Автоматизація малого підприємства

Розробка проекту операційної системи малого підприємства, орієнтованого на виробництво. Вибір типу операційної системи, розробка її переробної й забезпечуючої підсистем, організація оперативного керування ОС. Оцінка ефективності автоматизованої системи.

Рубрика Программирование, компьютеры и кибернетика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 25.09.2017
Размер файла 170,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОЧАТКОВІ ДАНІ ЗА ВАРІАНТОМ

операційний автоматизований план

На розглядуваному підприємстві виготовляються наступні вироби: вал 03, вісь 06, піввісь 09, балансир 12. Трудомісткість виготовлення деталей по операціях техпроцесу наведена у табл. 1.

Таблиця 1 Трудомісткість виготовлення деталей по операціях

Деталь

Трудомісткість по операціях, хв..

Центрувальна

Токарна чорнова

Токарна чистова

Фрезерувальна

Свердлувальна

Шліфувальна

Полірувальна

Вал 03

1,3

5,3

4,8

4,1

2,4

5,5

1,9

Вісь 06

0,9

3,7

3,5

2,8

1,7

4,1

1,7

Піввісь 09

0,8

2,5

2,7

3,5

1,1

2,9

--

Балансир 12

1,7

4,7

3,7

4,2

--

5,1

1,5

Норми витрат матеріалів щодо деталей та програма їх випуску на рік наведені у табл. 2.

Таблиця 2 Норми витрат матеріалів щодо деталей та програма їх випуску на рік

Деталь

Матеріал

Норма витрат на деталь, кг

Ціна матеріалу за 1 т., грн.

Програма випуску, шт.

Вал 03

Сталь ст.50

5,8

980

32000

Вісь 06

Сталь 30Х

4,2

1020

43200

Піввісь 09

Сталь 38 ХМНА

4,0

1280

55000

Балансир 12

Сталь 35ХВН

5,9

1480

42000

Характеристика застосовуваного устаткування наведена у табл. 3.

Таблиця 3 Характеристика устаткування

Тип верстата

Потужність двигуна, кВт

Площа на один верстат, кв.м

Ціна, грн.

Фрезерно-центрувальний

11

4,5

9500

Токарний

6,8

4,2

7900

Горизонтально-фрезирувальний

7,5

5,8

9200

Свердлувальний

3,8

2,9

5100

Шліфувальний

7

5,3

10500

Полірувальний

3,2

2,2

4200

Вступ

Ефективне управління всіма видами діяльності, пов'язане з перетворенням матеріалів, інформації, споживачів, називають операційним менеджментом. Операційний менеджмент це діяльність, пов'язана з розробкою, використанням та вдосконаленням операційної системи, направленої на виробництво продукції, робот, послуг. Повна система операційної діяльності підприємства по виробництву продукції, робот, послуг для споживача називається операційною системою.

Курсовий проект з курсу „Операційний менеджмент” дозволяє закріпити теоретичні знання з курсу і одержати потрібні навики щодо створення операційної системи підприємства та організації оперативного управління нею.

Мета курсового проекту - проектування операційної системи малого підприємства, орієнтованої на виробництво. Для цього треба виконати комплекс розрахунків щодо вибору типу операційної системи, розробки її переробляючої та забезпечуючої підсистем, організації оперативного управління, оцінки ефективності запроектованої системи.

Проектування ОС ведеться на основі стратегічних рішень і складається з наступних етапів: проектування продукції, робіт, послуг й їхніх виробничих процесів; визначення виробничих потужностей; проектування підприємства, розробка виробничих операцій.

Курсовий проект включає три розділи:

- проектування операційної системи;

- організація оперативного управління операційною системою;

- оцінка ефективності операційної системи на підставі розрахунків техніко-економічних показників.

1. Проектування операційної системи

1.1 Визначення типу операційної системи й розрахунок потрібної кількості устаткування

При проектуванні операційної системи та визначенні ї типу необхідно спочатку обрати тип переробляючої підсистеми на підставі комплексної характеристики технічних, організаційних та економічних особливостей виробництва, обумовлених його спеціалізацією, обсягом та повторюванням випуску виробів.

Вибір типу переробляючої підсистеми ведеться на підставі розрахунків коефіцієнтів завантаження устаткування. Водночас визначається режим роботи операційної системи підприємства.

Розрахунок кількості потрібного устаткування Cрозj ведеться за групами на основі трудомісткості програми виготовлення деталей по операціях за формулою:

де Тпрj - трудомісткість програми випуску деталей на j-ій операції;

Fef - ефективний фонд часу роботи устаткування;

Квнв - коефіцієнт виконання норм виробітку (приймається однаковий за усіма операціями - 1,1).

Трудомісткість програми випуску деталей по кожній операції розраховується як добуток програми випуску деталі на її трудомісткість по операції (в годинах). Ефективний фонд часу роботи устаткування для однозмінного режиму роботи - 1920 верстато-годин на рік, для двозмінного - 3840.

Розрахункову кількість робочих місць округлюється до цілих чисел з урахуванням припустимого 7%-ного перевантаження, і визначається прийнята кількість устаткування Спрj..

Далі розраховуються коефіцієнти завантаження устаткування по групах за формулою:

Розрахунки коефіцієнтів завантаження доцільно проводити по кожній деталі і в цілому по підприємству для одно- і двозмінного режимів роботи. Результати розрахунків оформлені у вигляді таблиць 1.1та 1.2.

На підставі коефіцієнтів завантаження уточнюється тип виробництва. Для масового типу завантаження устаткування повинно бути не нижче 85 - 90 %, для серійного - не нижче 65 - 75%. Тобто при обох режимах роботи підприємства коефіцієнт завантаження устаткування по підприємству вказує на масовий тип виробництва.

Для остаточного прийняття рішення про режим роботи підприємства треба зіставити загальні витрати, пов'язані з організацією однозмінного і двозмінного режимів роботи. Для цього треба розрахувати вартість устаткування, вартість корисної площі та вартість рухової електроенергії для кожного режиму роботи, зіставити їх і вибрати той, де загальні витрати найменші. Вартість устаткування розраховується на підставі даних про вартість одиниці верстата і прийнятої кількості верстатів за кожним варіантом режиму. Вартість корисної площі розраховується, виходячи з даних про площу на один верстат, прийнятої кількості верстатів за варіантом, вартості одного м2 площі (480 грн.). Вартість рухової електроенергії розрахується за формулою:

,

де Cen - ціна однієї кіловат-години рухової електроенергії (0,18 грн.);

1,3 - коефіцієнт, що враховує втрати енергії за технічними причинами;

Fef - ефективний фонд часу роботи устаткування, год.;

Wdv - сумарна установлена потужність двигунів, кВт.

Результати розрахунків подані у таблицях 1.3 - 1.6.

Виходячи з загальних витрат на організацію режиму доцільно обрати двозмінний режим роботи.

Таблиця 1.1 Розрахунок кількості устаткування і коефіцієнтів його завантаження при однозмінному режимі

Операція

Тип верстата

Вал 03

Вісь 06

Піввісь 09

Балансир 12

?Тпрj

Срозj

Спрj

Кзавj

Тпрj

Срозj

Спрj

Кзавj

Тпрj

Срозj

Спрj

Кзавj

Тпрj

Срозj

Спрj

Кзавj

Тпрj

Срозj

Спрj

Кзавj

Центрувальна

Фрез.-центрувал.

693,3

0,33

1

0,33

648

0,31

1

0,3

733

0,3

1

0,3

1190

0,5

1

0,5

3264,

1,54

2

0,77

Токарна чорнова

Токарний

2827

1,34

2

0,67

2664

1,26

2

0,6

2292

1,0

2

0,5

3290

1,5

2

0,7

1107

5,24

5

1,04

Токарна чистова

Токарний

2560

1,21

2

0,61

2520

1,19

2

0,6

2475

1,1

2

0,5

2590

1,2

2

0,6

1014

4,80

5

0,96

Фрезерувал

Горизонт.-фрез.

2187

1,04

1

1,04

2016

0,95

1

0,9

3208

1,5

2

0,7

2940

1,3

2

0,7

1035

4,90

5

0,98

Свердлув

Свердлув

1280

0,61

1

0,61

1224

0,58

1

0,5

1008

0,4

1

0,4

0

0

0

3512

1,66

2

0,83

Шліфувальна

Шліфувал

2933

1,39

2

0,69

2952

1,4

2

0,7

2658

1,26

2

0,63

3570

1,69

2

0,85

12114

5,736

6

0,956

Полірувальна

Полірувал

1013

0,48

1

0,48

1224

0,58

1

0,58

0

0

0

1050

0,5

1

0,5

3287,3

1,557

2

0,778

Всього

13493

6,39

10

0,64

13248

6,27

10

0,63

12375

5,86

10

0,59

14630

6,93

10

0,69

53746

25,45

27

0,943

Таблиця 1.2 Розрахунок кількості устаткування і коефіцієнтів його завантаження при двозмінному режимі

Операція

Тип верстата

Вал 03

Вісь 06

Піввісь 09

Балансир 12

?Тпрj

Срозj

Спрj

Кзавj

Тпрj

Срозj

Спрj

Кзавj

Тпрj

Срозj

Спрj

Кзавj

Тпрj

Срозj

Спрj

Кзавj

Тпрj

Срозj

Спрj

Кзавj

Центрувальна

Фрез.-центрувал

693,3

0,16

1

0,16

648

0,15

1

0,1

733,

0,1

1

0,1

1190

0,2

1

0,2

3264,

0,77

1

0,77

Токарна чорнова

Токарний

2827

0,67

1

0,67

2664

0,63

1

0,6

2292

0,5

1

0,5

3290

0,7

1

0,7

1107

2,62

3

0,87

Токарна чистова

Токарний

2560

0,61

1

0,61

2520

0,6

1

0,6

2475

0,5

1

0,5

2590

0,6

1

0,6

1014

2,40

3

0,80

Фрезерувальна

Горизонтал.-фрез.

2187

0,52

1

0,52

2016

0,48

1

0,4

3208

0,7

1

0,7

2940

0,7

1

0,7

1035

2,45

3

0,81

Свердлувальна

Свердлув

1280

0,3

1

0,3

1224

0,29

1

0,2

1008

0,2

1

0,2

0

0

0

3512,

0,83

1

0,83

Шліфувальна

Шліфувал

2933

0,69

1

0,69

2952

0,7

1

0,7

2658

0,6

1

0,6

3570

0,8

1

0,8

1211

2,86

3

0,95

Полірув

Полірувал

1013

0,24

1

0,24

1224

0,29

1

0,2

0

0

0

1050

0,2

1

0,2

3287,

0,77

1

0,77

Всього

1349

3,19

7

0,46

1324

3,14

7

0,4

1237

2,9

6

0,4

1463

3,4

6

0,5

5374

12,7

15

0,84

Таблиця 1.3Вартість устаткування

Верстат

Ціна, грн.

Прийнята кількість верстатів

Вартість

1 зміна

2 зміни

1 зміна

2 зміни

Фрезерно-центрувальний

9500

2

1

19000

9500

Токарний

7900

10

6

79000

47400

Горизонтально-фрезерувальний

9200

5

3

46000

27600

Свердлувальний

5100

2

1

10200

5100

Шліфувальний

10500

6

3

63000

31500

Полірувальний

4200

2

1

8400

4200

Всього

27

15

225600

125300

Таблиця 1.4Вартість корисної площі

Верстат

Площа на 1 верстат, м2

Прийнята кількість верстатів

Корисна площа

Вартість

1 зміна

2 зміни

1 зміна

2 зміни

1 зміна

2 зміни

Фрезерно-центрувал.

4,5

2

1

9

4,5

4320

2160

Токарний

4,2

10

6

42

25,2

20160

12096

Горизонтально-фрезер.

5,8

5

3

29

17,4

13920

8352

Свердлувальний

2,9

2

1

5,8

2,9

2784

1392

Шліфувальний

5,3

6

3

31,8

15,9

15264

7632

Полірувальний

2,2

2

1

4,4

2,2

2112

1056

Всього

27

15

122

68,1

58560

32688

Таблиця 1.5Сумарна встановлена потужність двигунів

Верстати

Потужність

Кількість

Сумарна потужність

1 зміна

2 зміни

1 зміна

2 зміни

Фрезерно-центрувальний

11

2

1

22

11

Токарний

6,8

10

6

68

40,8

Горизонтально-фрезерувальний

7,5

5

3

37,5

22,5

Свердлувальний

3,8

2

1

7,6

3,8

Шліфувальний

7

6

3

42

21

Полірувальний

3,2

2

1

6,4

3,2

Всього

27

15

183,5

102,3

Таблиця 1.6Витрати на організацію режиму роботи, грн

Режим

Вартість устат-ня

Вар-ть корис. площі

Вартість рухової ел.-енергії

Всього

Однозмінний

225 600,00

58 560,00

82 442,88

366 602,88

Двозмінний

125 300,00

32 688,00

91 922,69

249 910,69

1.2 Визначення необхідної площі

Загальна площа малого підприємства включає виробничу, допоміжну, складську та площу для управлінських служб.

Виробнича площа розраховується, виходячи із корисної з урахуванням коефіцієнта використання корисної площі:

.

Допоміжна площа визначається з розрахунку 15% від виробничої:

.

Площа під управлінські служби також дорівнює 15% від виробничої (24,32 кв.м). Площа складських приміщень дорівнює 10% виробничої площі:

.

Таким чином, загальна площа підприємства:

На основі того, що тип переробляючої підсистеми масовий, а також за урахуванням розрахунків устаткування та площі можна обрати лінійно-потокову схему планування. При розміщенні устаткування треба додержуватись основних принципів організації виробничого процесу: прямо точності, безперервності, пропорційності, системності та ін. Планування виробничих приміщень представлено у Додатку А.

1.3 Розрахунок кількості робітників

Розрахунок кількості робітників ведеться за категоріями.

Чисельність основних робочих розраховується на підставі даних про трудомісткість виробничої програми на рік та корисного фонду робочого часу одного робітника за формулою:

де УТпрj - сумарна річна трудомісткість виготовлення виробів, нормо-годин;

Fpol - корисний річний фонд часу роботи одного робітника, год.;

Квнв - коефіцієнт виконання норм виробітку.

Чисельність допоміжних робочих складає 30% від основних:

70% допоміжних робочих, безпосередньо, зайняті обслуговуванням та ремонтом устаткування:

Чисельність управлінського персоналу складає 15% відсотків від основних та допоміжних робітників:

Загальна кількість робітників:

1.4 Проектування оргструктури управління підприємством

На основі розрахунків чисельності працюючих створюється організаційна структура управління підприємством. Схема організаційної структури представлена у Додатку Б.

Організаційна структура підприємством - це сукупність відділів та служб, що займаються побудовою та координацією функціонування системи менеджменту, розробкою та реалізацією управлінських рішень по виконанню бізнес-плану. Поняття організаційної структури обов'язково включає в себе системну організацію, характер підлеглості та підзвітності підрозділів апарату управління один одному, а також набір інформаційних та координаційних зв'язків, порядок розподілу функцій управління різним рівням та підрозділам управлінської ієрархії.

Складність та ієрархічність організаційної структури підприємства залежить від таких факторів: об'єм продаж; номенклатура, рівень уніфікації, складність продукції; масштаб, спеціалізація, кооперація, концентрація, комбінування виробництва; розвиток інфраструктури регіону, міжнародна інтегрованість підприємства та ін. В даному курсовому проекті вибір організаційної структури підприємства можна зробити на основі розрахованої чисельності робітників по категоріям, а також з урахуванням того, що підприємство є малим, виробляє обмежену номенклатуру нескладної продукції. З урахуванням цих фактів найбільш доцільно використовувати лінійну структуру управління.

Особливостями лінійної структури управління є чіткий розподіл праці, ієрархічність управління (вертикальна підлеглість), наявність формальних правил і норм управління. Сутність такої системи управління полягає у тому, що управляючий вплив на об'єкт передається тільки однією особою - керівником. Він отримує інформацію лише від безпосередньо підпорядкованих йому працівників, приймає рішення по всім питанням, що стосуються тієї частини об'єкта, яка керується ним; несе відповідальність за її роботу перед вищестоящим керівництвом.

Переваги лінійної структури пояснюються простотою вертикальних зв'язків при мінімальних горизонтальних зв'язках. Всі обов'язки та повноваження тут строго розподілені, тому складуються умови для оперативного прийняття рішень і підтримки необхідної дисципліни в колективі. Недоліками такої структури є слабка ув'язка між цілями підрозділів, складність координації функцій управління по горизонталі, негнучкість. Крім того, лінійна структура управління пред'являє високі вимоги до кваліфікації керівників та їх компетенції по всім питанням виробництва і управління підлеглими.

На проектованому підприємстві лінійна структура управління буде складатися з 6 чоловік: 3-х керівників (директор, інженер-технолог, майстер виробничих ділянок) та 3-х спеціалістів (бухгалтер-економіст, менеджер по збуту, менеджер по постачанню).

Директор є головним керівником на підприємстві. Він підпорядковується зборам акціонерів (власнику підприємства). Директору підлеглі всі лінійні керівники (майстер виробничих ділянок та інженер-технолог) і спеціалісти (бухгалтер-економіст, менеджер по збуту, менеджер по постачанню). Основні функції директора:

- виконує рішення загальних зборів акціонерів

- здійснює керування виробничо-господарською діяльністю підприємства відповідно до чинного законодавства України

- визначає стратегію і тактику розвитку підприємства, координує роботу функціональних підрозділів

- вживає заходи щодо забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами

- мотивує підлеглих до діяльності, спрямованої на досягнення встановлених цілей організації

- бере участь у процесі оперативного контролю за діяльністю підприємства (розглядає щомісячні звіти функціональних підрозділів, на основі яких затверджує або коригує політику керування).

Інженер-технолог є технічним керівником підприємства. Він підлеглий директору. Основними функціями інженера-технолога є:

- визначає технічну політику і напрямки технічного розвитку підприємства

- забезпечує своєчасну підготовку технічної документації (креслень, специфікацій, технічних умов, технологічних карт)

- визначає і затверджує нормативи прямих витрат матеріалів, енергії, робочого часу

- здійснює проектування робочих місць, виробничого транспорту і допоміжних пристроїв

- організує проведення ремонтних робіт

- проводить технічний контроль якості обробки деталей і вузлів по всіх операціях техпроцесу.

Функції менеджера по збуту:

- маркетингове дослідження ринку споживачів, вивчення динаміки попиту на продукцію, визначення перспективних видів продукції

- пошук замовників, оцінка їхньої платоспроможності, встановлення форм і етапів оплати, відстеження дебіторської заборгованості клієнтів, визначення оптимальних розмірів партій відвантаження товарів замовнику без загрози для фінансового стану підприємства

- формування замовлень на виробництво продукції

- контроль над процесом відвантаження товарів замовникові

- планування виробництва на наступний період.

Функції менеджера по постачанню:

- проведення маркетингових досліджень ринку постачальників, вибір постачальників

- підписання договорі з постачальниками

- організація своєчасної доставки матеріалів, комплектуючих, інструментів від постачальників на склад підприємства

- приймання та перевірка якості, кількості товарів, наявності і правильності документації

- систематичний аналіз організаційно-технічного рівня виробництва і якості продукції у конкурентів постачальника і підготовка пропозицій щодо підвищення конкурентноздатності ресурсів, які випускає постачальник або зміні постачальника конкретного виду ресурсів.

Бухгалтер-економіст виконує наступні функції:

- планує доходи і видатки підприємства, веде оперативний облік і контроль за фактичними витратами

- розраховує планову калькуляцію собівартості виготовлення продукції

- проводить розрахунки економічної ефективності нових напрямків діяльності

- проводить аналіз динаміки основних техніко-економічних показників діяльності підприємства.

- організує бухгалтерський облік господарко-фінансової діяльності і контроль за ощадливим використанням матеріальних, трудових і фін. ресурсів, схоронністю власності підприємства

- складання балансу й оперативних звітів про використання бюджету, іншої бухгалтерської і статистичної звітності, надання її у встановленому порядку у відповідні органи

Майстер виробничих ділянок забезпечує виконання у встановлений термін виробничих завдань по обсягу виробництва продукції (робот, послуг), якості, заданій номенклатурі, підвищення продуктивності праці, зниження трудомісткості продукції на основі раціонального завантаження устаткування і використання його технічних можливостей, підвищення коефіцієнта змінності роботи устаткування, ощадлива витрата сировини, матеріалів, палива, енергії та зниження витрат. Проводить вчасну підготовку виробництва, контролює дотримання технологічних процесів, оперативно виявляє й усовує причини їхнього порушення. Допоміжні робітники (9 чол.) підлеглі інженеру-технологу. До них належать слюсарі-ремонтники, комірник та контролер якості продукції.

Після побудови організаційної структури управління проектується схема взаємозв'язку елементів переробної, підсистеми що забезпечує та плануючої підсистеми операційної системи підприємства. Схема представлена в Додатку В.

2. Організація оперативного управління операційною системою

Оперативне управління операційною системою на підприємстві здійснюється підсистемою планування і контролю. У цій підсистемі приймаються рішення і видаються керуючі впливи в переробляючу підсистему.

Оперативне управління функціонуванням ОС є важливою складовою керівництва виробничою діяльністю підприємства. Його ціллю є забезпечення економічно ефективної реалізації тактичних задач підприємства. Оперативне управління включає функції календарного планування, обліку, планування ходу виробництва, рознарядки робіт, контролю строків їх виконання.

Проектування організації оперативного управління ведеться на підставі вибраного планувального рішення переробляючої підсистеми (лінійно-потокова схема планування) та визначення форми організації виробництва.

2.1 Визначення форми організації виробництва

Оперативне планування розробляє параметри функціонування операційної системи на короткі відрізки часу з тим, щоб забезпечити досягнення кінцевої цілі підприємства. Операційне планування полягає в деталізації конкретних планів на короткі відрізки часу по конкретним виконавцям в натуральному та умовно-натуральному виді.

Проектування організації оперативного управління ведеться на підставі вибраного планувального рішення переробляючої підсистеми та визначення форми організації виробництва. В розділі 1.1 на основі розрахунку коефіцієнта завантаження виробництва було визначено тип виробництва - масовий. В розділі 1.2 здійснено вибір планувального рішення - лінійно-потокову схему планування. На основі цих даних доцільно обрати потокову схему організації виробництва.

Потокові лінії в масовому виробництві поділяються на однопредметні та багатопредметні.

Однопредметна потокова лінія - лінія, на якій предмет одного найменування та кожне робоче місце завантажено однією постійно виконуваною операцією.

Багатопредметна лінія - лінія, на якій виготовляються предмети декількох найменувань і робочі місця завантажені декількома деталеопераціями. Багатопредметні лінії бувають перервно-потокові та групові потокові. Багатопредметні перервно-потокові лінії ? лінії, які потребують переналагодження при переході від виготовлення одного предмета праці до іншого. Багатопредметні групові потокові лінії характеризуються тим, що на них виготовляються предмети праці всіх найменувань, закріплених за лінією одночасно.

Вибір системи планування на підприємстві залежить від типу виробництва, характеру продукції й виробничої структури підприємства. Конкретну систему оперативного планування визначає набір її елементів, головним з яких є планово-облікова одиниця. На проектованому підприємстві доцільно застосовувати планово-облікову одиницю деталь. Відповідно до цієї планово-облікової одиниці виділяють подетальну систему оперативного планування. Подетальні системи є докладними розробками оперативних планів по деталі кожного найменування по всіх стадіях технологічного процесу, узгодженими по строках запуску-випуску. Використання подетальної системи найбільш ефективно в умовах стійкої обмеженої номенклатури з невеликим різноманіттям детале-зборочних одиниць. В масових операційних системах використовуються різні подетальні системи оперативного планування: «по такту потоку», «по строкам міжцехових подач», «по стандартним строкам», «на склад». На розглядуваному підприємстві доцільно використовувати подетальну систему «по такту потоку». При цьому виробничим підрозділам підприємства планується єдиний такт випуску.

Для обраної системи оперативного планування необхідно розрахувати календарно-планові нормативи та побудувати графік роботи багатопредметної перервно-потокової лінії, а також календарно-планові нормативи та графік роботи лінії при виготовленні однієї з деталей.

2.2 Розрахунки календарно-планових нормативів

Календарно-планові нормативи (КПН) - наукова база організації оперативного планування. На їх основі будуються календарно-планові графіки. КПН базуються на технічно обґрунтованих нормах часу. В масовому типі ОС КПН мають стійкий характер і змінюються при зміні номенклатури випуску. При потоковій формі організації виробництва розраховуються такі КПН: такт роботи лінії, кількість робочих місць на ній, будується стандарт-план роботи лінії та графік руху міжопераційних запасів.

При плануванні роботи багатопредметної змінно-потокової лінії необхідно визначити:

- середній та частковий такти роботи лінії, кількість робочих місць на лінії та їх завантаження;

- тривалість виконання планового завдання для кожної деталі

- величину партії запуску-випуску для кожної деталі та періодичність їх запуску-випуску;

- побудувати графік роботи лінії на плановий період.

Розрахунок середнього такту rсер ведеться, виходячи з ефективного фонду часу роботи лінії за місяць Fеф та сумарної програми випуску деталей на місяць ?Прі.

Розрахунки часткових тактів ведуться для кожної деталі на основі даних про тривалість виконання місячного завдання Fі по цій деталі та місячної програми її виготовлення Прі.

Тривалість виконання місячного завдання визначається на основі частки трудомісткості місячної програми по і-й деталі у сумарній місячній трудомісткості виготовлення усіх деталей, закріплених за лінією, та місячного фонду часу роботи лінії. Фонд часу роботи лінії розраховується у хвилинах та змінах. Треба враховувати, що сумарна тривалість виконання місячного завдання по усіх деталях, що виготовляються на лінії, дорівнює місячному фонду часу роботи лінії.

Часткові такти rі та потрібна кількість робочих місць Срі розраховується за формулами:

Округлення розрахункового числа робочих місць до прийнятого Спрі ведеться за звичайними правилами.

Коефіцієнт завантаження устаткування на лінії визначається по кожній деталі:

Доля трудомісткості деталі в загальній трудомісткості місячної програми:

Величина мінімальної партії i-ої деталі:

,

де П - витрати часу на переналадку:

,

де К = 5 - ритмічність запуску-випуску партії по кожній деталі.

Періодичність запуску-випуску партії Pі розраховується для кожної деталі на основі даних про величину партії і місячну програму виготовлення цієї деталі на лінії.

Періодичність приймається єдиною для всіх деталей.

Усі розрахунки представлені у табл. 2.2

Таблиця 2.1Параметри роботи багатопредметної змінно-потокової лінії

На підставі розрахунків будується графік роботи змінно-потокової лінії на місяць. На графіку відрізками відображується тривалість випуску партії деталей кожного найменування. Довжина відрізка (тривалість випуску) партії по кожній деталі розраховується в змінах як Fi/4, де 4 = 20/Рпрi = 20/5 - кількість запусків-випусків партій деталей в місяць. При цьому для кожної партії враховується час на переналадку лінії: Fэф/(480*4*5)*0,05 = 0,1 (зміна).

3. Основні техніко-економічні показники операційної системи

Розрахунки основних техніко-економічних показників операційної системи ведуться на річну програму і включають розробку кошторису витрат на виробництво та визначення оптової ціни кожного виробу.

Кошторис витрат на виробництво розробляється за статтями та елементами витрат. Для його складання треба розрахувати вартість основних матеріалів та повернених відходів на річну програму випуску, річний фонд заробітної плати за всіма категоріями робітників, відрахування на соціальні заходи, витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загальногосподарчі витрати

3.1 Розрахунки витрат матеріалів

Розрахунки витрат на основні матеріали у натуральному та вартісному вираженні ведуться у табл. 3.1.

Таблиця 3.1 Розрахунок вартості основних матеріалів

Вартість повернених відходів розраховується на підставі даних про норму витрат, коефіцієнт використання матеріалу та ціни відходів (табл. 3.2). Коефіцієнт використання матеріалу складає 0,89, тому у відхід потрапляє 11% матеріалу. Виходячи з норм витрат основних матеріалів на одиницю виробу можна розрахувати відхід матеріалів на одиницю, а потім, з урахуванням програми випуску, відхід на річну програму.

Таблиця 3.2Розрахунок вартості відходів

Вартість допоміжних матеріалів встановлюється укрупнено. Вона складає 5% від вартості основних матеріалів:

3.2 Розрахунки фонду оплати праці

Розрахунок заробітної плати виконується на основі розрахованої чисельності робітників за категоріями (див. розділ 1.3). Чисельність керівників та спеціалістів визначена в розділі 1.4. Система оплати праці основних та допоміжних робітників - погодинна з преміюванням. Заробітна плата розраховується на основі наведених нормативних даних:

- премія основним робітникам - 20%, допоміжним - 10%, керівникам та спеціалістам - 30% від основної заробітної плати.

- середня годинна тарифна ставка основних робітників - 2,5 грн., допоміжних - 2,32 грн., спеціалістів - 3,28 грн., керівника - 3,50 грн. за годину.

- додаткова заробітна плата становить 14% від основної зарплати.

- бюджет часу роботи одного робітника - 1850 годин на рік.

- відрахування на соціальні заходи 38,29% від основної та додаткової заробітної плати.

Розрахунки заробітної плати наведено в табл.. 3.3

Таблиця 3.3Розрахунок фонду оплати праці

Елементи ФОТ

Заробітна плата за категоріями, грн.

Основні робочі

Допоміжні робочі

Управлінці

Усього

Спеціалісти

Керівники

Зарплата за тарифом

124 875,00

38 628,00

18 204,00

19 425,00

201 132,00

Премії

24 975,00

3 862,80

5 461,20

5 827,50

40 126,50

Додаткова зарплата

17 482,50

5 407,92

2 548,56

2 719,50

28 158,48

Усього ФОТ

167 332,50

47 898,72

26 213,76

27 972,00

269 416,98

Чисельність персоналу

27

9

3

3

42

Середня зарплата

річна

6 197,50

5 322,08

8 737,92

9 324,00

6 414,69

місячна

516,46

443,51

728,16

777,00

534,56

Заробітна плата за тарифом розраховується як добуток годинної тарифної ставки відповідної категорії робітників, чисельності персоналу по категорії і бюджету часу роботи одного робітника на рік. Так, заробітна плата основних робочих складає:

Премії та додаткова заробітна плата встановлюються у відсотках від основної зарплати відповідної категорії персоналу. Середня річна заробітна плата по категоріям персоналу розраховується як частка від ділення ФОТ на чисельність робітників, а середня місячна зарплата - становить 1/12 від середньої річної. Відрахування на соціальні заходи складають 38,29% від основної та додаткової заробітної плати основних робітників:

3.3 Розрахунок собівартості та ціни виробу

Кошторис на виробництво представлено у таблиці 3.4. Розрахунок кошторису витрат здійснюється по елементам. Вартість основних матеріалів, повернених відходів, основної та додаткової заробітної плати з відрахуваннями були розраховані раніше. Повернені відходи враховуються зі знаком «-». Стаття витрат «Основна заробітна плата» включає зарплату за тарифом та премію основних робочих та допоміжних робочих, які не зайняті обслуговуванням та ремонтом устаткування. Додаткова зарплата розраховується у відсотках від основної, а відрахування на соціальні заходи - у відсотках від основної та додаткової.

Таблиця 3.4Кошторис витрат на виробництво, грн.

Статті витрат

Елементи витрат

Матеріал витрати

На оплату праці

Відрахуван на соціальні заходи

Амортиза

Інші витрат

Усього

Основні матеріали

1 015 301

1 015 300,80

Повернені відходи

-12 857

-12 856,54

Основна зарплата

159 292,40

159 292,40

Додаткова зарплата

18 684,26

18 684,26

Відрахування на соціальні заходи

68 147,26

68 147,26

Витрати на утримання та експлуатацію устаткування

142 687,73

37 254,56

14 264,77

27 472,16

1 002,40

222 681,61

Загальногосподарчі витрати

740,49

54 185,76

20 747,73

8 458,77

84 132,74

Інші виробничі витрати

500,00

500,00

Усього

1555 882,54

Витрати на утримання та експлуатацію устаткування розраховуються за елементами. Матеріальні витрати включають вартість допоміжних матеріалів і вартість рухової електроенергії Вартість допоміжних матеріалів розраховано в розділі 3.1 (50 765,04 грн.), а витрати на рухову електроенергію в розділі 1.1 (91 922,69 грн.). До витрат на оплату праці включається заробітна плата допоміжних робітників, що зайняті обслуговуванням та ремонтом устаткування (заробітна плата по тарифу, премії та додаткова заробітна плата). Відрахування на соціальні заходи встановлюються від їхньої заробітної плати. Амортизація устаткування розраховується на рік щоквартально відповідно до встановлених норм від залишкової вартості устаткування, яке відноситься до групи 3 основних фондів (норма амортизації на квартал, що оподатковується - 6%). Розрахунок амортизації устаткування наведено в табл. 3.5.

Таблиця 3.5Розрахунок амортизації устаткування

Період

Амортизаційна вартість, грн.

Квартальна сума амортизаційних відрахувань, грн.

Залишкова вартість обладнання, грн.

1-й квартал

125 300,00

7 518,00

117 782,00

2-й квартал

117 782,00

7 066,92

110 715,08

3-й квартал

110 715,08

6 642,90

104 072,18

4-й квартал

104 072,18

6 244,33

97 827,84

Усього

27 472,16

До інших витрат відносяться витрати на технологічне оснащення та інструмент, які складають 0,8% від вартості устаткування.

Загальновиробничі витрати також розраховуються за елементами. До матеріальних витрат включаються витрати на освітлювальну електроенергію. Вони становлять 1% від витрат на рухову електроенергію. До витрат на оплату праці входить заробітна плата управлінців (заробітна плата по тарифу, премія, додаткова заробітна плата), від якої нараховуються відрахування на соціальні заходи. До загальновиробничих витрат відноситься амортизація будинку підприємства, вартість якого розраховується множенням загальної площі підприємства на вартість одного квадратного метра площі будинку (108 960,00 грн.) Будинок входить до групи 1 основних фондів, квартальна норма амортизації для якої - 2%. Розрахунок амортизації будинку наведено в табл. 3.6.

До інших витрат відносяться витрати на страхування майна.

Загальна сума витрат на виробництво складає 1 556 382,54 грн.

Таблиця 3.6 Розрахунок амортизації будинку

Період

Амортизаційна вартість, грн.

Квартальна сума амортизаційних відрахувань, грн.

Залишкова вартість обладнання, грн.

1-й квартал

108 960,00

2 179,20

106 780,80

2-й квартал

106 780,80

2 135,62

104 645,18

3-й квартал

104 645,18

2 092,90

102 552,28

4-й квартал

102 552,28

2 051,05

100 501,23

Усього

8 458,77

Калькуляція собівартості виробів ведеться за статтями щодо кожного з виробів, калькуляція представлена у таблиці 3.7.

Таблиця 3.7Калькуляція собівартості виробів

№ п/п

Найменування статей калькуляції

%

Собівартість, грн.

Вал 03

Вісь 06

Піввісь 09

Балансир 12

1

Сировина та матеріали

5,684

4,284

5,120

8,732

2

Повернені відходи

-0,089

-0,065

-0,062

-0,091

3

Основна заробітна плата

1,265

0,920

0,675

1,045

4

Додаткова заробітна плата

0,177

0,129

0,095

0,146

5

Відрахування на соціальні заходи

0,552

0,402

0,295

0,456

6

Витрати на утримання та експлуатацію устаткування

139,79%

1,768

1,286

0,944

1,461

7

Загальногосподарчі витрати

22,03%

0,668

0,486

0,357

0,552

8

Виробнича собівартість

10,025

7,442

7,423

12,301

9

Поза виробничі витрати

4,00%

0,401

0,298

0,297

0,492

10

Повна собівартість

10,427

7,739

7,720

12,793

11

Прибуток

15%

1,564

1,161

1,158

1,919

12

Оптова ціна

11,99

8,90

8,88

14,71

Прямі витрати (матеріали, повернені відходи, основна заробітна плата) розраховуються на підставі нормативних даних на деталь. Вартість сировини та матеріалів, які необхідні для виробництва однієї деталі кожного виду розраховується як відношення вартості сировини та матеріалів на річну програму по кожній деталі до програми випуску. Аналогічно рахується вартість повернених відходів.

Основна заробітна плата розраховуються по формулі:

,

де Т? - сумарна трудомісткість виготовлення однієї деталі, хв. (вал 03 - 25,3; вісь 06 - 18,4; піввісь 09 - 13,5; балансир 12 - 20,9).

Ст - часова тарифна ставка основних робочих (2,50 грн.);

1,2 - коефіцієнт, враховуючий розмір премій основних робочих.

Додаткова заробітна плата складає 14% від основної, відрахування на соціальні заходи - 38,29% від суми основної та додаткової.

Непрямі витрати (витрати на утримання і експлуатацію устаткування, загальногосподарчі витрати) розподіляються на вироби згідно з розрахованими калькуляційними відсотками або ставками розподілу. Ставка розподілу - це відношення загальної суми непрямих витрат до вибраної бази. За базу можуть бути вибрані: основна заробітна плата, сума основної та додаткової заробітної плати, сума основної зарплати та витрат на утримання й експлуатацію устаткування та ін. Для витрат на утримання й експлуатацію устаткування за базу слугуватиме основну заробітну плату. Ставка розподілу (розраховуємо по даним кошторису, табл. 3.4):

Величина витрат на утримання й експлуатацію устаткування в розрахунку на о...


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.