Україна в системі сучасних міжнародних інформаційних відносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Україна в системі сучасних міжнародних інформаційних відносин

Оксана Фролова

У статті досліджено процес становлення інформаційного суспільства в Україні та проаналізовано досягнення в цій сфері відповідно до документів міжнародних організацій. Актуальність роботи зумовлена тим, що сучасний стан розвитку національного інформаційного простору має безпосередній вплив на процеси інтеграції до глобального інформаційного суспільства, поліпшення економічного й інтелектуального потенціалу України, її зміцнення як держави. Мета статті - визначення та аналіз основних показників розвитку інформаційного суспільства в Україні на основі досліджень фахових міжнародних організацій, вивчення динаміки ситуації, порівняння України з іншими країнами та висловити пропозиції щодо покращення ситуації. Висновки полягають у тому, що загальний рівень динаміки розвитку інформаційного суспільства в Україні можна визначити ж позитивний, але нестабільний. Немає достатніх підстав говорити про наявність повноцінної моделі побудови інформаційного суспільства в Україні. Загалом, національна інформаційна сфера перебуває у фазі активного становлення. Але, незважаючи на низку доведених беззаперечних позитивних зрушень і досягнень України в галузі розбудови інформаційного суспільства, рівень його розбудови не відповідає потенціалу й можливостям України. І саме зважена інформаційна політика, використання науково-технічного та кадрового потенціалу в повному обсязі, активніше застосування ПСТ в економіці, державному управлінні й громадському житті, політика захисту інформаційного простору України, створення якісного національного інформаційного продукту та розробка ефективного міжнародного іміджу не лише дадуть змогу покращити міжнародні показники та рейтинги, але й започаткувати стійкі прогресивні зрушення в розбудові держави й розвитку нового українського суспільства.

Ключові слова: інформаційне суспільство, інформаційні технології, рейтинг країн, динаміка змії.Постановка наукової проблеми та її значення. Актуальність дослідження зумовлена тим, що сучасний стан розвитку національного інформаційного простору має безпосередній вплив на процеси інтеграції до глобального інформаційного суспільства, поліпшення економічного й інтелектуального потенціалу України, зміцнення України як держави. У сучасному світі триває процес ідеологічного, інформаційного та технологічного оформлення глобального інформаційного суспільства. Усі провідні країни прагнуть забезпечити для себе лідируючі позиції у світовому інформаційному суспільстві, тому все зрозумілішою стає зростаюча залежність національного розвитку та місця держави на світовій арені від стану розвитку національного інформаційного простору.

Мета статті - визначення та аналіз основних показників розвитку інформаційного суспільства в Україні, вивчення динаміки ситуації та визначення місця України в системі міжнародних інформаційних відносин. А отже, потрібно виконати такі завдання:

- розглянути основні здобутки України в галузі розбудови інформаційного суспільства;

- визначити та проаналізувати головні показники, спираючись на дослідження фахових міжнародних організацій, вивчення динаміки ситуації;

- порівняти Україну з іншими країнами й висловити пропозиції щодо покращення ситуації.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження.

Незважаючи на досить коротку історію існування незалежної держави та низку негативних факторів, пов'язаних із кризовим станом в економіці, у фінансово-в^^^ш системі, недосконалою нормативно-правовою базою, слабкою інфраструктурою, низьким рівнем інформаційної представленості України у світі, військовим протистоянням, наша держава належить до країн, у яких на законодавчому рівні "розвиток інформаційного суспільства... та впровадження новітніх ПСТ в усі сфери суспільного життя і в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування визначається одним з пріоритетних напрямків державної політики" [1].

Ступінь розбудови інформаційного суспільства в Україні, порівняно зі світовими тенденціями, є недостатнім і не відповідає потенційним можливостям та сучасним потребам України. І хоча за останні роки Україна показала певні темпи розвитку всіх складників інформаційного суспільства (ІС), що визначається приростом різних індексів, але поступово знижувала свої позиції в загальних рейтингах, що свідчить про те, що ці темпи розвитку залишаються недостатньо високими.

Безперечно, стають усе більш помітні певні зрушення у сфері посилення ІС. Вони наявні в декількох площинах: нормативно-ладового забезпечення, токологічній, громадській, інституціональній.

Для більшості країн розвиток інформатизації та інформаційного суспільства є одним із національних пріоритетів і розглядається як загальнонаціональне завдання. Україна також активно залучена до цього загального процесу. Підтвердження цього - прийняті в останні роки вкрай важливі нормативно-правові акти в цій сфері: Закон України "Про інформацію" (2011), "Про доступ до публічної інформації" (2011 р.), "Про захист персональних даних" (2011 р.), "Про адміністративні послуги" (2012 р.),"Про основні засади розвитку інформаційного суспільства України на 2007-2015 роки", Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні (2013); Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України" (2015 р.), Закон "Про Суспільне ТБ і радіомовлення" (2015 р.); ухвалено Закон, який забороняє розповсюдження в Україні фільмів російського виробництва, що пропагують спецслужби, правоохоронні органи, Закон України "Про систему іномовлення України" (2015). інформаційний міжнародний суспільство

Крім того, розроблено "Стратегію розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2013-2020 роки", яка має ключове значення для розвитку ІС в Україні й уключає всі принципи, закладені в законі України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства України на 2007-2015 роки", додаючи до них нові, виникнення яких зумовлене розвитком технологій і плином часу. Так, нова стратегія окреслює основні напрями розвитку ІС: розвиток інформаційної інфраструктури (поширення ЖТ, модернізація); повна відкритість доступу до інформації та знань; Е-економіка (розвиток електронного бізнесу); електронне урядування;; розвиток науки й упровадження інновацій; Е-культура; охорона навколишнього природного середовища; інформаційна безпека та міжнародне співробітництво.

Відповідно до Стратегії розвитку інформаційного суспільства, в Україні основними завданнями розвитку інформаційного суспільства є сприяння кожному громадянинові на засадах широкого використання сучасних ЖТ у створенні інформації та знань, їх використанні й обміні ними, виробництві товарів і наданні послуг; забезпечення гарантій волевиявлення та самореалізації громадянина в інформаційному суспільстві, а також вільного доступу до інформації й знань, крім установлених законом обмежень; повномасштабне входження України до глобального інформаційного простору; прискорений розвиток інформаційного сектору економіки, який активно взаємодіє з іншими з метою підвищення темпів економічного зростання; упровадження новітніх ЖТ в усі сфери суспільного життя, діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування; гармонізація національного законодавства з європейським [2].

Надзвичайно важливим кроком для розвитку ІС стало підписання Україною Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом, за якою основні цілі розвитку інформаційного суспільства в Україні до 2020 р. повинні бути гармонізовані з орієнтирами розвитку, визначеними ініціативою "Цифровий порядок денний для Європи" в межах європейської стратегії економічного розвитку "Європа-2020: стратегія розумного, сталого й всеосяжного зростання", що містить сім пріоритетних "стовпів", на яких повинна зосереджуватись увага ЄС при розбудові інформаційного суспільства: єдиний цифровий ринок; інтероперабельність та стандарти; довіра й безпека; швидкий і надшвидкий доступ до Інтернету; дослідження та інновації; посилення цифрової освіти, навичок й інклюзії; нарощування переваг використання ЖТ для європейського суспільства [3].

У 2012 р. задля оцінки ефективності заходів, спрямованих на розвиток в Україні інформаційного суспільства, створено програмно-апаратний комплекс ведення Національної системи індикаторів оцінки розвитку інформаційного суспільства, який інстальований у локальній мережі та розміщений у серверному приміщені локальної мережі Держінформнауки (нині - Державна служба з питань електронного урядування). Система ґрунтується на оцінці поточного стану української інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури та її проникнення в життєдіяльність суспільства, бізнесу й управління, впливу IT на технологічний розвиток країни та її безпеку й оборону [4].

Серед головних досягнень в інформаційній сфері - створення Міністерства інформаційної політики України як головної державної установи, покликаної формувати інформаційну політику та втілювати її в життя. Основними завданнями Міністерства інформаційної політики (14 січня 2014), згідно з Постановою, є: 1) забезпечення інформаційного суверенітету України, зокрема з питань поширення суспільно важливої інформації в Україні та за її межами, а також забезпечення функціонування державних інформаційних ресурсів; 2) забезпечення здійснення реформ засобів масової інформації щодо поширення суспільно важливої інформації. Крім того, серед завдань новоствореного міністерства також зазначено організацію й забезпечення діяльності державних телерадіоорганізацій у частині закордонного мовлення з метою поширення інформації про Україну у світі.

Успіхом для держави стало обрання нового складу Національної ради з телебачення і радіомовлення, створення Державного агентства з питань електронного урядування, завдання якого полягає в розробці та впровадженні що задовольняло б потреби населення України й було б ефективним засобом зв'язку між владою та громадянами. Створено низку "соціальних медіа", довіра до яких зростає та існування яких забезпечує повну доступність інформації й знань у їх початковому вигляді. У квітні 2015 р. запроваджено суспільне мовлення для задоволення інформаційних потреб суспільства, залучення громадян до обговорення та вирішення найважливіших соціально-політичних питань, сприяння формуванню громадянського суспільства. Однозначно позитивним зрушенням у технологічній сфері розвитку ІС є розгортання найбільшими українськими операторами мобільного зв'язку бездротових Інтернет-мереж третього покоління 3G.

Потрібно виокремити створення в серпні 2014 р. нового інструменту інтеграції українського інформаційного суспільства в європейське та світове інформаційне суспільство - українського каналу іномовлення "Ukraine Today", що стало дуже важливим кроком до кращого розуміння світовою спільнотою українських подій. Мета українського каналу іномовлення полягає у висвітленні правдивої й об'єктивної інформації про Україну за кордон. "Ukraine Today" позиціонується як правдивий канал нової Європи.

У жовтні 2015 р. розпочали роботу українська мультимедійна платформа іномовлення та телеканал UATV. Платформа запущена Міністерством інформаційної політики на базі державних телерадіокомпаній "Всесвітня служба "Українське телебачення і радіомовлення"", "Банківське телебачення" (БТБ) й інформаційного агентства "Укрінформ". UATV адресоване широкій іноземній аудиторії, насамперед українській діаспорі та російськомовним глядачам, які потребують об'єктивної, актуальної й повної інформації з України та про Україну. Телеканал мовить українською, російською, кримськотатарською, англійською мовами. У межах медіа-платформи запущено оновлений сайт "Укрінформу". Найстаріше українське інформагентство "Укрінформ" повинне стати найпотужнішим джерелом інформації про Україну в Інтернеті [5,6].

Крім того, створено інформаційний центр РНБО та прес-служби АТО, започатковано щоденні брифінги; засновано сайт Stopfake, заснований для розвінчування російських пропагандистських фейків; створено групу ентузіастів "Інформаційний спротив"; відкрито Український кризовий медіа- центр; зусиллями Міністерства інформаційної політики та волонтерів створено "інформаційні війська" й розроблено сайт i-^my.org. Ця технологія вже вважається застарілою у всіх розвинених країнах, але це - беззаперечно, чудовий початок.

У 2014 р. Рада Європи та Європейський Союз виділили Україні 2,75 млн евро на проект "Зміцнення інформаційного суспільства в Україні". Передбачено технічну й експертну допомогу в трьох секторах (медіа, захист персональних даних та інтернет-управління). Допомога надаватиметься також у створенні суспільного мовлення[7].

Але, незважаючи на низку доведених беззаперечних позитивних зрушень і досягнень України в галузі розбудови інформаційного суспільства, маємо низькі показники статистичних даних щодо місця України в міжнародних рейтингах. Спираючись на дослідження фахових міжнародних організацій, можна визначити та проаналізувати основні дані розвитку інформаційних технологій в Україні і її місце в системі міжнародних інформаційних відносин. Так, за даними Всесвітнього економічного форуму, рейтинги України за індексами стосовно ЖТ, порівняно із сукупною кількістю країн, є такими:

- Глобальний індекс конкурентоспроможності 2015 (WEF Global Competitiveness Index) - 79 місце зі 140 країн[8].

Індекс складається з 12 показників: інституції, інфраструктура, макроекономічне середовище, охорона здоров'я й початкова освіта, вища освіта та професійна підготовка, ефективність ринку товарів, ринку праці, розвиненість фінансового ринку, технологічна готовність, розмір ринку, рівень розвитку бізнесу й інновацій.

Україна втратила три позиції, порівняно з 2014 р., а у 2012 р. по^^ж був найвищим (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка змін позицій України в рейтингу за Індексом глобальної конкурентоспроможності