Автоматизація кредитування підприємств

Крім зазначеного вище журналу на запит користувача система повинна сформувати і видати на екран чи на друкування такі вихідні повідомлення: відомість погашених кредитів за період; відомість прострочених і не погашених кредитних договорів; відомість пролонгованих кредитів; відомість кредитних договорів з простроченими відсотками та ін.

4. Вхідна інформація

4.1 Перелік та опис вхідних повідомлень

4.2 Перелік та опис структурних одиниць інформації вхідних повідомлень

Вхідна інформація, що використовується для автоматизації кредитування підприємств, являє собою первинні документи і файли з інформацією про клієнта, що зберігаються в базі даних.

Для вирішення задачі використовуються такі інформаційні файли:

- довідник статей балансу (STAT_B). Він містить код рядка статті балансу, назву статті балансу, нормативне значення показника;

- довідник статей звіту про фінансові результати підприємств (STAT_Z). Він містить: код рядка звіту, назву рядка звіту, нормативне значення показника;

- файл «Договір» (KRED_DOG) містить дані кредитних договорів, які брав клієнт раніше;

- файл «Проведень» (PROW) містить дані про кредитну дисципліну клієнта за раніше укладеними договорами;

- файл «Клієнтів» (KLIENT) містить дані про клієнтів та їхні характеристики. Цей файл формується на основі установчих документів.

Основними первинними документами для розрахунку є бухгалтерські документи, які надаються клієнтом, а саме: «Баланс підприємства» (Форма № 1 за ДКУД) і «Звіт про фінансові результати підприємства» (Форма № 2 за ДКУД). Ці документи, завірені податковою інспекцією, надаються банку за станом на кінець передостаннього і останнього звітного періоду у формах, відповідних вимогам державних стандартів 19.2-75 «Система обліково-статистичної, первинної облікової, фінансової та іншої документації».

Якщо документи подаються у першому кварталі, то для аналізу подаються також дані за останній рік і передостанній квартал.

На підставі зазначених первинних документів формуються файли бази даних «Баланс» (BALANS) і «3віт» (ZWIT). Файл «Баланс» (BALANS) та «3віт» (ZWIT) подібні за своєю структурою. Вони містять: код ЕДРПОУ, дату, код статті (рядка), фактичне значення статті (рядка).

5. Математичне забезпечення

автоматизований кредитування бухгалтерський обчислювальний

Алгоритм «Автоматизації кредитування підприємств»

Опис алгоритму

Для надання кредиту, потрібно перевірити показники кредитоспроможності, а саме: (Алгоритм визначення
показників кредитоспроможності), а потім якщо перевірка пройде успішно, потрібно розрахувати суму плати за кредит, якщо ж перевірка вказала на низький рівень кредитоспроможності, - то закінчення процесу.

Перевірка на кредитоспроможність

Якщо позичальниками є юридичні особи, то згідно з рекомендаціями НБУ для визначення кредитоспроможності, розраховуються такі коефіцієнти.

Коефіцієнт загальної ліквідності характеризує наскільки обсяг поточних зобов'язань за кредитами і розрахунками можна погасити за рахунок усіх мобілізаційних активів:

, (1)

де -- сума рядків другого розділу активу (запаси і витрати);

-- сума коштів 120 рядка (витрати майбутніх періодів) другого розділу активу;

-- сума рядків третього розділу активу (грошові кошти, розрахунки та інші активи);

-- сума рядків другого розділу пасиву (довгострокові пасиви);

-- сума коштів 620 рядка (кредити та позички, що не погашені в строк) третього розділу активу;

-- сума рядків третього розділу пасиву (розрахунки та інші короткострокові пасиви).

Значення має бути не меншим, ніж 2,0--2,5, тобто сума власних коштів повинна бути в 2 чи 2,5 раза більшою від запозичених коштів.

Коефіцієнт абсолютної (термінової) ліквідності , який характеризує те, наскільки короткострокові зобов'язання можуть бути негайно погашені швидколіквідними коштами та цінними паперами:

, (2)

де -- сума коштів 260 рядка (каса) третього розділу активу;

-- сума коштів 270 рядка (розрахунковий рахунок) третього розділу активу;

-- сума коштів 280 рядка (інші рахунки в банках) третього розділу активу;

-- сума коштів 250 рядка (короткострокові фінансові вкладення інвестиції) третього розділу активу.

Значення має бути не менше, ніж 0,2--0,25, тобто кожна гривня короткострокових зобов'язань клієнта повинна не менше, ніж на чверть покриватись абсолютно ліквідними активами.

Коефіцієнт автономності , що характеризує розмір залучених коштів на 1 грн. власних коштів і визначається як співвідношення залучених і власних коштів:

, (3)

де -- сума рядків другого розділу пасиву (довгострокові пасиви);

-- сума рядків третього розділу пасиву (розрахунки та інші короткострокові пасиви);

-- сума рядків першого розділу пасиву (джерела власних і прирівнених до них коштів).

Значення має бути не більшим ніж 1,0.

Коефіцієнт маневреності власних коштів , що характеризує ступінь мобільності використання власних коштів, обчислюється за формулою:

, (4)

де -- сума рядків першого розділу пасиву (джерела власних і прирівнених до них коштів);

-- сума рядків першого розділу пасиву (основні засоби та інші позаоборотні активи).

Значення має бути не меншим ніж 0,5.

Коефіцієнт співвідношення між неліквідними і ліквідними коштами , який розраховується за формулою:

, (5)

де -- сума рядків першого розділу пасиву (основні засоби та інші позаоборотні активи);

-- сума рядків другого розділу активу (запаси і витрати);

-- сума рядків третього розділу активу (грошові кошти, розрахунки та інші активи).

Вважається нормальним, якщо співвідношення між неліквідними та ліквідними коштами дорівнює 1.

Важливим показником оцінки клієнта є рентабельність реалізованої продукції, яка розраховується за формулою:

, (6)

де -- сума отриманого чистого прибутку;

-- сума від реалізації продукції.

Якщо рентабельність реалізованої продукції удвічі перевищує рівень інфляції у звітному періоді, то це можна вважати дуже доброю оцінкою діяльності клієнта.

Важливим показником також вважається порівняння обсягів реалізації продукції з розміром кредиту за період, що відповідає терміну заявленого кредиту. Цей показник розраховується за формулою:

, (7)

де -- сума реалізації продукції за I-й інтервал часу, який дорівнює періоду заявленого кредиту;

К -- сума заявленого кредиту.

Дуже добрим вважається цей показник, якщо він дорівнює 200%.

Також мають бути враховані фактори суб'єктивного характеру:

ефективність менеджмента позичальника;

стан позичальника на ринку та його залежність від циклічності, структурних змін в економіці та галузі;

погашення кредитної заборгованості позичальником в минулому;

наявність державних замовлень та державна підтримка позичальника;

професіоналізм керівництва.

Оцінка фінансового стану позичальника -- комерційного банку здійснюється на підставі:

аналізу прибутків та збитків;

аналізу якості активів та пасивів;

створення резервів;

виконання зобов'язань комерційним банком у минулому;

аналізу якості банківського менеджменту.

Оцінка фінансового стану позичальника -- фізична особа повинна враховувати:

наявність реальної застави;

вік та здоров'я клієнта;

загальний матеріальний стан клієнта, його доходи та витрати;

інтенсивність користування банківськими позиками в минулому та своєчасність погашення їх і відсотків за ними, а також користування іншими банківськими послугами.

Згідно з оцінкою фінансового стану позичальника та перспективами його розвитку кредити слід віднести до таких категорій:

клас «А» -- фінансова діяльність дуже добра і дає змогу погашати основну суму кредиту та відсотків по ній у встановлені строки. Водночас можна зробити висновок, що фінансова діяльність надалі здійснюватиметься на такому ж високому рівні;

клас «Б» -- фінансова діяльність добра або дуже добра, але немає можливості підтримувати її на цьому рівні протягом тривалого часу;

клас «В» -- фінансова діяльність задовільна, але спостерігається чітка тенденція до погіршення;

клас «Г» -- фінансова діяльність погана і спостерігається її чітка циклічність протягом коротких періодів часу;

клас «Д» -- фінансова діяльність свідчить про збитки, і очевидно, що ні основна сума кредиту, ні відсотки по ній не можуть бути сплачені.

Згідно з оцінкою фінансового стану позичальника та перспектив його розвитку кредити оцінюються й поділяються на класи:
5 балів -- «дуже добре» -- клас А; 4 -- «добре» -- клас Б; 3 бали -- «задовільно» -- клас В; 2 -- «погано» -- клас Г; 1 бал -- «дуже погано» -- клас Д.

Крім формальної оцінки за коефіцієнтами, підставою для віднесення до того чи іншого класу є такі характеристики:

період діяльності фірми з часу державної реєстрації;

період діяльності фірми з дня останньої структурної реорганізації або понад 20% змін у складі акціонерів (власників);

наявність (відсутність) фактів неповернення або несвоєчасного повернення кредитів;

наявність (відсутність) фактів несплати відсотків або несвоєчасної їх сплати;

прибуткова (збиткова) діяльність позичальника.

Зведену оцінку фінансового стану позичальника наведено в таблиці 5.1. Кожній з характеристик, за якою проводиться оцінка, присвоюється певний ваговий коефіцієнт, відповідно до ролі характеристик в загальній оцінці кредитоспроможності. Вагові коефіцієнти визначаються експертним шляхом аналітиками кредитного відділу. Вони можуть змінюватись залежно від економічної ситуації та стану ринку кредитних ресурсів.

Таблиця 5.1

ТАБЛИЦЯ ОЦІНОК КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКА

Знаходження суми плати за кредит

Відсоткова ставка та порядок нарахування відсотків по кре дитному договору залежить від умов, які визначаються в договорі на кредитування.

Відсоткова ставка може бути таких видів: проста (постійна); змінна в часі (по даті установки); залежна від залишку, змінна в часі і залежна від суми залишка (дата + залишок). Відсоткові ставки та порядок їх нарахування можуть бути різними по рахунку кредиту та рахунку прострочки.

Сума плати за кредит може бути розрахована за формулою:

W iv = (S D P) / (365 100),

де W -- сума нарахованих відсотків;

S -- сума наданої позички;

D -- термін (в днях), на який надано кредит;

P -- річна відсоткова ставка, під яку було надано кредит.

Відсоткова ставка може бути змінена в результаті зміни ставки рефінансування НБУ чи зі зміною ситуації на ринку кредитних ресурсів.

Контекстна діаграма декомпозиції (Автоматизація кредитування підприємств) А - 0

1 рівень декомпозиції

(Автоматизація кредитування підприємств) А1, що включає в себе : А1(Перевірка кредитоспроможності клієнта ),А2 (Дозвіл на кредитування ), А3(Вибір типу кредитування),А4( Надання кредиту).

2 рівень декомпозиції А1 яка включає в себе А11 (Перевірка свідотства про реєстрацію),А12 (Перевірка фінансової звітності), А13(Перевірка доходів підприємства з податковою)

2 рівень декомпозиції А2

(Дозвіл на кредитування), що включає в себе А21 (аналіз прибутків та збитків),А22 (аналіз якості активів та пасивів), А23(створення резервів),A24(аналіз якості банківського менеджменту)

2 рівень декомпозиції А3

(Надання кредиту), що включає в себе А31 (Формування кредитного портфеля),А32 (Формування календарного графіка видачі кредиту), А33(Створення розпорядження на оплату по договору),A34(Обробка даних для формування кредитного договору)

3 рівень декомпозиції А12

(Перевірка фінансової звітності), що включає А121(Оцінка балансу), А122(результативність діяльності підприємства), А123(Генеруваннягрошових коштів), А124(Оцінка змін у капіталі)

Діаграма дерева вузлів (по 3-ох рівнях декомпозиції)

FEO діаграма

Звіт по IDEF0 моделі

DFD

IDEF-3

Висновок

В курсовій роботі було розглянуто тему автоматизації кредитування підприємств.

Застосування комп'ютерної техніки вносить значні зміни в організацію кредитування підприємств, зумовлені зміною способів обробки первинних облікових даних кредитування, високою швидкістю надання звітної інформації через раціональне упорядкування облікових даних, одноразове їх отримання та багаторазову передачу і використання. Комп'ютеризація кредитування покликана підвищити роль бухгалтерського обліку як функції управління, тому що обчислювальна техніка з допоміжного засобу перетворюється на визначний фактор організації обліку, змінюючи не тільки його форму, але й технологію.

Так, комп'ютерні системи бухгалтерського обліку як складові інформаційних систем автоматизації управління використовують єдину базу даних для вирішення оперативних підприємницьких та облікових завдань. При комплексній комп'ютеризації обліку та управління відмінності між фінансовим, управлінським, податковим обліком або між оперативним та бухгалтерським полягають в різних процедурах обробки інформації, що знаходиться в інформаційній базі даних підприємства. Фактично, єдина система економічної інформації надає дані для обліку, поточного управління, аналізу і аудиту.

Технічне забезпечення -- це комплекс взаємопов'язаних технічних засобів, призначених для збирання, нагромадження, оброблення, передавання, обміну та відображення інформації, потрібної для управління системою.

Програмне забезпечення охоплює сукупність програм, що реалізують функції та задачі автоматизованих інформаційних технологій і забезпечують стабільну роботу комплексів технічних засобів.

Список використаної літератури

1. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник/ Под ред.проф. Г.А.Титоренко. - М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998. - 400с.

2. Гужва В.М., Постєвой А.Г. Інформаційні системи в міжнародному бізнесі. - К.: КНЕУ, 1999.

3. Гужва В.М. Інформаційні системи і технології на підприємствах: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 400 с.

4. Автоматизированые информационные технологии в экономике: Учебник / Под ред. проф. Г. А. Титоренко. -- М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998. -- 400с.

5. Иванов А. П. Кредитные ресурсы как форма инвестирования предприятий // Автоматизация и современные технологии. - 2005. - № 6. - С. 41-46.

6. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / І.Ф. Рогач, М.А. Сендзюк, В.А. Антонюк та ін. - К.: КНЕУ, 2001. - 324 с.

7. Інтернет-ресурс: http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=23349&pg=0

8. Інтернет-ресурс: http://referat-ok.com.ua/ekonomika-pidprijemstva/kredituvannya-diyalnosti-pidprijemstv-biznes-plan-yak-skladova-finansovogo-planuvannya-pidprijemstv

Размещено на Allbest.ru