Рисунок 4.5 - Головне вікно, закладка «Список заказ»

Для того, щоб оформити новий договір, потрібно спочатку вибрати клієнта, за допомогою форми вказаною нижче.

Рисунок 4.6 - Головне вікно, перегляду клієнтів

Після вибору клієнта для оформлення нового договору, потрібно вибрати автомобіль, за допомогою форми вказаною нижче. Потрібно обрати марку автомобіля та натиснути кнопку «Просмотреть свободные авто» де буде вказано кількість машин, які є в наявності.

Рисунок 4.7 - Головне вікно, перегляду автомобілів

Для того, щоб додати новий запис про клієнта до бази данних потрібно заповнити анкету, яка вказана на Рисунку 4.8 та після повного її заповняння натиснути на кнопку «Добавить».

Рисунок 4.8 - Головне вікно, для вводу клієнта до бази

Для того, щоб додати новий запис про автомобіль до бази данних потрібно заповнити анкету, яка вказана на Рисунку 4.9 та після повного її заповняння натиснути на кнопку «Добавить».

Рисунок 4.9 - Головне вікно, для вводу клієнта до бази

Для того, щоб додати новий запис про до бази данних потрібно заповнити анкету, яка вказана на Рисунку 4.10 та після повного її заповняння натиснути на кнопку «Добавить».

Рисунок 4.10 - Головне вікно, для вводу клієнта до бази

Рисунок 4.11 - Головне вікно, редагування запису про авто

Для зміни інформації та редагування даних про автомобіль потрібно використати меню «Редактировать» - «Авто». Після переходу в меню з'явиться форма редагування, яка вказана нижче. Після редагування користувачеві надано можливість зберегти запис. Також є процедура видалення запису автомобіля з бази даних! Для цього потрібно натиснути на кнопку «Удалить» та підтвердити видалення.

Для зміни інформації та редагування даних про клієнта потрібно використати меню «Редактировать» - «Клиент». Після переходу в меню з'явиться форма редагування, яка вказана нижче. Після редагування користувачеві надано можливість зберегти запис. Також є процедура видалення запису з бази даних! Для цього потрібно натиснути на кнопку «Удалить» та підтвердити видалення.

Рисунок 4.12 - Головне вікно, редагування клієнта

Для зміни інформації та редагування даних про рабітника потрібно використати меню «Редактировать» - «Работника». Після переходу в меню з'явиться форма редагування, яка вказана нижче. Після редагування користувачеві надано можливість зберегти запис. Також є процедура видалення запису робітника з бази даних! Для цього потрібно натиснути на кнопку «Удалить» та підтвердити видалення.

- показувати логотип чи ні.

- при запуску програми (згорнути програму на панель задач чи нормальний режим), автозапуск (включити/вимкнути)



Рисунок 4.15 - Головне вікно, редагування робітника

Для виклику довідки натисніть «Сервис»> «Справка». Буде викликана довідка допомоги по даній програмі.

5. Аналіз дослідницької експлуатації

Для функціонування даної системи потрібно Web-сервер зареєстрований в Інтернет або, для локального варіанту, коли сервер знаходиться в тій же мережі що і клієнти, які підключаються до системи, Web-сервер підключений до локальної мережі.

Дослідна експлуатація розробленої програмної системи проводилася програмістом в режимі, максимально наближеному до реального, в межах локальної мережі.

Тестування проходило на персональній ЕОМ з наступною конфігурацією:

а) оперативна пам'ять об'ємом 256 Мб і пропускною здатністю 400 МГц;

б) жорсткий диск типу IDE з об'ємом 200 Гб;

в) мережевий адаптер з пропускною здатністю 100 Мбіт/с.

Надалі швидкість виконання завдань розробленою системою буде залежати від продуктивності сервера. Ось мінімальні системні вимоги, необхідні для нормальної продуктивності програмного продукту:

а) процесор від 1.5 Ггц і вище;

б) оперативна пам'ять від 256 Мб і більше;

в) жорсткий диск зі швидкістю обертання 7200 об/хв, кеш від 8 Мб, пропускна здатність інтерфейсу не нижче 100 МГц.

Робота програмного продукту на сервері обумовлена ??деяким програмним забезпеченням, яке використовується в роботі системи і параметри якого, враховувалися при розробці. Нижче наведено список програмних засобів необхідних для роботи програмної системи:

а) пераційна система Microsoft Windows;

б) WampServer;

Комплекс технічних засобів являє собою сукупність всіх апаратно-технічних пристроїв, необхідних для організації та безперебійної роботи розробленого комплексу задач.

У комплекс технічних засобів входять наступні види обладнання:

а) web-сервер;

б) у разі використання в локальній мережі, робочі станції, що розміщуються на робочому місці користувача;

в) засоби передачі даних для локальної мережі або швидкісне підключення до інтернет;

г) допоміжне обладнання (блоки безперебійного живлення, друкуючі пристрої).

Якщо система працює в закритій локальній мережі, не підключеної до інтернет і використовується в межах одного підприємства, на робочих місцях користувачів системи повинні бути встановлені робочі станції підключені до загальної мережі, в якій знаходиться сервер.

Кількість робочих станцій, необхідних для функцій комплексу завдань визначаються виходячи із структури організації і кількості користувачів. Експлуатація даної програмної системи може бути поєднана з роботою інших комплексів завдань.

Для експлуатації програмної системи з боку користувача робоча станція повинна відповідати таким мінімальним системним вимогам:

а) операційна система Microsoft Windows;

б) підключення до локальної мережі з пропускною здатністю вище 2 Мбіт/с;

в) мінімальні апаратні вимоги для роботи операційної системи.

До складу комплексу технічних засобів робочих станцій може входити модем, якщо вони працюють на великих відстанях від сервера, а також додаткове комунікаційне обладнання.

Дана програмна система корисна і може застосовуватися у великих компаніях, які займаються вантажним перевезенням, а також клієнтами, які можуть знаходитися в будь-якій точці земного шару. Клієнтом може бути як фізична так і юридична особа.

Висновки

Результатом роботи є програма, яка планується застосовуватись у фірми які надають послуги оренди автомобілі.

Реалізація даного завдання проводиться в системі програмування Delphi 7.0, що має в своєму розпорядженні широкі можливості по створенню додатків баз даних, необхідному набору драйверів для доступу до найвідоміших форматів баз даних, зручними і розвиненими засобами для доступу до інформації, розташованої як на локальному диску, так і на видаленому сервері, а також невеликою колекцією візуальних компонентів для побудови вікон, що відображаються на екрані, що необхідне для створення зручного інтерфейсу між користувачем і виконуваним кодом.

Дане програмне забезпечення має простий та зручний інтерфейс користувача, що забезпечує легкість у освоєнні роботи програмного продукту, і не потребує особливих спеціальних знань.

При створені програмного забезпечення було використано об'єктно-орієнтований підхід, що відповідає сучасним тенденціям у галузі розробки комерційних програмних систем.

Програма реалізована на мові високого рівня Delphi7. Дана мова програмування дозволяє найбільш ефективно обробляти дані. Це дозволило мінімізувати строк розробки програмного забезпечення, і, як слід, зменшити витрати на його розробку. Запропоноване програмне забезпечення ділиться на загальне програмне забезпечення, що поставляється із засобами обчислювальної техніки й спеціальне програмне забезпечення, що спеціально розроблене для даної конкретної системи й включає програми, що реалізують її функції.

Програма призначена для зчитування, збереження, обробити та виведення даних про вибрані користувачем книги управлінням багатозадачної операційної системи Windows 2000, Windows ХР/Vista/7.

В цілому створене програмне забезпечення підтверджує правильність використаних проектних рішень та повністю відповідає вимогам технічного завдання. Створене програмне забезпечення має потенційну можливість для подальшого вдосконалення і застосування у різних галузях.

Література

1. Андрєєва, И.А. На порозі радикальних змін.хъ [Текст]/ И.А. Андрєєва, Бібліотека.- 2004.-№1.-с. 49-52.

2. Воройский, Ф.С. Розробка засобів організаційно-технологічного забезпечення АБИС [Текст]/ Ф.С. Воройский Ф.С. НТВ. - 2001. - № 9. - С. 71-86

3. Гончаров, М.В. Нові інформаційні технології, як новий шанс для бібліотек Текст]/ М.В. Гончаров. НТВ. - 1998. - № 2

4. Гуро, Е.Н. Працювати з новими технологіями Текст]/ Е.Н. Гуро Мир бібліографії.-2005.-№ 2. - С. 50-51

5. Євстигнєєва, Г.А. Інтернет для роботи бібліографа Текст]/ Г.А. Євстигнєєва. НТБ.-2001.-№11.- С. 23-28

6. Забєліна, Н.А. Бібліотека нового тисячоріччя: принципи й форми роботи. Текст]/ Н.А. Забєліна. НТБ.-2001.-№ З.-С. 30-36

7. Каптерев, А. Від комп'ютерної грамотності - до комп'ютерної культури. Текст]/ А. Каптерев. Бібліографія.- 1998.- №5.- с. 3-8

8. Кожевникова, Е.С. Інформатизація бібліотек: проблеми й перспективи. Соціально психологічний аспект Текст]/ Е.С. Кожевникова . НТБ.-2001.-№ 10.-С. 34-38

9. Комин, К.К. Інформаційна цивілізація: майбутнє або реальність Текст]/ К.К. Комин . Бібліотекознавство.-2000.-№ 6.-С. 34-43

10. Лавренова О.А. На шляху до електронної бібліотеки Текст]/ О.А Лавренова. НТБ.-2001.-№ 2.-С. 85-90

11. Ленский, Б.В. Електронне видання, електронна бібліотека, електронний каталог Текст]/ Б.В. Ленский. Бібліографія.-1999.-№ 5.- С. 140-145

12. Маркова, В. Розставання без сліз Текст]/ В. Маркова. Бібліотека. - 2002.-№ 1 .-С. 38-39

13. Маршак, Б.І. Універсальний підхід до автоматизації бібліотек // НТБ.-1999.-№ 1.-С. 99-106

14. Мелентьєва, Ю.П. Сільська бібліотека: проблеми розвитку й перспективи: Науково-методичний посібник. Текст]/ Ю.П. Мелентьєва. М.:Видавництво Либирея, 2003.- 96с.

15. Михнова, І.Б. Бібліотека як інформаційний центр для населення: проблеми і їхнє рішення. Практичний посібник. Текст]/ І.Б. Михнова. М.:Видавництво Либерея, 2000.- 128с.

16. Новосьолова, О.Е. Професійний успіх - якісне обслуговування Текст]/ О.Е. Новосьолова Світ библиографії- 2002.-№2.- с. 43-44

17. Рощин, А.Л. Автоматизація бібліотек на сучасному етапі. Текст]/ А.Л. Рощин. М., 2006

18. Боуман, Д. И др. Практическое руководство по SQL. [Текст]/ Д. И Боуман Киев: Диалектика, 1997. - 320 с.

19. Волков, С.И., Романов А.И. Организация машинной обработки экономической информации [Текст]/ С.И Волков, А.И. Романов 1988.

20. Джексон, Г. Проектирование реляционных баз данных для использования с микро-ЭВМ . [Текст]/ Г. Джексон. М.: Финансы и статистика, 1991.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць скорочень і термінів

MS Access - Microsoft Access

БД - база даних

ПК - персональний комп'ютер

ПЗ - програмне забезпечення

СУБД - система управління базами даних

Додатки

Додаток А

БЕЗПЕКА ТРУДА ТА БЕЗПЕКА У ЧРЕЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

А.1 Аналіз умов праці

Дипломний прокт, який присвячений розробці програмної системи «Програмна система вантажоперевезення», виконувалася в приміщенні науково-дослідної лабораторії (НДЛ). При проектуванні та реалізації програмного забезпечення використовувалася ПЕОМ. При розробці питань безпеки життєдіяльності людини (БЖДЛ) будемо використовувати нормативні документи, що регулюють питання БЖДЛ при експлуатації ПЕОМ.

Лабораторія, в якій виконувався дипломний проект, знаходиться на другому поверсі чотириповерхового будинку. Розміри приміщення складають: ширина - 5 м, довжина - 6 м, висота - 3 м, що визначає площу - 30 м2, об'єм - 90 м3, при нормі: площа не менше 6 м2, об'єм - 20 м3 на одну людину, згідно НПАОП 0.00-1.28-10 [5]. У приміщенні є два віконних отвору шириною 2 м, довжиною 1,7 м, ширина дверного отвору - 1,3 м, довжина - 2 м. Кількість працюючих - три людини. Є таке обладнання: три ПЕОМ (Pentium 600), струменевий принтер Lexmark Z11, телефон. Електроживлення ПЕОМ та освітлювальних приладів здійснюється від трифазної чьотирьох мережі з глухозаземленою нейтраллю напругою - 380/220 В, струм змінний, частота - 50 Гц.

Наведені вище дані дозволяють судити про відповідність даного приміщення санітарно-технічним нормам і вимогам НПАОП 0.00-1.28-10 [5].

Зробимо аналіз системи «Людина - Машина - Середовище» (Л-М-С). Елементами системи являються:

а) «людина» - колектив з трьох осіб, що працюють в лабораторії;

б) «машина» - комплекс обладнання, що знаходиться в лабораторії;

в) «середовище» - виробниче середовище в приміщенні НДЛ.

Під час функціонування системи змінюється її внутрішній стан. З точки зору БЖДЧ нас цікавить один з елементів внутрішнього стану системи - здоров'я людей, що працюють в системі.

Зробимо розподіл елемента «людина» на три функціональні частини. Позначимо:

- Л1 - людина (програміст), керуючий «машиною», з метою виготовлення кінцевого продукту;

- Л2 - людина, що розглядається з точки зору безпосереднього впливу на «середовище» (тепло, вологовиділення, споживання кисню і т. д.);

- Л3 - людина, що розглядається з точки зору його фізіологічного стану під впливом факторів, що впливають на нього в процесі роботи, саме цей елемент вивчається з позиції охорони праці.

Аналогічно виділяють функціональні частини і елементи «машина»:

- ПК1 - машина, що виконує основну технологічну функцію: вплив на предмет праці (створення програмного продукту);

- ПК2 - машина, що виконує функції аварійного захисту;

- ПК3 - машина, що впливає на стан навколишнього середовища і людини.

Опис зв'язків, що виникають в системі Л-М-С:

1 - вплив стану організму людини на якість його роботи;

2 - вплив характеру праці на інтенсивність обміну речовин;

3 - вплив навколишнього середовища на стан організму людини;

4 - цілеспрямований вплив машини на навколишнє середовище;

5 - вплив середовища на роботу машини;

6 - вплив машини на навколишнє середовище;

7 - вплив машини на фізіологічний стан людини;

8 - інформація, необхідна для вироблення аварійного керуючого впливу;

9 - вплив людини на навколишнє середовище (вологовиділення, споживання кисню, тепло);

10 - вплив навколишнього середовища на якість роботи людини (мікроклімат, освітлення, шум);

11 - вплив людини на керування технікою;

12 - вплив машини на предмет праці (конфігураційні дані машини).

В системі Л-М-С можуть виникнути небезпечні та шкідливі виробничі фактори (НШВФ). Згідно ГОСТ 12.0.003-74 [6] НШВФ поділяються на фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні. В даному випадку хімічні та біологічні фактори відсутні.

Серед фізичних НШВФ можна виділити: підвищене значення напруга в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини; підвищений рівень шуму на робочому місці; підвищена або знижена температура, підвищена або знижена вологість, підвищена рухливість повітря; недостатня освітленість робочої зони; відсутність або нестача природного світла.

До психофізіологічних НШВФ відносять: монотонність праці; статичні перевантаження; розумове перенапруження; перенапруження зорових аналізаторів.

Підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини, виникає при погіршенні або порушенні ізоляції провідників, які знаходяться під напругою. Струм, який протікає через людину, може викликати подразнюючу дію, біль, а також різні електричні травми або електричний удар.

Джерелом шумів є устаткування, що знаходиться в приміщенні і вуличний рух. Шум призводить до зниження розбірливості мови, сприяє розвитку втоми, зниження ефективності праці, викликає роздратування.

Підвищена або знижена температура повітря робочої зони, підвищена або знижена вологість повітря, підвищена рухливість повітря характеризують мікроклімат у приміщенні, який визначає тепловий обмін людини. Від параметрів мікроклімату на робочому місці залежить загальне самопочуття людини і ефективність його праці.

Значимість природного світла та освітленості робочої зони пов'язана з високим зоровим навантаженням на людину при роботі з комп'ютером. Негативний вплив на людину: стомлюваність, головні болі, дратівливість, погіршення зору.

Нервово-психічні перевантаження викликають стан, що супроводжується почуттям втоми, зниженням працездатності, що виражається в погіршенні кількісних і якісних показників роботи.

Після проведення оцінки факторів виробничого середовища і трудового процесу, з'ясувалося, що домінуючим шкідливим виробничим фактором в приміщенні НДЛ є підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, внаслідок чого може виникнути ураження людини електричним струмом, що небезпечно для життя. Тому було досконально розглянуто засоби захисту від ураження електричним струмом (з підвищенним значенням напруги). Мережа, що використовується - LAN (Local Area Network) - локальна обчислювальна мережа.

А.2 Техніка безпеки

Для створення безпечних умов праці проводились ряд організаційних і технічних заходів, які забезпечили попередження виникнення нещасних випадків.

У зв'язку із застосуванням електрообладнання (ПЕОМ, принтер, система освітлення) необхідно розглянути питання електробезпеки.

Згідно з вимогами ГОСТ 12.1.030-81 [7] для забезпечення безпеки в трифазної чьотирьох мережі з глухозаземленою нейтраллю в НДЛ виконано занулення.

Під занулением розуміють навмисне з'єднання металевих неструмоведучих частин електроустановок з нульовим проводом мережі.

Захисний ефект занулення полягає в зменшенні тривалості замикання на корпус, а, отже, у скороченні часу впливу електричного струму на людину. Це досягається з'єднанням металевих корпусів електроустановки з нульовим проводом живильного трансформатора. Таке з'єднання перетворює будь замикання на корпус в коротке замикання, при якому спрацьовує струмовий захист (автоматичний вимикач), відключаючи пошкоджену електроустановку від мережі.

Для забезпечення роботи занулення нульовий провід має надійні з'єднання і забезпечує безперервність ланцюга від кожного корпусу електроустановки до нейтралі джерела.

Крім цього, нульовий провід довжиною 24м повторно заземлений, згідно з ГОСТ Р 5057.2-94[8]. Повторне заземлення знижує потенціал занулених корпусів і напруга дотику в разі обриву ланцюга занулення. Також, використовується подвійна ізоляція, що означає застосування крім основної ізоляції струмопровідних частин, яка називається робочою, ще одного шару ізоляції, який називається додатковом, яка ізолює людину від металевих неструмоведучих частин, які можуть випадково виявитися під напругою.

Контроль ізоляції (R> 500 кОм) проводиться не рідше одного разу на рік, при використанні методу фаза-нуль, фаза-фаза, згідно ГОСТ 24606.1-81 [9].

Для запобігання серйозних наслідків при аварії застосовуються також пристрої захисного відключення живлення мережі ВП-6 УХЛ41П20 380/220 (63А), час спрацювання захисту 0,1 мс.

До роботи допускаються особи, які вивчили інструкцію з техніки безпеки, а також пройшли інструктаж з безпеки праці на робочому місці. Згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.12-05 [10] проводився вступний, первинний на робочому місці, повторний, а при необхідності - позаплановий та цільовий інструктаж.

Вступний інструктаж проводився при вступі на роботу службою охорони праці. Первинний інструктаж на робочому місці проводився керівником безпосередньо на робочому місці.

З періодичністю раз на півроку проводяться повторні інструктажі. Позаплановий інструктаж проводиться при зміні умов праці, введення в експлуатацію нової техніки, а також при нещасних випадках.

При обслуговуванні, ремонті і наладці ПЕОМ необхідно керуватися НПАОП 0.00-1.28-10 [5].

Б.3 Виробнича санітарія і гігієна праці в ІОЦ

За енерговитратами організму, згідно ГОСТ 12.1.005-88 [10], робота операторів ЕОМ і програмістів відноситься до легких фізичних робіт категорії а (до 120 ккал / год), так як проводиться в основному сидячи і не вимагає систематичного фізичної напруги, підняття і перенесення важких речей.

Згідно ДСН 3.3.6.042-99 [11] встановлені конкретні оптимальні та допустимі норми температури, вологості і швидкості руху повітря для приміщень, в яких міститься обчислювальна техніка (таблиця А.2).

Таблица А.2 - Значення параметрів мікроклімату для категорії робіт Iа

Період року	Температура, С	Відносна вологість , %	Швидкість руху повітря, м/с
	Оптим.	Допуст.	Оптим.	Допуст.	Оптим.	Допуст.
Холодний	22 - 24	21 - 25	40 - 60	75	0.1	0.1
Теплий	23 - 25	22 - 28	40 - 60	75	0.1	0.1 - 0.2

Для забезпечення встановлених норм мікрокліматичних параметрів і чистоти повітря застосовується опалення та кондиціонування.

Для забезпечення нормальних умов праці правильно обладнане робоче місце: розміри столу 1000х1000 мм, висота робочої поверхні 800 мм, регульоване сидіння і спинка стільця, Технічний та організаційний рівні в приміщенні НДЛ відповідають вимогам ГОСТ 12.2.032-78 [12].

підставка для ніг.

Схема оптимального розміщення робочих місць показана на малюнку А.2.

Для операторів ЕОМ встановлено восьмигодинний робочий день з перервою через 4 години роботи. Через кожну годину роботи введений перерву на 5-10 хвилин, а через 2 години - на 15 хвилин. Кількість оброблюваних оператором символів не перевищує 30 тис. за 4 години роботи. Планування робочого місця задовольняє вимогам «Правил охорони праці при експлуатації ЕОМ». Напрямок погляду оператора на робочому місці паралельний розташуванню вікон з метою виключення сліпучих яркостей, відблисків і віддзеркалень від екрану монітора.

Для запобігання електромагнітного випромінювання, джерелами якого можуть бути електронно-променеві трубки, використовуються рідкокристалічні монітори. Відстань від очей до екрана становить 600 мм при розмірі екрану терміналу 17 дюймів.

Б.4 Пожежна профілактика

За пожежонебезпеки приміщення має такі характеристики:

- клас провадження у пожежовибухонебезпеки - В, згідно СниП 2.01.02-85, тому що в приміщенні зберігаються і застосовуються речовини з температурою займання понад 61С ;

- приміщення лабораторії має П-IIа категорію, згідно вимогам розділів 1-6 ПУЕ, пожежонебезпеки (використовуються тверді горючі речовини).

Щоб забезпечити безпеку людей при роботі з комп'ютерами слід дотримуватися загальні вимоги пожежної безпеки, які визначені в ГОСТ 12.1.004-91 [13].

Попередження утворення в горючому середовищі джерел запалювання досягається контролем мережі електроживлення та дотриманням правил пожежної профілактики. Враховуючи специфіку загоряння ЕОМ, наявність системи вентиляції повітря, у приміщенні встановлені димові пожежні сповіщувачі в кількості 3 штук з розрахунку 2 на 20 м2.

Для припинення процесу горіння краще всього використовувати розбавлення горючих газів шляхом введення в зону горіння інертних газів. Це дозволяє зберегти дорогу техніку від руйнівного впливу піни, води та піску. До того ж не можна використовувати воду і піну, не переконавшись, що обладнання вимкнено.

Згідно з вимогами ГОСТ 12.1.004-91, ручні вуглекислотні вогнегасники встановлюються в приміщеннях з розрахунку один на ЗПК, але не менше двох в приміщенні. Отже, в приміщенні НДЛ перебуває два вогнегасники ВВК-1,4.

Визначимо вимоги до системи протипожежного захисту і системі запобігання пожежі в приміщенні відділу:

- навчання персоналу протипожежним правилам;

- заборона застосування відкритого вогню та куріння в приміщенні;

- регулярний контроль опору ізоляції;

- застосування плакатів наочної агітації з пожежної безпеки.

Вимушена евакуація при пожежі протікає в умовах наростаючої дії небезпечних факторів пожежі, тому безпека людей знаходиться в прямій залежності від часу перебування їх у будівлі при пожежі. Тому для швидкої евакуації персоналу розробляється план евакуації (рис. Б.2).

Додаток Б

Код програми

Процедура яка відповідає за печать договору оренди автомобіля.

procedure TFMain.RzBitBtn1Click(Sender: TObject);

begin

Перевірка на пусті поля орендодавця

if ((DataDogov_.ID_ = 0) and

((RzEdit5.Text='' ) and

(RzEdit6.Text='')) ) then

begin

Якщо поле не заповнине вивести повідомлення

MessageDlg('Выберите данные орендодавця!',mtInformation,[mbOK],0);

exit;

end;

Якщо із списка заказів то не добавляєм в базу

if addtoStory = false then

Додаємо в базу історії заказів

StoryZakazovAdd;

Печатаєм документ

PrintWordDocument;

Очищаємо поля строки

RzBitBtn3Click(Self);

Даємо дозвіл на додавання до бази історія заказів

addtoStory:=false; end;

1. Додає до договору поля які вводяться

procedure TFMain.AddDataToDogovor;

begin

if DataDogov_.Misce_ <> '' then

begin

місце укладання і т.д

RzEdit1.Text:=DataDogov_.Misce_; RzEdit5.Text:=DataDogov_.Orendodavec_;

RzEdit6.Text:=DataDogov_.vosobi_f+' '+DataDogov_.vosobi_n+' '+DataDogov_.vosobi_o;

RzEdit7.Text:=DataDogov_.pidstava_;

RzEdit19.Text:=DataDogov_.vosobi_f+' '

+DataDogov_.vosobi_n[1]+'.'+DataDogov_.vosobi_o[1]+'.' ;

end else exit;

end;

Размещено на Allbest.ru

...