Інформаційно-аналітичне забезпечення як вид інформаційного забезпечення в системі державного управління
Взаємозв'язок та відмінності між інформаційно-аналітичним забезпеченням і моніторингом, їх структура. Обґрунтування необхідності класифікації видів інформаційного забезпечення для визначення місця та ролі кожної із функцій кібернетичного циклу управління.
| Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.05.2018 |
| Размер файла | 103,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 35.078.3
Інформаційно-аналітичне забезпечення як вид інформаційного забезпечення в системі державного управління
Ю.О. Саричев, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського
Анотація
У статті досліджено існуючі підходи до інформаційно-аналітичного забезпечення як одного з видів інформаційного забезпечення в системі державного управління, наведено найбільш істотні з них. На підставі детального аналізу інформаційної сутності системи державного управління та кібернетичної моделі її реалізації запропоновано визначення, яке більш об'єктивно відповідає сутності процесу обробки інформації та прийняття рішення в системі державного управління. З'ясовано характерні особливості інформаційно-аналітичного забезпечення як виду, а також іншого виду інформаційного забезпечення - моніторингу, вказано на відмінності між ними та їх взаємозв'язок. Обґрунтовано роль та місце інформаційно-аналітичного забезпечення як виду інформаційного забезпечення в системі державного управління, наголошено на актуальній потребі в класифікації видів інформаційного забезпечення, яка на системному рівні враховує особливості та специфіку кожного виду інформаційного забезпечення при виконанні всього переліку завдань державного управління за кібернетичним принципом.
Ключові слова: державне управління, інформаційне забезпечення державного управління, інформаційно-аналітичне забезпечення як вид інформаційного забезпечення в системі державного управління.
Abstract
Information-analytical support as a kind of information support in system of public administration.
Yu. О. Sarychev, Ph.D in Technical Sciences, Senior Scientific Researcher, National University of Defense of Ukraine after Chernyakhovsy.
The article is devoted to the analysis of the existing approaches to the information-analytical support as one of the kinds of the information support in the system of public administration; the most essential of them are presented. On the basis of the detailed analysis of informative essence of the system of public administration and cybernetic model of its realization the article also offers the definition which more objectively corresponds to the essence of the information processing and decision-making as part of the information support in the system of public administration. The characteristic features of the information-analytical support are defined as the type; the features of another type of the information support, namely monitoring, are defined as well; their differences and interrelation are also indicated.
The role and place of the information-analytical support is grounded as the type of the information support in the system of public administration; an actual necessity for classification of the kinds of the information support is emphasized, all of which would take into account at the system level the features and specific traits of each type of the information support in implementation of the whole list of tasks of public administration on cybernetic principle.
Key words: public administration, information support of public administration, information-analytical support as a kind of information support in the system of public administration.
Аннотация
Информационно-аналитическое обеспечение как вид информационного обеспечения в системе государственного управления.
Ю.А. Сарычев, кандидат технических наук, старший научный сотрудник, Национальный университет обороны Украины имени Ивана Черняховского.
В статье исследуются существующие подходы к информационно-аналитическому обеспечению как одному из видов информационного обеспечения в системе государственного управления, приведены наиболее существенные из них. На основании детального анализа информационной сущности системы государственного управления и кибернетической модели ее реализации предложено определение, которое наиболее объективно отвечает сущности процесса обработки информации и принятия решения в системе государственного управления. Определены характерные особенности информационно-аналитического обеспечения как вида, а также другого вида информационного обеспечения - мониторинга, указаны отличия между этими понятиями и их взаимосвязь. Обоснованы роль и место информационно-аналитического обеспечения как вида информационного обеспечения в системе государственного управления, сделан акцент на актуальной необходимости в классификации видов информационного обеспечения, которая на системном уровне учитывает особенности и специфику каждого вида информационного обеспечения при выполнении всего перечня заданий государственного управления по кибернетическому принципу.
Ключевые слова: государственное управление, информационное обеспечение государственного управления, информационно-аналитическое обеспечение как вид информационного обеспечения в системе государственного управления.
Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями
Термін «інформаційно-аналітичне забезпечення» досить часто використовується в різних сферах діяльності держави, зокрема з питань державного управління. Загальний аналіз показує, що інформаційно-аналітичне забезпечення у складному процесі інформаційного забезпечення системи державного управління займає одне з ключових місць. Проте сьогодні відсутнє єдине розуміння цього важливого поняття, в наукових та публіцистичних статтях воно має змістову суперечливість. Як наслідок існує проблема, яка перешкоджає як розробці методологічних засад інформаційного забезпечення в системі державного управління, так і його практичній реалізації.
Для розуміння сутності інформаційно-аналітичного забезпечення в інформаційному забезпеченні системи державного управління необхідно, передусім, опрацювати відомі теоретичні підходи до визначення цього важливого поняття, узагальнити їх та запропонувати визначення, що більш адекватно відповідає його сутності, а також обґрунтувати його роль та місце в загальній системі державного управління.
Аналіз останніх публікацій за проблематикою та визначення невирішених раніше частин загальної проблеми. Сучасний стан науки державного управління в Україні характеризується активним розвитком її теоретичних засад, про що свідчать численні публікації в наукових виданнях. Питання, які стосуються процесу інформаційно-аналітичного забезпечення в інформаційному забезпеченні системи державного управління, розглядаються в роботах сучасних українських вчених В.Авер'янова [1], В.Бакуменка [2], Г.Атаманчука [2], Ю. Сурміна [3], А.Семенченка [3], С.Телешуна [4], А.Додонова [5], Д. Ланде [5] та ін.
Так, значним внеском у загальну теорію та методологію державного управління в умовах інформаційного суспільства стала праця В. Авер'янова «Державне управління в Україні». У словнику-довіднику з державного управління (В.Бакуменка та В.Князєва) наведено чимало термінів та визначень з інформаційних питань. «Енциклопедія державного управління» у восьми томах (за науковою редакцією Ю.Сурміна, П.Надолішнього та А.Семенченка) є найбільш вагомим і авторитетним виданням з державного управління, яке містить кваліфіковані тлумачення багатьох термінів та визначень, зокрема з питань інформаційного забезпечення. Практичним питанням інформаційно-аналітичної роботи в державному управлінні присвячений навчальний посібник за загальною редакцією С.Телешуна. У наукових публікаціях А.Додонова, Д.Ланде розкриваються питання створення системи інформаційно-аналітичного забезпечення, національного реєстру українських інформаційних ресурсів.
Проте, незважаючи на існуючі наукові публікації, що стосуються окремих аспектів інформаційного забезпечення державного управління, на сьогодні все ще немає єдиного підходу до визначення сутності інформаційно-аналітичного забезпечення в цьому процесі. Тому питання щодо визначення поняття інформаційно-аналітичного забезпечення в системі державного управління, яке б відповідало реальній сутності цього процесу, а також його ролі та місця, є дуже актуальним.
Формулювання мети статті. Метою статті є аналіз існуючого стану щодо розуміння інформаційно-аналітичного забезпечення в державному управлінні, обґрунтування його сутності і важливості в загальному процесі інформаційного забезпечення та його ролі і місця в сучасній системі державного управління, а також пропозицій щодо подальшого розвитку цієї галузі знань.
Виклад основних результатів та їх обґрунтування
Термін «інформаційно-аналітичне забезпечення» широко використовується в різних галузях діяльності. Об'єктними сферами, де застосовується інформаційно-аналітичне забезпечення, є: державне управління, місцеве самоврядування, воєнна сфера, економіка, банківська сфера, фондовий ринок, охорона довкілля, соціологія тощо.
Хоча важливість функції інформаційно-аналітичного забезпечення в процесі інформаційного забезпечення певної галузі не підлягає сумніву, спостерігається плутанина сутності зазначеного поняття з іншими взаємопов'язаними (спорідненими) з ним поняттями - інформаційного, довідкового, інформаційно-довідкового, аналітичного забезпечення, системного аналізу тощо, що, на наш погляд, є системною методологічною помилкою, яка перешкоджає реалізації інформаційного забезпечення, зокрема в системі державного управління. Сучасні підходи до визначення сутності інформаційно-аналітичного забезпечення засвідчують відсутність єдиного розуміння цього питання. Розглянемо характерні підходи в наукових виданнях щодо його визначення як виду інформаційного забезпечення.
У сучасній «Енциклопедії державного управління» [3] подається загальне визначення вказаного поняття: «інформаційно-аналітичне забезпечення - цілеспрямований, специфічний і безперервний процес збирання, аналізу, збереження і представлення суб'єктам інформаційної діяльності інформації, що здійснюється спеціально створеними інститутами, органами, службами суспільства і держави».
Аналогічної думки дотримуються інші автори [6]: «Інформаційно-аналітичне забезпечення - цілеспрямований процес збирання, обробки та аналізу інформації про складні (самоорганізовані та саморозвинуті) соціальні, політичні та економічні системи, що становлять об'єкт управління, під керівництвом органу управління».
У [7] «під інформаційно-аналітичним забезпеченням розуміється процес створення оптимальних умов задля задоволення інформаційних потреб та реалізації посадових обов'язків органів державної влади на основі формування та використання інформаційних ресурсів».
Інший автор пропонує таке визначення [8]: «інформаційно-аналітичне забезпечення - сукупність інформаційних процесів, необхідних для доцільного, раціонального та ефективного процесу управління».
У [9] зазначено, що «інформаційно-аналітичне забезпечення - особливий напрям діяльності, пов'язаний із виявленням, опрацюванням, збереженням та поширенням інформації переважно у сфері управлінської, політичної та економічної діяльності».
Автор іншої публікації [10] також вважає, що «інформаційно-аналітичне забезпечення - вид діяльності, покликаної забезпечити інформаційні потреби суспільства за допомогою аналітичних технологій за рахунок переробки вихідної інформації та отримання якісно нового знання».
Н. Дяченком [11] «під інформаційно-аналітичним забезпеченням розуміється сукупність дій та заходів ... для збору, нагромадження, обробки та аналізу даних на основі інформаційних технологій, у процесі реалізації якого особливої ваги набуває систематичність визначення кола питань, що виникають в процесі базової діяльності споживача інформації, їх аналіз та прогнозування тенденцій розвитку».
Автори публікації [12] «під інформаційно-аналітичним забезпеченням розуміють сукупність функціонально і ієрархічно пов'язаних між собою органів та спеціальних засобів, які забезпечують збирання, моніторинг, оброблення, оперативний аналіз даних, перевірку достовірності та підготовку підсумкового донесення».
На думку О. Корнійчука [13], «під інформаційно-аналітичним забезпеченням розуміється системна діяльність спеціально підготовлених фахівців, зайнятих пошуком, відбором, збором, обробкою, нагромадженням, узагальненням та збереженням інформаційних одиниць, а також виробництвом інформації і аналітичних процесів нового знання явища або події, що вивчається».
Автори підручника [14] вважають, що «інформаційно-аналітичне забезпечення - сукупність технологій, методів збирання та обробки інформації, що характеризує об'єкт управлінського впливу (соціальні, політичні, економічні та інші процеси), специфічних прийомів їх діагностики, аналізу й синтезу, а також оцінки наслідків прийняття різних варіантів політичних рішень».
У військовому стандарті [15] наводиться таке визначення: «інформаційно-аналітичне забезпечення (Збройних Сил України) - це сукупність інформаційних продуктів, ресурсів та послуг, що надаються для забезпечення інформаційних потреб керівного складу органів управління Збройних Сил України, та система підтримки прийняття рішень їх управлінської діяльності».
Таким чином, наведені визначення інформаційно-аналітичного забезпечення свідчать про неоднакове розуміння його загальної сутності різними авторами. Основною причиною цього є суттєві відмінності позицій таких авторів з цього приводу, що пояснюється, на наш погляд, відходом від розгляду інформаційного забезпечення як цілісного процесу в кібернетичному контурі управління, що, зокрема, знайшло відображення і в теорії державного управління, про що свідчать, поряд з іншими, такі визначення.
Так, як зазначено в [16], «інформаційно-аналітичне забезпечення (діяльності державної служби) - комплекс заходів щодо збору, обробки та використання інформації, необхідної для виконання органами державної служби покладених на них функцій та завдань».
В Енциклопедичному виданні [17] наводиться таке визначення: «інформаційно-аналітичне забезпечення (державної служби) - сукупність організаційних, методичних та інтелектуальних видів діяльності працівників апарату органів державної влади щодо збирання, систематизації, аналізу, збереження та використання відомостей в процесі прийняття управлінських рішень».
Автори «Енциклопедії державного управління» [3] вважають, що «інформаційно-аналітичне забезпечення державного управління - вид забезпечення функціонування державних органів та органів місцевого самоврядування, спрямований на своєчасне та якісне надання інформації, необхідної для їх ефективної, цілеспрямованої діяльності».
Зміст наведених дефініцій поняття «інформаційно-аналітичне забезпечення державного управління» також свідчить, по-перше, про неоднакове розуміння його сутності, а, по-друге, детальний аналіз згаданих вище визначень вказує на методичну помилку, яка полягає у спробі інтегрувати складові споріднених функцій двох взаємопов'язаних підпроцесів загального кібернетичного процесу державного управління - моніторингу та власне інформаційно-аналітичного забезпечення.
Так, спочатку в «Енциклопедії державного управління» [3] слушно зазначається, що «моніторинг (англ. monitoring - спостереження, відслідковування) - це постійне спостереження за яким-небудь процесом з метою виявлення його відповідності очікуваному результату чи попереднім припущенням. Основною метою моніторингу, зокрема у процесі державного управління, є отримання інформації з метою усунення невизначеності стосовно об'єкта управління, яким може бути, наприклад, певна сфера національної безпеки. Потреба в проведенні моніторингу виникає у зв'язку з необхідністю інформаційної підтримки процесу прийняття управлінських рішень, що вказує на нерозривний його зв'язок з управлінням».
Далі в цьому виданні наголошується на тому, що «останнім часом функціональні завдання моніторингу розширюються, відбувається його змістове збагачення порівняно з початковою формою - спостереженням... . Додатково до функцій спостереження, відслідковування сучасний моніторинг виконує [3]:
- аналітичну функцію, що припускає на основі постійного відстеження спостереження за об'єктом моніторингу, аналіз його стану, який включає вимірювання і зіставлення реальних результатів функціонування об'єкта моніторингу із заданими цілями, стандартами, еталонами й нормами;
- діагностичну функцію, що дає змогу одержати цілісну інформацію про причини певного стану об'єкта моніторингу;
- прогностичну функцію, що полягає в обґрунтуванні припущень про можливі зміни у стані об'єкта моніторингу;
- організаційно-управлінську функцію, що передбачає контроль за станом об'єкта моніторингу й підготовку рекомендацій для прийняття коригуючих управлінських рішень».
Отже, в підсумку автори цього видання (та й інші!) наділяють моніторинг функціями, які йому не притаманні за визначенням. Водночас можна погодитися з тим, що для реалізації самої функції моніторингу його загальний процес може бути деталізований на окремі внутрішні складові (спостереження, виявлення, аналіз, оцінка, результат моніторингу), які в сукупності дають змогу досягти мети моніторингу. Проте ці внутрішні складові безпосередньо не пов'язані із загальним циклом управління, тому й саму функцію моніторингу не можна підміняти іншими функціями управління, зокрема інформаційно-аналітичним забезпеченням, що, відповідно, призводить до підміни понять. Водночас результати моніторингу мають бути обов'язково враховані в процесі функціонування системи управління і формування організуючого, управляючого та коригуючого впливів на об'єкт державного управління.
В «Енциклопедії державного управління» [3] наводиться також таке визначення: «моніторинг у державному управлінні - систематичне збирання інформації з метою спостереження і контролю за розвитком певної сфери державного управління, що сприяє виробленню довгострокової стратегії її розвитку, налагодженню взаємодії між центральною владою та регіонами», яке в цілому відповідає сутності процесу моніторингу. Втім, далі вказується, що його «основним завданням є аналіз якості державного управління та реалізації національних проектів, аналіз та прогноз основних загроз суспільному розвитку, аналіз відповідності проектів нормативно-правових актів, соціальних проектів та програм інтересам громадян, . розробка на основі отриманої інформації комплексу засобів для запобігання кризам тощо». При цьому пропонується типова структура підсистеми моніторингу, яка (з точки зору авторів) відображає виконувані ним завдання і включає такі складові: 1) блок спостереження; 2) блок оцінки фактичного стану; 3) блок прогнозу; 4) блок оцінки прогнозного стану; 5) блок інтерпретації отриманих результатів. Однак блоки 3-5 не відповідають цільовому призначенню моніторингу - це вже є явними завданнями підсистеми інформаційно- аналітичного забезпечення.
Таким чином, зазначеним підходом ті самі складові (блоки спостереження, оцінки, прогнозу тощо) одночасно віднесені як до підсистеми моніторингу, так і до інформаційно-аналітичного забезпечення. Така суперечність є саме тим чинником, який деформує уявлення окремих науковців, зокрема у сфері державного управління, про сутність як моніторингу, так і інформаційно-аналітичного забезпечення. Це свідчить, що саме відхід від системного підходу до інформаційного забезпечення, відсутність класифікації його видів та належного методичного механізму його реалізації на основі цілісного кібернетичного циклу управління призводять до методологічних (системних) помилок і, як наслідок, до помилок функціонального та структурного характеру.
З метою усунення зазначених системних помилок у роботах [18; 19] запропоновано методичний підхід, у якому наголошується, зокрема, на необхідності точного дотримання фундаментального правила щодо реалізації цілісного контуру управління за кібернетичним принципом та чіткого визначення організаційних форм реалізації інформаційного забезпечення на підставі створення належної класифікації його видів. Користуючись цим підходом, можна найбільш чітко зрозуміти місце та визначити роль кожної із функцій усього кібернетичного циклу управління.
Відповідно до основних положень кібернетики [20; 21] управлінські рішення та управлінські впливи, зокрема в системі державного управління, повинні здійснюватися на основі відповідних наявних інформаційних ресурсів, як статичних (документованих), так і динамічних (реального часу, не обов'язково документованих!), які й становлять основу інформаційного забезпечення (див. рисунок).
Аналіз кібернетичної моделі (див. рисунок) свідчить, що реалізація загального процесу кібернетичного управління потребує комплексного підходу до виконання різнорідних функцій інформаційного забезпечення на всіх рівнях та етапах державного управління.
Зокрема, за аналітичну, діагностичну та прогностичну функції (за інформацією моніторингу!) відповідає саме інформаційно-аналітичний вид інформаційного забезпечення, результатом якого мають бути аналітично обґрунтовані та, що принципово, документовані (для моніторингу це не завжди обов'язково) пропозиції (аналітичні документи) щодо прийняття ефективних державних управлінських рішень.
Таким чином, з огляду на необхідність реалізації всіх різнорідних функцій інформаційного забезпечення в механізмі державного управління виникає актуальна потреба в класифікації видів інформаційного забезпечення, яка б на системному рівні враховувала особливості та специфіку кожного з них при виконанні всього переліку завдань державного управління за кібернетичним принципом [18; 19]. У такій класифікації одним із видів у загальному процесі інформаційного забезпечення і повинна бути окрема складова - інформаційно-аналітичне забезпечення, яка функціонально відокремлена від завдань моніторингу.
Саме тому пропонуємо інше визначення цього поняття [22]: інформаційно-аналітичне забезпечення - комплекс заходів, що реалізує процеси створення документованих інформаційних продуктів (аналітичних документів) на основі використання статичних інформаційних ресурсів (документованих даних та інформації), проведення розрахунків, моделювання ситуацій, їх аналізу і синтезу з метою підтримки прийняття відповідних рішень на всіх рівнях державного управління.
Таке визначення інформаційно-аналітичного забезпечення як виду інформаційного забезпечення в системі державного управління відповідає суто конкретній функції у загальному контурі управління і тому дає змогу більш системно розуміти його роль та місце в цій системі. Роль інформаційно-аналітичного забезпечення полягає у виробленні аналітично обґрунтованих пропозицій щодо прийняття ефективних державних управлінських рішень (на підставі своєчасно отриманих, достовірних і достатніх даних (інформації)), а його місце визначається характером завдання щодо оцінки та прогнозування стану (розвитку) об'єкта (процесу) державного управління.
аналітичний інформаційний кібернетичний
Висновки та перспективи подальших досліджень
1. На підставі аналізу сутності системи державного управління та кібернетичної моделі її реалізації запропоновано нове визначення інформаційно-аналітичного забезпечення як виду інформаційного забезпечення в системі державного управління.
Інформаційно-аналітичне забезпечення тісно взаємодіє з моніторингом стану як з окремим видом інформаційного забезпечення в системі державного управління, його роль полягає у виробленні аналітично обґрунтованих пропозицій щодо прийняття ефективних державних управлінських рішень (на підставі наявних інформаційних ресурсів, що отримуються за допомогою інформаційної інфраструктури), а його місце визначається характером завдання щодо оцінки та прогнозування стану (розвитку) об'єкта (процесу) державного управління.
Подальші дослідження доцільно спрямувати на обґрунтування та розкриття особливостей інших видів інформаційного забезпечення в системі державного управління та механізмів їх реалізації, що дасть змогу більш чітко спрямувати інформаційну політику держави на вдосконалення її інформаційної інфраструктури, зокрема для підвищення ефективності державного управління.
Список використаних джерел
1. Державне управління в Україні [Електронний ресурс]: навч. посіб. / за заг ред. В. Б. Авер'янова. - Київ: Юрінком Інтер, 1998. - 432 с. - Режим доступу: http://www.lawbook.by. ru/admin/averjanov/2-2. shtml.
2. Державне управління: словник-довідник / за заг ред. В. Д. Бакуменка, В. М. Князєва. - Київ: Вид-во УАДУ 2002. - 228 с.
3. Енциклопедія державного управління: у 8 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; наук.- ред. колегія: Ю. В. Ковбасюк (голова) та ін. - Київ: НАДУ, 2011. - Т 2: Методологія державного управління / наук.-ред. колегія: Ю. П. Сурмін (співголова), П. І. Надолішній (співголова) та ін. - 2011. - 692 с.
4. Практичні аспекти інформаційно-аналітичної роботи: навч. посіб. / кол. авт. ; за заг. ред. С. О. Теле- шуна. - Київ: Вид-во НАДУ, 2007.
5. Додонов А. Г Компьютерные сети и аналитические исследования / А. Г. Додонов, Д. В. Ландэ, В. Г. Путятин. - Киев: ИПРИ НАН Украины, 2014. - 486 с.
6. Дорошко М. С. Соціально-правові основи інформаційної безпеки [Електронний ресурс] / М. С. Дорош- ко, Н. В. Шпакова // Навчальні матеріали он-лайн. - Режим доступу: https://pidruchniki.com/ gosguu. narod.ru/gos/96.html
7. Коваль Р А. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної влади / Р А. Коваль // Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. - Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2006. - № 1(113).
8. Нестеров А. К. Информационно-аналитическое обеспечение [Электронный ресурс] / А. К. Нестеров // Образовательная энциклопедия. - Режим доступа: https:// odiplom.ru/ informacionno-analiticheskoeobespechenie. html
9. Вировий С. В. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування / С. В. Вировий // Ефективність державного управління: зб. наук. пр. / Львів. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. - Львів: лРіДУ НадУ 2014. - № 39. - С. 201-206.
10. Абдеев Р Ф. Философия информационной цивилизации / Р Ф. Абдеев. - М.: Эксмо, 1994. - 336 с.
11. Дяченко Н. П. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування / Н. П. Дяченко // Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. - Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ 2011. - № 1(118).
12. Методика синтезу структури системи інформаційно-аналітичного забезпечення угруповання Національної гвардії України, що діє в умовах надзвичайного стану / Г А. Дробаха, І. В. Ковальов, Є. Г Башкатов та ін. // Честь і закон. - 2014. - № 4 (51). - С. 54-59.
13. Корнійчук О. В. Проблемні питання інформаційно- аналітичного забезпечення органів державної влади / О. В. Корнійчук // Демократичні стандарти публічного врядування: матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (4 квіт. 2008 р., м. Львів). - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2008. - Ч. 1. - С. 331-334.
14. Державне управління: підручник: у 2 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; ред. кол.: Ю. В. Ковбасюк (голова), К. О. Ващенко (заст. голови), Ю. П. Сурмін (заст. голови) [та ін.]. - Київ ; Дніпропетровськ: НАДУ 2012. - Т 1. - 564 с.
15. Військовий стандарт 01.109.004 - 2002 (01). Інформаційно-аналітична система Збройних Сил України. Терміни та визначення: затв. наказом начальника Воєнстандарту Озброєння М-ва оборони України від 2003-28-02 No 23. - Київ: [Б.в.], 2003.
16. Інформаційно-аналітичне забезпечення [Електронний ресурс] // Податковий кодекс України. - Режим доступу: https://uazakon.ua/podatkovy-kodeks-ukrainy/stattya71.html
17. Егоров В. К. Энциклопедия государственного управления в России: в 2 т. / В. К. Егоров ; под общ. ред. В. К. Егорова. - Т. 1. - М.: РАГС, 2008.
18. Саричев Ю. О. Аналіз підходів щодо визначення сучасної ролі та місця інфрмаційного забезпечення в системі державного управління / Ю. О. Саричев // Вісн. НАДУ. - 2016. - No 3 (82). - С. 138-143.
19. Сніцаренко П. М. Теоретичні підходи до визначення сутності інформаційного забезпечення в системі державного управління / П. М. Сніцаренко, Ю. А. Саричев // Наук.-інформ. вісн. Акад. нац. безпеки. - 2016. - No 1-2 (9-10). - С. 7-19.
20. Винер Н. Кибернетика или управление и связь в животном и машине / Н. Винер. - М.: Совет. радио, 1968. - 328 с.
21. Глушков В. М. Кибернетика. Вопросы теории и практики / В. М. Глушков. - М.: Наука, 1986. - 488 с.
22. Сніцаренко П. М. Роль та місце інформаційного забезпечення в системі державного управління [Електронний ресурс] / П. М. Сніцаренко, Ю. А. Саричев // Державне управління: теорія та практика. - 2016. - No 1. - Режим доступу: http://www. e-patpacademy.gov.ua/2016_1.htm
References
1. Aver'yanov, V.B. (1998), Derzhavne upravlinnya v Ukraini [Public administration in Ukraine], Yurinkom Inter, Kyiv, Ukraine.
2. Baimento, V.D. and Knyazev, V.M. (2002), Derzhavne upravlinnya [Public administration], NADU, Kyiv, Ukraine.
3. Kovbasyuk, Y.V., Surmin, YP and Nadolyshniy, PI. (2011), Entsyklopediya derzhavnogo upravlinnya [Encyclopedia of public administration], NADU, Kyiv, Ukraine.
4. Teleshun, S.O., (2007), Praktychni aspekty informatsi- yno-analitychnoi roboty [Practical aspects of information-analytical work], NADU, Kyiv Ukraine.
5. Dodonov, A.G., Lande, D.V. and Putyatin, V.G. (2014), Komputernye seti i analiticheskie issledovaniya [Computer networks and analytical researches], iPRI NAN, Kyiv Ukraine.
6. Doroshko, M.S. and Shpakova, N.V., «Sociallegal bases of informative safety», Educational materials [Online], available at: https://pidruchniki.com/ gosguu. narod.ru/gos/96.html (Accessed 8 Aug 2016).
7. Koval, R.A. (2006), «Informative - analytical support of activity of public authorities», Teoriya ta praktyka derzhavnogo upravlinnya, vol. 1 (113).
8. Nesterov, A.K., «Informative - analytical support», Educational encyclopedia [Online], available at: https:// odiplom.ru/ informacionno-analiticheskoe-obespeche- nie.html. (Accessed 10 Aug 2016).
9. Vyrovyi, S.V. (2014), «Informative - analytical support of activity of public and local self-government authorities», Efektyvnist derzhavnogo upravlinnya, vol. 39,
pp. 201-206.
10. Abdeev, R.F. (1994), Filosofiya informatsiynoi civiliza- cii [Philosophy of informative civilization], EXMO, Moscow, Russia.
11. Dyachenko, N.P (2011), «Informative - analytical support of activity of public and local self-government authorities», Teoriya ta praktyka derzhavnogo upravlinnya, vol. 1 (118).
12. Drobakha, G.A., Kovalyov, I.V., Bashkatov, E.G., Petik, A.V. and Shapoval, O.M. (2014), «Method of synthesis of structure of the system of the informative - analytical support of groupment of the National household troops of Ukraine, which operates in the conditions of the extraordinary state», Chest i zakon, vol. 4 (51), pp. 54-59.
13. Korneichuk, O.V. (2008), «Problem questions of the informative - analytical support of public authorities», Demokratichni standarty publichnogo vryaduvannya vol. 1, pp. 331-334.
14. Kovbasyuk, Y.V., Vashenko, K.O. and Surmin, Y.P. (2012), Derzhavne upravlinnya [Public administration], NADU, Dnipro, Ukraine.
15. Military standart (2003), «ВСТ 01.109.004 - 2002 (01). Informatsiyno-analitychna systema Zbroinych Syl Ukrainy» [Informatsiyno-analitichna system of Military Powers of Ukraine. Terms and determinations], NNDC, Kyiv, Ukraine.
16. The official site of internal revenue of Ukraine (2017), «Informative - analytical support», Internal revenue code of Ukraine», available at: https://uazakon.ua/podatkovy-kodeks-ukrainy/stattya71.html (Accessed 1 Feb 2017).
17. Egorov, V.K. (2008), Encyclopedia gosudarstvennogo upravleniya v Rossii [An encyclopedia of state administration is in Russia], vol. 1, Moscow, Russia.
18. Sarychev, Yu.O. (2016), «An analysis of approaches is in relation to determination of modern role and place of the information support in the system of public administration», Visnyk NADU, vol. 3 (82), pp.138-143.
19. Snitsarenko, P.M. and Sarychev, Yu.O. (2016), «Theoretical approaches is near determination of essence information support in the system of public administration», Naukovo-informatsiynyi visnyk Akademii nacionalnoi bespeky, vol. 1-2 (9-10), pp.7-19.
20. Viner, N. (1968), Kibernetika ili upravlenie i svyaz v zhyvotnom i mashyne [Cybernetics or management and connection is in a zoon and machine], Sov. radio, Moscow, Soviet Union.
21. Glushkov, V.M. (1986), Kibernetika. Voprosy teorii i praktiki. [Cybernetics. Questions of theory and practice], Nauka, Moscow, Soviet Union.
22. Snitsarenko, P.M. and Sarychev, Yu.O. (2016), «The role and place of information support in the system of public administration», Derzhavne upravlinnia: teoriia ta praktyka, no.1, available at: http://www.e-patp.academy.gov.ua/2016_1.html(Accessed 12 March
2017).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Загальні поняття інформаційного забезпечення інформаційних систем. Структура засобів інформаційного забезпечення автоматизованої інформаційно-довідкової системи. Оперативний персонал, метрологічне забезпечення. Алгоритмізація виробничого процесу (АВП).
контрольная работа [31,4 K], добавлен 01.02.2010Інформаційні потреби: типи та характеристики. Етапи і порядок підготовки інформаційно-аналітичних документів, загальна методика їх створення. Напрямки інформаційно-аналітичної діяльності державної науково-педагогічної бібліотеки ім. В.О. Сухомлинського.
курсовая работа [51,2 K], добавлен 19.07.2011Склад та організація інформаційного забезпечення. Організація збору та передачі інформації. Основні методи класифікації та кодування об'єктів прийняті в інформаційній системі. Перелік вхідних та вихідних даних, які характеризують предметну область.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 08.09.2012Програмне забезпечення та шляхи автоматизації інформаційної системи управління школи. Побудова імітаційної моделі управлінських процесів за допомогою ППЗ MS Project. Розробка бази даних "Школа". Дослідження автоматизованого робочого місця секретаря.
курсовая работа [210,9 K], добавлен 10.11.2012Мова розмітки гіпертекстових сторінок HTML. Каскадні таблиці стилів CSS. Розробка інформаційного Web-сайту: меню навігації, структура та інтерфейс сайту. Тестування, впровадження та тестування розробленого проекту. Безпека умов праці при використанні ПК.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 20.05.2012Розробка інформаційних моделей та програмного забезпечення автоматизованого робочого місця управління замовленнями малого підприємства. Трудомісткість та тривалість написання програми, розрахунок поточних витрат її реалізації та мінімальної ціни продажу.
дипломная работа [2,0 M], добавлен 19.11.2010Інформаційна складова інформаційно-аналітичної діяльності, особливості її реалізації в сфері управління. Повноваження обласних державних адміністрацій, функції та порядок формування. Організація розгляду звернень, проведення особистого прийому громадян.
курсовая работа [58,6 K], добавлен 06.10.2015Загальна класифікація інформаційних систем управління підприємствами. Комплекс програмних засобів "Галактика" та його чотири функціональні контури. Схема опрацювання первинних господарських документів. Удосконалення структурної побудови бухгалтерії.
реферат [1,2 M], добавлен 27.07.2009Газотурбінна установка ГТН 6. Формування вимог до програмно-технічного комплексу. Опис інформаційного забезпечення ПТКЗА. Розрахунок надійності реалізації функцій. Порядок перевірки системи автоматизації. Опис рішень супервізорного, локального рівнів.
курсовая работа [10,3 M], добавлен 23.12.2013Створення програмного забезпечення для управління продажем та орендою нерухомості. Аналіз роботи підприємства з продажу нерухомості; проектування системи взаємодії клієнта з продавцем; визначення вимог до програмного комплексу, який необхідно розробити.
курсовая работа [3,1 M], добавлен 08.07.2012Зміст і структура інформаційного забезпечення. Області застосування штрихового кодування. Послідовність розробки позиційних і комбінованих систем кодування. Технологія застосування електронного документообігу. Особливості створення автоматизованих банків.
реферат [30,2 K], добавлен 24.01.2011Визначення, властивості та види інформації. Види джерел інформації та їх використання у наукових дослідженнях. Завданням інформаційного забезпечення - інформування науковців про стан об'єктів, що досліджуються. Методика роботи над літературними джерелами.
контрольная работа [41,7 K], добавлен 09.02.2014Опис підрозділу гнучких виробничих систем (ГВС) як об‘єкта управління. Проектування алгоритмічного забезпечення системи оперативного управління. Складання розкладу роботи технологічного обладнання. Розробка програмного забезпечення підсистем СОУ ГВС.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 11.07.2012Аналіз навігаційних технологій у сучасних AVL системах. Структура системи і вимоги до апаратного забезпечення, розробка алгоритмів функціонування окремих програмних модулів. Вибір мови програмування і СУБД. Тестовий варіант програмного забезпечення.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 17.12.2015Інформаційна система та система охорони здоров’я. Загальні відомості про офтальмологічну клініку "Світ Зору". Вимоги до інформаційного забезпечення. Аналіз існуючих систем управління базами даних і вибір найкращої. Фізична організація файлів баз даних.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 02.05.2012Розробка програмного забезпечення для управління транспортними платформами на базі програмованого логічного контролера S7-300 в Simatic STEP-7. Аналіз програмного забезпечення, розрахунок показників його надійності. Опис алгоритму функціонування системи.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 17.05.2012Причини незаконного використання програмного забезпечення. Дослідження збитку, нанесеного комп'ютерним піратством. Ризик роботи з нелегальним програмним забезпеченням і гідності ліцензійних програм. Види захисту прав виробників програмного забезпечення.
реферат [60,8 K], добавлен 01.06.2010Етапи розробки проекту. Вимоги до апаратного і програмного забезпечення, до користувача. Специфікація та структура даних, які мають бути розміщеними в системі. Вигляд інтерфейсу системи програмного забезпечення. Розробка бази даних косметичного салону.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 21.02.2015Аналіз топології та технології реалізації обчислювальної мережі. Фізичне середовище передавання даних. Застосування комутатора TP-LINK TL-SF1016DS для забезпечення працеспроможності мережі. Програмне забезпечення робочих станцій. Розрахунок витрат дроту.
курсовая работа [717,5 K], добавлен 09.04.2019Поняття методології проектування інформаційних систем та життєвого циклу їх програмного забезпечення. Основні, допоміжні та організаційні процеси структури життєвого циклу. Планування та організації робіт по розробці і супроводу програмного забезпечення.
контрольная работа [19,0 K], добавлен 01.02.2010
