Впровадження інформаційних систем в організаційно-управлінські структури медичних закладів

Сучасний етап розвитку охорони здоров'я характеризується підвищенням інформативності та технологічності надання медичної допомоги. В останнє десятиріччя було розроблено та впроваджено в організаційно-управлінські структури медичних закладів ряд інформаційних систем і технологій для забезпечення скорочення часу реєстрації, обліку пацієнтів, формування виписок, звітних документів та автоматизації інших операцій, що в цілому дозволить підвищити рівень обслуговування і лікування пацієнтів.

Важливим аспектом для розробки та впровадження інформаційних систем в медичній галузі є підтримка держави. Так, у ст. 26 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» зазначено, що держава має сприяти розвитку наукових досліджень у галузі охорони здоров'я і впровадженню їх результатів у діяльність медичних закладів [1].

Дослідженням питань розробки інформаційних систем для закладів охорони здоров'я займались такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як І.В. Ємелін, Ю.Л. Перов, Ю.С. Серегин, Р.А.Ельчиян, В.О. Качмар, А.І. Хвищун. Роботи цих вчених сприяли удосконаленню систем автоматизації медичних закладів, проте даний напрямок потребує подальшого розвитку з метою покращення автоматизації управлінської діяльності.

Постановка завдання

Метою роботи є проведення аналітичного огляду сучасних медичних інформаційних систем та їх інформаційного забезпечення, дослідження проблем впровадження таких систем в закладах охорони здоров'я та розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності управління медичними закладами на основі автоматизованих систем.

Результати дослідження

Базовою складовою для роботи будь-якої інформаційної системи, в тому числі і медичної, є інформаційне забезпечення. На даний час більшість провідних лікувально-профілактичних закладів України мають службу інформаційного забезпечення, завданням якої є надання апарату управління та учасникам лікувального-діагностичного процесу актуальної та повної інформації. При цьому до апаратно-програмного забезпечення лікувально-профілактичного закладу висувається ряд вимог [2]:

організація даних, при якій забезпечується можливість обміну та актуалізації даних, що використовуються в системі, їх цілісність та достовірність;

наявність захисту від несанкціонованого доступу та помилкових дій користувача;

можливість адміністрування бази даних (призначення прав доступу до бази даних та архіву для кожного робочого місця);

забезпечення працездатності програмного забезпечення: наявність набору тестів, що здійснюють самоперевірку; видача відповідних діагностичних повідомлень;

наявність у програмному забезпеченні меню-орієнтованого графічного користувацького інтерфейсу.

Слід також відмітити, що програмне забезпечення лікувально-профілактичного закладу має забезпечувати можливість адаптації робочих місць та серверу до конкретної конфігурації технічних засобів, операційної мережі, типу та специфіки лікувально-профілактичного закладу (стаціонар, поліклініка, медсанчастина, багатопрофільний ЛПЗ, діагностичний центр), структури вхідних та вихідних форм інформації (екранних; паперових; електронних) тощо.

До пріоритетних напрямів автоматизації управління медичним закладом слід віднести:

облік витрат та управління ресурсами лікувально-профілактичного закладу;

введення системи електронного документообігу;

ведення медичної статистики;

формування медичних регістрів населення в зоні обслуговування лікувально-профілактичного закладу;

формування баз даних пацієнтів, які знаходяться на обліку в поліклініці та лікувались в стаціонарі;

облік пільгового забезпечення населення лікарськими засобами;

електронний обмін документами між відділеннями та відділами лікувально-профілактичного закладу, з керівництвом закладу та з органами влади.

На даний час з метою інформаційно-технічного забезпечення роботи лікувально-профілактичних закладів та управління їх підрозділами розроблено ряд інформаційних систем. Серед них найбільш відомими є «GreenCube» (компанія «TICH CONSULTING», Іспанія), інформаційна система «MedWork» (компанія MasterLab, Росія), система «СаКура» (компанія «Медотрейд», Росія) система «Лікарня» (ПрАТ «Макрохим», Україна), МІС «Доктор Елекс» (компанія «ELEKS Software», Україна), «Поликлиника» (компанія MbLabSoft, Росія), «Медоблік SQL» (компанія «Софтлайн-ІТ», Україна) [3-10]. Розглянемо детальніше функціональні можливості найпоширеніших із них та особливості їх впровадження у медичних закладах України.

Значною популярністю на даний час користується в західних країнах та в Україні медична інформаційна система «GreenCube» іспанської компанії-виробника «TICH CONSULTING» [3, 5] що призначена для комплексної автоматизації роботи медичної установи будь-якого рівня, розміру, структури і профілю. Система «GreenCube» надає можливість автоматизувати клінічні і адміністративні потреби медичної установи. Серед переваг слід відмітити, що «GreenCube» об'єднує усю інформацію клініки в єдиний інформаційний простір, надає керівникові можливість своєчасно і ефективно реагувати на усі зміни в роботі клініки. Вона забезпечує: інформаційну підтримку лікувально-діагностичних заходів та роботу медичних працівників, оцінку ефективності лікувального процесу, контроль адміністративно-господарської і фінансової діяльності, бізнес-планування і оптимізація лікувального процесу. Проте при впровадженні системи в українських медичних закладах виникають питання щодо адаптації до законодавства та формуванні форм звітності.

В країнах пострадянського простору набула значного поширення інформаційна система MedWork [4], яка призначена для ведення історії хвороби та інформаційного забезпечення технологічного циклу проходження пацієнта в лікувально-профілактичному закладі. MedWork надає можливість вести історію хвороби у вигляді звичної для лікарів амбулаторної карти, що складається із форм-бланків. Вбудований генератор бланків дозволяє за допомогою простого та зрозумілого інтерфейсу змінювати та створювати нові дані. Також в системі є можливість планувати графік прийому на кожному робочому місці від процедурного кабінету до планування операцій; виставляти рахунок пацієнту за надання медичних послуг або поліпшений медичний сервіс, отримувати звіт по платежах; формувати статистичну звітність роботи лікувально-профілактичного закладу за всіма основними напрямами діяльності: лікувально-діагностична робота; статистика захворюваності та смертності, фінансова звітність тощо. Зазначені вище функціональні можливості забезпечують управлінський облік основних процесів медичної установи, проте висока вартість та недостатня адаптованість до українського законодавства стримують впровадження даної системи в управлінські структури медичних установ.

Для автоматизації управління лікувально-профілактичних закладів в пострадянських країнах та Україні використовується інформаційна система «Поликлиника» (компанія «MbLabSoft», Росія) [6, 7], що дозволяє реалізувати комплекс завдань:

сформувати базу даних населення, яке прикріплення до даної поліклініки;

вести єдину нормативно-довідкову інформацію;

отримувати достовірні статистичні звіти;

вести облік роботи медичного персоналу;

проводити персоніфікований облік захворюваності, звертань пацієнтів до лікаря;

проводити аналіз якості медичного обслуговування;

проводити автоматизовані розрахунки, що має стати в нагоді при прийнятті Закону про обов'язкове медичне страхування.

Вказана система безумовно надає широкий спектр можливостей для управління закладами поліклінічного типу, проте має обмежені функції щодо обліку та контролю адміністративно-господарської та фінансової діяльності таких установ.

На теренах України набирає все більшої популярності інформаційна система «Медоблік SQL» [5] для автоматизації ділових процесів в клініках, лабораторіях і медцентрах. Дане програмне рішення розроблене компанією «Софтлайн-ІТ» підтримує і контролює сервісні процеси, що відбуваються в клініці, а також підвищує безпеку і ефективність лікувально-діагностичного процесу. Серед переваг системи слід відмітити:

зручну роботу з паспортними картками пацієнтів і співробітників;

створення гнучких графіків роботи лікарів і зручного механізму записи пацієнтів на прийом;

швидке оформлення мед послуг;

введення системи штрих-кодування для пацієнтів клініки і біологічних зразків у лабораторії;

контроль оплати послуг юридичними і фізичними особами з можливістю часткових оплат.

зручний механізм конструювання бланків результатів і швидке введення готових результатів досліджень.

Крім зазначених переваг, особливо слід виділити те, що всі інформаційні ресурси зберігаються на сервері і в будь-який момент можна відновити історію взаємодії пацієнта з лікарем, лікаря з клінікою, клініки з постачальниками і так далі. Зазначимо, що контролювати роботу клініки її керівник може і віддалено. Крім того, до єдиної бази даний можна підключити необмежену кількість територіально віддалених підрозділів. Разом з тим, слід зазначити, що для обслуговування системи потрібно залучати кваліфікованих спеціалістів технічного напрямку.

Знайшла своє поширення на теренах Україна та закордоном медична інформаційна система «Доктор «Елекс», яку розробила компанія «ELEKS Software», м. Львів [6]. Для автоматизації організаційно - управлінські структури медичного закладу система надає широкий спектр функцій:

налаштування робочих місць та шаблонів документів відповідно до потреб медичного закладу;

моніторинг роботи медичних працівників;

надійна система управління правами користувачів;

корегування спектру послуг медичного закладу;

маркування даних медичних послуг штриховими кодами;

узгодження часу візиту пацієнта із розкладом роботи лікаря, лабораторії та інфраструктурою медичного закладу;

заощадження часу на веденні медичної документації завдяки використанню шаблонів оглядів, лабораторних досліджень та ін.;

гнучка система відбору даних для генерування внутрішніх звітів та звітів передбачених вимогами МОЗ України.

Зазначені функціональні можливості медичної інформаційної системи «Доктор Елекс» та прагнення її розробників до постійного удосконалення, розширення області застосування та інтеграції з іншими ефективними медичними інформаційними системами робить її високо затребуваною на сучасному ринку програмних продуктів сфери охорони здоров'я.

Актуальним питанням для управління лікувально-профілактичним закладом на даний час є також впровадженням багатофункціональної інформаційної системи, що зможе забезпечити ведення всіх видів документації: лікувально-профілактичної; фінансово-господарської, методологічної. Прикладом розробки та впровадження такої багатофункціональної інформаційної системи є комп'ютерна система «Лікарня» в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні.

Програма дозволяє вносити дані в історію хвороби паралельно з різними лікарями. Крім формування історії хвороби, інформаційна система «Лікарня» надає можливість прораховувати вартість лікування кожного пацієнта. Крім цього, в кабінетах ультразвукової діагностики, комп'ютерної томографії та рентгенологічному відділенні можливо створити для кожного пацієнта архів зображень. В ендоскопічних відділеннях при проведенні лапароскопії, торакоскопії, артеріоскопії створюється архів відеоматеріалів. Крім того, в системі передбачено облік матеріальних ресурсів медзакладу.

На теперішньому етапі розвитку та поширення технологій стає можливим об'єднання інформаційних мереж кількох лікувально-профілактичних закладів з метою створення корпоративної телекомунікаційної медичної мережі. Такий вид корпоративної мережі забезпечує більш високий рівень конфіденційності порівняно з публічними електронними мережами для забезпечення дистанційного консультування пацієнтів; проведення моніторингу та оцінки стану та динаміки здоров'я населення; підвищення кваліфікації медичних кадрів тощо.

Отже, на основі наведеного вище, для покращення проведення порівняльного аналізу представимо основні характеристики найбільш поширених інформаційних систем управління медичними закладами у вигляді табл. 1.

Порівняння характеристик сучасних систем управління медичними установами дозволило встановити, що найбільш оптимальною з точки зору функціональності, технологічності, вартості та адаптованості до вимог українського законодавства є МІС розробки Львівської компанія «ELEKS Software» «Доктор Елекс». Крім того, серед основних переваг, слід зазначити використання: інтегрованої електронної карти пацієнта; інноваційної технології деревоподібних шаблонів, що дозволяє швидко та ефективно проводити огляд пацієнтів, а також аналізувати отримані дані; сумісність із сучасним медичним обладнанням; використання віддаленого доступу до даних з дотриманням політики конфіденційності.

Таблиця 1. Оцінювання поширених систем управління медичними закладами