Інтернет речей як складова четвертої промислової революції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтернет речей як складова четвертої промислової революції

Н.В. Геселева,

М.С. Головач

Анотації

N.V. Heseleva,

Ph.D., associate professor, associate professor of Economic Cybernetics and Marketing Department,

Kiev National University of Technologies and Design

M. S. Golovach,

student, Kiev National University of Technologies and Design

INTERNET OF THINGS AS A COMPONENT OF FOURTH INDUSTRIAL REVOLUTION

У статті досліджено особливості еволюційної трансформації світової економіки під впливом нових технологій; проаналізовано технологічні чинники виникнення чотирьох промислових революцій.

Сьогодні технології стрімко змінюються, створюючи нові виклики в розподіленні міжгалузевих зв'язків та зв'язків між країнами, в структурі трудових ресурсів, в соціальній диференціації та в освіті. Розвиток сучасних Інтернет технологій є фактором розвинення Інтернету речей та четвертої промислової революції. Впровадження Інтернет-середовища у всі сфери життя людини потенційно може змінити багато навколишніх об'єктів, призвести до глобальних економічних, політичних і загальнолюдських змін. Тому актуальним є дослідження перспектив, можливостей, проблем та прогнозів щодо розвитку Інтернету речей як складової четвертої промислової революції. інтернет економіка технологічний

В статті проаналізовано думки експертів та аналітиків щодо позитивного та негативного впливу впровадження Інтернету речей у наше життя. Зроблено висновки щодо економічних переваг та соціальних наслідків четвертої промислової революції.

In this article was explored the features of evolution of the world economy under the influence of the new technologies. Also there was explored the technological reasons of four industrial revolutions.

Technology changes fast today. That creates new challenges in industry communications, relations between countries, workforce structure, social differentiation and in the education. The development of modern Internet technologies is a factor of the development of the Internet of things and the fourth industrial revolution. Applying the Internet technologies to all spheres of life is going to change a lot of usual things; it can lead to the global, political and universal changes. So, researching of perspectives, opportunities, problems and forecasts about the progress of the Internet of things as the component of fourth industrial revolution is important.

Opinions of experts about positive and negative influence of spreading of the Internet of things in daily life were analyzed there. And there were made conclusions about economical advantages and social effects of the forth industrial revolution.

Ключові слова: промислова революція, трансформаційні процеси, Інтернет середовище, Інтернет речей, Індустрія 4.0, технологічні зсуви, комп'ютикація.

Keywords: industrial revolution, transformation processes, Internet, Internet of things, Industry 4.0, technological shifts, сomputication.

Постановка проблеми та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями.

На сьогодні в світовій економічній спільноті склалося розуміння економічної динаміки як нерівномірного та невизначеного процесу еволюційного розвитку суспільного виробництва, що визначається цілою низкою факторів, які формуються під впливом якісних технологічних зсувів, значних проривів в науці та технологіях.

В наші дні однією з актуальних проблем, що розглядається серед економічних аналітиків розвинених країн світу є четверта промислова революція (Індустрія 4.0). Вона була однією з тем останнього Всесвітнього економічного форуму в Давосі, що відбувся на початку 2016 року.

Терміни, що пов'язані із четвертою промисловою революцією, зокрема "Інтернет речей" здаються малозрозумілими, але насправді технології, що приносять цю революцію є широковідомими, їх концепція незвична, але не нова. Переважна більшість експертів погоджуються, що Інтернет речей до 2025р. набуде широкого розповсюдження і принесе користь людству, але є й більш скептичні прогнози. Інтернет речей - це сукупність фізичних об'єктів, комплексно з'єднаних між собою за допомогою сучасних Інтернет технологій. Він дає можливість появи нових, більш ефективних методів виробництва та ведення бізнесу. Інтернет речей - річ більш еволюційна ніж революційна, тобто усі необхідні технології для нього вже існують, але він поки мало розповсюджений з точки зору масового застосування. Тим не менш, динаміку його розвитку на сьогоднішній день не варто недооцінювати.

Аналіз останніх публікацій по проблемі та невирішені частини дослідження.

Дослідженню особливостей еволюційної трансформації світової економіки під впливом нових технологій присвячено наукові праці багатьох вчених: К. Андерсона, Дж. Ріфкіна, С.С. Губанова, М.І. Звєрякова, П. Марша, Є. Ларіної, В. Овчинського, М.З. Згуровського, В.М. Геєця, І.Ю. Матюшенко, С.О Даниліної, Т. Громової, А. Комісарова, Л.Д. Кривеги, Є. В. Сухарєвої та інших. Наукові положення, висновки і рекомендації, які містяться в дослідженнях вітчизняних і іноземних авторів мають значну цінність для аналізу закономірностей світового економіко-технологічного розвитку під впливом науково-технічного прогресу. Але потребують подальшого дослідження питання переходу до четвертої промислової революції, особливостей розвитку Інтернету речей, оскільки ці процеси можуть призвести до глобальних економічних, політичних і загальнолюдських змін.

Мета дослідження.

Дослідження думок найбільш видатних експертів й аналітиків щодо розвитку четвертої промислової революції та Інтернету речей до 2025 року та їх впливу на соціально-економічні та загальнокультурні аспекти розвитку суспільства.

Виклад основних результатів та їх обґрунтування.

Перша промислова революція датується кінцем XVIII, початком IX століття, визначається переходом від ручної праці до машинної або від аграрного виробництва до промислового. Успіх першої промислової революції був заснований на інноваціях (прядильні, парові машини, доменні печі). Період з другої половини IX, початку ХХ століття вважають другою промисловою революцією або технологічною. Наукові дослідження в організації потокового виробництва та потокових ліній, розповсюдження залізних доріг та електрики, виробництва високоякісної сталі та хімікатів дозволили здійснити ривок в економічному розвитку багатьох країн.

У третій промисловій революції (її ще називають цифровою), відбулися докорінні зміни, пов'язані з широким розповсюдженням інформаційно-комунікаційних технологій, почався процес глобалізації та виникнення постіндустріальної економіки. Цей процес розпочався в 1980-х роках та продовжується зараз - в перші десятиліття XXI століття. Це час широкого поширення обчислювальної техніки, перш за все персональних комп'ютерів, проникнення в наше життя Інтернету, масове застосування персональних портативних комунікаційних пристроїв.

Четверта промислова революція як би виходить з третьої. Якщо третя революція автоматизувала всі процеси, то четверта прагне усунути кордони між фізичною, цифровою і біологічної сферами. Четверту промислову революцію можна трактувати як спосіб виробництва, заснований на змішуванні технологій фізичного, цифрового і біологічного світу, який створює нові можливості і впливає на політичні, соціальні та економічні системи [5]

У 2008 р. число пристроїв, приєднаних до Інтернету перевищило число населення Землі. У 2013 р. таких пристроїв було 13 мільярдів. Це число росте на даний час. Згідно з Cisco, у 2020р. таких пристроїв буде 50 мільярдів, включаючи телефони, чіпи, сенсори, імплантати, і т.п. Способи взаємодії з технікою будуть покращуватись, особливо голосові команди та управління дотиком. Деякі експерти навіть передбачають, що у 2025 р. звичайною річчю буде безпосередній зв'язок мозку з Інтернетом.

Технології, які дозволяють реалізувати Інтернет речей, вирішують чотири основні задачі: ідентифікацію, збирання даних, зберігання даних та обмін інформацією:

- для ідентифікації елементів мережі потрібен простий у виконанні алгоритм ідентифікації, що дозволить передавати дані не перевантажуючи мережу. Такий функціонал можуть забезпечити чіпи RFID (Radio-Frequency Identification), які здатні передавати інформацію приладам зчитування не маючи власного джерела струму. Ідентифікатором буде виступати сам чіп. Також для ідентифікації об'єктів можуть використовуватись QR-коди. Для визначення точного місця знаходження об'єкта вже довгий час існує технологія GPS, що використовується у смартфонах, навігаторах та інших гаджетах;

- щоб збирати потрібні дані, слідкуючи за змінами в оточуючому середовищі, об'єкти повинні оснащуватися відповідними сенсорами;

- для обробки та накопичення даних з сенсорів, в об'єкти має бути вбудований комп'ютер (це може бути просто ще один чіп);

- для обміну інформацією між пристроями можуть бути використані як дроти, так і технології бездротових мереж (наприклад,Wi-Fi та Bluetooth).

Розглянемо основні моменти розвитку Інтернету речей до 2025 р., прогнози експертів й аналітиків щодо позитивного та негативного впливу цих технологій на життя людства.

Безперервний моніторинг буде великою частиною нашого життя.

Вінт Церф, віце-президент компанії Google, вважає, що різна техніка взаємодіятиме між собою, покращуючи якість нашого повсякденного життя. Але існує ризик того, що зловмисники можуть отримати контроль над технікою і спричинити серйозні проблеми. Великого розвитку досягне штучний інтелект. Приватне життя стане складно залишати закритим [11]. Отже, для розвитку Інтернету речей слід буде вирішити питання стандартизації та інформаційної безпеки. Взаємодія з технікою вийде за межі кнопок та сенсорів і включатиме голос та жести. Комп'ютер буде здатен автоматично аналізувати обстановку: визначати об'єкти у полі зору, будинки, людей та інші об'єкти навколишнього середовища. Безперервний моніторинг буде великою частиною нашого життя: моніторинг показників здоров'я, навколишнього середовища, охорона та захист, рух транспорту, витрати ресурсів.

Це буде світ, в якому люди можуть завжди отримати потрібну і достатню інформацію щодо речей, з якими води взаємодіють.

Девід Кларк, старший науковий співробітник MIT's Computer Science і Artificial Intelligence Laboratory, зазначив, що такі гаджети як Google Glass можуть стати популярними: "…я вважаю, що через більш ніж десять років будуть існувати певні гаджети, що дають кібер-накладку до реальності. Я не можу точно стверджувати як вони будуть конкретно реалізовані. Десять років тому я не міг передбачити, що люди ходитимуть з навушниками, слухаючи свій власний світ, перебуваючи "на своїй хвилі". А сьогодні ми бачимо, що люди ходять, дивлячись на екрани своїх мобільних пристроїв" [13]. А якщо такі технології, як Google Glassотримають розвиток у майбутньому, то мобільний телефон можливо буде замінений на маленький екран, що можна закріплювати на голові, який буде працювати окремо від процесора та інструменту вводу за допомогою бездротових технологій. Але екран на голові ще має довести свою ергономічність, також для цього потрібно, щоб з'явилась достойна заміна сенсорному екрану. Скоріш за все ці технології дозволятимуть сканувати будь-який об'єкт реального світу та отримувати про них інформацію, що цікавить. За аналогією, GPS навігатор не дає людям загубитися, показуючи інформацію про їх місцезнаходження та будуючи маршрути. Це буде світ в якому люди можуть завжди отримати потрібну і достатню інформацію щодо речей, з якими вони взаємодіють.

У нас будуть кіберслуги.

Хал Варіан, головний економіст Google зазначив: "зрештою ми зможемо спілкуватись через думки, але це не буде розповсюджено до 2025р., вербальне спілкування залишиться визначним. Ми зможемо говорити з речами так само як говоримо з іншими людьми. Ми будемо постійно мати зв'язок з Інтернетом через підручні прилади. Ми будемо взаємодіяти з цими приладами переважно через голос, як зараз можемо взаємодіяти з іншими людьми. Століття тому багаті люди мали слуг, а в майбутньому кожен матиме кіберслуг" [11].

З'явиться "комп'ютикація" (Computication) - комунікація машини з машиною.

Стів Бойд, головний дослідник GigaOM Research, зазначив можливість комунікації пристроїв зі штучним інтелектом - "комп'ютикації". "Сенсори будуть здатні спілкуватись в 2025р., деякі будуть здатні аналізувати спілкування людей. Соціометричний алгоритм буде досліджувати як люди взаємодіють між собою в офісі і буде, наприклад, інформувати деяких людей, що вони витрачають надто багато часу на інших і їм варто зосередитись на роботі або пропонувати колективу піти до кафе та за чашкою кави обговорити робочі питання з інженерами та маркетологами. Мається на увазі, що комп'ютикація візьме на себе функції менеджменту, що дозволить заохотити персонал та досягти більших результатів в роботі. "Такі гаджети як Google Glass замінять екрани… настільні комп'ютери будуть у музеях, хоча у консервативних людей вони збережуться вдома" [11].

Ми будемо здатні вводити текст в мобільні пристрої так само швидко як зараз вводимо на великій клавіатурі.

Пер Ола Крістенсон, лектор університету св. Ендрю, Англія, бачить майбутнє в широкому розвитку функціональності гаджетів, але сумнівається, що буде можливо керувати ними безпосередньо за допомогою мозку (як стверджують деякі інші експерти). "У 2025р. ми будемо здатні вводити текст в мобільні пристрої так само швидко як зараз вводимо на великій клавіатурі персонального комп'ютера. Сенсори на одязі та можливість гаджету слідкувати за поглядом користувача будуть використовуватись для того, щоб знати, де користувач знаходиться, що він робить і чим можна йому допомогти, якщо потрібно. Звичайно, будуть досконаліші сенсори, досконаліші алгоритми машинного навчання, і як наслідок, краща і зручніша взаємодія із технікою" [12].

Деякі експерти, окрім майбутніх вигод від Інтернету речей, застерігають про можливі проблеми які виникнуть разом із технологічним прогресом. Деякі сумніваються в тому, що у найближчому майбутньому ця технологія набуде великого поширення.

Одним із таких скептиків є Білл Арнауд, самозайнятий Інтернет-консультант. Він вважає, що Інтернет речей буде застосовуватись лише в деяких сферах, а не глобально, як передбачають більшість вчених. Як доказ він приводить аргумент, що ця технологія є доступною вже декілька років, але людство поки не побачило ні її стрімкого розвитку, ні великих вигод.

Повсякденні предмети, під'єднанні до Інтернету будуть залишатись розвагою для багатіїв.

Карл Фогель, президент QuestionCopyright.org відмітив, що на Інтернет речей доволі низький попит серед користувачів і тому людство навряд чи зможе масово його запровадити за найближчі десять років. "Повсякденні предмети, під'єднані до Інтернету будуть залишатись розвагою для багатіїв. Більш того, це не практично у порівнянні із ціною: якщо моя ванна кожен день передаватиме на мій смартфон скільки я важу, це буде непогано, але навряд чи особливо змінить моє життя. Можливо, цьому також знайдеться застосування у спеціальних сферах, таких як медицина, воєнні технології, догляд за навколишнім середовищем. Тож я не думаю, що у найближчі десять років Інтернет речей захопить серця і розум широкої публіки" [9].

Серед негативних явищ експерти також передбачають зниження розумових здібностей людства.

Ховард Рейнгольд, Інтернет-соціолог, письменник і консультант зазначив, що полегшення повсякденного побуту водночас із розвитком складних комплексних технологій призведе до складностей із довготерміновим їх підтриманням на одному рівні та подальшим розвитком. І в результаті може виникнути така ситуація, що у багатьох людей нічого не працює і мало хто може це виправити: "може виникнути певний вид анімізму, як я писав у одній із моїх книг. Дитина, яка зрозуміла, що ручка від дверей здатна розпізнавати обличчя, може вирішити, що ця ручка також знає все що завгодно" [10].

Також скептики стурбовані безпекою приватного життя: обставляючи себе сенсорами та високотехнологічними речами, підключеними до Інтернету, людина може лишити недоторканості своє приватне життя. Якщо зараз у хакерів є потенційна можливість здійснити атаку на будь-який сервер, який приверне їхню увагу і дістати з нього потрібну інформацію, то в майбутньому у деяких людей буде така ж потенційна можливість дістати інформацію із Інтернету речей.

Якщо Інтернет речей дає нові можливості, то з ними також приходять нові виклики та проблеми.

Уявімо, що браслети, які моніторять показники здоров'я людини прийняті певною країною на законодавчому рівні як необхідна річ для медичного страхування і громадяни мають щоденно носити такі браслети щоб отримувати медичні послуги. Це вже виглядає недобре: немов населення "заклеймили" цими браслетами.

Також може бути такий сценарій: диктаторське правління за допомогою Інтернету речей повністю контролює населення, не даючи можливості будь-якого повстання або законної зміни влади. Суспільство має обережно відноситись до юридичної та законодавчої сторони Інтернету речей.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, усі експерти в тій чи іншій мірі погоджуються з тим, що Інтернет речей буде розвиватись і поширюватись у майбутньому. І хоча в їх прогнозах є розбіжності, думка більшості експертів збігаються в тому, що:

- Інтернет речей - це глобальне, невидиме Інтернет-середовище, створене за допомогою поширеного встановлення сенсорів, камер, програмного забезпечення, баз даних і великих центрів обробки інформації;

- "доповнена реальність" - підвищення кількості та якості сприйняття інформації від реального світу за допомогою портативної, переносної або встановленої техніки;

- відбудуться значні зміни у стандартній моделі бізнесу, що склалася у XX ст. (в першу чергу це стосується сфери фінансів, розваг, медіа та навчання).

Інтернет речей потенційно може змінити багато навколишніх об'єктів, включаючи:

- тіла/одягу: люди носитимуть прилади, що дозволятимуть їм з'єднуватися з Інтернетом і повідомляти про їхню діяльність, показники здоров'я тощо. Вони також дозволятимуть слідкувати за іншими людьми (дітьми, найманими працівниками, тощо), хто також носить різні сенсори або знаходиться в місці де навколо є ці сенсори;

- дім: люди зможуть контролювати вдома майже все дистанційно, температура в приміщенні може самостійно регулюватись в залежності від потреб мешканців, вазони самостійно поливатись, енергія використовуватись оптимально, і т.п. Розумний дім також зможе повідомити про будь-які негаразди: від незаконного проникнення в помешкання до аварії, викликаної проривом труби;

- комунікації: встановлені пристрої дозволятимуть ефективніше проводити рух транспорту, контролювати рівень забруднення, запобігатимуть інфраструктурним проблемам;

- товари та послуги: впровадження цих технологій на виробництві може покращити швидкість та якість виготовлення товарів та послуг:

- навколишнє середовище: буде можливість у реальному часі отримувати дані з полів, лісів, океанів і міст щодо рівня забрудненості, вологості повітря/ґрунту, дані про видобуток ресурсів і, взагалі, про будь-які дані навколишнього середовища, що зацікавлять.

Список літератури

1. Громова Т. Власть "Индустрии 4.0". - [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://fastsalttimes.com/sections/obzor/522.html.1.

2. Даниліна С.О. Фіансовий капітал в умовах глобалізації // Формування ринкової економіки: зб. наук. пр. - К.: КНЕУ. - 2014. - №31. - С. 246 - 253.

3. Зверяков М.И. Мировой кризис и новая модель экономического развития // Бюллетень Международного Нобелевского экономического форума, 2010. - № 1 (3), Том 1. - С. 138-143.

4. Ларина Е., Овчинский В. Кибервойны ХХІ века. О чем умолчал Эдвард Сноуден. - М.: Книжный мир, 2014. - 354 с

5. Комиссаров А. Технологический ренессанс: Четвертая промышленная революция. - [Электронный ресурс]. - Режим доступу:www.vedomosti.ru/opinion/articles/2015/10/14/612719-promishlennaya-revolyutsiya.

6. Кривега Л.Д., Сухарева Е.В. Четвертая индустриальная революция: атрибуты и последствия // Актуальні проблеми філософії та соціології. - Випуск 9,2015. - С. 47-49

7. Мойсейчик Г.И. Как нам не проспать четвертую промышленную революцию: цифрофикация экономики стран Евразийского Союза как ось новой промышленной стратегии // Научные записки Международного гуманитарного университета: сборник. - 2016. - № 26. - С. 75-81.

8. Рифкин Дж. Третья промышленная революция: как горизонтальные взаимодействия меняют энергетику, экономику и мир в целом: - М.: Альпина нон-фикшн, 2014. - 409 с.

9. Ross A. The Industries of the future / A. Ross. - Publisher: Simon & Schuster, 2016. - 256 p.

10. Schwab K. The Fourth Industrial Revolution: what it means, how to respond / K. Schwab // Foreign Affairs. - 2015. - December. - [Электронный ресурс]. - Режим доступу: www.foreignaffairs.com/authors/klaus-schwab.

11. The Gurus Speak. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pewinternet.org/2014/05/14/the-gurus-speak-2/

12. Industry 4.0 - The Internet of Things. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.zumbach.com/pdf/Literature/INDUSTRY4/Industry4.0_ZUMB.009.0024.EN.pdf

13. The Internet of Things Will Thrive by 2025. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pewinternet.org/2014/05/14/internet-of-things/

14. State of the Market: Internet of Things 2016. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.verizon.com/about/our-company/state-of-the-market-internet-of-things

References

1. Gromova, T. (2016), "The power of "Industry 4.0", Fast salt times, available at: http://fastsalttimes.com/sections/obzor/522.html (Accessed 4 December 2016).

2. Danylina, S.O. (2014), "Financial capital in the context of globalization", Formuvannia rynkovoi ekonomiky, KNEU, vol.31, pp. 246 - 253.

3. Zveryakov, M.I. (2010), "The global crisis and the new model of economic development", Bulletin of the International Nobel Economic Forum, vol.1, no.3, pp. 138-143.

4. Larina, E., Ovchinskiy, V. (2014), Kibervoynyi XXI veka. O chem umolchal Edvard Snouden [Cyberwars of XXI century. What silent Edward Snowden], Knizhnyiy mir, Moscow, Russia.

5. Komissarov, A. (2015), "Technology Renaissance: The fourth industrial revolution", Vedomosti, available at: www.vedomosti.ru/opinion/articles/2015/10/14/612719-promishlennaya-revolyutsiya (Accessed 4 December 2016).

6. Krivega, L. D., Suhareva, E. V. (2015), "The fourth industrial revolution: the attributes and implications", Aktual'ni problemy filosofii ta sotsiolohii, vol.9, pp. 47-49.

7. Moyseychik, G.I. (2015), "How don't to sleep for the fourth industrial revolution: digitalisation of Eurasian Union economy as the axis of a new industrial strategy", Scientific Notes of the International University for the Humanities, vol.26, pp.75-81.

8. Rifkin, Dzh. (2014), Tretya promyishlennaya revolyutsiya: kak gorizontalnyie vzaimodeystviya menyayut energetiku, ekonomiku i mir v tselom [The Third Industrial Revolution: How horizontal interactions change energy, economy and world at large], Alpina non-fikshn, Moscow, Russia.

9. Ross A. (2016), The Industries of the Future, Simon and Schuster, Balrimore, USA.

10. Schwab K. (2015) "The Fourth Industrial Revolution: what it means, how to respond", foreign affairs, available at: www.foreignaffairs.com/authors/klaus-schwab (Accessed 4 December 2016).

11. Anderson, J., Rainie, L. (2014), "The Gurus Speak", Pew Research Center, available at: http://www.pewinternet.org/2014/05/14/the-gurus-speak-2/ (Accessed 4 December 2016).

12. Zumbach (2016), "Industry 4.0 - The Internet of Things (IoT)", Available at: http://www.pewinternet.org/2014/05/14/internet-of-things/ (Accessed 4 December 2016).

13. Anderson, J., Rainie, L. (2014), "The Internet of Things Will Thrive by 2025", Pew Research Center, available at: http://www.pewinternet.org/2014/05/14/internet-of-things/ (Accessed 4 December 2016).

14. Verizon (2016), "State of the Market: Internet of Things 2016", Available at: http://www.verizon.com/about/our-company/state-of-the-market-internet-of-things (Accessed 4 December 2016).

Размещено на Allbest.ru