Оновлення та відновлення BIOS

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Оновлення та відновлення BIOS

1. BIOS (Basic Input/Output System) - базова система вводу-виводу

1.1 Поняття та принцип роботи BIOS

Все має свій початок. Життя починається з народження, хліб - з колоска, робота - з навчання і т.д. По цьому діє слідуючий принцип: щоб одержати щось більше, потрібно почати з чогось меншого.

Так само йде справа і з комп'ютером. Щоб «пожвавити» його, необхідно заздалегідь примусити працювати дрібніший, але, проте, важливий механізм. Таким механізмом в комп'ютері є BIOS.

BIOS (Basic Input/Output System) - базова система введення - висновку - є набором спеціальних підпрограм, які використовує комп'ютер для ініціалізації тих, що комплектують, необхідних йому для первинного завантаження і подальшої роботи. Такими пристроями є процесор, оперативна пам'ять, клавіатура, відео карта та інші. Щоб управляти ними і використовується BIOS. Фактично це перше програмне забезпечення, що виконується процесором. Оскільки на початковому етапі завантаження комп'ютера зовнішні пристрої недоступні, BIOS зберігається на спеціальній мікросхемі (або двох мікросхемах - при використанні двох мікросхем застосовується назва Dual BIOS), яка розташована на материнській платі.

Як правішало, материнська плата містить три типу пам'яті, які зберігають в собі дані, необхідні для роботи BIOS і початкового завантаження комп'ютера.

· Boot Block. Це спеціальна пам'ять, в якій находяться дані, необхідні для завантаження комп'ютера. Вони використовуються процессором тільки в случає пошкодження вмісту BIOS в результаті яких-небудь дій користувача або збою апаратури. Завдяки Boot Block можна завантажитися із спеціально підготовленого гнучкого диска з метою «перепрошивки» BIOS.

· Мікросхема пам'яті, що зберігає BIOS. На даній мікросхемі находятся всі підпрограми BIOS. Вони відповідають не тільки за ініціалізацію тих, що комплектують комп'ютера і завантаження операційної системи, але і за подальшу взаємодію з нею у разі потреби доступу до того або іншого пристрою.

· CMOS - пам'ять. Це особливий тип пам'яті, призначений для зберігання параметрів ініціалізації пристроїв комп'ютера. Крім того, тут же знаходиться всі настройки BIOS, які може змінювати користувачів (таймінги пам'яті, чистота шини, параметри жорсткого диска і ін.).

Дана пам'ять (на відміну від перерахованих вище) є енергозалежною. Щоб її вміст не стирався, на материнській платі встановлюється спеціальна акумуляторна батарея, енергії якої достатньо для підживлення CMOS-пам'яті.

Принцип роботи BIOS достатньо простий. Відразу після подачі живлення на процесор починає працювати спеціальна підпрограма BIOS, яка називається POST (Power-On Self Test). Вона тестує пристрої (оперативну пам'ять, відео карту, дисковод, жорсткий диск і ін.), необхідні для подальшого завантаження комп'ютера. Якщо виникають помилки, то видається відповідний звуковий сигнал (або серія сигналів) і / або текстове повідомлення (при робочій відео карти). Після цього завантаження комп'ютера припиняється до усунення виниклої несправності.

Якщо ніяких несправностей не виявлено, то управління передається підпрограмі завантаження операційній системі. Вона знаходить пристрій із завантажувальною інформацією (це може бути дисковод, жорсткий диск, привід компакт-дисків і ін.) і запускає операційну систему. Далі управління беруть на себе вбудовані механізми операційної системи.

Безпосередньо перед завантаженням операційної системи користувач може запустити програму BIOS Setup, яка дозволяє змінювати настройки в CMOS-пам'яті. Щоб це зробити, досить натиснути одну з наступних клавіш або поєднань клавіш: Delete, Esc Ctrl+Esc, Ctrl+Alt+Esc, Alt+F2 і ін. (Комбінація клавіш для запуску BIOS Setup залежить від версії і виробника BIOS).

Мікросхеми, в яких зберігаються підпрограми BIOS, можуть бути наступних типів:

· ESCD (від англ. Extended System Configuration Data, розширені дані конфігурації) - область незалежної пам'яті для підтримки динамічної конфігурації пристроїв Plug and Play. При додаванні нового пристрою і при зміні настройок для існуючого на екрані монітора після таблиці конфігурації повинний з'явитися напис виду «Updating ESCD… Success», що означає успішне оновлення даних у області ESCD. Ця область BIOS автоматичний оновлюється при зміні конфігурації без втручання користувача.

· NVRAM (від англ. Non Volatile, не тимчасова) - незалежна пам'ять. Існує декілька типів незалежної пам'яті. Два нижчеописаних - з їх числа.

· EPROM (від англ. Erasable Programmable Read Only Memory) - мікросхема постійної пам'яті, вміст якої стирається за допомогою ультрафіолетового випромінювання.

· EEPROM (від англ. Electrically Erasable Programmable Read Only Memory) - мікросхема постійної пам'яті, вміст якої стирається за допомогою спеціального електричного сигналу. Дані в ній зберігаються і після виключення живлення. Спеціальний вид цієї пам'яті називається Flash ROM. Він може бути перезаписаний, знаходячись в комп'ютері, без застосування додаткових пристроїв на зразок програматора.

· PP BIOS (Plug and Play BIOS) - BIOS, яка підтримує технологію Plug and Play. Вона обов'язково повинна бути записана в мікросхему Flash ROM. RTC (Real Time Clock) - годинник реального годині. Як правило, знаходяться в одній мікросхемі з пам'яттю CMOS (при відключенні живлення харчуються від того ж акумулятора).

Окремо варто згадати про виготовників BIOS. Що стосується персональних комп'ютерів, того найбільшого поширення набули Award BIOS (малий. 1.2., Додаток А) і AMIBIOS (мал. 1.3., Додаток А) відповідно від фірм Award Software і American Megatrends.

Приблизно в 2000 році з'явилася PhoenixBios (малий. 1.4., Додаток А), яка є модифікацією Award BIOS (приблизно цього року відбулося об'єднання двох фірм виробників - Award BIOS і Phoenix Technologies).Існує і безліч інших BIOS (наприклад, AMPTON, AST, BIOSTAR, COMPAQ), які в основному набули поширення на ноутбуках і кишенькових комп'ютерах.

1.2 Функції BIOS

Функції цієї програми вельми обширні. По-перше, зразу після включення живлення комп'ютера одержує управління саме BIOS. Вона виконує початкове тестування всіх компонентів комп'ютера. Якщо все гаразд, те управління передається програмі, що знаходиться в Boot-секторі (завантажувальному секторі) завантажувального диска (це може бути дискета, жорсткий диск, компакт-диск). Та, в свою чергу завантажує операційну систему.

Процедура початкового тестування називається POST-Power-On Self Test (само тестування після включення живлення).

По друге, BIOS зберігає в спеціальній мікросхемі CMOS-пам'яті апаратну конфігурацію комп'ютера. При включенні живлення поточна конфігурація порівнюється із збереженою. Якщо знайдені відмінності, то вміст CMOS-пам'яті оновлюється і, якщо це необхідно, пропонується викликати підпрограму BIOS Setup для вказівки параметрів. Якщо ж відмінностей в конфігурації немає, чи ж оновлення конфігурації виконане без участі користувача, то здійснюються необхідні настройки (конфігурація) апаратних компонентів комп'ютера.

Примітка.

Мікросхема CMOS-пам'яті (Complementary Metal Oxide Semiconductor) є невеликою, по своєму об'єму, оперативна пам'ять (ОЗУ або RAM-Randon Access Memory).Оскільки інформація в ній повинна зберігатися і після виключення живлення, мікросхема CMOS-пам'яті харчується від своєї власної батареї. Наявність батареї породжує свої проблеми. Після декількох років експлуатації (звичайно не менше 5-6 років) батарея вже не здатна забезпечити живлення мікросхеми CMOS-пам'яті, и збережена інформація починає втрачатися. На щастя, досить замінити батарею на нову, і проблем як небувала.

По третє, за допомогою спеціальної підпрограми BIOS Setup користувачу трапляється нагода вказати параметри і режими функціонування окремих компонентів комп'ютера.

І по четверте, власне те, ради чого свого часу розроблялася BIOS-обробка операцій введення-виведення. Наприклад, дисковод розуміє тільки прості команди типа: помістити головку на такій-то доріжці, зчитати сектор і т.д. Якщо б всі програми містили в собі інструкції подібного роду, то вони займали б багато місця, та і працювали вельми і вельми неефективно. Окрім цього, при появі нових пристроїв всі існуючі програми доводилося б модифікувати. Щоб уникнути подібних проблем, велику частину роботи по обробці операцій введення-виведення переклали на BIOS. Це, напевно, не вирішило всіх проблем, але щонайменше значно спростило їх рішення.

Примітка:

Треба відзначити, що сучасні операційні системи практично не використовують (Windows 95/98/Windows Me) або взагалі не використовують (Windows NT / Windows 2000 / Windows XP) можливості BIOS по обробці операцій введення-виведення. Велике значення ці функції мали за часів операційної системи MS-DOS.

2. Оновлення BIOS

2.1 Поява нового устаткування

Технології виробництва, комп'ютерних комплектів постійно розвиваються, що приводить до випуску все більш якісних і могутніших процесорів, відео плат і інших компонентів ПК. Вихід тих, нових комплектів (найчастіше процесорів) вимагає програмної підтримки всіх внесених нововведень. BIOS як родоначальниця програмного забезпечення комп'ютера в першу чергу випробовує необхідність у внесенні подібних змін. Вельми неприємно побачити на екрані монітора напис Pentium II, коли у вас встановлена новітня модель процесора Pentium III. Це тільки зовнішній прояв проблеми застарілої BIOS. Відмінності в архітектурі ядра процесорів іноді настільки великі, що повноцінне використання потужності можливо тільки при відповідній зміні програмного коду, що міститься в BIOS. Окрім процесорів, існує велика кількість інших пристроїв, що вимагають підтримку з боку BIOS. Це жорсткі диски, розмір яких може бути обмежений застарілою версією BIOS (наприклад, комп'ютери класу Pentium можуть працювати з вінчестерами об'ємом тільки до 8 Гб.), приводи CD-ROM, з яких можливе завантаження тільки за умови підтримки даного режиму з боку BIOS і т.д.

2.2 Необхідність оновлення BIOS

біос комп'ютер оновлення

Існує декілька причин, по яких доводиться вдаватися до перезапису вмісту мікросхеми BIOS.

В першу чергу, потреба в оновлених версіях BIOS з'явилася з виходом операційної системи Windows 95, створеної на основі технології Plug and Play. Для повноцінної реалізації даного стандарту було потрібно підтримка PnP-пристроїв ще на рівні BIOS. Сьогодні практично всі материнські плати комплектуються PnP-BIOS, тому дана проблема практично втратила свою актуальність. Хоча, приклад заходів, з виходом операційної системи Windows 2000 від BIOS було потрібно повніша підтримка стандарту управління енергоспоживанням ACPI.

Деякі версії BIOS із-за різних недоробок не здатні повністю реалізувати можливості нових чипсетів, тому оновлення вельми позитивне позначається на продуктивності як материнських плат і інтегрованих контролерів, так і всього комп'ютера в цілому.

Оновлення BIOS часто значно розширює можливості по настройці режимів роботи окремих компонентів комп'ютера. Це дозволяє найефективніше використовувати його потенційні можливості. Наприклад, в новій версії BIOS можуть міститися повноцінніші функції моніторингу стану системи (температури, швидкості обертання вентиляторів і т. п.).

2.3 Види програм оновлення BIOS

Нікого сьогодні не дивує, що всі поширені програми старанно переписуються різними виробниками нібито для поліпшення їх роботи і збільшення можливостей. Ця основна причина появи великої кількості версій однієї і тієї ж програми. Одні версії працюють краще, інші гірші. Головне, що всі вони направлені на рішення однієї і тієї ж задачі.

З програмами для перезапису вмісту Flash-пам'яті справи йдуть таким чином. Спочатку всі програми основних виробників BIOS (Award і AMI BIOS) призначалися для роботи тільки в середовищі MS-DOS і орієнтувалися на конкретні версії BIOS. У пізніший час «орієнтація» програмістів помінялася на виробництво універсальних програм, які здатні працювати з будь-якою версією BIOS конкретного виробника. Зовсім недавно було оголошено про випуск програм для запису в Flash-пам'ять з середовища Windows. Це дозволило зробити інтерфейс програм інтуїтивно зрозумілим і зручним для використання. При роботі з ними немає необхідності наперед готувати завантажувальну дискету І завантажуватися в «чистому» MS-DOS. Спочатку ці програми освоїли операційні системи сімейства Windows NT (2000), а останнім часом з'явилися графічні додатки і під Windows 9x (ME). Не єдиним достатком таких програм є відсутність універсальності. Майбутнє їх досить прозоре, оскільки збільшення парку машин, що працюють з Windows 2000/ХР, дозволяє припустити, що незабаром поняття завантажувальної дискети (у тому вигляді, в якому її маємо з Windows 9x) в корені зміниться. З цієї причини залишиться тільки одна можливість здійснення оновлення BIOS - з жорсткого диска. На жаль, такі програми підтримують лише найбільш сучасні чипсети і версії BIOS. З цієї причини розглянемо принципи роботи DOS-варіантів програми перезапису Flash-BIOS для Award і AMI BIOS.

Деякі версії найбільш сучасної Award BIOS 6.0 дозволяють скористатися програмою оновлення Flash-пам'яті, «прошитої» в спеціальній не перезаписуваній області BIOS. При кожному завантаженні комп'ютера разом із запрошенням «Press Del to enter Setup» пропонується натиснути комбінацію клавіш <Alt>+<F2>. Після натиснення вказаної комбінації досить вставити в дисковод А дискету з бінарним файлом нової версії BIOS, а вся решта вбудованого програмного забезпечення зробить самостійно.

Програма Award Flash

Програма для перезапису AWARD BIOS, звана звичайно Award Flash, працює тільки в середовищі MS-DOS, вільному від різних резидентних програм. Цю умову слід обов'язково дотримувати, оскільки при записі інформації в BIOS бінарний файл повністю розміщується в оперативній пам'яті для прискорення доступу до нього, а перевірка на предмет зайнятості деяких областей пам'яті не здійснюється. Даний факт може привести до появи серйозної помилки ще на початку процесу запису, коли старий вміст BIOS вже стертий, а новий ще не записаний. Природно, що подібна ситуація гарантовано приводить до втрати працездатності материнської плати.

При роботі з програмою Award Flash необхідно дотримувати наступний синтаксис:

Award.exe [file_1] [file_2] [/key] [/key]…] де:

- [file_1] ім'я файлу, що містить програмний код нової версії BIOS (з розширенням);

- [file_2] ім'я файлу, в якому буде збережений програмний код старої версії BIOS (з розширенням);

/key - ключ до програми, що включає той або інший режим.

Як і будь-яка інша DOS-програма, Award Flash має досить великий набір різних ключів, при використанні яких користувач може вибрати необхідний режим роботи. Всі ключі набираються в будь-якій послідовності через пропуск.

Всі описані ключі можна вводити як в нижньому, так і у верхньому регістрі.

Програма AMI Flash

Програма AMI Flash призначена, в основному, для оновлення AMI BIOS, але може працювати з BIOS інших виробників. Фактично, вона є самою універсальною програмою у області програмування Flash-пам'яті. Деякі виробники BIOS рекомендують використовувати саме цю програму як альтернативу безлічі спеціалізованих версій програм типу Award Flash і ін. Для того, щоб було простіше вирішити, чи використати цю утиліту або знайти яку-небудь зручнішу, розглянемо основні відмінності програми AMI Flash від інших подібних.

По-перше, дана програма використовує для своєї роботи технологію DOS/4GW, яка значно розширює можливості стандартного commatid.com. Відмінними рисами цієї технології є наступні можливості:

- використання практично всієї встановленої оперативної пам'яті (у «чистому» MS-DOS є можливість використання тільки перших 640 Кбайт);

- програма займає при роботі значно менший об'єм оперативної пам'яті в порівнянні з аналогічними програмами;

- з'явилася можливість прямого доступу до будь-якого апаратного пристрою (наприклад, до моста PCI-to-ISA чипсета), минувши функції BIOS - фактично, стає можливим 32-бітовий доступ до пам'яті і простору портів введення / виведення, що дозволяє проводити пряму адресацію всіх регістрів чипсета. Це дозволяє в процесі програмування вводити з мікросхеми Flash-BIOS дані про тип і виробника мікросхеми і вибрати оптимальний алгоритм запису / читання даних.

Модульна структура програми AMI Flash дозволяє оперативно додавати підтримку нових типів мікросхем BIOS і чипсетів. Такий підхід останнім часом стає найбільш популярним, оскільки регулярно на комп'ютерний ринок поступає все більше і більше різновидів чипсетів і типів мікросхем Flash-пам'яті.

При роботі з цією програмою зручно застосовувати завантажувальну дискету з файлом автозавантаження, використовуваним для автоматичного запуску програми і збереження поточної версії BIOS у файлі. В цьому випадку після створення дискети обов'язково перевірте кількість вільного місця, тому що сама програма займає звичайно близько 500 Кбайт і файлу із старою версією BIOS може просто не уміщатися на носії (звичайно використовуються дискети об'ємом 1,44 Мбайт).

При роботі з програмою AMI Flash необхідно дотримувати наступний синтаксис:

Ami.exe [file__name] [/key] [/key]…]

де використання ключа із знаком <-> дозволяє відключити даний режим. Програма AMI Flash здатна запам'ятовувати останню команду і всі вживані ключі, тому при повторному використанні дискети з програмою з іншими ключами невживані режими краще всього відключити.

Програма AMI Flash, на відміну від аналогів, може працювати як в діалоговому режимі, так і в режимі командного рядка. Діалоговий режим надає можливість змінювати режим програмування нітрохи не гірше, ніж командний рядок (цим недоліком страждає Award Flash). Всі можливі ключі пишуться після основної команди з роздільником у вигляді пропуску.

Основний екран програми складається з чотирьох частин: Main Menu - відображаються всі доступні пункти меню; Go Ahead - відображаються опції, доступні для поточного пункту меню;

Information - відображається довідкова інформація про тип мікросхеми Flash-пам'яті, материнської плати. Напис Unknown говорить про те, що програма не може ідентифікувати тип мікросхеми або материнської плати. В цьому випадку оновлювати вміст BIOS не варто, тому що найбільш вірогідним результатом буде несправність материнської плати; Help/Message - відображається коротка інформація про призначення дійсного пункту меню.

Програма в діалоговому режимі дозволяє почати процес оновлення практично відразу після запуску програми без попереднього вивчення можливих параметрів. Кожен пункт меню, що відображається програмою, має строго певне призначення, що дозволяє уникнути неоднозначності при виборі. Звичайно програма містить наступний набір параметрів:

Go Ahead - запуск процедури програмування мікросхеми. Перед вибором цього пункту слід вказати повне ім'я файлу, що містить програмний код нової версії BIOS, і, при необхідності, ім'я файлу, в якому буде збережена поточна версія.

File - після вибору даного пункту програми пропонується ввести повне ім'я файлу, що містить програмний код нової версії BIOS, і при необхідності, ім'я файлу, в якому буде збережена поточна версія.

Switch - при виборі даного пункту пропонується ввести параметри, що впливають на режим програмування Flash-BIOS. Кожний з них відповідає певному ключу командного рядка.

Part List - дозволяє уручну задати тип використовуваної мікросхеми Flash-пам'яті. Рекомендується використовувати цей пункт тільки у тому випадку, коли спроба автоматичного визначення не дала результатів.

Chipset List - дозволяє уручну задати тип використовуваного чипсета. Рекомендується використовувати цей пункт тільки у тому випадку, коли спроба автоматичного визначення не дала результатів.

Auto Detect - автоматичне визначення всієї необхідної інформації про типи мікросхеми і чипсета.

Module - дозволяє оперувати модулями програми: видаляти, зберігати в окремий файл або додавати новий модуль із зовнішнього файлу.

/n - вирішується оновлення області ESCD, що містить інформацію про конфігурацію пристроїв Plug and Play. Рекомендується, якщо одночасно здійснюється апгрейд комп'ютера. Відповідає пункту NVRAM Programming меню діалогового режиму.

/з - дозволяє привести значення всіх параметрів в стан, прийнятий заводом-виготівником материнської плати як найоптимальніше. Аналогічна дія викликається вибором пункту Defaults CMOS Setup програми CMOS Setup Utility. Відповідає пункту Load CMOS Defaults меню діалогового режиму.

/d - дозволяє встановити пароль на вхід в програму CMOS Setup Utility в значення за умовчанням (тобто прийнятий заводом-виготівником). Звичайно використовується спільно з ключем /с. Відповідає пункту Clear Passwords During Loading CMOS Defaults меню діалогового режиму.

/r - після закінчення програмування мікросхеми здійснюється «холодний» рестарт комп'ютера (аналогічно натисненню кнопки Reset на системному блоці). Можна рекомендувати тільки у тому випадку, коли ви упевнені в успіху оновлення. Не варто застосовувати даний ключ, якщо використовуєте завантажувальну дискету з файлом авто запуску, описаним в разд. «Підготовка комп'ютера до оновлення BIOS» даного розділу. Відповідає пункту Re-Boot After Programming Done меню діалогового режиму.

/v - включення перевірки контрольної суми вмісту мікросхеми BIOS. У разі виявлення помилки на екран монітора виводиться повідомлення «The BIOS ROM File Checksum Is Bad». Відповідає пункту BIOS File Checksum Verify меню діалогового режиму.

/i - перевірка файлу, що містить програмний код BIOS, на відповідність даній материнській платі. При цьому порівнюються спеціальні мітки, одна з яких зберігається у області DMI мікросхеми, а друга в бінарному файлі BIOS. По результатах визначається відповідність версії BIOS, плати, що міститься у файлі материнської плати. Відповідає пункту BIOS File Tag Check меню діалогового режиму.

/е - дозволяє «оновлювати» вміст CMOS-пам'яті. Це дає можливість спочатку усунути деякі проблеми з першим запуском материнської плати з оновленою BIOS, До того ж програмне «оновлювати» має перевагу перед апаратною в тому, що немає необхідності розкривати системний блок. Відповідає пункту Clear CMOS After Programming Done меню діалогового режиму.

/g - резервується спеціальна область, призначена для розміщення журналу подій. Використання цього ключа можливо тільки за підтримкою протоколювання подій з боку материнської плати (застосовується в серверних системах для виявлення причини збоїв). Відповідає пункту GPNV Data Area Reserving меню діалогового режиму.

/i - на період програмування мікросхеми забороняється застосування шини USB. Рекомендується використовувати цей режим для досягнення більшої безпеки процесу оновлення BIOS. Відповідає пункту Disable USB меню діалогового режиму.

/а [+] - дозволяє програмі оновлювати BIOS в автоматичному режимі без втручання користувача. Тип материнської плати і мікросхеми Flash-пам'яті визначається при цьому автоматично. Символ + включає віконний інтерфейс програми, інакше оновлення здійснюватиметься в командному рядку. При використанні даного ключа необхідно в командному рядку вказати повне ім'я файлу, що містить програмний код нової версії BIOS (разом з розширенням). Настройка решти режимів роботи програми повинна здійснюватися також за допомогою ключів командного рядка.

/t[n] - дозволяє задати кількість спроб того, що перепрограмувало BIOS у випадку, якщо перша не привела до бажаного результату. Використовується тільки в поєднанні з ключем /а. Значення п може змінюватися в межах від 0 до 65 535.

/q - при оновленні BIOS на екран монітора повідомлення виводитися не будуть.

/х - забороняється автоматичне визначення типу мікросхеми Flash-

пам'яті і материнської плати.

/р - дозволяє встановити пароль на запуск програми (звичайно в діа-логовом режимі), зняти раніше встановлений пароль або вказати, які пункти меню будуть доступні при наступному запуску програми.

/u [fiie_name] - дозволяє підключити додатковий модуль з файлу з ім'ям file_name.

2.4 Підготовка до оновлення BIOS

Готуючись до оновлення версії BIOS, перш за все, необхідно визначити, а взагалі, чи можливо це. Є вірогідність, що на комп'ютері встановлена мікросхема постійної пам'яті з ультрафіолетовим стиранням. В цьому випадку для того щоб перепрограмувати мікросхеми буде потрібно спеціальний програматор.

Практично всі материнські плати, починаючи з 1997 року, комплектуються так званою Flash-пам'яттю, що дозволяє змінювати її вміст за допомогою звичайного програмного забезпечення. Тому, маючи в наявності достатньо нову материнську плату, можна бути упевненим в успіху задуманого.

Щоб переконатися в тому, що на материнській платі встановлена мікросхема Flash-BIOS, необхідно зняти кришку з системного блоку і уважно оглянути материнську плату. Мікросхема BIOS відрізняється від інших графічною наклейкою з написом, що ідентифікує виробника. Видалити наклейку і знайти маркіровку, яка допоможе визначити, до якого типа належить мікросхема BIOS.

Ш Наявність віконця посередині мікросхеми говорить про те, що встановлена мікросхема з ультрафіолетовим стиранням. Для того, що перепрограмувало цієї мікросхеми спочатку потрібно стерти весь вміст ультрафіолетовою лампою, а потім за допомогою спеціального програматора записати нове. За допомогою програмних засобів оновлення цієї BIOS неможливе.

Ш Якщо маркіровка мікросхеми починається з цифри 27, то мікросхема явно не належить до типу Flash-пам'яті. Відсутність віконця говорить про те, що перед нами мікросхема постійної пам'яті з електричним стиранням. Для зміни версії BIOS доведеться скористатися спеціальним програматором.

Ш За відсутності віконця особливу увагу слід приділити маркіровці мікросхеми. Цифри 28 або 29 на початку манкіровки говорять про те, що, швидше за все, встановлена мікросхема відноситься до Flash-пам'яті.

Перш ніж почати підготовку комп'ютера до оновлення BIOS, необхідно дістати файл, що містить програмний код нової версії. Де його узяти? В більшості випадків користувач повинен дотримуватися наступної послідовності:

1. Визначення поточної версії BIOS, назви материнської плати і адреси офіційного сайту виробника BIOS або материнської плати. На цих сайтах, як правило, пропонуються для викачування всі оновлення, що вийшли, плюс спеціальні програми для перепрошивки BIOS.

2. Відвідання вибраних сайтів і викачування необхідних файлів. Особливу увагу слід звернути на версію счачуваної BIOS, щоб не прошити стару версію замість нової, що може негативно позначитися на стабільності і продуктивності роботи материнської плати.

3. Якщо немає можливості знайти оновлення BIOS для материнської плати, можна використовувати файл, призначений для іншої плати. Єдиною умовою є ідентичність використовуваних чипсетів і контролерів введення / виведення. До цього варто вдаватися тільки в крайньому випадку (наприклад, при псуванні BIOS вірусом типу «Чорнобиль»), оскільки велика вірогідність некоректної роботи плати з «нерідною» BIOS.

4. Викачування спеціальної програми для перепрошивки BIOS. Її можна узяти на офіційному сайті виробника BIOS (це переважно ще і тому, що при цьому гарантується повна працездатність програми з BIOS).

Виробника і назву материнської плати можна визначити без розбирання комп'ютера. Для цього служить ідентифікаційний рядок, що висвічується в лівому нижньому кутку екрану монітора відразу після включення комп'ютера. Для зручності можна натиснути клавішу <Pause> відразу після появи напису. У верхньому лівому кутку екрану висвічується поточна версія BIOS.

Ідентифікаційний рядок містить в своєму складі зведення про виробника BIOS і материнської плати, типа чипсета і деяку іншу службову інформацію, призначення якої звичайному користувачу, у принципі, знати немає необхідності. Для AMI BIOS цей рядок може приймати наступний вигляд:

61-0414-008031-00111111-071595-440BX-CRBX014-H

Третя група цифр тут позначає виробника даної версії BIOS.

П'ята група указує день, коли була завершена розробка цієї BIOS

(у нашому випадку це 15 липня 1995 року). 440ВХ - це назва чипсета, на якій реалізована материнська плата.

AWARD BIOS надає декілька інший варіант ідентифікаційного рядка:

02/15/2000-i440BX-ITE867-2A59CQlCC-00

У групі з 9 символів (2A59CQ1CC). Перші п'ять символів (у нашому випадку 2А59С) дозволяють визначити тип чипсета, наступні два символи (Q1) указують на виробника материнської плати, а остання пара (СС) на модель материнської плати. Ідентифікація здійснюється за допомогою спеціальної таблиці, яку можна узяти на офіційному сайті виробника BIOS (наприклад http://www.award.com).

На більшості материнських плат дані про виробника і модель платні указують на самій платні (як правило, даний напис знаходиться між слотами PCI). Тому, якщо визначити, яка версія BIOS підходить для оновлення за допомогою ідентифікаційного рядка, не вдалося, доведеться розкривати системний блок і уважно вивчати встановлену у вас материнскую платою.

Процес оновлення BIOS при невмілому поводженні з програмою запису може привести до того, що єдиним виходом буде заміна материнської плати. Для того, щоб уникнути подібного результату, необхідний провести деякі підготовчі дії, які допоможуть у разі невдачі відновити неправильно прошиту BIOS і повернути комп'ютер в робочий стан.

Перше, що повинен зробити користувач - це створити завантажувальну дискету. За допомогою цієї дискети надалі і здійснюватиметься процес оновлення.

Для створення завантажувальної дискети скористайтеся DOS-командою format. При завантаженні з дискети, що містить даний файл авто запуску, система зберігає стару версію BIOS у файлі з ім'ям old.bin і записує нову версію (узявши програмний код з файлу з ім'ям new.bin). При повторному завантаженні з цієї дискети система автоматично відновлює вміст BIOS з файлу old.bin, тому відразу ж після оновлення (до перезавантаження комп'ютера) дискету слід вийняти з дисковода. Перш ніж почати перезапис, слід оцінити вільне місце, що залишилося на завантажувальній дискеті. Дуже великий розмір програми (що характерне для універсальних програм) може просто не залишити досить вільного місця на дискеті для збереження старої версії BIOS. В цьому випадку, швидше за все, доведеться завантажуватися з жорсткого диска.

При здійсненні процесу оновлення з жорсткого диска необхідно завантажити комп'ютер в режимі MS-DOS, виключивши з автозавантаження будь-які Резиденті програми (такі як менеджери пам'яті, русифікатори). Для цього перед самим початком завантаження операційної системи натисніть і утримуйте клавішу <F8> до появи спеціального меню. Далі виберіть пункт з назвою, що означає покрокове завантаження, і пропустіть файли autoexec.bat і config.sys (можна скористатися пунктом Safe Mode Command Prompt Only). В більшості випадків все ж таки рекомендується використання спеціально підготовленої завантажувальної дискети.

Перш ніж приступити безпосередньо до перезапису BIOS, необхідно підготувати сам комп'ютер до цього процесу. В першу чергу завантажите набір параметрів, прийнятих заводом-виготівником материнської плати як найбезпечніші. Це зменшить вірогідність появи збоїв, які можуть мати місце, наприклад, при значному розгоні системної шини комп'ютера. Обов'язково перевірте значення опції Flash BIOS Protection. Повинно бути встановлено значення Disabled, інакше спроба оновлення буде заблокована захисною функцією самого BIOS. Іноді необхідно змінити положення спеціальної перемички тієї, що вирішує/забороняє запис в Flash-BIOS (докладніше про місце розташування даної перемички дивитеся в документації до материнської плати). Природно, що після оновлення перемичку слід повернути в колишнє положення, щоб уникнути випадкового псування вмісту BIOS. Обов'язково відключити кешування системної BIOS (опція System BIOS Cacheable), кешування відео-BIOS (опція Video BIOS Cacheable) і всі опції, що відносяться до «затінювання» пам'яті (Shadow). Відключіть всі функції управління енергоспоживанням (розділ Power Management Setup).

При підготовці комп'ютера до оновлення версії BIOS необхідно переконатися, що в приміщенні, не включені енергоємні електроприлади (обігрівачі, праски, кип'ятильники). Це важливо, тому що ці прилади можуть, у принципі, у будь-який момент викликати перевантаження мережі і відключення напруги живлення. Переривати процес перезапису BIOS неприпустимо, оскільки без неї комп'ютер не вдасться завантажити також в середовищі MS-DOS. Тому відключення напруги живлення від комп'ютера у момент перезапису BIOS фактично рівнозначно повному псуванню материнської плати.

2.5 Помилки, що виникають при оновленні BIOS

В процесі того, що перепрограмувало мікросхеми Flash-BIOS можуть виникнути нештатні ситуації, які приводять до зупинки процесу оновлення і, відповідно, до псування BIOS. При цьому на екран монітора виводяться різні повідомлення, вказуючи на причину помилки. Перша реакція користувача при появі ошибки - перезавантажити комп'ютер і спробувати все спочатку. У цьому і криється вся делікатність ситуації. Із зіпсованою BIOS комп'ютер не здатний завантажитися навіть в режимі MS-DOS, тобто перезавантаження просто недопустиме. Слід уважно вивчити повідомлення, що з'явилося на екрані монітора, і спробувати ще раз здійснити запис, запустивши програму з іншими ключами.

В процесі роботи програм програмування Flash-пам'яті можуть з'являтися наступні повідомлення:

Ш Insufficient Memory

Помилка розміщення бінарного файлу в оперативній пам'яті. Відключіть кешування системної і відео-BIOS, всі функції «затінювання» пам'яті пристроїв. Перевірте файли автозавантаження (autoexec.bat і config.sys) на предмет завантаження різних резидентних програм на зразок диспетчерів розширеної пам'яті, драйвера ущільнених дисків. Перед рядками, що завантажують ці програми і драйвери, тимчасово встановите слово rem (ігнорувати рядок). При необхідності запускайте програму З КЛЮЧЕМ /tiny.

Ш The Program File's Part Number Does Not Match With Your System

Швидше за все, версія BIOS не відповідає материнській платі. Якщо запустити програму з ключем /ру (наприклад, як в описаному раніше файлі авто запуску), перевірка на відповідність проводитися не буде. Тому перед початком процесу програмування переконаєтеся, що використовуваний файл дійсно містить оновлену версію BIOS, яка підходить безпосередньо до материнської плати.

Ш Unknown Type Flash

Програма Award Flash не може ідентифікувати тип мікросхеми Flash-пам'яті. Ситуація може виникнути при несправності мікросхеми або в деяких інших випадках, опис яких виходить за рамки цієї книги. Можна порекомендувати викачати з сайту виробника BIOS оновлену версію програми.

Ш Program Chip Failed

Повідомлення звичайно з'являється при спробі запису в Boot Block, апаратний захищений від зміни. Користувачу необхідно або вирішити запис перестановкою спеціальної перемички (докладну інформацію можна знайти в документації на материнську плату), або запускати програму без ключа, що вирішує запис в Boot Block.

2.6 Відновлення BIOS

Не дивлячись на всю серйозність ситуації із зіпсованою Bios є достатньо багато шансів, що проблему можна вирішити досить швидко. Відновити ту, що «впала» Вios можна програмним або апаратним способом. Розглянемо всі можливі варіанти детальніше.

Спосіб 1

Вище вже згадувалося, що деяка плата (в основному, виробництва intel) має спеціальну перемичку, що дозволяє відновити Вios. Уважно вивчивши документацію до своєї материнської плати і, якщо така перемичка є, ваші дії повинні містити наступну послідовність:

1. Встановіть Flash Recovery Jumper в положенні Recovery Mode (дозвіл відновлення). Здійснюється це при вимкненому комп'ютері.

2. Вставте в дисковод А спеціальну дискету, яка повинна йти в комплекті з вашою материнською платою.

3. Перезавантажіть комп'ютер.

4. Під час відновлення Вios екран монітора залишатиметься темним, тому що у області Вооt В1осt відсутні підпрограми ініціалізації відео-системи. Процес можна контролювати тільки по миганню індикатора на дисководі і по сигналах, видаваним системним динаміком. Як тільки індикатор згасне, можна вважати, що відновлення завершене.

5. Вимкніть комп'ютер.

6. Поверніть Flash Recovery Jumper в колишнє положення.

7. Дістаньте дискету з дисковода і включіть комп'ютер.

Найчастіше даний метод спрацьовує дуже добре, але тільки в тому випадку, якщо в процесі програмування не торкнувся Вооt Вlоck. Якщо він теж зіпсований, відновлення програмними засобами неможливе.

Спосіб 2

Наступний спосіб також заснований на припущенні, що область Воо1 Вlock не пошкоджена, і комп'ютер дозволяє використовувати хоч би дисковод для гнучких дисків. Звичайно він застосовується для Award BIOS. Дії користувача можна відобразити в наступній послідовності.

1. Дістаньте із слота розширення відео плату (РCI або AGP). Будь-які дії з платою здійснюються тільки при вимкненому комп'ютері.

2. Встановіть будь-яку ISA - відео плату в слот на шині ISA і підключите до неї монітор. Якщо на вашій материнській платі відсутні ISA - слоти, на жаль, даний спосіб ви використовувати не зможете.

3. Завантажте комп'ютер із завантажувальної дискети, заздалегідь записавши на неї програму програмування BIOS і бінарний файл з програмним кодом.

4. Завдяки підпрограмам, що містяться в Boot Block, ви дістанете можливість запуску програми з диска А.

5. Запустіть програму прошивки BIOS і використайте наперед підготовлений файл з оновленою версією BIOS (або поточної, раніше збереженої).

6. Перезавантажіть комп'ютер.

7. У разі вдалого відновлення вмісту мікросхеми, встановите на колишнє місце PCI або AGP-відео плату.

Спосіб 3

У разі, коли область Boot Block пошкоджена, і материнська плата не має функції відновлення BIOS, залишається тільки один спосіб, який ми і розглянемо.

Для відновлення зіпсованої BIOS вам знадобиться материнська плата із справним BIOS і таким же чипсетом. В крайньому випадку, можна використовувати чипсет тієї ж фірми-виробника, але з іншою назвою.

1. Акуратно піддіньте мікросхему BIOS (це можна зробити тонкою викруткою з прямим шліцом) на справній платі і дістаньте її з панельки. Будьте гранично уважні, щоб випадково не пошкодити виведення мікросхеми.

2. Обв'яжіть мікросхему будь-якими нитками.

3. Встановіть цю мікросхему в панель на несправній материнській плати так

щоб всі її виводи мали достатньо хороший контакт з виведеннями панелі, але не вставляйте її до упору. Це необхідно для того, щоб у будь-який момент можна було легко дістати мікросхему.

4. Завантажте комп'ютер з наперед підготовленої завантажувальної дискети. Після чого акуратно дістаньте мікросхему, потягнувши за нитки. Бажано, щоб контакт загального дроту відключався останнім.

5. Встановіть в панельку мікросхему із зіпсованою BIOS і запустити програму програмування Flash-пам'яті. Бажано, щоб контакт загального дроту підключався першим. Для цього слід трохи нахилити мікросхему у момент установки в сторону контакту.

6. Подальші дії аналогічні звичайному оновленню BIOS з єдиною різницею - зберігати стару версію у файл немає необхідності.

7. Після закінчення програмування вимкніть комп'ютер і вставте мікросхему з відновленим вмістом в панель (щоб уникнути надалі випадкового випадання).

Дану операцію, у принципі, можна здійснити і за допомогою тієї материнської плати, на якій встановлена мікросхема з тією, що нормально функціонує BIOS. В цьому випадку послідовність роботи буде декілька інша: ви завантажуєте комп'ютер, витягуєте справну BIOS і, встановили зіпсовану мікросхему, перепрограмуєте її. Після закінчення процесу відновлення повертаєте все на свої місця.

Спосіб 4

Для програмування мікросхеми ви можете використовувати спеціальний програматор, що уміє «прошивати» ваш тип Flash-пам'яті. Для цього зверніться в який-небудь сервісний центр. В більшості випадків цей варіант є переважаючим, ніж експерименти з материнською платою.

Якщо є програматор, що не уміє програмувати Flash-пам'ять можна спробувати прошити мікросхему постійної пам'яті і використовувати її замість справної Flash-BIOS в третьому способі.

Размещено на Allbest.ru

...