Інформаційно-комп’ютерна система для агентства нерухомості

Економічна ефективність витрат на створення інформаційної системи визначається відношенням економії, отриманої в результаті її функціонування, до капітальних витрат на розробку і впровадження системи. Економічний ефект від впровадження ІС на підприємстві проявляється у двох основних сферах: у сфері основного і допоміжного виробництва за рахунок збільшення кількості і поліпшення якості продукції, зниження її собівартості і витрат виробництва; у сфері управління виробництвом за рахунок підвищення продуктивності праці управлінського персоналу, скорочення чисельності управлінського персоналу, підвищення якості управління та прийняття рішень, достовірності та повноти інформації. Економія від впровадження та експлуатації будь-якої інформаційної системи складається з економії, одержуваної як у сфері виробництва, так і в сфері управління. Це випливає з того, що основна роль системи полягає в тому, що вона покликана замінити керуючі функції людини (економія в сфері управління) з метою підвищення продуктивності суспільної праці (економія в сфері виробництва).

До основних показників, що визначають ефективність впровадження системи відносяться:

1. - річна економія, отримана в результаті впровадження системи;

2. К - капітальні затрати на розробку, впровадження, придбання необхідних технічних засобів;

3. С - річна собівартість системи;

4. Є - річний економічний ефект;

5. Ер - розрахунковий коефіцієнт ефективності;

6. Ен - нормативний коефіцієнт ефективності;

7. Т - термін окупності.

Витрати на створення системи можна розділити на поточні і капітальні. До поточних витрат відносяться витрати, вироблені протягом року в результаті експлуатації системи. До капітальних витрат - кошти у формі капітальних вкладень на створення і функціонування системи.

Капітальні витрати К складаються з витрат на розробку програмних засобів Зр, витрат на придбання необхідних технічних засобів Зт і визначаються за формулою:

К = З_р + З_т (6.1)

Трудомісткість розробки програм найбільш сильно залежить від витрат праці на безпосередню розробку програм Зр, які включають зарплату програміста, кількість розробників і час на розробку програми. Витрати Зр розраховуються за формулою:

З_р = t_р * C_з * n + Н_з (6.2)

де t_р - час, що витрачається на розробку;

Cз - розмір заробітної плати програміста;

n - кількість розробників;

Нз - нарахування на зарплату (39,6%).

Для розробки програмних засобів ІС необхідно орієнтовно 2 місяця. Середня заробітна плата програміста становить 3500 грн. Для вирішення задачі необхідний 1 розробник. Підставляючи дані в формулу (6.2) отримаємо:

Зр = 2 * 3500 * 1 + 0,396*(2*3500*1) = 9772 грн.

До необхідних технічних засобів слід віднести витрати на придбання наступних апаратних засобів: комп'ютер вартістю 6500 гривень і принтер вартістю 500 гривень. Отже, сумарні витрати:

Зт = 6500 + 500 = 7000 грн.

Підставивши отримані значення у (6.1) розрахуємо капітальні витрати:

К = 9772 + 7000 = 16772 грн.

Поточні витрати на експлуатацію системи Зеп складаються з витрат на електроенергію Зел, експлуатаційних витрат на витратні матеріали Зе і витрат на заробітну плату обслуговуючого персоналу Ззп. Для того щоб визначити витрати на електроенергію необхідно визначити яку кількість ПК буде підключено до джерела живлення, які периферійні пристрої, яку потужність споживають ті і інші споживачі, яку кількість часу буде підключений ПК і принтер до джерел електроживлення і т.д.

Вартість витрат на електроенергію Зел на рік розраховується за формулою:

З_ел = Р * Т_ном * С_кч (6.3)

де Р - споживана потужність;

Т_ном - час роботи ПК за рік;

С_кч - вартість 1 кВт/год.

Середня споживана потужність ПК становить 0,235 кВт/год. Час роботи ПК становить 8 годин на день. Вважаємо, що у році 250 робочих днів. Вартість споживаної електроенергії для підприємств - 1,6 грн. за 1 кВт/год. Розрахуємо річні витрати на електроенергію:

З_ел1 = 0,235 *(250*8) * 1,6 = 752 грн.

Поряд з використанням ПК необхідно використовувати місцеве освітлення, витрати на яке також потрібно враховувати при розрахунку. Річні витрати на освітлення розраховуються аналогічно:

З_ел2 = 0,05 * 2000 * 1,6= 160 грн.

Сумарні витрати на споживання електроенергії за рік складають:

Зел = 752 + 160 = 912 грн.

Для визначення експлуатаційних витрат на витратні матеріали Зе необхідно визначити яку кількість витратних матеріалів буде використовуватися в процесі життєдіяльності програмних засобів.

Результатом розв'язання задачі буде отримання вихідних документів, для друку яких достатньо струменевого принтера. Вартість чорнил для такого картриджа принтера складає 350 грн., а періодичність заміни картриджа при інтенсивному друку приблизно два рази на місяць. Також для друку протягом місяця необхідно приблизно 1 пачка паперу, вартістю 85 грн.

Виходячи з цих даних можна зробити розрахунок використання витратних матеріалів в рік:

З_е = Ц_м * К_м * 12 (6.4)

де Ц_м - ціна витратних матеріалів;

К_м - кількість використовуваних матеріалів в місяць.

Розрахуємо експлуатаційні витрати на витратні матеріали:

З_е = (350 * 2 + 85 * 1) * 12 = 9420 грн.

Розрахунок річного фонду заробітної плати обслуговуючого персоналу здійснюється за формулою:

З_зп = С_р * n *12 (6.5)

де С_р - розмір заробітної плати працівника;

n - кількість працівників.

Зарплата одного працівника становить 2800 грн. в місяць. Для роботи з інформаційною системою достатньо 1 користувача. Підставивши дані у формулу (6.5) розрахуємо річний фонд заробітної плати працівника:

З_зп = 2800 * 1 * 12 = 33600 грн.

Визначимо сумарні поточні витрати на експлуатацію системи:

З_еп = 912 + 9420 + 33600 = 43932 грн.

Річна собівартість проекту С складається з поточних витрат на експлуатацію системи і капітальних вкладень з урахуванням нормативного коефіцієнта економічної ефективності капітальних вкладень Ен. В приладобудуванні значення коефіцієнта Ен = 0,15.

Для того, щоб визначити річну собівартість проекту розробки інформаційної системи обліку фінансової діяльності підприємства, підставимо розраховані вище капітальні витрати і сумарні експлуатаційні витрати:

С = З_еп + Е_н * К (6.6)

Підставляючи в формулу (6.6) розраховані вище капітальні та поточні витрати, розрахуємо річну собівартість системи:

С = 43932 + 0,15 * 16772 = 46447,8 грн.

6.3 Розрахунок економічної ефективності

Основним показником, що визначає економічну доцільність витрат на створення системи, є річний економічний ефект.

Економічний ефект від впровадження інформаційної системи обліку фінансової діяльності підприємства можна виразити доходом, підвищенням продуктивності праці, скороченням чисельності персоналу, енергоспоживання і іншими економічними показниками.

Вибір найбільш адекватних економічних і функціональних критеріїв для узагальнення опису ефективності створення і використання підсистеми залежить від їх призначення, області застосування і інших факторів.

Річну економію, отриману в результаті впровадження системи, найбільш просто і узагальнено можна описати сумарним доходом від використання пропонованої системи. Цей дохід можна представити як різниця витрат між існуючою технологією розв'язання задачі і пропонованим варіантом її вирішення з урахуванням витрат, що знижують граничний дохід:

Е_г = З_о - С (6.7)

де З_о - витрати по існуючому варіанту;

С - витрати за запропонованим варіантом.

Для розрахунку витрат за існуючим варіантом враховується загальний обсяг робіт на рік при експлуатації інформаційної системи і вартість виконаних робіт (заробітна плата на одну людину). Розрахунок таких витрат здійснюється за формулою:

З_о = З_зп * С_р * 12 = 2500 * 2 * 12 = 60000 грн.

Підставляючи дані в формулу (6.7) можна розрахувати річну економію:

Ег = 60000 - 44227,8 = 15772,2 грн.

Узагальнюючим показником розрахунку економічної ефективності витрат на створення інформаційної системи є розрахунковий коефіцієнт ефективності витрат, який визначається за формулою:

Е_р = Е_г/К (6.8)

Підставивши у формулу (6.8) розраховані вище показники, визначимо значення коефіцієнта ефективності витрат:

Е_р = 15772,2/16772 = 0,94

Ефективність системи визначається рівнем коефіцієнта ефективності витрат, якщо отриманий коефіцієнт буде менше нормативного (0,15), то впровадження системи не виправдовує необхідних витрат, тобто система нерентабельна.

Якщо розрахунковий коефіцієнт ефективності капітальних вкладень на створення системи більше нормативного, то пропоновану систему можна вважати ефективною.

Іншим показником, що визначає економічну ефективність розробленої системи, є термін окупності капітальних витрат Т - показник, що характеризує період часу, протягом якого загальні витрати відшкодовуються за рахунок економії поточних витрат і додаткового прибутку від реалізації продукції. Його величина є зворотною розрахунковому коефіцієнту ефективності:

Т = К/Е_г = 16772/15772,2 = 1,06 року (6.9)

Річний економічний ефект запропонованої інформаційної системи обліку фінансової діяльності підприємства розраховується за методикою визначення економічної ефективності використання в народному господарстві нової техніки і винаходів. У розрахунку використовується єдиний нормативний коефіцієнт капітальних вкладень, встановлений для приладобудівних підприємств і рівний 0,15. Розрахунок річного економічного ефекту від впровадження запропонованої системи проводиться за формулою:

Е = Е_г - 0,15 * К = 15772,2 - 0,15 * 16772 = 13256,4 грн. (6.10)

Розрахунковим шляхом встановлено, що коефіцієнт ефективності капітальних вкладень на створення системи становить 0,94 при терміні окупності капітальних витрат близько 1,06 року. Отже, запропоновану систему можна вважати економічно ефективною, а витрати на її розробку та впровадження - виправданими.

Список використаних джерел