Огляд програмного забезпечення для створення Web-додатків

Размещено на http://allbest.ru

Реферат

Огляд програмного забезпечення для створення Web-додатків

ВСТУП

Швидкий розвиток інформаційного Web-середовища призвів до того, що вимоги до Web-додатків суттєво змінилися. Зокрема спостерігається тенденція до створення багатих Web-додатків, тобто додатків, інтерфейс яких надає можливості, що не відрізняються від можливостей звичайного додатку, який призначений для настільної системі. Але при роботі програм, що підтримують мережеву взаємодію, усунути затримку відповіді, пов'язану з передачею даних через мережу Інтернет, принципово неможливо. Пом'якшити негативний ефект від затримки даних дозволяє технологія Ajax. Але застосування цієї технології повністю змінило структуру та принципи роботи Web-додатків. В сучасних мережевих програмах все більше функцій виконується на клієнтському боці, тому обсяг коду клієнтської частини Web-додатку суттєво збільшується і робота над нею виконується групою розробників. В результаті виявилося, що мова JavaScript, яка застосовується для написання Ajax-додатків, має специфічне застосування і не відповідає вимогам до інструментальних засобів розробки та налагодження програм.

1. ОГЛЯД ІСНУЮЧИХ ТИПІВ ДОДАТКІВ

1.1 Типи додатків

Розширення - (англ. extension) можуть бути використані для зміни поведінки наявних функцій або для додавання нових можливостей. Розширення особливо популярні у Firefox, оскільки розробники Mozilla створювали браузер, як досить мінімалістичну програму, що мало запобігти росту кількості помилок і запобігти громіздкості програми, зберігаючи при цьому високий степінь розширення, таким чином індивідуальні користувачі зможуть додати функції, яким вони віддають перевагу.

Розширення технологій

CSS (Cascading Style Sheets)

DOM (Document Object Model) - використовується для зміни XUL в реальному часі або зміни вже завантаженого HTML

JavaScript - основна мова браузера Mozilla

XPCOM (кросплатформова модель компонентних об'єктів)

XPConnect

XPI (кросплатформовий встановлювач)

XUL (XML-мова інтерфейсу користувача) - використовується для визначення інтерфейсу користувача, та взаємодії з ним.

Додавання можливостей

Розширення, зазвичай, використовуються, щоб додати нові можливості до програми. Приклади можливостей, які можуть бути додані за допомогою розширень: читачі RSS, менеджери закладок, пенали, клієнтські програми для окремих веб-сайтів, менеджери протоколу FTP, електронна пошта, жести мишки, перемикання проксі-серверів, засоби веб-розробки, тощо. Багато розширень Firefox виконують функції, які раніше раніше були частиною Mozilla Suite, наприклад, ChatZilla, клієнт IRC та календар.

Зміна зовнішнього вигляду веб-сторінок для користувача

Багато розширень можуть змінювати вміст веб-сторінки при її відтворенні на екрані. Наприклад, розширення Adblock може запобігти завантаженню рекламних зображень. Інше популярне розширення Greasemonkey, дозволяє користувачеві встановити скрипти, які змінюють цільові підмножини сторінок на ходу, у спосіб, що є програмним розширенням таблиць каскадних стилів.

Інші використання

Розширення також існують для легковажних, гумористичних або сатиричних цілей. Деякі посилаються на історичні особливості браузера Firefox, наприклад, відновлюючи шаблон тексту «delicious delicacies», що був вилучений в Firefox 0.9, або генерування випадкових імен браузера, натякаючи на постійні зміни назв програми.

Втулки

Втулка (англ. plugin) -- це, як правило, платформозалежний модуль, що дозволяє браузеру оброблювати спеціальні типи вмісту на веб-сторінках, наприклад, відео, аплети, документи PDF тощо. Втулки браузера часто встановлюються окремо від браузера, разом з пакунком головних програмних засобів, що призначені для роботи з цим типом медіа. Наприклад, втулок для Java аплетів встановлюється, здебільшого, разом з встановленням JRE або JDK, втулок перегляду докуменів PDF -- разом з встановленням програми Acrobat Reader і т.д. Власне, і оновлення втулків, на відміну від розширень, здійснюється поза браузром. Найпоширенішими втулками є Acrobat Reader, Flash Player, Java, Quicktime, RealPlayer, Adobe Shockwave та Windows Media Player.

Сумісність та оновлення

Додатки містять файли з метаданими, що використовуються механізмом, який контролює встановлення додатків. Серед іншого, ці файли визначають максимальні і мінімальні версії продукту Mozilla, з якими додатки можуть бути використані. Якщо спробувати встановити додаток на версію програми поза цього діапазону, його буде встановлено, але вимкнено. Додатки будуть часто працюють за межами їх визначеної сумісності, і деякі досвідчені користувачі редагують метадані файлу, щоб обійти це обмеження. Створено навіть розширення Nightly Tester Tools, яке спрощує цю процедуру. Однак формальна перевірка сумісності не гарантує правильність функціонування додатку.

Менеджер додатків періодично перевіряє наявність оновлень для встановлених додатків, хоча також цю перевірку можна зробити вручну. Типово служба оновлень буде шукати оновлення в додатках Mozilla, але розробник може вказати альтернативні адреси оновлень.

1.2 Поява та розвиток Web 2.0

Появу терміну Web 2.0 пов'язують зі статтею Тіма О'Реллі від 30 вересня 2005 року, в якій автор прив'язав появу великої кількості сайтів, об'єднаних деякими загальними принципами, із загальною тенденцією розвитку інтернет-спільноти, і назвав це явище Web 2.0, як противага «старому» Web 1.0.

Незважаючи на те, що значення цього терміну до цього часу викликає безліч суперечок, ті науковці, що визнають існування Web 2.0, виділяють декілька основних аспектів цього явища -- Web-служби, Ajax, Mash-up, Теги і т.п.

Web-служби -- програми, взаємодія з якими здійснюється через Web (протокол HTTP), а обмін даними відбувається в форматі XML, JSON та подібних. В результаті ПЗ може використовувати Web-служби замість самостійно реалізовувати потрібні функціональні можливості.

Ajax або Asynchronous JavaScript and XML -- підхід до побудови Web-програм, при якому Web-сторіка асинхронно та без перезавантаження отримує потрібні користувачу дані з сервера. Дуже часто Ajax вважають синонімом Web 2.0, але це абсолютно не вірно -- Web 2.0 не прив'язаний до будь-яких технологій і є скоріше тенденцією розвитку Інтернету.

Mash-up -- сервіс, що дозволяє використовувати інформацію з інших сервісів як джерело інформації, пропонуючи користувачу нові функціональні можливості для роботи. В результаті такий сервіс може стати новим джерелом інформації для інших mash-up сервісів. Виникає мережа залежних один від одного сервісів, інтегрованих один з одним.

Теги -- ключові слова, що описують певний об'єкт, або відносять його до певної категорії. Це мітки, що надаються об'єкту, щоб визначити його місце серед інших об'єктів. Поява і швидке розповсюдження блогів, що активно використовують теги, також вписується концепцію Web 2.0.

Багаті Web-програми -- програми, що мають функціональність та можливості традиційних програм, але працюють в браузері і активно взаємодіють з сервером. Завдяки цьому створюється система, що дозволяє виконувати роботу, пов'язану з створенням та обробкою інформації більш ефективною.

Інтерфейс користувача таких програм більше нагадує інтерфейс класичних программ, ніж web-програм, тому ефективно використовувати такі програми можуть навіть ті користувачі, що мають мінімальні знання про Інтернет.

1.3 Технологія Web 2.0

Технологія Web 2.0 включає в себе:

синдикацію;

протоколи передачі даних;

браузери з плагінами та розширеннями;

клієнтське ПЗ.

Типовий Web 2.0 сайт використовує такі технології:

Cascading Style Sheets -- розділення вмісту та оформлення;

Folksonomies -- спільні помітки, соціальна класифікація, соціальне індексування та соціальне тезування;

Microformats -- розширення сторінки додатковою семантикою;

API, що базується на XML або JSON;

Rich Internet application, що базуються на Ajax;

Синдикація -- частина матеріалів сайту стають доступні для використання на інших сайтах;

Mash-up -- збирання вмісту з різних джерел.

2. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО WEB-ТЕХНОЛОГІЇ

2.1 Базові технології Web

HTML -- стандартна мова розмітки документів для Web, де всі Web-сторінки створюються за допомогою HTML (або XHTML). Мова HTML інтерпретується браузером у вигляді документу, зручному для людини.

HTML створювався в 1991-1992 роках як мова для обміну науковою та технічною документацією, яка зручна для людей, що не є спеціалістами з верстки. Вона успішно мінімізує проблеми зі складністю SGML шляхом визначення невеликої кількості структурних та семантичних елементів (які розмічаються тегами), які використовуються для створення простих, але гарно оформлених документів. Також, крім спрощення структури документу, у HTML міститься підтримка гіпертексту. Мультимедійні можливості були додані пізніше.

Текстові документи, які містять код на мові HTML, обробляються спеціальними програмами, які відображають документ у форматованому вигляді. Такі програми, що називаються браузерами, забезпечують зручний графічний інтерфейс для взаємодії користувача із сервером -- запит Web-сторінок, їх відображення та відправлення введених користувачем даних на сервер.

Від початку HTML був спроектований і створений як засіб структурування та форматування документів, без їх прив'язки до засобів відображення. Але сучасні застосування HTML далекі від його початкових задач -- додані мультимедійні можливості, з'явилися засоби для створення складних графічних оформлень, додана можливості підключення плагінів та розширень.

Для створення динамічних сторінок було розроблений цілий ряд технологій -- JavaScript, Java Апплети, Adobe Flash, Microsoft Silverlight. Реалізації деяких з них інтегровані в браузери (JavaScript), для роботи з іншими потрібно підключати спеціальні плагіни (доступні безкоштовно на Web-сайтах розробників або поставляються разом з операційними системами чи браузерами).

В середині 90-х років розгорнулось боротьба між розробниками найбільш популярних (на той час) браузерів -- Netscape Navigator та Microsoft Internet Explorer за ринок інтернет-браузерів. Основний спосіб боротьби -- розробка та впровадження нових технологій, що були не сумісні з іншими браузерами. В результаті навіть на сьогоднішній день не вдалося досягти повної сумісності між усіма браузерами, хоча їх розробники та консорціум W3C, який займається стандартизацією Web-технологій, докладають максимум зусиль для цього.

З іншого боку, в результаті цієї боротьби, з'явився ряд технологій, що займають ключову роль в розвитку сучасного Web, серед них -- JavaScript та Ajax. Зараз важко знайти сайт, побудований згідно принципів Web 2.0, який би не використовував Ajax або JavaScript.

2.2 Переваги та недоліки Ajax

Переваги Ajax:

Створення web-програм, що мають інтерфейс та багаті можливості, подібні до звичайних програм -- при цьому, завдяки активній взаємодії з сервером, web-програм мають значні переваги над звичайними програмами.

Економія трафіку -- замість завантаження усієї сторінки достатньо завантажити відносно невелику частину, що змінилася.

Зменшення навантаження на сервер -- серверу не потрібно кожного разу генерувати усю сторінки, а лише ту частину, що змінилася.

Прискорення реакції інтерфейсу -- оскільки завантажується лише частина сторінки то користувач бачить результат своїх дій швидше.

Недоліки Ajax:

Відсутня інтеграція із стандартними інструментами браузера -- не працює кнопка «Назад», сторінку, згенеровану за допомогою Ajax не можна додати в закладки.

Проблема з індексуванням сайту пошуковими роботами -- у них відсутня підтримка JavaScript.

Використання JavaScript та DOM, що мають різну реалізацію в різних браузерах та навіть різних версіях браузерів.

2.3 Об'єктна модель документа

Об'єктна модель документу -- специфікація прикладного програмного інтерфейсу для роботи зі структурованими документами (як правило з документами в форматі XML та похідних форматах).

Об'єктна модель документу визначає класи, методи та атрибути цих методів для аналізу структури документу та роботи із представленням документів у вигляді дерева. Це все призначено для того, щоб мати можливість доступу та динамічної модифікації структури, змісту та оформлення документу. Саме за допомогою об'єктної моделі документу в технології Ajax відбувається динамічна модифікація сторінки.

В перших браузерах з'явилися різні, часом несумісні інтерфейси для роботи з HTML в двигунцях JavaScript. Потім World Wide Web Consortium (W3C) узгодив та визначив низку стандартів, що отримали назву «Об'єктна модель документу W3C». Специфікації W3C не залежать від платформи або мови програмування.

Існують декілька версій об'єктної моделі даних W3C, що мають назву рівнів. Кожен рівень складається з декількох обов'язкових та необов'язкових модулів. В 2005 році рівні 1, 2, а також деякі модулі 3-го рівня визнано як рекомендації W3C, що означає, що вони набули кінцевої форми.

Існують такі рівні об'єктної моделі даних W3C:

Нульовий рівень -- не був стандартизований, але став основою першого рівня об'єктної моделі даних W3C. Прикладом є реалізація об'єктної моделі даних в ранніх версіях браузера Netscape.

Перший рівень -- обхід структури (дерева) документу та модифікація вмісту (додавання, видалення та зміну елементів). Має повну підтримку сучасними браузерами.

Другий рівень -- підтримка простору імен XML, фільтрованих представлень та подій. Має майже повну підтримку сучасними браузерами.

Третій рівень -- складається з 6 модулів, статус рекомендацій W3C мають лише 3 (Ядро, Збереження та Завантаження а також Верифікація) інші 3 мають статус чернеток W3C (Представлення та формати, Xpath та Вимоги). Має часткову підтримку сучасними браузерами.

Не зважаючи на стандартизацію, браузери не мають повної сумісності їх об'єктної моделі даних.

ВИСНОВОК

інформаційний сайт web програма

З появою web-технології комп'ютер починають використовувати абсолютно нові верстви населення Землі. Можна виділити дві найбільш характерні групи, що знаходяться на різних соціальних полюсах, які були стрімко залучені в нову технологію, можливо, навіть крім їх власного бажання. З одного боку, це були представники елітарних груп суспільства - керівники великих організацій, президенти банків, топ - менеджери, впливові державні чиновники. З іншого боку, це були лікарі, будівельники, історики, юристи, фінансисти, спортсмени, мандрівники, священнослужителі, артисти, письменники, художники. Список можна продовжувати нескінченно. Кожен, хто відчув корисність і незамінність Мережі для своєї професійної діяльності або захоплень, приєднується до величезної армії споживачів інформації у "Всесвітній Павутині". З розвитком технологій гіпертекстової розмітки в Інтернеті стало з'являтися все більше сайтів, тематика яких була абсолютно різною - від сайтів крупних компаній, що оповідають про успіхи компанії і її провалах, до сайтів маленьких фірм, що пропонують відвідати їх офіси в межах одного міста.

Розвиток Інтернет-технологій послужило поштовхом до появи нової гілки в Інтернеті - Інтернет - форумів. Стали з'являтися сайти, і навіть цілі портали, на яких люди з усіх куточків планети можуть спілкуватися, отримувати відповіді на будь-які питання і, навіть, укладати ділові угоди.

Створення сайту являє собою маркетинговий крок, спрямований на створення інформаційного ресурсу, який надасть можливість для компанії як утримати старих клієнтів, так і залучити нових.

Створення та розробка сайтів включає:

· Твердження початкового технічного завдання на розробку сайту;

· Визначення структурної схеми сайту - розташування розділів, контента і навігації;

· Web-дизайн - створення графічних елементів макету сайту, стилів і елементів навігації;

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Дунаев В. Самоучитель JavaScript, 2-е изд. - СПб.: Питер, 2005. - 395 с.

2. Зольников Д.С. PHP5. Как самостоятельно создать сайт любой сложности. - 2-е изд. стер. - М.: НТ Пресс, 2007. - 272с.

3. Инькова Н. А., Зайцева Е. А., Кузьмина Н. В., Толстых С. Г. Создание Web-сайтов: Учебно-методическое пособие. Ч. 5. Тамбов: Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2005. - 56 с.

4. Мазуркевич А. РНР: настольная книга программиста /Александр Мазуркевич, Дмитрий Еловой. - Мн.: Новое знание, 2006. - 495 с.

5. Мак-Клелланд Дик. Photoshop 7. Библия пользователя. : Пер. с англ. - М.: Издательский дом "Вильяме", 2006. -- 928 с.

6. Орлов Л. В. Web-сайт без секретов. / Л. В. Орлов. - 2-е изд. - М.: Бук-пресс, 2006. - 512 с.

7. Полонская Е.Л. Язык HTML. Самоучитель.: - М.: Издательский дом "Вильяме", 2005.-- 320 с.

Размещено на Allbest.ru