Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Кам'янець-Подільський коледж харчової промисловості НУХТ

Алгоримізація та програмування

Курсовий проект (пояснювальна записка)

з дисципліни «Обслуговування програмних систем і комплексів»

тема: Створення типованого файлу записів, який містить дані про спортсменів коледжу

Студент гр. 931 Ю.О. Шевцов

Керівник проекту В.П. Форкун

Кам'янець-Подільський, 2017

Кам'янець-подільський коледж харчової промисловості НУХТ

Циклова комісія інформаційних технологій

Дисципліна Алгоритмізація та програмування

Спеціальність 5. 05010101 «Обслуговування програмних систем і комплексів».

Курс 3

Група 931

Семестр 5

Завдання на курсовий проект студента: Шевцов Юрій Олександрович.

1. Тема проекту: Створення типованого файлу записів, який містить дані про спортсменів коледжу

2. Вихідні дані до проекту: розібратися що таке інформаційна система, поняття бази даних, класифікація АIC

3. Зміст пояснювальної записки (перелік питань, що підлягають розробці)

· Титульна сторінка

· Завдання на проектування

· Реферат Українською та Англійською мовами

· Зміст

· Вступ

· Теоретична частина

· Основна частина

· Результати роботи програми та контрольні приклади

· Висновки

· Перелік посилань

· Додатки

Дата видачі завдання: 05. 09. 2017 р.



КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ з/п	Назва етапів курсового проекту	Строк виконання етапів проекту
1	Структура курсового проекту. Знайомство з умовами завдання. Узгодження теми роботи, збір даних	05. 09. 17
2	Систематизація зібраних даних	12. 09. 17
3	Розробка алгоритму рішення задачі	19. 09. 17 26,09,17
4	Розробка коду програми	03. 10. 17 10. 10. 17 17. 10. 17
5	Відлагодження та тестування програмного продукту	24. 10. 17 31. 10. 17
6	Підготовка інструкцій користувача	07. 11. 17
7	Розробка блок-схеми програми	14. 11. 17
8	Опис основних процедур та функцій	21. 11. 17
9	Оформлення результатів роботи програми	28. 11. 17
10	Оформлення пояснювальної записки згідно вимог та норм. Підготовка матеріалу до захисту	05. 12. 17
11	Захист роботи	12. 12. 17 13. 12. 17

Студент Ю. О. Шевцов

Керівник проекту В. П. Форкун

Реферат

Спеціальність - 5. э05010101 «Обслуговування програмних систем та комплексів».

Курсовий проект «Розробка типованого файлу записів, який містить дані про спортсменів коледжу»

Автор роботи: Шевцов Ю. О.

Керівник роботи: Форкун В. П.

Обсяг: 44 сторінок, 2 рисунки, 6 блок-схем, 2 додатки, 8 джерел.

Мета курсового проекту: розробка типованого файлу записів, який містить дані про абітурієнтів коледжу.

Об'єктом дослідження є відомості про абітурієнтів коледжу, середовище Dev С++



Abstract

Specialty - 5. 05010101 «Maintenance of software systems and complexes».

Course project «Development of a typical file of records that contains data about college sportsmen»

Author of the work: Shevtsov Y. O.

Head of work: Forkun V. P.

Volume: 44 pages, 2 figures, 6 block diagrams, 2 attachments, 8 sources.

The purpose of the course project: the development of a typical record file, which contains data about college entrants, namely:

The object of the study is information about college entrants, the environment of Dev C ++



Зміст

• Вступ
• 1. Теоретична частина
• 1.1 Поняття інформаційної системи
• 1.2 Поняття бази даних
• 1.3 Класифікація АІС
• 2. Основна частина
• 2.1 Загальна характеристика програмного продукту
• 2.2 Необхідні технічні засоби
• 2.3 Блок-схема основних алгоритмів та структури програми
• 2.4 Опис процедур та обробників
• 2.5 Інструкція користувача
• 3. Результати роботи програми та контрольні приклади
• Висновки
• Перелік посилань
• Додаток 1
• Додаток 2

Вступ

Програмування - це процес створення (написання) програм для комп'ютера. Насправді програми можна писати не тільки для комп'ютера, але і для інших пристроїв, у яких є мікропроцесорний пристрій, здатне виробляти математичні обчислення (додавання, віднімання, множення, ділення і т. д. ) і виконувати логічні операції (якщо виконується якесь або умова, то робимо це (набір дій), інакше робимо те (набір альтернативних дій)).

На сьогоднішній день добре розвинуті інформаційні технології і якщо порівняти з минулими роками то отримати будь-яку інформацію, яка потрібна не становить проблеми. І тому навчальним закладам також потрібно робити крок в майбутнє і вдосконалювати зручність пошуку інформації створенням баз-даних.

У силу великої кількості студентів вести облік у паперовому вигляді не є зручно і робота зводиться у досить рутинну і трудомістку процедуру. Таким чином з'являється необхідність якимось чином автоматизувати цей процес. Метою цієї курсової роботи є полегшення введення обліку інформації про студентів для викладачів коледжу. Шляхом розробки буде створена база даних і програмний додаток, що автоматизує процес пошуку за введеними параметрами, допоможе полегшити введення, корекцію і видалення інформації про студентів.

автоматизований інформаційний програмний схема



1. Теоретична частина

1.1 Поняття інформаційної системи

Основні ідеї сучасної інформаційної технології базуються на концепції баз даних (БД). Відповідно до даної концепції основою інформаційної технології є дані, організовані в БД, що адекватно відбивають реалії дійсності в тій або іншій предметній області, і які забезпечують користувача актуальною інформацією у відповідній предметній області.

При самому загальному підході інформаційну систему (ІС) можна визначити як сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів (абонентів). Таке визначення може бути задовільним тільки при самій узагальненій і неформальній точці зору і підлягає подальшому уточненню.

ІС здавна знаходять (в тому чи іншому вигляді) досить широке застосування в життєдіяльності людства. Це пов'язано з тим, що для існування цивілізації необхідним є обмін інформацією - передача знань, як між окремими членами і колективами суспільства, так і між різними поколіннями.

Найдавнішими і найпоширенішими ІС слід вважати бібліотеки. І, дійсно, здавна в бібліотеках збирають книжки (або їх аналоги), зберігають їх, дотримуючись певних правил, створюють каталоги різного призначення для полегшення доступу до книжкового фонду. Видаються спеціальні журнали та довідники, що інформують про нові надходження, ведеться облік видачі.

Ще один приклад. На великому сучасному підприємстві в тому чи іншому вигляді повинна існувати інформаційна система. Для забезпечення якісного управління потрібно знати (можливо з різним ступенем оперативності) об'єм запасів тієї чи іншої сировини, скільки і якої вироблено продукції, скільки споживається електроенергії, який цех що виробляє і що потребує, та багато іншої інформації, яка стосується виробничих питань. Крім цього, профспілкам необхідні відомості про потреби співробітників у соціально-побутовій, медично-оздоровчій сферах, тощо. Для обробки всіх таких даних потрібні певні організаційні і технічні засоби, тобто ІС.

До цього моменту мова йшла про інформаційні системи без врахування способу їх реалізації. Найстаріші ( у моральному і у фізичному розумінні) системи повністю базувалися на ручній праці. Пізніше їм на зміну прийшли різні механічні пристрої для обробки даних (наприклад, для сортування, копіювання, асоціативного пошуку, тощо). Наступним кроком стало впровадження автоматизованих інформаційних систем (АІС), тобто систем, де для забезпечення інформаційних потреб користувачів використовується ЕОМ зі своїми носіями інформації. В наш час - епоху інформаційного вибуху - розроблюється і впроваджується велика кількість самих різноманітних АІСів з дуже широким спектром використання.

1.2 Поняття бази даних

Зауважимо, що в літературних джерелах існує багато описів поняття бази даних, що зовні значно відрізняються один від одного, акцентуючи увагу на тій чи іншій рисі об'єкта опису, але по своїй суті вони достатньо близькі.

База даних (БД) - це сукупність взаємозв'язаних даних, що зберігаються разом. Основними та невід'ємними властивостями БД є такі:

- для даних допускається така мінімальна надлишковість, яка сприяє їх оптимальному використанню в одному чи кількох застосуваннях;

- незалежність даних від програм;

- для пошуку та модифікації даних використовуються спільні механізми;

- як правило, у складі БД існують засоби для підтримки її цілісності та захисту від неавторизованого доступу

В комп'ютері, наприклад, можна зберігати прізвища та адреси друзів, або клієнтів. Можливо, ви зберігаєте усі свої листи, і вони сгруповані по адресатам, а можливо, у вас є набір файлів з фінансовими даними: отриманими, або виставленими рахунками, витратами по чековій книжці, або балансам.

Один із типів баз даних - це документи, набрані за допомогою текстових редакторів та згруповані по темах. Інший тип-файли електронних таблиць, об'єднані в групи по характеру використання.

Якщо ви організована людина, то спеціальна структура каталогів та підкаталогів, можливо, допоможе вам впоратись з кількома сотнями електронних таблиць. В цьому випадку ви є диспетчером бази даних. Але що робити коли, виконувана вами задача стає надто великою? Як зібрати інформацію про всіх клієнтів та їх замовленнях, якщо дані розкидані по окремих текстових файлах та електронних таблицях? Як зберегти зв'язки між файлами при введені нової інформації? Як переконатися, що дані введені правильно? Що робити, коли одна і та ж інформація може знадобитися одразу кільком користувачам, але при цьому не можна допустити, щоб дві людини одночасно змінювали одні і ті ж дані? Коли з'являються подібні проблеми, вам потрібна система управління базами даних. (СУБД)

Система управління базами даних надає вам повний контроль над процесом визначення даних, їх обробкою та використанням СУБД також істотно полегшує обробку великих об'ємів інформації, які зберігаються в багаточисленних таблицях. Різноманітні засоби СУБД забезпечують виконання трьох основних функцій: визначення даних, обробка даних та оперування даними. Всі ці функціональні можливості в повній мірі реалізовані в FoxPro. Але ж, що ж таке дані? Дані - це набір різнорідної неорганізованої інформації, подібний до рахунків, кинутих у ящик столу, або сюжету останнього поганого роману. І якщо ви коли-небудь намагались знайти потрібний вам рахунок у своєму ящику, або хороші розділ поганого роману, ви знаєте, що самі по собі дані не принесуть користі . Для того щоб дані стали корисними, вам потрібний засіб управління ними -система управління базою даних. Вам потрібно упорядкувати усі розкидані рахунки з тим, щоб можна було легко знайти те, що потрібно в даний момент. Організований набір даних і є базою даних.

Комп'ютеризована база даних - швидка. Навіть якщо у вас усього декілька сотень рахунків, то вам потрібно багато часу, щоб найти потрібну. З електронною базою даних ви найдете вірний шлях для пошуку необхідних даних на протязі декількох секунд.

Комп'ютеризована база даних - потужна. Навіть величезна папка не зможе умістити записи про тисячі співробітників та продані товари. А електронна база даних може підтримувати на жорсткому диску вашого комп'ютера стільки записів скільки вам необхідно одну, сотню, мільйон.

Комп'ютеризована база даних - розумна, так як може робити висновки. Тому, якщо ви використовуєте її в бізнесі, вона у повній мірі може вести ваші фінансові справи. Її можна використовувати, наприклад, для підрахунку доходів, які ви отримуєте від буріння на шельфі, продажу автомобілів, або виробництва «Кока-коли».

Електронні таблиці та текстові документи є чудовими засобами для вирішення так званих «однокористувачевих» задач, але вони погано пристосовані для сумісного користування даними. Електронні таблиці також корисні в якості шаблонів для простих форм вводу інформації, але, якщо вам необхідно провести комплексну перевірку даних, то тут їх функцій явно недостатньо. Наприклад, електронна таблиця чудова в якості шаблона для рахунка фактури у невеликій фірмі.

Але, якщо з розширенням бізнесу починає збільшуватись кількість співробітників, що вводять у комп'ютер закази, то без бази даних вам не обійтись. Так само електронна таблиця може використовуватись на великих підприємствах для підготовки співробітникам звітів про свої витрати, але для створення загальної бухгалтерської звітності ці дані все одно повинні збиратися у базі даних.

Коли виникає необхідність колективного використання інформації, справжня система управління базами даних дає можливість захищати інформацію від несанкціонованого доступу так, що право продивлятись дані або вносити в них зміни отримують тільки відповідні користувачі.

На відміну від файлових систем БД зорієнтована для підтримки даних для кількох застосувань. На практиці ця властивість інколи порушується. Часом таке порушення можна пояснити тим, що проект вводиться в дію поетапно, і у певний момент дійсно функціонує тільки одне застосування. Іноді відхід від вказаної властивості зумовлений іншими важливими причинами, але, на жаль, не є рідкістю просто помилка у виборі засобів для реалізації проекту і ситуація нагадує відоме прислів'я про стрілянину з гармати по горобцям.

Взаємопов'язаність даних полягає в тому, що доступ до певної групи даних якогось застосування загалом полегшує доступ до інших груп даних цього ж застосування. В умовах орієнтації БД на велику кількість застосувань виникає необхідність у підтримці значного числа різноманітних зв'язків між даними. Саме у розумінні тісного логічного зв'язку використані слова про збереження разом даних. Розглянемо приклад, який ілюструє вказану властивість у порівнянні з простими ФС.

Приклад про мішок з різнокольоровими кульками. Нехай у мішку є багато різнокольорових кульок, і завдання полягає в тому, щоб знайти кульку певного кольору, витягаючи їх по одній з мішка. Якщо операції витягання кульки з мішка повністю незалежні між собою, то цей приклад є аналогом технології роботи у рамках простих ФС з послідовним доступом. Якщо ж припустити, що кульки зв'язані між собою різнокольоровими мотузками, тоді пошук кульки можна пришвидшити, використавши на черговому кроці мотузку потрібного кольору. Цей варіант прикладу є аналогом технології роботи з взаємозв'язаними (мотузками) даними, що характерно для функціонування БД.

Вимога мінімізації надлишковості полягає у мінімальній кількості копій для одних і тих же даних з урахуванням орієнтації на кілька застосувань. Ці надлишкові копії використовуються для підтримки зв'язків між даними. Як приклад, розглянемо відомості, що зберігаються у відділі кадрів деякого підприємства про своїх співробітників. Користувачами цієї інформації виступають адміністрація, профспілкова організація та бухгалтерія підприємства. Адміністрацію цікавлять дані про кваліфікацію, професійний рівень і досвід роботи, профспілки використовують відомості соціально-побутового характеру, а бухгалтерія оброблює ті дані, що потрібні для нарахувань заробітної плати та підрахунку податків, інших нарахувань та відрахувань. Хоча інформація і різнорідна, але все ж має значну спільну частину. Всім користувачам потрібні службовий номер, прізвище, ім'я, по-батькові співробітника, його рік народження, дані про умови праці. Інформація про сімейний стан та склад сім'ї використовується бухгалтерією і профспілками. Якщо для зберігання даних застосувати технологію ФС, то можливі два крайні варіанти: а) незалежні один від одного файли, відсортовані згідно з потребами того чи іншого користувача, передбачають значну надлишковість даних; б) всі дані знаходяться у одному файлі, відсортованому так, як потрібно одному з користувачів (наприклад, адміністрації) - надлишковість при цьому практично відсутня, але зручно працювати тільки одному з користувачів. Концепція БД займає проміжне становище між вищеописаними крайніми позиціями.

Зайва надлишковість має кілька недоліків. По-перше, зберігання кількох копій веде до додаткових витрат пам'яті. По-друге, доводиться виконувати численні операції оновлення для кількох надлишкових копій. Крім того, оскільки різні копії даних можуть відповідати різним стадіям оновлення, то інформація, що зберігається в системі на певний час може стати суперечливою.

Про незалежність даних часто говорять, як про одну з основних властивостей БД. Під цим поняттям розуміється можливість зміни структури даних без зміни програм, що її використовують, а також рівень самоінтерпретованості даних. Міра незалежності даних тісно пов'язана з ступенем необхідної деталізації відомостей про організацію їх зберігання. Проілюструємо цю ситуацію дещо абстрагованим прикладом. Припустимо, що ви збираєтесь переглянути фільм у кінотеатрі, а для того, щоб прибути на місце плануєте скористатись послугами таксі. Поінформованість та досвід водія таксі відповідають мірі незалежності. У одному випадку Вам достатньо вказати лише назву фільму, а все інше зробить водій. У іншому випадку Вам потрібно буде визначити назву кінотеатру. Наступне зниження рівня - це адреса кінотеатру, а ще далі - вказівки по дорозі типу «їхати прямо, звернути наліво, а через 500 метрів - направо і т. п. ». Аналогічно і користувачу при підвищенні ступеня незалежності даних треба менше задавати (і знати) «процедурної» інформації щодо доступу до даних. Зауважимо, що певний (хоч і досить низький) рівень незалежності мають сучасні ФС: при доступі до файлу достатньо вказати його ім'я, а інформація про треки та сектори непотрібна, але зміна розміру запису вимагає корекції всіх програм, що звертались до цього файлу.

Під цілісністю БД розуміють несуперечливість між собою даних, що в ній зберігаються. Наприклад, для кадрових відомостей рік народження співробітника не може бути більшим року призначення на посаду або поточного року. Щоб запобігти виникненню таких ситуацій при модифікації і поповненнях БД, співвідношення між даними контролюються спеціальними засобами підтримки цілісності БД. Специфікація подібних умов, що накладаються на дані і відслідковуються при будь-яких їх оновленнях, покладаються на спеціальну службу Адміністратора бази даних (АБД), а системи управління базами даних (СУБД) надають інструментальні засоби, які забезпечують службі АБД можливість виконання її функцій.

За критерієм виразової потужності інструментальні засоби специфікації умов цілісності можна підрозділити на такі групи: порівняння поля запису (або атрибута) з константою або з іншим полем цього ж запису; приклад такої умови наводився вище; порівняння поля запису з полем або кількома полями інших записів; порівняння поля запису з множиною (підмножиною) значень полів всього файлу або навіть кількох файлів. При порівняннях використовуються відношення належності (неналежності) елемента множині, або застосовуються множинні функції типу суми, кількості, середнього арифметичного, тощо. Приклад такої умови: заробітна плата певного службовця не може більш ніж у 5 разів перевищувати середнє арифметичне від заробітної плати його підлеглих.

Зауважимо також, що вищенаведений поділ на групи має в своїй основі не тільки виразову потужність, а і складність алгоритмів реалізації.

Оскільки однією з основних властивостей БД є орієнтація на широке коло застосувань, то природно передбачити засоби захисту від неавторизованого доступу (навмисного чи ненавмисного) користувачів до даних. З цією метою в БД встановлюється система паролів та ідентифікацій користувачів, а також розподіл даних і користувачів на групи з різноманітними взаємними правами.

1.3 Класифікація АІС

В науковій літературі існує досить значне розмаїття щодо класифікації АІС. Різні автори в залежності від своїх задач та точок зору виділяють ті чи інші критерії і розподіляють пріоритети між ними. Зупинимось на одному з таких підходів, який на наш погляд, найбільш узгоджується з іншими темами цього курсу. Отже, АІС класифікуються:

1) за призначенням (фактографічні, документальні та змішані);

2) за мовами (замкнуті системи, системи з базовою мовою та змішані);

3) за локалізацією (локальні та розподілені);

4) за схемою додаткової обробки (постобробка та попередня обробка);

5) за структурами даних (ієрархічні, мережаного типу, реляційні).

Розглянемо по черзі і детальніше кожний з критеріїв.

1) за призначенням.

Документальні системи зорієнтовані на обробку та зберігання документа (порівняно великої за розміром послідовності символів), внутрішню структуру якого система (майже) повністю ігнорує, тобто він неподільний (атомарний) з точки зору системи. Споживачем результатів пошуку виступає, як правило, кінцевий користувач.

Фактографічні системи оперують фактами (даними) різних типів, що зв'язані в системі в більш чи менш складні структури. Дані, що є результатом пошуку, можуть стати складовою частиною звітів або використовуються різноманітними обчислювальними процесами.

Змішані системи включають в себе в тих чи інших пропорціях риси обох вищеназваних варіантів. Переважну більшість сучасних систем для ПЕОМ слід віднести до категорії змішаних.

Звичайно, наведені описові характеристики не дають можливості чітко визначитись у випадку класифікації кожної конкретної ІС, але дозволяють зробити перші грубі припущення. Для більш точних класифікаційних оцінок необхідно враховувати додаткові властивості, що відносяться до пошукового процесу, а також до особливостей мов запитів, реалізованих в тій чи іншій системі. Оскільки подальші наш розгляд буде стосуватися переважно фактографічних систем, зараз приділимо більше уваги саме документальним системам.

Дескрипторні або документальні АІС (ДАІС) історично були першими. Спочатку їх мовою була нічим не обмежена природна мова. Перші ДАІС були призначені для пошуку книг та документів у бібліотеках і великих сховищах, тому їх і почали називати документографічними.

Основним елементом інформаційного простору ДАІС була анотація або реферат книги, документа, явища чи об'єкта. Реферат повинен відображувати ті риси, які цікавлять користувача (як правило - людини). В ньому виділяються слова чи словосполучення, які в сукупності майже однозначно (в ідеалі точно) відповідають повному опису об'єкта, крім того, таких слів повинно бути відносно небагато. Їх називають ключовими словами або дескрипторами. Запит для ДАІС можна зформулювати у вигляді переліку дескрипторів, який на думку користувача характеризує потрібний реферат, а значить, і відповідний об'єкт. Алгоритм формування відповіді послідовно порівнює запит з кожним рефератом і вибирає такі, що пройшли порівняння. В таких системах запит називають пошуковим розпорядженням, а реферат - пошуковим образом.

2) за мовами (замкнуті системи, системи з базовою мовою та змішані);

Системи з базовою мовою передбачають взаємодію користувача з СУБД з середовища якоїсь іншої мови програмування, де і виконуються більшість постпошукових перетворень даних. Такий підхід зручний для розробки різного роду систем як надбудов над СУБД, бо дає можливість створювати високоефективні програми постпошукової обробки даних.

Замкнуті системи самостійно забезпечують користувача всіма необхідними засобами як для локалізації даних, так і для їх постпошукової чи передпошукової обробки. Недоліком таких систем є те, що в них відсутні (або малоефективні) засоби для розробки надбудов - проблемно-орієнтованих комплексів.

Змішані системи передбачають наявність обох можливостей двох попередніх підходів і є найбільш поширеними на сьогодні.

3) за локалізацією (локальні та розподілені);

Локальність передбачає розташування всього програмного забезпечення і даних на одному ізольованому комп'ютері, а розподіленість означає розташування системи на мережі комп'ютерів з певною стратегією рознесення даних.

4) за схемою додаткової обробки (постобробка та попередня обробка);

Головним призначенням будь-якої системи баз даних є підтримка функцій локалізації даних, що зберігаються, але дуже важливою властивістю, що може значно підняти інтерфейсний рівень системи, є наявність постобробки даних після їх локалізації в базі даних, чи попередньої обробки.

5) за структурами даних (ієрархічні, мережаного типу, реляційні).

Структури даних, що підтримуються в системі бази даних, - це важливий фактор, що впливає, як на виразову потужність, так і на ефективність функціонування. Для систем з ієрархічною структурою базовою структурою даних є дерево; як правило, вони мають найвищу ефективність функціонування, але виразові можливості їх відносно низькі. Системи з структурами даних типу мережа мають значно кращі виразові можливості, але дещо програють у ефективності функціонування, точніше, від користувача вимагається значно вищий рівень кваліфікації для ефективної експлуатації таких систем. В останні десятиріччя найбільшого розповсюдження (особливо для персональних ЕОМ) зазнали СУБД реляційного типу, для яких характерно щонайпростіша структура даних (плоский файл), але одночасово суттєво підвищений рівень мов маніпулювання даними, що максимально употужнює виразові можливості та знижує ефективність функціонування, тому для таких систем потрібні потужні комп'ютери, і вони більш чутливі (порівняно з попередниками) до росту об'ємів даних.

Електронні таблиці та текстові документи є чудовими засобами для вирішення так званих «однокористувачевих» задач, але вони погано пристосовані для сумісного користування даними. Електронні таблиці також корисні в якості шаблонів для простих форм вводу інформації, але, якщо вам необхідно провести комплексну перевірку даних, то тут їх функцій явно недостатньо. Наприклад, електронна таблиця чудова в якості шаблона для рахунка фактури у невеликій фірмі.

Але, якщо з розширенням бізнесу починає збільшуватись кількість співробітників, що вводять у комп'ютер запити, то без бази даних вам не обійтись. Так само електронна таблиця може використовуватись на великих підприємствах для підготовки співробітникам звітів про свої витрати, але для створення загальної бухгалтерської звітності ці дані все одно повинні збиратися у базі даних.

Коли виникає необхідність колективного використання інформації, справжня система управління базами даних дає можливість захищати інформацію від несанкціонованого доступу так, що право продивлятись дані або вносити в них зміни отримують тільки відповідні користувачі.

За складністю запити поділяються на найпростіші, прості та складні. Зауважимо, що множина складних запитів може бути класифікована більш детально. Для класифікації найпростіших запитів введемо основну форму:

А (O) = V,

де А - ім'я атрибута або властивості, відносно якої формується запит, O - специфікація об'єкта запиту, V - значення, яке може набути атрибут об'єкта; замість знаку «=» може бути використаний будь-який із знаків бінарних предикатів, що визначені для значень даної властивості об'єкта, наприклад: {<, >, =>, . . . }. Для ілюстрації запитів на прикладах використаємо таблицю, що відображає торгівельну діяльність деякої фірми: виторги по місяцям у кількох кіосках. Заголовки стовпчиків таблиці будуть такими: № кіоска, виторг за січень, виторг за лютий, . . . ., виторг за грудень, а рядки будуть заповнені значеннями сум виторгів для певного кіоска за місяць, назва якого вказана в заголовку відповідного стовпчика.

Підставляючи знаки питання у різні місця основної форми, отримаємо всі типи запитів (знак питання буде означати запит до тієї компоненти основної форми, на місці якої він стоїть). Будемо також брати до уваги такі властивості запитів як тип результату (одне значення чи множина) та режим відпрацювання, що характеризується кількістю звернень до зовнішньої пам'яті.

1. А(O)=? - по заданому атрибуту і об'єкту знайти відповідне значення.

Приклад: Який виторг у кіоска № 2 у березні.

Такий запит називають прямим. Його особливості: результатом пошуку завжди є одна клітина таблиці і відповідно одне значення (значення типу невизначено теж є значенням); для режиму відпрацювання такого запиту характерно одне звернення (у кращому випадку) до зовнішньої пам'яті, оскільки можлива пряма адресація потрібного запису.

2. А(?) = V - по заданому атрибуту та значенню знайти множину об'єктів.

Приклад: Які кіоски у березні мали виторг у 2000 грн.

Такий запит називають інвертованим. Його особливості: результатом пошуку є (взагалі кажучи) кілька клітин у стовпчику, що специфікує рядки (об'єкти) таблиці і відповідно множина значень; при відпрацюванні такого запиту потрібно виконати повний перебір записів або завчасно створити відповідні вторинні індекси.

3. ?(О)=V - знайти імена атрибутів, що мають вказане значення по специфікованому об'єкту.

Приклад: У якому місяці виторг кіоска № 2 дорівнював 2000 грн.

Такий запит теж часто називають інвертованим (але у широкому розумінні), оскільки його результатом є множина значень. Однак, він суттєво відрізняється від запиту попереднього типу тим, що діє над одним рядком таблиці, а при його відпрацюванні не потрібен перебір, тому по цій властивості він більше схожий на прямий запит.

Наступна група запитів має в своєму складі по два знаки ?, що у певному розумінні означає комбінування «чистих» попередніх запитів.

4. ?(О)= ? - знайти всі значення по специфікованому об'єкту разом з відповідними іменами атрибутів.

Приклад: Для кіоска № 2 по кожному місяцю знайти значення виторгу.

Результатом запиту є множина пар значень, але по одному рядку таблиці, тобто по одному об'єкту, тому перебір не потрібен.

5. А(?)= ? - знайти всі значення по вказаному атрибуту разом з специфікаціями відповідних об'єктів.

Приклад: Знайти значення виторгу за лютий місяць для всіх кіосків.

Результатом запиту є множина пар значень, крім того потрібен перебір рядків таблиці.

6. ?(?) = V - знайти специфікації об'єктів з іменами потрібних атрибутів, де мається вказане значення.

Приклад: Знайти номери кіосків та назви місяців, коли виторг дорівнював 2000 грн.

Результатом запиту є множина пар значень, при відпрацюванні потрібен перебір рядків таблиці.

Швидше для повноти розстановки знаків «?», аніж важливості для практики, наведемо останній тип найпростішого запиту.

7. ?(?) = ? - видати всі відомості.

Приклад: Видати всі значення таблиці.

Прості запити можна отримати з найпростіших (а також і простих) за допомогою логічних зв'язок («або», «і», «ні»). Для побудови складних типів запитів необхідне використання кванторів існування та узагальнення.



2. Основна частина

2.1 Загальна характеристика програмного продукту

Дaний прoгрaмний прoдукт був рoзрoблeний у ceрeдoвищi прoгрaмувaння Dev C++, якe є прocтiшим, нa мoю думку, ceрeдoвищeм для рoзрoбки прoгрaмнoгo зaбeзпeчeння. Ceрeдoвищe прoгрaмувaння Dev C++ мaє пeрeвaги: зручний iнтeрфeйc, прocтoтa рoбoти, мoвa виcoкoгo рiвня, ceрeдoвищe нaдaє рoзрoбнику багато можливостей.

Для зaбeзпeчeння пoтрiбнoї рoзрoбки прoгрaмнoгo зaбeзпeчeння було рoзглянуто ужe icнуючi бази даних, прoведено їx пoрiвняльний aнaлiз, визнaчено пeрeвaги тa нeдoлiки кoжнoї з ниx, приклaди їx прaктичнoгo зacтocувaння. Вce цe дaло змoгу в пoдaльшiй рoбoтi oбґрунтoвaнo oбрaти оптимальний для мeтoд програмування тa cпociб рeaлiзaцiї пocтaвлeнoї зaдaчi.

В результаті була отримана програма яка може працювати на любім комп'ютері і є дуже зручною в використані. За допомогою цієї програми можна знайти потрібні дані за студента Кам'янець - Подільського коледжу харчової промисловості, ввівши відповідні дані.

Тaблицi збeрiгaютьcя у виглядi oднoгo вeликoгo фaйлу, звaнoгo бaзoю дaниx. Прoгрaмa кoриcтувaчa рoзмiщюєтьcя нa кoмп'ютeрi кoриcтувaчa, a caмa бaзa дaниx з iнфoрмaцiєю знaxoдитьcя у файлі разом з нею.

Програма досить зручна та проста у користуванні. За допомогою клавіатури ми можемо вибрати необхідну нам дію. Текст файлу виводиться безпосередньо на екран монітора тоді як створений файл можна віднайти та відкрити за допомогою текстового редактора або процесора. В разі потреби ми можемо вийти з програми за допомогою набрання цифри і клавіші «Enter».

Ввeдeння / рeдaгувaння дaниx тaблиць бaзи дaниx викoнувати може будь-яка людина, студент чи викладач, бо це є зручно і операцію можна виконати без особливої затрати часу. Завдяки даній програмі можна швидше знайти потрібну інформацію в файлі (Рисунок 2.1).

Рисунок 2. 1 - Основне вікно програми

2.2 Необхідні технічні засоби

Вимоги до апаратної частини :

· процесор Pentium 1000 MHz або більше;

· 32 Mb Videocard або більше.

· Вимоги до програмної сумісності :

· 100 Mb вільного місця

· Windows XP, 2000;

· Offise 2003 ;

· 64 Mb ОЗП.

· графічний пристрій із підтримкою DirectX 9 і драйвером WDDM 1. 0 або новішим.



2.3 Блок-схема основних алгоритмів та структури програми







2.4 Опис процедур та обробників

stdbool. h - заголовок стандартної бібліотеки мови програмування С, який містить чотири макросу для роботи з типом даних bool. Даний заголовки з'явився в стандарті C99.

#include <conio. h> - Сonio. h (від англ. console input-output - консольне введення-виведення) - заголовки, використовуваний в старих компіляторах, що працюють в операційних сістемахMS-DOS, для створення текстового інтерфейсу користувача. Проте, він не є частиною мови програмування Сі, стандартної бібліотеки мови Сі, ISO кнопку Cабо необхідної стандартом POSIX.

#include <stdlib. h> - stdio. h (від англ. standard input/output header -- заголовний файл стандартного введення/виведення) -- заголовний файл стандартної бібліотеки мови Сі, що містить визначення макросів, констант та оголошення функцій і типів, призначених для виконання операцій введення і виведення.

#include <stdio. h> - stdio. h (від англ. standard input/output header -- заголовний файл стандартного введення/виведення) -- заголовний файл стандартної бібліотеки мови Сі, що містить визначення макросів, констант та оголошення функцій і типів, призначених для виконання операцій введення і виведення.

Тип struct - фундаментальний. Згідно C ++ Code Guidelines, struct краще використовувати для зберігання значень, не пов'язаних інваріантом. Яскраві приклади - RGBA-колір, вектора з 2, 3, 4 елементів або інформація про книгу (назва, кількість сторінок, автор, рік видання і т. п. ).

C ++ підтримує друге ключове слово, структуру, яку можна використовувати для визначення типів класів. Ключове слово struct успадковується від C.

Різниця між структурами та класами.

Єдина відмінність між структурами та класами в C ++ полягає в тому, що члени структури мають загальнодоступність за замовчуванням, а члени класу за замовчуванням мають приватну видимість.

Якщо ми визначимо клас з використанням класового ключового слова, тоді будь-які члени, визначені перед першою міткою доступу, неявно є приватними; якщо ми використовуємо ключове слово struct, то ці учасники є загальнодоступними. Незалежно від того, чи ми визначаємо клас із використанням ключового слова класу, або ключове слово struct впливає тільки на початковий рівень доступу за умовчанням.

struct book{

char title[200];

char author[50];

char year[50];

double price;

char kol[100];

char pages[100];

char kilk[50];

char lolka[50];};

Тіло оператора switch може мати довільну кількість випадків: мітки, якщо значення всіх постійних виразів є унікальними (після переходів / рекламних акцій). Принаймні один по замовчуванню: мітка може бути присутня (хоча вкладені оператори switch можуть використовувати свої власні за замовчуванням: мітки або мати справу: мітки, константи яких ідентичні тим, що використовуються в перемикачах)

Якщо умова оцінюється до значення, яке дорівнює значенню однієї з постійних виразів, тоді елемент керування переноситься на твердження, яке позначено константною виразом.

Якщо умова оцінюється до значення, яке не відповідає жодному випадку: етикетки та мітка за промовчанням: мітка присутня, елемент керування переноситься на виписку, позначене міткою за умовчанням: label.

Заява про перерву, коли виникає в операторі, виходить із оператора switch:

switch (pointM)

{

case 1: cout<<«Наявність золотої медалі Так, або Ні: \n»;

setlocale (LC_ALL, «C»);

cin. get();

cin. getline(fauthor,50);

printByAuthor(fauthor,f);

fclose(f);

break;

case 2:

printByTitle(parttitle,f);

fclose(f);

break;

case 3:

printByYear();

fclose(f);

break;

case 4: displayall();

fclose(f);

break;

case 5: disp();

fclose(f);

break;

case 6: clear1();

fclose(f);

break;

case 7: fclose(f);

return 0;

}}}



2.5 Інструкція користувача

DEV-C ++ - досить відома серед програмістів середовище розробки додатків на мовах С і С ++, раніше дуже відома під UNIX, тепер випущена і під операційну систему Windows. Це середовище складається з редактора коду, де можна писати програму і компілятора, який транслює написаний код в машинний мову.

Графічний інтерфейс програми виконаний в нехитрому і строгому стилі, що дозволить повністю зосередитися на розробці додатків. Всі інструменти зручно згруповані у верхній частині робочої області, а сам код відображається у великому вікні. У базовий набір входять необхідні інструменти для написання необмеженого числа рядків коду, крім того, є і вбудований відладчик. Варто відзначити, що за допомогою цього середовища можна не тільки створювати консольні додатки, але і використовувати Windows API, при необхідності підключаючи додаткові бібліотеки. А скористатися цим простим в роботі інструментом можна абсолютно безкоштовно.

Редагування файлу дуже просто. Створити (Ctrl + N) або відкрити (Ctrl + O) файл.

Особливістю Dev-C ++ є здатність збирати (і запустити) окремі вихідні файли. Це робиться за допомогою наступних кроків:

Створити (Ctrl + N) або відкрити (Ctrl + O) вихідний файл.

Натисніть Compile (F9) для компіляції видимий в даний момент файл.

При бажанні, запустіть виконуваний файл, створений (F10).

компіляція

Ця збірка буде використовувати набір компілятора, обраний на інструменти >> Параметри компілятора.

Компіляція проекту в значній мірі вимагає ті ж кроки:

Натисніть Компіляція (F9), щоб застосувати зміни, зроблені у вихідному файлі.

Натисніть кнопку (F12), щоб застосувати зміни, зроблені в файлі заголовка або перекомпіліровать всі файли.

При бажанні, запустіть виконуваний файл, створений (F10).

Ця збірка буде використовувати набір компілятора, обраний на інструменти >> Параметри компілятора, але на відміну від збірників вихідних файлів, він буде використовувати компілятор настройки, розташовані в проект >> >> Опції проекту компілятор.

Це Dev-C ++ з вікна, що дозволяє налаштувати компілятор нічого пов'язаний.

Знайти і автоматично налаштувати компілятори - ця функція автоматично налаштувати компілятори, розташовані в настановних каталогах компілятора за замовчуванням Mingw32 і MinGW64. Результати ідентичні тим, що виконує перша конфігурація часу.

Додати новий набір і автоматично налаштувати його. Для настройки, папки \ Bin \ gcc. exe буде запитано для всієї необхідної інформації.

Перейменування поточний набір компілятора. Це не має ніякого впливу на компіляції.

Видаляє поточний набір компілятора. Попередній комплект буде новий поточний набір компілятора.

Dev-C ++ буде відкривати і працювати з програмами написаними на мові С.



3. Результати роботи програми та контрольні приклади

Основне вікно програми. (рисунок 3. 1).

Рисунок 3. 1 - Основне вікно програми

#include <iostream>

#include <cstdlib>

#include <iostream>

#include <stdio. h>

#include <conio. h>

#include <stdlib. h>

#include <fstream>

#include <string. h>

#include <stdbool. h>

#include <windows. h>

#include <cstring>

using namespace std;

#pragma warnіng(dіsable:4996)

struct book{

char title[200];

char author[50];

char year[50];

double price;

char kol[100];

char pages[100];

char kilk[50];

char lolka[50];};

void printByAuthor(char a[], FILE *p);

void printByTitle (char t[], FILE *p);

void displayall();

void disp();

void clear1();

void printByYear();

book inputBooks (book b)

//функція читання даних про чергову книгу

{

SetConsoleCP(1251); SetConsoleOutputCP(1251);

setlocale (LC_ALL, «ukr»);

cout<<«Введіть дані про спортсмена:»<<endl;

cout<<«Прізвище:»<<endl;

cin. get();

cin. getline(b. kol,100);

cout<<«Стать чоловіча, або жіноча:»<<endl;

cin. getline(b. pages,100);

cout<<«Вида спорту:»<<endl;

setlocale (LC_ALL, «C»);

cin. get();

cin. getline(b. lolka,200);

setlocale (LC_ALL, «ukr»);

cout<<«Рік народження:»<<endl;

setlocale (LC_ALL, «C»);

cin. getline(b. kilk,200);

setlocale (LC_ALL, «ukr»);

cout<<«Призове місце так, або ні:»<<endl;

setlocale (LC_ALL, «C»);

cin. getline(b. author,50);

setlocale (LC_ALL, «ukr»);

cout<<«Наявність медалі (золото,срібло,бронза)Або немає:»;

setlocale (LC_ALL, «C»);

cin. getline(b. title,200);

setlocale (LC_ALL, «ukr»);

return b;

}

int main (){

SetConsoleCP(1251); SetConsoleOutputCP(1251);

FILE *f;

int pointM;

char fyear[50];

char fauthor[50], parttitle[200];

while (true) //меню виводиться доки користувач не обере вихід

{

setlocale (LC_ALL, «ukr»);

cout<<«Оберіть дію\n1 - пошук спорсменів-медалістів\n»;

cout<<«2 - Результат змагань з певного виду спорту\n»;

cout<<«3 - Усі спортцмени чоловікі які повернулися без медалей\n»;

cout<<«4 - вивести базу даних на екран\n»;

cout<<«5 - Ввести нового спортсмена\n»;

cout<<«6 - Очистити базу даних\n»;

cout<<«7 - звершити роботу з програмою\n»;

{

case 1: cout<<«Наявність золотої медалі Так, або Ні: \n»;

setlocale (LC_ALL, «C»);

cin. get();

cin. getline(fauthor,50);

printByAuthor(fauthor,f);

fclose(f);

break;

case 2:

printByTitle(parttitle,f);

fclose(f);

break;

case 3:

printByYear();

fclose(f);

break;

case 4: displayall();

fclose(f);

break;

case 5: disp();

fclose(f);

break;

case 6: clear1();

fclose(f);

break;

case 7: fclose(f);

return 0;

}}}

void printByYear ()

{

book b;

FILE *p;

p=fopen («books. txt», «rb»);

setlocale (LC_ALL, «urk»);

char lolal[50];

char y[50];

cout<<«Введіть наявність медалі так, або ні:\n»;

cin. get();

cin>>lolal;

cout<<«Введіть стать спортсмена:\n»;

cin. get();

cin>>y;

cout<<«Список знайдкних спортсменів:\n»;

cout<<«Прізвище»<<« «<<«Стать»<<« «<<«Вид спорту»<<« «<<«Рік народження»<<« « <<«Призове місце»<<« «<<«Наявність медалі»<<endl;

setlocale (LC_ALL, «C»);

fread (&b,sizeof(book),1,p);

while (!feof(p))

{

if (!strcmp(y, b. pages) && !strcmp(lolal, b. author) )

{

cout<<b. kol<<« «<<b. pages<<« «<<b. lolka<<« «<<b. kilk<<« « <<b. author<<« «<<b. title<<endl;

}

fread (&b, sizeof(book),1,p);

}}

void printByAuthor(char a[], FILE *p){

setlocale (LC_ALL, «ukr»);

cout<<«Список знайдених спортсменів:\n»;

cout<<«Прізвище»<<« «<<«Стать»<<« «<<«Вид спорту»<<« «<<«Рік народження»<<« « <<«Призове місце»<<« «<<«Наявність медалі»<<endl;

book b;

setlocale (LC_ALL, «C»);

fread (&b, sizeof(book),1,p);

while (!feof(p)){

if (!strcmp(a, b. author)){

cout<<b. kol<<« «<<b. pages<<« «<<b. lolka<<« «<<b. kilk<<« « <<b. author<<« «<<b. title<<endl;}

fread (&b, sizeof(book),1,p);}}

void printByTitle(char t[], FILE *p){

cout << «Введыть вид спорту: \n»;

setlocale (LC_ALL, «C»);

cin. get();

cin>>t;

setlocale (LC_ALL, «ukr»);

cout<<«Список знайдених спортсменів:\n»;

cout<<«Прізвище»<<« «<<«Стать»<<« «<<«Вид спорту»<<« «<<«Рік народження»<<« « <<«Призове місце»<<« «<<«Наявність медалі»<<endl;

book b;

setlocale (LC_ALL, «C»);

fread (&b, sizeof(book),1,p);

while (!feof(p)){

if (!strcmp(b. lolka, t) ){

cout<<b. kol<<« «<<b. pages<<« «<<b. lolka<<« «<<b. kilk<<« « <<b. author<<« «<<b. title<<endl;}

fread (&b, sizeof(book),1,p);}}

void displayall()

{ book b; FILE *p; p=fopen («books. txt», «rb»);

cout<<«Список Спортсменів:\n»;

cout<<«Прізвище|»<<« «<<«Стать|»<<« «<<«Вид спорту|»<<« «<<«Рік народження|»<<« « <<«Призове місце|»<<« «<<«Наявність медалі|»<<endl;

setlocale (LC_ALL, «C»);

fread(&b, sizeof(book),1,p);

while (!feof(p)){

cout<<b. kol<<« «<<b. pages<<« «<<b. lolka<<« «<<b. kilk<<« « <<b. author<<« «<<b. title<<endl;

fread(&b, sizeof(book),1,p);

} fclose(p);}

void disp(){

book myBook = {««,»«,0};

FILE *f;

if(f=fopen(«books. txt», «a+b»)){

char again;

do{

myBook = inputBooks(myBook);

fwrite ( &myBook, sizeof(myBook),1,f);

system («cls»);

setlocale (LC_ALL, «ukr»);

cout<<«Хочете ввести, ще одного спортсмена? (y/n)»;

cin>>again;}

while(again!='n'&& again!='N');

fclose (f);

//друк даних зі створеного файла

f=fopen («books. txt», «rb»);

setlocale (LC_ALL, «C»);

fread(&myBook, sizeof(book),1,f);

while (!feof(f)){

fread(&myBook, sizeof(book),1,f);}

fclose(f);

cout<<endl<<endl;

}}

void clear1()

{

string decision;

cout << «Ви впевнені?[Y] так [N] Ні» << endl;

cin >> decision;

if (decision == «Y»){

ofstream employee(«books. txt»);

system(«cls»);

cout << «Очищено успішно» << endl;

system(«pause»);

employee. close();

main();

}

else{

main();

}

}



Висновки

Створена база даних максимально полегшує роботу ведення записів про студентів та її виведення за рахунок її зручності і можливості швидкого пошуку в базі даних тієї чи іншої інформації, наприклад, пошук потрібного пошук спортсменів медалістів і за іншими параметрами.

Для реалізації даної програми було використано середовище розробки Dev C++.

Впровадження розробленої системи дозволить зменшити витрати часу у викладачів, а також надає механізм для реагування на зміни, що відбуваються.

У ході розробки роботи ми вирішили наступні задачі:

- аналіз предметної області

- розроблення блок-схем до програми

- виконання алгоритмів

Перелік посилань

1. Borland C++ Builder 5. «Энциклопедия программиста». Калверт Ч., Рейсдорф К., «ДиаСофт» - 2001, 944 стр.

2. «Самоучитель программирования на Borland С++ Builder 5. 0» С. Бобровский ( издательство Десс Ком ).

3. «Специальный справочник С++» Борис Карпов, Татьяна Баранова (издательство Питер).

4. А. Я. Архангельський. Программирование в C++ Builder 6. М. :Бином, 2003.

5. Ресурси порталу www. domarev. kiev. ua

6. Д. М. Харт. «Системное програмирование в среде Windows (3-е издание)». К. :Вильямс, 2005.

7. М. Е. Фленов. «Программирование на С++». С. -П. :БХВ-Петербург, 20050.

8. Скляров В. А. Язык С++ и объектно-ориентированное программирование. - М. : Высш. шк., 1997. - 478 с.



Додаток 1

Рисунок 1. Основне вікно програми.

Додаток 2

Блок-схема програми

Размещено на Allbest.ru

...