Розробка мікропроцесорної системи управління світлофором
Опис алгоритму роботи світлофора, розрахунок часових параметрів та математична модель роботи світлофора. Структурна схема мікропроцесорної системи управління. Периферійні пристрої системи управління. Алгоритм та програмна реалізація часових затримок.
Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 09.03.2018 |
Размер файла | 443,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Факультет прикладної математики та комп'ютерно-інтегрованих систем
Кафедра електротехніки та автоматики
КУРСОВА РОБОТА
з предмету “Мікропроцесорна техніка”
на тему: “Розробка мікропроцесорної системи управління світлофором”
Виконав студент 3 курсу групи АУТП-1
Гаврилюк Іван
Члени комісії: к.т.н., доц. Круліковський Б.Б.
асс. Козак Ю.М.
Рівне 2010
Зміст
світлофор мікропроцесорний периферійний програмний
Вступ
1. Формалізація поставленої задачі
1.1 Алгоритм роботи світлофора
1.2 Розрахунок часових параметрів
1.3 Математична модель роботи світлофора
2. Апаратне забезпечення системи управління
2.1 Структурна схема мікропроцесорної системи управління
2.2 Структура та функціонування мікропроцесора КР580ІК80
2.3 Структура памяті системи управління
2.4. Периферійні пристрої системи управління
3. Програмне забезпечення системи
3.1 Система команд мікропроцесора КР580ІК80
3.2 Блок-схема алгоритму управління
3.3 Алгоритм та програмна реалізація часових затримок
3.4 Опис програми управління
Висновки
Література
Вступ
В курсовій роботі проводиться повний розрахунок мікропроцесорної системи керування системою світлофорів. Курсова робота складається з трьох розділів.
В першому розділі міститься формалізація поставленої задачі, описаний алгоритм роботи світлофора, приведений розрахунок часових параметрів та математична модель роботи світлофора.
Другий розділ містить опис апаратного забезпечення системи, зокрема структурну схему мікропроцесорної системи управління, опис структури та принципів функціонування мікропроцесора КР580ІК80 і опис структури пам'яті системи. Також описуються периферійні пристрої системи управління.
Третій розділ присвячений програмному забезпеченню системи. У цьому розділі приводиться перелік команд використаних при написанні програми для «Мікролаб КР580ІК80», блок-схема алгоритму управління та її опис, алгоритм та програмна реалізація часових затримок, а також опис програми управління.
Таким чином в курсовій роботі наведено опис програмних та апаратних засобів, що використовувались для виконання поставленої задачі.
Розроблена програма мовою асемблер для реалізації автоматичної системи регулювання роботи системи світлофорів на основі мікропроцесора КР580ІК80 включає в себе детальні коментарі та блок-схему алгоритму роботи.
Обсяг роботи - 36 сторінок. Міститься 11 рисунків, 9 таблиць та 4 найменувань використаних джерел.
1. Формалізація поставленої задачі
1.1 Алгоритм роботи світлофора
Система світлофорного регулювання дорожнього руху складається з двох світлофорів: світлофор 1 (зелений, лічильник, жовтий, червоний, додатковий зелений) для напрямку 1 та світлофор 2 (зелений, жовтий, червоний додатковий зелений) для напрямку 2. Розміщення світлофорів умовно показано на рис.1.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 1 Розміщення світлофорів на перехресті
В подальшому будемо вважати, що позначення Ч-1, Ж-1, З-1, ЗД-1 та ЛЧ вказують на червону, жовту, основну зелену, зелену додаткову секції та лічильник світлофора напрямку 1, а Ч-2, Ж-2, З-2 та ЗД-1 - означають червону, жовту, основну зелену та зелену додаткову секції напрямку 2.
Світлофор працює в автоматичному режимі. ДЗ горить при основному Ч.
Часові параметри роботи світлофора напрямку 1: зелене світло горить 25 сек., жовте - 5 сек., червоне 25 сек., жовте 6 сек.
Початковий стан світлофора: автомобілям напрямку 1 горить зелене світло лічильник показує час який залишивс до кінця горіння, автомобілям напрямку 2 - червоне світло та поворот автомобілів, тобто горять секції З-1, ЛЧ, ЗД-2, Ч-2 протягом 25 секунд. Наступна комбінація Ж-1 та Ч-2, Ж-2 горить протягом 5 секунд. Третя комбінація З-2, ЗД-1, Ч-1 горить протягом 25 сек. Четверта комбінація Ч-1, Ж-1 та Ж-2 горить протягом 6 сек. Після цього загоряється знову перша комбінація секцій і повторюються всі стани світлофора.
Описаний алгоритм роботи світлофора можна представити графічно таким чином (Рис.2).
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 2 Алгоритм роботи світлофора
Алгоритм містить чотири виконуваних блока. Перший блок описує стан світлофора, який забезпечує проїзд автомобілів з напрямку 1 (горить З-1 прцює ЛЧ) та тільки поворот автомобілів з напрямку 2, (горить ЗД-2, Ч-2) протягом 25 секунд. Блок 2 описує стан секцій світлофора під час перемикання руху з напрямку 1 на напрямок 2 ( горить Ж-1 та Ч-2, Ж-2 горить протягом 5 сек.). Блок 3 описує стан світлофора при русі автомобілів з напрямку 2 (горить З-2) та тільки поворот автомобілів з напрямку 1, (горить ЗД-1, Ч-1) протягом 25 сек. Блок 4 описує стан секції світлофора під час перемикання руху з напрямку 2 на напрямок 1 (для напрямку 2 горить Ж-2 секції, для напрямку 1 горить Ч-1, Ж-1 протягом 6 сек.). Після цього цикл роботи світлофора повторюється з першого стану.
1.2 Розрахунок часових параметрів
Для реалізації алгоритму роботи світлофора необхідно кілька часових затримок: 0,5 с, 1 с, 5 с, 25 с та 6 с. Для реалізації затримок на 1, 5, 6, 25 с. можна використати найменшу затримку -0,5 с. Тобто викликати підпрограму затримки 2n разів, де n - необхідна затримка.
В даній курсовій роботі використовується наступна підпрограма затримки, що наведена в таблиці 1.
Таблиця 1
«Підпрограма часової затримки»
8097 |
01 |
DEL05: |
LXI B, A2C2 |
Початок підпрограми затримки на 0,5 с Завантаження в пару регістрів ВС числа 7С00h |
|
8098 |
C2 |
||||
8099 |
A2 |
||||
809A |
0B |
M5: |
DCX B |
Декремент вмісту пару регістрів ВС |
|
809B |
78 |
MOV A, B |
Завантаження в акумулятор вмісту регістра В |
||
809C |
B1 |
ORA C |
Побітове логічне "АБО" акумулятора з регістром С |
||
809D |
C2 |
JNZ M5 |
Перехід на мітку M5, якщо результат попередньої операції не рівний нулю |
||
809E |
9A |
||||
809F |
80 |
||||
80A0 |
C9 |
RET |
Повернення з підпрограми затримки |
Час затримки, отриманий при виконанні цієї підпрограми, можна проаналізувати в такий спосіб:
у дужках зазначено число періодів синхроімпульсів (тактів), необхідних для виконання кожної команди; для DCX B потрібно 6 тактів. Для MOV А, В потрібно 4 такти. Для ORA С потрібно 4 такти. Для JNZ, у випадку виконання умови, потрібно 10 тактів, якщо ж умова не виконується - 7 тактів. Для RET потрібно 10 тактів. Для кожного прогону по внутрішній петлі потрібно 6+4+4+10=24 тактів. Для останнього прогону потрібно 6+4+4+7+10=31 такт, тому що команда JNZ не викликає переходу і вимагає сімох тактів. Для DCR D потрібно 4 такти. Для команди RET потрібно 10 тактів. Отже, рівняння для затримки яку дає внутрішня петля має вид:
затримка=(N-1)*24+31 (тактів)= (N-1)*12 мкс+15,5 мкс.
Тут N - початковий вміст регістрів B, C, максимальна затримка =(65536-1)*12+15,5=0,786 с. Таку затримку можна одержати, якщо спочатку занести 0 у регістри В, С.
Для одержання затримки більшої ніж може дати внутрішня петля, організується лічильник у регістрі D. Число, спочатку записане в регістр D, визначає, скільки разів виконується затримка 0,786 с. Максимальна затримка, отримана таким чином, дорівнює 256х0,786=201 с.
В програмі яка наведена в даній курсовій роботі в пару регістрів B, C занесено число, що дає затримку у внутрішній петлі 0,5 секунд:
(N-1)*12 мкс+15,5 мкс=500000мкс.
(N-1)*12 мкс=500000мкс-15,5 мкс
(N-1)=499984,5/12
(N-1)=41665
N=41666.
В шістнадцятковому виді це число A2C2.
1.3 Математична модель роботи світлофора
Оскільки світлофор має шість секцій, то для керування ним достатньо формувати шість сигналів на виході мікропроцесорної системи управління. Стандартний паралельний порт має вісім біт вихідного слова. Для керування світлофором можна використати паралельний порт із однобайтовим форматом вихідних даних. В лабораторному стенді «Мікролаб КР580ИК80» вихідний порт реалізовано на мікросхемі КР580ИК55, що виконує функції трьох однобайтових портів А, В та С, які програмовано налаштовуються на один з можливих режимів роботи. До вихідних ліній В приєднано 8 світлодіодів, за допомогою яких можна спостерігати значення кожного біту порта. Ця особливість конструкцій стенду дозволяє використати порт В для виведення на рис.3. і невідповідає нумерації окремих розрядів двійкової позиційної системи числення. Тобто старший біт порту має номер 1, а молодший - №8.
Номер біту |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Рис. 3 Нумерація бітів вихідного порту
Для керування сигналами окремих секцій світлофора призначимо такі біти вихідного порту, що наведені в табл.2.
Таблиця 2
Функційне призначення бітів порту В
Номер біту |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
Секція |
Ч-1 |
Ж-1 |
З-1 |
ЗД-1 |
Ч-2 |
Ж-2 |
З-2 |
ЗД-2 |
Світним станом секції керує одиничний сигнал відповідного біту. При необхідності запалити зелену секцію світлофора в напрямку 1 (З-1) необхідно в порт виведення записати двійкове число, в якому біт №3 дорівнює 1, тобто двійковий код 00100000(2), або в шістнацятковому вигляді 20h. Аналогічно, при необхідності запалити жовтий сигнал в напрямку 1 (Ж-1) та червоний (Ч-2) з жовтим (Ж-2) в напрямку 2 в порт треба вивести двійкове число 01001100(2), в якому одиничні значення мають біти 2, 5, 6. Отримане двійкове число в шістнадцятковій системі числення має значення 4 Ch. В зв'язку з цим двійкові та відповідні їм шістнадцяткові коди даних, що мають бути виведені в порт для кожного з 4-х станів світлофора згідно з алгоритмом (Рис.2) дорівнює в наведеним в табл.3.
Таблиця 3
Значення даних для виведення в порт В
Номер біту |
Двійковий код |
НЕХ |
Трива-лість |
||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
||||
Стан 1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
29 |
25 с. |
|
2 |
8 |
||||||||||
Стан 2 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
4С |
5 с. |
|
4 |
С |
||||||||||
Стан 3 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
92 |
25 с. |
|
9 |
2 |
||||||||||
Стан 4 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
С4 |
6 с. |
|
С |
4 |
2. Апаратне забезпечення системи управління
2.1 Структурна схема мікропроцесорної системи управління
Мікропроцесорна система (МПС) - це зібрана в єдине ціле сукупність взаємодіючих інтегральних схем цифрової логіки та аналогових ланцюгів, організована у обчислювальну або в керуючу систему з мікропроцесором (мікроконтролером), як вузлом обробки інформації.
Узагальнена структура мікропроцесорної системи наведена на Рис. 4. Коротко охарактеризуємо основні елементи, що входять до її складу.
Генератор тактових імпульсів - джерело послідовності прямокутних імпульсів, за допомогою яких здійснюється управління роботою МП у часі. Для сучасних МП не потрібний зовнішній генератор тактових імпульсів: він міститься безпосередньо в його схемі.
Основна пам'ять системи (зовнішня щодо МП) складається з постійного (ПЗП) і оперативного (ОЗП) запам'ятовуючих пристроїв.
ПЗП - це пристрій, в якому зберігається програма та сукупність констант. Вміст ПЗП не стирається при відключенні живлення. ПЗП використовується як пам'ять програми.
ОЗП - це пам'ять програми і даних, що належать обробці і результатам обчислень.
Пристрій введення-виведення (ПВВ) здійснює введення в систему даних, що належать обробці. Пристрій виведення (ПВ) перетворює вихідні дані (результат обробки інформації) у форму, зручну для сприйняття користувачем або зберігання. ПВВ служать гнучкі магнітні диски, клавіатура, дисплей, аналого-цифрові і цифроаналогові перетворювачі, графобудівники, друкуючі пристрої тощо.
Рис. 4 «Узагальнена структурна схема мікропроцесорної системи»
Далі розглянемо системи шин. Шиною називається група ліній передачі, що використовуються для виконання певної функції (по одній лінії на кожен передаючий біт). Особливістю структури МПС є магістральна організація зв'язків між модулями, що входять у її систему. Вона здійснюється за допомогою трьох шин. Ці шини з'єднують МП із запам'ятовуючим пристроєм (ПЗП, ОЗП) і інтерфейсами введення-виведення, внаслідок чого створюється можливість обміну даними між розглянутими модулями системи.
Шина даних (ШД) - це двонаправлена шина: по ній дані можуть направлятися в МП або з нього. При цьому необхідно підкреслити, що одночасна передача даних в обох напрямках неможлива. Ці процедури рознесені в часі у результаті застосування часового мультиплексування.
По шині адреси (ША) інформація передається тільки в одному напрямі - від МП до модуля пам`яті або ПВВ.
Шина управління (ШУ) використовується для передачі сигналів, що обслуговують взаємодію, синхронізацію роботи всіх модулів системи і внутрішніх вузлів МП.
Перевагою шинної структури є можливість вмикання до МПС нових модулів, наприклад кількох блоків ОЗП і ПЗП, для одержання потрібного обсягу пам`яті.
2.2 Структура та функціонування мікропроцесора КР580ІК80
На рис.5, приведена строщена структурна схема МПС КР580ИК8О [1]. Вона складається з таких основних елементів. Акумулятор зв'язаний шиною даних з арифметико-логічним пристроєм (АЛП). АЛП виконує всі дії з даними, наприклад такі, як збільшення числа чи додавання двох чисел. Регістр тимчасового збереження з'єднаний з іншим входом АЛП і недоступний програмісту. Він автоматично керується схемами керування МП.
Рис. 5 «Спрощена структурна схема МП КР580ИК80»
Прапорці являють собою набір тригерів, що показують деякі ознаки результату останньої операції, виконаної АЛП. Наприклад, прапорець нуля встановлюється, якщо результат операції дорівнює нулю.
Регістр коду операції, дешифратор коду операції, програмний лічильник і пристрій керування і синхронізації використовуються для вибірки команд із пам'яті і їхнього виконання. Припустимо, що повинна бути виконана команда, що зберігається в комірці з адресою 8000. Програмний лічильник через шину адреси видасть на пристрій пам'яті адресу 8000. З пам'яті на шину даних надійде вміст комірки 8000 (код операції) і МП запише його в регістр коду операції. Цей регістр передасть інформацію дешифратору коду операції, що розпізнає код і видає керуючі сигнали для схем синхронізації і керування. Схеми керування і синхронізації - це як би процесор усередині процесора.
ПЗП усередині МП містить мікрокод (чи мікропрограму), що точно вказує процесору, що робити, щоб виконати кожну команду. Записаний мікрокод, що звичайно задається виробником МП, і названий мікропрограмою, визначає мову МП і не може бути зміненим при записі програм, виконуваних процесором.
Наприклад, для команди МVI А в пристрій керування і синхронізації надходить дешифрований код операції ЗЕ. Потім збільшується адреса в програмному лічильнику. Пристрій керування визначає, що за цим кодом операції випливає байт даних, так що вміст комірки пам'яті, зазначеної програмним лічильником, зчитується в акумулятор. Мікропрограма вкаже керуючій логіці, що команда виконана. Вміст програмного лічильника збільшується, і наступний байт програми (наступний код) зчитується в регістр коду операції. Потім почнеться виконання команди.
МП КР580ІК80 може виконувати чотири основних типи операцій:
- читання даних з пам'яті чи порту вводу;
- запис даних у пам'ять чи порт виводу;
- виконання внутрішніх операцій МП.
- передача керування іншій комірці пам'яті.
Перші два типи операцій не потребують пояснень. Третій тип (внутрішні операції) включає дії з регістрами (у тому числі з акумулятором) без звертання до пам'яті чи портів введення-виведення. Наприклад, вміст одного регістра може бути переписаний в інший регістр чи вміст регістра може бути збільшено чи зменшено. Четверта група містить у собі такі команди, як JMP - команда безумовного переходу на іншу комірку пам'яті, СALL - команда виклику підпрограми. RET - команда повернення з підпрограми.
Для виконання кожної команди програми мікропроцесор витрачає так званий командний цикл. Командний цикл визначається як проміжок часу, необхідний для вибірки і виконання команди. Формат містить від одного до трьох байтів. Кожен командний цикл складається з одного, двох трьох, чотирьох чи п'яти машинних циклів. Машинний цикл потрібно щораз, коли центральний процесор звертається до пам'яті чи портів вводу-виводу. Етап вибірки в командному циклі вимагає одного машинного циклу для кожного обраного байта. Тривалість виконання командного циклу залежить віл виду обраної команди. Деякі команди не вимагають додаткових машинних циклів, крім тих. котрі необхідні для вибірки команди. Однак інші команди вимагають додаткового машинного циклу для запису і зчитування даних у пам'ять чи з пам'яті й у порт виводу чи з порту вводу. Кожен машинний цикл складається з трьох, чотирьох чи п'яти тактів. Тривалість кожного такту дорівнює тривалості одного періоду синхросигналу (тривалість такту при частоті 2 Мгц - 0.5 мкс). Логічна схема синхронізації МП вимагає два незбіжних тактових імпульси Ф1 і Ф2. Імпульс Ф1 є тактовим імпульсом, що поділяє машинний цикл на такти.
На початку кожного машинного циклу МП виробляє сигнал СИНХР. Протягом дії цього сигналу на шину даних видається байт стану (інформація про стан). Цей байт розшифровується зовнішніми пристроями. У ньому міститься інформація про те, що буде відбуватися в даному машинному циклі: запис, читання з пам'яті, запис у порт, читання порту
У загальному випадку МП послідовно зчитує одну комірку пам'яті за іншою виконуючи зазначені операції. Виняток з цього правила спостерігався при виконанні команд переходу, виклику чи повернення, а також при перериванні виконуваної програми. МП перериває послідовне зчитування вмісту комірок пам'яті і починає виконання команд з іншої адреси.
Слід пам'ятати, що коди операцій і дані перемішані в пам'яті. Одна адреса може містити код, наступні дві - адреси переходу, потім знову код і знову дані. Програміст повинний бути впевнений у тому, що пам'ять містить правильну послідовність кодів і даних. МП не може знайти розходження між ними. Коди, адреси переходів і дані - це просто комбінації бітів, збережених у пам'яті. Уся ця інформація зчитується тим самим способом і передається по одній і тій же шині даних. МП завжди повинний мати інформацію про те, що зчитується код операції чи дані, і обробляти їх відповідно. Процесор виходить з того, що перша комірка, яку він зчитує, містить код операції. Якщо код операції вимагає байта даних, то МП "знає", що наступний байт - дані, і обробляє їх відповідним чином. Байт, що випливає за байтом даних, МП сприймає як код наступної операції. Якщо дані будуть неправильно витлумачені й оброблені як код операції, то виконання програми повністю вийде з-під контролю.
Вище розглянуто, як шина даних використовується багатьма пристроями для обміну даними. Нижче буде описано механізм, за допомогою якого МП міг би вибрати певний пристрій, що з'єднується з шиною даних. Шина адреси разом з керуючою шиною виконує цю функцію. Завдяки тому, що шина адреси є односпрямована, її робота значно простіша, ніж робота шини даних. Кожен пристрій, що зберігає дані, має визначену адресу (двійковий номер). Перед виконанням будь-якого перенесення даних (через шину даних) МП повинний видати адресу пристрою, для якого призначені дані.
Шини адреси МП КР580ІК80 має 16 ліній, що забезпечують пряму адресацію комірок пам'яті.
2.3 Структура пам'яті системи управління
Інтегральні схеми пам'яті, що використовуються в мікропроцесорних системах, поділяють на дві категорії; постій запам'ятовуючі пристрої (ПЗП) і оперативні запам'ятовуючі пристрої (ОЗП), ПЗП - це пам'ять з якої можна тільки зчитувати. Інформація запрограмована в неї щ, е при виготовленні або за допомогою спеціальної процедури - програмування до установки її в схему. Програма записувана в ПЗП, часто є програмою стандартного матзабезпечення. ОЗП - це пам'ять, у якій дані можуть зберігатися і змінюватися. Важливою особливістю напівпровідникових ОЗП є їхня непостійність: вони втрачають свою інформацію при відключенні живлення і неможливо визначити, яка інформація буде записана в ОЗП після його включення. Вміст ПЗП, навпаки, не може бути змінено, тому він використовується для збереження постійної програми і постійних даних. Для тимчасових програм і збереження даних необхідно використовувати ОЗП.
ОЗП 1Кх8 містить 1024 восьмибітні комірки. Шина даних є двонапрямленою, тому що дані можуть надходити в пам'ять чи зчитуватися з пам'яті. ОЗП має додатковий керуючий вхід, названий ЗАПИС/ЧИТАННЯ. Для запису даних в ОЗП вибирається адреса, дані надходять по лініях даних і на вході ЗАПИС/ЧИТАННЯ встановлюється низький рівень. Якщо в цей момент на вході ВК (вибір кристалу) також низький рівень, то інформація заноситься в пам'ять.
Звичайно лінія запису активна при низькому рівні на ній. Це означає, що якщо рівень високий, то здійснюється зчитування, якщо низький - запис. Цей вхід не активний до установлення ВК.
ПЗП й ОЗП бувають різних типів і з різною кількістю слів і розрядів в СЛОВІ У наступних розділах ПЗП й ОЗП будуть розглянуті більш докладно. При використанні великих обсягів пам'яті вводиться число К= 1024=210 біт. Таким чином вище вказана пам'ять містить 2Кбайтів чи 16Кбітів. Тому що кожна комірка містить 8 бітів, то структура описується як 2Кх8 ПЗП. Коли на вході (вибірка кристала) низький рівень, вихідні драйвери ПЗП приведені в коли рівень на ВК високий, інформаційні виходи знаходяться в стані з високим імпедансом. Тристабільні виходи дозволяють об'єднати лінії даних багатьох пристроїв і вибрати один пристрій шляхом подачі на вхід ВК низького рівня. В табл. 4 наведена карта пам'яті мікролабораторії. На ній показано розподіл адрес пам'яті для кожного пристрою. ПЗП резервує адреси з 0000 по 05FF. Монітор використовує адреси з 0000 по 02FF, а 0300-03FF (265 байт) можуть бути використані для розширення можливостей монітора. Область з 0400 до 05FF також може бути використана для запису додаткових програм користувачем. Слід лише пам'ятати, що програма в ці області може бути записана тільки програматором ПЗП. Програма, котра займає область адрес з 0400 по 05FF, записується (шляхом програмування) в ПЗП, яке знаходиться в адаптері. ОЗП резервує адреси з 8000 по 83FF. Відмітимо, що не весь ОЗП доступний для програм. Адреси з 83С7 до 83FF використовуються програмою монітора і не можуть бути використані іншими програмами. Область користувача: з адреси 8000 по 83С6.
Таблиця 4
«Карта пам'яті "Мікролаб КР580ІК80" »
Адреса |
Об'єм пам'яті |
ПЗП/ОЗП |
Використання |
|
8400 - FFFF |
ЗЇК |
Невикористована область |
||
83С7 - 83FF |
57 |
ПЗП |
Робоча область монітора |
|
8000 - 83С6 |
967 |
ОЗП |
Область користувача |
|
0600 - 7FFР |
30,5К |
Невикористована область |
||
0400 - 05FF |
512 |
ПЗП |
Область користувача |
|
0300 - 03FF |
256 |
ПЗП ПЗП |
Додаткова область монітора Область монітора |
|
0000 - 02FF |
768 |
Оперативний запам'ятовуючий пристрій.
ОЗП використовуються в програмувальній частині пам'яті користувача для запам'ятовування даних майже у всіх системах з Мікро-ЕОМ. Існує два типи ОЗП: статичні і динамічні.
Статичні ОЗП використовують тригер для кожного елемента пам'яті, тому ОЗП з обсягом у 1К мають 1024 тригера. Кожен тригер може встановлюватися для запам'ятовування лог.1 і скидатися для запам'ятовування лог.0. Схеми дешифрації адреси усередині кристала ОЗП вибирають певний тригер, що вказується адресними лініями. Стан тригера не зміниться доти, поки він не буде заповнений новими даними чи ж не перерветься живлення ОЗП.
У динамічних ОЗП для збереження інформації використовують конденсатор. У конденсаторі запамятовується заряд, ідентифікуючий лог.1, відсутність заряду модифікує лог.0. Цей метод простіше, однак конденсатор може втратити свій заряд, і через кілька мікросекунд лог.1 може стати лог.0. Тому заряди повинні регенеруватися. Регенерування полягає в зчитуванні послідовності адресних комірок ОЗП за певний час. У процесі зчитування даних кристал ОЗП автоматично переписує ту ж саму інформацію в комірку, що зчитується. У результаті всі лог.1 відновлюються до повного заряду, а всі лог.0 - до повної відсутності заряду. Динамічні ЗП звичайно регенерують, принаймні, кожні 2 мкс.
Через необхідність постійного відновлення інформації системи з динамічними ЗП повинні ускладнюватися додатковими спеціальними схемами. Але динамічні ЗП більш дешеві і споживають меншу потужність у порівнянні зі статичним ЗП такого ж обсягу. Тому, статичні ЗП звичайно використовуються лише в невеликих системах, тоді як великі ОЗП будуються на динамічних ЗП.
ОЗП мікропроцесорної лабораторії побудовано з використанням статичного ЗП ємністю 1К біт. Воно побудовано на МДП ВІС К565РУ2 з організацією 1Кх1 бітів. Щоб одержати 8-розрядне слово, треба взяти 8 таких ЗП. На Рис. 6. показана схема з'єднання кристалів ОЗП в "Мікролаб"
Рис. 6 Структура ОЗП «Мікролаб КР580ИК80»
Постійний запам'ятовуючий пристрій.
У ПЗП зберігається постійна інформація. Так наприклад, програма монітора мікролабораторії запам'ятовується в ПЗП, її завжди можна зчитати і виконати. ОЗП через те, що вони утрачають свій вміст при відключенні живлення, не підходять для запам'ятовування постійних програм.
Існують чотири різних типи ПЗП.
ПЗП, програмовані масками виконуються виготовлювачами інтегральних схем. Такі ПЗП часто використовуються в приладах, що випускаються у великих обсягах. Це викликано тим, що вони більш дешеві і мають більший обсяг пам'яті на одному кристалі.
Другим типом є ППЗП. Користувач електрино програмує ПЗП, використовуючи спеціальний пристрій називаний програматором ПЗП. Ці ППЗ не можуть перепрограмуватися.
Існують також стираємі ППЗП, подібні ГЗП. Дані в них можуть стиратися і перепрограмуватися. Програмуємі біти запам'ятовуються як заряд конденсатора з нульовим витоком.
Існують також ПЗП, де стирання виконується ультрафіолетовим опроміненням через віконце в корпусі мікросхеми. Ці пристрої найбільш зручні для приладів, що випускаються невеликими обсягами.
Самим новим типом ПЗП є електрично-змінюване ПЗП, дані в який можуть електрично стиратися в схемі. Перевагою такого типу ЗП в порівнянні з ПЗП що стирається є те, що вони можуть стиратися невеликими секціями. Електрично-змінюване ПЗП не так легко використовувати, стирати як ПЗП, крім того вони є більш дорогими. Безліч систем, що вимагають запам'ятовування даних на тривалий період часу, використовують електрично-змінювані ПЗП, але вони повинні час від часу поновлювати дані. Електрично-змінювані ПЗП застосовуються в цифрових пристроях настроювання телевізорів, каліброваних передавачах, пристроях автоматичного набору телефонних номерів
Рис. 7 Схема ППЗУ мікролабораторії
ПЗП мікролабораторії реалізовано на двох біполярних мікросхемах ППЗП КР556РТ5 з організацією 512х8 бітів (Рис. 7.). Передбачено можливість збільшення ємності ПЗП до 1,5К байта, для чого необхідно додати 1 мікросхему в адаптер для ПЗП. 768 байтам ПЗП (у який записана програма монітора) приділяються адреси від 0000 до 02FF. Інформація в цій області пам'яті не може бути змінена користувачем за допомогою перезапису.
Для зміни його вмісту необхідні нові мікросхеми ПЗП з занесеною в них постійною програмою користувача, що у цьому випадку буде грати роль монітора системи. Якщо ж користувачу потрібно розширити функції системи без зміни вже закладених у неї можливостей, то його додаткова постійна програма може розташовуватися по адресах від 0300 до. 03FF.
2.4 Периферійні пристрої системи управління
Для того, щоб мікропроцесорна система могла бути корисною, вона повинна взаємодіяти з зовнішнім світом, тобто повинна мати, принаймні, один вхідний й один вихідний пристрій, що приєднуються до системи через шину введення/виведення. Пристрої для введення/виведення інформації називаються периферійними.
У "Мікролаб" клавіатура сполучена із системою через ППІ (ВІС КР580ИК55). Засобом керування всіма операціями системи є програма монітора. Усі функції монітора задаються за допомогою простих операцій клавіатури. Мікро-ЕОМ має на передній панелі 25 клавіш і перемикачі режиму роботи, що забезпечують прямий і зручний зв'язок з мікропроцесорною системою без яких-небудь додаткових апаратних засобів. Клавіатура має матричну організацію ЗП, крім кнопки СКИДАННЯ. Опитування й обробка її кодів виконується програмою монітора за допомогою мікросхеми D37 - ППІ. Мікросхема D37 містить три програмувальних 8-розрядних шини - введення/виведення, що відповідають трьом портам, і може працювати в різних режимах, що задаються програмою. У "Мікролаб" ППІ встановлюється програмою монітора в режим для сканування клавіатури.
Функціонально цей режим забезпечує наступну конфігурацію: дві 8-розрядні шини (порт А і В) та дві 4-розрядні шини (порт С). Кожна з них може працювати як у режимі введення, так і в режимі виведення, що визначається керуючим словом. У МІКРО-ЕОМ 4 старших біти шини порту С програмуються на виведення, а порт А- на введення. Програма монітора видає по черзі на С-виходи мікросхеми D37 (виводи 13, 12, 11). негативні імпульси, зчитуючи після кожного виведення інформації з порту А (мал.8). Кожен розряд порту С з С-виходів надходить через буферний каскад D8 на 8 кнопок (ряд). Кожен вхід порту А є з'єднанням трьох кнопок з різних рядів (мікросхеми D56-D58). У випадку, якщо жодна з кнопок ряду, на який поданий низький рівень, не натиснута, у порт А надійде код FF (шістнадцятковий формат), якщо ж натиснута хоча б одна кнопка, то у відповідному розряді порту А з'явиться лог.0. З огляду на номер ряду і розряду порту А, в якім при введенні був лог.0, монітор формує код натиснутої кнопки і звертається у відповідності з ним до потрібної підпрограми, що виконує відповідну цій кнопці операцію.
Рис. 8 Клавіатурний інтерфейс
До восьми розрядів порту В підключені світлодіодні індикатори. Цей порт буде програмуватися як порт виведення.
Рис. 9 Спрощена схема клавіатури
До трьох розрядів порту С (який не використовуються при скануванні клавіатури) приєднані тумблери, тобто, запрограмувавши ППІ певним чином, можна зчитувати дані з тумблерів і виводити дані на світлодіодні індикатори.
До нульового розряду порту В крім світлодіодів підключений гучномовець, тобто, склавши певним чином програму, можна змусити гучномовець звучати.
Вихідним пристроєм, що служить для візуального спостереження за внутрішнім станом системи, у МІКРО-ЕОМ є вісім восьмисегментних індикаторів табло VD1 - VD8. На них відображаються вхідні дані, адреси пам'яті, дані пам'яті, зміст регістрів центрального процесора ЦП і прапорців станів відповідно до операцій клавіатури. Інформація відображається.на індикаторах у шістнадцятковому коді. Індикація інформації динамічна. Дані на індикатори передаються з восьми старших комірок ОЗП з адресами 83F8-83FF за допомогою прямого доступу до пам'яті без участі ЦП. У кожній з цих комірок ОЗП знаходиться восьмисегментний код, що відповідає своєму індикатору.
3. Програмне забезпечення системи
3.1 Перелік використаних команд мікропроцесора КР580ІК80
Таблиця 5
«Перелік використаних команд мікропроцесора»
Команда |
Дія команди |
|
КОМАНДИ ПЕРЕМIЩЕННЯ |
||
MVІ r, байт |
Вмiст другого байту команди перемiщується в регістр r |
|
MOV rl,r2 |
Вмiст регiстра r2 перемiщується в регiстр r1 |
|
MOV r, M |
Вмiст комiрки пам'ятi, адреса якої зберiгається в регiстрах H та L, перемiщується в регiстр r. |
|
LXІ rp, 2 байти |
Третiй байт команди пе-ремiщується в старший регiстр (rh) пари регiстрiв, другий - в молодший регiстр (rl) пари регiстрiв. |
|
STA [адр.] |
Вмiст акумулятора перемiщується в комiрку пам'ятi, адреса якої вказана в другому i третьому байтах команди. |
|
АРИФМЕТИЧHI КОМАHДИ |
||
ADI байт |
Вмiст другого байта команди додається до вмiсту акумулятора. Результат помiщується в акумулятор. |
|
DCR r |
Вмiст регiстра r зменшується на одиницю. |
|
DCX rp |
Вмiст пари регiстрiв rp зменшується на одиницю. |
|
ЛОГIЧHI КОМАHДИ |
||
ANA r |
Hад вмiстом регiстра r i акумулятора виконується операцiя логiчне "I". Результат помiщується в акумулятор. Скидається прапорець перенесення CY, встановлюється прапорець допомiжного пере-несення AC. |
|
ORA r |
Вмiст регiстра r логiчно додається до вмiсту акумулятора. Результат помiщується в акумулятор. Скидаються прапорцi перенесення CY i допомiжного перенесення AC. |
|
XRA r |
Hад вмiстом регiстра r i акумулятора виконується операцiя "виключаюче АБО". Результат помiщується в акумулятор. Скидаються прапорцi перенесення CY i допомiжного перенесення AC. |
|
КОМАHДИ ПЕРЕХОДУ |
||
JMP [адр.] |
Керування передається командi, адреса якої вказана в другому i третьому байтах команди переходу. |
|
JZ [адр.] |
Перхід, якщо Z = 1 |
|
JNZ [адр.] |
Перхід, якщо Z = 0 |
|
JР [адр.] |
Перхід, якщо P = 1 |
|
CALL [адр.] |
Старшi 8 бiт адреси наступної команди пересилаються в комiрку пам'ятi, адреса якої на 1 менше вмiсту вказівника СТЕКУ SP. Молодшi 8 бiт адреси наступної команди пересилаються в комiрку пам'ятi, адреса якої на 2 менше величини вказівника СТЕКУ SP. Вмiст вказівника СТЕКУ зменшується на 2. Керування передається командi, адреса якої вказана в другому i третьому байтах команди виклику. |
|
RET |
Вмiст комiрки пам'ятi, адреса якої мiститься в по-казнику СТЕКУ SP, пересилається у 8 молодших бiт програмного лiчильника PC. Вмiст комiрки пам'ятi, адреса якої на 1 бiльше вмiсту вказівника СТЕКУ, пересилається у 8 старших бiт програмного лiчиль-ника. Вмiст вказівника СТЕКУ збiльшується на 2. |
|
КОМАHДИ ВВЕДЕHHЯ/ВИВЕДЕHHЯ, КЕРУВАHHЯ, РОБОТИ IЗ СТЕКОМ |
||
OUT порт |
Вмiст акумулятора помiщується на двонапрямленiй шинi даних для передачi у вказаний порт. |
|
IN порт |
Данi, якi знаходяться у вiсьмох бiтах двонапрямленої шини даних вказаного порту, перемiщуються в акумулятор. |
3.2 Блок-схема алгоритму управління
Блок-схема алгоритму управління наведена на рис. 10.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 10 Блок-схема алгоритму управління
3.3 Алгоритм та програмна реалізація часових затримок
Для отримання часових інтервалів, протягом яких утримуються світні стани окремих комбінацій світлофора, наведених на рис.2, використаємо циклічну процедуру, яка реалізує лічильник на зменшення рахунку від певного числа N до 0. Якщо рахунок доходить до нуля, командами умовного переходу JNZ або JZ лічба припиняється і здійснюється перехід до виконання наступного фрагменту програми. Такий алгоритм процедури формування часового інтервалу має вигляд (рис. 11).
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 11 Алгоритм формування часового інтервалу
В цьому алгоритмі блок 1 призначений для введення початкового числа в пару регістрів В. В блоці 2 здійснюється зменшення вмісту пари регістрів на 1. Блок 3 призначений для перевірки нульового вмісту регістрів. В цьому випадку здійснюється вихід з процедури в основну програму.
Програмна реалізація даного алгоритму має вигляд:
Таблиця 6
«Підпрограма часової затримки»
8097 |
01 |
DEL05: |
LXI B, A2C2 |
Початок підпрограми затримки на 0,5 с Завантаження в пару регістрів ВС числа 7С00h |
|
8098 |
C2 |
||||
8099 |
A2 |
||||
809A |
0B |
M5: |
DCX B |
Декремент вмісту пару регістрів ВС |
|
809B |
78 |
MOV A, B |
Завантаження в акумулятор вмісту регістра В |
||
809C |
B1 |
ORA C |
Побітове логічне "АБО" акумулятора з регістром С |
||
809D |
C2 |
JNZ M5 |
Перехід на мітку M5, якщо результат попередньої операції не рівний нулю |
||
809E |
9A |
||||
809F |
80 |
||||
80A0 |
C9 |
RET |
Повернення з підпрограми затримки |
Нижче наведені підпрограми затримки на 2 (табл. 7) та 25 (табл. 8) секунд з використанням підпрограми затримки на 0,5 секунд.
Таблиця 7
«Підпрограма часової затримки на 2 секунди»
Мітка |
Команда |
Коментар |
|
DEL2: |
MVI D, 04 |
Початок підпрограми затримки на 0,5 с Завантаження в регістр D числа 4 |
|
M: |
CALL DEL05 |
Виклик підпрограми затримки на 0,5 с |
|
DCR D |
Декремент вмісту регістра D |
||
JNZ M |
Перехід на мітку M, якщо результат попередньої операції не рівний нулю |
||
RET |
Повернення з підпрограми затримки |
Таблиця 8
«Підпрограма часової затримки на 25 секунд»
Мітка |
Команда |
Коментар |
|
DEL25: |
MVI D, 32 |
Початок підпрограми затримки на 0,5 с Завантаження в регістр D числа 50 |
|
M: |
CALL DEL05 |
Виклик підпрограми затримки на 0,5 с |
|
DCR D |
Декремент вмісту регістра D |
||
JNZ M |
Перехід на мітку M, якщо результат попередньої операції не рівний нулю |
||
RET |
Повернення з підпрограми затримки |
3.4 Опис програми управління
Таблиця 9
«Програмна управління водонапірною баштою»
Адр. |
HEX- |
Мітка |
Команда |
Коментар |
|
8000 |
3E |
MVI A, 81 |
Завантаження в акумулятор керуючого слова для паралельного порту |
||
8001 |
81 |
||||
8002 |
D3 |
OUT FB |
Запис керуючого слова в порт |
||
8003 |
FB |
||||
8004 |
3E |
M1: |
MVI A, 29 |
Завантаження в акумулятор коду світіння зеленого сигналу 1-ого напрямку, червоного та зеленого додаткового для 2-ого напрямку |
|
8005 |
44 |
||||
8006 |
D3 |
OUT F9 |
Виведення коду світіння через паралельний порт на лінійку світлодіодів |
||
8007 |
F9 |
||||
8008 |
06 |
MVI В, 25 |
Завантаження в регістр B кількості секунд світіння зеленого сигналу для 1-ого напрямку, червоного та зеленого додаткового для 2-ого напрямку |
||
8009 |
25 |
||||
800A |
3Е |
MVI A, F0 |
Завантаження в акумулятор числа F0h=11110000b |
||
800B |
F0 |
||||
800C |
A0 |
ANA B |
Побітове логічне "І" акумулятора з регістром В для виділення десятків секунд |
||
800D |
OF |
RRC |
Зсув вмісту акумулятора на 4 розряди праворуч |
||
800E |
OF |
RRC |
|||
800F |
OF |
RRC |
|||
8010 |
OF |
RRC |
|||
8011 |
57 |
MOV D,A |
Завантаження вмісту акумулятора в регістр D |
||
8012 |
3E |
MVI A, 0F |
Завантаження в акумулятор числа 0Fh=00001111b |
||
8013 |
0F |
||||
8014 |
A0 |
ANA B |
Побітове логічне "І" акумулятора з регістром В для виділення одиниць секунд |
||
8015 |
5F |
MOV E, A |
Завантаження вмісту акумулятора в регістр Е |
||
8016 |
7A |
M2: |
MOV A, D |
Завантаження вмісту регістра D (кількість десятків секунд) в акумулятор |
|
8017 |
C6 |
ADI E9 |
До вмісту акумулятора додати молодшу половину адреси семисегментного декодера |
||
8018 |
E9 |
||||
8019 |
6F |
MOV L, A |
Завантаження в регістр L молодшої половини адреси 7-сегментного декодера |
||
801A |
26 |
MVI H, 01 |
Завантаження в регістр Н старшої половини адреси 7-сегментного декодера |
||
801B |
01 |
||||
801C |
7E |
MOV A, M |
Завантаження в акумулятор числа, яке знаходиться за адресою (H)(L) (7-сегментний код десятків секунд) |
||
801D |
32 |
STA 83FE |
Вміст акумулятора записати в комірку пам'яті за адресою 83FE (2-ого праворуч індикатора) |
||
801E |
FE |
||||
801F |
83 |
||||
8020 |
7B |
M3: |
MOV A, E |
Завантаження вмісту регістра Е (кількість одиниць секунд) в акумулятор |
|
8021 |
C6 |
ADI E9 |
До вмісту акумулятора додати молодшу половину адреси семисегментного декодерп |
||
8022 |
E9 |
||||
8023 |
6F |
MOV L, A |
Завантаження в регістр L молодшої половини адреси 7-сегментного декодера |
||
8024 |
7E |
MOV A, M |
Завантаження в акумулятор числа, яке знаходиться за адресою (H)(L) (7-сегментний код одиниць секунд) |
||
8025 |
32 |
STA 83FF |
Вміст акумулятора записати в комірку пам'яті за адресою 83FE (1-ого праворуч індикатора) |
||
8026 |
FF |
||||
8027 |
83 |
||||
8028 |
AF |
XRA A |
Очищення акумулятора |
||
8029 |
32 |
STA 83F8 |
Вміст акумулятора записати в комірку пам'яті за адресою 83F8 (погашення 1-го ліворуч індикатора) |
||
802A |
F8 |
||||
802B |
83 |
||||
802C |
32 |
STA 83F9 |
Вміст акумулятора записати в комірку пам'яті за адресою 83F9 (погашення 2-го ліворуч індикатора) |
||
802D |
F9 |
||||
802E |
83 |
||||
802F |
32 |
STA 83FA |
Вміст акумулятора записати в комірку пам'яті за адресою 83FA (погашення 3-го ліворуч індикатора) |
||
8030 |
FA |
||||
8031 |
83 |
||||
8032 |
32 |
STA 83FB |
Вміст акумулятора записати в комірку пам'яті за адресою 83FB (погашення 4-го ліворуч індикатора) |
||
8033 |
FB |
||||
8034 |
83 |
||||
8035 |
32 |
STA 83FC |
Вміст акумулятора записати в комірку пам'яті за адресою 83FC (погашення 5-го ліворуч індикатора) |
||
8036 |
FC |
||||
8037 |
83 |
||||
8038 |
32 |
STA 83FD |
Вміст акумулятора записати в комірку пам'яті за адресою 83FD (погашення 6-го ліворуч індикатора) |
||
8039 |
FD |
||||
803A |
83 |
||||
803B |
CD |
CALL DEL05 |
Виклик підпрограми затримки на 0,5 с |
||
803C |
9D |
||||
803D |
80 |
||||
803E |
CD |
CALL DEL05 |
Виклик підпрограми затримки на 0,5 с |
||
803F |
9D |
||||
8040 |
80 |
||||
8041 |
1D |
DCR E |
Декремент регістра E |
||
8042 |
F2 |
JP M3 |
Перехід на мітку M3, якщо результат попередньої операції не від'ємний |
||
8043 |
20 |
||||
8044 |
80 |
||||
8045 |
C6 |
ADI 09 |
Завантаження в акумулятор числа 09h |
||
8046 |
Подобные документы
Винахід мікропроцесора розв’язав суперечність між високим ступенем інтеграції, що забезпечує напівпровідникова мікротехнологія, та великим числом інтегральних схем. Розробка програми ініціалізації МК для роботи з пристроями, що входять до складу системи.
курсовая работа [265,6 K], добавлен 18.12.2010Структурна схема моделі (пакет MATLAB) та її описання. Математична модель у вигляді передавальних функцій, у вигляді диференційного рівняння. Алгоритм рішення (рекурентне співвідношення) та його програмна реалізація. Системи диференційних рівнянь.
курсовая работа [551,8 K], добавлен 14.02.2009Розробка структурної схеми системи управління, головні вимоги до основних елементів. Обґрунтування та вибір елементної бази. Блок-схема алгоритму і програми реалізації закону управління (лістинг програми). Зміст програми керування мікроконтроллером.
курсовая работа [170,7 K], добавлен 28.08.2012Використання комп'ютерного моделювання. Особливості проектування моделі автоматичної системи управління технологічним процесом. Визначення кількості пропущених через відмову даних та часу знаходження системи в загальмованому стані. Опис алгоритму моделі.
контрольная работа [501,7 K], добавлен 13.01.2014Розробка принципової електричної схеми системи управління конвеєрною лінією, яка складається з трьох послідовних конвеєрів. Реалізація алгоритму роботи на мові сходинкових діаграм LD. Розробка керуючої програми для мікроконтролерів Zelio Logic та ОВЕН.
курсовая работа [230,2 K], добавлен 15.06.2015Розробка програми для реалізації системи, що забезпечує автоматичне управління та моделювання зміни музичних програм на радіостанції з використанням засобів Microsoft Visual. Програмна реалізація інтерфейсу та процесу моделювання роботи системи.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 08.01.2012Розробка програмного забезпечення для управління транспортними платформами на базі програмованого логічного контролера S7-300 в Simatic STEP-7. Аналіз програмного забезпечення, розрахунок показників його надійності. Опис алгоритму функціонування системи.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 17.05.2012Особливості автоматизованих систем управління в готельному бізнесі. Види, функції систем на підприємстві. Характеристики роботи Оpera Enterprise Solution, вікно модуля відділу продажів і маркетингу. Головні особливості роботи системи "Невський портьє".
курсовая работа [1,0 M], добавлен 07.07.2013Розробка автоматизованого робочого місця начальника курсу ВВНЗ в програмному середовищі Borland Delphi. Реалізація головного меню програми та додаткової панелі управління. Таблиця з інформацією про спортсмена. Алгоритм роботи інформаційної системи.
курсовая работа [777,6 K], добавлен 19.05.2014Опис підрозділу гнучких виробничих систем (ГВС) як об‘єкта управління. Проектування алгоритмічного забезпечення системи оперативного управління. Складання розкладу роботи технологічного обладнання. Розробка програмного забезпечення підсистем СОУ ГВС.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 11.07.2012Розробка майбутніх програмних продуктів, управління їх вихідним кодом. Концепція та моделі надання послуг хмарних обчислень. Особливості використання системи управління версіями Git. Технологія командної роботи над проектом конфігураційного управління.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 24.07.2014Функції інформаційної системи. Аналіз функцій системи управління базами даних: управління транзакціями і паралельним доступом, підтримка цілісності даних. Аналіз системи MySQL. Елементи персонального комп’ютера: монітор, клавіатура, материнська плата.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 15.05.2012Місце мікропроцесора в структурі мікропроцесорних приладів, його функції. Інтегральні мікросхеми із великою ступінню інтеграції. Розробка структурної схеми мікропроцесорної системи обробки інформації на основі мікроконтролера ATmega128 та інших мікросхем.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 18.09.2010Загальна класифікація роботів. Проектування та розробка системи управління промисловим роботом "Електроніка НЦ ТМ-01" на базі IBM–сумісного персонального комп’ютера. Структурно функціональна схема взаємодії систем робота. Блок схема системи управління.
дипломная работа [3,6 M], добавлен 25.10.2012Розробка системи, що дозволяє оптимізувати управління запасами продукції на складі. Характеристика двох модулів програми: реалізація першого модуля в середовищі Delphi, реалізація другого модуля на основі матричної ігрової моделі управління запасами.
дипломная работа [2,0 M], добавлен 22.10.2012Історія створення мови С#. Аналіз алгоритмів кодування даних. Розробка системи в середовищі Visual Studio 2008 Express. Схема шифрування алгоритму DES. Дослідження алгоритму RC2. Приклади хешів RIPEMD-160. Програмна реалізація основних процедур системи.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 25.10.2012Газотурбінна установка ГТН 6. Формування вимог до програмно-технічного комплексу. Опис інформаційного забезпечення ПТКЗА. Розрахунок надійності реалізації функцій. Порядок перевірки системи автоматизації. Опис рішень супервізорного, локального рівнів.
курсовая работа [10,3 M], добавлен 23.12.2013Delphi - система візуального об'єктно-орієнтованого проектування. Класифікаційна ознака автоматизованої системи управління (АСУ) - предметна сфера її застосування (економіко-організаційна, технологічна і проектно-конструкторська). Розробка АСУ персоналом.
дипломная работа [893,8 K], добавлен 07.08.2013Основні функціональні можливості програми для забезпечення комп'ютерної системи дистанційного управління приладами. Функція пульта дистанційного керування мартфонів. Реалізація пультів дистанційного управління на основі апаратно-програмного комплексу.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 09.07.2015Значення операційної системи - програми, яка завантажується при включенні комп'ютера. Компоненти Windows, передача параметрів у мові С++. Системні ресурси та принципи їх роботи. Розробка алгоритму програми емуляції роботи командного процесора ОС.
курсовая работа [37,5 K], добавлен 18.06.2010