Вступ

1. Теоретичні аспекти проблеми

1.1 Аналіз та порівняльна характеристика підручників з інформатики для 6 класу

1.2 Електронний підручник

1.3 Умови успішного впровадження навчального курсу «Інформатика»

2.1 Середовище розробки ЕНМК з інформатики для 6 класу

2.2 Структура ЕНМК з інформатики для 6-го класу

Висновки

Список використаних джерел

1.1 Аналіз та порівняльна характеристика підручників з інформатики для 6 класу

Впровадження в середню школу загальноосвітнього предмета «Основи інформатики» привело до створення галузі педагогічної науки -- методики навчання інформатики, предметом якої є цілі, зміст, методи, засоби, організаційні форми навчання інформатики.

Раніше, коли був дефіцит в комп'ютерах і якісного програмного забезпечення інформатика була орієнтована в основному на розв'язання алгоритмів на дошці, що відповідало стану матеріально-технічного забезпечення шкільного курсу інформатики.

Лише поступово були:

1) сформульовані цілі вивчення інформатики в школі;

2) виділені рівні роботи з комп'ютером:

3) конкретизовані принципи загальної дидактики щодо навчання інформатики;

4) переусвідомлені фундаментальні поняття комп'ютерної грамотності й інформаційної культури;

5) розкриті способи формування стійкого інтересу учнів до предмета на основі системи вимог до формування особистості,

6) розглянуті проблеми поєднання нових і традиційних дидактичних засобів навчання інформатики,

7) систематизовані організаційні форми навчання для комп'ютерних і звичайних занять,

8) проаналізовані методи навчання, зокрема форми і методи розумової діяльності учнів, які працюють з комп'ютером.

З часом стало зрозуміло, що труднощі, не тільки у нового вчителя, а і у досвідченого виникають саме через недостатність системного бачення предмета інформатики і методики його навчання.

Тепер навчання інформатики та інформаційних технологій є невід'ємною частиною сучасної освіти.

В основу побудови змісту навчання й вимог до загальноосвітньої підготовки учнів з інформатики за Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти покладено компетентнісний підхід, відповідно до якого кінцевим результатом навчання інформатики є сформовані (на основі здобутих знань, вмінь і навичок, досвіду навчальної та життєвої діяльності, вироблених ціннісних орієнтацій, позитивної мотивації) предметна ІКТ-компетентність та ключові компетентності, зокрема: інформаційно-комунікаційна, навчальна, комунікативна, математична, соціальна, громадянська, здоров'язбережувальна. Нагадуємо, що для вчителя компетентнісний підхід - це перехід від передачі знань до створення умов для активного пізнання та отримання дітьми практичного досвіду. Для учнів - перехід від пасивного засвоєння відомостей до її активного пошуку, освоєння, критичного осмислення та використання на практиці.

- відкрите обговорення нових знань;

- ігрова діяльність;

- виявляти повагу до учнів, до їх суджень та питань;

- закріплювати знання та вміння на практиці;

- оцінювати досягнення учнів не тільки балами, а й змістовною характеристикою.

Наведемо характеристику деяких навчальних посібників з інформатики для 5-го класу:

1. Підручник «Інформатика. 6 клас» (авт. Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.) Видавництво «Генеза»

Структура підручника цього авторського колективу для 6 класу аналогічна структурі відповідного підручника для 5 класу.

В основу викладення навчального матеріалу в підручнику покладено об'єктний і алгоритмічний підходи.

У 6 класі до понять об'єктів, властивостей об'єктів та їх значень додається вивчення поняття події. Саме в результаті настання певних подій змінюються значення тих чи інших властивостей об'єктів.

Важливим є те, щоб при вивченні всіх тем курсу 6 класу вчителі та учні визначали об'єкти, що вивчаються, їх властивості та події, які змінюють значення властивостей об'єктів.

Об'єктний і алгоритмічний підходи роблять можливим використання підручника у навчальних закладах з різними типами апаратних та програмних засобів. Платформонезалежний огляд об'єктів та їх властивостей формує цілісне уявлення про предмет вивчення. Структура алгоритмів діяльності залишається схожою для різних версій програмного забезпечення, відрізняється лише у незначних деталях, і це дає можливість сформувати певну логіку у підходах до опанування різними версіями програмних засобів.

Викладення практичного матеріалу базується на використанні операційної системи Windows XP та програм пакетуMicrosoft Office 2007. Вивчення практичної частини розділу «Алгоритмізація» базується на вільно розповсюджуваному пакеті Scratch. Для забезпечення можливостей роботи з підручником у навчальних закладах з різною матеріальною базою та для надання можливостей самостійного виконання завдань на домашніх комп'ютерах введено рубрику «Для тих, хто працює з Windows 7».

Для надання можливості використання підручника у школах, де вже використовують або планують використовувати вільно розповсюджувані програмні продукти, до підручника включено окремий розділ, присвячений вивченню теми «Текстовий процесор» з використанням пакету програм LibreOffice.

Важливими на думку авторів є використання запитань для актуалізації знань, наведених на початку кожного пункту. Учитель може обговорити з учнями відповіді на ці запитання на уроці безпосередньо перед вивченням нового матеріалу, а може задати на попередньому уроці як домашнє завдання на повторення.

Наприкінці кожного пункту розміщено рубрику «Найважливіше у цьому пункті» з узагальненням навчального матеріалу, наведені запитання для самоконтролю, які розподілені за рівнями навчальних досягнень, тренувальні вправи та практичні завдання для формування основних складових предметної ІКТ-компетентності. Учитель може використати їх безпосередньо на уроці або як домашнє завдання.

Завдання, наведені після кожного пункту, диференційовані за рівнем складності. Їх кількість дещо перевищує потрібну для використання на уроках та вдома. Це дає змогу вчителю реалізовувати індивідуальний підхід та диференціацію в навчанні, добирати для виконання ті завдання, які найкраще сприятимуть досягненню навчальних цілей уроку. Окремо виділені завдання, які автори рекомендують для роботи вдома, завдання, що відносяться до додаткового матеріалу або передбачені для опрацювання у парах або невеликих групах.

Підручник традиційно, крім основного матеріалу, містить рубрики: «Для тих, хто хоче знати більше», «Це цікаво знати».

Для методичної підтримки викладення навчання інформатики за даним підручником авторами створено веб-сайт «Інформатика для всіх», розміщений за адресою http://allinf.at.ua, на якому розміщено різноманітні методичні та дидактичні матеріали: календарне планування курсу, файли-заготовки для виконання тренувальних вправ і практичних робіт, корисні посилання, інші матеріали.

Зазначаємо, що навчальні заклади, які обрали програму «Інформатика. 5-9 класи загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу» (2012 рік), продовжують у 6 класі навчання за цією програмою.

2. «Інформатика. 6 клас» (автори Н.В. Морзе, О.В.Барна, В.П. Вембер, О.Г. Кузьмінська, Н.А. Саражинська), видавничий дім «Освіта»

Навчальний матеріал підручника структуровано згідно базової навчальної програми. Загальна кількість тем підручника відповідає кількості годин, передбачених програмою на вивчення курсу протягом року, теми згруповані відповідно до розділів чинної навчальної програми. В межах кожної теми (уроку) передбачені різні види діяльності учнів, для кожного з яких виділена окрема рубрика.

Рубрика Обговорюємо містить запитання на перевірку та самоконтроль навичок мислення базових рівнів: знання та розуміння. Рубрики Обговорюємо та Працюємо в парах передбачають формування у дітей вміння спілкуватися та аргументувати свою думку на базі отриманих знань. Робота в парах передбачає обговорення запитань, які не носять репродуктивний характер, а демонструють вміння учнів застосовувати нові поняття, використовуючи в усному мовленні нові терміни, знаходити та доводити причинно-наслідкові зв'язки, встановлювати відповідності з міжпредметними, вербальними, схематичними і символічними моделями, дозволяють мати різні погляди на одне явище, об'єкт, процес, приклад тощо. Для реалізації особистісно зорієнтованого навчання зміст навчальних завдань диференційовано за рівнем складності з відповідними позначками. Деякі завдання передбачають використання вчителем різних прийомів та форм організації діяльності дітей для здійснення диференціації за рівнем креативності та за об'ємом, коли зміст завдання для всіх учнів є однаковим, а робота диференціюється за ступенем самостійності учнів, за характером навчальних дій, за об'ємом пропонованого матеріалу відповідно до часових меж.

У рубриці Діємо містяться інструкції щодо виконання завдань при роботі з файлами, зокрема в середовищі виконання алгоритмів Scratch, програм для перегляду мультимедійних файлів та текстового процесора, які дозволяють кожній дитині в індивідуальному темпі опанувати основні вміння та навички. Навички дослідницької діяльності формуються завданнями рубрики Досліджуємо.

На матеріалі підручника в учнів поступово формується вміння виявляти рівень обізнаності з теми вивчення та власні навчальні потреби, ставити пізнавальні задачі на початку уроку чи вивчення теми, реалізовувати заплановане та здійснювати саморефлексію. На початку кожної теми пропонується карта знань Ти дізнаєшся, а для узагальнення та рефлексії наприкінці теми передбачена рубрика Повторюємо, в якій наочно подано основний матеріал теми. РубрикаСловничок містить перелік нових термінів, які вводились в цій темі; в рубриці Оціни свої знання та вміння учням пропонуються твердження про знання і вміння, яких вони мали набути протягом вивчення теми та пропонується оцінити свої знання та вміння. Твердження повністю відповідають вимогам навчальної програми. Узагальнення матеріалу здійснюється за допомогою узагальнюючої оцінки знань та вмінь по матеріалу розділу та навчальних проектів у рубриці Узагальнюємо.

Особливістю уроків-практичних робіт (згідно програми їх десять) є наявність двох частин: теоретичної та практичної, які забезпечують дотримання санітарно-гігієнічних умов використання комп'ютерів для учнів 6-го класу. У теоретичній частині пропонуються завдання, кожне з яких має два варіанти. Кількість балів, що відповідає конкретному завданню, є індикатором його рівня складності. Різнорівневі завдання містить і практична складова такого типу уроків.

У підручнику наведено Алфавітний покажчик та Глосарій основних термінів і понять.

1.2 Електронний підручник

У сучасних освітніх установах велика увага приділяється комп'ютерному супроводу професійної діяльності [2,13].

Застосування мультимедійних засобів на заняттях дозволяє підвищити не тільки інтерес до майбутньої спеціальності, але і успішність з даної дисципліни. Навчальні комп'ютерні програми і електронні підручники дають можливість кожному учневі незалежно від рівня його підготовки брати активну участь у навчальному процесі, індивідуалізувати свій процес навчання, здійснювати самоконтроль, бути не пасивним спостерігачем, а активно одержувати знання і оцінювати свої можливості. Електронний підручник має сучасний дизайн і відповідає ергономічним вимогам до комп'ютерних засобів навчання. Перше -- це можливість включати в них сучасні (у тому числі мультимедійні) способи подання інформації, у вигляді навчальних програм, що використовують у тому числі засоби анімації. Друге -- можливість включати інтерактивні засоби контролю знань для перевірки, у тому числі і для самоперевірки, і третє, при сьогоднішньому складному стані з підручниками, електронну версію легко «скинути» на диск або флешку і користуватися ним на домашньому комп'ютері. Якщо при цьому підручник зберігається на сервері, то до нього може бути забезпечений необмежений доступ. Учні починають одержувати задоволення від самого процесу навчання, незалежно від зовнішніх мотиваційних факторів. Комп'ютер може виступати в ролі терплячого педагога - репетитора, що здатний показати помилку і дати правильну відповідь, і повторювати завдання знову і знову, не виражаючи при цьому ні роздратування, ні досади.

У наш час до електронних підручників висувають такі вимоги [1, 42]:

· структурованість;

· зручність в обігу;

· наочність викладеного матеріалу.

Спробуємо дати відповідь на запитання, що ж таке «електронний підручник» і чим він відрізняється від звичайного паперового підручника? Зокрема, бажано відповісти і на питання, а чи взагалі потрібно використовувати комп'ютер на заняттях і створювати електронні підручники. Можливо, краще обійтися добре відомим звичайним друкованим виданням?

Як термін електронний підручник замінив багато інших термінів. Можна назвати ППЗ (педагогічні програмні засоби), ПЗНП (програмні засоби навчального призначення), АНС (автоматизовані навчальні системи) та інші. У зв'язку з тим, що особливо успішних розробок масових електронних підручників ще немає, можна припустити, що на зміну цьому терміну прийде новий. Можливо, ІОР (інформаційний освітній ресурс) [4, 14].

У різних джерелах можливо знайти такі визначення електронного підручника:

· це сукупність графічної, текстової, цифрової, мовної, музичної, відео -, фото - й іншої інформації, а також друкованої документації користувача. Електронне видання може бути виконане на будь-якому електронному носії - магнітному (магнітний диск та інші), оптичному (CD-ROM, DVD, CD-R, CD-1, СD+ та інші), а також опубліковано в електронній комп'ютерній мережі;

· повинен містити систематизований матеріал з відповідної науково-практичної області знань, забезпечувати творче і активне оволодіння учнями знаннями, уміннями і навичками в цій області. Електронний підручник повинен відрізнятися високим рівнем виконання і художнього оформлення, повнотою інформації, якістю методичного інструментарію, якістю технічного виконання, наочністю, логічністю і послідовністю викладу;

· навчальне видання, що містить систематизований виклад навчальної дисципліни або її частини, що відповідає державному стандарту і навчальній програмі й офіційно затверджене як даний вид видання;

· це електронне видання, яке частково заміняє або доповнює підручник і офіційно затверджене як даний вид видання;

· це текст, представлений в електронній формі і забезпечений розгалуженою системою зв'язків, що дозволяє миттєво переходити від одного його фрагмента до іншого відповідно до деякої ієрархії фрагментів.

Як і при створенні будь-яких складних систем, при підготовці електронного підручника вирішальним для успіху є талант і майстерність авторів. Проте, існують стандартні форми електронних підручників, точніше, конструктивних елементів, з яких може бути побудований електронний підручник [6, 14].

Тести. Зовні, це найпростіша форма електронного підручника. Основну складність становить підбір і формулювання питань, а також інтерпретація відповідей на питання. Гарний тест дозволяє одержати об'єктивну картину знань, умінь і навичок, якими володіє студент у певній предметній області. інформатика освітній комп'ютерний електронний

Енциклопедія. Це базова форма електронного підручника. На змістовному рівні термін енциклопедія означає, що інформація, яка сконцентрована в електронному підручнику, повинна бути повною і навіть надлишковою стосовно стандартів освіти.

Задачник. Задачник в електронному підручнику найбільш природно здійснює функцію навчання. Учень одержує навчальну інформацію, що необхідна для розв'язання конкретного завдання. Головна проблема -- добір практичних завдань, що перекривають весь теоретичний матеріал.

Креативне середовище. Сучасні електронні підручники повинні забезпечувати творчу роботу учня. Саме творча робота, краще в рамках проекту, сформульованого вчителем, сприяє формуванню і закріпленню комплексу навичок і вмінь учня. Креативне середовище дозволяє організувати колективну роботу над проектом.

Авторське середовище. Електронний підручник повинен бути адаптованим до навчального процесу, тобто дозволяти враховувати особливості конкретного навчального закладу, конкретної спеціальності, конкретного учня. Для цього й існує відповідне авторське середовище. Таке середовище, наприклад, забезпечує включення додаткових матеріалів в електронну енциклопедію, дозволяє поповнювати задачник, розробляти дидактичні матеріали і методичну допомогу для певної навчальної дисципліни. Фактично, це подоба інструмента, за допомогою якого і створюється електронний підручник.

Невербальне середовище. Традиційно електронні підручники є вербальними за своєю природою. У них теорія викладена в текстовій або графічній формі. Це є спадщиною поліграфічних видань. Але в електронному підручнику можливо реалізувати методичний прийом «роби як я». Таке середовище наділяє електронний підручник рисами живого учителя.

Перераховані конструктивні елементи електронного підручника можуть бути реалізовані у вигляді окремих електронних підручників або згруповані в рамках єдиного ансамблю. Усе залежить від задуму автора.

Розглянемо основні критерії вибору засобів для створення електронного підручника. При виборі засобів необхідна оцінка наявності:

· апаратних засобів певної конфігурації;

· сертифікованих програмних систем;

· фахівців необхідного рівня.

Крім того, необхідно враховувати призначення електронного підручника, необхідність його модифікації і доповнення новими даними, обмеження на обсяг пам'яті та багато іншого.

Сьогодні існує чимало засобів для створення електронних підручників, які можна розділити на групи, наприклад, використовуючи комплексний критерій, що включає такі показники, як призначення і функції, вимоги до технічного забезпечення, особливості застосування. Відповідно до зазначеного критерію можлива така класифікація електронних підручників:

· традиційні алгоритмічні мови;

· інструментальні засоби загального призначення;

· мультимедійні засоби;

· гіпертекстові засоби.

Завдяки новим інформаційним технологіям, які швидко розвиваються, мультимедійні засоби стають досить дешевими для того, щоб установити їх на більшість персональних комп'ютерів.

Більшість розробників так званих електронних підручників пропонує вже готовий продукт і не може одночасно запропонувати ефективний спосіб використання цього продукту, оскільки не володіють основами психолого-педагогічних знань. Отже, якщо ви вирішили створити власний електронний підручник, щоб використовувати його на заняттях, то вам не зашкодить звернути увагу на деякі рекомендації з розробки електронного підручника і визначити наступні основні етапи його розробки [2, 67]:

· вибір джерел;

· розробка змісту і переліку понять;

· переробка текстів у модулі по розділах;

· реалізація гіпертексту в електронній формі;

· розробка комп'ютерної підтримки;

· відбір матеріалу для мультимедійного втілення;

· розробка звукового супроводу;

· реалізація звукового супроводу;

· підготовка матеріалу для візуалізації;

· візуалізація матеріалу.

Розглянемо ще деякі особливості розробки ЕП.

1) Доцільно підбирати як джерела, тобто такі друковані й електронні видання, які:

· найбільш повно відповідають стандартній програмі;

· лаконічні та зручні для створення гіпертекстів;

· містять велику кількість прикладів і завдань;

· є в зручних форматах (принцип збирання);

2) робиться розбивка матеріалу на складові частини, що складаються з модулів, мінімальних за обсягом, але замкнутих за змістом, а також складається перелік понять, які необхідні й достатні для оволодіння предметом;

3) перероблюються тексти джерел відповідно до змісту та структури модулів; виключаються тексти, що не ввійшли в переліки, і додаються ті, котрих немає в джерелах; визначаються зв'язки між модулями й інші гіпертекстові зв'язки. Таким чином, готується проект гіпертексту для комп'ютерної реалізації;

4) гіпертекст реалізується в електронній формі. Як результат створюється примітивне електронне видання, що вже може бути використане в навчальному процесі;

5) розробляється комп'ютерна підтримка, інструкції для користувачів зі застосування інтелектуального ядра електронного підручника. Тепер електронний підручник готовий до подальшого вдосконалювання за допомогою мультимедійних засобів;

6) змінюються способи пояснення окремих понять і тверджень та відбираються тексти для заміни мультимедійними матеріалами;

7) розроблюються сценарії візуалізації модулів для досягнення найбільшої наочності, максимального розвантаження екрана від текстової інформації і використання емоційної пам'яті студента для полегшення розуміння і запам'ятовування навчального матеріалу;

8) робиться візуалізація текстів, тобто комп'ютерне втілення розроблених сценаріїв з використанням малюнків, графіків і, можливо, анімації.

На цьому розробка електронного підручника закінчується і починається його підготовка до експлуатації. Слід зазначити, що підготовка до експлуатації електронного підручника припускає деякі корекції його змістовних і мультимедійний компонентів [8, 54].

На цьому етапі доцільно повернутися до поняття електронного підручника, порівняти електронний підручник зі звичайним текстовим підручником. Використання комп'ютера для відтворення на екрані монітора тексту і кольорових ілюстрацій, що повністю копіюють звичайний друкований підручник, не дає права отриманому продукту носити назву електронний підручник, це всього лише електронна форма звичайного підручника, яку значно важче читати на екрані. Звичайний підручник може стати перед нами і у письмовій (рукописній) формі, і не змінити своєї сутності, і у той же час бути більш зручним для читання в порівнянні з електронною формою. Повторимо, не можна називати електронним підручником будь-який продукт освітнього характеру тільки через те, що він може бути використаний винятково за допомогою комп'ютера. Відтворення або використання такого продукту за допомогою засобів інформатики є необхідною, але не достатньою умовою.

Серед основних вимог до створення електронних підручників для освітнього процесу: науковості, доступності, проблемності, велика увага приділяється наочності навчання: почуттєвому сприйняттю досліджуваних об'єктів. Наочність навчання при використанні комп'ютерних програм має деякі переваги перед навчанням з використанням традиційних підручників.

Розробникам електронного підручника в якості одного з можливих варіантів можна запропонувати метод з проектування інформаційної діяльності, у тому числі і з розробки програмного забезпечення навчального призначення. Зміст його в тім, що розробникам необхідно відповісти на ряд питань, що відносяться до можливих реалізацій електронного підручника (у цьому випадку під проектуванням інформаційної діяльності мається на увазі створення електронного підручника) [4, 23].

У програмах з мультимедійним поданням інформації з'являється можливість створення не тільки зорових, але і слухових відчуттів. Електронні підручники істотно підвищують якість самої візуальної інформації, вона стає яскравішою, динамічнішою. З'являється можливість наочно-образної інтерпретації істотних властивостей не тільки тих або інших реальних об'єктів, але навіть і наукових закономірностей, теорій, понять.

Електронний підручник, може бути виконаний у двох варіантах:

· для відкритого доступу через глобальну комп'ютерну мережу Іnternet;

· для використання у процесі аудиторного навчання (для локальної мережі).

Електронний підручник повинен розроблятися для його використання на комп'ютерах середнього класу. Потрібно тільки, щоб на комп'ютері був установлений MS Word і Power Poіnt. Можливість відтворення звукових файлів бажана. Електронні підручники можуть бути створені у кількох форматах:

· Електронні підручники у форматі Word, PowerPoіnt.

Немає потреби представляти документи в цих розповсюджених форматах. З їхньою допомогою можна легко і швидко підготувати якісний електронний навчальний посібник з вбудованою системою самоконтролю.

· Електронні підручники у форматі Acrobat.

Дуже добре зарекомендував себе формат PDF електронних документів від компанії зі світовим ім'ям Adobe Systems. Для читання електронних підручників у цьому форматі застосовується вільно розповсюджувана програма Acrobat Reader. Для створення ж електронних підручників використовується програма Acrobat з широкими можливостями, цілком доступна освітнім організаціям. Багато мільйонів електронних документів у світі виконані саме у форматі PDF.

· Електронні підручники в програмі Flash MX.

Багато електронних підручників мають основу -- програму Flash MX, що представляє потужну систему для створення анімаційних файлів для Web. Майбутнє за дистанційним навчанням, тож вивчення і застосування цієї програми не випадково.

· Електронний підручник у програмі 3D Studіo MAX.

Широко розповсюджених програм моделювання досить багато, однак одна із кращих програм тривимірного моделювання і мистецтва анімації для створення візуальних ефектів программа -- 3D Studіo MAX. 3D MAX дозволяє змоделювати багато чого шляхом використання різноманітних базових об'єктів. Програма 3D MAX приваблює тим, що в ній можна відчути себе творцем цілого фільму, виступати у ролі режисера, оператора, композитора, всіх тих, хто створює фільм. Звичайно, цей процес займає багато часу, але якщо він вам подобається, то час пройде непомітно.

Об'єднання програм 3D MAX і Flash MX дозволяє створити навчальні програми, які дозволяють забезпечити впровадження нових технологій, що відповідають світовим стандартам в області інформатизації.

Завдяки використанню тривимірного моделювання 3D MAX і зручному інтерфейсу Flash нові комп'ютерні програми стали наочні, барвисті та цікаві учням.

Можна виділити три основних режими роботи електронного підручника [15, 76]:

· навчання без перевірки;

· навчання з перевіркою, при якому наприкінці кожної глави (параграфа або теми) учням пропонується відповісти на кілька питань, що дозволить визначити ступінь засвоєння матеріалу;

· тестовий контроль, призначений для підсумкового контролю знань учнів із виставлянням оцінки.

Підбиваючи підсумки, можна відповісти на важливе питання: кому і навіщо потрібний електронний підручник [12, 55]?

Для самостійної роботи учнів:

· полегшує розуміння навчального матеріалу за рахунок інших, ніж у друкованій навчальній літературі, способів подачі матеріалу: індуктивний підхід, вплив на слухову і емоційну пам'ять;

· допускає адаптацію відповідно до потреб учня, рівня його підготовки, інтелектуальних можливостей;

· надає можливості для самоперевірки на всіх етапах роботи;

· виконує роль учителя, надаючи необмежену кількість роз'яснень, повторень, підказок тощо.

Для роботи на практичних заняттях:

· дозволяє учителеві проводити заняття у формі самостійної роботи за комп'ютерами, залишаючи за собою роль керівника і консультанта;

· дозволяє учителеві за допомогою комп'ютера швидко і ефективно контролювати знання учнів, задавати зміст і рівень складності контрольного заходу;

· дозволяє учителеві використовувати комп'ютерну підтримку для рішення більшої кількості завдань, звільняє час для аналізу отриманих рішень і їхньої графічної інтерпретації.

· дозволяє виносити для вивчення на уроках матеріал, можливо, менший за обсягом, але найбільш істотний за змістом, залишаючи для самостійної роботи з електронним підручником те, що виявилося поза рамками занять;

· дозволяє оптимізувати співвідношення кількості і змісту прикладів і завдань, розглянутих в класі і тих, які учневі потрібно зробити вдома;

· дозволяє індивідуалізувати роботу з учнями, особливо це стосується домашніх завдань і контрольних заходів.

1.3 Умови успішного впровадження навчального курсу «Інформатика»

Успішне впровадження навчального курсу «Інформатика» залежить від обов'язкової саме для нього складової Ї стандарту можливостей для навчання, в якому зазначаються обов'язкові умови та ресурси, потрібні для реалізації державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів середнього шкільного віку.

До обов'язкових умов успішного впровадження курсу слід віднести:

· підготовленість учителів інформатики до навчання курсу «Інформатика»;

· забезпечення кожного навчального закладу сучасною комп'ютерною технікою відповідно до чинних норм (специфікацій навчальних комп'ютерних комплексів (НКК);

· під'єднання до Інтернету всіх комп'ютерів НКК, якість якого забезпечує виконання кожним учнем завдань роботи із сервісами Інтернету, та наявність у навчальному закладі локальної комп'ютерної мережі.

При вивченні предмету кожний урок проводиться із використанням комп'ютерів, тому на кожному уроці класи діляться на підгрупи так, щоб кожен учень був забезпечений індивідуальним робочим місцем за комп'ютером, але не менш як 8 учнів у підгрупі.

Аналіз літературних джерел дозволив виділити перелік необхідних засобів прикладного програмного забезпечення для вивчення курсу «Інформатика»:

· операційна система з графічним інтерфейсом;

· клавіатурний тренажер і тренажер миші;

· програма для запису даних на оптичні носії;

· архіватор;

· антивірусна програма;

· векторний графічний редактор;

· растровий графічний редактор;

· текстовий процесор;

· редактор презентацій;

· редактор публікацій;

· програми для опрацювання об'єктів мультимедіа;

· табличний процесор;

· система управління базами даних;

· програма для створення карт знань;

· програма для опрацювання аудіо- та відеоданих і розробки потокових презентацій;

· електронні словники та програми-перекладачі;

· веб-браузер;

· навчальне середовище виконання алгоритмів;

· програми для розвитку логічного та критичного мислення;

· розвиваючі програми;

· комп'ютерні програми для підтримки вивчення різних навчальних предметів.

Вибір певних операційних систем, програмних та апаратних платформ, програмних засобів здійснює вчитель.

Розподіл навчальних годин на вивчення розділів програми (див. табл. 1.1)

Таблиця 1.1

2. Аналіз навчальних програм та навчально-методичних комплексів шкільного курсу «Інформатика» (6 клас)

Висновки

В основній школі інформатику починають вивчати як окремий навчальний предмет, зміст й вимоги до засвоєння якого є єдиними для всіх учнів. Урахування пізнавальних інтересів учнів, розвиток їхніх творчих здібностей і формування схильності до поглибленого навчання інформатики здійснюється завдяки особистісно-орієнтованому підходу та запровадженню курсу «Інформатика».

Успішне впровадження навчального курсу «Інформатика» залежить від обов'язкової саме для нього складової -- стандарту можливостей для навчання, в якому зазначаються обов'язкові умови та ресурси, потрібні для реалізації державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів середнього шкільного віку.

В процесі дослідження нами проаналізовано та здійснено порівняльну характеристику навчальних програм з інформатики для 6 класу.

На нашу думку, всі навчальні програми можна використовувати для навчання дітей, тому що всі вони передбачають формування інформаційної культури школярів.

Список використаних джерел

1. Казанцева О. П. "НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА пропедевтичного курсу інформатикидля учнів 5-6 класів загальноосвітніх навчальних закладів за навчально-методичним комплексом «ІНФОмандри»"

2. Книга вчителя інформатики: Довідково-методичне видання / Упоряд. Н.С.Прокопенко, Т.Г.Проценко - Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005.- 256с.

3. Коршунова О.В. «Інформатика. Шукачі скарбів» . 5_8 класи. Весна. 2010.

4. Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти (Наказ МОН України від 05.05.2008 р. N 371) // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. - 2008. - N 13 - 15

5. Пахомова Г.В. - Шепетівка: «Аспект», 2010. - 136 с.,

6. Пахомова Г.В. "Інформатика. Основи програмування мовою ЛОГО. 6 клас" 2010

7. Ривкінд Й.Я., Ломаковська Г.В., Колесников С.Я., Проценко Г.О. 5-9 класи. Світич. 2010.

8. http://informatikanova.blogspot.com/p/blog-page_20.html

9. http://informatic.org.ua/forum/26-1806-1

10. http://vesna-books.com.ua/books/index/all/shukachi-skarbiv-2/

11. http://aspekt-edu.kiev.ua/index.php?do=static&page=logo

Размещено на Allbest.ru