Размещено на http://www.allbest.ru/

Застосування інформаційних систем управління ЗЕД на підприємствах

Розробка та впровадження інформаційної системи управління зовнішньоекономічною діяльністю на промисловому підприємстві

Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (ДП СхідГЗК) -- найбільший у Європі виробник концентрату природного урану. ДП СхідГЗК є першим ступенем у створенні ядерного палива для атомної енергетики України. Стратегічна мета комбінату -- добувати таку кількість урану, яка повністю забезпечує потреби атомних електростанцій України в паливі [22].

Розвиток обчислювальної техніки, поява електронно-обчислювальних машин загального призначення та спеціалізованих управляючих обчислювальних комплексів позначилися на вдосконаленні системи управління СхідГЗК і його основних виробничих процесів.

На базі ПЕВМ створено інформаційно-довідкову систему СхідГЗК (ІДС).

ІДС "СхідГЗК" призначена для збору, накопичення, обробки, розподілу й відображення інформації, необхідної для діяльності комбінату. Вона розробляється як єдине мережне середовище, яке дає можливість усім підрозділам, службам, а також посадовцям СхідГЗК працювати в єдиному інформаційному просторі з ресурсами колективного користування (базами даних, призначеними для користувача додатками, електронною поштою, мережним друком та іншими видами мережного сервісу).

Основними компонентами системи є:

- об'єднана корпоративна локальна обчислювальна мережа (ЛОМ);

- бази даних загального користування різної оперативної, довідкової, нормативної і технічної інформації;

- персонал, що бере участь в підготовці, обробці та використанні інформації.

Наявність чисельних підрозділів і служб з різним рівнем програмно-технічного оснащення і функціонального призначення припускає створення локальних систем нижчого рівня з подальшим їх об'єднанням в єдину систему згідно з програмою розвитку інформаційної моделі комбінату. Такий підхід дозволяє визначити основні інформаційні напрями і забезпечити їх першочергове фінансування.

Метою створення системи є об'єднання окремих комп'ютерів підрозділів комбінату в єдину обчислювальну мережу, яка забезпечує:

- створення програмно-апаратного середовища;

- підвищення надійності збереження великих масивів інформації, можливість її розподіленої обробки за технологією КЛІЄНТ -- СЕРВЕР і оперативного управління ресурсами системи в цілому;

- створення локальних робочих груп, що колективно використовують власне мережні ресурси;

- оптимізація інформаційних потоків між структурними підрозділами і службами комбінату, а також між СхідГЗК та іншими організаціями;

- надання достовірної і своєчасної інформації, необхідної для ефективного управління комбінатом і його структурними підрозділами.

З метою вдосконалення системи управління СхідГЗК на базі використання засобів обчислювальної техніки і економіко-математичних методів у 1971 році було організовано окремий структурний підрозділ -- Інформаційно-обчислювальний центр (ЮЦ).

Основними для Центру визначено такі завдання:

- розробка й реалізація єдиної технічної політики щодо розвитку АСУ;

- організація взаємодії ЮЦ з функціональними і виробничими відділами і підрозділами СхідГЗК у процесі експлуатації і подальшого розвитку системи;

- розробка і впровадження задач АСУ;

- експлуатація і технічне обслуговування закріплених систем і засобів обчислювальної техніки;

- обробка інформації, забезпечення обліку й підготовка бухгалтерської, податкової і статистичної звітності;

- технічне обслуговування і забезпечення працездатності оргтехніки комбінату;

- розробка, впровадження й супровід задач АСУП.

ЮЦ без зривів виконує графік обробки інформації, графіки профілактичних і ремонтних робіт, здійснює розробку програм за особливо актуальними напрямками автоматизації оперативного обліку й аналізу руху фінансових коштів, матеріальних і енергетичних ресурсів і т. ін.

ЮЦ розробляє і проводить у СхідГЗК єдину технічну політику в області АСУ, здійснює методичне керівництво створенням автоматизованих систем управління різного рівня і функціонального призначення. За його активної участі створені і успішно експлуатуються такі системи, як АСУ ТП, САПР та ін. Проводяться роботи по їх технічній, програмній та інформаційній сумісності, об'єднанню їх в глобальну інформаційно-довідкову систему комбінату з переходом у перспективі на єдину управляючу систему.

Збільшилися обсяги робіт фахівців бюро з прийому-передачі електронної пошти, пошуку інформації в мережі Інтернет. На базі локальної мережі створена внутрішня пошта, яка дозволяє розіслати прийняті повідомлення адресатам на їх комп'ютер.

За обсягами інформації переважають такі напрямки електронної пошти:

- для підрозділів комбінату договори на поставку матеріалів, комерційні пропозиції, прайси;

- звіти в міністерство, оновлення програм квартального звіту;

- приймання щоденної електронної газети "ВЕКТОР" (дайджест для керівників);

- щотижневе оновлення програми "BROKER" (програма для підготовки митних декларацій), антивірусної програми AVP Касперського, довідкової системи "Законодавство";

- щоденне оновлення (понад 70 повідомлень) для нової інформації в системі "Ліга-Закон";

- щоденне надходження з енерголабораторії інформації про спожиту підприємством електроенергію і відправлення її електронною поштою в Дніпрообленерго;

- отримання з віддалених шахт електронною поштою інформації про залишки ТМЦ і зарплату;

- за замовленнями працівників управління отримання з сайтів законів, ухвал, пошук в Інтернеті різної технічної інформації.

При підрахунку співвідношення різних видів вхідної інформації в інформаційних мережах підприємства СхідГЗК встановлено, що вхідна інформація на традиційних документах складає значно більшу частку, ніж на магнітних носіях (рис. 3.1).

Останнім часом на СхідГЗК значно оновлено склад засобів обчислювальної техніки. Від лічильно-перфораційних машин, ЕОМ загального призначення, керуючих обчислювальних комплексів тут перейшли на солідний парк сучасних персональних комп'ютерів. Обчислювальна техніка практично є в усіх підрозділах. У приміщенні Управління СхідГЗК створено Інформаційно-довідкову систему на базі локальної мережі ПЕОМ СхідГЗК. Аналогічні системи мають тепер Смоленська та Інгульська шахти. Упроваджено модемний зв'язок з банком, між окремими підрозділами, електронну пошту, Інтернет, у тому числі за зразками, наведеними в [101]. Можливості і переваги використовування засобів обчислювальної техніки відчули співробітники усіх ланок СхідГЗК. Унаслідок реструктуризації підрозділів та удосконалення системи управління СхідГЗК створено спеціалізовані відділи СхідГЗК -- ІОЦ, бюро САПР і НІОКР НВК "АіМ, ІОЦ Смоленської і Інгульської шахт" та ін.



Рис. 3.1. Обсяг вхідної інформації підприємства СхідГЗК: 1 -- кількість вхідної інформації з магнітних носіїв і каналів зв'язку (тис. док. стор.); 2 -- кількість вхідної інформації з традиційних документів (тис. док. стор.)

Завдання нових відділів полягає в забезпеченні безперервної роботи обчислювальної техніки, максимальному її використовуванню. Саме завдяки цим відділам на комп'ютерні "плечі" перекладають рутинні операції, щоб вивільнити керівників і фахівців усіх рівнів і рангів для більш творчої інженерної роботи, спрямованої на максимальну економію виробничих витрат, вдосконалення технології виконуваних робіт на базі необхідної для цього інформації.

На Придніпровській залізниці використовуються ІС різних виробників. На перехідному етапі впровадження ІС, коли централізоване розповсюдження програмного забезпечення (ПЗ) було припинено, а реалії нового часу вимагали корінних змін у методиці обробки даних в ІС, Головний інформаційно-статистичний центр (ГІСЦ) "Укрзалізниці" не був у змозі розробити та впровадити оновлені ІС у прийнятний термін. Отож кожна дорога, а точніше, кожний інформаційно-статистичний центр (ІСЦ), розробляв свої ІС нашвидкуруч, аби встигнути за змінами у законодавстві України та внутрішніх правилах "Укрзалізниці". Після цього деякий час кожна дорога прагнула довести свої інформаційні системи до більш-менш прийнятного рівня: додавалися сервісні функції відповідно до власних потреб, які вже виходили за межі необхідної функціональності, виправлялися помилки та призвичаювалися ІС для роботи з різним обладнанням.

Нині вимоги до ІС змінилися. Розроблено схему єдиної ІС управління залізницею (рис. 3.2). Одні з підсистем нової ІС уже знаходяться на етапі дослідної експлуатації, інші ще розробляються.

Рис. 3.2. Схема АІС управління Придніпровською залізницею

АІС, що перебуває зараз у дослідній експлуатації, можна було б віднести до системи 4-го покоління, якби не значна часова затримка в надходженні даних до центральної БД. Це спричинено тим, що місця реєстрації подій знаходяться далеко від обчислювального центру, а канали зв'язку часто дуже застарілі або просто відсутні До того ж часто підприємства використовують нестандартні АРМи, і експорт даних у транспортабельний формат відбувається пакетом: спочатку вводиться якась множина даних, які обробляються в разі потреби, а потім вона впродовж доби або навіть тижня експортується та відправляється до центральної БД. Таким чином, відомості про стан об'єкта управління надходять з затримкою.

Щодо підсистеми обліку та звітності, то вона складається з окремих, розподілених за видами обліку АРМів, які експортують дані в головну БД (рис. 3.3).

Рис. 3.3. Архітектура підсистеми обліку та звітності в АІС Придніпровської залізниці

АІС бухгалтерського обліку та звітності виконує:

- обробку первинних документів за видами обліку;

- обробку електронних авізо (повідомлень) на внутрішніх розрахунках;

- формування відомостей, що відображають господарські операції і головної книги у режимі реального часу за результатами добового відпрацювання;

- формування фінансової звітності по кожному підприємству, а також зведеної звітності в режимі реального часу за результатами добового відпрацьовування;

- формування оперативної інформації з усіх видів обліку;

- організацію, ведення податкового обліку;

- обробку документів для податкового обліку;

- аналіз відхилень даних податкового і бухгалтерського обліку;

- формування податкових декларацій по кожному підприємству і зведену на будь-якому рівні;

- трансформацію фінансової звітності в міжнародні стандарти.

За даними звіту окремий АРМ виконує заповнення та збереження документів, логічну перевірку введених даних, а також формування консолідованих звітів різних рівнів за кожним підпорядкованим підприємством.

Труднощі роботи з АІС, пропонованими незалежними виробниками, насамперед полягають у необхідності:

- тривалого навчання персоналу;

- підготовки та утримання спеціаліста з налагодження.

Якщо АІС побудована спеціально для підприємства (або для групи однотипних підприємств), то її можна швидко переналагодити на конкретне підприємство (наприклад, змінюючи лише назву, код ЄДРПОУ та інші реквізити підприємства). АРМи такої АІС одразу настроєні на конкретні дії конкретних осіб на підприємстві і розраховані на кваліфікацію цих осіб. Такі АРМи, надаючи обмежений перелік операцій, з якими вже знайомі службовці, їх перенавчання майже не потребують.

Значною перевагою ІС, розробленої власними силами, є повна адаптація до умов функціонування підприємства. І хоча ринок пропонує досить гнучкі системи, вигідніше розробити власну, тому що постійне підстроювання під особливості бізнес-процесів та законодавства вимагає наявності в штаті спеціаліста -- програміста з налагодження системи. До того ж, при цьому потрібно заплатити за придбання та впровадження системи й за постійні консультації (технічну підтримку). А якщо в штаті передбачений програміст, краще доручити розробку системи йому. У такому разі, по-перше, таку АІС як власність компанії можна буде навіть продати підприємству з аналогічною структурою. По-друге, за необхідності АІС може бути перероблена докорінно, що фактично неможливо в разі використання "серійної" системи. По-третє є можливість перепроектування "фізичного" та базового програмного забезпечення АІС. Відомі випадки, коли взагалі непогана система так невдало працювала з апаратною частиною після збільшення обсягу даних, що її було неможливо використовувати. А на власній АІС можна доволі легко замінити алгоритми роботи з СУБД або навіть перейти на іншу СУБД.

Ще одна перевага АІС, розробленої безпосередньо на підприємстві, -- це відкритість коду програми. Зазвичай сторонні виробники продають не програму, а право користуватися нею на деяких умовах. І хоча така дія вважається продажем, фактично це є орендою програми. При цьому, звісно, не надається текст самої програми, так званий "вихідний", або "початковий код". За такого підходу важко абсолютно гарантувати безпеку інформації У такій системі може не передбачатися захист інформації від несанкціонованого доступу. Або ще гірше: нечистий на руку співробітник фірми-розробника, або навіть і керівництво цієї фірми може вистроїти у програму "чорний хід", наприклад у вигляді універсального паролю, або надати якомусь модулю властивостей "троянського коня", який буде передавати злодієві через зовнішні лінії зв'язку секретну інформацію.

Програма ж, яку створено штатним співробітником спеціально для підприємства разом з "вихідним кодом", є власністю підприємства. Це дає можливість передати вихідний код незалежному експертові або службі інформаційної безпеки підприємства для аналізу з точки зору захищеності інформації

Для подальшого дослідження використається фінансово-економічна інформаційна система, яка дозволяє отримати звіти з використанням показників фінансового аналізу для прийняття обґрунтованих господарських рішень.

Фінансово-економічна інформаційна система фактично є підсистемою АІС управління підприємством, надбудовою над АІС бухгалтерського обліку. Вона хоча і є самостійним модулем, але її неможливо використовувати автономно. Тому далі робота цієї системи розглядається в контексті комплексу АІС управління підприємством.

Фінансово-економічна інформаційна система є важливим, але не обов'язковим елементом АІС, тому навіть у системах 3-го покоління вона не завжди наявна. Щодо її реалізації можливі два підходи:

- забезпечення будь-якого звіту з використанням вбудованої мови програмування;

- наявність інтерактивного конструктора звіту.

Недоліком першого підходу є висока складність щодо його здійснення. Щоб створити такий звіт, треба добре знати архітектуру конкретної ІС та мати навички програмування.

Другий варіант дозволяє отримувати аналітичні звіти без програмування, а це також досить складно реалізувати.

Для систематичного здійснення фінансового аналізу діяльності підприємства "Придніпровська залізниця" було створено ІС "Фінанси". Ця система складається з комплексу АРМів, які працюють незалежно або разом (рис. 3.4). Робота усіх АРМів обліку (основні засоби, нематеріальні активи, МШП, ТМЦ, спецодяг, баланс) побудована за технологією файл-сервер, при цьому їх файли можуть знаходитися на мережному ресурсі Усі АРМи оперативного рівня в АСУ Придніпровської залізниці розроблені відділом автоматизації бухгалтерського обліку ІСЦ на основі мови програмування FoxPro. Вони можуть працювати під управлінням операційної системи (ОС) типу DOS або Windows будь-якої версії за наявності спеціальних бібліотек FoxPro. Інтерфейс з користувачем виконаний у вигляді каскадних меню в текстовому режимі (стандартний режим програм для ОС).



Рис. 3.4. Архітектура та склад АІС "Фінанси"

АРМи оперативного рівня виконують:

- введення первинної інформації залежно від виду обліку;

- збереження інформації в локальній БД;

- вибір та коригування інформації, наявної в локальній БД;

- архівацію інформації;

- формування відповідних видові обліку звідних, контрольних та аналітичних реєстрів;

- експорт інформації до загальної БД.

АРМ "Фінансова звітність" також розроблений відділом ІСЦБух-1, але пізніше за попередні Він створений за допомогою макромови програмування VBA for Excel. У "Фінансовій звітності" реалізований сучасний графічний інтерфейс. Для доступу до бази даних використовується технологія Microsoft Jet 3.5. Формат бази даних -- dBase IV

Можливості АРМу:

- автоматичне заповнення форми даними із зовнішніх файлів БД;

- ручне введення і коригування даних у формах звітності;

- експорт даних із форм у зовнішні файли БД;

- контроль введеної інформації за допомогою "ув'язування" даних у формах звітності (ув'язування являє собою рівняння, в якому вказано, що одна клітина форми звітності або сума декількох з них має дорівнювати іншій клітині або сумі декількох клітин звітності);

- автоматичне обчислення внутрішньоформених ув'язувань з можливістю прямого коригування як самих ув'язувань, так і безпосередньо даних;

- автоматичне обчислення міжформених ув'язувань з можливістю прямого коректування як самих ув'язувань, так і безпосередньо даних;

- три режими відображення ув'язувань, що полегшують швидкий пошук помилкових ув'язувань і даних;

- формування і швидкий інтерактивний аналіз зведених документів;

- одержання протоколу "зрізу" даних по підприємствах у зведених документах;

- одержання протоколу про помилкових ув'язуваннях для будь-якої кількості документів і будь-якої кількості підприємств.

Для цього АРМу мінімальною порцією інформації є форма звітності. АРМ не пропонує детальнішої інформації, оскільки організаційно належить до середнього рівня. Саме отримання коректної форми звітності є головною метою системи "Фінанси". Крім звітності, яку вимагають органи податкової служби та статистики, передбачена ще й внутрішня звітність. Форму та строки подання такої звітності визначаються у наказах по залізниці. Саме внутрішні форми звітності складають основну масу роботи АРМу.

Формування звітності відбувається у нижченаведеній послідовності. Спочатку в АРМах оперативного рівня безпосередньо на підприємствах вводяться первинні дані. Потім дані із АРМів експортуються в загальну БД, з якою працює АРМ "Звідний баланс". В АРМі "Звідний баланс" після перевірки та коригування усіх даних утворюються допоміжні відомості для заповнення форм звітності (оборотно-сальдової та інших). За даними цих відомостей головний бухгалтер підприємства заповнює вручну потрібні форми звітності (рис. 3.5), які в електронному вигляді передаються у фінансову службу (за допомогою ліній зв'язку). У фінансовій службі перевіряють дані та формують зведені форми звітності по кожній службі. (Службою називається група підприємств, об'єднаних за функціональною ознакою. Наприклад, "служба В" -- вагонна служба, "служба ПІ" -- зв'язківці). Служба може налічувати від 1 до 30-40 підприємств різного рівня. Зведені форми звітності по службі передаються до фінансової служби Придніпровської залізниці, де виконується наступний етап контролю та отримання зведених форм звітності вже по Придніпровській залізниці. Наступний крок -- передача звітності до фінансової служби "Укрзалізниці", яка теж здійснює контроль та отримання консолідованих форм звітності по всій залізниці (рис. 3.5).

комп'ютерний обчислювальний звітність бухгалтерський

Рис. 3.5. Етапи формування та передачі звітності в АІС "Фінанси"

Інформаційно-статистичні центри при цьому здійснюють технічну та інформаційну підтримку відповідних підприємств та фінансових служб: ІСЦ Придніпровської залізниці -- фінансової служби Придніпровської залізниці та всіх підпорядкованих організацій, Головний ІСЦ -- фінансової служби "Укрзалізниці". ГІСЦ також керує регіональними ІСЦ, надаючи програмне забезпечення з дорученням про впровадження його на своїй залізниці. Ця практика використовувалася ще за часів Радянського Союзу, коли кільком регіонам давали завдання автоматизувати певну ланку роботи, а потім відбирали найкраще рішення для впровадження його на всіх залізницях.

У вищенаведеному ланцюгу етапів найбільш трудомістким є складання звітності на найнижчому рівні з допоміжних відомостей. Помилка, допущена на цьому рівні, накопичується у вищих рівнях, де загальний обсяг даних такий, що неможливо перевірити все із самого початку. Саме тому на вищі рівні не передається весь обсяг первинної інформації, а лише необхідні дані з форм звітності Через присутність "людського фактора" важливим є контроль за правильністю складання звітності на всіх рівнях, а особливо на рівні служби. Така перевірка частково автоматизується за допомогою "ув'язування" даних.

Як зазначалося вище, АРМи оперативного рівня працюють за технологією файл-сервер, за якої БД зберігається на сервері, а СУБД -- на клієнтській станції, тому клієнтська станція повинна бути достатньо потужною для обробки отриманих даних із сервера і проведення необхідних операцій з даними. У разі звертання до одного запису бази даних зчитуються повністю всі необхідні для цього таблиці, що підвищує навантаження на мережу, збільшує час обробки. У результаті виходить, що робота обмежується локальною базою даних. Та найголовніший недолік таких СУБД -- це те, що лише ця конкретна програма здатна правильно вносити зміни в БД, не порушуючи їх цілісності. Будь-яке стороннє втручання в базу даних може призвести до повного руйнування даних і до втрати всієї інформації.

Зазначимо, що сама структура головної бази даних не зовсім зручна з погляду теорії побудови баз даних. Для кожного року й місяця створюються власні піддиректорії з повною базою даних (крім довідника клієнтів) за відповідний період. У разі неправильного введення (наприклад, забули "перевести" місяць чи рік) доводиться все видаляти і вводити заново.

Структура таблиць, що копіюються в директорії місяців, несе в собі багато зайвої інформації, яка тільки займає місце на диску. АРМ підготовки звітності "Фінансова звітність" для своєї роботи потребує встановлення на ПЕОМ пакета Microsoft Office, зокрема програми з цього пакета Excel. Програма Excel дуже вимоглива до апаратного забезпечення. До того ж макромова, за допомогою якої створений АРМ "Фінансова звітність" (VBA for Excel), унаслідок технічних особливостей працює набагато повільніше, ніж програми, написані традиційними мовами. Таким чином, на не дуже сучасних ПЕОМ деякі ресурсномісткі операції, наприклад формування великої (10-15 аркушів) зведеної форми звітності діяльності 10-30 підприємств, можуть зайняти близько двох годин, що неприпустимо повільно.

Нагальнішою проблемою системи в цілому є "ручне" перенесення даних з оборотно-сальдової відомості або інших допоміжних реєстрів у форми звітності Окрім значного часу на безпосереднє заповнення бухгалтером форм звітності дуже повільно проводяться розрахунки. У випадку "ручних" розрахунків досить велика ймовірність помилки, адже даних забагато. Більше того, усі розрахунки повторюють кілька разів як під час самоперевірки, так і під час перевірки у фінансовій службі

Частково проблеми перевірки введених даних вирішуються за допомогою принципу "ув'язування" даних. Але, на жаль, не всі дані підлягають таким залежностям.

Отже, найнагальніша проблема системи "Фінанси" -- це забезпечення правильного та швидкого заповнення форм фінансової звітності Тим більше, що склад показників, які заносяться у форми, регламентований або законодавчо, або наказами "Укрзалізниці" для випадку внутрішньофірмової звітності

Для оптимізації системи розроблено модуль фінансово-економічних розрахунків, який дозволяє автоматично заповнювати форми фінансової звітності (рис. 3.6).

Рис. 3.6. Оновлена структура АІС "Фінанси"

Цей модуль як функціональне доповнення АРМ підготовки даних "Фінансова звітність", повинен реалізовувати:

- автоматичне заповнення форм фінансової звітності з використанням як джерела інформації бази даних бухгалтерських проводок та інших форм звітності;

- можливість створення та збереження правил заповнення форм фінансової звітності;

- можливість перегляду та модифікації чинних правил заповнення форм фінансової звітності;

- зручність та простоту здійснення фінансово-економічних розрахунків.

Модуль може бути або частиною АРМу "Фінансова звітність", або його окремим додатком. Створення модуля не має на увазі переробки інших АРМів оперативного чи середнього рівня або їх частин.

Модуль повинен працювати на всіх тих платформах, що й АРМ "Фінансова звітність". Це більшість платформ сімейства Windows, а саме Windows 95, Windows 98, Windows 98 SE, Windows ME, Windows NT 4.0, Windows 2000 та Windows XP.

Мовою програмування обрано Delphi, що походить від Турбо Паскаля, створеного для операційної системи CP/M у 1983 році. У лютому 1994 року Турбо Паскаль був перенесений на операційну систему MS-DOS.

На ранньому етапі розвитку комп'ютерів архітектури IBM PC Турбо Паскаль був однією з найпопулярніших мов розробки програмного забезпечення -- головним чином тому, що це був цілком серйозний компілятор, редактор і т. ін., коштував усього $19.95 і працював на машині з 64 Kb оперативної пам'яті.

На Windows Турбо Паскаль був перенесений фірмою Borland у 1990 році. А найостанніша версія -- мова Borland Pascal 7.0, що передувала Delphi, вийшла у світ в 1992 році. Розробка Delphi почалася в 1993 році. Після успішного beta-тестування Delphi показали на "Software Development '95". Саме 14 лютого 1995 року офіційно оголосили про її продаж у СІЛА. У мережу торгівлі Delphi потрапив через 14 днів -- 28 лютого 1995 року [56, с. 201-206].

Охарактеризуємо основні переваги Delphi.

* Можливість багаторазового використання й розширення компонентів. Delphi усуває необхідність програмувати такі компоненти Windows загального призначення, як мітки, піктограми і навіть діалогові панелі та безліч інших багаторазово використовуваних компонентів, які дозволяють заощаджувати час і програмні зусилля під час розробок для Windows. Delphi має попередньо визначені візуальні і невізуальні об'єкти, до яких належать кнопки, об'єкти з даними, меню і вже побудовані діалогові панелі. За допомогою цих об'єктів можна забезпечити виведення даних просто кількома натискуваннями кнопок миші, не вдаючись до програмування. Завдяки великому списку об'єктів Delphi очолює перелік мов програмування, що надають можливість повторного використання компонентів.

* Підтримка стандарту VBX (Visual Basic Extensions). Delphi дає можливість інтегрувати VBX-об'єкти безпосередньо в Палітру компонентів (Component Palette) для полегшення доступу до цих об'єктів та інструментів.

* Шаблони додатків і форм. Delphi надає вбудовані шаблони форм і додатків, які можна використовувати для того, щоб швидко розпочати розробку власних прикладних програм. До системи також входять часто використовувані діалогові панелі.

* Настроювання середовища розробки додатків. Палітра компонентів, редактор коду, шаблони додатків і форм -- це перелік складових системи, де Delphi може бути побудована відповідно до побажань програміста.

* Компільовані програми. Delphi не використовує ні інтерпретатора, ні Р-коду і створює дійсно зкомпільовані програми, готові до виконання. Програми Delphi настільки ж швидкі, як і програми, написані на мовах третього покоління. Delphi є одним із найшвидших у світі інструментів розробки баз даних. Прості програми Delphi можуть поставлятися у вигляді єдиного модуля, виконаного без додаткових бібліотек DLL, необхідних для використання інших середовищ розробки.

Є два важливі розходження між файлами EXE, створеними в Delphi, і файлами EXE, створеними у Visual Basic (VB). Delphi створює суто машинний код, який виконується безпосередньо процесором, у той час як Visual Basic транслює вихідний код у проміжну форму (р-код). Файл EXE, який він генерує, насправді є програмою-інтерпретатором р-коду з доданим наприкінці р-кодом програми користувача.

"Бібліотека часу виконання" (run-time library) стандартних функцій для всіх програм VB зберігається у файлі VBRUN300.DLL. Кожна програма VB, що потрапила до кінцевого користувача, повинна містити цей файл, або ж доведеться розраховувати, що такий файл у користувача вже є. Дистрибутивний комплект програми повинен також містити файли VBX для кожного керуючого засобу VB, не внесеного до VBRUN300.DLL. Програми Delphi передбачають необхідну частину бібліотеки часу виконання Delphi, а також використовувані компоненти. У результаті EXE-файл Delphi зазвичай більший за обсягом, ніж еквівалентний EXE-файл VB, проте він не залежить від жодного із зовнішніх файлів.

Згідно з постановкою задачі підсистема повинна взаємодіяти інтегровано з усіма модулями. Це означає, що необхідне пристосування її до форматів та структури БД відповідних АРМів -- головної БД проводок, з якою працює АРМ "Баланс", та БД АРМу "Фінансова звітність".

Адже саме з них вибирається інформація для заповнення звітності: з головної книги бухгалтерських проводок (БД балансу) та з уже складеної звітності (БД фінансової звітності). Причому з БД балансу можна лише зчитувати інформацію, а з БД фінансової звітності працюють як на зчитування для отримання даних з уже заповненої звітності, так і на запис для збереження у БД результатів розрахунку. БД фінансової звітності має дві складові:

- безпосередньо дані;

- нормативно-довідкова інформація (НДІ).

Таблиці даних та всі довідники зберігаються у форматі dBase IV. Нижче наведено структури даних форм звітності та довідників у вигляді таблиць (табл. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4; рис. 3.7).

Таблиця 3.1. Структура даних форми звітності

з/п	Назва поля	Тип поля	Довжина поля	Точність (для чисел)	Призначення
1	KDOROGI	Символьний	2		Код залізниці
2	KSLUZBY	Символьний	2		Код служби
3	KPREDPR	Символьний	4		Код підприємства
4	VID	Символьний	1		Вид діяльності
5	GOD	Числовий	4	0	Рік звіту
6	MES	Числовий	2	0	Місяць звіту
7	PER	Символьний	1		Періодичність звіту
8	KFORMY	Символьний	3		Код документа
9	KRYADA	Числовий	5	0	Код рядка
10	G1	Числовий	14	3	Перша графа документа
11	G2	Числовий	14	3	Друга графа документа
12	G3	Числовий	14	3	І т. д. за максимальним числом граф у документі
13	G4	Числовий	14	3
14	G5	Числовий	14	3
15	G6	Числовий	14	3
16	G7	Числовий	14	3
17	G8	Числовий	14	3
18	G9	Числовий	14	3
18	G10	Числовий	14	3
19	G11	Числовий	14	3
20	G12	Числовий	14	3

Таблиця 3.2. Структура довідника залізниць

№ з/п	Назва поля	Тип поля	Довжина поля	Точність (для чисел)	Призначення
1	КБОШОІ	Символьний	2		Код залізниці
2	ЖХЖООІ	Символьний	20		Назва залізниці

Таблиця 3.3. Структура довідника підприємств

№ з/п	Назва поля	Довжина поля	Призначення
1	КБОШОІ	2	Код залізниці
2	КБЬШВУ	2	Код служби
3		4	Код підприємства
4	ВНОЯТЫЛМЕ	25	Скорочена назва підприємства
5	ЕИЬКЛМЕ	254	Повна назва підприємства
6	БУОБСОБЕ	4	Код головного підприємства відносно даного
7	ІББУОБ		Ознака звідного підприємства
8	БОЬО1	50	Посада першої відповідальної особи
9	БОЬО	50	Посада другої відповідальної особи
10	ВО8Б1	42	Прізвище першої відповідальної особи
11	ВО8Б2	42	Прізвище другої відповідальної особи
12	ЕБЯРОИ	12	Код ЕДПРОУ
13	ТЕЖІТОТУ	70	Назва території
14	КОЛТии	12	КодКОАТУУ
15	ЕОРМЛУЬЛВК	70	Форма власності
16	КУБ	12	КодКВФ
17	ОШЛЖГРР	70	Орган управління
18	БРОБИ	12	Код СПОДУ
19		70	Назва галузі
20		12	Код ЗКГНГ
21	УІБЕКБІУЛЬ	70	Вид економічної діяльності
22	КУЕБ	12	Код КВЕД
23	ЛБЯЕБ	100	Адреса підприємства

Примітка. Для всіх позицій, окрім позиції 7 "КЗУСЮ", тип поля символьний. Для позиції 7 "ІЖУСЮ" він логічний.

Таблиця 3.4. Структура довідника форм фінансової звітності

з/п	Назва поля	Тип поля	Довжина поля	Точність (для чисел)	Призначення
1	CODE	Символьний	3		Код форми
2	SHORTNAME	Символьний	25		Коротка назва форми
3	FULNAME	Символьний	254		Повна назва форми
4	PER	Символьний	11		Періодичність подання
5	MAXGRAF	Числовий	20	0	Загальна кількість граф у формі
6	STARTGRAF	Числовий	20	0	Номер графи, з якої починається зона даних
7	ACR	Символьний	8		Абревіатура форми

Такі довідники необхідні для заповнення форми звітності, наведеної на рис. 3.7



Рис. 3.7. Структура бланка форми звітності:

1 -- зона атрибутів, така ж зона зазвичай вміщена внизу форми; 2 -- шапка таблиці; 3 -- зона даних; 4 -- зона кодів рядків; 5 -- зона бокового тексту рядків.

Зазначимо, що майже всі форми звітності мають одну й ту ж саму структуру, за винятком, можливо, якоїсь її частини. Аналогічність набору атрибутів підприємства дає змогу автоматично заповнити всі поля форми звітності, вести головну книгу бухгалтерських проводок, структура БД якої наведена у табл. 3.5.

Таблиця 3.5. Структура головної книги бухгалтерських проводок

з/п	Назва поля	Тип поля	Довжина поля	Точність (для чисел)	Призначення
1	PRED	Числовий	10	0	Код підприємства
2	MES	Числовий	2	0	Місяць здійснення операції
3	GOD	Числовий	4	0	Рік здійснення операції
4	VID	Символьний	2		Тип запису
5	DEB	Символьний	24		Код рахунку за дебетом
6	KRED	Символьний	24		Код рахунку за кредитом
7	SUMMA	Числовий	15	2	Сума операції

Правила заповнення клітинок форми для усіх таблиць являють собою формулу зі спеціальними функціями на зразок формули в Microsoft Excel. Оскільки ці правила передбачається складати та розповсюджувати по підприємствах залізниці централізовано, треба передбачити таке поле, як коментар, який пояснюватиме зміст формул або міститиме допоміжну (необов'язкову) інформацію.

Для інтерпретації формули потрібен спеціальний програмний модуль, який називається парсером (англ. parser -- синтаксичний розбір). За допомогою парсера можна використовувати "змінні" для формул. Передбачено локальний (для кожної клітинки окремий) режим встановлення значень змінних, яких може бути як завгодно багато, а довжина формули -- необмеженою. Ця умова накладає деякі вимоги на спосіб збереження файлів з формулами для форм. У табл. 3.6 відображено обрану структуру формул.

Оскільки вигляд форм та їх структура може з часом змінюватися, слід розрізняти таблиці з даними та шаблони форм за датою набуття ними чинності. В АРМі "Фінансова звітність" це реалізовано таким чином. Ім'я файла містить інформацію про тип файла, дату набуття ним чинності, код форми та вид економічної діяльності. Найменування файла має такий вигляд:

ТФФФРРММ.ВД

де Т -- тип файла:

і -- файл формул;

е -- шаблон файла даних;

р -- файл даних;

і. -- файл з боковим текстом;

і -- файл внутрішньоформених ув'язувань;

ффф -- код форми;

РР -- рік вступу в силу;

ММ -- місяць вступу в силу;

ВД -- вид економічної діяльності.

Таблиця 3.6. Структура головної книги бухгалтерських проводок

№ з/п	Назва поля	Тип поля	Довжина поля	Призначення
1	ТЕХТ	Символьний	10	Боковий текст форми
2	0	Символьний	3	Код рядка
3	1	Перелік рядків		Формула, коментар та змінні
4	2	Перелік рядків		Кількість граф відповідає кількості граф у довіднику форм
5	3	Перелік рядків
6	4	Перелік рядків

Наприклад:

П300304._01 -- файл з формулами для заповнення форми з кодом 130 за довідником форм за квітень 2003 року відповідно до виду діяльності з кодом 01 згідно з довідником видів діяльності.

Таким чином, переглядаючи перелік файлів, легко знайти потрібний та з'ясувати список наявних даних. І цю операцію потрібно проводити увесь час для відшукування таблиць, актуальних для періоду, за який робиться розрахунок.

Такий спосіб збереження інформації є типовим для систем з архітектурою "файл-сервер". Однією з умов роботи системи є незмінність раніше створених АРМів.

Загальна схема роботи та інформаційні потоки системи відтворені нарис. 3.8. Складові системи:

* БД бухгалтерських проводок -- з неї беруться дані для більшості функцій. Зберігається у вигляді множини проводок з характеристиками, наведеними у табл. 3.5.

* БД фінансової звітності -- архів даних звітності за підприємствами. Зберігається у вигляді множини файлів, кодованих за типом ТФФФРРММВД та зі структурою, наведеною у табл. 3.1.



Рис. 3.8. Інформаційні потоки проектованого модуля

* БД фінансової звітності НДІ -- архів довідників. Зберігається у вигляді множини файлів, кодованих за типом ТТ_РРММ.ВД (відсутній код форми, але на тип відведено два знаки). Структура таблиць довідників наведена в табл. 3.2 -- 3.4.

* Редактор формул -- одна із форм введення головного додатка САЗаФ. Забезпечує зручний інтерфейс користувача в процесі редагування формул, завантаження, збереження формул, дозволяє проводити тестовий розрахунок та отримувати звіти за формулами, протоколи помилок, допущених під час розрахунку, та експортує дані в БД фінансової звітності.

* Редактор профілів розрахунку -- основна форма користувача. Призначена для пакетного розрахунку форм. Дозволяє створити переліки форм для розрахунку і розраховувати їх усі за один сеанс.

* Файл формул -- елемент бази даних САЗаФ, де зберігаються формули. Зберігається у вигляді множини файлів, кодованих за типом ТФФФРРММ.ВД, зі структурою, наведеною у табл. 3.6.

* Профіль розрахунку -- список форм для розрахунку. Застосовується для зручності у випадках великих розрахунків.

Алгоритм роботи розрахунку наведений на рис. 3.9, 3.10. Зі списку форм для розрахунку по черзі вибирається одна і за нею виконуються розрахунки. Елемент 5 на рис. 3.9 відтворює процес розрахунку окремої форми. Алгоритм цього процесу наведений на рис. 3.10. У свою чергу елемент 4 на рис. 3.10 передає процедуру розрахунку множини формул. Алгоритм цієї процедури наведений на рис. 3.11.

Рис. 3.9. Блок-схема розрахунку профілю формул



Рис. 3.10. Блок-схема розрахунку файла формул



Рис. 3.11. Блок-схема алгоритму розрахунку файла з формулами

Повернімося до правил написання формул для розробленого нами парсера. Розглянемо операції і функції, які він може реалізувати:

'+' -- звичайне додавання. Складає числа, значення функцій або змінних зліва та справа від себе.

Приклад: 2 + 2;

---- ' -- віднімання. Віднімає від числа, що є значенням функції або змінної зліва від себе, те, що знаходиться справа. Приклад: 2 - 1;

' *' -- множення. Перемножує числа, що є значеннями функцій або змінних зліва та справа від себе. Приклад: 2*2;

'/' -- ділення. Ділить число, що є значенням функції або змінної зліва від себе, на те, що знаходиться справа. Приклад: 10/2;

'>' -- знак більше. Порівнює число, що є значенням функції або змінної зліва від себе, з тим, що знаходиться справа. Використовується тільки в ролі функції ЯКЩО (див. далі).

Приклад: НЕЗН_3<НОРМА_1;

'<' -- знак менше. Порівнює число, що є значенням функції або змінної зліва від себе, з тим, що знаходиться справа. Використовується тільки в ролі функції ЯКЩО (див. далі).

Приклад: НОРМАКНЕЗНЗ;

'()' -- лапки. Призначені для завдання пріоритетів обчислень, а також для відділення аргументів функцій.

Приклад: (2 + 2)*2 -- дорівнює 8, а 2 + 2 * 2 -- дорівнює 6. Можуть бути вкладеними. Ступінь вкладеності необмежена. Приклад: (1+(НЕЗН_3*(НОРМА_1+10)+2))*5;

';' -- крапка з комою. Використовується для розділення параметрів функцій всередині лапок.

Приклад: ІМ'Я_ФУНКЦІЇ(ПАРАМЕТР1; ПАРАМЕТР2; 0; 10);

Пусто' -- змінна, яка завжди дорівнює нулю. Використовується, щоб відрізнити клітинку, в якій нічого не повинно бути, від клітинки, де забули записати формулу.

Приклад: Пусто;

КодГосп' -- змінна, що дорівнює коду підприємства, для якого здійснюється розрахунок. Використовується для форм, рядки яких згодом зводяться в одну форму стовпчиком (форма 130 "Додаток до наказу "Укрзалізниці" № 567-Ц"). Приклад: КодГосп;

'Мод(число)' -- функція, що обчислює модуль числа, значення функції або змінної. Використовується в тих клітинках, де навіть від'ємні числа мають виглядати як додатні.

Приклад: Мод(-1300);

якщо(Умова; Значення!; Значення2) -- результат залежно від умови. Функція повертає Значення, якщо умова виконується, і Значення2 -- у протилежному випадку.

Приклад: якщо(яч(0;1;10;2)+100>0;100;0) -- якщо значення клітинки форми з кодом 1, 10-го рядка, 2-ї графи плюс 100 більше від нуля, то маємо результат 100, у протилежному випадку він дорівнює нулю.

Функції, які працюють з БД фінансової звітності:

'яч(Пер;Форма;Рядок;Графа)' -- клітинка. Функція повертає значення зазначеної клітинки. Пер -- дата у відносних місяцях1. Форма -- код форми, з якої беремо значення клітинки. Рядок -- рядок, з якого беремо значення клітинки. Графа -- графа в документі, з якої беремо значення клітинки.

Приклад: ЯЧ(-3;1;10;2) -- значення рядка 10 другої графи форми з кодом 1 за період, менший від поточного на 3 місяці.

Можна також першим параметром вказати номер іншого господарства.

Приклад: ЯЧ(5;-3;1;10;2) -- значення рядка 10 другої графи форми з кодом 1 за період, менший від поточного на 3 місяці, для господарства з кодом 5.

'сума(Пер;Форма;РядокП;РядокК;Графа)' -- сума діапазону рядків однієї графи на формі. Пер -- дата у відносних місяцях, Форма -- код форми, з якої беремо суму клітинок, РядокП -- початковий рядок включно, РядокК -- кінцевий рядок включно, Графа -- графа в документі, з якої беруться значення клітинки. Використовується у клітинках, які містять суму стосовно розділу, щоб не перелічувати через знак додавання багато функцій ЯЧ.

Приклад: СУМА(0;1;10;70;2) -- сума рядків з 10 по 70 у другій графі у формі з кодом 1 (Баланс) за поточний період.

Нижче охарактеризовано функції БД бухгалтерських проводок:

ВхС(Пер;Перелік рахунків)' -- вхідне сальдо. Вхідне сальдо або сума сальдо на рахунках.

Приклад: ВхС(0;10;12) -- сума вхідного сальдо за поточний період на рахунках 10 та 12;

'ВхСД(Пер;Перелік рахунків)' -- вхідне сальдо дебетове. Те саме, що й попереднє, але підраховуються лише дебетові (додатні) сальдо;

ВхСК(Пер;Перелік рахунків)' -- вхідне сальдо кредитове. Те саме, що й ВхС', але підраховуються лише кредитові (від'ємні) сальдо;

ВхСДА(Пер;Перелік рахунків)' -- вхідне сальдо дебетове згорнуте стосовно аналітики. Згорнуте сальдо. Підраховуються лише дебетові (додатні) сальдо;

'ВхСКА(Пер;Перелік рахунків)' -- вхідне сальдо дебетове згорнуте стосовно аналітики. Згорнуте сальдо. Підраховуються лише кредитові (від'ємні) сальдо;

'ВихС (Пер; Перелік рахунків)' -- вихідне сальдо. Вихідне сальдо або сума сальдо на рахунках;

ВихСД(Пер; Перелік рахунків)' -- вихідне сальдо дебетове. Те саме що й попереднє але підраховуються лише дебетові (додатні) сальдо;

ВихСК(Пер;Перелік рахунків)' -- вихідне сальдо кредитове. Те саме що й 'ВихС' але підраховуються лише кредитові (від'ємні) сальдо;

ВихСДА (Пер; Перелік рахунків)' -- вихідне сальдо дебетове згорнуте стосовно аналітики. Згорнуте сальдо. Підраховуються лише дебетові (додатні) сальдо;

ВихСКА(Пер; Перелік рахунків)' -- вихідне сальдо дебетове згорнуте стосовно аналітики. Згорнуте сальдо. Підраховуються лише кредитові (від'ємні) сальдо;

'ОбК(ПерП;ПерК;Перелік рахунків)' -- кредитові обороти. Кредитові обороти за період від ПерП до ПерК на рахунках у переліку рахунків;

'ОбД(ПерП;ПерК;Перелік рахунків)' -- дебетові обороти. Дебетові обороти за період від ПерП до ПерК на рахунках у переліку рахунків;

'Корр(ПерП; ПерК; Д; Перелік рахунків; К; Перелік рахунків)' -- Кореспонденція рахунків. Сума проводок за період від ПерП по ПерК, у яких у дебеті рахунок з переліку рахунків після букви Д, а у кредиті рахунок з переліку рахунків після букви К

Як бачимо, користувач може відобразити будь-який фінансово-економічний показник за допомогою досить простих функцій.

При заповненні форм фінансової звітності на комп'ютері послідовно виникають вікна, що відображені на рис. 3.12 -- 3.25:

Рис. 3.12. Головне вікно додатка

Після запуску додатка SAZAF.EXE оберемо відповідний пункт головного меню (рис. 3.12). Далі з'являється вікно уведення параметрів для нового файла формул (рис. 3.13).

Рис. 3.13. Діалог уведення параметрів для нового файла

Після натискання на кнопку з написом ' справа від поля форми введення з'являється довідник форм (рис. 3.14). Така поведінка програми є одним із свідчень зручності та простоти роботи з файлами формул. Користувачеві не треба запам'ятовувати коди форм, йому достатньо скористатися довідником.



Рис. 3.14. Довідник форм

Після введення параметрів нового файла з'являється головне вікно редактора формул (рис. 3.15).

Рис. 3.15. Головне вікно редактора файлів формул

Редактор дає можливість: - зберегти файли (рис. 3.16);



Рис. 3.16. Збереження формул у БД

- не виходячи з редактора, виконувати тестові розрахунки (рис. 3.17);

- спостерігати за процесом розрахунку (рис. 3.18)

Рис. 3.17. Розрахунок у режимі перевірки формул

Рис. 3.18. Процес розрахунку

- переглядати одночасно отримані дані та формулу, згідно з якою одержано результат (рис. 3.19);

- одержувати формули у вигляді друкованого звіту (рис. 3.20);

- зберігати тестові розраховані дані у БД фінансової звітності (рис. 3.21).

Рис. 3.19. Редактор формул у режимі відображення розрахованих даних

Рис. 3.20. Формули у вигляді друкованого звіту



Рис. 3.21. Збереження розрахованих даних у БД з редактора формул

Як бачимо, у редакторі формул передбачено багато сервісних можливостей для користувача.

Можливість перегляду та модифікації наявних правил заповнювання форм фінансової звітності реалізована також за допомогою редактора формул. Усі можливості доступні як для створення нового файла, так і для завантаження наявного. Вони відрізняються лише на першому етапі операції (рис. 3.22, 3.23).

Рис. 3.22. Пункт меню завантаження наявного файла формул



Рис. 3.23. Перелік наявних файлів формул для завантаження

Автоматично заповнюються даними форми фінансової звітності на основі відповідних правил з використанням бази даних бухгалтерських проводок та інших форми звітності (рис. 3.24, 3.25).

Рис. 3.24. Розрахунок за допомогою профілю

Рис. 3.25. Форма для редагування профілю розрахунку

За допомогою пакетного розрахунку користувач має можливість одночасно працювати з кількома формами. При цьому автоматично обираються необхідні файли форми і так само автоматично зберігаються результати розрахунку.

Зручність і простота здійснення фінансово-економічних розрахунків та робота з відповідними правилами реалізована у вигляді додаткових можливостей редактора файлів формул та деяких пунктів меню головної форми.

Размещено на Allbest.ru

...