Встановлення процесора на материнську плату

Размещено на http://allbest.ru

Размещено на http://allbest.ru

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА

Встановлення процесора на материнську плату

Вступ

Мета роботи: закріплення знань студентів щодо принципів будови комп'ютерної системи на прикладі IBM-сумісної ПЕОМ.

Ознайомитись з принципом встановлення процесора

Задачі:

1) Ознайомитись з теоретичними відомостями;

2) Виконати завдання до лабораторної роботи;

3) Оформити звіт.

Принципи встановлення процесора та системи його охолодження

Почніть збирати комп'ютер з ретельної підготовки робочого місця.

По-перше, поверхня робочого столу повинна бути достатньо великою і чистою. Це необхідно для того, щоб під час роботи комплектуючі знаходилися під рукою і не падали.

По-друге, слід прибрати всі зайві (наприклад, настільну лампу: вона може впасти і пошкодити ваші комплектуючі).

По-третє, акуратно розкладіть комплектуючі по поверхні столу так, щоб вони не заважали і не чіплялися один одного.

Перш ніж почати працювати обов'язково зніміть з себе заряд статичної електрики - навіть непомітний розряд здатний пошкодити не одну мікросхему. При цьому руки повинні бути сухі і чисті, а краще всього, щоб ваші руки були заземлені спеціальним антистатичним браслетом. У разі його відсутності можна обмотати руку звичайним оголеним дротом, інший кінець якого прикріпити до батареї. Можна працювати без жодних браслетів і дротів, але брати комплектуючі за краї, щоб не зачепити доріжки або мікросхеми.

Найзручніше починати збірку комп'ютера з установки на материнську плату процесора, кулера і модулів пам'яті, поки вона ще не встановлена в корпус. Це дозволить уникнути механічних пошкоджень материнської плати. Отже, покладіть материнську плату на стіл.

Підніміть важіль на процесорному роз'ємі, сокет відкриється і буде готовий до установки процесора. Важіль повинен бути піднятий вертикально вгору, до упору, але не треба докладати надмірних зусиль після досягнення їм верхньої точки.

Невелике зусилля може знадобитися тільки на самому початку, в нижній точці, оскільки на сокеті процесора зроблений спеціальний виступ, який фіксує важіль в нижньому положенні. Щоб вивести важіль з-під фіксатора, його краще трохи відхилити у бік від сокета, злегка піднімаючи вгору. Важіль повинен легко вийти.

Рисунок 1 - Socket процесора Pentium III з мітками для правильного встановлення.

Рисунок 2 - Socket процесора Pentium IV з міткою для правильного встановлення.

На рисунках 1 і 2, для прикладу, приведені два процесори і сокет (III-й і IV-й Pentium.). Червоним на сокеті і процесорі відмічені кути, в яких відсутній отвір і вивід, відповідно. Для установки процесора ці кути потрібно сумістити, як показано на рисунках. Це і є захист від неправильного позиціонування процесора при установці.

Сумістіть кути, покладіть процесор на сокет. Перевірте, чи процесорні ніжки співпадають з отворами сокета. Якщо все зроблено правильно, то процесор повинен легко увійти контактними виводами в отвори сокета.

Якщо цього не відбулося, то перевірте, чи правильно зорієнтований процесор і чи повністю відкритий сокет (важіль піднятий до упору вгору). Перевірте, чи процесор щільно ліг на сокет і між ними немає щілин. Після того, як процесор вставлений, поверніть важіль сокета в початкове положення, тобто вниз, до зачеплення його за виступ на корпусі сокета (рисунок 3).

Рисунок 3 - В опущеному положенні ричаг утримує процесор, встановлений в гніздо ZIF. Зрізаний кут процесора вказує місцеположення контакту 1.

Важіль повинен йти вниз з деяким зусиллям, оскільки ніжки процесора у цей момент затискаються в сокеті. Після того, як важіль підійшов впритул до клямки, відведіть його трохи у бік (на частки міліметра), а потім заведіть за клямку. Правильно встановлений процесор в закритому сокеті показаний на рисунку 3.

У жодному випадку не включайте комп'ютер без встановленого на процесор кулера (не дивлячись на те, що материнська плата і решта комплектуючих лежить на столі, це можна зробити, підключивши блок живлення).

В кращому разі комп'ютер не включиться, а в гіршому - вийде з ладу процесор і, можливо, материнська плата. Після того, як процесор встановлений в сокет самий час нанести термопасту і встановити кулер.

Якщо процесор придбаний разом з кулером, тобто в комплектації (box), то на підошві кулера можна побачити наклейку з матеріалу, схожого на пластир. Це термоінтерфейс, встановлений виробником кулера. Його колір може бути і білим і чорним, це залежить від виробника.

Якщо ви придбали процесор в комплектації OEM, тобто один процесор, без коробки і кулера, то потрібно обов'язково придбати кулер.

Будь-яка поверхня має нерівності. Подряпини можуть бути настільки малі, що оком їх не видно, але тепловий контакт між кристалом і підошвою кулера погіршується. Термоінтерфейс використовується якраз для заповнення таких нерівностей і покращує відведення тепла від кристала. Ідеальна ситуація - полірована підошва кулера.

В цьому випадку, подряпини на підошві відсутні і площа прилягання кулера до кристала буде максимальною. Здавалося б, що в цій ситуації можна не використовувати термоінтерфейс, але це не так. Краще, все-таки, не ризикувати, а нанести тонкий шар пасти на кристал. З часом, притискна сила пружини кріплення кулера, видавить надлишки пасти і кулер матиме максимальну площу зіткнення з кристалом.

Головний мінус термоінтерфейсу - його одноразовість. Тобто, знявши один раз кулер із стандартним термоінтерфейсом з процесора вам доведеться видалити залишки термоінтерфейсу і використати термопасту, оскільки поставивши кулер назад, не змінивши термоінтерфейс, ви з великою вірогідністю одержите області на кристалі, де термоінтерфейс відсутній взагалі (повітряні „подушки”) і, як наслідок, матиме місце сильний локальний перегрів, що, напевно, внесе нестабільність в роботу всієї системи. Так само істотний мінус стандартного термоінтерфейсу - його низька (щодо термопасти) теплопровідність.

Термоїнтерфейс можна залишити тільки при позитивних відповідях на наступні твердження:

a) кулер буде встановлений один раз на весь термін служби процесора;

b) не виконуватиметься модернізація комплектуючих. Наприклад, якщо ви вирішите змінити материнську плату, то вам доведеться зняти процесор;

c) процесор працює в штатному режимі. Розгону немає і він не передбачається;

d) процесор «найгарячіший», наприклад Celeron.

Далі потрібно видаляти стандартний термоінтерфейс і використовувати термопасту. Це позбавить від безлічі проблем.

Одного тюбика пасти достатньо на декілька установок кулера, паста (при правильному використовуванні) краще виконує свою функцію, ніж термоінтерфейс, з пастою зводиться до нуля можливість виникнення локального перегріву.

Зніміть кулер з процесора, якщо він вже був встановлений або дістаньте кулер з коробки. Потрібна ватна паличка, змочена спиртом. Акуратно змийте залишки термоінтерфейса з кристала і очистіть область навколо.

Після того, як основна частина зіскоблена, потрібно використовувати суху м'яку тканину, щоб стерти залишки пасти. Потім знежирюємо поверхню підошви спиртом. Далі, потрібно видавити небагато пасти на кристал і розподілити її по поверхні дуже тонким шаром однакової товщини.

Намазаний термопастою кристал виглядає так, як показано на рисунку 4. Найщільніші шари пасти не перевищують по висоті частки міліметра.

Видавіть небагато пасти на нижню частину поверхні радіатора, в те місце, де буде знаходиться кристал (де раніше був встановлений термоінтерфейс) і з великим зусиллям ввітріть пальцем в підошву радіатора. Цим ви заповните навіть найдрібніші мікроподряпини на підошві і тим самим збільшите площу теплового контакту кулера і кристала.

Рисунок 4 - На кристал процесора нанесена термопаста.

Після цього можна переходити до встановлення кулера на процесор Зверніть увагу, що на підошві кулера є широка виїмка по всій ширині підошви. Ця виїмка повинна знаходиться над виступом сокета, як показано на рисунку 5.

Якщо виїмку встановлено з другого боку, то кулер буде перекошений і контакту між кристалом і підошвою не буде взагалі. Це може привести як до тріщин процесора, так і до його виходу з ладу через тепловий пробій.

Після того, як кулер встановлений на кристал, будьте уважні - не нахиляйте кулер, не знімайте, не обертайте і, тим більше, не тисніть на нього.

Необережні маніпуляції з незакріпленим кулером на кристалі можуть привести до утворення тріщин на кристалі процесора і виходу процесора з ладу. Тепер потрібно закріпити клямку кулера.

Рисунок. 5 - Правильно встановлений радіатор.

Для цього найкраще використати плоску викрутка, як показано рисунку 6.

комп'ютерний процесор кулер

Викрутка не повинна провалюватися у відповідний отвір і повинна входити в нього приблизно на половину своєї площини.

Накиньте одну частину клямки на „вухо” сокета. Переконайтеся, що вона надійно тримається.

Однією рукою (лівою) притримуйте кулер і вже встановлену на «вухо» частину клямки, іншою рукою в протилежну клямку вставте викрутку, як показано на рисунку 6. За допомогою викрутки підведіть клямку і одягніть на „вухо” (рисунок 7).

Рисунок 6- Використання викрутки при встановленні системи охолодження.

Рисунок 7- Клямка прижимної планки надіта на виступ.

Зверніть увагу, що дуже важливо підібрати викрутку під розмір отвору в клямці. Якщо викрутка буде менше, то велика вірогідність того, що коли почнемо підводити клямку до виступу, викрутка проскочить в отвір і ударить по материнській платі або по сокету, пошкодивши їх.

Після того, як клямка закрита перевірте якість її кріплення, чи не висить вона на самому краю виступу. Підключіть живлення кулера, одягнувши колодку живлення кулера на відповідний роз'єм на материнській платі.

Він, як правило, білого кольору, з трьома контактними виводами, знаходиться не далеко від процесора і підписаний CPU_Cooler чи CPU Fan. Зверніть увагу на полярність підключення. На роз'ємі і колодці є направляючі, які повинні співпадати (рисунок 8).

Рисунок 8 - Підключення силового роз'єму вентилятора до системної плати

На цьому встановлення процесора і його системи охолодження завершено.

2. Хід роботи

Розгляньте всі комплектуючі, розміщені на столі. Перевірте наявність всіх компонентів.

Помістіть системну плату на спеціальну підкладку.

Встановлення процесора типу Socket: Підніміть важіль на процесорному роз'ємі, сокет (роз'єм) відкриється і буде готовий до установки процесора. Важіль повинен бути піднятий вертикально вгору, до упору. Щоб вивести важіль з-під фіксатора, його краще дещо відхилювати вбік від сокета, злегка піднімаючи вгору. Важіль повинен легко вийти.

Обережно візьміть процесор і знайдіть на ньому кут, в якому відсутній контакт (процесорна ніжка). Сумістіть цей кут з відповідним кутом на роз'ємі і обережно опустіть процесор у роз'єм.

Після того, як процесор вставлений, поверніть важіль сокета в початкове положення, тобто вниз, до защипування його за виступ на корпусі сокета.

Важіль повинен йти вниз з деяким зусиллям, оскільки ніжки процесора у цей момент затискаються в сокеті. Після того, як важіль підійшов впритул до клямки, відведіть його дещо вбік (на декілька міліметрів), а потім заведіть за клямку.

Встановлення кулера: Видавіть небагато пасти на кристал і розподіліть її по поверхні однаковою товщиною дуже тонким шаром. Найзручніше це робити за допомогою зубочистки або сірника. Найщільніші шари пасти не повинні перевищувати по висоті долей міліметра. Видавіть небагато пасти на підошву кулера, в те місце, де буде знаходиться кристал і з великим зусиллям ввітріть пальцем в підошву радіатора. Цим ви заповните навіть найдрібніші мікроподряпини на підошві і тим самим збільшите площу теплового контакту кулера і кристала.

Акуратно встановіть кулер на процесор. Зверніть увагу, що на підошві кулера є широка виїмка по всій ширині підошви. Ця виїмка повинна знаходиться над виступом сонета.

Тепер потрібно закріпити клямку кулера. Для цього потрібно плоска викрутка. Накиньте одну частину клямки на вухо сонета. Вставте викрутку в отвір протилежної клямки, підведіть клямку і одіньте на вухо сонета.

Підключіть трьох контактний роз'єм живлення кулера до відповідного роз'єму на системній платі.

Контрольні запитання

1. Яку функцію в персональному комп'ютері виконує центральний процесор?

2. Назвіть основні характеристики центральних процесорів.

3. Які типи центральних процесорів існують?

4. Які особливості при встановленні процесора типу Socket?

5. Для чого встановлюється кулер?

6. Поясніть принцип використання термопасти.

7. Поясніть принцип використання термоінтерфейсу.

Размещено на Allbest.ru