Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Системний аналіз об`єкту автоматизації та постановка задачі на проектування

1.1 Опис та особливості функціонування ПрАТ «Славутський хлібозавод»

1.2 Організаційна структура підприємства, роль та взаємодія підрозділів

1.3 Дослідження та аналіз існуючої на підприємстві інформаційної системи

1.4 Розроблення функціональної моделі існуючих бізнес-процесів «як є»

1.5 Аналіз існуючих аналогів розробки

1.6 Обґрунтування доцільності проектування й розробки системи автоматизованого робочого місця головного механіка

1.7 Концептуальна модель системи

1.8 Постановка задачі

2. Опис комплексу задач автоматизації

2.1 Обґрунтування вибору засобів розробки системи

2.2 Методи вирішення задачі

2.3 Розробка інтерфейсу

2.4 Техніко-економічне обґрунтування створення ІС

3. Охорона праці на підприємстві

3.1 Умови праці

3.2 Виробнича санітарія

3.3 Техніка безпеки

Висновки

Список використаних джерел

Анотація



Вступ

Важливим фактором у організації виробничого процесу є безперебійне функціонування технологічного обладнання. У процесі експлуатації технологічне обладнання піддається фізичному та моральному зносу і вимагає постійного технічного обслуговування. Працездатність обладнання відновлюється шляхом його ремонту. Ремонтно-механічний відділ створений на підприємстві для того, щоб забезпечити раціональну експлуатацію основних виробничих фондів із мінімальними затратами. Сутність ремонту полягає у збереженні та якісному відновленні працездатності обладнання шляхом заміни або відновлення зношених деталей і регулювання механізмів.

Невід'ємну роль у функціонуванні відділу ремонтів відіграє складання графіка планово-попереджувальних ремонтів, у якому мають бути враховані характеристики встановленого технологічного обладнання, його знос в період експлуатації, проведені ремонтні роботи, тривалість ремонтного циклу тощо.

Інформаційна системи забезпечить можливість обліку даних у зручному вигляді, оперативний пошук даних та обрахунок статистичних даних. В результаті діяльності відділу з використанням розробленої інформаційної системи можна значно підвищити ефективність роботи та швидкість виконання завдань.



1. Системний аналіз об`єкту автоматизації та постановка задачі на проектування

1.1 Опис та особливості функціонування ПрАТ «Славутський хлібозавод»

Загальна інформація:

Скорочена назва:	ПрАТ "Славутський хлібозавод"
ЄДРПОУ:	00380445
Юридична адреса:	30000 Хмельницька обл., м.Славута, вул.Церковна, 29
Зареєстрований:	Виконавчий комітет Славутської міської ради, 31.10.1996
КОАТУУ:	6810600000 (СЛАВУТА р-н)
Діяльність:	10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами
Керівник:	Панчук Іван Дмитрович, Директор, тел.: 0384223497
Контактна особа:	Степанюк Андрій Сергійович, тел.: 03824223458

Предметом діяльності товариства ПрАТ «Славутський хлібозавод»:

– виготовлення, продаж та перевезення хлібобулочних, кондитерських, макаронних виробів та інших товарів народного споживання;

– виробництво, збереження, переробка і реалізація сільськогосподарської та харчової продукції.

– надання транспортних послуг;

– торгівельна діяльність, в тому числі гуртова, дрібно-гуртова, роздрібна;

– торгівельно-закупівельна та торгово-посередницька діяльність;

– створення оптово-роздрібних підприємств торгівлі і послуг населенню, продаж різноманітних товарів через власну торгівельну мережу.

Основними видами продукції, яку виробляє і реалізує підприємство є: хлібні вироби, здобні вироби, булочні вироби, кондитерські вироби. Загальний асортимент продукції становить близько 140 найменувань. Поряд з основною діяльністю підприємство займається переробкою зернових культур, вироблене борошно використовується для власних потреб. Окрім цього хлібозавод має роздрібну торгівельну мережу, яка спеціалізується на продажу продукції власного виробництва

На хлібозаводі значну увагу приділяють переоснащенню і реконструкції виробничих цехів для зменшення ручної праці. Це прерогатива спеціалістів підприємства та науковців. Здано в експлуатацію механізовану лінію по виробництву сувенірних пряників. Повністю механізовано процес приготування тіста для заварних сортів хліба.

На сьогодні, важливим завданням у діяльності хлібозаводу є оснащення виробництва і заміна застарілого обладнання, а також розроблення та впровадження нових видів асортименту продукції.

1.2 Організаційна структура підприємства, роль та взаємодія підрозділів

Організаційна структура підприємства

"Славутський хлiбозавод" - приватне акцiонерне товариство. Керiвництво здiйснюється головою правлiння Панчуком Iваном Дмитровичем та правлiнням, яке складається з трьох осіб. До структурних пiдроздiлiв входять: хлiбопекарний, борошномельний та макаронних виробів цехи, ремонтно-механічний, відділ збуту, автотранспортний склад.

На підприємстві використовується лінійна структура управління.

Лінійна (елементарна) структура управління складається із взаємопідпорядкованих органів у вигляді ієрархічної драбини. Кожен управлінець підпорядковується тільки одному керівнику і всі зв'язки з вищими рівнями управління відбуваються через нього.



Рис.1. Організаційна структура ПрАТ «Славутський хлібозавод».

Опис ремонтно-механічного відділу

Основні функції ремонтно-механічного відділу:

– контроль за роботою та налагодженням технологічного обладнання

– проведення всіх видів ремонту технологічного устаткування

– монтаж та демонтаж обладнання та комплектуючих

– напрямок виробництва у бік зменшення простоїв обладнання

– контроль наявності запасу необхідних запасних частин

– пошук і підбір запасних частин

– облік наявності та руху устаткування, що значиться на балансі основної діяльності .

– забезпечення впровадження досягнень нової техніки і передових методів роботи в галузі ремонту і експлуатації технологічного устаткування.

– формування графіку планово-попереджувальних ремонтних робіт на наступний рік.

Працівники відділу: головний-механік (керівник відділу), токар, слюсар-ремонтник, електрозварювальник, фрезерувальник, майстри.

Обов'язки та посадова інструкція головного механіка

Обов'язки

1. Забезпечує безперебійну і технічно правильну експлуатацію та надійну роботу устаткування, підвищення його змінності, утримання в працездатному стані з потрібним рівнем точності.

2. Організовує розроблення планів (графіків) оглядів, випробувань та профілактичних ремонтів устаткування згідно з положеннями системи планово-запобіжного ремонту, затверджує ці плани та контролює їх виконання, забезпечує технічну підготовку виробництва.

3. Погоджує плани (графіки) з підрядними організаціями, залученими для проведення ремонтів, своєчасно забезпечує їх необхідною технічною документацією, бере участь у складанні титульних списків на капітальний ремонт.

4. Організовує роботу з обліку наявності та руху устаткування, складання і оформлення технічної і звітної документації.

5. Керує розробленням нормативних матеріалів з ремонту устаткування, витрат матеріалів на ремонтно-експлуатаційні потреби, аналізом показників його використання, складанням кошторисів на проведення ремонтів, оформленням заявок на придбання матеріалів та запасних частин, необхідних під час експлуатації устаткування.

6. Організовує міжремонтне обслуговування, своєчасний і якісний ремонт та модернізацію обладнання, роботу з підвищення його надійності та довговічності, технічний нагляд за станом, утриманням, ремонтом будівель та споруд, забезпечує раціональне використання матеріалів на виконання ремонтних робіт.

7. Бере участь у підготовці пропозицій з атестації, раціоналізації, обліку та планування робочих місць, з модернізації обладнання, реконструкції, технічного переозброєння підприємства, впровадження засобів комплексної механізації та автоматизації технологічних процесів, охорони навколишнього середовища, у розробленні планів підвищення ефективності виробництва.

8. Організовує проведення інвентаризації виробничих основних засобів, визначає застаріле обладнання, об'єкти, які потребують капітального ремонту, та встановлює черговість проведення ремонтних робіт.

9. Бере участь в експериментальних, налагоджувальних та інших роботах з упровадження та освоєння нової техніки, у випробуваннях устаткування, у прийманні нового та відремонтованого устаткування, реконструйованих будівель і споруд.

10. Вивчає умови роботи устаткування, окремих вузлів та деталей, розробляє і здійснює заходи щодо запобігання неплановим зупинкам устаткування, подовження строків служби вузлів та деталей, міжремонтних періодів, поліпшення зберігання устаткування, підвищення надійності його в експлуатації, організовує на підприємстві спеціалізований ремонт, централізоване виготовлення запасних частин, вузлів та змінного устаткування.

11. Бере участь у вивченні причин підвищеного спрацювання устаткування, його простоїв, розслідуванні аварій, розробленні та впровадженні заходів щодо їх ліквідації та запобігання.

12. Керує розробленням та впровадженням заходів щодо заміни малоефективного устаткування високопродуктивним, скорочення незапланованих ремонтів та простоїв устаткування, зниження витрат на ремонт та його утримання на основі застосування нових прогресивних методів ремонту і відновлення деталей, вузлів та механізмів.

13. Забезпечує контроль за якістю робіт з монтажу устаткування, раціональними витратами коштів на капітальний ремонт, правильним зберіганням устаткування на складах, своєчасністю перевірки та пред'явлення органам, які здійснюють державний технічний нагляд, підйомних механізмів та інших об'єктів, внесення змін у паспорти устаткування.

14. Вживає заходів щодо виявлення невикористаного устаткування та його реалізації, поліпшення експлуатації діючого устаткування, організації ремонтних робіт на основі механізації праці та впровадження прогресивної технології, удосконалення організації праці працівників ремонтної служби.

15. Забезпечує додержання правил і норм охорони праці під час проведення ремонтних робіт.

16. Бере участь у розробленні та впровадженні заходів щодо створення безпечних і сприятливих умов праці під час експлуатації та ремонтування устаткування, в розгляді раціоналізаторських пропозицій стосовно поліпшення роботи устаткування, готує відгуки та висновки на більш складні з них, а також на проекти галузевих нормативів і державних стандартів, сприяє впровадженню прийнятих раціоналізаторських пропозицій.

17. Бере участь у складанні заявок на придбання обладнання на умовах лізингу.

18. Керує працівниками відділу і підрозділами, які здійснюють ремонтне обслуговування устаткування, будівель та споруд підприємства, організовує роботу з підвищення їх кваліфікації.

19. Знає, розуміє і застосовує діючі нормативні документи, що стосуються його діяльності.

20. Знає і виконує вимоги нормативних актів про охорону праці та навколишнього середовища, дотримується норм, методів і прийомів безпечного виконання робіт.

Відповідальність

Відповідальність за якість і своєчасність виконання функцій ремонтно-механічним відділом несе головний механік.

На головного механіка покладається персональна відповідальність за:

дотримання чинного законодавства в процесі керівництва відділом.

складання, затвердження і надання достовірної інформації про технології обслуговування устаткування.

своєчасне і якісне виконання наказів керівництва.

недопущення застосування застарілих технологій, які можуть викликати підвищені витрати виробництва (за наявності можливості застосування нових, удосконалених ) .

Взаємодія з іншими структурними підрозділами

Назва підрозділу, з яким взаємодіє	Отримання та надання даних
Відділ головного технолога	- плану розміщення устаткування; - планів модернізації устаткування; -технологічної документації на устаткування; - пропозицій щодо удосконалення процесу обслуговування устаткування. - паспортів на застосовуване устаткування; - інформації про зміни і доповнення в паспортні дані устаткування.
Відділ контролю якості	- вказівок ОКК про технологічні зміни обслуговування і ремонту устаткування; - узагальненого аналізу впливу поломок устаткування на якість продукції; - консультацій щодо поліпшення якості продукції. - технологічної документації для контролю; - звітів про виконання вказівок ОКК про поліпшення якості обслуговування і ремонту устаткування; - графіків профілактичних робіт; - необхідних коштів контролю
Виробничий відділом	- оперативних розпоряджень по координації ремонтних і профілактичних робіт; - інформації від інших підрозділів, прямо не пов'язаних з відділом головного механіка - графіків виконання робіт; - повідомлень про зміни технології обслуговування устаткування; - проектів введення нових технологій обслуговування; - зведеної технологічної документації по ремонту устаткування; - копій звітів про виконання робіт
Цехи основного виробництва	- звітів про дотримання технології виробництва; - пропозицій щодо удосконалення технології виробництва - вказівок про внесення змін у технологію виробництва; - експертної оцінки пропозицій; - креслень, специфікацій; - технологічних маршрутних аркушів для всіх етапів виробництва; - консультацій із застосування технологій виробництва
Відділ матеріально-технічного постачання	- консультацій за матеріалами; - запитів про припустимі технологічні відхилення; - погоджень технологічних умов використання спеціальних видаткових матеріалів - норм витрати матеріалів; - допусків на відхилення якості матеріалів; - заявок з переліком необхідних матеріалів для забезпечення роботи відділу; - планів ремонтних і профілактичних робіт
Головна бухгалтерія	- актів на списання, передачу, продаж устаткування; - відомостей про виділення коштів відділу; - аналізу темпів витрати коштів - переліку устаткування, що підлягає списанню; - переліку устаткування, що підлягає зняттю з балансу; - переліку невикористаного устаткування, що підлягає продажу; - актів ремонту устаткування; - заявок на оплату замовленого устаткування

1.3 Дослідження та аналіз існуючої на підприємстві інформаційної системи

На ПрАТ «Славутський хлібозавод» із усіх структурних підрозділів інформаційною системою забезпечений лише відділ бухгалтерії. Даний відділ використовує спеціалізовану для бухгалтерських розрахунків систему «1С». Усі інші структурні підрозділи не оснащені інформаційними системами і обмін даними між підрозділами відбувається на паперових носіях.

Отже, у процесі дослідження об'єкта автоматизації виявлено, що ремонтно-механічний відділ не має інформаційної системи і процеси обліку, формування документації та проведення розрахунків виконуються на папері вручну. Враховуючи масштаби та вагомість виконуваної роботи, можна зробити висновок, що підрозділ потребує розробки інформаційної системи для підтримки діяльності та підвищення ефективності виконання поставлених завдань, оскільки, важливим фактором у організації виробничого процесу є безперебійне функціонування технологічного обладнання. У процесі експлуатації технологічне обладнання піддається фізичному та моральному зносу і вимагає постійного технічного обслуговування, яке забезпечує ремонтно-механічний відділ під керівництвом головного механіка. Варто зауважити, що важливу роль у підвищенні ефективності діяльності структурного підрозділу відіграє автоматизація процесу обліку даних про проведені ремонтні роботи та поломки. Це дає змогу пришвидшити процес аналізу проблемних ділянок та формування графіку проведення ремонтних робіт.

1.4 Розроблення функціональної моделі існуючих бізнес-процесів «як є»

Розроблена функціональна модель «Робота ремонтно-механічного відділу на ПрАТ «Славутський хлібозавод»»

Функціональна модель розроблена засобами AllFusion Process Modeler - програмний продукт в області реалізації засобів CASE-технологій. Дозволяє проводити опис, аналіз і моделювання бізнес-процесів.

Включає три стандартні методології: IDEF0 (функціональне моделювання), DFD (моделювання потоків даних) і IDEF3 (моделювання потоків робіт). Ці методології по-своєму унікальні. Кожна з них може бути виконана окремо за допомогою BPwin, але їх сукупність укладена в модель дає аналітику повну картину предметної області клієнта.[2]

Концептуальна діаграма роботи відділу описана з використанням методології IDЕF0 з точки зору розробника інформаційної системи.

Контекстна діаграма (див. рис.А1 у додатку А) відображує загальну суть процесів, що відбуваються в межах ремонтно-механічного відділу, а також, дані, які отримує на вході система, і що надає на виході:

Вхід: устаткування, його супровідна документація (технічний паспорт тощо), сигнал про поломку, графік планово-попереджувальних робіт (як документ, що слугує засобом управління при здійснення планових ремонтів).

Вихід: перелік усього устаткування (робоче, відремонтоване, списане), його супровідна документація, документація за звітний період та графік планово-попереджувальних робіт на наступний період.

Перший рівень декомпозиції (див. рис.А2 у додатку А) більш детально показує послідовність та перелік виконуваних робіт.

Перший блок «Отримання сигналу про поломку». Даний блок не містить підрівнів. На вході: сигнал про поломку та супровідна документація на обладнання, на виході - наряд на ремонт. На основі даних про поломку формується наряд на ремонт, який подається на вхід у блок «Ремонт».

Другий блок «Отримання нових комплектуючих». Даний блок містить підрівень (див. рис.А3 у додатку А). Надходить устаткування та супровідна його документація, на виході - документація про комплектуючі. У відділі ведеться облік руху устаткування та комплектуючих і уся інформація про їх надходження фіксується у журналі обліку обладнання. При поставці нового устаткування та комплектуючих спочатку проводиться їх попередня перевірка. Вказаний процес відображений у однойменному блоці. Суть даної роботи полягає у перевірці нових комплектуючих та устаткування, що надходять на наявність браку чи невідповідностей із поставленими вимогами. На вході - нове устаткування та супровідна його документація (гарантійний талон, технічний паспорт), на виході - документація про комплектуючі, відбраковане устаткування (у випадку виявлення відхилень), устаткування(у разі не виявлення відхилень у процесі перевірки).

Наступний етап відображений у блоці «Розподіл запчастин за призначенням». Із вищевказаного блоку на вхід даний процес отримує уже перевірене устаткування; вихід розгалужений із урахування різновиду устаткування за належністю, а саме: запасні частини або ж устаткування для монтажу устаткування на лініях. У блок «Монтаж устаткування на лініях» надходить устаткування та дозвіл на проведення робіт, на виході - документація, що містить інформацію про лінію, цех та виконавця монтажу. Дана робота виконується сформованою бригадою ремонтників або ж ремонтником.

Блок «Закріплення за складом» відповідає за процес розподілу запчастин на склад. Виконує дану роботу головний механік. Вхід аналогічний вищевказаному блоку. У документації вказується склад, на якому розміщено запасні частини. Відповідальний на складі фіксує дані запчастини у загальному реєстрі.

Третій блок другого підрівня (рис.2 у додатку А) моделі процесів має назву «Проведення планових ремонтних робіт». На вхід подається устаткування та супровідна його документація, управлінським сигналом для даного процесу слугує складений на поточний рік графік ППРР. На виході маємо налагоджене устаткування і результат проведених ремонтних робіт. Вся інформація про проведені ремонти (номер наряду, назва устаткування, дата поломки і відремонтування, ПІБ ремонтника) зафіксовується у журналі ремонтів. На основі даних обліку формується статистика ремонтів і графік планово-попереджувальних ремонтних робіт. Процес проведення планових ремонтних робіт деталізований на схемі, що відображена на рис. А4 у додатку А. Підрівень містить 3 функціональні блоки: «Формування наряду на проведення робіт», «Проведення планових ремонтних робіт», «Занесення відомостей про результат у БД». У БД заноситься інформація про устаткування, дата проведення планових робіт, ремонтників, що їх виконували.

Усього в моделі 6 рівнів декомпозиції, відповідні діаграми наведені у додатках А1-А6. [3-7]

Перелік виявлених проблем

– Облік даних, оформлення технічної і звітної документації ведеться на паперових носіях, що значно знижує швидкість виконання завдань.

– Обрахунок статистичних даних, на основі яких формується графік планово-попереджувальних робіт, здійснюється вручну, що уповільнює роботу співробітників відділу.

– Ведення обліку наявності і руху устаткування ведеться.

Задачі автоматизації

1) Організувати облік даних (про персонал ремонтно-механічного відділу, технологічне устаткування та комплектуючі, планові та поточні ремонтні роботи).

2) Реалізувати виконання пошуку даних за вказаними параметрами (дати, назви устаткування, станом устаткування тощо).

3) Розробити засоби формування звітної документації на основі введених даних.

4) Організація обрахунку статистичних даних по ремонтах у вигляді графіка.

1.5 Аналіз існуючих аналогів розробки

Ремонт-експерт

Система дозволяє отримати доступ до всієї інформації миттєво в прямому сенсі слова. Всі параметри легко доступні відразу. Як правило, моделює всю структуру підприємства і графічно відображає всю ієрархію обладнання.

Система зберігає опис ремонтів: можна вибрати як спосіб розрахунку початку ремонту (за часом, з напрацювання або іншими показниками ), так і визначити всі операції ремонту, вказати необхідні для них інструменти, трудовитрати по кваліфікаціях і спеціальностях, вказати вимірювані показники в ході ремонту, привести необхідні керівні документи. Все це вказується для обумовленого типу ремонту.[8]

Легко вносяться коректування і виконується перерахунок. Можна використовувати будь-який зручний вид графіка ремонтів: діаграма, проста таблична форма.

TRIM

TRIM - інформаційна система управління ТО і ремонтами. Це корпоративна інформаційна система , основне призначення якої - управління основними фондами, технічним обслуговуванням і ремонтами (ТОіР) на підприємствах.

Розробник системи - НПП СпецТек ( Санкт-Петербург). Початок розробки - 1994 рік.

TRIM дозволяє інтегрувати в єдиній системі необхідні компоненти управління основними фондами:

* систему корпоративних цілей в області витрат , надійності обладнання , продуктивності, безпеки, екології, якості

* систему показників і допустимих рівнів ризиків, розроблених на основі цілей

* інструментарій аналізу видів, наслідків та критичності відмов, оцінки витрат на їх попередження, вибору оптимальної стратегії обслуговування виходячи з критеріїв надійності, ефективності та допустимого ризику

* математичні моделі об'єктів основних фондів, що дозволяють оцінювати їх технічний стан на основі вимірюваних параметрів, розраховувати характеристики надійності та їх вплив на встановлені показники і цілі

* інструменти автоматизації операцій планування, обліку та аналізу даних - склад устаткування, напрацювання, експлуатаційний стан кожної одиниці, дефекти і відмови, планування робіт і постачання, історія замін, ремонтів і переміщень, запаси і витрати запчастин, трудомісткість і тощо.

Для кого призначена система: Основними користувачами TRIM - PMS є керівники та фахівці служб головного інженера, головного механіка, головного енергетика, головного метролога, словом - технічний менеджмент, областю відповідальності якого є ефективна експлуатація.[9]

Порівняння систем-аналогів

У якості параметрів порівняння обрані: можливість додавання, редагування та видалення даних про устаткування, можливість здійснення пошуку та фільтрації даних, формування звітів, крім того, зручність інтерфейсу та ціна програмного продукту. Результати порівняння наведені в таблиці 1.1.

Використані позначення :"+" - є, "-" - немає.

Таблиця 1.1. Результати порівняння систем-аналогів

Функції	Системи
	Ремонт-Експерт	ТRIM
Можливість додавання даних про устаткування	+	+
Здійснення запитів за необхідними параметрами	+	+
Здійснення фільтрації даних	-	-
Наявність демо-версії	-	+
Формування звітів	-	+
Ціна, грн	15 000	60 000

З аналізу вищенаведених систем-аналогів можна зробити висновок, що їх функціональні можливості не повністю задовольняють вимоги відділу, а впровадження коштує надто дорого для підприємства. Це не дозволяє впровадити вищенаведені системи на Славутському хлібозаводі. Отже, створення інформаційної системи, яка забезпечуватиме виконання усіх необхідних задач є доцільним.

1.6 Обґрунтування доцільності проектування й розробки системи автоматизованого робочого місця головного механіка

Як зазначалось у п.1.3., ремонтно-механічний відділ «Славутського хлібозаводу» не має інформаційної системи для підтримки роботи ремонтно-механічного відділу, тому облік необхідної інформації та обрахунок підсумкових даних відбувається на паперових носіях, що значно знижує швидкість та ефективність виконання завдань. Із висновків, наведених у п.1.5.3. видно, що системи-аналоги не вигідні для підприємства, оскільки не забезпечують у повному обсязі виконання необхідних функцій.

Тому, розробка інформаційної системи є актуальною і доцільною для ПрАТ «Славутський хлібозавод».



1.7 Концептуальна модель системи

Модель системи розроблена та описана у розділі 2.2.

Зазначену вище систему можна розвинути за рахунок автоматизації формування та редагування графіку ППРР на основі введених у базу відомостей. Також можна додати функцію формування наряду на ремонт, форму акту приймання та випробування нового обладнання, а також засіб обрахунку витрат на ремонти. Цю функціональність планується розвинути на етапі виконання магістерського дипломного проекту.

1.8 Постановка задачі

Призначення та цілі створення системи

ІС призначена для підвищення оперативності та якості прийняття рішень у межах діяльності ремонтно-механічного відділу хлібозаводу.

Основним призначенням являється автоматизація інформаційно-аналітичної діяльності структурного підрозділу. В рамках проекту автоматизуються наступні процеси:

- інформаційна підтримка формування графіку планово-попереджувальних ремонтних робіт;

- облік даних;

- пошук, фільтрація та структуризація даних.

Ціль створення системи - забезпечення можливості зниження простою на виробництві, а також часу, що витрачається на пошук відомостей про прилади та на складання та корекцію графіків ППРР, шляхом впровадження інформаційної системи обліку стандартного обладнання в підрозділі підприємства. [10]

Вимоги до системи

Функціональні вимоги

Інформаційна система повинна містити наступну інформацію:

- Відомості про співробітників ( табельний номер , прізвище , ім'я, по батькові, підрозділ , посада, робочий телефон, домашній телефон, адреса);

- Відомості про прилади (найменування , тип, заводський номер, прізвище відповідальної особи, місцезнаходження, поточний стан )

- Відомості про ремонти (дату бракування, причину, прізвище ремонтника, дату закінчення з ремонту);

- Відомості про списання (дату списання , причину , номер складу ) .

Інформаційна система повинна містити засоби, що дозволяють проводити пошук відомостей про прилади за такими ознаками:

- По найменуванню ;

- За типом ;

- По темі на придбання ;

- По заводському номеру ;

- За термінами повірки ;

- За прізвищем відповідальної особи ;

- За місцезнаходженням ;

- за датою списання.

Система повинна зберігати всі відомості про проведені ремонти, а також у будь-який момент часу повинна відображати інформацію про стан будь-якого приладу.

Система повинна дозволяти отримувати загальні (звітні) відомості, такі як:

- Звіт про списані прилади;

- Звіт про ремонти;

- Звіт про прилади, що знаходяться в тому чи іншому приміщенні;

- Звіт про прилади, які необхідно відправити у перевірку в поточний місяць;

- Звіт про прилади, закріплені за конкретним співробітником;

- Графік перевірки приладів.

Функції системи

Інформаційна система повинна виконувати наступні функції:

облік даних про прилади;

облік даних про співробітників підрозділу;

облік даних про ремонтні роботи (планові та поточні);

створення звітної документації;

виконання запитів на пошук даних за вказаними параметрами;

відображення статистики ремонтів за період та за обладнанням.

Вимоги до інтерфейсу та зручності експлуатації

Візуально-графічний інтерфейс на основі форм, орієнтованих на зменшення введення з клавіатури за рахунок вибору даних зі списків і таблиць за допомогою миші.

Розроблюване програмне забезпечення (ПЗ) для даної системи повинно містити зручний інтерфейс з малою кількістю органів управління. По можливості використовувати в інтерфейсі програми діалогові вікна , стиль яких аналогічний застосованому в додатках MS Office.

Для програми створити довідкову систему. У довідковій системі описати призначення ПЗ, органи управління, налаштування та порядок роботи з ПЗ .

Вимоги до апаратних засобів

Програмне забезпечення системи має функціонувати на комп'ютерах, які задовольняють наступним мінімальним вимогам:

- Комп'ютер на базі процесора Pentium II 400 МГц;

- Оперативна пам'ять 64 МБ;

- Жорсткий диск 4 ГБ;

-Відеокарта з підтримкою режиму відео 800x600 пікселів з глибиною кольору не менш High Color (16 bit);

- Клавіатура і графічний маніпулятор «миша».

Вимоги до персоналу

Персонал повинен володіти навиками роботи із ПК на рівні користувача.

Вхідні та вихідні дані системи

Вхідні дані:

– дані про ремонтників;

– дані про устаткування;

– сигнал про поломку;

Вихідні дані:

– звітні дані по виконаних ремонтних роботах;

– акти списання обладнання;

– графік ППРР на наступний рік.



2. Опис комплексу задач автоматизації

2.1 Обґрунтування вибору засобів розробки системи

В основі організації бази даних лежить певна структура. Для того, щоб декілька користувачів могли працювати з базами даних використовують СУБД - набір програм, які забезпечують роботу з базами даних. Для створення логічної та фізичної моделі бази даних інформаційної системи було використано CA ERwinDataModeler (ERwin) 7.3, що дозволяє продовжити опис, аналіз та моделювання даних. Технологія використовує графічну мову моделювання IDEF1X.

Для зв'язку програмного середовища із базою даних було обрано MS SQL Server 2010. SQL Server входить до складу інтегрованої платформи бізнес-аналітики корпорації Майкрософт, що включає СУБД, сховище даних, засоби аналітики, формування звітності, планування, а також систему ключових показників.

Користувацький додаток був розроблений за допомогою MS Visual Studio 2010. Це продукт компанії Майкрософт, що включає інтегроване середовище розробки програмного забезпечення та ряд інших інструментальних засобів. Середовище Microsoft Visual Studio 2010 підтримує функції розробки звітів і елементи управління ReportViewer, дозволяючи додавати повнофункціональні звіти в додатку Windows Forms і ASP.NET AJAX. Конструктор звітів дозволяє створювати звіти, які містять табличні, агрегатні і багатовимірні дані. Елементи управління ReportViewer дають можливість обробляти та відображати звіти в додатку.

2.2 Методи вирішення задачі

Обґрунтування структури та розробка моделей бази даних

Процес проектування БД являє собою послідовність переходів від неформального мовного опису інформаційної структури предметної області до формалізованого опису об'єктів предметної області в термінах деякої моделі. Проектування БД складається з таких етапів:

? системний аналіз предметної області;

? концептуальне проектування;

? логічне проектування;

? фізичне проектування.

Системний аналіз передбачає мовний опис реальних об'єктів предметної області, визначення зв'язків між об'єктами, дослідження характеристик об'єктів і зв'язків. Для цього був використаний програмний продукт AllFusionProcessModeler 7 або BPwin, за допомогою якого були створені графічні моделі існуючих на підприємстві бізнес-процесів. Функціональна модель представлена у вигляді контекстної діаграми та діаграм декомпозиції (див. Додаток А рис.А1-А6).

Концептуальне проектування полягає в створенні концептуальної моделі. На цьому етапі визначаються об'єкти, зв'язки між об'єктами, атрибути, ключові атрибути (див. Розділ 1 п.1.7).

Логічне проектування полягає в створенні логічної моделі на основі вибраної моделі даних. Логічна модель розроблена за допомогою CASE-засобу CA ERwinDataModeler, що представлена у додатку Б1.

Фізичне проектування полягає в описі засобів фізичної реалізації логічного проекту БД. Фізична модель представлена у додатку Б2. На основі фізичної моделі формується системний код бази даних.

Фізична модель інформаційної системи підтримки діяльності ремонтно-механічного відділу ПрАТ «Славутський хлібозавод» складається з 7 таблиць.

На основі створеної моделі база даних генерується в MS SQL Server. Зробити це можна за допомогою команд Tools> Forward Engineer >Schema Generation, перед цим створивши порожнюю базу даних в MS SQL Server. Генерація структури БД на основі створення SQL коду відбувається після натиснення кнопки Generate. Діалог зв'язку з БД і виконання SQL коду відбувається в результаті натиснення кнопки Connect. Отримуємо генеровану базу даних в середовищі MS SQL Server.

2.3 Розробка інтерфейсу

Порядок формування інтерфейсу роботи з БД:

- в середовищі Visual Studio створити новий проект;

- у діалоговому вікні «Створення проекту» вибрати Додаток Windows Forms, натиснути кнопку ОК;

- в меню «Дані» обрати команду «Додати нове джерело даних»;

- вибрати «Нове підключення»;

- натиснути кнопку «Перевірити підключення», щоб переконатися в успішному виконанні підключення, а потім натиснути кнопку ОК, щоб закрити діалогове вікно;

- на сторінці «Вибір об'єктів бази даних» розгорнути вузол «Таблиці»;

- встановити прапорці для потрібних таблиць, а потім натиснути кнопку «Готово»;

- файл бази даних доданий в проект;

- властивості «Копіювати у вихідний каталог» задати значення «Копіювати, якщо новіше»;

- в меню «Файл» вибрати команду «Зберегти все» для збереження проекту.

Також у середовищі Microsoft Visual Studio 2010 можна переглянути структуру нашої БД за допомогою внутрішніх засобів, а саме через конструктор набору даних.

Конструктор наборів даних являє собою набір візуальних засобів для роботи з типізований наборами даних. Набори даних можна відкривати в конструкторі наборів даних для перегляду або зміни об'єктів в наборах даних.

Для відкриття набору даних в конструкторі наборів даних двічі клацнути набір даних (XSD-файл) в оглядачі рішень, щоб відкрити його в конструкторі наборів даних.

Або вибрати набір даних, який необхідно відкрити у вікні «Джерела даних». Клацнути правою кнопкою миші і вибрати «Змінити набір даних за допомогою конструктора». Створити меню на першій формі.

Створити інші форми для введення і обробки відповідних даних з бази даних.

В меню є можливість переходити на інші форми за допомогою процедур, в яких прописано наступний код:

private void персоналToolStripMenuItem_Click(object sender, EventArgs e)

{

Form2 N = new Form2( );

N.ShowDialog( ); }

Аналогічний код треба прописати для всіх пунктів меню, що мають відкривати форми.

Організація форм введення, редагування та перегляду даних

Створюємо форму таблиці Персонал. У меню «Дані» виберемо команду «Показати джерела даних». Відкриється вікно «Джерела даних». Розгорнемо вузол нашої БД, потім виберемо потрібну таблицю. З випадаючого списку виберемо форму представлення даних «Table» (або «DataGridView»).

Перетягнемо таблицю Персонал з вікна «Джерела даних» на попередньо створену форму «Персонал». На формі з'явиться елемент управління «DataGridView» (або набір полів редагування) і навігатор («BindingNavigator») для переміщення по записах. В області компонентів з'являться:

- «dont_worryDataSet»;

- «персоналTableAdapter»;

- «персоналBindingSource»;

- «персоналBindingNavigator».

Зовнішній ключ «КодПосади» у таблиці «Персонал» представимо компонентом ComboBox для організації підстановки даних, вибраних з таблиць «Посада» замість кодів.

Налаштуємо властивості компонентів ComboBox для зв'язку з відповідними таблицями і формування списків.

Забезпечення обробки виключень від MS SQL Server (SqlException)

SqlException виникають у наступних випадках:

- порушення з'єднання з базою даних;

- порушення правил валідації;

- порушення цілісності даних тощо.

Наявність виключення викликає переривання виконання програми і появу необробленого зауваження від MS SQL Server. Для забезпечення подальшого виконання програми слід запрограмувати перехоплення виключення і його обробку.

Розглянемо обробку виключень для «Устаткування», яка містить дані зі зв'язаних таблиць. Перш за все, до розділу Using програмного коду форми поміщується посилання на System.Data.SqlClient.

Далі наведено процедуру збереження введених даних до таблиць «Замовлення-Клієнт» з обробкою виключень.

private void устаткуванняBindingNavigatorSaveItem_Click(object sender, EventArgs e)

{

this.Validate();

this.устаткуванняBindingSource.EndEdit();

try

{

this.tableAdapterManager.UpdateAll(this.dont_worryDataSet);

}

catch (SqlException ex)

{

MessageBox.Show("Помилка: " + ex.Message, "Помилка");

Слід зазначити, що в процесі налагодження програми (Debug), виключення викликає переривання програми і повернення до її коду, але при запуску на виконання (Ctrl+F5) формується повідомлення і після натискання кнопки ОК роботу з додатком можна продовжувати роботу з формою.

Створення додаткових методів для таблиць та формування запитів

Адаптер таблиці (TableAdapter) забезпечує зв'язок між додатком і базою даних шляхом виконання інструкцій SQL і збережених процедур в базі даних. В доповнення до стандартних можливостей адаптера обробки даних, адаптери таблиць надають додаткові запити, спільно використовують загальну схему із пов'язаною типізованою таблицею даних. Адаптер таблиці завантажує повернені дані в зв'язану таблицю даних в додатку або повертає нові таблиці, вже заповнені даними.

Для побудови довільного запиту необхідно викликати контекстне меню DataSet з довільного місця форми. Виберемо пункт «Добавить» TableAdapter. Це дозволить не тільки побудувати запит, але також повернути набір даних, як результат запиту, і помістити його на форму. В «Источнике данных» з'явилась нова віртуальна таблиця «DataTable1».

Створимо форму для перегляду запиту. Підключимо її до меню запитів таким же чином як і форми для таблиць. Перетягнемо DataTable1 на форму. Поле для введення параметра сформується автоматично за змінною Param. Його можна перейменувати. Також створиться кнопка, на подію натискання якої, автоматично створено наступну процедуру:

private void fillToolStripButton_Click(object sender, EventArgs e)

{

try

{

this.dataTable1TableAdapter.Fill(this.dont_worryDataSet.DataTable1, ((decimal)(System.Convert.ChangeType(dateToolStripTextBox.Text, typeof(decimal)))));

}

catch (System.Exception ex)

{

System.Windows.Forms.MessageBox.Show(ex.Message); }

Запит за місяцем виконання ремонту у поточному році з обрахунком тривалості ремонту устаткування: SELECT Устаткування.Назва_устаткування, Устаткування.Тип_устаткування, DATEDIFF(day, Ремонт.Дата_забраковки, Ремонт.Дата_відремонтування)

AS Тривалість_ремонту_дн, Персонал.ПІБ, Посада.Назва_посади

FROM Устаткування INNER JOIN

Ремонт INNER JOIN

Посада INNER JOIN

Персонал ON Посада.КодПосади = Персонал.КодПосади INNER JOIN

Наряд_на_ремонт ON Персонал.КодПрацівника = Наряд_на_ремонт.КодПрацівника ON Ремонт.КодНаряду = Наряд_на_ремонт.КодНаряду ON

Устаткування.КодУстаткування = Наряд_на_ремонт.КодУстаткування

WHERE (Персонал.ПІБ LIKE @p3) AND (Ремонт.Дата_відремонтування IS NOT NULL) and month(Ремонт.Дата_забраковки)=@pm

Кількість проведених планових ремонтів у проміжку дат:

SELECT Устаткування.Назва_устаткування, Стан_устаткування.Стан, COUNT(Планово_попереджувальні_роботи.КодРоботи) AS Кількість

FROM Планово_попереджувальні_роботи INNER JOIN

Устаткування ON Планово_попереджувальні_роботи.КодУстаткування = Устаткування.КодУстаткування INNER JOIN

Персонал ON Планово_попереджувальні_роботи.КодПрацівника = Персонал.КодПрацівника INNER JOIN

Стан_устаткування ON Устаткування.КодСтану = Стан_устаткування.КодСтану

GROUP BY Стан_устаткування.Стан, Устаткування.Назва_устаткування

HAVING (Планово_попереджувальні_роботи.Дата_ППРР BETWEEN @date1 AND @date2).

Пошук та фільтрація даних

Процедуру фільтрації створимо на натискання радіокнопки radioButton1, а зняття фільтра - на натискання радіокнопки radioButton2. Фільтрація даних на формі «Устаткування» здійснюється наступним чином:

private void radioButton1_CheckedChanged(object sender, EventArgs e)

{

this.устаткуванняBindingSource.Filter = "(Назва_устаткування='" + comboBox1.Text + "')";

}

private void radioButton2_CheckedChanged(object sender, EventArgs e)

{

this.устаткуванняBindingSource.RemoveFilter();

}

При переході на форму «Стан устаткування» ми бачимо поле зі списком для пошуку за станом устаткування, це дає змогу більш оперативно знаходити потрібний нам запис. Особливо доречно використовувати цей метод пошуку даних для проіндексованих полів, що значно зменшує час пошуку.

Код процедури пошуку написаний на натискання кнопки «Пошук» має вигляд:

private void button1_Click(object sender, EventArgs e)

{

int itemFound = this.стан_устаткуванняBindingSource.Find("Стан", comboBox1.Text);

this.стан_устаткуванняBindingSource.Position = itemFound;

}

Розробка звітів

Середовище Microsoft Visual Studio 2010 підтримує функції розробки звітів і елементи управління ReportViewer, дозволяючи додавати повнофункціональні звіти в додатку Windows Forms і ASP.NET AJAX. Конструктор звітів дозволяє створювати звіти, які містять табличні, агрегатні і багатовимірні дані. Елементи управління ReportViewer дають можливість обробляти та відображати звіти в додатку.

Для створення звіту:

- в меню «Проект» виберіть пункт «Додати новий елемент»;

- у вікні «Додавання нового елемента» виберіть «Майстер звітів»;

- введіть ім'я файлу звіту; за замовчуванням використовується ім'я звіту Report1.rdlc. Натисніть кнопку «Додати»;

- буде запущений майстер звітів;

- на сторінці «Властивості набору даних» у списку «Джерело даних» виберіть створений «Набір даних»;

- вікно «Доступні набори даних» автоматично буде оновлено додаванням створеного набору DataTable1;

- двічі клацніть «Далі», потім клацніть «Готово».

Буде створено RDLC-файл, який відкриється в конструкторі звітів. Сконструйований таблікс тепер відобразиться в області конструювання. Збережіть файл RDLC.[10-13]

2.4 Техніко-економічне обґрунтування створення ІС

Техніко-економічний ефект від впровадження інформаційно-пошукової системи визначається за співвідношенням витрат на розробку системи, її встановлення у відповідному приміщенні і прибутку від її впровадження, віднесеному на рік експлуатації.

Вид системи: удосконалення документообігу і контроль виконання документів.

Ступінь новизни розроблюваних задач: "В" - використання типових проектних рішень за умови їх змін.

Група складності алгоритму: 2 - алгоритми обліку, звітності, статистики пошуку.

Таблиця 2.1 «Види інформації, які використовуються»

Вид інформації	Позначення	Кількість наборів даних
Змінна інформація	ПИ	m=3
Нормативно-довідкова інформація	НСИ	n=3
Банк (база) даних	БД	p=1
Обробка в режимі реального часу	РВ	Так
Забезпечення телекомунікаційної обробки даних і управління віддаленими об'єктами	ТОУ	Так

Кількість форм вхідної інформації В1=m+n=6.

Кількість форм вихідної інформації В2 = 5.

Витрати часу на розробку проекту визначаємо за кількістю вхідної та вихідної інформації та беремо з таблиць за темою «Управління технічним обслуговуванням виробничих процесів»

Технічний проект (Т1) - 70 (люд.-дн.);

Робочий проект (Т2) - 43 (люд.-дн.);

Впровадження (Тбз) - 96(люд.-дн.).

Трудомісткість робіт на стадіях “технічний проект”, “робочий проект” і “впровадження”:

Базове: ТБ = 67+ 24+81 = 209 год.

Визначення витрат часу для стадії “технічний проект” (Т3)

,



kп = (1.0 * 6 + 0.72 * 5 + 2.08 * 1) / (6 + 5 +1)= 1.297

T31 = 122 * 1.297 * 1.1= 174 (людино-дні)

Т32=44* 1.297 * 1.1=62 (людино-дні)

Визначення витрат часу на стадії «робочий проект» (Т4):

,

T41 = 58* 1.297 * 0.58 * 0.85 = 37(людино-днів)

T42 = 232 *1.297 * 0.58 * 1.08 = 188.48 (людино-днів)

Т43=96*1.297 * 0.58 * 1.08 = 78 (людино-днів)

Визначення витрат часу на стадії «впровадження» (Т5)

Т51=33*1.297 * 0.48* 1.08 =22.18(людино-дні)

Т51=53*1.297 * 0.48* 1.08 =35.63(людино-дні)

Загальні витрати людської праці на проектування системи:

T? = 70 + 43 + 174+ 62+37+188.48+78+22.18+35.63 = 710.29

(людино-дні)

Чисельність виконавців

Ч =

Оплата праці всіх виконавців

V`1 = 9* 3.5* 3000 = 94500(грн)

Витрати, пов'язані з розробкою програми на ПК:

- розрахунок річного фонду часу роботи ПК

Дійсний річний фонд часу ПК у годинах дорівнює числу робочих годин у році для оператора, за винятком часу на технічне обслуговування і ремонт ПК (в середньому 5год/міс + 6 роб.днів/рік).

Тпк = 2000 - (6*8 + 5*12) = 1892 год.

Оскільки під час виконання дипломного проекту (роботи) студент в середньому витрачає 450 год. машинного часу, то величина фонду часу ПК дорівнює:

Т'пк = 1892*(400/2000) = 378.4

- поточні витрати на експлуатацію

Балансова вартість ПК вираховується за формулою:

ЦР - ринкова вартість ПК, орієнтовно складає 4000 грн., - коефіцієнт, що враховує витрати на установку і налагодження ПК і дорівнює 0.12. інформаційний система проектування автоматизований

ЦПК = 4000*(1+0,12) = 4480 грн

Амортизаційні відрахування використання ПК - ЗАМ; норма амортизаційних відрахувань, яка для ПК дорівнює НА = 5:

ЗАМ = 2600/5 = 513 грн.

Витрати на електроенергію, споживану ПК, визначаються за формулою:



,

де потужність ПК, РПК = 0.4 кВт, фонд корисного часу роботи ПК, ТПК = 425.7 год, вартість 1 кВт електроенергії для підприємств, ЦЕЛ = 0.74 грн/кВт, коефіцієнт інтенсивного використання ПК, А = 0.9.

ЗЕЛ = 0.3*425.7*0.74*0.9=113,41грн.

ЗР - витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування ПК визначаються як 6% від балансової вартості ПК, ЦПК.

ЗР = 2600*0.06=156 грн.

ЗМАТ - непрямі витрати, пов'язані з експлуатацією ПК, визначаються як 5% від балансової вартості ПК ЦПК.

ЗМАТ = 2600*0.05=130 грн.

Плата обслуговуючому персоналу:

ЗОП = 1800 грн.

Поточні витрати на експлуатацію V1":

V1`` = ЗОП + ЗАМ + ЗЕЛ + ЗР + ЗМАТ = 2712.41 грн.

Загальні витрати:

V1 = V1` + V1`` = 97212.41 грн.

- витрати на придбання і установку ПК:



V2 = ЦПК = 0

- витрати на підготовку приміщення:

V3 = 0 грн.

- витрати на навчання персоналу:

V4 = 2100 грн.

- загальна вартість розробки і впровадження системи:

V? = 99312.41 грн.

З урахуванням амортизації:

VP = 99312.41 / 5 = 19862.482 грн.

коефіцієнт економічної ефективності розраховується за формулою:

,

КЕФ = 15000/19862.482 = 0.75 грн.

- термін окупності:

ТОК = = 1/0,75 = 1,33.

Таким чином, термін окупності інформаційної системи буде 1,3 роки.[14]

2.5 Інструкція по використанню

Після запуску програми з'являється головне меню (див. рис. 2.1).



Рис. 2.1. Головне вікно програми

Для додавання, редагування або видалення даних необхідно обрати таблицю, для якої потрібно це зробити, у пункті меню «Дані» (див. рис. 2.2).

Рис. 2.2. Вікно введення даних.

На кожному пункті меню зверху знаходяться кнопки управління: додавання даних, видалення, оновлення, а також кнопка закриття вікна.

Введення інформації в базу даних здійснюється за допомогою полів для введення даних.

Пункт меню Дані «Устаткування» дозволяє облік устаткування для (рис. 2.3.).

Рис. 2.3. Меню «Устаткування»

Пункт меню «Планові роботи» дозволяє вести виконані ППРР (рис.2.4).

Рис. 2.4. Меню «Планові роботи»

Меню «Персонал» потрібне для внесення даних про співробітників відділу (рис. 2.5).



Рис. 2.5 Меню «Персонал»

Меню «Наряд» дозволяє вносити відомості по наряду на ремонт обладнання (рис. 2.6).

Рис. 2.6. Меню «Наряд на ремонт»

Також є меню довідок (рис. 2.8), де можна отримати вибірку необхідних даних. Для цього треба натиснути на пункт меню «Довідки», обрати підпункт, ввести критерії пошуку та натиснути кнопку «Виконати».

Рис. 2.7. Меню «Довідки»

На рис. 2.8 показана довідка, яка інформує користувача про кількість проведених ремонтів устаткування за обраний рік. При натискання на кнопку «Відобразити графік», отримуємо статистику ремонтів за устаткування у вигляді графіку (див рис. 2.9).

Рис. 2.8. Довідка «Статистика ремонтів»

Рис. 2.9. Довідка «Статистика замовлень».

На рис. 2.10. відображена довідка, що дозволяє переглянути, скільки днів протягом року устаткування перебувало в ремонті.



Рис. 2.10. Довідка «Тривалість ремонту устаткування протягом року».

Довідка «Незавершені роботи» (див. рис. 2.10.) дозволяє переглянути перелік незавершених робіт на поточний час.

Рис. 2.10. Довідка «Незавершені роботи».

Наведена на рис. 2.11 довідка «Устаткування на ППРР» відображує устаткування, з яким проводять ремонтні планові роботи та виконавця даного ремонту.



Рис. 2.11. Довідка «Устаткування на планові ремонтні роботи».

При виборі пункту «ППРР у проміжку дат» отримуємо інформацію, про усі планові роботи, що були виконані у даний період (див. рис.2.12).

Рис.2.12. Довідка «ППРР у проміжку дат».

Також можна сформувати звіти про планові та поточні ремонтні роботи (див. рис. 2.14). Для цього, у пункті меню «Звіти» обрати відповідний документ. Для формування звіту необхідно вказати період, за який формується документ (див. рис. 2.13).



Рис.2.13. Вибір параметрів звіту.

Рис. 2.14. Звіт про проведені планові ремонтні роботи.

Інформаційна система також реалізує функцію складання звітів. На рис. 2.16 представлений звіт, який відображає знос технологічного обладнання за обраним цехом, назву якого необхідно вказати з поля зі списком. Рисунок 2.15 відображує вигляд вікна, призначеного для формування звіту про знос обладнання.

Рис. 2.15. Вікно формування звіту про знос обладнання.



Рис.2.15. Вигляд звіту про знос обладнання.

Звіт про поточні ремонти відображений на рис. 2.17. Параметри меж задаються за допомогою вибору дат із календаря (див. рис. 2.16).

Рис.2.15. Вибір періоду для формування звіту.

Рис. 2.17. Сформований звіт про виконані поточні(позапланові) ремонти.



Серед документів, що формуються у результаті функціонування відділу є «Акт про списання технологічного обладнання» (див. рис.2.17). Його можна сформувати із вказанням цеху за період поточного року.

Рис. 2.17. Формування акту списання технологічного обладнання.[13]



3. Охорона праці на підприємстві

Вступ

В даному дипломному проекті розробляється автоматизоване робоче місце головного механіка на ПрАТ «Славутський хлібозавод»

...