Створення програмного комплексу мовами програмування Pascal та С
Дослідження особливостей використання мов програмування Pascal та С. Розробка алгоритмів розв’язання задач. Блок-схема графічного інтерфейсу програми. Табуляція параметрично заданої функції. Побудова і виведення на екран монітора функціонального графіку.
| Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.08.2017 |
| Размер файла | 1,2 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http: //www. allbest. ru/
ЧДТУ 13.1281.007 ПЗ 1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА СИСТЕМНОГО ПРОГРАМУВАННЯ
ЗВІТ
по курсовій роботі
з дисципліни «Програмування»
Створення програмного комплексу мовами програмування Pascal та С
Перевірив: Бабенко В.Г.
Виконав: Кунов Максим Романович
студент групи КМ-125системного програмування
Черкаси-2013
ЗМІСТ
ВСТУП
1. КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
2. РОЗРОБКА АЛГОРИТМІВ РОЗВ'ЯЗАННЯ ЗАДАЧ
2.1 Розробка алгоритму розв'язання задачі 1
2.2 Розробка алгоритму розв'язання задачі 2
3. РОЗРОБКА БЛОК-СХЕМ ІНТЕРФЕЙСУ ТА РОЗВ'ЯЗАННЯ ЗАДАЧ
3.1 Блок-схема інтерфейсу
3.2 Блок-схема до задачі 1
3.3 Блок-схема до задачі 2
3.4 Блок-схема до підпрограми like
3.5 Блок-схема до підпрограми zah
4. РОЗРОБКА ПРОГРАМ РОЗВ'ЯЗАННЯ ЗАДАЧ МОВАМИ ПРОГРАМУВАННЯ ПАСКАЛЬ ТА СІ
5. РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ ПРОГРАМ РОЗВ'ЯЗАННЯ ЗАДАЧ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Тема: «Створення програмного комплексу мовами програмування Паскаль та Сі.»
Мета:
· закріплення отриманих знань з програмування з використанням мов програмування Pascal та С;
· застосування відомих алгоритмів розв'язання прикладних задач та розробка власних алгоритмів;
· застосування об'єктно-орієнтованого програмування (ООП) у середовищі Pascal та С;
· набуття навичок розробки та створення складання відповідної супровідної документації для створеного програмного забезпечення.
Постановка завдання: Скласти програмні комплекси мовами програмування Pascal та С для розв'язання та виконання поставлених завдань, згідно індивідуального варіанту:
Ш перший програмний комплекс складається мовою програмування Pascal та повинен містити графічний інтерфейс з варіантами вибору подальшої роботи:
Основне меню вибору:
1. Заголовок.
2. Завдання №1.
3. Завдання №2.
4. Вихід.
Причому кожен пункт основного меню повинен містити свої власні підпункти, згідно постановки кожного окремого завдання;
Ш другий програмний комплекс складається мовою програмування С, але з використанням інтерфейсу в звичайному текстовому режимі;
Ш пункт Заголовок повинен виводити на екран відомості про автора даної роботи, вид цієї роботи, її тему та номер індивідуального варіанта. Дана інформація виведення повинна бути оформлена у вигляді підпрограми;
Ш пункт Завдання №1 має містити наступні підпункти:
· умова завдання №1;
· створення файлу з табуляцією функції; (табуляція полягає в тому, що створюється таблиця, яка має наступний вигляд:
|
Х |
Y |
|
|
… |
… |
Причому обчислення функції проводиться в окремій підпрограмі-функції з вказаним кроком);
· виведення табуляції функції на екран;
· графік функції (на екран виводиться графік відповідної функції в Декартовій системі координат);
Ш пункт Завдання №2 має містити наступні підпункти:
· умова завдання №2;
· вміст файлу (виведення на екран вже існуючого файлу, в якому міститься інформація про вхідні дані для завдання №2);
· виведення графічного малюнку (виведення малюнків згідно поставленого завдання);
Ш кожен пункт меню передбачає повернення на основну сторінку. Вихід закриває всі вікна даної програми.
Умова індивідуального завдання: Виконати табуляцію параметрично заданої функції (Циссоїда), записати її у файл та вивести його на екран. Побудувати і вивести на екран монітора графік цієї функції:
(1)
(2)
a > 0; ; (0; 2).
програмування pascal алгоритм табуляція
2. У файлі задано координати центра та радіуса кола, а також точок, що лежать на колі. Вивести на екран вписані трикутники з найбільшою та найменшою площею. Якщо в коло вписаний квадрат, то вивести його окремим кольором.
1. КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
У Сі є типи цілих чисел різних розмірів ( short int, long int), зі знаком ( signed) і без ( unsigned), чисел з плаваючою комою ( float, double), символів, що перераховуються типів (enum) і записів-структур (struct). Крім того, мова Сі пропонує тип об'єднання (union), за допомогою якого можна або зберігати в одному місці пам'яті різнорідні дані.
У обох задачах курсової роботи я використовував умовний оператор. Умовний оператор реалізує розгалуження процесу виконання програми та дає змогу вибрати один з можливих варіантів. Взагалі існує 2 умовні оператори: if та switch. Проте я використовував тільки оператор if.
Оператор if має скорочену та повну форми. Синтаксис скороченої форми наступний: if (вираз) оператор
Вираз, записаний в дужках, визначає, за якої умови буде виконуватися оператор. Якщо вираз справджується, то оператор буде виконуватися.
Синтаксис повної форми if має такий вигляд:
if (вираз )
оператор_1
else
оператор_2
Якщо вираз буде правдивим, то виконуватиметься оператор_1, в усіх інших випадках буде виконуватися оператор_2.
Для виконання курсової роботи, я використав оператори циклу. Відомо 3 оператори циклу: оператор for, оператор while (цикл з передумовою) та оператор do-while (цикл з післяумовою).
Синтаксис оператора for має такий вигляд: for ( вираз_1; вираз_2; вираз_3) оператор
Тут вираз_1 встановлює початкові значення змінних циклу (вираз ініціалізації); вираз_2 задає умову виконання циклу; вираз_3 виконує зміну значень змінних циклу.
Іншим видом оператора циклу мови Сі є оператор while, що має наступний синтаксис: while (вираз) оператор
Тут вираз - довільний вираз, що задає умову виконання циклу; оператор - довільний оператор мови, що формує тіло циклу.
Оператор do-while називають оператором циклу з постумовою. Синтаксис його такий: do оператор while (вираз)
Оператор та вираз можуть бути такими ж, як і в попередньому виді циклу.
Відмінністю цього та попереднього операторів є те, що цикл з постумовою виконається хоча б один раз, в той час, як оператор(и) циклу з передумовою можуть не виконатися взагалі.
Розробляючи програми, я використовував масиви. Масивом називають сукупність елементів одного типу, що мають спільне ім'я. Слід пам'ятати, що нумерація елементів масиву у мові Сі починається з нуля, тоді як у мові Паскаль перший елемент має номер 1. Оголошення масивів виконують через таку синтаксичну конструкцію: тип_елементів ім'я_масиву[кількість_елементів]
Наведу приклад:
double arr[15] - оголошено масив з 15-ти дійсних чисел;
int vector[4*n] - оголошено масив з 4*n чисел, де n - якась константа.
Оглошуючи масив, можна відразу ініціалізувати його, тобто задати його елементи. Наприклад: int simple1[5]={3,5,7,9,11}. Слід пам'ятати, що кількість заданих значень не повинна перевищувати вказану розмірність масиву.
У 1-ому завданні нам потрібно здійснити запис до файлу, а у 2-ому завданні прочитати файл. Та перед тим, як файл можна прочитати або здійснити до нього запис, файл потрібно відкрити за допомогою бібліотечної функції fopen.
Оголошення файлу має наступний вигляд:
FILE *fp;
FILE *fopen(char *name, char *mode);
Це означає, що fp є покажчиком на (структуру типу) FILE і fopen повертає покажчик на FILE. FILE - це назва типу, така сама як int. Виклик fopen у програмі має вигляд
fp = fopen(name, mode);
Першим аргументом fopen є символьний ланцюжок, що містить назву файла. Другий аргумент -- це режим, також символьний ланцюжок, який вказує на те, як буде використовуватись файл. Допустимими режимами можуть бути режим читання («r» -- read), запису («w» -- write) і долучення («a» -- append). Якщо файл, якого не існує, відкрито для запису або додання, його буде створено, якщо це можливо. Відкриття наявного файла для запису спричинить звільнення старого змісту, тоді як відкриття для дозапису збереже старий зміст. Спроба прочитання файла, якого не існує, викличе помилку; існують також інші причини помилок, як скажімо спроба прочитати файл, на який ви не маєте дозволу. Якщо сталася якась помилка, fopen повертає NULL.
Наступний крок -- мати спосіб читання або запису до файла після того, як його відкрито. getc повертає наступний знак з файла; вона вимагає покажчика на файл, щоб знати, який саме файл.
int getc(FILE *fp)
getc повертає наступний знак з потоку, на який вказує fp; вона повертає EOF у випадку кінця файла або помилки.
putc - це функція виводу:
int putc(int c, FILE *fp)
putc запише символ з c до файла fp і поверне записаний знак або EOF у випадку помилки. Так само як getchar і putchar, getc із putc можуть бути макросами, а не функціями. Під час запуску C-програми, середовище операційної системи бере на себе завдання відкриття трьох файлів і надання покажчиків до них. Ці файли -- це стандартний ввід, стандартний вивід і стандартна помилка; відповідні їм покажчики називаються stdin, stdout і stderr, і оголошено в <stdio.h>. За звичайних обставин, stdin сполучено з клавіатурою, тоді як stdout із stderr -- з екраном, але stdin і stdout можна перенаправити в інші файли або конвеєри.
Для форматованого вводу або виводу із файлами, можна використати функції fscanf і fprintf. Вони тотожні scanf із printf за винятком того, що першим аргументом є покажчик на файл, який вказує на, власне, файл, який буде читатися; другим аргументом є ланцюжок формату.
int fscanf(FILE *fp, char *format,...)
int fprintf(FILE *fp, char *format,...)
Після закінчення роботи з файлом, його потрібно закрити. Функція int fclose(FILE *fp)являється протилежністю fopen, вона розриває зв'язок між покажчиком на файл і зовнішньою назвою, отриманою fopen, звільняючи покажчик для іншого файла. fclose викликається автоматично для кожного відкритого файла при нормальному завершенні програми.
Також я використав у своїх програмах функції. У Cі, функція -- це еквівалент процедур чи функцій Pascal. Функції забезпечують зручним способом герметизувати, або відокремити, якесь обчислення, яке після того можна використати не хвилюючись про те, як саме воно було втілене. C робить використання функцій легким, зручним і ефективним; ви часто побачите короткі функції, означені та викликані тільки один раз лише тому, що вони прояснюють якийсь кусочок коду.
Досі ми використовували тільки такі функції як printf, getchar і putchar, які нам було надано.
Функція main -- це така сама функція, як і будь-яка інша, вона також може повертати значення викликачеві, що насправді є середовищем у якому запущено програму. Типово, повернення нуля означає нормальне завершення; ненульові значення сигналізують незвичайні або помилкові умови завершення.
Новий синтаксис прототипів функцій набагато полегшує компілятору виявлення помилок у кількості аргументів або їхніх типах. Старий стиль оголошень і визначень ще працює в ANSI C, принаймні протягом перехідного періоду, але ми настійно рекомендуємо, щоб ви вживали нову форму, якщо ваш компілятор її підтримує.
У C, аргументи функцій передаються «за значенням». Це означає, що викликаній функції передаються значення аргументів у вигляді тимчасових змінних, а не оригінали. Це призводить до дещо відмінних властивостей, ніж ті, які можна зустріти у разі «виклику за зверненням», типового у випадку параметрів var у Pascal, в якому викликана функція має доступ до оригінального аргументу, а не локальної копії.
Згідно зі стандартом мови Сі, функція повинна оптсуватись синтаксичною конструкцією такої форми:
тип_значення_функції імя_функції (оголошення параметрів)
{
оголошення внутрішніх змінних
оператори тіла функції
}
Ключове слово struct оголошує структуру, яка в свою чергу являється списком оголошень, включених у фігурні дужки. За словом struct може слідувати необов'язкова назва, яку називають «етикеткою структури» (як point у цьому прикладі). Етикетка присвоює назву структурі, і може використовуватись пізніше як скорочення для частин, оголошенних у фігурних дужках.
Змінні, вказані всередині, називаються елементами структури. Елемент структури, етикетка та звичайна, не включена в структуру, змінна можуть мати ту саму назву, не створюючи конфлікту, оскільки вони завжди розділені контекстом. Більше того, ті самі назви елементів можуть повторюватись у різних структурах, хоча, з міркувань стилю, таке використання назв можна застосувати хіба що для тісно взаємопов'язаних об'єктів.
Саме оголошення struct визначає новий тип. За правою закриваючою дужкою може слідувати список змінних, так само як і у випадку інших основних типів.
Оголошення структури, за яким не слідує список змінних, не зарезервує місця для зберігання; воно тільки описує зразок або форму структури. Однак, якщо оголошення включає етикетку, цю етикетку можна використати пізніше для означення окремих взірців структури.
2. РОЗРОБКА АЛГОРИТМІВ РОЗВ'ЯЗАННЯ ЗАДАЧ
2.1 Розробка алгоритму розв'язання задачі 1
|
Вхідні дані |
Дії |
Вихідні дані |
|
|
a,fi- дійсного типу, fi (0; 2). |
1. Введення а; 2. якщо (a<=0) Nevirno! a>0); та перехід до пункту 1; 3. якщо (а>0) перехід до пункту 4; 4. включення графічного режиму; 5. ототожнення файлової змінної з фізичним файлом; 6. відкриття файла для запису в нього інформації; 7. обчислення функції; 8. запис у файл та виведення на екран значення функції; 9. закриття файла; 10. виведення на екран графіка функції; 11. виключення графічного режиму. |
x,y - дійсного типу. |
2.2 Розробка алгоритму розв'язання задачі 2
|
Вхідні дані |
Дії |
Вихідні дані |
|
|
x1,y1,x2,y2,x3,y3, x4,y4,x5,y5,R- цілого типу. |
1. Ототожнення файлової змінної з фізичним файлом; 2. відкриття файла для зчитування з нього інформації; 3. зчитування радіуса та координат центра та точок кола з вже існуючого файлу; 4. закриття файла; 5. виведення на екран радіуса та координат кола; 6. знаходження довжин сторін вписаних трикутників, їх півперимерти та площі; 7. знаходження найменшого та найбільшого за площею трикутників; 8. обрахування умови існування вписаного квадрата; 9. включення графічного режиму; 10. виведення на екран найменшого та найбільшого за площею трикутників та, якщо це можливо, квадрата; 11. виключення графічного режиму. |
d1,d2,d3,d4,d5,d6,s1,s2,s3,s4 - дійсного типу. |
3. РОЗРОБКА БЛОК-СХЕМ ІНТЕРФЕЙСУ ТА РОЗВ'ЯЗАННЯ ЗАДАЧ
3.1 Блок-схема інтерфейсу
3.2 Блок-схема до задачі 1
3.3 Блок-схема до задачі 2
3.4 Блок-схема до підпрограми like
3.5 Блок-схема до підпрограми zah
4. РОЗРОБКА ПРОГРАМ РОЗВ`ЯЗАННЯ ЗАДАЧ МОВАМИ ПРОГРАМУВАННЯ ПАСКАЛЬ ТА СІ
|
Паскаль |
Сі |
|
|
uses crt, graph; type kyk=record x:real; y:real; end; tik=array[1..7] of kyk; const mas:array[1..11] of string=('1) Zagolovok.','2) Zavdannja No 1.','2.1. Ymova zavdannja No 1.', '2.2. Stvorennja faily z tabyljacieju fynkcij.','2.3. Vuvedennja tabyljacij fynkcij na ekran.', '2.4. Graphik fynkcij.','3) Zavdannja No 2.','3.1. Ymova zavdannja No 2.', '3.2 Vmist faily.','3.3. Vuvedennja graphichnoho maljunky.','4) Vuhid.'); var w,h3,b,h,h1,gd,i,j,n1,gm:integer; sh: char; f:text; mas1:tik; var f1:text; l1,l2,maxp,minp,maxs,mins,c,d1,d2,d3,d4,d5,d6,s1,s2,s3,s4,p1,p2,p3,p4:real; n,t,m,p,a,fi:real; s,k:string; var R,x1,y1,x2,y2,x3,y3,x4,y4,x5,y5:integer; procedure like(f:real; var x1,y1:real); var t1,c1,z1,k1,l1:real; begin t1:=sin(f)/cos(f); x1:=(2*a)/(1+t1*t1); y1:=(2*a)/(t1*(1+t1*t1)); end; procedure poln; procedure zah; begin cleardevice; setcolor(9); settextstyle(0,0,2); outtextxy(200,100,'Kyrsova robota'); settextstyle(0,0,0); outtextxy(275,125,'na temy:'); outtextxy(70,150,'"Stvorennja programnoho kompleksy movamu programyvannia Paskal ta Ci"'); outtextxy(400,200,'Vukonav:'); outtextxy(400,225,'stydent grupy KM-125'); outtextxy(400,250,'Kunov Maksym Romanovych'); outtextxy(75,300,'Variant No 7'); outtextxy(270,460,'ChDTY 2013'); readln; poln; end; begin cleardevice; h:=1; h1:=1; settextstyle(0,0,0); setfillstyle(9,BLUE); bar(1,1,640,480); setfillstyle(1,8); for i:=1 to 11 do begin setcolor(15); rectangle(125,i*35+1,490,i*35+26); bar(126, i*35+2, 489, i*35+25); setcolor(0); outtextxy(135, i*35+10, mas[i]); end; setfillstyle(1, 0); bar(126,38,489,60); setcolor(15); outtextxy(135,40,mas[1]); repeat repeat sh:=readkey; until sh in [#72, #80, #13, #27]; case sh of #72: h:=h-1; #80: h:=h+1; end; if h=12 then h:=1; if h=0 then h:=11; setfillstyle(1,8); bar(126, h1*35+2, 489, h1*35+25); setcolor(0); outtextxy(135, h1*35+10, mas[h1]); setfillstyle(1, 0); bar(126, h*35+2, 489, h*35+25); setcolor(15); outtextxy(135, h*35+10, mas[h]); h1:=h; if (sh=#13) and (mas[h]=mas[1]) then zah; if (sh=#13) and (mas[h]=mas[3]) then begin cleardevice; setfillstyle(1,0); setcolor(BLUE); bar(1,1,640,480); settextstyle(0,0,2); outtextxy(200,25,'Zavdannja No 1'); settextstyle(0,0,1); outtextxy(75,50,'Vukonaty tabyliaciiu parametrychno zadanoi fynkcii (Tsissoida),'); outtextxy(50,75,'zapusatu ii y fail ta vyvestu iogo na ekran. Pobydyvatu i vuvestu'); outtextxy(50,100,'na ekran monitora graphik ciej fynkcij:'); outtextxy(200,125,'x=(2*a)/(1+t^2); y=(2*a)/(t*(1+t^2));'); outtextxy(200,150,'a>0; t=tg(fi); fi e (0;2*pi).'); readln; poln; end; if (sh=#13) and (mas[h]=mas[8]) then begin cleardevice; setfillstyle(1,0); setcolor(blue); bar(1,1,640,480); settextstyle(0,0,2); outtextxy(200,25,'Zavdannja No 2'); settextstyle(0,0,1); outtextxy(75,50,'Y faili zadano koordynaty tsentra ta radiysa kola,a takog tochok,'); outtextxy(75,75,'scho legat na koli. Vyvesty na ekran vpysani trykytnyky z naibilshoiu'); outtextxy(75,100,'ta naimenshoiu ploshceiu. Iakscho v kolo vpysanyi kvadrat, to vyvesty'); outtextxy(75,125,'iogo okremym koliorom.'); readln; poln; end; if (sh=#13) and (mas[h]=mas[4]) then begin closegraph; clrscr; while (a<=0) do begin writeln('Vvedit znachenja a:'); write('a='); readln(a); if (a<=0) then writeln ('Nevirno! a>0'); end; assign(f,'tab.txt'); rewrite(f); writeln(f,' ========================='); writeln(f,' || x || y ||'); writeln(f,' ========================='); w:=0; fi:=0.1; for i:=1 to 7 do with mas1[i] do begin like(fi,x,y); fi:=fi+pi/4; str(x:3:1,s); str(y:3:1,k); b:=55+w; h3:=60+w; w:=w+15; writeln(f,' || '+s+' | '+k+' ||'); writeln(f,' _________________________'); end; close(f); readln; gd:=detect; initgraph(gd,gm,'c:/fpc/2.6.0/bin/i386-win32'); poln; end; if (sh=#13) and (mas[h]=mas[5]) then begin cleardevice; outtextxy(25,25,' ========================='); outtextxy(25,35,' || x || y ||'); outtextxy(25,45,' ========================='); w:=0; fi:=0.1; for i:=1 to 7 do with mas1[i] do begin like(fi,x,y); fi:=fi+pi/4; str(x:3:1,s); str(y:3:1,k); b:=55+w; h3:=60+w; w:=w+15; outtextxy(25,b,' || '+s+' | '+k+' ||'); outtextxy(25,h3,' _________________________ '); end; readln; poln; end; if (sh=#13) and (mas[h]=mas[6]) then begin cleardevice; setfillstyle(1,BLUE); bar(1,1,640,480); setcolor(BLACK); line(320,50,320,450); line(575,240,75,240); w:=0; for i:=1 to 11 do begin putpixel(320-w,240,0); putpixel(320+w,240,0); putpixel(320,240+w,0); putpixel(320,240-w,0); w:=w+25; end; outtextxy(317,47,#30); outtextxy(577,237,#16); outtextxy(300,50,'Y'); outtextxy(585,245,'X'); outtextxy(300,225,'0'); outtextxy(259,248,'-2'); outtextxy(285,248,'-1'); outtextxy(235,248,'-3'); outtextxy(208,248,'-4'); outtextxy(184,248,'-5'); outtextxy(343,248,'1'); outtextxy(367,248,'2'); outtextxy(392,248,'3'); outtextxy(416,248,'4'); outtextxy(442,248,'5'); outtextxy(325,212,'1'); outtextxy(325,187,'2'); outtextxy(325,162,'3'); outtextxy(325,137,'4'); outtextxy(325,112,'5'); outtextxy(325,262,'-1'); outtextxy(325,287,'-2'); outtextxy(325,313,'-3'); outtextxy(325,337,'-4'); outtextxy(325,362,'-5'); fi:=0.1; for i:=1 to 6 do begin like(fi,mas1[i].x,mas1[i].y); fi:=fi+pi/4; setlinestyle(0,0,3); setcolor(0); line(round(mas1[i].x*25+320),round(-mas1[i].y*25+240),round(mas1[i+1].x*25+320),round(-mas1[i+1].y*25+240)); end; readln; poln; end; if (sh=#13) and (mas[h]=mas[9]) then begin closegraph; clrscr; assign(f1,'vvfile.txt'); reset(f1); read(f1,R); read(f1,x1); read(f1,y1); read(f1,x2); read(f1,y2); read(f1,x3); read(f1,y3); read(f1,x4); read(f1,y4); read(f1,x5); read(f1,y5); readln(f1); close(f1); writeln ('R-radius kola; Centr - koordynaty centra; A,B,C,D - tochky na koli'); writeln; writeln('R=',R); writeln('A(',x1,';',y1,');'); writeln('B(',x2,';',y2,');'); writeln('C(',x3,';',y3,');'); writeln('D(',x4,';',y4,'),'); writeln('Centr(',x5,';',y5,')'); readln; gd:=detect; initgraph(gd, gm, 'd:/fpc/2.6.0/bin/i386-win32'); poln; end; if (sh=#13) and (mas[h]=mas[10]) then begin clrscr; maxp:=0; maxs:=0; mins:=1559; minp:=1559; d1:=sqrt(sqr(x1-x3)+sqr(y1-y3)); d2:=sqrt(sqr(x3-x4)+sqr(y3-y4)); d3:=sqrt(sqr(x1-x4)+sqr(y1-y4)); d4:=sqrt(sqr(x2-x4)+sqr(y2-y4)); d5:=sqrt(sqr(x2-x3)+sqr(y2-y3)); d6:=sqrt(sqr(x1-x2)+sqr(y1-y2)); p1:=(d1+d2+d3)/2; p2:=(d5+d2+d4)/2; p3:=(d1+d5+d6)/2; p4:=(d4+d6+d3)/2; s1:=sqrt(p1*(p1-d1)*(p1-d2)*(p1-d3)); s2:=sqrt(p2*(p2-d5)*(p2-d2)*(p2-d4)); s3:=sqrt(p3*(p3-d1)*(p3-d5)*(p3-d6)); s4:=sqrt(p4*(p4-d4)*(p4-d6)*(p4-d3)); if (s1>maxs) then begin maxs:=s1; end; if (s1<mins) then begin mins:=s1; end; if (s2>maxs) then begin maxs:=s2; end; if (s2<mins) then begin mins:=s2; end; if (s3>maxs) then begin maxs:=s3; end; if (s3<mins) then begin mins:=s3; end; if (s4>maxs) then begin maxs:=s4; end; if (s4<mins) then begin mins:=s4; end; if (d1=d2) and (d2=d4) and (d4=d6) then begin setcolor(GREEN); rectangle(x1,y1,x4,y4); end; setfillstyle(1,7); bar(1,1,640,480); setcolor(4); setlinestyle(0,0,3); if maxs=s1 then begin circle(320,240,50); line(x1*10+320,y1*10+240,x3*10+320,y3*10+240); line(x3*10+320,y3*10+240,x4*10+320,y4*10+240); line(x1*10+320,y1*10+240,x4*10+320,y4*10+240); end; if maxs=s2 then begin circle(320,240,50); line(x2*10+320,y2*10+240,x3*10+320,y3*10+240); line(x2*10+320,y2*10+240,x4*10+320,y4*10+240); line(x3*10+320,y3*10+240,x4*10+320,y4*10+240); end; if maxs=s3 then begin circle(320,240,50); line(x1*10+320,y1*10+240,x2*10+320,y2*10+240); line(x1*10+320,y1*10+240,x3*10+320,y3*10+240); line(x2*10+320,y2*10+240,x3*10+320,y3*10+240); end; if maxs=s4 then begin circle(320,240,50); line(x1*10+320,y1*10+240,x2*10+320,y2*10+240); line(x2*10+320,y2*10+240,x4*10+320,y4*10+240); line(x1*10+320,y1*10+240,x4*10+320,y4*10+240); end; setcolor(0); if mins=s1 then begin line(x1*10+320,y1*10+240,x3*10+320,y3*10+240); line(x3*10+320,y3*10+240,x4*10+320,y4*10+240); line(x1*10+320,y1*10+240,x4*10+320,y4*10+240); end; if mins=s2 then begin line(x2*10+320,y2*10+240,x3*10+320,y3*10+240); line(x2*10+320,y2*10+240,x4*10+320,y4*10+240); line(x3*10+320,y3*10+240,x4*10+320,y4*10+240); end; if mins=s3 then begin line(x1*10+320,y1*10+240,x2*10+320,y2*10+240); line(x1*10+320,y1*10+240,x3*10+320,y3*10+240); line(x2*10+320,y2*10+240,x3*10+320,y3*10+240); end; if mins=s4 then begin line(x1*10+320,y1*10+240,x2*10+320,y2*10+240); line(x2*10+320,y2*10+240,x4*10+320,y4*10+240); line(x1*10+320,y1*10+240,x4*10+320,y4*10+240); end; readln; poln; end; until (sh=#13) and (mas[h]=mas[11]); end; begin clrscr; gd:=detect; initgraph(gd, gm, 'd:/fpc/2.6.0/bin/i386-win32'); poln; closegraph; end. |
#include <dos.h> #include <conio.h> #include <stdio.h> #include <math.h> #include <stdlib.h> #define TRUE 1 #define FALSE 0 #include <graphics.h> float like(float f,float a1,float *x1,float *y1) {float t1;; t1=sin(f)/cos(f); *x1=(2*a1)/(1+t1*t1); *y1=(2*a1)/(t1*(1+t1*t1)); return (*x1,*y1);} void zavd2() {clrscr(); _setcursortype(0); gotoxy(27,5); printf("Zavdannja No 2"); gotoxy(10,9); printf("U faili zadano koordynaty tsentra ta radiusa kola, a takog tochok"); gotoxy(10,10); printf("scho legat na koli. Vyvesty na ekran vpysani trykytnyky z naibilshoiu"); gotoxy(10,11); printf("ta naimenshoiu ploscheiu. Iakscho v kolo vpysanyj kvadrat, to vyvesty,"); gotoxy(10,12); printf("iogo okremym koliorom."); getch();} void zavd1() {clrscr(); _setcursortype(0); gotoxy(30,2); printf("Zavdanniaя No 1"); gotoxy(10,5); printf("Vykonaty tabyliaciio parametrychno zadanoi funkcii (Tsissoida),"); gotoxy(7,6); printf("zapysaty ii u fail ta vyvesty iogo na ekran. Pobuduvaty i vyvesty"); gotoxy(7,7); printf("na ekran monitora graphik tsiei funkcii:"); gotoxy(25,9); printf("x=(2*a)/(1+t^2); y=(2*a)/(t*(1+t^2));"); gotoxy(25,10); printf("a>0; t=tg(fi); fi e (0;2*pi)."); getch();} void zah() {clrscr(); _setcursortype(0); gotoxy(30,5); printf("Kursova robota"); gotoxy(33,6); printf("na temu:"); gotoxy(9,8); printf("'Stvorennia programnogo kompleksu movamy Pascal ta Ci'"); gotoxy(52,11); printf("Vykonav:"); gotoxy(52,12); printf("student grupy KM-125"); gotoxy(52,13); printf("Kunov Maksym Romanovych"); gotoxy(10,17); printf("Variant No 7"); gotoxy(32,25); printf("ChDTU 2013"); getch();} void frame(int x1,int y1,int x2,int y2) {int i,j; int A=186,B=187,C=188,D=200,E=201,F=205; gotoxy(x1,y1); printf("%c",E); for (i=(x1+1);i<=(x2-1);i++) printf("%c",F); printf("%c",B); for (i=(y1+1);i<=(y2-1);i++) {gotoxy(x1,i); printf("%c",A); gotoxy(x2,i); printf("%c",A);} gotoxy(x1,y2); printf("%c",D); for (i=(x1+1);i<=(x2-1);i++) printf("%c",F); printf("%c",C);} int gmenu(int y1,int *regime) {typedef unsigned short bool; int key,result,k1=0, kr=11,i,r; struct rak{ char ptr[50];}; struct rak m[11]={"1)","2)","2.1.","2.2.","2.3.","2.4.","3)","3.1.","3.2.","3.3.","4)"}; int pp[11]; bool fl; clrscr(); fl=TRUE; r=0; for(i=0;i<=10;i++) r=r+sizeof(m[i].ptr); r=ceil((78-r)/kr)-1; frame(3,y1-1,75,y1+1); gotoxy(6,5); gotoxy(ceil(r/2+3),y1); for (i=0;i<=10;i++) {pp[i]=wherex(); printf("%s",m[i].ptr); if (i==10) r=0; printf(" ");} gotoxy(10,10); printf("1) Zagolovok."); gotoxy(10,11); printf("2) Zavdanniaя No 1."); gotoxy(10,12); printf("2.1. Umova zavdanniaя No 1."); gotoxy(10,13); printf("2.2. Stvorennia failu z tabuliacieiu funkcii."); gotoxy(10,14); printf("2.3. Vyvedennia tabuliacii funkcii na ekran."); gotoxy(10,15); printf("2.4. Grafik funkcii."); gotoxy(10,16); printf("3) Zavdannia No 2."); gotoxy(10,17); printf("3.1. Umova zavdannia No 2."); gotoxy(10,18); printf("3.2. Vmist failu."); gotoxy(10,19); printf("3.3. Vyvedennia grafichnogo maliunku,"); gotoxy(10,20); printf("4) Vyhid."); _setcursortype(0); i=0; while (fl==TRUE) {key=getch(); if (key==13) fl=FALSE; if (key==0 && kbhit()) {key=getch(); switch (key){ case 77: _setcursortype(1); gotoxy(k1+pp[i],y1); printf("%s",m[i].ptr); i=i+1; if (i==11) {i=0; gotoxy(k1+pp[i],y1); printf("%s",m[i].ptr); goto met;} gotoxy(k1+pp[i],y1); printf("%s",m[i].ptr);break; case 75:_setcursortype(1); gotoxy(k1+pp[i],y1); printf("%s",m[i].ptr); i=i-1; if (i==(k1-1)) i=10; gotoxy(k1+pp[i],y1); printf("%s",m[i].ptr);break;} met:}} _setcursortype(2); *regime=i; return (*regime);} void main(){ struct kyk{ float x; float y;}; struct kyk mas1[7]; int R,x1,x2,x3,x4,x5,y1,y2,y3,y4,y5,w,h3,b,i,rez; float t,m,n,p,a,fi,pi=3.14; char s[10],k[10]; FILE *file; int d=VGA, m1=VGAHI; FILE *file1; int xa,ya,xb,yb,xc,yc,xd,yd,j,n1; float l1,l2,maxs,mins,c,d1,d2,d3,d4,d5,d6,p1,p2,p3,p4,s1,s2,s3,s4; clrscr(); mks:gmenu(5,&rez); if (rez==0) {zah();goto mks;} if (rez==1) goto mks; if (rez==2) {zavd1();goto mks;} if (rez==3) { clrscr(); pl: printf("Vvedit a:"); printf("\na="); scanf("%f",&a); if(a<=0) {printf("Nevirno! a>0\n"); goto pl;} getch();goto mks;} if (rez==4) {initgraph (&d,&m1,"c:\\borlandc\\bgi"); printf("\n ========================"); printf("\n || x || y ||"); printf("\n ========================"); file=fopen("tab.txt","w"); fprintf(file," ========================"); fprintf(file,"\n || x || y ||"); fprintf(file,"\n ========================"); fi=0.1; for (i=0;i<=6;i++) { like(fi,a,&mas1[i].x,&mas1[i].y); printf("\n || %.1f | %.1f ||",mas1[i].x,mas1[i].y); printf("\n ________________________ "); fprintf(file,"\n || %.1f | %.1f ||",mas1[i].x,mas1[i].y); fprintf(file,"\n ________________________"); fi=fi+pi/4;} fclose(file);getch(); closegraph();goto mks;} if (rez==5) {initgraph (&d,&m1,"c:\\borlandc\\bgi"); setfillstyle(1,1); bar(1,1,640,480); setcolor(0); line(320,50,320,450); line(575,240,75,240); w=0; for (i=0;i<=10;i++) {putpixel(320-w,240,0); putpixel(320+w,240,0); putpixel(320,240+w,0); putpixel(320,240-w,0); w=w+25;} outtextxy(317,47,"^"); outtextxy(573,237,">"); outtextxy(300,50,"Y"); outtextxy(585,245,"X"); outtextxy(300,225,"0"); outtextxy(259,248,"-2"); outtextxy(285,248,"-1"); outtextxy(235,248,"-3"); outtextxy(208,248,"-4"); outtextxy(184,248,"-5"); outtextxy(343,248,"1"); outtextxy(367,248,"2"); outtextxy(392,248,"3"); outtextxy(416,248,"4"); outtextxy(442,248,"5"); outtextxy(325,212,"1"); outtextxy(325,187,"2"); outtextxy(325,162,"3"); outtextxy(325,137,"4"); outtextxy(325,112,"5"); outtextxy(325,262,"-1"); outtextxy(325,287,"-2"); outtextxy(325,313,"-3"); outtextxy(325,337,"-4"); outtextxy(325,362,"-5"); fi=0.1; for (i=0;i<=5;i++) {like(fi,a,&mas1[i].x,&mas1[i].y); setlinestyle(0,0,3); setcolor(0); line(ceil(mas1[i].x*25+320),ceil(-mas1[i].y*25+240),ceil(mas1[i+1].x*25+320),ceil(-mas1[i+1].y*25+240)); fi=fi+pi/4;} getch(); closegraph();goto mks;} if (rez==6) goto mks; if (rez==7) {zavd2();goto mks;} if (rez==8) {clrscr(); file1=fopen("vvfile.txt","r"); fscanf(file1,"%d",&R); fscanf(file1,"%d",&x1); fscanf(file1,"%d",&y1); fscanf(file1,"%d",&x2); fscanf(file1,"%d",&y2); fscanf(file1,"%d",&x3); fscanf(file1,"%d",&y3); fscanf(file1,"%d",&x4); fscanf(file1,"%d",&y4); fscanf(file1,"%d",&x5); fscanf(file1,"%d",&y5); _setcursortype(0); printf("\nR-radius kola; Centr-koordynaty centra; A,B,C,D-tochky na koli"); printf("\nR=%d",R); printf("\nA=(%d;%d);",x1,y1); printf("\nB=(%d;%d);",x2,y2); printf("\nC=(%d;%d);",x3,y3); printf("\nD=(%d;%d);",x4,y4); printf("\nCentr=(%d;%d);",x5,y5); getch();goto mks;} if (rez==9) {initgraph (&d,&m1,"c:\\borlandc\\bgi"); maxs=0; mins=1559; d1=sqrt(pow((x1-x3),2)+pow((y1-y3),2)); d2=sqrt(pow((x3-x4),2)+pow((y3-y4),2)); d3=sqrt(pow((x1-x4),2)+pow((y1-y4),2)); d4=sqrt(pow((x2-x4),2)+pow((y2-y4),2)); d5=sqrt(pow((x2-x3),2)+pow((y2-y3),2)); d6=sqrt(pow((x1-x2),2)+pow((y1-y2),2)); p1=(d1+d2+d3)/2; p2=(d5+d2+d4)/2; p3=(d1+d5+d6)/2; p4=(d4+d6+d3)/2; s1=sqrt(p1*(p1-d1)*(p1-d2)*(p1-d3)); s2=sqrt(p2*(p2-d5)*(p2-d2)*(p2-d4)); s3=sqrt(p3*(p3-d1)*(p3-d5)*(p3-d6)); s4=sqrt(p4*(p4-d4)*(p4-d6)*(p4-d3)); if (s1>maxs) maxs=s1; if (s1<mins) mins=s1; if (s2>maxs) maxs=s2; if (s2<mins) mins=s2; if (s3>maxs) maxs=s3; if (s3<mins) mins=s3; if (s4>maxs) maxs=s4; if (s4<mins) mins=s4; setfillstyle(1,7); bar(1,1,640,480); setcolor(RED); setlinestyle(0,0,3); if (maxs==s1) { circle(320,240,50); line(x1*10+320,y1*10+240,x3*10+320,y3*10+240); line(x3*10+320,y3*10+240,x4*10+320,y4*10+240); line(x1*10+320,y1*10+240,x4*10+320,y4*10+240); } if (maxs==s2) { circle(320,240,50); line(x2*10+320,y2*10+240,x3*10+320,y3*10+240); line(x2*10+320,y2*10+240,x4*10+320,y4*10+240); line(x3*10+320,y3*10+240,x4*10+320,y4*10+240); } if (maxs==s3) { circle(320,240,50); line(x1*10+320,y1*10+240,x2*10+320,y2*10+240); line(x1*10+320,y1*10+240,x3*10+320,y3*10+240); line(x2*10+320,y2*10+240,x3*10+320,y3*10+240); } if (maxs==s4) { circle(320,240,50); line(x1*10+320,y1*10+240,x2*10+320,y2*10+240); line(x2*10+320,y2*10+240,x4*10+320,y4*10+240); line(x1*10+320,y1*10+240,x4*10+320,y4*10+240); } setcolor(BLACK); if (mins==s1) { line(x1*10+320,y1*10+240,x3*10+320,y3*10+240); line(x3*10+320,y3*10+240,x4*10+320,y4*10+240); line(x1*10+320,y1*10+240,x4*10+320,y4*10+240); } if (mins==s2) { line(x2*10+320,y2*10+240,x3*10+320,y3*10+240); line(x2*10+320,y2*10+240,x4*10+320,y4*10+240); line(x3*10+320,y3*10+240,x4*10+320,y4*10+240); } if (mins==s3) { line(x1*10+320,y1*10+240,x2*10+320,y2*10+240); line(x1*10+320,y1*10+240,x3*10+320,y3*10+240); line(x2*10+320,y2*10+240,x3*10+320,y3*10+240); } if (mins==s4) { line(x1*10+320,y1*10+240,x2*10+320,y2*10+240); line(x2*10+320,y2*10+240,x4*10+320,y4*10+240); line(x1*10+320,y1*10+240,x4*10+320,y4*10+240); } if (d1==d2==d4==d6) { setcolor(2); rectangle(x1,y1,x4,y4); } fclose(file1); getch(); closegraph();goto mks;} if (rez==10) _setcursortype(0); getch(); } |
5. РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ ПРОГРАМ РОЗВ'ЯЗАННЯ ЗАДАЧ
Рисунок 5.1 Інтерфейс в графічному режимі реалізований мовою програмування Паскаль
Рисунок 5.2 Інтерфейс в звичайному текстовому режимі реалізований мовою програмування Сі
Рисунок 5.3 Пункт «Заголовок»
Рисунок 5.4 Пункт «Умова завдання №1», Паскаль
Рисунок 5.5 Пункт «Умова завдання №1», СІ
Рисунок 5.6 Пункт «Створення файлу з табуляцією функції»
Рисунок 5.7 Пункт «Виведення табуляції функції на екран»
Рисунок 5.8 Пункт «Графік функції»
Рисунок 5.9 Пункт «Умова завдання №2», Паскаль
Рисунок 5.10 Пункт «Умова завдання №2», СІ
Рисунок 5.11 Пункт «Вміст файлу»
Рисунок 5.12 Пункт «Виведення графічного малюнку»
Рисунок 5.13 Вміст файлу з табуляцією функції
Рисунок 5.14 Вміст файлу з координатами кола та його радіусом.
ВИСНОВКИ
В ході виконання курсової роботи я закріпив отримані знання з програмування з використанням мов програмування Pascal та С, застосував відомі алгоритми розв'язання прикладних задач та розробив власні алгоритми, набув навичок розробки та створення відповідної супровідної документації для створеного програмного забезпечення.
Виконуючи поставлені завдання я відновив у пам'яті знання про роботу з циклами, масивами, умовними операторами, роботу з графікою та файлами мови Pascal.
Виконуючи курсову роботу я вивчив основи мови програмування С, а саме: освоїв роботу з масивами, умовним оператором, роботу з циклами та файлами, навчився малювати графіки функцій.
Всі поставлені задання виконані повністю. Програми працюють правильно. Результати програм, розроблених на мові Pascal та Сі, співпадають.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Керніган Б., Рітчі Д. Мова програмування Сі = The C programming language. - 2-е изд. - М.: Вільямс, 2007. - С. 304. - ISBN 0-13-110362-8
2. Герберт Шилдт C: повне керівництво, класичне видання = C: The Complete Reference, 4th Edition. - М.: "Вільямс", 2010. - С. 704. - ISBN 978-5-8459-1709-6
3. Прата С. Мова програмування С: Лекції і вправи = C Primer Plus. - 1-е изд. - М.: Вільямс, 2006. - С. 960. - ISBN 5-8459-0986-4
4. Кочан С. Програмування на мові Сі = Programming in C. - 3-е изд. - М.: Вільямс, 2006. - С. 496. - ISBN 0-672-32666-3
5. Гукин Д. Мова програмування Сі для "чайників" = C For Dummies. - М.: Діалектика, 2006. - С. 352. - ISBN 0-7645-7068-4
6. Браян. В. Керніган і Деніс М. Річі Мова програмування C. - М.: Вільямс, 2010. - С.
7. М.Уэйт, С.Прата, Д.Мартин „Язык Си”, Пер. с англ.-М.: Мир, 1988
8. Б. Страуструп „Введение в язык С++”, Киев, „Диа Софт”, 1995
9. Г. Буч. "Объектно-ориентированное проектирование с примерами применения", Киев, Диалектика, 1992.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Завантаження системи Turbo Pascal. Робота в середовищі Delphi у режимі консолі. Обчислення значення функції, заданої умовно. Табуляція функції і пошук екстремумів. Селективна обробка масиву. Побудова графічних зображень. Обробка двомірних масивів.
учебное пособие [867,3 K], добавлен 22.02.2010Розв'язання задач мовою програмування VBA з використанням алгоритмів лінійної, розгалуженої та ітераційної циклічної структури. Розробка блок-схеми алгоритму, таблиці ідентифікаторів та тексту програми. Створення власної панелі інструментів користувача.
практическая работа [1012,6 K], добавлен 19.02.2010Алгоритми розв’язання задач у вигляді блок–схем. Використання мови програмування MS VisualBasic for Application для написання програм у ході вирішення задач на одномірний, двовимірний масив, порядок розв’язання задачі на використання символьних величин.
контрольная работа [742,9 K], добавлен 27.04.2010Алгоритмічна мова програмування універсального призначення Turbo Pascal. Розробка і створення програми для гри "Шибениця". Алгоритм функціонування программи, блок-схема алгоритму. Використання додаткових модулів Graph та Crt у процессі створення програми.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 23.06.2010Написання програми для виведення чисел Фібоначчі. Загальна характеристика мови Паскаль. Науковий доробок Леонардо Фібоначчі. Історія і властивості послідовності. Особливості програмування мовою Turbo Pascal. Відкалібрування та синхронізування програми.
курсовая работа [325,1 K], добавлен 09.10.2013Постановка задачі: створення списку співробітників інституту. Аналіз мов програмування та вибір мови PascalABC.Net - 32-розрядної програми, яка може працювати на сучасних версіях Windows. Опис функцій та процедур, реалізації інтерфейсу користувача.
курсовая работа [277,8 K], добавлен 25.06.2015Загальні відомості про процедури та функції. Характеристика, особливості і можливості мови Pascal, її використання для розробки наочних, компактних, структурованих програм, створення умов для систематичного і цілеспрямованого процесу програмування.
реферат [30,0 K], добавлен 13.11.2010Програми і мови програмування. Алфавіт мови програмування. Лексеми, зарезервовані слова мови Pascal. Ідентифікатори, типи даних. Арифметичні вирази, операції. Стандартні функції, структура програми. Процедури введення-виведення. Правила написання команд.
лекция [445,0 K], добавлен 24.07.2014Написання програми для мобільного приладу, яка буде переводити числа з однієї системи числення в іншу. Розробка графічного інтерфейсу, яким зручно буде користуватись. Опис процедур, обробників та мови програмування. Дослідження логічних частин програми.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 27.08.2014Використання ітерацій для обчислення приблизних значень величин. Розробка ітераційних алгоритмів з перевіркою правильності введення даних. Побудова блок-схеми і програмування мовою Turbo Pascal обчислення значення функції, розкладеної в степеневий ряд.
лабораторная работа [197,2 K], добавлен 16.12.2010Концепції об'єктно-орієнтованого програмування. Методи створення класів. Доступ до методів базового класу. Структура даних, функції. Розробка додатку на основі діалогових вікон, програми меню. Засоби розробки програмного забезпечення мовами Java та С++.
курсовая работа [502,5 K], добавлен 01.04.2016Методика та порядок програмування алгоритмів циклічної структури із заданим числом повторень за допомогою мови програмування VAB. Алгоритм роботи з одновимірними масивами. Програмування алгоритмів із структурою вкладених циклів, обробка матриць.
курсовая работа [27,7 K], добавлен 03.04.2009Розробка інформаційно-пошукової системи путівок турагентства, що дозволяє швидко знаходити дані, створювати і відкривати файли, додавати записи у файл. Побудова блок-схем та запис лістингу програми мовою Pascal у середовищі програмування PascalABC.
курсовая работа [2,6 M], добавлен 27.07.2014Методика розробки компілятору з вхідної мови програмування Pascal, оболонка, якого розроблена в середовищі програмування Borland C під операційну систему Windows. Блок-схема програми. Розробка оптимізатора та генератора коду. Тестування компілятора.
курсовая работа [218,6 K], добавлен 04.06.2011Особливості об'єктно-орієнтованого програмування. Розробка програми для елементарних математичних розрахунків, виведення результату на екран та запису у файлі. Сортування слів у рядку. Програма, яка реалізовує ходи шахових фігур. Програма-калькулятор.
отчет по практике [2,0 M], добавлен 19.03.2015Значення функції, типи елементів масиву та їх кількість. Побудова інтерполяційного багаточлена Лагранжа. Апроксимування залежності багаточленом другого ступеня і обчислення коефіцієнту варіації. Обчислення рівняння за методом Рунге-Кути, лістинг програми.
контрольная работа [222,4 K], добавлен 17.02.2011Використання мови програмуванння Java при виконанні "задачі лінійного програмування": її лексична структура і типи даних. Методи розв’язання задачі. Особливості логічної структури програми, побудова її зручного інтерфейсу за допомогою симплекс методу.
курсовая работа [437,9 K], добавлен 24.01.2011Аналіз особливостей мови програмування Java та середовища Android Studio. Розробка програмного забезпечення для якісного та ефективного вивчення іноземних слів. Побудова базових алгоритмів і структури даних. Вибір мови програмування, реалізація програми.
курсовая работа [335,3 K], добавлен 11.01.2015Дослідження середовища візуального програмування Delphi. Вивчення процесу створення навчальної програми "Електронний словник". Опис графічного інтерфейсу. Характеристика структури та основних процедур даної програми. Аналіз роботи з програмним кодом.
курсовая работа [831,2 K], добавлен 01.03.2014Коректне використання операторів та конструкцій, побудова ефективних алгоритмів для розв'язку типових задач. Розробка алгоритмів та програми для створення бази даних телефонних номерів. Використання засобів розробки програмного забезпечення мовою Java.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 25.01.2016
