Пристрої введення даних до комп'ютера

Размещено на http://allbest.ru

План

Вступ

Клавіатура

Миша

Джойстик

Мікрофон і цифрові камери

Сканер

Цифрові камери

Полата відеозахоплення

Диктофон

Roller Mouse

Світлове перо

Ігрове кермо



Вступ

Пристрій введення -- пристрій для внесення даних до комп'ютера під час його роботи.

Серед пристроїв введення розрізняють:

· пристрої введення графічної інформації:

Сканер; Відео- і Веб-камера; Цифровий фотоапарат; Плата відеозахоплення.

· пристрої введення звуку:

Мікрофон; Диктофон.

· пристрої введення текстової інформації:

Клавіатура.

· Вказівні (координатні) пристрої:

Миша; Трекбол; Трекпойнт; Touchpad; Джойстик; Roller Mouse; Графічний планшет; Світлове перо; Gamepad.

· Ігрові пристрої введення:

Джойстик; Кермо.



Клавіатура

Клавіатура - це стандартний пристрій введення числової і текстової інформації, а також команд управління. Клавіатура відноситься до стандартних засобів ПК і не потребує підтримки спеціальними системними програмами. Інформація вводиться у вигляді алфавітно-цифрових символьних даних.

Види клавіатур:

* Мембранні

У них натискання клавіш призводить до дотику двох мембран, через які проходить слабкий струм.

* Механічні

Механічні клавіатури засновані на механічних перемикачах (найбільш якісні).

Клавіатура, що відповідає стандарту PC / AT. 104 клавіші розташовані згідно розкладці QWERTY

За своїм призначенням клавіші на клавіатурі умовно діляться на сім груп:

· алфавітно-цифрові клавіші;

· клавіші-модифікатори;

· функціональні клавіші;

· клавіші керування курсором;

· клавіші цифрової панелі (англ. keypad);

· мертві клавіші;

· спеціалізовані клавіші.

За своїм призначенням всі клавіші поділяють на чотири поля.

Усередині корпусу клавіатури, крім датчиків клавіш, розташовані електронні схеми дешифрування. Контролер клавіатури, за допомогою якого організується взаємодія клавіатури з іншими вузлами комп'ютера, розташований безпосередньо на системній платі (за винятком старих моделей комп'ютерів XT і AT 286, у яких контролер виконувався у вигляді окремої мікросхеми). Основний принцип роботи клавіатури з контролером полягає в скануванні перемикачів клавіш. Замикання і розмикання будь-якого з цих перемикачів (тобто натискання або відпуск будь з 101 або 104 клавіш) відповідає унікальний цифровий код - скан-код розміром один байт.

Привабливість тієї або іншої клавіатури в основному залежить від розташування клавіш, тактильних відчуттів і зусилля при натисканні клавіші. Незалежно від використовуваної технології сила, необхідна для натискання клавіші, складає близько 200 ... 500 Н, а робочий хід - близько 4 мм.

Найбільш поширеним розташуванням клавіш (розкладкою клавіатури) є QWERTY (ЙЦУКЕН). Є близько 60 клавіш з літерами, цифрами, знаками пунктуації та іншими символами, і ще близько 40 клавіш, призначених для управління комп'ютером і виконання програм. Продубльовані клавіші управління курсором, а також клавіші Ctrl, Alt, y (Win). Функціональні клавіші F1 ... F12 винесені в верхній ряд.

Клавіші керування і комбінації клавіш клавіатури:

PgUp -- сторінка вгору. Використовують у ситуаціях, зв'язаних з переглядом на екрані дисплея текстів, що займають більше ніж один екран (сторінку). Натискування клавіші PgUp зумовлює виведення на екран попередньої сторінки тексту;

PgDn -- сторінка вниз. При натискуванні цієї клавіші в режимі перегляду тексту на екран виводиться наступна сторінка тексту;

Ins -- переключення клавіатури в режим вставки. В цьому режимі натискування клавіші будь-якої літери призводить до вставки цієї літери в позицію курсору. При цьому літери рядка, які розміщені з правого боку від курсору, зсуваються праворуч на одну позицію, звільняючи місце для літери, яка вставляється. Виключення режиму вставки здійснюється повторним натисненням клавіші Ins. У режимі заміни, натиснення алфавітно-цифрової клавіші призводить до заміщення літери в позиції курсора;

Del -- вилучення літери. Натискування цієї клавіші призводить до вилучення літери в позиції курсора і переміщенню тексту праворуч від курсору вліво на одну позицію;

Tab ? -- клавіша табуляції. Кожне натискування клавіші зумовлює переміщення курсора на вісім позицій праворуч;

Back Space -- назад. В разі натискування клавіші вилучається літери зліва від курсора і останній зміщується на одну позицію ліворуч;

PrintScreen -- знімок (печать) екрана. Якщо натиснути клавішу ? Shift, а потім, не відпускаючи її, -- клавішу Print Screen, то на принтер виводиться зображення екрана;

Esc -- вихід. Натискування цієї клавіші дозволяє відмовитись від яких-небудь розпочатих дій (наприклад, введення команди DOS), завершити роботу в якому-небудь режимі і повернутись до попереднього режиму;

Enter -- введення. Натискання цієї клавіші сприймається комп'ютером як вказівка приступити до виконання введеної команди. При введенні даних натискування клавіші Enter сприймається як вказівка завершити введення даних в даному рядку і перейти до початку наступного рядка.

Управляючі клавіші Ctrl і Alt натискують у комбінації з іншими клавішами. В ПК при натискуванні комбінації клавіш можуть виконуватись різні дії залежно від встановленої операційної системи (ОС) та налаштувань, наприклад:

Клавіші "Ctrl", "Windows" і "Alt"

Ctrl+Alt+Del -- виклик диспетчера задач (в Microsoft Windows), або перезавантаження ПК (до завантаження ОС);

Alt+F4 -- вихід з програми;

Alt+Esc -- згорнути програму в панель завдань;

Ctrl+X -- переміщення виділеного фрагменту (вирізання);

Ctrl+С -- копіювання виділеного фрагменту;

Ctrl+V -- вставлення фрагменту;

Ctrl+Z -- скасувати;

Ctrl+Y -- повторити.

На деяких сучасних клавіатурах є спеціальні клавіші, службовці для виконання умов стандартів енергозбереження (Sleep - «сплячий режим» тощо), а також функціональна клавіша «Fn / Key +», що дозволяє використовувати функціональні клавіші F1 ... F12 в середовищі мультимедіа-програм. Останнім часом стали з'являтися клавіатури, які поряд з мультимедіа-клавішами мають і клавіші швидкого управління в середовищі Інтернет-додатків. Поліпшується також і дизайн оформлення клавіатур.

Миша

"Миша" - пристрій «графічного» управління. При переміщенні миші по килимку на екрані переміщається покажчик миші, за допомогою якого можна указувати на об'єкти і / або вибирати їх. Використовуючи клавіші миші, можна задати той чи інший тип операції з об'єктом. Бажання виключити непродуктивне часте повторне натискання деяких клавіш, особливо при управлінні у середовищі багатьох програм, виникло у розробників апаратного забезпечення відразу після початку масового поширення персональних комп'ютерів. Прообраз «миші» був розроблений американцем Д. Енгельбартом ще в 60-і роки XX століття. Однак своє реальне втілення (в істотно спрощеному вигляді) маніпулятор отримав лише в 1980-і рр.. в персональних комп'ютерах Xerox, Apple, пізніше IBM.

Зрозуміло, що рухи корпусу «миші» відповідають рухам курсору «миші» на екрані, що створює ілюзію «продовження руки на екрані» і забезпечує простого управління і легкість освоєння комп'ютера.

Миша є електронно-механічний пристрій, за допомогою якого здійснюється дистанційне керування курсором на екрані монітора. Усередині миші поміщений прогумованому кульку. При русі миші по гладкій поверхні кулька обертається. Його обертання передається двом валикам, осі яких перпендикулярні між собою. На валиках встановлені диски з прорізами. З одного боку від диска стоїть невеликий джерело світла (світлодіод), а з іншого боку - приймач світла (фототранзистор). При обертанні дисків промінь світла, що йде від світлодіода до фототранзистори, переривається, в результаті чого на фототранзисторі виникають імпульси (сигнали). Ці сигнали по дротах передаються в комп'ютер, де й обробляються.

Перша «миша» була сконструйована 1964 року руками аспіранта Біла Інгліша (англ. Bill English) під керівництвом власне винахідника і батька самої концепції Дугласа Карла Енгельбарта (англ. Douglas Carl Engelbart) у англ. Augmentation Research Center Стенфордського дослідного інституту (англ. Stanford Research Institute) у Менло-Парку, Каліфорнія. Пізніше Джеф Руліфсон (англ. Jeff Rulifson) покращив конструкцію і розробив програмне забезпечення. 9 грудня 1968 Дуглас Енгельбарт вперше продемонстрував свій винахід на комп'ютерній виставці Fall Joint в Сан-Франциско. Першу мишку доктора Енгельбарта було зроблено з дерева, і в ній була лише одна кнопка. Однак ідея нового способу оброблювання текстових файлів, можливість виділити, скопіювати й вставити частини тексту за допомогою однієї руки лягла в основу багатьох сучасних технологій. Патент на нову мишку був отриманий 17 листопада 1970.

Доктор Енгельбарт отримав від роботодавців $10 тисяч гонорару за свій винахід (вклав їх як перший внесок за власний заміський будиночок). Майже через 30 років, 10 квітня 1997 Дуглас Енгельбарт отримав у Музеї американської історії Смітсонівського інституту у Вашингтоні Премію Лемельсона від Массачусетського технологічного інституту (англ. Massachusetts Institute of Technology)[1]. 1 грудня 2000 нагороджений Медаллю технологій (англ. National Medal of Technology) визнання від уряду США.

Серійне виробництво розпочалося 1981 року, коли кнопку замінили на кульковий привід -- коліщатко.

Першим комп'ютером, в комплект якого входила мишка, був міні-комп'ютер Xerox 8010 Star Information System, представлений 1981 року. Мишка фірми «Xerox» мала три кнопки і коштувала $400 (відповідно $900 у цінах 2007 року з урахуванням інфляції). 1983 року фірма Apple випустила власну модель миші для комп'ютера «Lisa», котра мала одну кнопку, вартість якої вдалося зменшити до $25. Широку популярність мишка здобула завдяки використанню в комп'ютерах «Apple Macintosh» і пізніше в ОС «Windows» для IBM PC. «Microsoft» ввела підтримку маніпулятора в IBM PC ще 1983 року, проте пізніше, ніж «Apple», звернула увагу на можливості під час роботи з віконним інтерфейсом.

Першу у світі оптичну мишку випустила 1982 року фірма «Mouse Systems», однак її оптика потребувала спеціального розкресленого планшета, що позначилося на її вартості -- $100.

Комп'ютерна миша продовжує розвиватися: з'явилися оптичні (що не мають кульки, відповідно - не забруднювати) і бездротові миші (через інфрачервоні порти дистанційного керування), водонепроникні миші і багато інші цікаві розробки.

Миша і трекбол до цих пір є самим поширеними пристроями управління. Трекбол в основному застосовується в портативних комп'ютерах (ноутбуках), де застосування традиційної «миші» ускладнений.

Трекбол - це як би перевернута «миша», корпус якої вмонтований у корпус самого комп'ютера або у якої кулька винесено нагору, а кілька збільшений кулька обертається на місці. Трекбол має такі ж кнопки, що і «миша».

У субноутбуках іноді застосовують і так звані тачпед - своєрідні невеликі чутливі майданчики, за якою слід водити ... пальцем. Однак такі пристрої вимагають певних навичок.

Размещено на http://allbest.ru



Світова комп'ютерна індустрія веде постійні пошуки у вдосконаленні пристроїв введення. У грудні 2002 р. японська компанія Mevael представила комп'ютерну мишу Keiboard незвичайної конструкції, яку слід було б назвати як «миша-клавіатура». Вона являє собою пристрій, виконаний у вигляді пульта дистанційного керування або мобільного телефону. Завдяки незвичайній формі, на «миші» є повний набір клавіш, як на мобільному телефоні, що дає можливість набирати невеликі тексти однією рукою. На думку розробника, така миша повинна сподобатися любителям комп'ютерних ігор. Крім того, з її допомогою зручно управляти різними, в тому числі, і мультимедійними додатками.

Крім десяти клавіш для введення тексту, на миші є клавіші пробілу, Backspace, Del, Esc, Tab і Enter. Пристрій має всі функції звичайної миші і має клавішу прокручування.

Джойстик

До нетрадиційних пристроїв введення раніше можна було віднести такі пристрої як джойстик і трекпойнт (різновид джойстика, що вдає із себе має можливість нахилятися в різні боки кнопка між певними клавішами клавіатури).



Джойстик тепер входить в необхідний ігровий набір для комп'ютера, застосовують його і в різних програмах-тренажерах і навчальних симуляторах (поряд з віртуальними шоломами, кермом і т.п.).

Мікрофон і цифрові камери

Не так давно з'явилися кошти мовного введення, які дозволяють користувачеві замість клавіатури, миші та інших пристроїв використовувати мовні команди (або промовляти текст, який повинен бути заздалегідь занесений в пам'ять комп'ютера).

Можливості таких пристроїв поки досить обмежені, хоча вони постійно удосконалюються (особливо програмне забезпечення). Зрозуміло, що для цього необхідно і додаткове апаратне забезпечення, серед яких є такі пристрої, як мікрофон і цифрові камери. Найчастіше це суміщені пристрою (або з навушниками, або з відеокамерами).

Web-камери широко використовуються в Інтернет-додатках, наприклад, при трансляції віртуальних відеоконференцій.

Багато фахівців пов'язують з прогресом пристроїв мовного та візуального введення майбутнє комп'ютерної техніки, вважаючи такі пристрої провідними елементами її інтелектуалізації.

Мікрофон -- прилад, що перетворює звукові коливання на коливання сили електричного струму.

Мікрофони використовуються у багатьох пристроях, таких як телефони і магнітофони, у звукозаписі та відеозаписі, на радіо і телебаченні, для радіозв'язку, а також для ультразвукового контролю та вимірювання.

Перший використаний на практиці мікрофон був сконструйований у 1876 році -- це був вугільний мікрофон Томаса Едісона, хоча деякі примітивні мікрофони, звані трансмітерами, конструювали і раніше. Ранній розвиток мікрофонів завдячує Лабораторії Белла, зокрема там був сконструйований перший конденсаторний мікрофон.

Принцип роботи мікрофона полягає в тому, що тиск звукових коливань повітря, води чи твердої речовини діє на тонку мембрану мікрофона. У свою чергу коливання мембрани збуджують електричні коливання, в залежності від типу мікрофона для цього використовується явище електромагнітної індукції, зміна ємкості конденсаторів чи п'єзоелектричним ефектом.

Характеристики мікрофонів:

· чутливість;

· амплітудно-частотна характеристика;

· акустична характеристика мікрофона;

· характеристика направленості;

· рівень власних шумів мікрофона;

· внутрішній опір.

Різновиди мікрофонів:

1.Найстарші, вугільні мікрофони використовують властивість вугільного порошку змінювати опір в залежності від сили стиску порошку мембраною, що коливається під дією звукового тиску.

2.У п'єзоелектричних мікрофонах використовується п'єзоелектричний ефект, сутність якого полягає у виникненні електричних зарядів на поверхні кристалів деяких речовин (наприклад кристалах сегнетової солі) при їх деформації під дією тиску (в тому числі звукового), величина яких пропорційна деформувальній силі.

3.Мікрофони магнітоелектричного типу перетворюють акустичну енергію в електричну, використовуючи явище електромагнітної індукції. Конструктивно такі мікрофони виконуються або з рухомою катушкою (динамічні мікрофони) або з рухомою стрічкою (стрічкові мікрофони).

4.Конденсаторні, або електростатичні мікрофони використовують залежність ємкості конденсатора від переміщень його рухомої пластини під дією звукових коливань. Різновидом конденсаторних мікрофонів є електретні мікрофони, що використовують діелектрики -- матеріали, що можуть нести електричні заряди.

5.Найбільш розповсюдженими на сьогоднішній день є динамічні, конденсаторні та електретні мікрофони.

Сканер

Можна сказати, що створення сканера почалося з часів винаходу всім відомого телеграфу. Був винайдений прилад, який передавав зображення на відстані.

Але дуже бурхливий розвиток сканера почалося на початку двадцятого століття, в ті часи, коли був винайдений фототелеграф, як ми звикли його називати - телефакс. У 1902 році, німецький фізик Артур Корн запатентував технологію фотоелектричного сканування, що одержала згодом назву телефакс.

Передане зображення закріплювалося на прозорому барабані, що обертається, промінь світла від лампи, що переміщається уздовж осі барабана, проходив крізь оригінал і через розташовані на осі барабана призму й об'єктив попадав на селеновий фотоприймач. Ця технологія до цих пір застосовується в барабанних сканерах.

Після цього вченими було зроблено, нове проривна в майбутнє винахід - був винайдений новий спосіб сканування, який гордо носить назву - планшетний. Розглянемо принцип дії планшетних сканерів.

Сканований об'єкт кладеться на скло планшета сканируемой поверхнею вниз. Під склом розташовується рухома лампа, рух якої регулюється кроковим двигуном.

Світло, відбите від об'єкта, через систему дзеркал потрапляє на чутливу матрицю, далі на АЦП і передається в комп'ютер. За кожен крок двигуна сканується смужка об'єкта, які потім об'єднуються програмним забезпеченням в загальне зображення.

Дана конструкція має ряд переваг перед своїми предками, основне з яких - це те, що сканер передає зображення в комп'ютер.

Все частіше поряд з комп'ютером виявляється пристрій для введення з аркуша паперу документів (текстів, креслень, малюнків) - сканер. Бувають планшетні, Аркушопротяжні і ручні сканери. Промінь світла з величезною швидкістю рядок за рядком (кілька сотень рядків) пробігає по аркушу, світлочутливими датчиками сприймаються яскравість і кольоровість відбитого кольору і трансформується в двійковий код.

Планшетні сканери нагадують копіювальний апарат: копируемое зображення кладеться на горизонтально розташоване скло відсканованих зображень вниз.

При скануванні на планшетному сканері лист залишається нерухомим, а рухається галогенна лампа і зчитує голівка. при протяжливому сканері - лампа і головка нерухома, а рухається сам аркуш паперу. При використанні невеликих ручних сканерів від користувача потрібно значно більша акуратність, бо від рівномірності руху руки може залежати якість отриманого зображення.

Все вищесказане ставилося до сканерів, що працюють на відбитому світлі. На цих сканерах можна знімати зображення, нанесених на тверду поверхню, Але таким способом неможливо сканувати фотоплівки. Для цього потрібні сканери, що працюють на просвіт.

Тому для сканування фотоплівок використовуються спеціальні сканери, що працюють на просвіт і мають більш високу роздільну здатність і кольоровість.

Сканери використовуються і для безклавіатурного введення тексту. Всяку інформацію сканер сприймає як графічну. Якщо це був текст, який в іншому разі довелося б набирати знову, то після роботи сканера спеціальна програма розпізнавання тексту, що дозволяє виділити в лічені зображенні окремі символи і зіставити їм відповідні коди символів, перетворює його в придатний для обробки текст.

Сучасний користувач ПК, як правило, природно і легко звикає до найпоширенішого з комп'ютерних маніпуляторів - миші. І все ж для виконання багатьох операцій, в першу чергу пов'язаних з малюванням, природніше і зручніше використовувати інструмент, який в результаті багатотисячолітньої історії розвитку людства придбав форму пера, олівця, ручки тощо Графічні планшети, або дигітайзери, що реалізують ідею ручки на базі електронних технологій, поки що нечасто проникають в користувальницький побут, насамперед внаслідок традиційно більш високою - в порівнянні з мишами - ціни. Тим не менш на ринку все частіше з'являються досить недорогі і при цьому цілком гідні пристрою такого роду.

У цілому даний пристрій може працювати паралельно з «мишею», хоча це не завжди буває обов'язково.

Основне його призначення полягає у виділенні, розфарбуванні, кресленні й малюванні від руки. Являє собою плоский планшет з чутливою майданчиком (від її розмірів істотно залежить ціна, наприклад, 7 * 10 см коштує близько $ 23) і не менш чутливе перо, в якої працюють обидва наконечника, і крім того є кілька кнопок на бічній поверхні.

Технологія введення інформації на фізичному методі електромагнітної передачі і прийому.

Незвичним здатися може здатність планшета «відчувати» перо на відстані приблизно 1 ... 1,5 см, без безпосереднього контакту. Ця властивість дає певні переваги - наприклад, дозволяє задіяти функцію лівої клавіші миші простим дотиком наконечника пера до планшета; при цьому натискувати кнопку на пере не потрібно.

Функції обох кнопок пера, так само як і його наконечника, можна перепрограмувати. До кожної з кнопок можна «прив'язати» дію, адекватне одинарному або подвійним натискання кнопок «миші».

Роздільна здатність вибирається залежно від розв'язуваної задачі. Якщо потрібна висока швидкість малювання і не потрібна висока якість лінії, то вибирається малий дозвіл.

Графічні файли при цьому займають мале місце на дисковому просторі. При великому дозволі планшета точність малювання підвищується, але падає швидкість введення ліній в комп'ютер, і графічні файли мають великі розміри.

Найдорожчими пристроями ручного введення інформації, безсумнівно, є графічні планшети, поєднані з рідкокристалічними екранами. Вони використовують активно-матричний плоский дисплей на плівкових транзисторах і ще більш витонченої технологію електромагнітної передачі і прийому.

Сканер - пристрій введення, яке переводить документи (текст, графіка) в цифрову інформацію, що розуміється комп'ютером.

Сканери бувають двох типів:

* Ручні;



* Планшетні.

Цифрові камери

Цифрові камери і ТБ-тюнери. Останні роки все більшого поширення набувають цифрові камери (відеокамери і фотоапарати). Цифрові камери дозволяють отримувати відеозображення і фотознімки безпосередньо в цифровому (комп'ютерному) форматі.

Цифрові відеокамери можуть бути підключені до комп'ютера, що дозволяє зберігати відеозаписи в комп'ютерному форматі.

Для передачі "живого" відео по комп'ютерних мережах використовуються недорогі Web-камери, роздільна здатність яких зазвичай не перевищує 640x480 пікселів.

Цифрові фотоапарати дозволяють одержувати фотографії з дозволом до 2272x1704 точок (всього до 3,9 млн пікселів). Для зберігання фотографій використовуються модулі flash-пам'яті або жорсткі диски дуже маленького розміру. Запис зображень на жорсткий диск комп'ютера може здійснюватися шляхом підключення камери до комп'ютера.

Якщо встановити в комп'ютер спеціальну плату (ТВ-тюнер) і підключити до її входу телевізійну антену, то з'являється можливість переглядати телевізійні передачі безпосередньо на комп'ютері.

Цифрові відеокамери і фотоапарати, пристрої дозволяють отримувати відеозображення і фотознімки безпосередньо в цифровому форматі і мають пам'ять аналогічну комп'ютерної. Завдяки цьому зображення відразу можна вводити в комп'ютер для зберігання на жорсткому диску, або для перетворення, або для передачі по комп'ютерних мережах.

Плата відеозахоплення

Плата відеозахоплення -- електронний пристрій (частіше PCI або PCI-E, рідше USB-сумісна плата) для перетворення аналогового відеосигналу в цифровий відеопотік.

Як правило, складається з одного або декількох АЦП і може обробляти сигнал від одного або кількох аналогових джерел (відеокамер, прийомних телевізійних антен, відеомагнітофонів тощо).

Найпоширеніші як апаратні частини для систем відеоспостереження. Застосовувані в системах закритого кабельного спостереження (CCTV) карти діляться за принципом обробки відео:

· апаратні;

· програмні;

Апаратні володіють своїми процесорами, що дозволяють упаковувати відеопотік по одному з алгоритмів стиснення. У програмних варіантах упаковку відео виробляє центральний процесор ПК.

Також платами відеозахоплення можуть називати ТБ-тюнери.

Диктофон

Диктофон-- пристрій для запису, або для запису і відтворення усного мовлення з метою його подальшого прослуховування і транскрибування. На відміну від переносних репортерських магнітофонів, призначених для якісного запису поза студією, диктофони використовують у випадках, коли необхідно записувати промову впродовж тривалого часу без особливих вимог до якості запису -- на лекціях і виступах, для фіксації телефонних розмов і диспетчерських переговорів абощо.

Roller Mouse

Roller Mouse - це вказівний пристрій, в якому для переміщення покажчика по вертикалі застосовується обертання довгого горизонтального циліндра навколо його осі, а для горизонтального переміщення - рух циліндра вздовж його осі. Натискання на циліндр виконує клацання лівою кнопкою миші.

Унікальною особливістю Roller Mouse є використання механізмів різного принципу дії для вертикального і горизонтального переміщення покажчика.

Світлове перо

Світлове перо -- електронний пристрій, який при переміщенні по екрану, розпізнає світлові сигнали.

Побудова і модифікація графічного елементу здійснюється дотиком пера відповідних позицій екрану при натиснутій кнопці на світловому пері, яка розміщена біля його наконечника. У більшості випадків курсор рухається по екрану услід за світловим пером. Як і у випадку з командним планшетом, перехрещення курсору буде лежати на останньому побудованому елементі.

Світлове перо придатне для роботи тільки з векторними дисплеями, і, хоча може входити в комплект растрових систем, в них воно практично не використовується, оскільки вимагає суттєвих додаткових обчислень, які мусить здійснювати процесор робочої станції.

інформація комп'ютер клавіатура трекбол



Враховуючи популярність, яка зростає, растрових дисплеїв, цей фактор визначає сильне обмеження у використанні світлового пера. Окрім цього, при тривалій роботі зі світловим пером сильно втомлюється рука, в якій людина тримає його перед екраном дисплея, що зводить нанівець основну його перевагу прямої взаємодії з екраном.

Ігрове кермо

Ігрове кермо - або джойстик для відеоігор, що імітує справжній автомобільний кермо.

Ігрове кермо Logitech G25 Racing Wheel

Перше такий пристрій було розроблено в 1983 році. Це була абсолютно проста реалізація ідеї, є собою сімнадцяти сантиметровий по діаметру кермо і просту пластикову педаль. Природно, прогрес у цій сфері з тієї пори зайшов далеко, і тепер придбання подібного контролера може істотно додати задоволення в процес гри в автомобільні симулятори.



Джерела

1. Завадський І. О. та ін. Інформатика: 9 кл.: Підруч. для загальноосвіт. навч. закл./ І. О. Завадський, І. В. Стеценко, О. М. Левченко. -- К.: Видавнича група BHV, 2009. -- 320 с.: іл.

2. Інформатика: 9 кл.: підруч. для загальноосвіт. навч. закл. / Й.Я. Ривкінд, Т.І. Лисенко, Л.А. Чернікова, В.В. Шакотько; за заг. ред. М.З. Згуровського. - К.: Генеза, 2009. - 296 с.: іл.

3. Інформатика. Плани-конспекти уроків 10 клас./ Костриба О.В., Лещук Р.І. - Білогір'я, Хмельницька область, 2007.

4. Малярчук С.М. Основи інформатики у визначеннях, таблицях і схемах: Довідково-навчальний посібник/ За ред. Н.В. Олефіренко. - 6-те вид., перероб. - Х.: Видавництво «Ранок», 2006. - 112 с.

5. Проценко Н.М. Інформатика та обчислювальна техніка: Для студентів за галуззю знань 0901, Х.:2015.

Размещено на Allbest.ru

...