Провадження фінансово-економічних інформаційних систем у фінансово-кредитних установах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Провадження фінансово-економічних інформаційних систем у фінансово-кредитних установах

Призначення фінансово-економічної інформації полягає у відображенні стану і взаємодії економічного об'єкта через економічні показники. Фінансово-економічна інформаційна система покликана своєчасно надавати органам управління необхідну й достатню інформацію для прийняття рішень, якісний рівень яких забезпечує ефективну діяльність об'єкта управління та його підрозділів. До головних завдань цієї системи належать:

- виявлення джерел інформації;

- збирання, реєстрація, оброблення та видача інформації, що характеризує стан виробництва й управління;

- надання інформації керівникам, підрозділам та виконавцям відповідно до їх участі в управлінні.

Найважливіша властивість фінансово-економічної ІС, яка полягає в єдності управлінської інформації, що є запорукою ефективного інформаційного забезпечення системи управління. Вхідною інформацією користуються всі органи управління.

Фінансово-економічні інформаційні системи здійснюють трансфертні платежі, операції на ринку економічної інформації, гарантують безпеку всієї інфраструктури фінансово-економічної інформаційної системи; забезпечують організацію електронної торгівлі, електронну пошту з підвищеним рівнем захисту, перевірку та ідентифікацію фінансових документів, здійснюють клірингові платежі за міжбанківськими рахунками, фінансовий контроль над іншими організаціями, організацію онлайнових конференцій, форумів, семінарів, операції з цінними паперами тощо.

Не кожна фінансово-економічна інформаційна система виконує всі перелічені функції одразу. Більш поширеними є монофункціональні, або фінансово-економічні інформаційні системи, що виконують декілька з цих функцій.

Прийняття управлінських рішень, що матимуть вплив на виробничо-господарську діяльність, ґрунтується на результуючій інформації та є продовженням інформаційного процесу на вищому логічному рівні.

В умовах автоматизації інформаційний процес є узагальненою сукупністю операцій перетворення інформації на автоматизованих робочих місцях (АРМах) управлінських працівників різних підрозділів підприємства (відділів, служб, цехів, складів), об'єднаних в одну обчислювальну мережу. При цьому під інформаційною операцією розуміють частину інформаційного процесу, яка ініціюється на АРМі з досягненням (перед переходом до наступної операції) певної частинної мети стосовно обробленої інформації.

Інформація на виході інформаційного процесу кожного АРМу розглядається як "кінцевий продукт", а інформаційний процес взагалі -- як вироблення цілісних наборів даних, об'єднаних спільним суттєвим змістом.

Інформаційний процес є багатоопераційним. Окремі його складові частини (набір інформаційних операцій) реалізуються на конкретних АРМах.

Сукупність АРМів, що утворюють "ланцюжок", реалізує інформаційний процес управління в умовах функціонування мережної автоматизованої інформаційної системи. АІС містять сукупності автоматизованих інформаційних процесів, які стосуються таких сфер економічної діяльності, як праця, предмети та засоби праці, продукція, фінанси, результати діяльності. Характеристика кожного АРМу в АІС може розглядатися лише в контексті його взаємодії з іншими АРМами.

У процесі створення АІС розробляється певна модель, що відображає розподіл функціональних обов'язків між управлінським персоналом. Відповідно до цієї теоретичної моделі визначаються склад АРМів та їх інформаційне суміщення. Це логічні АРМи, які складаються з наборів програмних модулів. Фізичні АРМи формуються на конкретній робочій станції з програмних модулів одного або кількох логічних АРМів. Під час такої генерації відслідковується ланцюжок логічних АРМів, їх взаємодія від зародження економічної інформації до надходження її до кінцевих споживачів. Виділення організаційних АРМів обумовлюється організаційною структурою підприємства, можливостями впровадження локальної обчислювальної мережі певної конфігурації та іншими чинниками.

Реалізація інформаційного процесу управління означає використання різних інформаційних операцій. Кожна така операція орієнтована на певну цільову функцію, яка безпосередньо пов'язана з інформацією та її перетворенням. Виконання інформаційних операцій зводиться до розв'язання інформаційних задач, які й розв'язуються автоматизованим способом за допомогою комп'ютерної та іншої техніки. Такі задачі реалізують інформаційний процес управління.

Розв'язування задачі управління насамперед полягає у знаходженні значень вихідних показників, що розглядаються як об'єкт машинного розв'язку за допомогою ПЕОМ. З погляду кінцевого користувача задачі управління поділяються на регламентні, інформаційно-довідкового обслуговування, поглибленого економічного аналізу.

Кожна регламентна задача полягає в обробці даних, пов'язаних економічним змістом, у складанні форм звітності, що формуються в чітко визначені терміни за заданим розкладом і регламентуються за змістом. Ці задачі розв'язуються з використанням математичного апарату зведень та груп відомостей, що становлять основу алгоритмів розв'язання регламентних задач.

Задачі інформаційно-довідкового обслуговування утворюють клас задач, які забезпечують інформаційний сервіс для користувача. Вони передбачають формування за запитами користувача необхідної інформації для оперативного складання доповідей, аналітичних записок, довідок, фрагментів звітів, не регламентованих терміном укладання і змістом.

Розв'язування задач інформаційно-довідкового обслуговування сприяє підвищенню гнучкості ІС управління. За сучасних умов великого значення набувають задачі поглибленого економічного аналізу, які дають змогу детально вивчити суть явищ, виявити закономірності та тенденції економічного й соціального розвитку об'єкта управління. Для розв'язування таких задач використовується розвинений апарат математичних методів й економіко-математичних моделей, що відображають різні економічні процеси в народному господарстві та його галузях, різні інформаційні аспекти управління.

Технологічну основу розв'язування задач поглибленого економічного аналізу становить сукупність пакетів прикладних програм, орієнтованих на реалізацію економіко-математичних моделей в автоматизації управління, у рамках побудови економіко-математичного забезпечення АІС на основі концепцій банку моделей аналізу і прогнозування господарських процесів. Банк моделей -- це багаторівневий комплекс математичних, економіко-математичних, економіко-статистичних моделей. Економіко-математичні моделі є специфічними для ринкової економіки. Це моделі: теорії фірми, маркетингу, вільної конкуренції, індикативного планування.

Необхідною умовою застосування економіко-математичних моделей для розв'язування задач управління є забезпеченість реалізації моделей потрібною інформацією.

Розглянемо докладніше принципи формування та функціонування інформаційних систем у фінансово-кредитних установах на прикладі інформаційних систем, що застосовуються в банках.

Своєї активності процеси банківських технологій набули наприкінці 1980-х -- на початку 1990-х років. Це було пов'язано з банківською реформою 1989 р., унаслідок якої існуючі банки одержали більшу самостійність і з'явилися комерційні банки.

У ході реформування виникли як великі, так і малі, середні банки. До великих банків належать ті, в яких за один робочий день обробляється понад 2000 документів. У середніх банках число оброблюваних за день документів знаходиться в межах від 200 до 2000 документів. У малих банках ця кількість не перевищує 200. Класифікувати можна банки і за кількістю автоматизованих робочих місць: 50 -- великі, 15 -- середні, 3 -- малі.

Дамо означення таких понять, як комп'ютерна банківська платформа і інфраструктура інформаційної системи.

Комп'ютерна банківська платформа -- це програмно-технічне оснащення для розв'язування банківських задач на базі новітніх інформаційних технологій, що передбачають конкретну методологію ведення банківської справи на відповідному фаховому рівні.

Частка витрат на автоматизацію у вітчизняних банках є нижчою порівняно із закордонними і становить усього 10-15 %. Вибір банками тих чи інших систем автоматизації пов'язаний із співвідношенням ціна -- надійність -- продуктивність. Для великих банків, на відміну від малих та середніх, чинник ціни не має вирішального значення.

Під інфраструктурою інформаційної системи розуміють сукупність, співвідношення і змістовне наповнення окремих складових процесу автоматизації банківських технологій -- інформаційного забезпечення, технічного оснащення, програмних засобів, системи зв'язку і комунікації (внутрішньої і зовнішньої), системи безпеки, захисту й надійності.

Склад інформаційного забезпечення, його організація визначається, насамперед, складом задач, що вирішуються банками. Банківська технологія ґрунтується на таких програмних продуктах, як "Операційний день банку", "Каса", "Платіжні доручення", "Клієнт--банк", "Кредитування".

Програмний продукт "Операційний день банку" дозволяє співробітникам здійснювати оперативний аналіз діяльності банку за будь-який попередній проміжок часу, вирішувати основні проблеми поточного дня.

Програмний продукт "Каса", "Платіжні доручення" не допускає здійснення зайвої операції.

Програмний продукт "Клієнт-банк" дає можливість вирішувати клієнту банку свої завдання без допомоги операціоніста і не виходячи з офісу. Наявність такої системи і широке поширення персональних комп'ютерів із вмонтованими модемними платами дозволяє сучасному бізнесмену здійснювати платежі практично в будь-якому місці, де є телефонний зв'язок.

Програмний продукт "Кредитування" приносить банку до 75 % прибутку. Автоматизація кредитного забезпечення автоматизує не тільки контроль за проходженням платежів, а й прогноз на будь-який термін очікуваного в майбутньому стану банку як з погляду одержання грошей за кредитними договорами, так і майбутнім виплатам по залучених коштах. Ці функції автоматизуються в рамках комплексу програм "Ведення банківських договорів".

Банківські операції, що стосуються комплексів задач із цінними паперами, біржові операції, організація міжбанківського обміну електронними копіями документів, аналітична оцінка діяльності банку і його клієнтів і т ін. у даний час автоматизовані не повністю і повинні органічно входити до комплексної системи організації діяльності банку.

Останнім часом з'явилася тенденція придбання більш потужних комп'ютерів і програмного забезпечення. Якщо технічне забезпечення, як правило, закордонне, то програмне -- вітчизняного походження, що є наслідком високої активності банків у розробці власного програмного забезпечення. Частка придбаного програмного забезпечення приблизно дорівнює частці самостійно розробленого.

Розглянемо основні вимоги, які необхідно враховувати, вирішуючи завдання автоматизації діяльності банків.

По-перше, ідеологія побудови системи повинна закладатися з урахуванням можливості подальшого розвитку банківських технологій, тобто аналіз завдань, що потребують вирішення сьогодні, повинен здійснюватися з огляду на перспективу їх розвитку в найближчому майбутньому.

По-друге, впроваджувані технології повинні, по можливості, забезпечувати рівномірну автоматизацію всіх аспектів діяльності банку, що допоможе уникнути появи вузьких місць.

По-третє, повинна передбачатися відповідність засобів автоматизації банківської діяльності наявності як мережі продажів апаратних засобів та їх гарантійного обслуговування, так і спеціалістів, що знають таку техніку.

По-четверте, технологія повинна відповідати рівню розвитку науки і техніки суспільства, банківських методологій: з одного боку, не слід відставати від суспільних тенденцій розвитку, з іншого -- не забігати занадто далеко вперед, щоб не виявитися раптом не затребуваною.

На основі вищевикладеного можна сформулювати поняття "автоматизована банківська система" таким чином:

Автоматизована банківська система (АБС) -- це форма організаційного управління банком на базі основних теоретичних положень кібернетики -- науки, що досліджує процеси управління в об'єктах живої і неживої природи, та інформатики -- науки про методи і засоби збереження, переробки, передачі інформації на базі широкого використання програмно-технічних засобів і нових інформаційних технологій.

Для будь-якого банку велике значення мають його функціональні й інформаційні зв'язки із зовнішнім середовищем -- Центральним банком, закордонними банками, Міністерством фінансів, фондовими біржами, страховими компаніями, клієнтами (юридичними і фізичними особами). Прямий і зворотний інформаційні зв'язки, реалізовані АБС, передбачають процеси збору, передачі, збереження, накопичення й обробки інформації у банку.

Інформаційна модель фінансово-кредитної установи розрахована на внутрішньомашинне й позамашинне інформаційне забезпечення.

Позамашинне забезпечення інформаційних систем створюється всією сукупністю інформації у фінансово-кредитній установі, враховуючи системи показників, методи класифікації та кодування елементів інформації, документів, документообігу інформаційних потоків.

Внутрішньомашинне забезпечення -- це відображення даних на машинних носіях у вигляді різноманітних за змістом та за призначенням, спеціальним способом організованих масивів (файлів), баз даних та їх інформаційних зв'язків.

Сучасні системи показників банківської діяльності, тобто здійснення фінансово-кредитних послуг та фінансово-кредитної діяльності, відображають обліково-касовий, кредитний, депозитний, бухгалтерський, нормативний, законодавчий, фондовий, інвестиційний та інші аспекти функціонування банка та інших фінансово-кредитних установ.

Великий діапазон клієнтури зумовлює наявність великої кількості фінансово-кредитних показників -- з незручно громіздким найменуванням та складною структурою. Зведення всієї цієї множини показників в єдину цілісну систему сприяє встановленню чітких зв'язків між ними, а їх класифікація та кодування забезпечують зменшення кількості найменувань показників, скорочення часу на пошук інформації, полегшують її обробку.

Класифікацію проводять на основі загальнодержавних, галузевих та локальних класифікаторів.

Загальнодержавні класифікатори застосовуються в межах єдиної системи класифікації та кодування, що діє на території України та СНД. До них належать ЗКПО -- загальнодержавні класифікатори підприємств та організацій, ЗКП -- загальнодержавні класифікатори промислової та сільськогосподарської продукції, ЗКУД -- загальнодержавні класифікатори управлінської документації та ін.

Галузеві класифікатори створюються та діють у межах галузей і являють собою коди цінностей, банкнотів, монет, чеків, акцій, коди валют, банків і т. ін.

Локальні класифікатори діють у межах установи. Наприклад, класифікатори банківських рахунків стосуються рахунків балансових, позабалансових, розрахункових, позикових, кореспондентських. Також використовується класифікація номерів реєстраційних, внутрішньобанківських номерів клієнтів, касових рахунків.

Значну частку позамашинного інформаційного забезпечення становить документація. У процесі розробки до документів як до найбільш розповсюджених носіїв первинної та результуючої інформації висуваються певні вимоги, які стосуються їх форми, змісту та порядку заповнення. Єдність вимог сприяє створенню уніфікованої системи документації, а це підвищує ефективність роботи банківської системи. До таких документів належать платіжні доручення, чеки, прибуткові та видаткові ордери, банківські виписки тощо. Уніфіковані форми документів затверджуються Міністерством фінансів України і мають чинність для всієї території України.

Сучасна автоматизована фінансово-кредитна інформаційна система дає можливість одержувати інформацію у вигляді друкованих документів, екранних форм на машинних носіях; вона може бути надана у текстовому, табличному і графічному вигляді.

Для характеристики руху інформації використовується таке поняття, як інформаційні потоки.

Інформаційні потоки в позамашинному інформаційному забезпеченні це спрямований постійний рух документів від джерел формування інформації до її одержувачів. Для певних характеристик інформаційних потоків відбираються відповідні чисельні ресурси та засоби передачі даних.

В умовах внутрішньомашинного інформаційного забезпечення формується інформаційне середовище для задоволення різних професійних потреб користувачів. Це середовище об'єднує усі види спеціально організованої на машинних носіях інформації для сприймання, передачі та обробки технічними засобами. Інформація подається у вигляді файлів (масивів), баз даних.

Внутрішньомашинне інформаційне середовище повинне відповідати таким вимогам:

- можливість: а) експорту (імпорту) даних у текстовому вигляді та у форматах баз даних, б) обміну даними з електронними таблицями, текстовими редакторами, в) відправлення експортованого документа електронною поштою;

- реалізація в режимі реального масштабу часу, за якого зміни в даних, внесені одним користувачем, відразу є доступними іншим користувачам інформаційної системи;

- безпека банківської інформації;

- збереження цілісності в разі відмови обладнання. Таке можливо за наявності відповідного обладнання для дублювання інформації сервера бази даних.

Надання банківських послуг на основі комп'ютерних систем здійснюється на трьох рівнях:

1) банківські послуги з використанням автоматів-касирів, пластикових карток і систем розрахунків у торгових точках, а також послуги, пов'язані з обробкою і збереженням грошових документів;

2) грошові операції та їх контроль;

3) розрахунково-касові центри (автоматичні розрахункові палати, утворені кількома банками для прискорення взаєморозрахунків).

До апаратних засобів обробки фінансово-кредитної інформації належать: засоби обчислювальної техніки; устаткування локальних обчислювальних мереж; засоби телекомунікації і зв'язку; устаткування для автоматизації різноманітних банківських послуг: автомати-касири, термінали торгової системи, пластикові картки і т. ін.

Важливим елементом внутрішньомашинного інформаційного забезпечення є програмне забезпечення. Нижче сформульовано найважливіші вимоги до програмного забезпечення автоматизованої банківської системи.

1. Базові засоби повинні підтримувати доступ до великих обсягів даних, що постійно зростають, без втрати продуктивності.

2. Наявність у спектрі базових засобів мережних функцій.

3. База даних системи має бути убезпечена, а це можливе за таких умов:

а) гнучка, багаторівнева і надійна регламентація повноважень користувача, цінність банківської інформації;

б) наявність засобів підтримки зберігання й несуперечливості інформації, які дають можливість здійснювати контроль зв'язків між ними, а також уводити і модифікувати дані в режимі трансакції -- набору операцій, що забезпечують підтримку узгодженості даних;

в) наявність багатофункціональних процедур архівації, відновлення й контролю даних для забезпечення їх збереження у разі програмних і апаратних збоїв.

4. Необхідно мати режим розв'язування великої кількості задач з одночасним доступом до даних багатьох користувачів та одночасним виконанням численних дій з цими даними. Крім цього, базові програмні засоби повинні надавати можливість запускати автономні, фонові процеси, відчужені від робочого місця оператора. Фонові процеси можуть стосуватися виконання попередньої обробки даних (документів), що надійшли по телеканалу, формування звітів, виконання проводок за обробленими документами і т ін. Фонові процеси забезпечують виконання складних операцій, що потребують тривалих і взаємозалежних дій.

5. Функціональний набір повинен бути достатнім для того, щоб порівнювати різноманітні, функціональні можливості між собою. Однією з основних відмінностей щодо цього можна вважати наявність модулів внутрішньої бухгалтерії, цінних паперів, міжбанківського обміну. Деякі функціональні відмінності мають нестабільний характер. Усі функції банківської установи можна розділити на два класи: обов'язкові і додаткові. До перших належать ті, що відповідають напрямкам діяльності будь-якого комерційного банку, другі залежать від специфікації банку.

6. Інтегрованість банківських процесів підвищує рівень управління банку.

7. Широкі можливості системи пов'язані з її конфігурованістю, тобто з її можливістю набувати форм (мінімальної з подальшим уведенням додаткових модулів).

8. Відкритість програмного забезпечення передбачає наявність засобів для його розвитку й модифікації. Потреба внесення змін виникає досить часто, а залучати до цієї справи розроблювачів не завжди бажано.

9. Настроюваність є важливою умовою адаптації до технології конкретного банку. Необхідність у ній виникає в момент установки або в разі технологічних змін у банку. У цьому випадку настроюваність межує з відкритістю. Настроюваність передбачає:

а) регламентацію прав користувачів;

б) конферування робочих місць;

в) визначення набору процедур на час відкриття й закриття операційного дня.

Процес створення інформаційних технологій фінансово-кредитної установи складається з певних стадій: передпроектної, проектної, упровадження, функціонування системи. У свою чергу, кожна стадія передбачає ряд етапів, що стосуються упорядкування документації з відображенням результатів діяльності банківської установи.

На передпроектній стадії створення інформаційної технології формуються вимоги, вивчається об'єкт проектування, розробляється і вибирається варіант концепції системи; готується і затверджується техніко-економічне обґрунтування та технічне завдання відповідно до теми.

На другій стадії (проектній) розробляється технічний проект: здійснюється пошук найбільш раціональних проектних рішень, створюються й описуються всі компоненти системи. На етапі робочого проектування виконується доопрацювання програм, коригування структур баз даних, розробляється документація на постачання й установку технічних засобів.

Стадія запровадження системи передбачає встановлення, експлуатацію, завантаження баз даних, програм, проведення випробувань, навчання персоналу, а стадія експлуатації -- супровід програмних засобів усього проекту, підтримка технічних засобів, оперативне обслуговування й адміністрування баз даних.

Особлива роль у процесі створення АБС відводиться постановці задачі. Трудомісткість і вартість постановки задач становить 70-80 % усіх витрат на прикладне програмування.

Постановка задачі -- це опис задачі за визначеними правилами, в якому вичерпно викладено сутність задачі. Спираючись на постановку задачі, програміст складає логіку її розв'язування і рекомендує стандартні програмні засоби, придатні для її реалізації.

Для постановки задачі використовуються дані, необхідні і достатні для повного уявлення про її логічну й інформаційну сутність. Такою інформацією володіє економіст, який шукає розв'язок цієї задачі в умовах ручної роботи або з використанням комп'ютера.

У процесі опису постановки задачі звертається увага на її об'ємно-часові характеристики, які відображають обсяги вхідної і вихідної інформації (кількість документів, рядків, знаків, оброблюваних за одиницю часу), часові особливості надходження, обробки і видачі інформації.

Найважливішим моментом постановки задачі є перевірка точності і повноти назв усіх інформаційних одиниць і їх сукупностей. Для кількісних і вартісних реквізитів вказується одиниця виміру. Для кожного документа вказуються заголовок, дата і його назва. Для кожного виду інформації будується таблиця, в якій зазначаються: найменування елемента інформації (реквізиту), його ідентифікатора, максимальної розрядності.

Ідентифікатор -- це умовне позначення, за допомогою якого можна оперувати значенням реквізиту. Ідентифікатор може будуватися за мнемонічним принципом. Розряд реквізиту вказується для зазначення обсягу зайнятої пам'яті.

Постановка задачі подається за таким планом:

1. Організаційно-економічна сутність задачі:

а) найменування задачі;

б) мета розв'язування задачі;

в) призначення (для яких об'єктів, користувачів, підрозділів);

г) періодичність розв'язку і вимоги до його термінів;

д) джерела і способи надходження даних;

е) користувачі підсумкової інформації і засоби її відправлення;

ж) інформаційний зв'язок з іншими задачами.

2. Опис вхідної інформації:

а) перелік вхідної інформації;

б) форма подання (документ, масив) для кожної позиції переліку (згідно з масивом указується вид машинного носія, макет кожного документа, приклади його заповнення);

в) кількість документів (інформації) за одиницю часу, кількість рядків у документі (масиві);

г) опис структурних одиниць інформації (кожного елемента даних, реквізиту);

д) точне й повне найменування, максимальна знакова розрядність;

е) засоби контролю вихідних даних; є) контроль розрядності реквізиту;

ж) контроль інтервалу значень реквізиту;

з) контроль відповідності списку значень;

и) балансовий або розрахунковий контроль;

і) метод контролю за допомогою контрольних сум і будь-які інші можливі засоби контролю.

3. Опис вихідної інформації:

а) перелік вихідної інформації;

б) форма подання (документ, масив) для кожної позиції переліку. Щодо масиву вказують вид машинного носія, його макет, приклади заповнення документів;

в) періодичність і терміни подання;

г) опис структурних одиниць інформації (кожного елемента даних, реквізиту);

д) точне й повне найменування, максимальна знакова розрядність;

е) засоби контролю вихідних даних;

є) контроль розрядності реквізиту;

ж) контроль інтервалу значень реквізиту;

з) контроль відповідності переліку значень;

и) балансовий або розрахунковий контроль;

і) метод контролю за допомогою контрольних сум і будь-які інші можливі засоби контролю; ї) перелік користувачів.

4. Опис використовуваної умовно-постійної інформації:

а) перелік умовно-постійної інформації (класифікаторів, довідників, таблиць, списків із зазначенням їх повних найменувань);

б) форми подання;

в) опис структурних одиниць інформації;

г) засоби взаємодії з інформацією, що змінюється.

Важливим етапом у процесі розроблення задач є опис алгоритму їх розв'язування, що складається з таких пунктів:

1) опис способів формування підсумкової інформації із зазначенням послідовності виконання логічних та арифметичних дій;

2) опис залежностей між частинами, операціями, формулами алгоритму;

3) вимоги до порядку розташування (сортування) ключових (головних) ознак у вихідних документах, відеограмах тощо, наприклад, щодо зростання табельних номерів;

4) алгоритм повинен враховувати загальний і всі окремі випадки рішення задачі.

Описуючи алгоритм, слід користуватися умовним позначеннями, присвоєними вхідній, вихідній та підсумковій інформації. Необхідно передбачити контроль результатів на окремих етапах. При цьому вказуються контрольні співвідношення, що дозволяють виявити помилки.

Рівень автоматизації системи визначають як кількісний показник. Для даної задачі представимо метод, згідно з яким рівень автоматизації підраховується окремо: 1) для введення; 2) виведення; 3) передачі; 4) пере-опрацювання інформації.

Рівень автоматизації визначається як відношення обсягів інформації, що проходять за одиницю часу через автоматизовані канали та пристрої, до загального обсягу інформації за той же час (обсяги інформації для пристроїв введення, виведення та її передачі визначаються кількістю символів -- двійкових чи десяткових, а для пристроїв переопрацювання інформації -- числом обчислювальних дій).

Саме у такий спосіб визначаються коефіцієнти:

Де Квв, Кпер.ее, Кпереопр , Кпер.еие, Кеие -- коефіцієнти рівня автоматизації відповідно для введення інформації, передачі введеної інформації, переопрацювання інформації, передачі виведеної інформації, виведення інформації;

<2ее, ??„„.„, Опереопр , <2„еР.вив, <2вив -- відповідно обсяги інформації введеної, призначеної для передавання введеної, переопрацьованої, призначеної для передавання виведеної, виведеної; (а) -- індекс автоматизованої інформації.

Для одержання зведеного інтегрального показника рівня автоматизації управління К всі показники, узяті з коефіцієнтом питомої ваги, підсумовуються:

де осг-,/ = 1,2,...,5 -- коефіцієнти питомої ваги, що знаходяться як відношення зведених витрат даної частини системи (введення, виведення, переопрацювання тощо) до всіх зведених витрат на управління:

інформація автоматизація банк база

де Кі,= 1,2,...,5 -- витрати даної частини системи, N -- усі витрати на управління.

Для спрощення обчислень коефіцієнти К і а і можуть бути визначені заздалегідь стосовно для типових пристроїв і частин системи з урахуванням типу й масштабу підприємств.

Необхідною умовою інтеграції України у європейський та світовий фінансовий простір є вирішення задачі інформатизації всіх гілок діяльності банківської сфери. Одним із завдань Національного банку України є забезпечення прозорості поширення інформації про діяльність банківської системи України. Національний банк України складає і поширює таку інформацію:

-- основні тенденції грошово-кредитного ринку;

-- основні тенденції валютного ринку;

-- статистика;

-- основні показники діяльності банків України;

-- оцінка стану платіжного балансу України

-- матеріали про загальноекономічний розвиток України

-- офіційні видання Національного банку України, та ін. Національний банк України складає і поширює статистичні дані за такими секторами економіки, як фінансовий сектор, грошово-кредитна статистика, банківська статистика, зовнішній сектор, статистика платіжного балансу, статистика міжнародної інвестиційної позиції, статистика валового зовнішнього боргу. Користувачами інформації є органи державної влади, міжнародні фінансові інституції, банки, інші фінансові посередники, бізнесмени, іноземні інвестори, науковці, студенти, інші верстви населення. Інформація поширюється за допомогою офіційних видань Національного банку України, веб-сторінки Національного банку України в Інтернет, спеціального стандарту поширення даних МВФ, надання звітності Міжнародному валютному фонду, офіційного видання МВФ "Міжнародна фінансова статистика", участі України в координованому заході Міжнародного валютного фонду з питань компіляції та поширення індикаторів фінансової стабільності, веб-сторінки МВФ в Інтернет, веб-сторінки Держкомстату України в Інтернет, веб-сторінки Європейського статистичного комітету в Інтернет, та інших.

Інформація Національного банку України друкується в його офіційних виданнях ( річний звіт Національного банку України, статистичний "Бюлетень Національного банку України", який виходить щомісяця, "Платіжний баланс та зовнішній борг України", який виходить щокварталу, журнал "Вісник Національного банку України" та збірник "Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності", що виходять кожен місяць)

Веб-сторінка Національного банку України в Інтернет (bank.gov.ua) містить наступні посилання:

Національний банк Банківська система Статистика

Фінансові ринки Платіжна система Фінансовий моніторинг Банківський нагляд Банкноти і монети Інформаційні технології Законодавство Інформаційні матеріали Офіційні видання

У кожному пункті меню користувач сайту може знайти корисну для нього інформацію. Наприклад, у заголовку "Статистика" можна звернутися до інформації відповідно до таких пунктів:

Спеціальний стандарт поширення даних МВФ Грошова і банківська статистика Платіжний баланс Міжнародна інвестиційна позиція Зовнішній борг Макроекономічні показники

Заголовок "Фінансові ринки України" має такі посилання: Валютний ринок Грошово-кредитний ринок. Ринок капіталів

Звернувшись до посилання "Валютний ринок", користувач має можливість скористатись інформацією щодо наступних тематик:

Офіційний курс української валюти до іноземних валют Середній курс гривні до іноземних валют Офіційні (облікові) курси банківських металів Поточні тенденції

У 2006 році кількість звернень до сторінки перевищило півтора мільйона, що на 22 % більше, ніж у 2005 році та майже в 10 разів за останні п'ять років.

10 січня 2003 року Україна стала 52-ою країною в світі, першою з країн СНД, що приєднались до Спеціального стандарту поширення даних Міжнародного валютного фонду (ССПД МВФ) (сьогодні до ССПД МВФ приєдналось 64 країни).

Приєднання України до ССПД МВФ сприяло забезпеченню прозорості та якості статистичних даних, що сприяє покращенню інвестиційного клімату в Україні, інформуванню іноземних та вітчизняних інвесторів про економічну політику та умови економічного розвитку в Україні.

Спеціальний стандарт поширення даних Міжнародного валютного фонду ССПД МВФ ґрунтується на таких принципах:

охоплення даних;

періодичність і своєчасність поширення; доступ громадськості; достовірність та якість даних.

Тут можна також отримати інформацію про графік поширення даних, метадані, дані за секторами економіки ( реальним, бюджетно-податковим, фінансовим, зовнішнім, демографічним).

Дані мають наступний формат поширення :

на паперових носіях: щомісячний, щоквартальний бюлетень, інші форми;

на електронних носіях: сторінки в мережі Інтернет bank.gov.ua, ukrstat.gov.ua, imf.org.

На сторінці загальної методології категорій даних представлено аналітичну структуру, концепції, визначення та класифікацію, охоплення даних, методологію розрахунку, джерела основних даних, інструкції складання, інші аспекти.

На сторінці "Дані" представлені наступні посилання:

Фінансовий сектор

Зовнішній сектор

Переходячи до посилання "Фінансовий сектор", користувач може отримати інформацію за наступними пунктами: аналітичні рахунки банківського сектору; аналітичні рахунки центрального банку; процентні ставки;

Першої фондової торговельної системи -- індекс (ПФТС- індекс); платіжний баланс;

міжнародні резерви та ліквідність в іноземній валюті; міжнародна інвестиційна позиція; зовнішній борг; курси обміну валют.

Дошка об'яв Міжнародного валютного фонду містить наступні посилання:

"Бюлетень Стандартів поширення даних МВФ"

Офіційне видання МВФ "Міжнародна фінансова статистика"

У "Бюлетні Стандартів поширення даних МВФ" поширюються економічні та фінансові показники України.

Веб-сторінка Європейського статистичного комітету в Інтернет (epp.eurostat.cec.eu.int) дає інформацію стосовно таких показників: ключові показники бази даних Євростату;

показники сталого розвитку;

структурні показники;

короткострокові показники;

по фінансовому сектору грошові та фінансові показники;

по зовнішньому сектору показники платіжного балансу, зовнішнього боргу, міжнародних резервів, обмінні курси.

Продовжується робота Національного банку України, спрямована на покращення якості інформаційного забезпечення користувачів та забезпечення прозорості даних з розвитку фінансового сектору.

Національний банк України бере участь в реалізації проекту Світового банку з розвитку системи державної статистики для моніторингу соціально-економічних перетворень в Україні за субкомпонентами: грошово-кредитна статистика та статистика платіжного балансу. Також визначено роль України у Координованому заході Міжнародного валютного фонду з питань компіляції та поширення Індикаторів фінансової стабільності

Размещено на Allbest.ur

...