Використання національними бібліотеками соцмереж для представлення бібліотечних продуктів і послуг

На вибір бібліотекою соціальної мережі справляє вплив характер наявного в установі фонду, який значною мірою залежить від виду бібліотеки, аудиторії користувачів та підходів бібліотеки до використання соцмереж. Останнє визначається, з одного боку, ставленням бібліотечного персоналу до впровадження в свою діяльність нових форм та інструментів, з другого - політикою, яка проводиться керівництвом книгозбірні.

Аналіз використання бібліотеками соцмереж мультиформатного контенту виявив, що серед послуг, які надаються в такий спосіб користувачам, переважають: 1) надання доступу до документів фонду; 2) інформування про інформаційні продукти бібліотеки; 3) інформування про нові надходження; 4) інформування про послуги (доступ до передплачених баз даних тощо); 5) інформування про заходи (конференції, круглі столи, презентації, майстер-класи тощо); 6) навігація інформаційними ресурсами (інформування про інформаційні проекти, новини книговидавництва, нові інтернет- платформи, сервіси тощо).

Що характерно, в мережах мультиформатного контенту деякі великі бібліотеки з розгалуженою структурою підтримують декілька сторінок (наприклад, Бібліотека Конгресу, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), одна з яких загальнобібліотечна, а інші ведуться різними підрозділами і вирізняються відповідною специфікою.

Так, Бібліотека Конгресу у мережі Facebook представлена шістьма сторінками: Library of Congress, American Folklife Center, External Digital Preservation, National Library Service for the Blind and Physically Handicapped, Law Library of Congress, Performing Arts at the Library of Congress. НБУВ, окрім головної сторінки бібліотеки, представлена у Facebook ще дев'ятьма сторінками: Фонд Президентів України, СІАЗ Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади, Репортер СІАЗ, Національна юридична бібліотека, Рада молодих вчених НБУВ, Відділ музичних фондів НБУВ, Центр науково- бібліографічної інформації НБУВ, Австрійська бібліотека в Києві, Відділ стародруків та рідкісних видань.

Такий підхід дає змогу комплексно представляти як фонди бібліотеки, так і різні напрями її діяльності, а також забезпечувати адресне задоволення інформаційних запитів користувачів при їх більшому охопленні. Синергетичний ефект від узгодженої інформаційної політики стосовно підтримки функціонування в соціальній мережі різних сторінок однієї установи дає змогу говорити про формування бібліотечних мережевих кластерів. Те саме стосується узгодженого представлення однієї бібліотечної установи в соціальних мережах різних видів - мультиформатного, аудіо- та візуального контенту.

Останні різняться за діапазоном їхнього інструментарію: можливістю коментувати контент, систематизувати його шляхом створення альбомів, папок або дощок, розміщувати крім графічного контенту ще й відео- або аудіо- тощо.

Якщо говорити про можливості для бібліотеки вигідно представити свої фонди, поповнити інформаційну базу та забезпечити користувачеві зручний доступ до документів, то тут першість серед соціальних мереж візуального контенту посідають сервіси Flickr.com і Pinterest.

Ще у січні 2008 р. Бібліотека Конгресу спільно з хостером фотографій Flickr.com запустила проект, виклавши в мережі понад 3 тис. фотографій з колекцій 30-40-х рр. минулого століття. Відвідувачів закликали робити мітки (теги), коментувати й залишати нотатки під представленими фото, сподіваючись, що це збагатить не лише культуру та обізнаність суспільства, а й саму колекцію, адже більшість фотографій містила невідомі об'єкти, що ускладнювало надання їх повного бібліографічного опису. У результаті за п'ять місяців з моменту запо- чаткування проекту була оновлена інформація в 127 записах (за даними каталогу). «Проект, - як слушно наголошує В. Бондаренко, - наочно продемонстрував можливості використання сучасних технологій у процесі оптимізації керування знаннями в бібліотечній сфері, оскільки він створив умови для трансформації «прихованих» знань у наявні з їх подальшим оформленням, у даному випадку, у вигляді уточнених бібліографічних описів. Забезпечення можливості технічного переходу із зображення до розділу колекцій Бібліотеки Конгресу, у свою чергу, полегшувало користування сайтом бібліотеки і, таким чином, сприяло більш активному залученню потенційних користувачів. З іншого боку, усвідомлення користувачами бібліотеки своєї причетності до створення «нового знання» стало додатковим стимулом для їх активного користування бібліотечним інформаційним ресурсом» [1, с. 213].

У 2013 р. Британська бібліотека в рамках проекту «Ілюстрації, яких ніхто не бачив» («Unseen Illustrations») виклала у Flickr.com мільйон сканованих ілюстрацій з книг, опублікованих У ХУІІ-ХІХ ст. Серед опублікованих матеріалів - мапи, художні ілюстрації, листи, копії настінних фресок, які у такий спосіб виявилися відкритими світу, оскільки їх розміщення на Flickr.com ввело їх у мережевий обіг і створило умови для пошуку пошуковими системами.

Науковці та куратори бібліотеки звернулися із закликом до публіки брати зображення і використовувати їх з будь-якою метою, оскільки всі терміни дії авторських прав на них вже минули.

Усі представлені ілюстрації забезпечені метада- ними: з якої книги, тому, сторінки було взято зображення. Для складання метаданих за ключовими тезаурусами (часовий, географічний, предметний), котре вимагає наявності опису того, що зображено на ілюстрації, співробітники Британської бібліотеки, так само, як і у випадку з Бібліотекою Конгресу, запрошують користувачів допомогти їм зібрати більше інформації про представлені зображення. соціальна мережа бібліотека послуга

Про популярність проекту та ефективність використання бібліотекою соціальної мережі свідчить той факт, що за кілька днів, після того як перші відскановані зображення були завантажені на сторінку бібліотеки у Flickr.com, вони набрали більше 6 млн переглядів і передруків.

Британська бібліотека так прокоментувала подію на своєму сайті: «Ми можемо знати, з якого видання, тому і з якої сторінки було взято зображення, але про саме зображення нам нічого невідомо. Ми повністю заохочуємо людей працювати з цими зображеннями, обробляючи і покращуючи їх. А вони допоможуть іншим заінтересованим працювати з випуском. Подібних корпусів зображень дуже мало у відкритому доступі. Викладаючи їх онлайн, ми сподіваємося ініціювати і підтримати вже існуючі дослідження, які вивчають друковану ілюстрацію, картографію та інші сфери, в яких наші зображення можуть виявитися корисними» [2].

Станом на серпень 2015 р. на платформі Flickr.com було представлено лише 12 національних бібліотек Британська бібліотека (https://www.flickr.com/people/ britishlibrary/); Бібліотека Конгресу (https://www.flickr. com/photos/library_of_congress/); Національна бібліоте-ка Швеції (https://www.flickr.com/people/25300312@ N08//); Національна бібліотека Австралії (https://www. flickr.com/photos/national_library_of_australia_com- mons/); Бібліотека і архіви Канади (https://www.flickr.com/ people/lac-bac/); Російська державна бібліотека (https://www.flickr.com/people/leninka/); Національна бібліотека Іспанії (https://www.flickr.com/people/bibliote- cabne/); Національна бібліотека Ізраїлю (https://www. flickr.com/people/64126959@N03/); Національна бібліоте-ка Ірландії (https://www.flickr.com/photos/yournlire- land/); Національна бібліотека Шотландії (https://www. flickr.com/photos/nlscotland/); Баварська державна бібліотека (https://www.flickr.com/people/8460649@N05/); Національна бібліотека Фінляндії (https://www.flickr.com/ photos/natlibfi/albums/).. Найбільшу колекцію створено Британською бібліотекою (завантажено 1 023 705 документів, які систематизовано у 1036 альбомів). Практично всі бібліотеки більшою або меншою мірою використовують платформу для представлення власних фондів. При цьому сторінки 7 з 12 бібліотек майже повністю (за винятком поодиноких альбомів) присвячені розкриттю багатства бібліотечних фондів, вони містять як зображення, описи окремих документів, так і цілих бібліотечних колекцій.

Водночас на Flickr.com можна легко розмістити візуалізовану інформацію й стосовно заходів, що відбулися у закладі, зображення будівлі самої бібліотеки, її приміщень. Як засвідчує досвід Національної бібліотеки Ізраїлю, з 70 створених на платформі альбомів її фонди представляють лише 8, а висвітленню різних заходів - презентацій, зустрічей, конференцій, форумів, виставок тощо присвячено 46 альбомів.

Змішані колекції, які містять і зображення документів з фондів бібліотек, і фотозвіти тих заходів, які проводились установою, зображення самої бібліотеки та її приміщень, сформували на Flickr.com Баварська державна бібліотека, Національні бібліотеки Ізраїлю, Ірландії та Фінляндії.

Альбоми Російської державної бібліотеки висвітлюють лише бібліотечні заходи, а документи з фондів бібліотеки презентуються в альбомах, присвячених бібліотечним виставкам.

Сервіс Flickr.com дає змогу супроводжувати представлені на цій платформі документи їх розгорнутим описом. Хоч такі можливості не означають обов'язкового надання такого опису усіма бібліотеками, зареєстрованими в цій мережі. Як виявило дослідження, одними з найбільш детальних описів, представлених у Flickr.com документів, вирізняються колекції зображень Бібліотеки Конгресу, Британської бібліотеки, Бібліотеки та архівів Канади. Серед наявних заповнених позицій - назва документа і дата його створення, ключові слова та теги, умови використання, унікальна URL-адреса, за якою цифрова копія документа зберігається на сайті бібліотеки, анотація або опис предмета зображення. Уточнюється, що користувач має змогу завантажити зображення і для цього пропонуються різні формати.

Водночас названі поля і можливості відсутні в описі зображень, представлених, у мережі, наприклад, Національною бібліотекою Швеції, Баварською бібліотекою та низкою інших. Національна бібліотека Ізраїлю взагалі не надає опису розміщених у мережі документів.

Зауважимо, що формат соціальної мережі не вимагає дотримання певних стандартів опису представлених у ній документів. Більше того, такі стандарти наразі не розроблені й не узгоджені професійним бібліотечним середовищем. Утім, враховуючи статус бібліотечних інституцій як установ, котрі надають доступ до достовірної інформації, організовують інформаційні масиви і сприяють пошуку потрібної інформації, намагаються задовольняти запити користувачів у максимально повному обсязі, дотримання ними стандартів опису, що застосовуються для електронних документів з фонду бібліотеки, в середовищі соціальних медіа є вкрай бажаним, адже воно сприятиме впорядкуванню інформації, яка циркулює в інтернет-прос- торі, і забезпечуватиме її ефективний пошук відповідними системами.

Сервіс Flickr.com дає змогу переглядати розміщені бібліотекою на сторінці зображення в режимі стріму або потоку (від англ. Stream - потік), або перейти до ознайомлення з альбомами, в яких зібрані зображення певної тематики. Причому створені в сервісі альбоми можуть тематично збігатися, а можуть і відрізнятися від сформованих у фондах бібліотеки колекцій. Зокрема, альбом Бібліотеки Конгресу «Зустрічай більше скарбів» («Meet More Treasures») презентує зображення з 25 колекцій з фондів бібліотеки [30]. Утім, зазвичай створені бібліотеками на Flickr.com альбоми відповідають наявним у бібліотечних фондах колекціям.

Дещо інший підхід спостерігаємо в мережі Pinterest. Для створених в цій мережі альбомів єдиний принцип систематизації - тематика. Отже, альбом бібліотеки в Pinterest може включати цифрові копії фото, листівок, малюнків, відео, створені різними авторами в різні часи, але об'єднані однією тематикою.

Так, представлені Бібліотекою Конгресу дошки (альбоми) «Пішов на риболовлю» («Gone Fishing»), «Цвітіння сакури» («Cherry Blossoms») або «Читання» («Reading») містять зображення, які зберігаються в різних колекціях бібліотеки, і представляють як фото, так і зображення книжкових обкладинок, ілюстрацій, малюнків, об'єднаних обраною темою.

Водночас, тематика окремих дощок може передбачати об'єднання однотипних за своїм характером документів. Наприклад, представлена Британською бібліотекою дошка «Понеділок Манускриптів» («Manuscript Monday») містить зображення винятково рукописних документів з фондів бібліотеки.

Підходи різних бібліотек до використання сервісу Pinterest мають свої особливості. Для одних установ - це платформа для представлення, переважно, їхніх фондів. У першу чергу, це стосується Бібліотеки Конгресу, серед 45 дощок якої у Pinterest 43 присвячені тематичному висвітленню документів з фондів бібліотеки - фото, малюнків, плакатів, листівок, газетних вирізок, книжкових обкладинок, ілюстрацій та сторінок. Виняток - дошка «Бібліотечна крамниця» («Shop the Library»), яка рекламує різні товари із зображеннями документів бібліотечного фонду, котрі можна придбати в бібліотеці, через Інтернет, та дошка «Місяць національної поезії» («National Poetry Month»), що містить як цифрові копії фото відомих поетів, їхніх рукописів, опублікованих творів з фондів бібліотеки, так і зображення «Поетичної вітальні» («The Poetry Room») Бібліотеки Конгресу, вебкасти фрагментів присвячених поезії заходів.

Так само в колекції з 15 дощок на платформі Pinterest Національної бібліотеки Нідерландів розкриттю бібліотечних фондів присвячено 12, 2 дошки містять зображення будівлі бібліотеки та її приміщень і ще одна - цікаві зображення книгознавчої та бібліотекознавчої тематики.

Більш комплексно використовує сервіс Pinterest Британська бібліотека. Вона не лише презентує багатство бібліотечних фондів, а й інформує користувача про можливості, які відкриває перед ним користування бібліотечними продуктами та послугами, особливості користування різними послугами, про заплановані бібліотечні заходи. Достатньо ілюстративно насичений у цьому контексті перший ряд дощок колекції Британської бібліотеки у Pinterest, серед яких:

• «Блоги Британської бібліотеки» (British Library Blogs) - містить зображення, опубліковані в блогах бібліотеки;

• «Почни з Британською бібліотекою» (Getting Started at the BL) - серед іншого містить чотири відеоролики: відеогіди з реєстрації в бібліотеці (Guide to registering to use the British Library) (рисунок), користування читальними залами (Guide to getting started in the Reading Rooms), користування колекціями для дослідників (Exploring the collections - The Researcher. Here's a quick guide to exploring the Library for researchers) та дизайнерів (Exploring the

Collections - The Designer. Here's a quick guide to exploring the Library for designers);

• «Подарунки Британської бібліотеки» (British Library Gifts) - містить зображення асортименту бібліотечної крамниці;

• «Зроблено з Британською бібліотекою» (Made with the British Library) - містить відеосюжети історії успіху користувачів бібліотеки, якого вони досягли завдяки користуванню бібліотечними фондами та влаштованим бібліотекою майс- тер-класам, а також зображення різних товарів, у дизайні яких було використано ідеї, тематику, ілюстрації творів з фондів бібліотеки.

Рисунок. Відеогід з реєстрації в Британській бібліотеці, розміщений на сторінці бібліотеки в мережі Pinterest

На окремій дошці - «Будівля Британської бібліотеки» (British Library building) - зібрано різні зображення установи.

Подібний підхід до використання платформи Pinterest застосовує Національна бібліотека Хорватії, з 15 створених дощок якої лише 8 присвячено безпосередньому висвітленню документів з фондів установи. При цьому зображенням бібліотечної будівлі, сувенірів бібліотечної крамниці та цікавій книгознавчій тематиці відведено по 1 дошці, по дві дошки присвячено заходам за участю бібліотеки та подіям і особистостям хорватської історії.

Те саме спостерігається і у Національній бібліотеці Ізраїлю, окремі дошки якої присвячено виставкам (Exhibitions), подіям (Events at the Library), освіті і саморозвитку з бібліотекою (Jewish (informal) education and crafts; Education with NLI - Jerusalem Education with NLI - Chanukah), бібліотечній будівлі (The National Library Building) (див. табл. 3).

Таблиця 3 Представленість національних бібліотек світу на платформі Pinterest

Незважаючи на широкі можливості Pinterest, станом на 1 вересня 2015 р. сайти лише 6 національних бібліотек, актуальні веб-адреси яких розміщені на порталі НБУВ, містили посилання на сторінки цих інституцій у Pinterest: Британської бібліотеки, Бібліотеки Конгресу, Національної бібліотеки Ізраїлю, Національної бібліотеки Хорватії, Національної бібліотеки Нідерландів та Національної бібліотеки Сингапуру. Частково така ситуація пояснюється відносною молодістю мережі - платформа Pinterest заснована у 2010 р. Водночас ресурс динамічно розвивається: у 2011 р. його було визнано найбільш швидко зростаючим сайтом. За два роки - станом на 2012 р. - аудиторія Pinterest нараховувала вже більше 11 млн користувачів, кількість яких продовжує стрімко зростати.

Бібліотекарі сьогодні активно вивчають перспективи використання Pinterest. Зокрема, керівництво Бібліотеки університету Реджайни (Канада) організувало експериментальне дослідження можливостей використання Pinterest як інструмента збагачення бібліотечних послуг і поглиблення комунікації з користувачами. Для роботи в Pinterest було сформовано команду з п'яти фахівців, котрі представляли різні відділи бібліотеки. Вони малистворити і щоденно оновлювати бібліотечну сторінку в мережі, здійснюючи розміщення («піннінг») нових матеріалів по різних бібліотечних категоріях з метою підтримки інтересу до сторінки з боку університетського співтовариства [29, р. 2-3]. Бібліотечна сторінка (акаунт) була запущена у квітні 2012 р., на жовтень 2012-го вона мала вже 160 користувачів, які підписалися на 500 публікацій («пінів»), розміщених у 40 альбомах («дошках»). Публікації містили інформацію про нові книги за темою, фото відремонтованих бібліотечних приміщень тощо. Найбільш популярними дошками виявилися «Що Ви зараз читаєте?» (What are you Reading?) та «Улюблені бібліотеки» («Libraries We Love»). Pinterest виявився зручним інструментом для візуального відображення нових назв книг разом з інтерактивними посиланнями на каталог бібліотеки [29, р. 5-6].

За висновками бібліотечних фахівців, Pinterest є ефективною платформою для комунікації між бібліотечними працівниками, викладачами і студентами, яка створила умови для відкритого діалогу, обміну інформацією, даючи змогу:

* просувати книги і читання (розміщуючи зображення обкладинок книжок, анонси майбутніх публікацій, інформацію про бібліотечні новини та перелік літератури, якою бібліотека має намір поповнити свої фонди);

• підтримувати контакт з популярними письменниками, кількість яких у Pinterest зростає;

• організовувати корисні ресурси і наукові інструменти («дошки» з візуальними закладин- ками для довідкових сторінок і статей, що обговорюються в межах навчальних курсів, ілюстрованих керівництв і довідників, онлайн- бібліографії тощо);

• обмінюватись і поширювати матеріали з певних галузей і в певних форматах (колекції електронних книг, фото і відео про історію певної місцевості, предметні рубрикатори з гіпер- посиланнями на відповідні предметні веб- сторінки [36].

Інша мережа графічного контенту - Instagram, яка станом на 1 вересня 2015 р. використовувалася 10 національними бібліотеками, надає порівняно менші сервісні можливості, ніж Pinterest. Зокрема, зображення в ній можна переглядати лише в режимі стріму, що доволі незручно, коли на сторінці розміщено вже багато публікацій. Більш давні світлини виявляються «прихованими» знизу сторінки і для того, щоб їх переглянути, потрібно постійно перетягувати бігунок на сторінці донизу. Мережа також не дає змоги систематизувати розміщені зображення по альбомах, папках, «дошках» тощо, що знову-таки, ускладнює користування контентом у випадку його значної кількості та різноманітності тематики розміщених зображень.

Специфіка інструментарію мережі зумовила особливості її використання бібліотечними установами, які надають перевагу розміщенню на своїх сторінках в Instagram фото і відео з бібліотечних заходів, приміщень бібліотеки, візу- алізованих анонсів книжкових виставок та презентацій, просто окремих (найбільш важливих) зображень книжково-бібліотечної тематики (табл. 4). Оскільки, зазвичай, ідеться не про документи з бібліотечних фондів, то представлені зображення супроводжуються відповідними описами пояснювального або коментуючого характеру: яка подія відображується, коли вона відбулась або відбудеться, хто взяв або візьме в ній участь тощо.

Виходячи з особливостей Instagram, використання мережі бібліотеками може бути ефективним у випадку оперативного розміщення інформації про ті події, які щойно відбулися в бібліотеці, або ті, що відбудуться невдовзі, з метою їх візуального рекламування, популяризації діяльності бібліотеки, просування її послуг і продуктів.

На відміну від розглянутих вище мереж візуального контенту, які містять, переважно, графічні зображення, мережа YouTube.com призначена для розміщення відео. YouTube.com є третьою за популярністю серед національних бібліотек мережею після мереж муль- тиформатного контенту Facebook і Twitter.

Першими почали «освоювати» можливості YouTube.com для обслуговування користувачів і просування власних продуктів, фондів Бібліотека Конгресу і Британська бібліотека, сторінки яких у мережі з'явилися, відповідно, у червні і жовтні 2007 р. Станом на 20 грудня 2015 р. в YouTube.com представлено вже 27 бібліотек зі статусом національних. За кількістю розміщеного на сторінці контенту на сьогодні першість посідає Бібліотека Конгресу (2609 відео, систематизованих у 35 списків відтворення - плейлистів), із значним відставанням друге і третє місця займають відповідно Національна бібліотека Ізраїлю (493 відео в 68 плейлистах) і Російська національна бібліотека (454 відео в 14 плейлистах).

Слід зауважити, що кількість розміщеного відео ще не гарантує відповідної кількості переглядів створеного контенту. Так, за Бібліотекою

Таблиця 4 Сторінки національних бібліотек у соціальній мережі Instagram