Досвід електронної публікації історичних джерел в США та Західній Європі: короткий огляд (1971-2010)

Розглядаючи регіональні аспекти електронного оприлюднення первинних історичних ресурсів, автор найбільш популярного посібника щодо використання істориками мережі Інтернет Роджер Гріффін стверджував, що «основна частина історичних ресурсів в Інтернеті стосується Сполучених Штатів та Європи (зокрема, Західної Європи). Азія, Африка та Південна Америка представлені гірше. Хоча на то є багато причин, одна з найголовніших полягає у тому, що переважна більшість веб-сайтів створені у Сполучених Штатах та Європі, здебільшого історичними факультетами коледжів та університетів, які виставляють значну кількість своєї наукової продукції з різних аспектів історії людства та націй Заходу». Але така риса притаманна загалом практиці електронної археографії, або ж електронного публікацієзнавства. Найбільший досвід оприлюднення первинних історичних джерел з використанням дігітальних засобів, а також організації віддаленого доступу до них накопичено саме в США та Західній Європі, з долученням до них також Австралії -- не за географічною, а цивілізаційною ознакою. Нижче спробую подати стислий огляд існуючої практики здійснення електронних публікацій на Заході, спираючись на англомовну літературу та інформаційні ресурси найбільш потужної, англомовної частини Інтернету.

На Заході (передусім в США та Європі) опрацювання проблем публікації джерел в електронному форматі розпочалося зі створення т. з. «відкритих текстових архівів -- Open text archive», тобто наповнення баз даних і підготовку значної кількості повнотекстових електронних версій друкованих видань та історичних пам'яток у вигляді текстових документів. Фактично цей процес стартував ще з 1970-х років. 1976 р. Лу Барнард (Lou Burnard), працівник всесвітньо відомого Оксфордського університету (University of Oxford, UK), почав оприлюднювати електронні версії пам'яток давньогрецької, римської, класичної англійської та взагалі світової літератури в рамках проекту електронного текстового архіву (University of Oxford Text Archive, OTA). Він уважається «сховищем літературних та лінгвістичних ресурсів для науки та навчання». Нині це 586 доступних ресурсів, майже 6000 опублікованих текстів понад 25 мовами. Археографічні електронні публікації джерел та пам'яток культури (первинні джерела, primary sources) складають лише незначну частину OTA. Утім, спеціально завдання з їх оприлюднення організатори даного електронного ресурсу не ставили -- його вирізняє спеціальна літературно-лінгвістична, а не історико-археографічна чи джерелознавча спрямованість. Серед уміщених в OTA історичних джерел: опубліковане листування визначних людей, наприклад, епістолярій Дж. Вашингтона, виданий Т. Пейном; різні британські парламентські акти та дискусії; історичні збірки документів, як-от зібрані Д. Дефо акти щодо британсько-шотландського унії; мемуари відомих людей, зокрема, Р. Булстрода про події Англійської революції XVII ст.; описи подорожей до невідомих країн, наприклад, капітана В. Дампієра та ін. Усі електронні публікації OTA розділені на три групи: повнотекстові публікації (Text), вибірки з текстів певного спрямування або тематики (колекції), зроблені задля лінгвістичних студій (Speech, Thought and Writing Corpus), каталоги (інформаційні ресурси -- Legacy formats). Публікації першої групи подаються в кількох доступних форматах: XML; HTML; а також у вигляді електронних видань (ePub), або простого текстового документу (plain text). Упорядники пристосували останній формат виключно для здійснення машинної обробки текстів з метою лінгвістичного аналізу, тому в ньому втрачається суттєва структурна інформація. Пагінація оригіналу зберігається не завжди, що, звичайно, затрудняє користування ресурсом. Друга та третя групи електронних публікацій доступні лише в одному з форматів, переважно plain text. Існують пошукові можливості каталогом за контекстом, назвою, автором, роком видання, реєстраційним номером тощо. Разом з тим повністю відсутній відповідний механізм пошуку всередині тексту. Режим доступу до ресурсів також є різним. Якщо повнотекстові версії перебувають у вільному доступі, то колекції й каталоги доступні із заувагами стосовно можливості копіювання («All material supplied via the University of Oxford Text Archive (OTA) is protected by copyright and other intellectual property rights, and duplication or sale of all or part of any of the Data Collections is not permitted, except that material may be duplicated by you for your research use or educational purposes in electronic or print form. You must obtain permission for any other use. Electronic or print copies may not be offered, whether for sale or otherwise to anyone who is not an authorised user»). Утім, серед уміщених в OTA публікацій є і такі, доступ до яких заборонений (restricted). Аналіз представлених публікацій свідчить, що не обов'язково основою для оцифровування був оригінал першоджерела. Воно здійснювалося також з мікрофільмових копій, що суттєво погіршило якість отриманого електронного продукту. Загалом можна констатувати відсутність єдиних усталених підходів до дігіталізації першоджерел усередині цього проекту. За класифікацією Е. Бобрової, вміщені на даному інформаційному ресурсі публікації цілком можна розглядати як «клони» друкованих видань, оскільки OTA не вважає своїм завданням електронне оприлюднення неопублікованих першоджерел (архівних документів, історичних манускриптів, рукописних пам'яток тощо) або рукописних оригіналів уже опублікованих пам'яток.

Від початку 70-х років минулого століття веде свою історію інший проект, також пов'язаний з електронною публікацією різноманітних текстів та створенням умов віддаленого доступу до них. 1971 р. американський студент Майкл Харт (Michael S. Hart) отримав доступ до потужного комп'ютера. Він вирішив його використати для створення та збереження цифрових версій книг. Харт організував групу волонтерів, які працювали над оцифруванням. З часом комп'ютер, на якому створювалась колекція, було підключено до мережі Інтернет і дана колекція стала доступною для всіх користувачів мережі. Так народився «Проект Ґутенберґ (Project Gutenberg)» -- перша в світі цифрова бібліотека відкритого доступу. Станом на лютий 2014 р. проект має близько 45 тис. електронних книг 42-ма мовами. Якщо ж враховувати сайти-партнери, то загальна кількість безкоштовних книг в онлайновому доступі даного проекту нині перевищує 100 тис. Основних мов -- сім (англійська, французька, німецька, фінська, голландська, іспанська та китайська), хоча є публікації мертвими мовами (санскрит, мова майя). Веб-сайти проекту працюють в США, Австралії, Канаді, багатьох країнах Європи. Водночас використовується 40 «дзеркал» цих сайтів по всьому світові. З 2001 існує Проект Ґутенберґ Австралія (Project Gutenberg Australia), 2004 р. -- Проект Ґутенберґ Європа (Project Rastko в Сербії та ін.), 2007 -- Проект Ґутенберґ Канада (Project Gutenberg Canada, PGC).

Першою оцифрованою книгою стало видання «Декларації незалежності США», розісланих шістьом кореспондентам М. Харта. Він поставив собі за мету забезпечити кожному можливість безкоштовного використання якомога більшої кількості літературних творів в електронному вигляді.

Проте проект, базований на індивідуальних зусиллях самого засновника і кількох волонтерів, розвивався дуже повільно: станом на 1989 р. там було лише 10 електронних книг: вибрані твори В. Шекспіра, Старий та Новий Заповіт, Біблія короля Якова (The King James Bible, 1769 р.) та ін., всього 5 мегабайт. 1994 р. як сота книга з'явилося повне зібрання творів В. Шекспіра, 1997 -- «Божественна комедія (La Divina Commedia)», 1321 р. Данте Аліґ'єрі мовою оригіналу як тисячна книга. Відтоді створення електронної бібліотеки набрало швидких обертів. П'ятитисячний номер у 2002 р. отримали щоденники видатного італійського митця Леонардо да Вінчі в англійському перекладі; до останнього часу вона постійно перебуває у топ-100 завантажених книг. Десятитисячним електронним виданням «Проекту Ґутенберґ» стала оцифрована 2003 р. Велика хартія вільностей (Magna Carta Libertatis) 1215 р. -- перша англійська конституційна пам'ятка.

Основний вид публікацій -- etexts, що згодом був названий ebooks. Створений він був з використанням чистого текстового формату Plain Vanilla ASCII (текст без форматування в універсальному кодуванні). Електронні тексти набираються за допомогою універсального кодування, що дозволяє 99% користувачам ПК читати ці тексти незалежно від використовуваної ними операційної системи. Записана в такий спосіб 300-сторінкова книга займала 1 мегабайт. Якщо ж книга була більшою, створювалися два пов'язаних ASCII-файла, а за необхідності вони стискалися в один ZIP-файл. Таким чином, застосовано для найширшого вжитку файли з розширенням .txt та .zip. Використовувалися також інші формати (HTML, PDF). В основному це пов' язано з діяльністю Центру консорціуму «Проект Ґутенберґ» (Project Gutenberg Consortia Center, PGCC), афільованого з основним проектом 2003 р. Завдання PGCC полягає у збиранні вже існуючих електронних копій видань, оприлюднених в інших електронних бібліотеках, і приєднанні їх до загального ресурсу «Проект Ґутенберґ».

У разі потреби книги «Проекту Ґутенберґ» також копіюються на CD та DVD і безкоштовно розсилаються бажаючим, бібліотекам та школам.

Незаперечно до археографічних публікацій згаданого інформаційного ресурсу можна віднести, наприклад, оприлюднення виданої 1589 р. у Лондоні «Декларації подій» -- опису відрядження головнокомандувача англійським королівським флотом Ф. Дрейка до Португалії. До публікації текстового документа (з наведенням пагінації оригіналу) додані зображення оригінальних сторінок видання, надані Бібліотекою Конгресу США. Інший приклад -- Щоденник (журнал) посольства до Швеції в 1653 та 1654 роках діяча Громадянської війни в Англії XVII ст. Б. Вайтлока, подана також з пагінацією оригіналу, але без зображень його сторінок. Вихідним матеріалом для створення електронної копії стало друге лондонське видання 1855 р. Крім онлайнової публікації, описаної вище, обидва видання доступні також у формі etexts, без названих пагінації або відтворень зображень сторінок оригіналів. Політичний щоденник Е. Лоу (лорда Елленборо) за 1828-1830 роки, на відміну від описаних вище публікацій, подано лише в текстовому форматі за виданням 1881 р. Серед останніх надходжень -- онлайнова та текстова версії приватних листів та документів відомого діяча аболіціоністського руху Великої Британії В. Вілберфорса (за лондонським виданням 1897 р.). Як приклад археографічної франкомовної публікації можна навести оприлюднення також у кількох доступних форматах повного зібрання творів філософа, письменника і революційного діяча Н.С.Р. Шамфора, виданих у першій чверті ХІХ ст. у Парижі. Іспаномовні публікації історичних джерел репрезентовані, наприклад, Актом капітуляції 1810 р. у Буенос-Айресі -- першим юридичним документом незалежної Аргентини¹⁸. Пошук на ресурсі є достатньо складним, хоча можливий за алфавітом (назвою книги), датою надходження, мовою тощо.

У цілому «Проект Ґутенберґ» є, безперечно, найбільшою електронною бібліотекою відкритого доступу. Публікації, які можна віднести до археографічних, становлять лише невеличкий сегмент цього інформаційного ресурсу. Це переважно історіографічні, мемуарні, епістолярні пам'ятки, окремі історичні джерела (переважно державні акти), добірки періодичних видань ХІХ-ХХ ст. Концепція «Проекту Ґутенберґ» -- створення якомога ширшого доступу до видань, на які не поширюється авторське право -- дуже далека від проблем електронної археографії, а тим більше від публікації писемних першоджерел.

Найстарішим з існуючих спеціалізованих електронних архівів/бібліотек в Інтернеті, в якому розміщені повнотекстові версії джерел американської та всесвітньої історії, вважається Історичний текстовий архів -- The Historical Text Archive (HTA). Його ініціатором став Доналд Дж. Мабрі (Donald J. Mabry). Він на початку 1990-х років розпочав Інтернет-публікації з проблем історії, а згодом підійшов до вдоступнення повнотекстових файлів первинних та вторинних джерел через мережу Інтернет. Спочатку це було його власною ініціативою, підтриманою Томасом Зіелке (Thomas Zielke) з Олденбурзького університету в Німеччині, та іншими науковцями Європи. Нарешті, з 1998 р. цей ресурс було розміщено на сервері Університету Міссісіпі (США), хоча він так і не став інтегрованою частиною університетських електронних ресурсів. З 2001 р. HTA має власний домен і сервер. Портал містить три види публікацій: статті (articles), електронні книги (e-books), та посилання (links) на інші інформаційні ресурси аналогічної тематики. Станом на січень 2014 р. на ньому розміщено 766 статей, 74 книги та 9117 лінків. Нас цікавить перша та друга секції, оскільки саме там, окрім наукових статей і книг, представлені також деякі історичні документи і фотографії. Вони охоплюють історію Азії, Африки, Латинської та Центральної Америки, Європи, США (основна кількість публікацій) упродовж ХІХ-ХХ ст. Певна частина вміщених джерел розкриває історію основних військових конфліктів ХХ ст. (Перша та Друга світові війни, війни у Кореї, В'єтнамі, Іраці тощо). Наприклад, це комплекс джерел з історії імперіалістичного поділу Африки наприкінці ХІХ -- на початку ХХ ст. (тексти дипломатичних угод та матеріали міжнародних дипломатичних конференцій стосовно Марокканського конфлікту 1906-1909 років)²⁰. Джерела з історії Другої світової війни представлені, зокрема, щоденником 3-го батальйону 26-го піхотного полку 1-ї піхотної дивізії армії США за листопад 1942 -- червень 1945 років. Частина ресурсів має різноманітне тематичне спрямування (історія афроамериканців, тероризм, рок-н-рол та ін.). Археографічна складова даного історичного електронного ресурсу не переважає авторські публікації, оскільки він і був задуманий як трибуна для професійного обміну думками, ідеями, концепціями. Поповнення ресурсу здійснюється самим учасниками проекту, в основному відповідно до їх наукових зацікавленостей.

З технічного боку археографічні публікації HTA не мають жодного спеціального оформлення. Кожна з них є лише електронною версією паперового видання, поданою окремими файлами за структурними розділами. Переважна більшість публікацій англомовна, тобто документи подаються у сучасному перекладі. Оригінали публікацій не відтворюються. Використовується здебільшого протокол передавання файлів (FTP -- File Transfer Protocol), який надає можливість абоненту обмінюватися двійковими та текстовими файлами з будь-якими іншими комп'ютерами, які теж підтримують цей протокол. Не зважаючи на розповсюдженість, FTP має багато недоліків. Програми-клієнти FTP не завжди зручні і прості у користуванні. Користувач іноді не може зрозуміти який файл перед ним, чи той що необхідно, чи ні. Окрім того, не існує простого і універсального засобу, для пошуку на серверах anonymous FTP, -- хоча для цього і існує спеціальний сервіс archie. Це незалежна програма, вона не є універсальною і не завжди її вдається ефективно застосувати. Крім того, програми FTP доволі старі і деякі їхні особливості, які були потрібні в часи їхнього створення, сьогодні не завжди зрозумілі і навіть потрібні.

Тоді ж, на початку 1990-х, у Голландії на базі всесвітньо відомого Ґрьонінгенського університету було започатковано проект історичного електронного архіву (Groningen Historical Electronic Text Archive -- GHETA). GHETA пов'язаний з міжнародною асоціацією «History & Computing», голландським архівом історичних даних, Університетом Міссісіпі, Оксфордським текстовим архівом та іншими аналогічними інституціями, які також займаються оцифровуванням й електронними публікаціями писемних, художніх, зображувальних джерел. Станом на січень 2014 р. у рамках даного проекту, не оформленого, на відміну від попередніх як окремий інформаційний ресурс, презентовано більш як 75 тис. книжок, 9 млн. статей з 1000 всесвітньо відомих журналів, газет тощо.

На жаль, і в GHETA археографічні публікації складають незначну кількість наявних матеріалів. Доступ до них не є абсолютно вільним. Він обмежений авторським правом, тому вільно можна дістатися до фрагментів текстів, які лише презентують видання. Ознайомитися з повним текстом публікацій дозволяється за умов реєстрації та передплати .

Проблема відповідності концепції текстового архіву накресленим нами завданням електронної археографії є питанням дискусійним. Засади та інструментарій текстового архіву повністю орієнтовані на пересічних споживачів, а не академічних науковців (лінгвістів та літературознавців, тим більше істориків чи архівістів). Переважна більшість опублікованих у цих архівах джерел -- пам'ятки літератури, красного письменства. Історичні джерела серед таких публікацій не посідають провідного місця. Тому такі електронні публікації можна віднести до популярних, не дивлячись на те, що частина з них створена професійними істориками для свого товариства. Публікації текстового архіву привертають усю увагу до тексту, вмісту джерела. Практично всі інші суттєві дані, як-от зовнішній вигляд пам'ятки, мовні та палеографічні особливості -- не відображаються належним чином. Тому не можна стверджувати, що вони відповідають згаданому напрямку публікацієзнавчої науки, хоча, поза сумнівом, можуть бути використані у ній.

Для розкриття інших підходів варто згадати проект ARTFL (Project for American [and French] Research on the Treasury of the French Language) здійснений Чикагським університетом (США) у співпраці з урядом Французької Республіки. Завданням проекту з 1981 р. стало забезпечення доступу до найбільшої у Північній Америці колекції оцифрованих франкомовних текстів. Завданнями проекту було визначено такі:

• включити якомога більшу кількість різних текстів;

• створити систему, що швидко пристосовується до потреб дослідницької спільноти;

* надати дослідникам легкий у застосуванні, проте ефективний інструментарій.

До повнотекстової бази проекту заведені майже 3 тис. пам'яток XVI- XX ст. різноманітного змісту (література, філософія, історія), а також словники, оцифровані газети, листівки, памфлети. Крім того, забезпечується доступ до великої кількості дотичних інформаційно-пошукових баз за умови передплати. Серед представлених джерел заслуговують на увагу повні онлайнові версії першого видання Енциклопедії Д. Дідро та д'Аламбера (Diderot е d'Alembert's Encyclopйdie), повних зібрань творів Ж.-Ж. Руссо, Вольтера²⁷, повнотекстове видання газети відомого французького революціонера Ж.-П. Марата «L'Ami du peuple (Друг народу)», літературного і філософського листування барона фон Грімма з Д. Дідро та пані д'Епіне. Остання електронна публікація, крім тексту, відтворює зовнішній вигляд видання кінця XVIII ст. За аналогічним принципом подано праці М. Монтеня, але тут наводяться факсиміле кількох сторінок першого видання знаменитих «Les Essais (Досліди)» французького мислителя XVII ст. з авторською правкою. Увагу привертає також оцифрована колекція декретів та інших офіційних актів Національної асамблеї та Конвенту Франції 1789-1795 років, що виставлена водночас у двох варіантах: відсканованих посторінкових іміджів офіційних видань і текстових документів. Події французької революції 1848 р. висвітлює колекція тогочасних памфлетів та преси. Більшість розміщених у згаданому ресурсі матеріалів передбачають вільний доступ, але частина є доступною для інституційних передплатників ARTFL. У цьому сегменті знаходяться електронні публікації найдавнішого періоду -- від ХІІ до ХХ ст., у тому числі твори прованських поетів, французької класичної літератури середньовіччя, нової та новітньої доби, загалом до 4 тис. текстів. електронний інтернет оцифрування археографія

Здебільшого наявні там тексти зорганізовані таким чином, що легко піддаються контекстному пошуку, стилістичному, лінгвістичному, лексичному аналізові за спеціальними програмами Oxford ncordance Programm (OCP; Hockey, Martin, 1988; згодом перероблена в Micro-OCP), WordCruncher (Jones, 1987), TACT (Bradley, Presutti 1990), KAYE (Kaye, 1989), CLAN (MacWhinney, Snow, 1990).

Згаданий ресурс можна визнати достатньо зручним у користуванні і сучасним за програмним забезпеченням. На відміну від концепції текстового архіву запропонований ARTFL формат електронної публікації варто вважати більш гнучким, пристосованим для всебічного використання електронних ресурсів, що входять до нього, оскільки він має досить досконалий пошуковий і навігаційний інструментарій. З іншого боку, цей ресурс має очевидні мовні (тільки французькі тексти), тематичні (істотно переважають літературні матеріали) та хронологічні (презентовані виключно видання другої половини XVIII-ХХ ст.) обмеження. Ще однією характерною рисою проекту ARTFL є обмеження за місцем зберігання -- адже репрезентовані ресурси майже без виключення перебувають в південноамериканських сховищах. Це виглядає своєрідним парадоксом, адже за основу електронної бібліотеки, що презентує досягнення французької літератури, філософської і політичної думки, обрані не національні книжково-газетні зібрання, найбільші в світі, а північноамериканські, із зрозумілих причин не такі багаті.

Значний сегмент електронних інформаційних ресурсів археографічного спрямування складають навчальні публікації. Прикладом таких ресурсів може слугувати Гановерська колекція історичних текстів (Hanover Historical Texts Collection), розміщена від 1995 р. на сайті коледжу Ганновера (США, штат Індіана). Це зібрання створено задля вдоступнення цифрових копій історичних текстів, що використовуються під час викладання навчальних історичних та гуманітарних курсах. На сайті опубліковані фрагменти і коментарі до праць античних філософів (від Анаксогора до Зенона), листи хрестоносців за 1098-1229 роки. Ранньомодерна історія представлена оригінальними текстами діячів італійського Відродження, невеличкою добіркою англомовних публікацій з історії Реформації та контрреформації, релігійних війн у Німеччині, відьомських процесів (у тому числі виїмками з відомого «Молоту відьом, Malleus Maleficarum»). За XVII-XIX ст. джерел опубліковано значно більше, і вони відображають історію Британії, Франції, США, Африки, Азії, робочий і політичний рух. Більша частина таких документів із зрозумілих причин розповідає про події у США. Здебільшого це родинні документи відомих осіб, пов'язаних із штатом Індіана, зокрема, Адкінсонів, Гендріксів та ін.

Вихідним матеріалом для електронних публікацій обрано, як правило, збірки документів, навчальні хрестоматії, антології літературних творів. Проте окремі документи, що зберігаються в архіві коледжу, відтворені за оригіналами. Наприклад це листи учасника Громадянської війни 1864-1864 років у США Дж. Адкінсона (Joseph McHenry Adkinson), опубліковані за оригіналами Архіву бібліотеки Даггана (Duggan Library Archives, Hanover College)³⁵. У таких випадках доступними є описи і каталоги, потрібні для користування такими документами.

Основний електронний формат публікацій -- html. Обов'язково наводяться вихідні дані публікації, але її пагінація не подається. У цілому названий електронний ресурс виглядає достатньо зручним для користування у навчальних цілях, оскільки дає певне уявлення про історичні джерела та використання їх в процесі навчання. Разом з тим його не можна вважати за повноформатний археографічний ресурс, оскільки значна частина джерел подані лише фрагментарно, більшою частиною у скороченні, перекладах/переказах іншими мовами.

Серед цікавих практичних розробок з презентації історичних пам'яток в Інтернеті можна згадати веб-сайт Internet Medieval Sourcebook, створений 1996 р. викладачем Фордхемського університету (Єзуїтський університет Нью-Йорка, США) Полом Халсалом (Paul Halsall) як зручна онлайнова альтернатива паперовим збірникам джерел³⁶. Завдяки співпраці через мережу

Інтернет численних дослідників середньовічної історії нині цей сайт перетворився на добре оформлений і всебічний збірник ресурсів, що далеко вийшов за первісно заявлені межі. У ньому, окрім середньовічних писемних першоджерел, представлені також пам'ятки романського світу, середньовічні та ранньомодерні карти, священні тексти, агіографічна література тощо. В цілому створено могутній археографічний інформаційний ресурс: консолідовані збірники пам'яток пізньоантичної, середньовічної, ранньомодерної історії, а також сторінки, що презентують джерела з візантійської, африканської, східноазіайської, ісламської, єврейської, а також тендерної історії.

Основні джерела розміщені на трьох сторінках: Selected Source (вибрані джерела), Full Text Sours (повнотекстові джерела), Saints' Lives (Життя святих).

Ще одним видом електронних археографічних публікацій, поширеним на Заході, є так звані текстові бібліотеки, що містять різноманітні історичні пам'ятки, класифіковані за культурами, країнами, релігією тощо. Як правило, вони мають тематичне спрямування. Такою є «Академія давніх текстів (Academy for Ancient Text)». Даний ресурс має за завдання запровадити найбільшу онлайнову всесвітню бібліотеку давніх текстів. Він в основному містить, але не обмежується, релігійними, метафізичними, філософськими, міфологічними та історичними текстами. Автори сайту претендують на акумуляцію практично всіх давніх текстів, що нині є у відкритому доступі. Іншим шляхом наповнення сайту є волонтерська робота з оцифрування, перекладу та транскрипції тих пам'яток, що зберігаються у бібліотеках. Зокрема, названі американська бібліотека С. Ліддела Макґреґора Метью (S. Liddell MacGregor Matthews library), та французька Бібліотека Арсеналу (L'Arsenal de Bibliotheque in Paris). Проте у 2013 р. на сайті було представлено 2 тис. текстів.

Основна відміна даного ресурсу від описаних вище полягає в орієнтації не на опубліковані в паперовому вигляді джерела, а на оригінали архівних документів, рукописи. При цьому до уваги приймається опублікована версія, але не можна стверджувати, що вона є вихідною. На видання, де вміщено джерело, посилання не завжди присутні. Так, один з найдавніших текстів (месопотамська пам'ятка «Адапа та їжа життя») подається в англійському перекладі за виданням «Cuneiform Parallels to the Old Testament» by R.W. Rogers, 1912. При цьому зберігається пагінація оригіналу. «Мистецтво війни» давньокитайського стратега Сунь Цу відтворено також за англійським перекладом 1910 р. Натомість латиномовна література (твори поетів, драматургів, філософів, політичних діячів, істориків Давнього Риму, Середньовіччя і раннього нового часу) подані за оригіналами.

Найбільшим сегментом на сайті є європейська, в основному кельтська (бретонська, валлійська, ірландська, корнвельська, шотландська) та англосаксонська література. Представлена, зокрема, драма «Gwreans an Bys (Створення світу)», створена 1611 р., транкрібована ще 1864 р. Пам'ятка писана кельтською мовою та латиною, наявний англійський переклад, і в такому вигляді вона вже була опублікована у Великій Британії.

Єгипетські, китайські, месопотамські, давньогрецькі джерела поодинокі. Анонсовані також публікації африканських, індонезійських, російських, японських та ін. пам'яток, але нині вони відсутні.

Основний електронний формат, що використовується на сайті -- html та txt. Пам'ятки великого обсягу розбиваються на кілька частин, що доступні послідовно, а не одним файлом. Іноді наводиться зображення окремих сторінок документу, як ілюстрація до основного тексту. Такою є форма публікації ефіопської «Книги Еноха».

Таким чином, накопичений упродовж більш ніж 40 років у Європі та Америці досвід публікації історичних джерел в мережі Інтернет здебільшого зводиться до концепції «текстового архіву». Більш зручним виглядає запропонований ARTFL формат з можливостями розширеного пошуку. Можна констатувати і відсутність спеціальних електронних археографічних проектів, що відповідали б потребам наукових досліджень у різних галузях знання.

Размещено на Allbest.ru