Моделі впровадження електронного навчання у педагогічному університеті

Викладач виконує функції тренера, керівника групи студентів, але не основного носія інформації. Студенти розвивають навички дослідницької, самостійної діяльності, навички критичного мислення, навички спілкування і співпраці. Отже, можна зробити висновок, що формування у студентів навичок самостійної і колективної роботи, реалізація принципу «освіта через усе життя» -- ось лише деякі завдання, які стоять нині перед системою освіти, для розв'язання яких можуть використати інформаційно-комунікаційні технології, зокрема технології дистанційного навчання.

У e-learning виділяють такі моделі навчання[7]:

* модель, орієнтована на викладача;

* модель, орієнтована на студента;

* модель, орієнтована на створення навчальних груп.

Модель, орієнтована на викладача. Традиційна модель навчання за допомогою занять-лекцій, яку називають орієнтованою на викладача, найчастіше використовується, коли метою навчання є просте передавання знань. У плані навчання метою є отримання і запам'ятовування даних, а не їх інтерпретація і зміна. З точки зору викладання підхід, орієнтований на викладача, передбачає контроль над ходом подання навчального матеріалу разом з одночасною передачею знань студенту.

Модель, орієнтована на студента. Суть цієї моделі полягає в тому, що кожен студент повинен не просто отримувати навчальний матеріал, а інтерпретувати його для створення нових знань. Мислення є не тільки інструментом для відтворення фактичних знань, але також і механізмом для внутрішнього засвоєння знань через спостереження і досвід. За такого підходу студенти вчаться методом спроб і помилок і можуть одночасно контролювати хід свого навчання.

Модель навчання із застосуванням навчальних груп. Ця модель створює середовище, у якому нові знання з'являються і поширюються як результат колективної роботи студентів у навчальних групах. Підхід до викладання, заснований на застосуванні навчальних груп, є найефективнішим під час розв'язання практично-орієнтованих завдань і проведення досліджень. Мета навчання полягає у створенні нових знань на основі існуючих і творчому застосуванні цих знань для розв'язання нових завдань.

У проектуванні курсу «Технології дистанційного он-лайн навчання» для викладачів університету у співавторстві з доцентом кафедри інформатики та методики її викладання, керівником Центру дистанційної освіти та новітніх освітніх технологій ТНПУ імені В. Гнатюка Ю. В. Габрусєвим було обрано інтегровану модель електронного навчання, орієнтовану на студента і на викладання із застосуванням навчальних груп. Зауважимо, що за такої моделі електронне навчання дає можливість студентам:

* оперативно отримувати необхідний і систематизований навчальний матеріал для ефективного вивчення дисципліни;

• особисто брати участь у створенні відкритого освітнього контенту;

* оперативно оцінювати отримані знання, як самостійно, так і під контролем викладача;

* бачити аналітичну роботу викладача з електронним журналом оцінок;

* організовувати віртуальні спільноти з метою обміну знаннями і досвідом, обговорення курсів, отримання порад і консультацій;

• створювати хмарне електронне портфоліо;

• оперативно спілкуватися з викладачами на основі сучасних комунікацій.

З метою використання дистанційного курсу як засобу формування компетентностей викладача електронного навчання кафедра інформатики та методики її викладання спільно з Центром дистанційної освіти та новітніх освітніх технологій Тернопільського національного педагогічного університету провела дистанційні курси підвищення кваліфікації 450 викладачів.

Цілі створеного курсу «Технології дистанційного онлайн навчання» -- сформувати у слухачів знання про:

* концепцію дистанційного навчання, роль інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у цій формі навчання;

* досягнення головних цілей процесу електронного навчання і відповідний організаційний, технологічний та дидактичний контексти;

* загальні принципи розробки навчальних курсів з використанням технології дистанційного навчання;

* дидактичні принципи навчання з урахуванням впливу ІКТ;

* політика у галузі електронного і дистанційного навчання на інституційному й національному рівнях.

Курс призначений для:

* фахівців, що займаються підготовкою викладацького складу в рамках системи перепідготовки або підвищення кваліфікації, а також менеджерів і консультантів у галузі дистанційної й електронної освіти;

* фахівців різних освітніх установ, таких як інститути підвищення кваліфікації;

* фахівців з числа професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів, викладачів навчальних закладів, що навчаються без відриву від роботи індивідуально або в складі віртуальних груп.

Створення курсу «Технології дистанційного онлайн навчання» згідно теорії педагогічного дизайну відбувалася в кілька етапів:

* аналіз (аналізуються потреби в навчанні) і формулювання бажаних результатів;

* дизайн (розробляються плани, спрямовані на досягнення запланованих результатів);

* розробка (плани перетворюються у навчальні матеріали);

* реалізація (навчальні матеріали використовуються слухачами);

* оцінювання ефективності (навчальні матеріали апробуються і корегуються).

Зауважимо, що проектування педагогічного дизайну курсу було спрямоване на те, щоб його слухачі стали центром усього навчального процесу. Наприклад, необхідно було думати не просто про зміст матеріалу, а й про те, що повинен зробити слухач, щоб засвоїти навчальний курс.

У процесі розробки курсу «Технології дистанційного он-лайн навчання» нами були використані такі принципи педагогічного дизайну:

* адаптація прийомів навчання «facetoface» до умов навчання он-лайн;

* розробка модульної структури, що дає можливість слухачам легко переходити від одного навчального модуля до іншого;

* способи і прийоми подання змісту і видів діяльності, що забезпечують максимальну інтерактивність процесу навчання.

На основі проведеного аналізу компетентностей сучасного фахівця e-learning курс був поділений на розбитий на сім модулів.

1. Організація дистанційного навчання в освітній установі. Робота з навчальним курсом «Технології дистанційного он-лайн навчання».

2. Система управління навчальними ресурсами MOODLE (самостійна робота).

3. Організація навчальної діяльності під час здійснення електронного (дистанційного) навчання.

4. Хмарні сервіси Google Apps For Education для забезпечення навчального процесу.

5. Використання інфокомунікаційнихсервісів GOOGLE APPS у навчальному процесі.

6. Упровадження дистанційного навчання в освітній процес.

7. Проектна робота. Захист професійного портфоліо розробника дистанційних курсів.

З одержаного досвіду проведення дистанційних курсів, вважаємо, що електронний курс повинен містити подані нижче складові частини.

1. Змісту курсу -- лекції, презентації, інструкції для слухачів, джерела інформації, глосарії з теми курсу.

2. Оцінювальна складова -- різні види завдань як для поточного (карта знань, інфографіка, есе, стаття, тест тощо), так і підсумкового контролю (проектна робота і захист професійного портфоліо розробника дистанційних курсів).

3. Організаційна складова -- документація навчального процесу, поточні оголошення з курсу.

4. Засоби комунікації -- засоби для індивідуального і групового навчання (форум, електронна пошта, від- еоконференції, чат, консультації on-line, мережеві спільноти тощо).

5. Підведення підсумків -- анкетування на початку і після завершеннія курсу, рефлексія після вивчення його модулів.

Перша і друга складові частини -- методична робота до проведення курсу, третя і четверта -- педагогічна діяльність під час проведення курсу, п'ята -- фіксування результатів. Для кожного етапу в підготовці курсу розроблялося методичне наповнення модулів дистанційного курсу, а також враховувалися особливості використання педагогічних технологій дистанційного навчання. Кожен модуль містить як обов'язкові, так і додаткові матеріали. Структура модуля включає цілі й завдання, відеолекцію (у режимі он-лайн трансляції й у записі), презентацію, завдання, текстові та відеоінструкції до виконання завдань, список основних і додаткових джерел, глосарій термінів і визначень.

У процесі навчання акцент ставився на тому, що діяльність викладача дистанційного навчання організаційно можна розділити на два етапи:

* розробка дистанційного курсу;

* реалізація і супровід дистанційного курсу.

Для підтримки сучасних форм навчання з використанням LMSMoodle були створені спеціальні завдання, виконуючи які, слухачі мали змогу набувати компетентностей фахівця в галузі електронного навчання. За такого підходу викладач набуває нового статусу. Головне завдання -- організувати самостійну пізнавальну діяльність слухача курсу, навчити його самостійно здобувати знання і застосовувати отримані знання на практиці.

Для реалізації цього завдання було відібрано такі методи і технології навчання, які б не тільки і не стільки дозволяли засвоювати готові знання, скільки здобувати знання самостійно з різних джерел, формувати власну точку зору, уміти її аргументувати, використовувати раніше отримані знання як метод для отримання нових знань.

Доцільно відзначити, що після проходження дистанційного курсу переважна більшість викладачів педагогічного університету подолала психологічний і технічний бар'єри до впровадження електронного навчання у професійну діяльність. Зокрема, викладачі особливо відзначили такі переваги е-learning, як оперативний доступ до навчальних ресурсів та обмін ними; продуктивну спільну роботу учасників навчального процесу на основі хмарних технологій і технології Веб 2.0. Наш досвід показав, що електронне навчання -- перспективний вид навчання у педагогічному університеті, що орієнтує викладачів на впровадження інноваційних методів і технологій, таких як онлайн лекції, он-лайн консультації, відеоконференції, вебінари тощо.

Перспективи подальших досліджень полягають в удосконаленні моделі впровадження електронного навчання шляхом інтеграції проектних технологій і компетентнісного підходу.