веб-майстром або вебмайстром (без дефіса). Після HTML-розмітки вийшов гіпертекст міститься у файл, такий HTML-файл є найпоширенішим ресурсом Всесвітньої павутини. Після того, як HTML-файл стає доступний веб-серверу, його починають називати «веб-сторінкою». Набір веб-сторінок утворює веб-сайт. У гіпертекст веб-сторінок додаються гіперпосилання. Гіперпосилання допомагають користувачам Всесвітньої павутини легко переміщатися між ресурсами (файлами) незалежно від того, знаходяться ресурси на локальному комп'ютері або на віддаленому сервері. Гіперпосилання веба засновані на технології URL.

Висновок

Народження комп'ютерних мереж було викликано практичною потребою - мати можливість для спільного використання даних. Персональний комп'ютер - прекрасний інструмент для створення документа, підготовки таблиць, графічних даних та інших видів інформації, але при цьому немає можливості швидко поділитися своєю інформацією з іншими, якщо не використовувати комп'ютерні мережі.

У висновку хотілося б сказати, що в даному рефераті була розглянута найбільш актуальна в наш час тема: «Що таке комп'ютерна мережа?». Сучасна людина, а особливо людина, що займає керівну посаду, повинен не просто знати, а відчувати цю тему. Адже сучасний бізнес просто не можливий без високих технологій і зокрема, комп'ютерних мереж, що дозволяють значно збільшувати прибуток підприємств і організацій.

Список використаних джерел

1. Одом У. Компьютерные сети. Первый шаг = Computer Networking: First-step / Пер. В. Гусев. - СПб.: «Вильямс», 2006. - 432 с. - (Первый шаг). - 3 000 экз. - ISBN 5-8459-0881-7.

2. Таненбаум Э, Уэзеролл Д. Компьютерные сети. - Питер, 2012. - 960 с.

3. Ховард М., Лебланк Д. Защищённый код\Пер. с англ. - 2-е изд., испр. - М.: Издательско-торговый дом «Русская редакция», 2005, с. 3 (УДК 004.45, ББК 32Ю973Ю26-018.2, Х68, ISBN 5-7502-0238-0)

4. Олифер В.Г Комьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы /В.Г. Олифер, Н.А. Олифер.-СПБ.:Питер, 2001. - 672 с.

5. Э. Таненбаум Компьютерные сети. 4-е изд. / Э. Таненбаум. - СПб.: Питер, 2003. - 992 с:ил. - (Серия ?Классика computer science?).

Размещено на Allbest.ru